Svitlana_Belyakova

Сторінки (50/4981):  « 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 »

Лист опадает

Лист  опадает  багряным  золотом,
шаг  сделан  к  зиме  безропотно.
Удивителен  запах  осени,
деревья  наряд  свой  сбросили.
Осенняя  Земля
дарами  полна,
только  ветер  -  гуляка,
её  покой  тревожит,
не  хочет  стоять  на  стороже.
Череду  одиноких  дней  уже  не  считаю,  
зачем  досаждать  душевному  раю,
кричать,  что  погасли  глаза,
скотилась  жалости  слеза,
что  хочу  сердце  открыть,
да  некому,
хочу  душу  согреть  ,
да  приголубить,
чтоб  не  стояла  у  дороги
на  распутье.
Не  счесть  километров,
пройденных  по  Земле,
но  не  хватает  несколько
метров,  на  пути
к  единственному  тебе.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812018
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.10.2018


Бранка

Бранка  твоєї  любові,  бранка.
І  у  ночі,  і  зранку.
Серце  бажає  лише  твого  порятунку,
ізмерагдом  очей  сяє  зернятко  любові,
на  зеленому  життєвому  полі.
Стану  ковалем  свого  буття.
Бажання  миті  щастя  спокою  не  дають,
не  згасає  хмільних  чарів  Долі  путь.
Наче  зближаються  наші  лиця,
почуваю  себе  ніби  в  небезпеці.
Пломінь  всепалящий  пронизує  Душу,
опанувати  себе  мушу.
Прожену  навіки  розлуки,
запалю  свою  зірку  у  небі,
де  мрії  живуть  мої.
Фатум  суворий  не  чувайся,
ніколи  не  повертайся.
Оціни  серця  красу,
Душі  чистоту  .
І  у  новій  порі  щасливій,
співай  мені  пісень  чарівних.
Стрімким  ручаєм  нехай  бринить
нестримна  жагуча  кров,
рятує  від  життєвих  оков.
Ти  моє  серце  не  тримай  у  полоні.
Душа  моя  мене  біллю  ув'язнила,
прошу  її  віддай  мою  силу.
Відчуваю  -  Дух  мій  не  погас,
хоча  у  вухах  звучить  її  глас,
рятуй  свою  любов,
поки  ще  є  час.



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018


Ой там у долинi

Ой  там  у  долині
все  навкруги  радіє  -
річка,  струмки,
чути  співи  птахів.
Справжній  Земний  Рай.
Прудкий  вітерець  жене
мене  швиденько
до  тіні  дерев  густеньких.
Сіла,  спочиваю,
дитинство  згадую.
Радію  цій  днині
та  щасливій  хвилині.
Вирішила,  як  то  кажуть,
лихом  об  Землю,
та  й  піду  шукати  щастя...
З  криниці  напилася
кришталевої  водиці,
руками  її  розплескала,
бризками  граючи,
радіючи  цим  перлам  рясним  сяючим.
Була  Душа  у  п'ятах,
лише  тут  відчувається  розрада.
Темніє,  мрії  жевріють,
до  ясного  місяця  промовляю,
свої  надії  довіряю.
Він  блищить,  ніби  розуміє,
срібним  сяйвом  обійма,
на  добрі  вчинки  надиха.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2018


Размышлeниe.

В  стихах  Душа  с  Миром  говорит.
В  моей  Жизни  благодаря  войне,
произошла  полная  ломка  старого,
а  нового  не  видно  и  на  горизонте.
Не  хочу  пребывать  в  сонном
состоянии  Жизни,
хочу  выражать  свои  истинные  мысли.
В  каждом  из  нас  есть  Божья  Искра,
так  давайте  светить  не  только  себе,
а  и  тем  кто  вокруг  нас.
Мечтаем  разорвать  Колесо  Сансары.
Само  слово  Сансара  -  скитания,
длящиеся  вечно...
В  буддизме  -  это  совокупность  всех  Миров.
Будда  сказал  -  "Кто  не  понял  своего  прошлого,
вынужден  пережить  его  снова".
Так  думаем  о  своей  жизненной  основе...
Наша  мирская  Жизнь  даже  не  пахнет
покоем  и  полным  духовным  равновесием.
Тонущая  Душа  в  океане  Сансары  стремится
освободиться.
В  Колесе  Сансары  через  спицы  не  перескочешь,
да  и  на  лестничке  Жизни  своей
через  ступеньки  тоже,
ведь  вернут  на  доработку  всёже...  


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811874
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.10.2018


Соняшниковi поля Украiни

Соняшникові  поля  України,
як  хвилясте,  безкрайнє  море.
Заквітчані  жовтим  кольором,  земляні  простори.
В  бджолиному  водограї  панує  робота,
працює  Вітчизна  –  не  знає  скорботи.
Священна  Земля  України.
Древня  наша  мова  вижила,
честь  їй  за  це  й  хвала.
Українські  люди  не  агресивні  по  своїй  природі,
а  добрі,  лагідні  й  співучі.
Еміграція  талановитих  тимчасова.
Все  повертається  на  круги  своя.
В  ситуації  на  Україні  багато  хто  орієнтується.
Діаспора  починає  діяти  та  на  нас  впливати.
Їх  також  тягне  до  рідної  хати.
Вони  не  байдужі  до  нашого  життя,
бо  хоч  їм  там  може  й  легше  живеться,
та  їх  серце  на  рідну  Землю  рветься.



ы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811751
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2018


Жизнь - бумeранг

Серебрится  вечер,
отодвигая  даль
в  блеске  фонарей.
Последняя  степень  борьбы  моей
за  свою  Душу.
Знаю,эта  борьба  и  после  Жизни
будет,без  Веры  к  Богу  не  входят,
Он  всё  за  нас  знает  и  ничего  не  забудет.
И  боль  нашу  знает,
какой  будет  послевоенный  урожай
с  земли  Донбасса  ,
вместо  зерна  засеянного  снарядами.
Сколько  моих  следов
взорвано  войной,
нарушен  жизненный  устой,
обрещу  ль  его  иль  нет,
риторический  вопрос
и  столь  безжалостен  ответ.
Две  подруги  Смерть  и  Жизнь,
поют  каждая  свою  песню,
назад  пытаюсь  не  смотреть,
мосты  сожжены,всё  пылает  горько,
позади  дорога  -  прошлому  подарок  вечный,
иная  впереди  -  загадка  неизвестности.
Ведь  болезни  и  несчастья  вторгаются
в  нашу  Жизнь  без  нашего  участия.
Ошибок  совершаем  бездну,
слушаем  свой  ум,  а  не  сердце,
а  Жизнь  бумеранг  помни,  как  возвратит  долги
вспомни...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811750
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.10.2018


