| Сторінки (10/957): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Твой профиль…
Твой профиль… обнажённое плечо,
Изгиб спины и тела бархат:
Губами я касаюсь горячо…
Медовыми лугами твоё лоно пахнет…
Шарм девственной улыбки опьяняет,
Манит припухлость твоих милых губ…
Моя душа тебя и губит, и спасает –
Не вырваться из сладострастья пут…
22. 11. 2015 г. Львов автор Наталия Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631202
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.12.2015
Любов
Любов – наука, як кохати,
Утіху ніжну дарувати,
У жінці бачити мадонну,
Розгледіти красу бездонну…
Любов, до того ж, і мистецтво
Подарувати власне серце…
Відкрити душу для кохання
І бути вірним без вагання.
Любов – наука про терпіння,
Наука про людське сумління…
Вона – про вірність лебедину
Й підносить до небес Людину!
26. 09. 2015 м. Львів автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2015
Поэзия и шахматы – игра!
Словотворение, как будто в шахматы, игра:
Вставляем буковки в любимые слова!
И обмозгуем словосочетание -
Игрою слов, достойных понимания!
Живёт ли в клетках мозга рифма, Господа?
Откуда живописная строка?
И как душа вселяется в стихи…
Дыханьем позитива и любви?
Слова, как пешки, формируют ряд строки;
Потом в игру вливаются, как короли,
Ладьёй плывут по морю бытия…
Так выглядит поэзия моя!
Люблю я с детства магию игры,
И волшебство реальности строфы…
На шахматной доске стать Королевой,
А в жизни для Адама – только Евой!
22. 12. 2015 Калиновская Наталия
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630887
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2015
Байка про скриню
Бажання мати якусь скриню –
Завжди присутнє для людини.
Щоби на «чорний» день відкласти,
В халепу раптом не попасти…
І мати щось, у різний час –
Ну, тобто кажуть «про запас».
Але різниця є велика…
Щоби не стало з скрині лиха,
Бо розмір треба визначати:
Надмірно в скриню не «напхати»!
У скрині завжди благ багато –
Пакують їх туди завзято!
Хтось срібло, золото, папери…
Гребуть так, ніби на галерах!
Та тільки розмір різний в скрині…
Чому не знаємо й донині?
Комусь й маленької хватає,
А дехто розмір замовляє,
Що в хату скриня ця не влізе,
Бо розмір, як вагон, валізи…
Але ж без виходу не має,
Бо цей господар добре знає,
Як помістити скарб в вагони…
Носити з «гідністю» погони…
Служити людям « по закону»,
Придбавши скарбів не на тону…
А так на всякий про запас…
Службовець цей собі припас:
Ангар з блискучими авто,
Будинки, де одне вікно,
Коштує, як квартира моя…
Ще ж в нього ліс, де росте хвоя,
Дубки, берези і ставки –
Живе людина залюбки!
Живе господар і не тужить –
Народу «вірой й правдой» служить.
Закони добре знає всі:
Ті, які служать Сатані!
А не людині, що без скрині…
Життя міняти треба нині!
Щоби всі скрині урівняти,
І зайве в багатьох забрати!
Щоб у звичайної людини,
Був би шматочок від їх скрині!
Щоби добробут наш зростав,
А олігарх би занепав,
До розміру малої скрині,
Як у звичайної родини!
14. 01. 2015 автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630884
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2015
Туреччина – країна раю!
Туреччина – країна раю!
Так думаю, коли пірнаю
У море біле неповторне:
Для відпочинку плодотворне!
Летіли ми до моря чемно
І думали, щоб не даремно
Минали солодко й дні, й ночі,
І щоб не виплакати очі,
За міні-шопінгом таким,
Який би став для нас новим!
Ну, тобто знов щось оновити,
Свій гардероб перетрусити…
В текстилі також побувати,
Щоби подушки поміняти;
Білизни також прикупити
Так, щоб себе не обдурити!
Та йой, на море ж їду я,
Бо думає так і сім’я…
Але спокус багато бачу –
Ой, гроші всі я тут розтрачу!
Ходили чемно ми на море,
Дивились також і на гори…
Купались, дихали, зітхали,
Що в магазин ще не попали!
І ось з’явилось гідів море –
Вони знайшли нас і на морі!
І всі вмовляли на шоп-тури:
На хутро, шкіру… - від «кутюра».
Яке ж блаженство в магазині:
Там ти – людина і донині!
Чай, кава, соки, мармелад –
Солодощів на різний лад!
Ми відлітали геть щасливі:
Так, ніби були на Мальдівах!
Тут «пересічним» - просто рай:
Купуй, гуляй, відпочивай!
Але у всіх питання є:
Чому ж Туреччина жиє?
А ми постійно в лихоманці –
Невже, народ, ми всі вигнанці?
Яке життя у турків гідне:
Там всі працюють – всі потрібні!
Аж, наші люди влаштувались –
І мусульман тих не злякались!
Живуть всі дружно і привітно,
І вірять в тих, кого потрібно!
В Туреччині людей всіх люблять
Й країну свою не загублять!
30. 10. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2015
Лікуйся – рятуйся!
О, медицина, «многогранна»!
Для нас ти галузь невблаганна!
Лікують нас на різний лад:
І добре, й ніжно, й невпопад…
Лікують органи окремо,
Бо кожен лікар в своїй темі.
І разом «шиють нам костюмчик»,
Якщо ти вижив, то везунчик!
Нам терапевт дає рецепт –
Практично, як білет в концерт,
На Винника або Мадонну…
Там ціни зовсім без резону!
І що куплю в аптеці я,
Коли голодна вся сім’я?
Таблетки від проблем і жару?
А можедасть їх хтось на "шару"?
Куплю я точно валерьяну,
Щоб зекономить на кальяні!
А ще потрібен аспірин –
Від всіх проблем він є один!
Був славний марганець в рецепті –
Сорбент вагомий у акценті.
Ціна його була низька:
Для ринку – нецікава гра!
Везуть нам ліки із Європи,
Які практично нам до попи,
Бо ціни там у три рядки,
Де гроші ж нам такі знайти?
Якщо ти взимку, в снігопад,
Десь ковзанув і невпопад…
Хірург готовий є завжди,
Щоб кості скласти, як нові!
Цей лікар посланий від Бога,
Тому що він складає ноги,
Скелету дасть друге життя,
Щоб не піти у небуття!
Ти мусиш їсти вітаміни,
Щоб зуб не рвати без причини,
Щоби щелепу зберегти,
Даю за це зуб золотий!
Якщо у тебе зуби білі,
То народився ти щасливий,
Бо зекономив круто ти:
На хліб, на м’ясо, на таксі!