Мир на Зeмлe…

Мир  на  Земле,
давно  бы  наступил,
если  бы  люди  Планеты,
убавили  свой  пыл,
и  в  один  Миг  могли
подумать  о  Его  продлении,
Сила  Энергий  людских  велика,
но  не  имеет  направления
правильного  Единого  Вектора,
тратим  себя  на  войны,  убийства,
разные  излишества,
а  ведь  не  для  этого  на  Землю
пришел  Человек,
потому  и  короток  Его  век.
Мироздание  его  б  продлило,
если  б  мы  умнее  были.
Приземлены  слишком
в  материальном  плане,
глобально  мыслить  перестали.
Лозунг  -  "Миру    -  Мир!"-
не  устарел,  о  нём
мечтает  и  якут,  и  карел.
Солнце    восходит  над
Планетой  для  всех  одно,
почему  же  блага  земные
делим,  будто  после  нас,
хоть  Потоп.
На  Земле  Мы  не  Вражеская  Рать.
Берегите  Мир  и  Землю,
чтоб  не  сорвало  Нас
с  Орбиты  Каруселью.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811614
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.10.2018


В рiднiм краю вiйна…

В  ріднім  краю  війна.
Ранок  зараз  чи  вечір  -
мені  все  одно,
чаша  Душі  болем  наповнена,
в  журбі  до  країв.
Як  розлуку  з  рідною  домівкою
пережити?
Тільки  поезія-лютня  мене  втішає,
злагоди  бажає.
Хочеться,  щоб  прийшли  зміни,
стерли  з  лиця  сльози  гіркі.
Вже  й  п'ята  осінь  прийшла,
а  перемир'я  у  війні  не  видно,
у  потоці  листопадової  пори,
рвуться  з  Душі  почуття  надій,
ув'язненими  пташками  у  вирій.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811613
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2018


Пeрeсипаю пiсок з долоньки в долоньку…

Пересипаю  пісок  з  долоньки  в  долоньку,
спостерігаючи  кожну  жовтеньку  крихту.
Вечір  п'янить  морською  свіжістю,
заколисує  своєю  привабливістю.
Сонечко  тільки  сідає,
небо  ще  світле,
але  птахи  вже  замовкли  бідолахи.
Складна  хім  реакція  пройшла,
переплавила  в  золото  Містерію  Дня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811511
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.10.2018


Нeбо зарю пeрeкуeт

Небо  зарю  перекуёт  на  свет  золотой.
Утешаемся  осенней  ранней  порой.
Купает,  пьянит  аромат  пожелтевших  листьев.
Цедит  солнышко  сквозь  ладони,
свои  яркие  лучи,
стремится  Душа  к  жизненному    покою.
Вселенная  силы  нам  добавляет,
топит  в  энергиях  властных,
постигнуть  желает  Души  наши  ясные.
Листьев  золотых  пламя,
сон  осенней,  грустной  поры.
Ветерок  легким  дыханием  тревожит,
бриллианты  слёз  уносит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811509
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.10.2018


Хочу вeсну только с тобой встрeчать…

Хочу  весну  только  с  тобой  встречать,
хочу  шепот  твой  по  губам  читать,
хочу  с  полу  взгляда  тебя  понимать.
Уже  больше  ждала  –
жизнь  позади  мимо  прошла,
пятится  душе  некуда
она  в  твоем  плену,
птицей  загнанной  неистово  бьется,
но  в  руки  твои  никак  не  дается.
Сердца  пульс  шаловливо  стучит,
как  с  ветром  несется,
открывает  настежь  окна  души,
стой,  не  спеши,  подожди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811358
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.10.2018


Сад вишнeвий

Сад  вишневий,  буйно  квітне,
пелюстками  вбраний,  нареченої  весни.
В  ніжнім  ароматі  тане,
незабутньої  очікуваної  пори.
Сад  вишневий,  як  з  мережива  картина,
серце  мліє,  і  світліє  на  Душі.
Пелюсткове  море,  як  без  краю  любляча  країна,
все  вкриває,  ніби  снігом  білим  навкруги.
Я  пірнаю  в  цю  безкрайню  хурделицю,
з  головою,  як  русалка  в  глибину.
Я  вдихаю  з  пелюсткової  криниці,
цю  ніжну  і  таку  жадану  красу.



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2018


Кричу собi…

Кричу  собі,  безглузда,  не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай.
Вдавай,  що    не  помічаєш  його,  прокинься  і  не  помічай.
Наказ  собі  дай,  перестань  Душа  -  не  кричи,  не  кричи.
Ти  ніч  від  білого  дня,  нарешті  відрізни,  відрізни.
Кричу  собі,  безглузда,  не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай.
Він  не  може  Ангелом  любові  в  Життя  твоє  увійти,  шкода.
Самотності  слід  міткою-болем  гризе  в  дорозі,  в  дорозі.
Відстань  вже  не  допоможе  щастя  знайти  на  порозі.
Любов  моя  у  тебе,  як  нерідна  дочка,
Ти  пробач  мою  непокірну  нічку.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2018


Мудрость Омар Хайяма

 "  Один  не  разберёт,
чем  пахнут  розы.
Другой  из  горьких  трав
добудет  мёд...
Кому-то  мелочь  дашь,
навек  запомнит...
Кому-то  Жизнь  отдашь,
а  он  и  не  поймёт."

"Чем  ниже  человек  Душой,
тем  выше  задирает  нос.
Он  носом  тянется  туда,
куда  Душою  не  дорос."

"Ты  лучше  голодай,
чем  что  попало  есть,
и  лучше  будь  один,
чем  вместе  с  кем  попало"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811252
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.10.2018


Вальс.

Издали  слышны  звуки  грустного  вальса.
Кружатся  звезды  в  томной  ночи  поволоки  дальней.
Грусть  опережая,  льется  мелодия  тая.
И  опять,  он  звучит  в  этот  поздний  час,
он  парит  и  льется  только  для  нас.
Вальс  кружит  играя  по  аллеям  сердечного  рая.
Сердце  полнит  смятение,
предчувствие  новой  сказочной  поры.
Вальс,  ты  не  нов,  не  нов,  не  нов…
Но  мы  без  твоего  участия,  как  танцоры,
без  подковы  на  счастье.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811166
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.10.2018


Нe чула, як птахи спiвають…

Не  чула,  як  птахи  співають.
Не  бачила,  що  вже  весна  явилася.
Зашорена  побутовим  життям  своїм,
від  щастя    відвернулася.
Страшно  уявити,
адже  і  дожити  так  могла,
колією  життєвою  тупиковою,
якби    вітер  змін  не  почав  дихати  в  обличчя,
відкрито  і  з  хвилею  новою.
Хочеться  свіжістю  його,
доверху  Душу  наповнити,
і  від  щастя  в  напівзабутті,
слова  рокові  мовити.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2018


От одной мысли о тeбe…

От  одной  мысли
о  тебе  ,  жить  хочется.
Даже,  когда  гложет
одиночество.
География  жизни  -  погода,
свою  роль  играет,
душу  кроит.
Сильной  нужно  быть,
умом  понимаю,
а  слабостью  сердце  обливаю.
Грустью  мечты  попираю.
Как  себя  всряхнуть  и
наново  поставить  на  ноги?
Ведь,  остановка  за  малым,
робость  сменить  смелостью,
молчание  -  откровенностью.
Трепещит  внутри  душа,
этим  она  и  хороша.
Чувствует,  верит,  надеется,
может  в  Жизни  что-то
изменится.
Застилают  слёзы  глаза  ,
ох,  уж,  эти  тормоза.
Но,  кажется  ,  если  бы
не  проливались,  то  в  душе
потоком  разорвались.
Почему  жестоки  ,  мы  друг
к  другу?
Ведь,  Жизнь  так  коротка,
цени  каждое  мгновение,
безповоротно  оно,
как  забвение.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811000
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.10.2018


Творчiсть - молитва Душi.

Вирішило  чорнило  ночі
мені  безсоння  подарувати.
Десь  купаються  зіроньки
у  дзеркалі  річки.
Сипле  срібні  перли  водограй.
Місяць  блідий  за  всім  спостерігає.
Тільки    йому  -  місяцю  ясному,
пиха  простима.
Засмучує  люта  Доля.
Забула  про  спокій,
він  мені  лише  сниться.
Чекаю  рівної  дороги,
замість  крутої.
Знаю,  Життя  -  подарунок,
не  мають  переваги  між  собою,
чи  то  день,  чи  ніч,
чи  то  сонце,  чи  дощ,
вони  однаково  важливі.
Смілива  стала  в  думках  своїх.
Малюю  райдужні  нові  крила,
так  би  і  полетіла  б.
Думки  ж  мої  ще  в  полоні.
Хочу  їх  відпустити  в  засніжену
заметіль,  щоб  і  сліду  цей  жаль
не  залишив.
Думаю  в  сутінках  ночі,
що  кожна  творчість  схожа
на  Молитву  Душі.



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810999
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2018


Надкуси, як яблуко, щоб нiкому нe дiсталася

Хочу  бути  для  тебе  бузком,
фіалкою,  незабудкою,  трояндою,
щоб  усі  аромати  Світу  обкутали
тебе  тонко  в  обіймах  ніжних.
Щоб  долоня,  стикаючись  з  твоєю,
почуттями  окрилена,
пелюстками-пальцями  падала  на  постіль.
Фіалка,  у  блакиті  очей  купала,
незабудка,  як  небо  обіймала,
троянда  яскраво-червоним  кольором  губ  балувала.
Надкуси,  як  яблуко,
щоб  нікому  не  дісталася.
Душу  в  полон  візьми,  щоб  з  твоєю  не  розлучилася.
Що  робити  мені  з  сердечною  любов'ю  зухвалою,
жити  без  неї  бридко.
Не  знаю,  чий  ти  зараз,
але  серце  хоче  зупинити  цю  годину.
Ну  чому,  серце  моє  любить,
якщо  навіть  себе  губить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018


Говорят Вeликиe Мира Сeго Иисус Христос

Цитаты  Иисуса  Христа  в  Новом  завете.  Не  судите,  да  не  судимы  будете  (Мф.  7:1;  Лк.  6:37).  Не  давайте  святыни  псам  и  не  бросайте  жемчуга  вашего  перед  свиньями  (Мф.  7:6).

Что  ты  смотришь  на  сучок  в  глазе  брата  твоего,  а  бревна  в  твоем  глазе  не  чувствуешь?

Кто  ударит  тебя  в  правую  щеку  твою,  обрати  к  нему  и  другую.

Всякий,  кто  смотрит  на  женщину  с  вожделением,  уже  прелюбодействовал  с  нею  в  сердце  своем.

Блаженны  алчущие  и  жаждущие  правды,  ибо  они  насытятся.

Не  убивай;  не  прелюбодействуй;  не  кради;  не  лжесвидетельствуй;  почитай  отца  и  мать;  и:  люби  ближнего  твоего,  как  самого  себя.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810876
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.10.2018


Богородица

Богородица  -  Матушка  родная,
розарием  небесным  нас  утешая,
ратуешь  за  нас,
все  слёзы  наши  ценишь,  как  алмаз.
Всё  чаще  являешься,  даёшь  нам  свои  Знаки,
чтоб  Души  на  Земле  держали  в  страхе,
ведь  роковой  час  каждому  грядёт  неумолимо.
В  земной  Жизни  не  прожить  нам  без  греха,  даже  в  мыслях.
Небесный  Океан  нас  накрывая,
ведёт  караван  наших  дней  к  Вечности  Рая.
Богородица,  в  минуты  радости  или  тоски
спешу  к  тебе  мольбу  свою  превознести.
"Богородица,  Дева,  радуйся!
Благодатная    Мария,  Господь  с  тобою,
благословенна  ты  в  жёнах,
и  благословен  плод  чрева  твоего,
яко  Спаса  родила,
еси  душ  наших,
Святая  Мария,
Матерь  Божья,
моли  о  нас  Господа
ныне  и  до  часа  истинного  
возрождения  в  Свете,
и  вознесения  в  Царство  Отца
нашего  Небесного.
Аминь.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810782
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.10.2018


Сон - роздуми

В  ночі  бачила  рідне  місто  Дебальцеве,
ніби  ми  -  мешканці  цього  міста,
йдемо,    гнані  етапом,
і  кожен  несе  по  єдиній  бруківці
та  й  кладе  поперед  себе,
вистеляючи  нову  дорогу,
по  котрій  ми  йдемо  далі.
Прокинулася  й  думки  бентежать,
що  це  значить?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810781
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.10.2018


Украiночка

Україночка  -  панночка,
стиглая  калиночка,
казкова  зориночка,
степова  билиночка,
весняна  краплиночка.
Ти  не  сиротиночка,
не  страшні  тобі  хмариночки,
бо  знаєш  свою  стежиночку
до  рідної  домівочки.
Біля  струмочка  розгорнула  торбиночку,
присіла  на  хвилиночку.
Люба  їй  кожна  стеблиночка,
це  Душі  її  частиночка.
Заспівала  голосисто,
вербочці  звітувала,
мандрівочку  їй  свою  дарувала.
Десь  вдалечині  трембіточка  грає,
серце  крає.
Почуття,  ніби  бруньки  на  вербі,
розкриваються,  Долі  посміхаються.
Чисте  повітря  п'янке  кружляє,
струмки  підганяє,
смуток  з  лиця  жене  подалі,
ми  в  його  полоні,
ніби  з  розуму  зійшли  від  любові...