Щоб мати посмішку, як перли,
Матеріальні – це проблеми,
Тому що зуб тепер, як скарб:
На нього ти працюй, як раб!
Щоб органи всі тестувати –
На УЗД вам завітати!
У всіх там купа є проблем:
Відхилення від норм – тендем!
Як лікувати лівер нам?
Таблеток треба з кілограм!
Ми мислимо, з чого почати,
Щоб селезінку не зірвати?
І, щоб печінка не занила,
І голова не заболіла?
Якщо болить вже й голова,
То мозок лікувать пора!
Прочистити судини щільно –
Таблетки пити всі повільно!
І ось лікуєш мозок ти –
Забув про органи усі,
Бо «мемоплант» по 200 гривен,
Тепер ти краще не обідай!
І п’єш його не день, не три,
А місяць, другий, краще три!
Зато тепер ти молодий й стрункий,
І гаманець також худий!
Рахуй, що був ти на дієті –
Тепер сидиш на «парієті»,
І про «омез» ти не забудь,
Якщо все купиш – будеш крут!
Мораль у байки є така:
З здоров’ям – це погана гра.
Ти не пали, не зловживай,
І без пігулок виживай!
м. Львів автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630634
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2015
Допомагає гумор жити…
Допомагає гумор жити:
В дім Лісового не пустити!
Нехай в хатах лунають жарти:
«Квартал», байки і грають в карти.
В нас гумор оптимізм вселяє
І дійсно настрій підіймає!
То ж посміхайся і радій,
Але занадто не дурій!
Буває сміх і без причини…
Хоча й на це свої причини,
Буваємо ми від життя у трансі –
Тоді зі сміхом ми в альянсі!
Нам гумореска й анекдот
Розтягнуть в посмішці весь рот,
А комік фокуси покаже –
Життя із магією зв’яже!
Адже й суворі королі
Без скоморохів не жили!
Генсеки жарти полюбляли:
Фільми кумедні дозволяли.
Лише одне питання є:
Чому ж комедія живе?
Стара й нова – вся актуальна,
Бо дійсність наша в них реальна!
Байки й казки не мають віку:
Всім й дотепер дарують втіху!
Реальність автор в них вкладає –
Життя зображує, як знає…
17. 10. 15 м. Львів автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2015
Вот вечер наступил…
Вот вечер новый наступил,
И как-то день очередной убил.
Смолкает городская суета...
Обид вновь горсть пережита!
Ведь день нам дан для созиданья?
Для эволюции и жизнепониманья!
Для добрых дел, улыбки и желанья,
Так проживи его, мой друг, без покаянья!
Ведь, если каждый день прожить умело,
И сделать доброе хоть маленькое дело!
То где-то наверху тебя заметят:
Возможно, даже грамотой отметят!
А, если не отметят, то не страшно:
Хотя жаль, если тужился напрасно!
Заметен чаще тот, кто всем удобен…
Прости, другой, за то, что непреклонен!
За то, что не умеешь прогибаться!
Зарядкой надо бы тебе заняться!
И научиться гибким быть, конкретным:
Тогда, возможно станешь ты заметным!
Вот только есть вопрос всегда один:
А нужно ли конкретно гибким быть таким?
Неровен час – и можно поломаться:
Калекой в мироздании остаться!
26. 11. 2015 г. Львов автор Наталия Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630211
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2015
Мій талісман
Ти доглядав мене так віддано і вірно:
І хворе тіло й душу лікував.
Твоя любов – це, як ковток повітря,
Ночами сили ти мені давав!
Ти виходив мене, немов дитину,
Щоб зацвіла здоров’ям по весні.
Завжди зі мною ти в важку годину.
Хотіла б я для тебе скласти і пісні!
Мій оберіг і талісман, мій ніжний,
Твоє кохання – це моє життя!
Твоя турбота – вчинок дивовижний,
Люблю тебе до самозабуття!
30. 01. 2015 м. Львів автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
Подих любові
Кохання нам дає бажання жити,
Душа відкрита, щоб добро творити.
В натхненні кожен переверне гори,
У двох простіше подолати горе.
Коли два серця б'ють одними дзвонами, -
Дві ніжності, дві пристрасті в одними ходять гонами…
Солодким медом вуст твоїх торкнуся,
На тебе лиш одну у світі я молюся!
Дивлюся у бездонні твої очі
І мрію обійняти стан дівочий.
Зозуленько моя ти, чорнобрива,
Я млію від кохання, як від дива!
11. 02. 2015 Автор Наталя Калиновська
До дня Святого Валентина. м. Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
СВЯТО, СВЯТО, МИКОЛАЙ!
Свято, свято, Миколай!
Завітай у рідний край!
Хай дарунки мають діти,
А дорослі – файні квіти!
І смачні делікатеси,
Сукню – бажано принцеси!
Принеси будь ласка мир,
А тоді шикарний пир:
Із ковбаскою смачною,
Із різдвяною кутьою
Із ялинкою густою !
Дай будь ласка нам любові
Вічної і молодої
Ну, практично, неземної !
Посилай здоров’я всім:
Дітям, старцям й молодим.
Хай живуть усі не тужать:
З економікою дружать,
Збережуть свої фінанси
У валюті і у гривнах,
Щоби жити не у мифах,
А в реальності стабільній
І в країні нашій вільній!
Від автора Калиновської Наталі 16.12.15 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2015
Друга половинка
Що означає у коханні «друга половина»?
Це означає, що комусь ти віддаєш життя!
Що з’єднує серця незрима пуповина,
Котра така міцна, як в матері й в дитя!
Це означає, що пів серця б’ється в іншім тілі,
Що пів душі належить не тобі,
Що пів себе віддати ти щасливий,
Що тільки раз кохаєш так в житті!
Таке кохання зможе пережити горе,
Коли тримають міцні руки, як міцне крило!
З коханим можна навіть переплисти море,
Щоб тільки щастя десь не заблукало, не пішло…
Двом половинкам й море синє по-коліно!
Й усі печалі вдвох можливо перейти!
Бо з’єднує Господь два серця, немов диво,
І мріємо ми спільний шлях із гідністю пройти!
Напевно, півжиття так мало для кохання?
Але удвох, ми маємо – ціле життя!
І обійдуть щасливу пару лиха і страждання –
Хай чує кожна половинка співи солов’я!
22. 08. 2015 м. Трускавець, вілла «Лісова пісня»
Автор Наталія Калиновська, м. Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
Мой гость
Мой гость из прошлого, прости…
Что нить оборвана… и сожжены мосты,
Что сердце не трепещет и не ноет,
И что душа моя уж не с тобою…
Мой гость, возможно добр ко мне, как прежде?
И всё таки живёшь в надежде,
Что дважды в реку мы войдём,
И как то по теченью поплывём…
Как гостем стал, мы не заметили с тобой.
Но разве обрели теперь покой?
Нет, мы не сможем жить так одиноко,
Разрушив мир любви жестоко!
30. 11. 2015 автор Наталия Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Яка підступна ніч безсоння
Яка підступна ніч безсоння…
Ось місяць промені кладе на підвіконня.
Зірками небо сяє, ніби сріблом,
А ти лежиш і думаєш,кому потрібна?
Кому потрібні серце і душа?
Куди життєва стежка завела?
Що доброго є зроблено в житті?
Це мої рими і дзвінкі стрічки!
Не дарма іноді зовсім не спиться:
Аж, серце б’ється і стрічками колоситься!
Так живе слово виривається на волю –
І означає мою вірну долю!
29. 11. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2015
Я хочу, щоб цвіли осінні квіти…
Я хочу, щоб цвіли осінні квіти…
Аби весна буяла в пелюстках!
Я хочу осені, як і весні, радіти,
Щоб листя не жовтіло на гілках…
Щоби роса поїла їхні віти…
І дух весни був завше у серцях!
Щоб ми могли завжди життю радіти,
Ловити поцілунки… на вустах…
16. 12. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2015
На каві в «Сакурі»
У цьому затишному місці
Лунає музика барвиста.
Нам щиро настрій піднімає,
Усіх гостей вона скликає.
Ви завітайте до Петра :
Ви борщ його з’їсте до дна,
Від м’яса пальчики оближеш,
В тарілці ніц ти не залишиш!
Вам каву зварить пан Іван,
Який не здатний на обман.
Він сам пельмені ліпить смачно –
Бажаєм ми йому удачі.
Замовте сало, шубу, суші:
Вони у все вкладають душу.
Тут можна затишно присісти
І дуже смачно всім поїсти!
Осінь, 2013 м. Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2015
МАЛЬВИ
У Трускавці є вілла «Мальви»:
Вона прекрасна, як колись.
Найкраще місце не шукай ти –
У двір зайди і подивись:
Росте калина біля тину,
Ялинки, туї та кущі.
Тут час приємно, щемно плине
І маєш спокій на душі.
Згадаєш все: і біль, і муку,
І марно прожитії дні,
І по коханню вічну тугу,
Що навіть сниться уві сні.
Пробач забуті почуття,
Які, мов блискавка у тіло!
Пливуть у вирій забуття,
Птахами, що стають на крила.
Дивлюся у вікно - той клин:
Прощається, немов кохання…
Калини кущ... схиливсь на тин
Й нагадує про болісне страждання.
Осінь, 2013 м. Трускавець, Калиновська Н.Л.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2015
Минулого зерно
Данила Князя – постать величава!
Град Лева захищає сталь меча!
Аби біда ніколи не спіткала
Львів’янина в літах ні дитинча…
Він кличе до єднання з днів минулих,
Веде до щастя й здійснення мети,
Щоб ми у вирі буднів не втонули,
Упевнено могли в майбутнє йти!
До Львова ніжність наша особлива,
У час Свободи – надважливий знак!
І хай погода в нім таки мінлива…
Для нас – це місто-символ! Не інак!
26. 08. 2015 м. Львів, Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2015
У Львові дощ…
Дощ, дощ у Львові – краплі гонорові!
Це символ міста, символ чистоти…
Яка ж мелодія дощу у Львові?
Та краплі ці, немов живуть в душі!
Як ця вода проста нас надихає?
Дає потоки сили і дарує сни…
Вона енергію життя в людей вселяє –
Струмками ніжності співає всім завжди!
Чи плаче небо цим дощем, чи ним сміється?
Чи одягає душу чистоти плащем?
Я думаю: вода не дарма ллється,
І нас спокутує вона своїм вінцем.
08. 08. 2015, Калиновська Наталія, м. Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628596
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2015
Львів’янка
Присвячено самій гарній дівчині нашого славетного міста!
Львів’янка – жінка загадкова…
Шляхетність має від панів.
До того ж дуже гонорова:
Чесноти людства - всі крові!
В оселі рідній берегиня,
Зігріє всіх теплом душі!
Вона майстриня- господиня,
Любов без жодної межі!
Красива, ніжна і струнка,
Мила, спокуслива, мов Єва!
Ти пам’ятай - така любов п’янка,
Бо поруч із тобою королева!
Львів’янка - віддана дружина:
Коханка і богиня молода!
Надійний друг та вірна половина.
Очей безодня - чистая вода!
21. 04. 2015 Автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2015
Тебе чекала я…
Тебе чекала я весною
І молода ще, і струнка...
Була я зачарована тобою –
Любов моя отрутою п’янка.
На очі навертались сльози,
Що ти не мій, я – не твоя…
Вже відцвіли сади і відгриміли грози,
Й любові повсихалося гілля.
Спекотне літо пристрасть розпалило:
Яскравим сонцем, запахом трави…
Природа вся буяла! Серденько боліло,
Душа питала, де у цьому світі ми?
Вже осінь золота йде з падолистом...
Невже тепер чужі? Невже забули все?
І вітер з сумом тьмяно багрянистим
Останні сподівання вдаль несе.
Зима прийшла і остудила душу,
Щоб не боліла і не краялась вона!
Тепер я знала – до весни дожити мушу,
Щоби любов садами зацвіла!
І прийдеш ти в цей сад такий жаданий,
І серце подаруєш знов своє мені!
В обіймах підемо квітучими гаями,
Немов Адам та Єва по Землі!
21. 03. 2015 м. Львів у Всесвітній день поезії
Автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2015
Весна – пора любові і натхнення!
Омріяна, оспівана великими поетами весна –
Чудова, життєрадісна і творча це пора!
Пора оновлення життя й натхнення –
У пору цю п’янку народжується геній!
Людина- світла,що духмяною весною народилась,
Коли пташиним співом вся земля заколосилась,
Коли цвітуть сади і сенс всього буття, –
В незламності природи і зародженні життя!
Весна дарує цій людині білі птаха крила,
Щоб доля в доброї людини була щира!
Щоби вона всіх надихала миром і теплом,
Щоб янгол захищав її своїм крилом!
Весною може народитись і творець, й мислитель:
Поет, митець, філософ – наших душ цілитель!
Людина мила, геніальна, життєрадісна, проста,
Яка завжди свій обирає світлий шлях добра!
Ці особистості взірці тривалого терпіння і чеснот -
Вони з небес, з глибин джерельної душі складають стрічки нот,
Дарують дану богом іскру людям всім з низів і до верхів:
Живим мистецтвом, ніжним словом й передзвонами гаїв!
Їм сам Творець допомагає плідно працювати,
І неземний талант свій з легкістю всім гідно дарувати!