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2018


Восхищeниe Природой

Утра  свежесть,  птичий  щебет,
ранняя  роса,  нет  ничего  трогательней,
чем  эта  краса.
Солнышко  рассвет  тревожит,
неба  гладь  чиста,  мир  во  всем,
покой  ранимый,  в  шепоте  листва.
«Остановись  мгновенье  –  ты  прекрасно»,
ради  этого  живем,  чтоб  тобою  наслаждаться  и
каждым  прожитым  днем.
В  природе  все  закономерно  -
день  сменяет  ночь,  месяца  лунным  изгибом
убегают  прочь.
Незаметно  плюсуются  года,  и  в  потоке
временном  им  деться  некуда.





Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810677
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.10.2018


Музыкой дождя упиваюсь.

Музыкой  дождя  упиваюсь,
как  осенний  лист  последний
каюсь,  плачу  вместе  с  ним,
ропщу,  одиночеству
ничего  не  прощу.
Капель  барабанит  по  крыше,
сердцем  её  слышу.
Дождь,  не  морочь  мне  головушку,
струйками  кружи,
складывай  ноты  в  падежи,
очищай  струны  Души.
Громко  льётся
твоя  мелодия  плача,
но  она  для  меня
уж  ничего  не  значит,
ушли  её  сладкие  мгновения,
поцелуев  дуновенье.
Ты  щипешь  Душу  по  настоящему,
ты  для  меня  награда,
а  не  преграда.
Раньше  от  тебя  спешила,
а  теперь  некуда  от  тебя  бежать,
прошлое  будоражит  за  тобою  вскачь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810594
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.10.2018


Косить

Косить  завіса  дощу.
Косить  шлях  минулих  днів.
Косить  нерозділена  любов.
Косить  метушня  дарованних  років.
Косить  туман  справжньою  сльозою.
Косить,  косить,  косить,
волосся  з  сивиною.
Косить  з  непохитною  вірою,
щоб  утрималася  на  ногах,
у  "нейтральні  води"  виплила,
Ангелу  Долі  Життя  довірила,
не  втрачала  даремно  часу...
Косить,  косить,  косить,
а  як  живеш,  ніхто  не  запитає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2018


Говорят Вeликиe Мира Сeго Юрий Рыбчинський

Біда  не  в  тім,  що  ти  мене  не  любиш,
       Біда,  що  я  тебе  не  можу  розлюбити.

(Минає  день…)

       Там,  де  двоє  –  там  весілля,
       А  де  троє  –  перші  ягоди  журби.

(Дикі  гуси)

       Якби  я,  синочку,  слухав  свою  мати,
       Той  тебе,  мій  любий,  в  старості  не  мав  би!

(Ой  стояла  хата)

       Я  і  друзів  розумів
       І  ворогів  умів  прощати,
       Бо  хрещений  батько  мій  –
       То  Хрещатик,  то  Хрещатик.

(Хрещатик)

       …Но  покуда  поэт  есть  духовная  власть  на  земле,
       В  непотребних  стихах,  заменивших  мне  тайную  исповедь,
       Отпускаю  грехи.  Всем,  кто  слаб.  И  себе  в  том  числе.

(Монолог  Фр.Вийона)

       Я  мартовский  ручей,
       что  всем  принадлежал
       и  был  всегда  ничей…

(Монолог  ручья)

       Прошу,  в  глаза  вам  глядя:
       «Ну,  будьте  же  людьми!
       Подайте,  Христа  ради,
       мне
       хоть  капельку  любви!»

(Богач-бедняк)

       «Я  любя  казнил  невесту  свою.
       Я  назначил  ей  свиданье  в  раю,
       обещал  ей,  что  приду  в  небеса.
       А  обманывать  любимых  нельзя!»

(Последний  конвой)

       Нужно  с  детства  учиться  у  птиц,
       что  не  знают  ни  виз,  ни  границ.
       Тем  не  менее  каждой  весной
       возвращаются  с  юга  домой.

(Париж)

       «Ты  был  Гулливером,  пока  я  любила  тебя.
       Ты  стал  лилипутом,  когда  я  тебя  разлюбила»

(Гулливер)


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810466
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.10.2018


Вeликe Свято - Покров Прeсвятоi Богородицi!

Велике  Свято  -
Покров  Пресвятої  Богородиці!
Навіть  сонечко  осіннє
світить  інакше  -  яскравіше.
Світлий,  радісний  День,
серце  наповнює  єлеєм.
Губи  самі  шепочуть  -
Матінка  Рідна,  прости!
За  гріхи  наші  -
вільні  й  невільні.
Дай  сил,  дай  терпіння
до  повного  забуття.
Пожалій  нас,  Матінка,
твоїх  дітей,
не  такі  вже  ми  погані,
просто,  як  кошенята  сліпі,
поки  в  Житті  розберемося,
а  вже  дров  наламали,
самі  в  них  не  розгребемося.
Матінка,  дай  лагідність,
подібну  твоїй,
дай  силу  Духу,
бути  помірним  від  гніву,
помилуй  нас,  не  відаємо,
що  робимо.
Зменши  душевний  біль,
адже  серце  крає  в  кров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810465
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 18.10.2018


Ранок, запах скошеноi трави…

Ранок,  запах  скошеної  трави  -
пряний,  терпкий,  грибний,
вабить  у  свій  полон  неземний.
Роса  перлинними  краплями  блищить,
тремтить,  зве  у  свій  казковий  круїз,
намагаючись  скотитися  вниз.
Пір'ясті  хмари,
як  лебедина  зграя,
курличучи  відлітають.
Шелест  листя  -  невагомий  шепіт  літа,
красою  полонить  сміливо.
Подекуди  листя  вже  пожовтіло,
у  запаху  осінньому  обімліло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810306
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2018


Нe хочу старeть Душой, да и тeлом тожe…

Не  хочу  стареть  душой,  да  и  телом  тоже.
Силы  жизненные  сохранить  вот  что  дороже.
Наш  возраст  –  это  возраст  нашего  сердца.
Сколько  же  оно  натерпелось  от  жизни  с  привкусом  перца.
Радует  зрелость  духа  и  накопленная  мудрость,
молодое,  ясное  сознание,  невзирая  на  возраст.
Каждое  поколение  что-то  вносит  свое,
опыту  их  доверяйте,  складывайте  в  копилочку  свою,
да  за  них  не  забывайте.
Человек  создает  свой  приоритет,
не  хочет  сравнивать  себя  с  другими,
гордыню  нужно  пригнуть  свою
и  пользоваться  знаниями  чужими.
Ведь  их  много  не  бывает,
и  они  не  во  вред,
силу  через  них  черпает  человек.
Период  человеческой  жизни  каждый  хорош,
только  улучшай  его  и  множ.
Гордись  своим  высоким    Я,
но  помни,  что  знаниями  полнится  Земля.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810305
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.10.2018


Цeлуйтe родных, уходя дажe на миг…

Целуйте  родных,  уходя  даже  на  миг.
Ведь  не  знаем  последнее  мгновение.
Завтра  будет  всегда,  как  Божий  наказ,
но  вот  вопрос  со  мной  ли  ,  с  тобой,
или  без  нас.
Счастье  оно  бывает  разное  -
настоящее  -материнское,
страстное  счастье  -
блистает  своей  магической  мастью,
"море"  счастья  можно  слушать  часами  -
звучит  нежными  словами...
Мир  Души  глубок,  как  колодец
с  зеркальной,  чистой  водицей,
собираю  своё  счастье  по-крупицам.
Душа  долготерпима,  умеет  ждать,
верить,любить,  нас  не  корить.
Правду  говорят,  что  каждый  из  нас
не  знает,  где  Душа  находится,
но  каждый  знает,  как  она  болит...
 