Щоби лише добра зерно посіяти в життя,
А, щоби зло і заздрість поховати в небуття!
Автор Наталія Калиновська м.Львів 14.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2015
Весенняя капель
Прощай, красавица зима…
Блестит луч солнца золотой в сосульке серебристой.
А это значит: вновь пришла весна!
Оттенком звуков птичий спев заколосился…
Прощай, холодная и долгая зима.
Да здравствует любовь, весна!
В открытое окно я слышу звон капели
И вижу слёзы уходящих зябких холодов…
Вновь прилетают птицы, что споют нам трели
О первозданности родных и близких берегов.
А с каждым днём сосулька тоньше и прозрачней:
Её луч солнца тёплый хочет покорить!
Пришедшую весну считаю я земной удачей,
Ведь злой, коварный холод смог ты пережить!
И вот на водосточных трубах нам играет музыка капели,
Летят сосульки вниз, ломаясь хрусталём!
Ведь главное, чтоб до весны сердца не очерствели,
И, может, понял человек, что в жизнь влюблён!
09. 03. 2015 г. Львов автор Наталья Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2015
Прости
Прости… Теперь я на другой планете,
Где нас с тобою разделяет млечный путь,
А думалось,что нет счастливее на свете,
И вот – в печальных мыслях не заснуть.
В окно моё глядит луна большая-
На небе одинокая душа!
Она – моя планета неземная,
Зависят от неё приливы и шторма.
Прилив и шторм моей души бездонной,
Которая и плачет, и болит,
И только у светила спросит:
Ну, почему любовь так сердце бередит?
А чувства могут вспыхнуть с новой силой,
И вдруг… разбиться пенною волной…
Хочу тебе сказать спасибо
За всё, мой милый ангел, неземной!
09.01.2015, г. Львов Наталия Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015
Ветка махровой сирени…
Ветка махровой сирени –
Запах и нежность любви,
Отблески солнца и тени,
Капли на гроздьях... сорви!
Ветка махровой сирени –
Запах пьянящий зови!
Птицы вновь все прилетели –
Песни поют о любви!
Ветка махровой сирени…
Душу открой – позови!
Слушай лишь нежные трели –
И говори о любви.
В этих ветвях искупайся,
Нежно их вновь обними!
Только весною влюбляйся –
Запах её полюби!
16. 11. 2015 г. Львов автор Наталья Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015
Подруга осень
Подруга осень с ледяным дождём…
Пошьёт мне плащ из своего тумана…
И унесёт печали все о прошлом, о былом –
Она смывает грусть всю без обмана.
Подруга осень, ты скажи, не торопи,
А может всё опять начать сначала?
Но ветра шквал усилит... осени шаги!
«Не возвращайся к прошлому», - она сказала.
Придёт зима: остудит душу и печаль,
И запорошит снегом все невзгоды…
И, глядя с лёгкою улыбкой в календарь,
Поймёшь, что впереди ещё все годы!
11. 08. 2015 г. Львов автор Наталия Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2015
Ушла любовь…
Ушла любовь… и слова не сказала,
Как-будто клятв и обещаний не давала,
Как-будто нет совсем за прошлым сожаленья,
Ушла, почти бегом, в одно мгновенье!
Так что же значили красивые слова и встречи?
И разве можно убежать в один прекрасный вечер?
И, какова цена у преданной любви?
Скажи, ответь, но только не молчи!
Ведь у любви и совесть есть, и честь –
Ошибок на пути её не счесть!
Но стержень должен быть ещё, зерно --
Так, чтобы лодку по теченью не несло!
Учили нас поэты, как любовью дорожить,
И, как дыханье новое открыть,
И, как уметь, любя простить,
И ничего при этом не просить!
Ушла любовь… рукою помахала,
Оставила лишь ледяное покрывало,
И слёзы горькие осеннего дождя…
А, как ещё прощаться, не любя?
31. 05. 2015 г. Львов автор Наталья Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
ЮНОСТИ ДЫХАНЬЕ!
Напоминает юности дыханье –
Акации душистый аромат!
Пора: свиданья и признанья…
Душа парит! Как это описать?
И чувство первое такое нежное, как грозди,
Такое чистое, как белый цвет цветов!
Любить так нежно никогда не поздно –
Когда дышать одним дыханием готов!
Любить, как в первый раз, подарено судьбою,
Лишь тем, кто молод сердцем и красив душой,
Кого пьянят духи акации собою,
И кто гуляет ночью под.одной луной!
Акаций цвет и аромат – то незабвенное от юности дыханье!
Когда ты молод,чист, – в руке букет,
Волнуясь назначаешь первое свиданье,
И с трепетом встречаешь юности рассвет…
01.06.2015 г. Львов автор Наталья Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
Виноградная гроздь…
Виноградная гроздь… сладкий мёд твоих губ:
Шепчет море осенней волною.
Виноградная гроздь… поцелуй нежных уст…
Не могу я напиться тобою.
Голубая волна приласкает меня –
И обнимет всю вновь с головою!
Мне лазурная синь вновь подарит тебя:
Всколыхнёт моё сердце прибоем.
Виноградная гроздь…губ горячих огонь
Не остудит ни осень, ни море.
Виноградная гроздь… спелый плод твоих губ
Я вдыхаю со свежей волною…
Виноградная гроздь… в жёлтом свете луны,
А луна отражается в море…
Пена гальку волочит… смывает следы…
У безбрежной пучины нас двое.
Виноградная гроздь… двое нас у воды –
Нам прибой подарил этот вечер.
Гладь воды… двое нас у далёкой мечты,
Как нежны в сентябре наши встречи…
Пляж пустынный… и шелест воды…
Твоих рук мягкий шёлк обвивает.
Виноградная гроздь… словно символ любви,
Как лоза, наши души сплетает.
25. 10. 2015 Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2015
Перлині біля моря...
Перлино ти у моря синьооко!
Твоя краса не знає берегів!
Біліє в хвилях парус одиноко…
Чекає зустрічі бентежно... кораблів!
І безкінечно буде шепотіти море:
Про щастя, про любов, і про буття,
Повідаєш йому про радість і про горе,
Про те, як мрієш пізнавати ти життя.
Теплом душі зустрінуть Вас ці люди:
Веселі всі, вродливі, гомінкі.
У двориках... байки і пересуди,
І купи анекдотів, й голоси дзвінкі!
Поринь у глибину античного століття,
Де греків, скіфів й каталонців слід.
Земля ця вистояла в роки лихоліття,
Всмоктала все п’янке, мов соковитий плід.
Пройдись в тіні міцних старих платанів,
Милуйся скверами, театрами…усім.
Душею пам’яток проникнись древніх-древніх,
Історії уроки всі згадай між тим.
І полюби чудове узбережжя моря:
З каньйонами цукрового піску,
З духмяним ароматом трав і поля,
Вклонися низько соняшнику і зерну!
13. 03. 2015 м. Львів автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2015
ОМРІЯНЕ З ДИТИНСТВА ЛІТО...
Омріяне з дитинства тепле літо
Несе цілу корзину сподівань…
Трава по пояс і духмяні квіти…
Пора для здійснення усіх бажань!
Медові луки, гори-доли і ліси –
Скарби, які дарує нам природа.
Від тої незбагненної краси
Світліють навіть грози і негода…
Після сліпого літнього дощу
Скакати легко у долині коням карим…
О, насолоди влітку досхочу –
Коли земля настояним сміється жаром.
На півдні темперамент запальний,
Бо в сонця темперамент там гарячий!
На заході – струмками він живий,
На сході соковитими плодами вдячний.
Омріяне з дитинства тепле літо
Несе цілу корзину сподівань…
Трава по пояс і духмяні квіти…
Пора для здійснення усіх бажань!
27. 03. 2015 автор Наталя Калиновська м. Львів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626947
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2015
Волині край – духмяний край!
Любов моя – Волині плідний край,
Де луки бархатисто-ніжні,
Де у природи величі розмай,
Де краєвиди всі яскраво-дивовижні!
У цьому краї вся природа, як краса:
Поля, галявини із ягодой терпкою,
Озера лебедині, ріки – життєдайна їх вода!
Створив нам диво це митець чарівною рукою.
Ліса духмяні, тропи первозданні –
Симфонія співучих ніжних голосів!
Не полюбити край Волині – спроби марні.
Вдихай з любов’ю первоцвіт рясних гаїв!
Зустріти чарівницю Мавку можеш в лісі ти –
Краса її здається неземною!
І край духмяний в котре полюби –
Любов’ю вірною, відвертою земною!
Великий Володимир освятив цю землю рідну:
Любов’ю, благодаттю й сонячним теплом!
Тому зерно тут соковите й плідне –
Поет не зможе описати велич цю пером!
29. 05. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626834
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2015
Батьківщина!
Що означає Батьківщина для людини?
Це – теплий дім і затишок родини,
Це – батько, мати, сміх дзвінкий, дитина...
Це – гордість і за брата, і за сина!
Для українця Батьківщина – наші долі!
Лани широкі і волошки в полі...
Долини, полонини, гори,
Річки стрімкі і шепіт ніжний моря…
Наша Вітчизна – дух героя і солдата,
Який міцніє і гартується завзято!
На цій війні, що Землю засмутила,
Сльозами її рясно окропила.
Що означає Батьківщина для всіх нас?
Господь і Син, що душі наші спас!
І дух Землі Великої в цім слові,
Мов дзвін сердець в одній людській любові!
29. 11. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626542
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.12.2015
Не плачте, не сумуйте…
Моя родюча земле, Україно!
Ти зрошена сльозами матерів,
Що пагонами по весні зійдуть на нивах,
Але не зможуть повернути їм синів!
Не плачте, не сумуйте, одинокі,
Герої ваші дивляться з небес.
Вони, мов янголи і зірки синьоокі…
А з ними Бог і Син його, який воскрес!
Душа дітей зігріє сонця світом,
Хмаринкою торкнеться сивини,
А по весні розквітне білим цвітом
І буде з Вами завжди на землі!
Не плачте, не сумуйте, моя мамо,
Я Вас тепер з небес люблю!
Прошу Творця, щоб скінчилась війна кривава,
Щоб діти жили на землі, а не в раю!
Щоби вони могли любити і кохати,
Народжувати Вам своїх синів,
І щоб ніколи не пізнала жодна мати,
Пекельної і чорної біди!
29. 01. 2015 м. Львів автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626539
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2015
Про мир і про війну
Коли над морем сяє сонце дивовижним світом,
Гарнішого пейзажу не знайти!
Так хочеться, щоб в дні такі народжувались діти,
А в Україні не було війни!
Я згадую гірське чудове узбережжя Криму
Й п’янкий, духмяний аромат сосни…
Тоді в країні люди всі жили щасливо
Тому, що не було війни.
Дніпро велично і спокійно плескав свої води
Вздовж живописних любих серцю берегів…
Тепер сумує він, що доля нашого народу
Чекати і молитися за всіх своїх бійців.
Прошу у Господа я щастя, ласки й благодаті
Для нашої країни назавжди.
Прошу, щоб не страждала жодна жінка й мати,
Прошу, щоб в Україні не було війни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626264
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2015
Коріння нашого народу- коріння рідної землі
Історія країни колоритна:
В ній праведності й мудрості зерно!
І сповідь пращурів віками непохитна,
Найголовніше наше знамено!
Це знамено сумління і терпіння,
Завзяття і наснаги козака!
Це заповіт старого покоління,
Який виховує з колиски юнака!
Преславна путь з варяг у греки
Хіба могла Вкраїну обійти…
А древній Львів! Не треба «Мекки»!
Благословляймо власні ми світи!
Південний Херсонес! О, місто-диво…
Священна сивина його душі!
І оглядаємо каміння ми дбайливо,
Як наші найдорожчі «бариші»...
Шануймо тих, хто будував і мріяв,
Народжував, творив і просто жив,
Хто вірив, християнську ниву сіяв,
Хто світ добра нащадкам залишив!
Вроста зерно історії корінням
Ми, українці, йдем з тисячоліть…
Й духовним щедро сіємо насінням,
А світ якраз на тому і стоїть!
30. 09. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626261
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2015
Как не писать нам о любви?
Скажи, как не писать нам о любви,
Которую поэты все воспели?
Ведь это чувство двигает людьми,
Когда ты слышишь птичьи трели!
Скажи, как описать любовь?
Ведь это пламя, что тебя сжигает!
А, может быть, холодный лёд…
Прошли века… А как понять, никто не знает.
Она приходит, как виденье или сон,
Зовёт с собой в безоблачные дали…
А иногда, как майский гром,
Когда её совсем не ждали.
И сердце трепетно забьётся во груди:
Расправит крылья белой птицей!
Какое счастие - дыхание любви,
Когда пылает вся душа зарницей!
И ты готов вдруг подарить весь свет –
Открыть ему единственному чудо!
Любовь вдыхаешь, словно яблоневый цвет…
И только это чувство для тебя подруга!
Дружи с любовью, упивайся до конца!
А хочется, чтоб это было вечно…
Так подарите чувству нежно два кольца,
И две судьбы сольются в бесконечность!
Скажи, как не писать нам о любви?
Ведь это – дар от Бога!
Ах, как нам хочется любви!
Она – лишь в рай дорога!
26. 09. 2015 г. Львов автор Наталья Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015
Ода Музі!