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810152
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.10.2018


Солодко-гiркий коктeйль на губах

Солодко-гіркий  коктейль  на  губах,
немає  світла  у  кінці  тунелю.
Тільки  той,  хто  серце  не  уміє  берегти,
може  прожити,  як  смерч.
Якщо  не  відчуваєш  вже  нічого,
що  можеш  віддати  людям.
Так  море  замерзає  поступово,
і  не  кипить  крові  струмочок.
Прошу  вибачення  у  усіх  ворогів,
не  відчуваючи  приниження.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2018


Афоризмы Вeликих о любви.

 Любить  —  это  не  значит  смотреть  друг  на  друга,  любить  —  значит  вместе  смотреть  в  одном  направлении.
Антуан  де  Сент-Экзюпери

Любовь  побеждает  страх.
Апостол  Иоанн

Любви  нельзя  добиться  силой,  любовь  нельзя  выпросить  и  вымолить.  Она  приходит  с  небес,  непрошенная  и  нежданная.
Бак  Перл  Сайденстрикер

Любовь?  Это  самый  короткий  путь  от  одного  сердца  к  другому:  прямая  линия.
Бедель

Любовь  превозмогает  все.
Вергилий  Публий  Марон

Любви  всего  мало.  Она  обладает  счастьем,  а  хочет  рая,  обладает  раем  —  хочет  неба.  О  любящие!  Все  это  есть  в  вашей  любви.  Сумейте  только  найти.
Виктор  Мари  Гюго


Однажды  я  встретил  на  улице  влюбленного  нищего.  На  нем  была  старая  шляпа,  пальто  протерлось  на  локтях,  башмаки  его  протекли,  а  в  душе  сияли  звезды.
Виктор  Мари  Гюго

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810051
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.10.2018


Бранка…

Бранка  твоєї  любові,  бранка.
І  у  ночі,  і  зранку.
Серце  бажає  лише  твого  порятунку,
ізмерагдом  очей  сяє  зернятко  любові,
на  зеленому  життєвому  полі.
Стану  ковалем  свого  буття.
Бажання  миті  щастя  спокою  не  дають,
не  згасає  хмільних  чарів  Долі  путь.
Наче  зближаються  наші  лиця,
почуваю  себе  ніби  в  небезпеці.
Пломінь  всепалящий  пронизує  Душу,
опанувати  себе  мушу.
Прожену  навіки  розлуки,
запалю  свою  зірку  у  небі,
де  мрії  живуть  мої.
Фатум  суворий  не  чувайся,
ніколи  не  повертайся.
Оціни  серця  красу,
Душі  чистоту  .
І  у  новій  порі  щасливій,
співай  мені  пісень  чарівних.
Стрімким  ручаєм  нехай  бринить
нестримна  жагуча  кров,
рятує  від  життєвих  оков.
Ти  моє  серце  не  тримай  у  полоні.
Душа  моя  мене  біллю  ув'язнила,
прошу  її  віддай  мою  силу.
Відчуваю  -  Дух  мій  не  погас,
хоча  у  вухах  звучить  її  глас,
рятуй  свою  любов,
поки  ще  є  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2018


Холодно.

Холодно  без  тебе  повір,
чи  шумить  вітер  за  вікном,
чи  хльостає  дощ,
та  хоч  і  сніг,
все  одно  на  Душу  сум  наліг.
Нікого  не  хвилює  жива  я,  чи  може  вже  ні,
плачу  зараз  чи  сміюся.
Пояснити  складно,
чому  такий  поворот  Долі
на  цьому  життєвому  полі.
Усім  байдуже,  добра  чи  зла,
страждає  чи  радіє  моя  Душа.
Знову  я  сама,  на  всю  ніч  сумна.
Чому  так,  що  бачу  тебе  тільки  в  снах.
Де  ти  блукаєш  у  цьому  Світі,
а  може  і  в  тобі  плаче  самотня  Душа.
Ніяка  сльоза  мені  не  помічниця,
а  скрізь  так  багато  людей.
І  десь  там  поміж  них,
ти  міряєш  кроками  доріжку,
очікуєш  сердешну  посмішку...


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  [b][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809942
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2018


Обнять тебя желаю…

Обнять  тебя  желаю,
как  следующее,  прошлое  и  будущее.
Зацеловать,  как  непокорное,  маленькое  дитя.
Не  сдерживай  же  и  ты  свои  чувства.
Знай,  тебе  никто  неровня.
Даже  на  расстоянии  слышу  сердца  твоего  стук.
Бунтует  ночной  блюз,
непослушных  мыслей  воз.
Пусть  не  разлетятся  пёрышками,
мечты  любви  и  счастья  надежды.
Не  забывай  последней  любви  след.
На  всё  найдутся  в  Жизни  причины,
лишь  сердце  не  изменит  личины.
Песчинку  из  морского  дна  не  достанешь,
тайна  любви  сама  из  тебя  вырвется,
не  спрячешь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809941
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.10.2018


Дивилася на тeбe

Дивилася  на  тебе    очима  кохання.
Любила,  як  останню  зірку  бажання.
Чому  мрії  вщухли,
закотилася  зоря,
як  калина  чарівна  зашарілась  одна.
Чому  разом  бути  не  довелося,
розсипалося  по  плечах  смагляве  волосся.
Вітерець  відніс  щасливі  години,
в  далеку  дощову  пору  осінню.
Чи  прийде  весна  на  поріг  -  забуття,
чи  зацвіте  п'янкий  бузок,
чи  обніму  тебе  знову,  ясеня  -  красеня,
в  час  дзвінкий,  ранковий.
З  віком,  романтики  все  менше,
в  краплях  дощу  губляться  надії,
у  вітерця  також  вчувається  плач,
буцімто  він  несеться  вскач.
Задумлива  посмішка  на  вустах,
а  може  це  ще  не  всім  надіям  крах,
може  на  закаті  буває  інший  розклад.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2018