Моя любов – поезія і строфи,
Мої рядки, що виникають наче сон,
І ллються знов і знов, як із життя уроки,
Наповнюючи вірш душі теплом!
Я знаю, що приходить тихо муза ніжна…
Вона – моя сестра, посил з небес добра,
І виникає рима дивовижна,
Наповнюючи сенсом зміст мого життя!
Нагадує мені про осінь і про літо,
Про почуття забуті й почуття нові…
Про те, що вірш, - мелодія трембіти,
Яка і кличе, й манить у нові світи!
Приходить Муза в образі мадонни,
З дитини посмішкою на німих вустах…
Вона, мов крила янгола, протягує долоні –
Сама така чарівна і легка, як птах!
В її долонях сизокрила птаха,
Яка доносить до людей добро.
Тому й поезія завжди крилата –
Зігріє серце і пошле душі тепло!
10. 08. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2015
И только Муза…
Впадаю в спячку я на злобу дня,
Чтобы не видеть глаз то жадных, то уставших.
И только Муза, нежная сестра,
Не видит злых зрачков запавших.
Она подарит шарм моей судьбе:
И вознесёт, как белую ворону.
Омоет душу среди мрака мне:
Оденет рифмы и добра корону.
22.11. 2015 г. Львов автор Наталия Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Над прірвою бажань…
Стою над прірвою бажань…
І думаю, чи крок зробити хибний?
Так хочеться любити без вагань,
Але в життя закон неписаний і дивний…
І ось цей крок… зробила,
І вільною я птахою у небесах парила,
Тому що це любов дарує лебедині крила,
Коли ти в насолоді відчуваєш диво.
Але свободу лише небо дарувало,
І обрій зшив весільне покривало.
Зірки вночі зігріли грішну душу,
І все ж таки на землю повертатись мушу…
Земля зустріла холодом… і плакала дощами,
Коли прийшлося до свого гніздечка повертати…
Але з’явилася веселка радості й надії,
І я забула про всі втрачені ілюзії і мрії.
09. 04. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Кохання заблукало…
Кохання, як й коли ти відлетіло?
Мов ті птахи,що стали восени на крила!
І сяйво пристрасті закрили темні хмари…
Де сонця промені яскраві,мов стожари?
Кохання, де знайти тебе? Шукаю…
В душі, у серці і в думках тебе плекаю!
Кохання, я без тебе одинока,
І смуток стелиться сльозою так глибоко…
Кохання, де живеш тепер, в якому домі?
Чи маєш щастя, вкладене в долоні?
Чи серце б’ється знову палко й дзвінко?
Чи хтось кричить тобі, щоб було «гірко»?
Прошу тебе, вертайся зорями з небес до мене!
Кохання миле, не блукай ти без потреби!
Тебе чекаю я з краплинами дощу –
Насолодитись я тобою мрію до схочу!
27. 05.2015 м.Львів автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Загублена душа
Яка біда, коли живе в людині заздрість,
Коли душа її мертва і зла!
Коли в емоціях її кидає в крайність,
Коли святі вже не торкаються її чола.
Коли розтрачено у марному бутті:
Добро, тепло, повага й ніжність!
Коли благий порив холодної душі,
Заснув, завмер в німому забутті…
Коли під сумнівом чесноти і любов, і вірність,
І бал іі життя вже править сила-темрява,
Яка загнала душу у гуманності в немилість,
До доброчинності не має сил зробити крок вона!
Боріться з темним і жорстоким помислом
Іскристою душею, щирим серцем, тілом!
Боріться янгола святим крилом!
Боріться доброчинністю і гуманізма ділом,
Боріться – і освячення прийде з душі теплом!
30. 04. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Засипає сніг білу хатину…
Засипає сніг хатину,
Не засипле тугу й жаль…
Засипає двір до тину,
Де причаєна печаль…
Сніг засипав стежку й поле,
Ліс, галяву і струмки…
Але як накрити горе,
Скорбні помисли-думки…
Засипає сніг хатину…
В двір виходить мати знов,
Жде вона. Чекає сина –
Не засипле сніг любов!
м. Львів автор Наталі Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2015
Зимова казка
Зимова казка - це Карпати,
Покриті снігом біло-голубим.
Пухнасті сосни, мов намистом,
Вдягнули ватою усі свої гілки!
Ідеш у ліс, в зимову казку,
І чуєш неповторний тиші дзвін.
Тремтить душа і завмирає серце…
Тобі, природа, мій низький уклін.
Ти бачиш, як кришталь горить повітря,
У променях світила золотих,
Що м’яко доторкнулись до верхівок
Карпатських сосен і ялинок молодих!
Тріщить під кроком чуйний сніг
Відлунням в тиші лісу,
Річки зима вдягнула в сотні криг.
Містки висять, неначе коромисло…
Подарував такий пейзаж творець на вік!
Уклін красі - за чистоту первозданність,
За всю любов і за казкові сни,
За всю барвистість і безкрайність,
За дивовижні і засніжені ліси!
27. 01. 2015 м. Львів автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2015
«Ще не було епохи для поетів,
але були поети для епох»
Л. Костенко
«Поети для епох…»
Вже описали відчайдушно всі поети:
Складні епохи і складні часи.
І не було епох – для нас поетів,
Але на світ народжуємось ми!
Несемо людям промінь щастя і надії
У будь-які скрутні, лихі часи,
Аналізуємо життя, і побут, і події,
А розуміють нас не всі і не завжди.
Із глибини душі ми вириваємо іскристі почуття
З любов’ю до землі, до матері, до сина!
Вони вирують , бо це сенс всього життя,
Що залишає паростки свої на цій бурхливій ниві.
Ми просимо: пізнайте світ душі багатогранний,
Себе у цьому світі ви знайдіть!
Тому, що час буття – відрізок невблаганний,
І треба його з гідністю пройти!
Поети пишуть навіть про поетів,
Щоби крилаті рифми їх були живі,
Щоб пам’ятали їх дзвінкі куплети,
Які б могли коханням зацвісти!
19.03.2015. м.Львів, автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625131
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.11.2015
Пробач, Україно!
О, наша рідна земле, Україно!
Чиї гріхи спокутуєш ти нині?
У боротьбі нас всіх любов’ю об’єднаєш:
Ми знаємо, за що ти так страждаєш!
За щастя, гідність і щасливу долю,
Омріяну, оспівану поетом волю!
За те, щоб люди всі були єдині,
І жили в злагоді, як у одній родині!
Пробач, що ми любили тебе,Ненько, мало,
Пробач, що всі серця любов’ю не палали,
Що в землю нашу чорне зло впустили ми,
Що хтось чужий махає прапором не тим!
Пробач за смерть синів, близьких і рідних,
Пробач за те, що у війні людей втрачаємо ми гідних,
За сльози ті, що окропили золотисті ниви,
Щоб молодь у майбутньому жила щасливо!
Країно наша, мила і співуча
Щаслива доля в тебе буде неминуче!
«Оновляться усі діла святії»,
І втіляться в реальність усі мрії!
05.05. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625041
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.11.2015
Одумайтесь, прозрійте!
Людська біда… недобре має око,
Коли в німій печалі очі матерів,
І може стать гірким невідворотним вроком
За долі всі скалічених синів.
За долю молодих жінок вже овдовілих,
За сум і за печаль молодшої сестри,
За те, що в матерів волосся посивіло,
За те, що в батька білий сніг припорошив віски.
Одумайтесь, чи відкривати свою душу лиху,
Прозрійте третім оком на любов і на добро!
Не дайте темряві буяти чорним цвітом,
А закладіть в життя своє гуманності зерно!
Зійде воно на благодатній рідній ниві
Духмяним хлібом, щирістю, теплом,
Щоби біду ми разом пережили,
Нагородив країну-переможницю вінком!
Прозрійте і сплетіть Землі своїй вінок з любові,
Із квітів запашних, із стиглих колосків,
І помоліться за людські щасливі долі,
За те, щоб ми не мали більше ворогів!
23. 03. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2015
Думки, думки…
Жив Віктор - президент в палатах:
Бюджет платив орендну плату.
Було круте, козирне це життя,
Але пішло воно у небуття…
І зараз дуже важко нам,
Бо гроші вивіз він, як «хам»,
У вантажівках і Камазах –
Не тисячі, а всі одразу.
В бюджеті скупо, пусто, голо –
Прийшлось складати бюджет новий.
А як його складати з «дир»?
Та ще й, коли АТО за мир!
Коли вже виснажили душу,
І витрясли усю, як грушу.
Коли зусилля усі марні,
І коли хлопці гинуть гарні!
Який тернистий шлях у щастя:
Як подолати всі нещастя?
Як Україну збудувати,
Щоб гідність свою не продати?
Так, наш народ стійкий й терплячий,
Але все бачить, бо він зрячий!
І бачить рідну Землю чисту,
Що звільнимо від сил «нечистих».
І терпить люд за гріх чужий
І бореться за мир такий,
Який дозволить дітям нашим,
Творити й жити від нас краще!
На плідній українській ниві
Ми мріємо бути щасливі!
В молитвах просимо ночами:
Господь наш, змилуйся над нами!
04. 05. 2015 м. Львів автор Наталя Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624723
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2015
Пісня лісова
У Трускавці є вілла – «Пісня лісова»!
У неї, як у дівчини, незаймана краса.
Вона стоїть одна, немов загадка, в лісі…
І чуєш біля неї Мавки дивовижні пісні.
Співає листя шелестом своїм
Про те, як не судилося любити їм…
Про те, що у кохання сумні очі,
Що мрії не здійснилися дівочі.
Приходить завжди дівчина сюди,
Де парубка зустріла по весні,
Де грає він для неї на сопілці:
Птахи завмерли від мелодії на гілці…
Але мелодія недовгою була…
Хоча душа тремтіла навіть в солов’я!
А парубок вже більше не співав,
Бо інше він кохання зустрічав…
Та дівчини душа так і лишилась в лісі…
Співає тут закоханим свою єдину пісню:
Про парубка із синіми очами,
Який завжди з’являється лише ночами…
І так їй грає ніжно, хоч у сні,
Що знає вона тільки пісні лісові.
В них спів птахів щасливих по весні,
І шепіт листя в тузі восени…
І плач дощу за літом чарівним,
І сльози Мавки за коханням молодим…
А хто живе у віллі лісовій –
Завжди почує хор пісень живий!
24. 08. 2015 м. Трускавець, вілла «Лісова пісня»
Автор Наталя Калиновська, м. Львів,
Викладач НУ «Львівська політехніка»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
Волинь
Любов моя - Волині край…
Де луки бархатно-зелені,
Де грає кронами розмай
У невгамовному натхненні…
Тут фокусується краса…
Поля, галявини, озера…
І романтичні небеса,
І лебедина атмосфера…
А де ж іще зустрінеш Мавку!
Вона блукає тут донині…
Б’юсь об заклад на вищу ставку:
Найкращі очі – у Волині!
29. 05. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
Викладач Національного Університету «Львівська політехніка»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2015
Свобода нам освячує життя!
Дух волі в Україні і донині –
Незламний, гордий, впевнений, святий…
Його не зрушили лихі години,
Бо корінь наш, - і мудрий, і міцний!
Живе як символ дух до волі:
Заклик до вільного, до гідного життя!
І Україні зичить добру долю,
Яку б прожили ми без каяття!
Свобода нам з небес дарує зірку,
Яка освячує людське життя!
І,якби не було на серці гірко,
Ми віримо у сенс свого буття!
І проживемо його гідно, з ціллю,
Як мріяли і мріють козаки1
І покладемо край свавіллю:
Хай звільнять Землю рідну чужаки!
м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2015
Україна у задзеркаллі…
Живемо ми в країні складно:
І спроби робимо всі марно,
Щоб економіка зростала,
Держава щоби про нас дбала.
Старі політики й нові,
А граблі знову ті ж самі…
З’явились в радикалів вили –
У Раді всі аж посивіли!
Вони напружили чоло:
Кого, куди, як занесло?
І, що робити в Раді треба?
А може стільки слуг не треба?
Закони гучно всі приймають,
А про людей не дуже дбають,
Що курс в «зеленого» гнучкий,
І гаманець напівпустий!
Себе ж образити – проблема!
Зарплати всім підняти треба!
І в кулуарах пороптали –
Оклади дружно всім підняли!
Ой, Рада, Рада України!
Така ти скромна, як дівчина…
Весь час живеш на виданні,
А кавалери – все не ті!
Чекаєш ти Париж і Лондон –
В палаці мрієш жити «скромно»!
Добробут всім підняти складно –
Займатись цим практично марно.
А що ж робити із народом,
Який вступив вже двічі в воду?
Що ще тепер розповідати?
Так, ми піднімемо зарплати!
Не через день, не через рік…
Можливо треба з пару літ,
Щоби Європа транш дала –
На нас не заточила зла!
Америка нас контролює,
А гроші хтось таки пакує:
Мільйон, трильйон і мільярд –
Для нас ці цифри невпопад.
Що ще зробити нам потрібно,
Щоб правили нарешті плідно?
І Помаранчевого обирали,
І нашу Юлю рятували,
І Вітю Янека прогнали,
І нову Раду сформували!
В трон Президента посадили,
І свої долі доручили!