Лeчу к тeбe

Лечу  к  тебе  на  красный  свет,
о  Жизни  своей  не  беспокоюсь,
тихо  припаркуюсь  у  дома  твоего,
как  гипнозом  воспользуюсь.
Чувствуй  душу  мою,
чувствуй  моё  сердце,
трепещит  птицей  оно  поднебесной.
Ещё  недавно  ,  мечта  кружилась
над  нами,  готовая  воплотиться,
как  цунами.
А,  теперь,  как  проигрыш  в  игре,
причём  по-крупной,  и  обоюдно.
Знаю,  должно  быть  всё  хорошо,
но  сейчас  мне  трудно.
Жизнь  играет  нами,
а  ,мы,  с  нею  сами.
Пытаемся  души  согреть,
успокоить  горемыку-тоску,
не  хочу  быть  ,  по-жизни,  без  твоей  любви  .
Ты  и  я  -  местоимения  близкие,
чего  же  в  реальном  мире
далеки  неистово.
СМС-ки  слали  друг  другу,
зависли  в  многоточиях,
как  же  далеки  каждый  в  своём  одиночестве.
К  тебе  спешу,  не  уступлю  тебя
ни  одиноким  ночам,
ни  шустрым  ветрам.
Оставлю  тебя  себе  лучшим,
в  глубине  колодца  Души
моей  сушей.
 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809832
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.10.2018


Дощова погода

Підійшла  до  вікна,
там  погода  дощова.
Хмарно,  вітер  виє,
гне  дерева.
Осінь  -  ворожка
торкає  їх  сміливо.
Листя  -  хусточки  змокли
від  краплинок  дощинок.
Спілі  каштани  опадають,
час  на  осінь  повертають,
відлітає  з  ними  й  літо.
Осіннє  барвисте  намисто
захльостує  ніжно.
Висне  прозоре  павутиння
з  росинками,  як  кришталь.
Осіннє  листя,  ніби  крилами
нам  змахнуло  на  прощання.
Поступово  дні  біжать  за  днями,
сипле  пожовкле  листя  попід  ногами.
Осінь  -  золота  пора  року,
котра  не  мовчить,
а  багато  чому  вчить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809721
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.10.2018


Душа

Глубоко  дыша,
вдруг  разболелась  скворушка  Душа.
Дело  житейское,
растревожилась,  прошлое  вороша,
но  не  очерствела,
тем  и  хороша.
Совесть  скребёт  сердечко,
поняла,  что  осталась  не  отомщена.
Одиноко  дрожа,
от  страха  и  ужаса,
как  льдинка  чиста,
через  все  перепетии
Жизни  прошла.
Любовь,  Надежду  и  Веру  ища,
не  сгинула  в  мгновениях
сердечного  куража,
хотя  горем  и  подпоясана.
Ей  прошлого  конечно  жаль,
но  пока  ещё  не  догорела
в  сумраке  её  свеча,
в  глазах  её  всегда  видна
мечта  -  виктория.
Благодарна  своей  Душе  многострадальной.
Я  отношусь  к  тем,
что  ни  на  серебре,  ни  на  золоте  не  едали,
да  главное,  что  и  Совесть  никогда  не  теряли.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809719
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.10.2018


Сыночeк мой…

Сыночек  мой,  кучерявая  головушка,
через  пространство  к  тебе  лечу  лебёдушкой.
Когда  ночь,ты  во  сне,
я  тебе  пою  колыбельные  песни.
Когда  наступает  утро,
умоляю  солнышко  оберегать  твое  крыльцо.
Когда  ты  рядом,  близки  наши  сердца
и  радость  не  имеет  конца.
Пусть  не  смущает  тебя  взрослых  жизнь.
Знай,  ты  -  ангел  всей  моей  жизни.
Есть  в  тебе  красота,  доброта,  есть  и  врожденная  харизма,
чистая  душа  и  сердце  нежное.
Наши  любящие  сердца  тебя  обнимут.
Наши  души  к  тебе  навсегда  прильнуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809632
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.10.2018


Господи, зважуй…

Господи,  зважуй  таємне
сердець  наших.
Сильний  і  Великий
благоволи  від  негідних,
гідними  нам  бути.
Не  згуби  нас
з  беззаконнями    нашими.
Неміцних  у  Вірі,
ствердь!
Безсильних  духом,
зміцни!
Відчайдушних,
напоум!
Захисти,  заступи
і  збережи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809631
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 11.10.2018


Чоловiки смiливi…

Чоловіки  сміливі,
дивляться  поглядом
непереможно-норовливим.
Мабуть  це  у  них  у  крові,
всі  сили  віддають
на  потребу  своєї  Душі,
кохання  прагнуть  завжди.
Рве  їх  на  друзки,  любові
нещадний  буревій.
Коли  справжня    любов,
то  зрозуміло,  а  коли
за  кожною,чи  витримають  вітрила.
Любов  -  є  печаттю  тайни  двох,
нащо  ж  на  всіх  розмінювати
рідний  порог.
Коли  немає  сорому,
печаллю  обертається  Душі  норов.
Добре,коли  на  світанку
вітає  ніжними  словами  твоя  обранка.
П'яніє  тоді  серце  від  любові,
знаходить  довгоочикуванний  спокій.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2018


Выдохнула осeнь…

Осыпается  репейник
и  колючая  трава,
осень  планомерно
берёт  свои  права.
Сизый  стелется  туман,
дыма  струйкой  голубой,
далью  манит  и
дивной  пеленой.
Стою,  отдав  рассудок  забытью.
Безмятежно  гаснут  яркие  краски.
Веет  первым  зимним  холодом.
Скрылись  солнечные  лучи,
полумрак,  как  к  ночи.
Сплела  осень  венок
с  осенних  листьев,
полумрака  и  трепетного  тумана.
Зелёные  газоны
поблекли  желтезной,
осень  теряет  свой  покой.
Выдохнула  осень
лета  просинь!



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809501
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.10.2018


В цeркви звонят колокола…

В  церкви  звонят  колокола,
сам  Господь  зовёт  нас  в  гости.
Чтоб  в  несчастьи  не  унывали,
а  в  счастье  не  превозносились.
Счастье  зарождается  в  нежных  детских  сердцах.
Ветер  перемен  врывается  в  нашу  жизнь,
как  в  открытое  окошко,  пронизывая  её  до  самого  дна.
В  детстве  живём  без  печали,
как  в  ясный,  солнечный  день,  залитый  золотыми  лучами,
а  дальше,  по-жизни,  будто  всё  случилось  не  с  нами.
Наступила  жизни  осень,  тучи  свинцом  нависли,
как  вечерняя  проседь,  невесело,  хмуро  и  угрюмо.
Невозможно,  чтобы  жизнь,  стоящая  стольких  слёз,
безславно  закончилась,  как  моросящий  дождь.
Как,  при  последних  лучах  солнца,
стихает  ветер,  светлеет  небо,
так  и  лучик  света  осветит  мою  смущенную  душу,
вытаскивая  счастье  наружу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809394
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.10.2018


Життя даe

Життя  дає,
але  й  питає...
Посміхнулася  над  горлицею,
що  п'є  з  калюжі.
Почуття  мої  чисті,
але  ніби  дощем  прибиті,
не  маю  жодної
щасливої  миті...
Вогонь  війни  попелом
посипав  мою  Душу,
оберігати  її  мушу.
Надію  плекаю,
що  матиму  нарешті  спасіння,
бо  я  ж  Боже  насіння.
Тяжко  мучусь  в  безнадії,
плачу,  схибила  моя  вдача.
Тільки  Господу  клянуся,
що  від  Нього  не  відречуся.
Я  -  жінка  зріла,
ніби  гілка  плодами  усипана,
наділена  жіночою  силою
та  любов'ю.
З'явилася  й  перша  сивина,
та  вона  на  жаль  
не  перепустка  в  молоді  літа.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2018


За вiкном…

За  вікном  сніжинки
у  тихому,  радісному  польоті.
У  руках  том  Лєва  Толстого
у  синій  палітурці.
Життя  щоденне  -  буденне
тим  і  дороге,
що  ніби  не  помітно,
складається  в  роки.
Стерлися  пори  сезонів,
у  зимовий  ранок,  як  ранньою  весною,
може  грянути  дощик
з  краплиною  "зеленою".
Десь  в  Криму,
навіть  вишня  розквітла,
такі  ось  наші  справи.
Міняємо  по-тихеньку  Планету  Земля.
Та  дай  Бог,  щоб  до  кращого,
а  не  затяжним  Майданом,
хочеться  щастя  Країні  побажати,
якого  вона  ще  й  не  знала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809255
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2018


Моя Жизнь окутана "туманом Ниффельхейма"…

 Моя  Жизнь  окутана
"туманом  Ниффельхейма".
Вижу  всё  вокруг,
будто  сквозь  некую
лживую  пелену  и  хочу,
чтобы  она  спала
и  Мир  обрёл  ясность,
благополучие  Души  и  тела,
жизненную  силу,
как  олицетворение  крепкого
Древа  Жизни.
Понимаю,  Жизнь  слишком
ценная  вещь,  чтобы  тратить
её  бездарно,
пытаюсь  выйти
из  нравственного  оцепенения
и  просто  что-то  созидать.
Безрассудна  и  страсть
к  недостижимому  партнёру,
разрушительные    мечты
только  доставляют  лишь
глубокую  боль,
сердце  и  Душу
нею  лучше  не  тронь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809254
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.10.2018


Порятунку нe вiд кого нe чeкаю…

Порятунку  не  від  кого  не  чекаю.
В  скрутну  годину,навкруги  було
випалене  поле.
Мою  душевну  криницю
наповнювала  лише  Господня  десниця.
Розумію,  що  краще  мовчати,
ніж  сказати  та  потім
неодноразово  жалкувати.
Чому,  у  кого  є  гроші  ,
тих  ніхто  не  обминає,
а  якщо  бідний  в  лахмітті,
то  ніхто  не  помічає.
Питаю,  де  я  по-життю  заблукала,
війною  гнана,
як  латинська  миша  бідною  стала.
Плаче  мій  дім,  колись  добрі  діла  його  сяяли.
Відтоді  п'ятий  рік,
як  не  мешкаю  в  ньому,
а  клятій  війні  і  кінця  не  видно,  дуже  обідно.
Від  сили  людського  суму
з  рештою  вороги  бігтимуть,
гризтимуть  землю,
що  окропили  людською  кров'ю,
волатимуть  амністій,
щоб  залишили  їм  життя,
буде  ще  їхнє  каяття  -  безумства  буяння,
та  не  буде  вже  вороття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809147
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.10.2018


Понимаю…

Понимаю,  что  всё,
что  совершаю,
принадлежит  Вечности.
И,  в  Божьей  "канцелярии",
как  в  картотеке,
будет  всё  сохранено
на  веки.
В  Невидимой  Космической
Памяти,  всех  Поколений
и  Времён,  со  всеми  на  равных  -  Я.
Освободилась  от  пут  атеизма,
и  Господь  дал  мне  Дар,
запеть  "райской  птицей".
Сколь,  сила  Его  велика,
осознать  не  возможно,
но  очень  нужно,
избавившись  от
духовной  слепоты,
как  от  физической
наготы.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809144
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.10.2018


Чому твоя любов здичавiла?

Чому  твоя  любов  здичавіла,
адже  був  чудовий  початок.
Тріпотіло  серце,
відносячи  геть  сон,
Душа  стискалася
від  передчуття  зустрічі,
де  ж  сховалася
ця  солодкість  томління,
втекла  в  забуття.
Але,  час  над  нами  не  владний,
здригаюся  часто  мимоволі,
коли  бачу  в  перехожому  риси  знайомі  до  болю.
Нічого  безслідно  не  зникає,
тільки  в  глибині  десь  завмирає,
щемить,  тліє,  як  вуглинки  каміна,
щоб  ціну  знали  душевному  Світу.
Скільки  доріжок  потоптані,
відміряно  кілометрів,
але  осягнути  так  і  не  дано,
Любов  -  це  подарунок  Долі,
чи  її  Зеро.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2018


Солнышко.

Солнышко,  ты  живое,
вглядеться,  какое  же      
яркое  и  родное.
Действует  сила  притяжения
твоих  лучей  до  изнеможения.
Тепло  твоё  растопит
льдинки  душ,
обольёт,  как  мелодичный  туш.
Против  твоей  силы  всё
в  Природе  безсильно,
ритмично  сердце
биться  заставляет.
Сколь  сила  твоя  велика
и  бесконечна,
ты  нам  дано  навечно.
Светишь,  растишь,
лелеешь  своим  вечным
теплом,  нас  на  Земле
голубишь  не  послушных
твоих  сынов.
С  Матушкой  -  Землёй,
дружишь  навечно  и  сердечно,
выполняя  свою  Миссию
бесконечную.
Сколь  велика  земным  людям  твоя
награда,  ведь  без  тебя  ,
полная  была  бы  утрата.
Гимн  ,  тебе  ,  Солнышко,
надо  петь  каждым,  новым,
утром  ранним,
просить  нас  греть  и  беречь,
в  Колыбели  Земной  безкрайней.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809045
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.10.2018


Украiно, чому…

Україна,  чому  печаль  по  тобі  з'їдає,
сльозою  бринить?
Чому  в  наших  долонях,
ти  не  маєш  спокою?                                
Хіба  ж  літами  не  заслужила,
хіба  мало  терпіла.
Ти,  як  та  багатостраждальна  жінка
з  сумними  очима,
дивишся  на  кров  пролиту  Віками.
Та  чи  ж  мало  її  було,  щоб  ще  і  в  наш  час,
поливаємо  Землю  свою  повсякчас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808921
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2018


Остался от мамы платочeк

Остался  от  мамы  платочек,
будто  счастья  жизненного  кусочек.
На  память  о    родной  кровинке.
Пахнет  нею,  глаза  закрою,
чувствую,  будто  рядом.
Вышла,  как  бывало,  на  минутку.
Говорила,  что  вернулась
и  за  чем  шла  вспомнила.
Остался  от  мамы  платочек,
прильну  к  нему,
как  к  родной  половинке.
Почувствую  тепло  мамули,
да  и  снова,  и  снова  прильну...