Хай править наш король – не тужить,
Але з народом краще дружить!
І хай прем'єр в своєму кріслі
Сидить і щільно дуже мислить,
Як нам сплатити газ і світло?
Чи гроші нам надуло вітром?
Живи, народ, не вішай носа –
В країні вже нема хаосу!
В АТО загнали всіх підряд:
Вже служить там і син, і брат.
Ми Землю нашу відвоюємо
І нову Раду обмозгуємо!
Живемо на межі терпіння
І, що чекаєм зубожіння?
Та не для цього був Майдан,
А все ж для здійснення бажань!
Про гідне всім - життя квітуче,
Що буде точно – неминуче!
03. 05. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624185
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2015
Личаків – горде передмістя!
Личаків – горде передмістя!
Розкинуло на пагорбах красу,
Де Кайзер полював, шепоче віття...
Й вирощували для вина терпкую лозу…
Ремісники, торговці, винороби –
Робили все, щоб квітнув рідний край!
В життя там втрутитися - марні спроби,
Бо рідний їх Личаків процвітав, мов рай!
А у крамничках - філіжанки кави,
Пани віталися... Розмови ділові...
Панянки з парасольками, мов пави...
Чарки дзвеніли... Хміль у голові.
Пісочні вали, кручі, мури... Просинь…
І загадкова Замкова гора…
Багрянцем одягає їх красуня осінь,
І ніжно обіймає дощова вода.
Личаків вистояв у роки лихоліття:
Зберіг і гідність, й віру, і красу…
Кружляє листопадом жовте листя
І зичить передмістю долю золоту!
Дзвін храмів старовинних, як колись,
Нас надихає музикою неба…
О, православний люд, Ти за країну- помолись!
І щастя більшого, ніж мир, усім не треба!
м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2015
Натянута, надорвана струна…
Памяти Владимира Высоцкого
Высоцкого Владимира струна…
Натянута, надорвана на взлёте!
Жива строфа Поэта, песнь – весна!
Он жил, как птица вольная, в полёте!
Он жил, творил, писал и пел –
До каждого он сердца достучался!
Иной раз гений в строках матерел,
Когда куплет его на нерве обрывался…
Поэт нас научил, как парня не бросать,
И, что такое дружба для мужчины!
Как жить не пресмыкаясь, не боясь преград,
Не прогибаться, даже если есть причины!
Любить попробуй так, как он любил:
Сквозь расстоянья, километры, время!
Нектар невзгод... и мёд испил –
Любил Владимир только королеву!
Мы жили и живём, как он сказал,
Как заложил в куплет и честь, и совесть!
Слова крылатые он кровью написал,
Как-будто чувствовал при жизни невесомость!
28. 05. 2015 г. Львов автор Наталья Калиновская
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015
Танцуй, весна!
Какие грустные у осени глаза:
Два жёлтых фонаря во мгле ненастья…
Печальна желтоглазая листва:
Танцует вальс последний сладострастья…
Листва закружит в танце неземном:
Возможно в полонезе,танго, польке?
А иногда листву волочит кувырком…
И так прощаться с золотой порою горько!
Ведь долгим будет белый танец у зимы –
Она капризная невеста, как природа!
И, если с нею подружились мы,
То ждёт тогда прекрасная погода!
У белой королевы фаворит Мороз,
Когда он постучит в её окошко?
И, если не прольёт она печальных слёз,
То запорошит землю нежно и немножко.
Постелит мягко белую постель,
Из снега вспушит девичью перину…
Укроет поле, лес, сады и ель,
Берёзы, клёны, сосны и калину.
Калина первая услышит робкий шаг весны…
Да, к танцу эта девушка всегда с полслова!
И своим образом, дыханьем новизны –
Ведь даже бусы по зиме носить готова!
Весну разбудит добрый братец-март
И скажет ей: «Вставай, сестрица!»
Для танца нежного готово много пар,
Но ты – должно быть, лучшая девица!
А ждал её за речкою апрель -
Такой искусный кавалер для вальса!
Он, словно сказочный прекрасный Лель,
Танцует вдохновенно и со страстью.
Весна танцует, пляшет и поёт
Тога, когда не знаем мы печали,
Когда лишь зарево любви нам жизнь даёт,
Когда ручьями манит в сказочные дали…
Весна смеётся звонкою капелью,
И вскружит голову и в марте, и в апреле…
Соловушка зальётся в роще трелью,
Ведь больше тучи не закроют солнце тенью!
Танцуй, весна младая, танец свой шальной:
В горах, в лесу, ручьями и волною моря!
А, если май обнимет, озорной –
С ним никогда ты не познаешь горя!
Обхватит стан твой трепетной рукой,
Вплетёт медовые цветы в златые косы…
Напоит землю дождевой водой,
Оденет все луга с восходом в росы…
14.10. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2015
Мелодія дощу
Мелодія дощу – це сльози вітру,
Це смуток місяця за сонячним теплом,
Це спів води легкий і дивний,
Що стане життєдайним джерелом.
Це сльози осені за літом золотим,
За трелями птахів в гаях і в лісі.
Це шелест туги з краплями води,
Який зливається у річку пісні.
Змиває дощ краплинами з душі печаль,
Несе водою тугу і страждання…
І так у дощову погоду жаль,
Що хтось втрачає назавжди кохання.
08. 08. 2015 м. Львів, Калиновська Н.Л.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2015
[b]Два кольори – вінець свободи![/b]
Дві ніжних стрічки: жовта і блакитна –
Це символ неба чистого й родючої землі!
Два кольори святі – це прапор гідний,
Який Герої зберігають на своїй груді!
Наш прапор для нащадків – біль і гордість
За всіх героїв, за любов їх до землі!
За дух незламний, за людську пристойність,
За хлопців молодих, які не повернулися з війни!
Наш стяг – це символ волі і свободи,
Це символ неньки України і її краси!
Це символ об’єднання Сходу і Волині,
Карпат й Одеси…усієї Української Русі!
Дві стрічки: голуба і жовта, вплетені у коси,
Наш прапорець маячить на авто…
Наш прапор – це любов і це весняні грози!
І в нас його і нашу віру не забере ніхто!
Наш прапор – це безкрайнє поле волошкове,
Безмежний край родючого зерна…
Це поле квітів і трави степної,
Моря і гори – українська вся Земля!
Дві стрічки: жовта і блакитна – це вінець свободи,
Який незламна пам’ятка любові до Землі!
Два кольори – це символ гідності й міцної волі,
Що українців об’єднає всіх під прапором своїм!
23. 08. 2015 м. Трускавець, вілла «Лісова пісня»
Автор Наталія Калиновська, м. Львів,
викладач НУ «Львівська політехніка»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623052
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2015