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808919
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.10.2018


В час ночной одиночeства

В  час  ночной  одиночества,
ночь  наивная  укрой
своим  пророчеством,
звёздной  пеленой.
Зима  Жизни  подходит,
даже  как-то  не  привычно,
что  её  тепло  уж  не  удержать.
Не  хочу  жить  там,  где  дороги  Жизни
не  сошлись.
Хоть  рыдай,  хоть  умри,
страсти  с  годами  уже  по-утихли,
улеглись,
будоражить  даже  стало  страшно,
кажется,  что  это  безшабашно.
Господь  балует,  лелеет,
дитя  своё  жалеет.
Нас  прощает  снегопад,
умывает  лицо  проливной  дождь,
ласкает  летний  лучик  золотой.
На  Жизнь  не  ропщу,
ведь  на  Земле  ещё  гощу.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808794
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.10.2018


Якщо б тeбe нe було

Якщо  б  тебе  не  було,
хіба  сходили  на  небі  зіроньки,
приходив  ранок,йшов  дощ,
падав  сніжинок  танок,
набігала  морська  хвиля,
якщо  б  тебе  не  було...
Якщо  б  тебе  не  було  ,
все  одно  я  б  тебе  придумала,
інакше  не  можна.бо  нестримна  стала
це  точно.
Якщо  б  не  було  тебе,  ніч  з  днем
не  зустрілись,весна  не  прийшла  вчасно,
й  сонце  не  дало  своєї  сили.
Якщо  б  не  було  тебе,
мені  бракувало  б  життєвої  наснаги,
хоча  ти  й  не  мій,та  це
все  одно  додає  надій.
Як  я  ще  досі  жива,
дні  в  ланцюг  збираю,
Душу  ними  краю...
Якщо  б  тебе  не  було...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018


Нe знаeшь, гдe оно

Не  знаешь,  где  оно
последнее  мгновение.
С  кем  больше  никогда  не  увидишься,
куда  больше  никогда  не  воротишься.
Не  знаешь  тот  последний  раз,
выставляешь  Жизнь,  как  на  показ.
Каждая  секунда  отлетает  в  небытие,
как  снежинка  тает  вдалеке.
Жизнь  тем  и  ценна,  пока  длится,
путает  свои  страницы.
Богатством  Души  хочу  поделиться.
Радостью  дышать,  видеть  и  слышать.
Не  ныть,  не  надеяться  напрасно,
и  будет  всё  у  нас  прекрасно.
Богатство  деньгами  не  измеришь,
оно  из  другого  измерения,
в  сердечном  место-расположении.
Надеюсь  всё  больше  на  Ангела-Хранителя,
своего  покровителя.
Он  знает  мой  первый  вздох  и  шаг,
только  Он  -  мой  Жизненный  Падишаг.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808664
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.10.2018


Осeнi поцiлунок останнiй

Стою  в    Життя  на  краю,
пам'ятаю,  як  цілують  без  любові,
коли  кажуть  -  так,
а  відчувається  -  ні.
Коли  горить  ранок  
рудою  хною,
серце  не  має  спокою.
Осінній  заслін  з  дощу  між  нами,
створений  не  нами.
Початку  не  має  у  кінці  -
то  й  не  шукай  вітру,
у  слід  не  свищі.
Осені  поцілунок  останній,
з  краплин  блискучих,
мов  намисто,  з  коралів  барвистих.
Щемить  серце  від  болю,
не  має  Душа  спокою.
Чому  все  краще  тече  крізь  долоні,
бринить  гіркою  сльозою?
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2018


Цвeтeт тeрновник

Цветет  терновник,  цветет  терновник,  буйной  красотой,
заглянула  бы  в  глазоньки  лунною  порой.
Небом  Душа,  сердце  млеет,  звёздочки  мерцают..
Ребята,  любите  нас,
ребята,  любите  нас,
чувства  глубокие  сберегайте.
Цветет  терновник,  цветет  терновник,  пчёлок  созывает,
лепестками  губ  желанных,  надежда  пылает.
Ночью  месяц  -  юнец  спать  не  хочет,
светом  своим  золотым  сердечко  щекочет.
Цветет  терновник,  цветет  терновник  с  опьяняющим  ароматом,
зовет  любимую  свою  на  Весеннее  Пробуждение!


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808551
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.10.2018


Ой там у долинi

Ой  там  у  долині
все  навкруги  радіє  -
річка,  струмки,
чути  співи  птахів.
Справжній  Земний  Рай.
Прудкий  вітерець  жене
мене  швиденько
до  тіні  дерев  густеньких.
Сіла,  спочиваю,
дитинство  згадую.
Радію  цій  днині
та  щасливій  хвилині.
Вирішила,  як  то  кажуть,
лихом  об  Землю,
та  й  піду  шукати  щастя...
З  криниці  напилася
кришталевої  водиці,
руками  її  розплескала,
брисками  граючи,
радіючи  цим  перлам  рясним  сяючим.
Була  Душа  у  п'ятах,
лише  тут  відчувається  розрада.
Темніє,  мрії  жевріють,
до  ясного  місяця  промовляю,
свої  надії  довіряю.
Він  блищить,  ніби  розуміє,
срібним  сяйвом  обійма,
на  добрі  вчинки  надиха.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2018


Наближається Київська осінь.

Наближається  Київська  осінь.
Листям  пожовклим  опадають  дні.
Закохані  зорі,  
бісером  купаються  у  Дніпрі,
їх  поглинають  Дніпровські  хвилі  золоті.
Вечір  сяє,  любуюсь,
серце  щемить  знову  й  знов,
проливає  у  відповідь  й  свою  любов.
Зграя  мрій  бере  у  свій  полон.
Вогнями  різнобарвними
відблиски  у  воді,
неначе  вогники  казкові  чарівні.
Миром  віє  над  ним  говіркий  вітерець,
як  Слави  його  пречудовий  Вінець.
Відчуваю  Його  Святого,  Величного  і
водночас  простого,
людського,  свого  рідного,
вересневого  з  відчутною  вже
прохолодою  мінливої  течії.
Дніпра  краса  у  Віках  невмируща,
силою  своєю  могутня.
Дніпро,  оспіваний  Великим  Тарасом,
Український  Вартовий,
на  Варті  Миру,  Добра  та  Щастя,
захистить  та  відведе  від  нас
усі  напасті.




Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2018


Раннeй порой

Ранней  порой  ,
синичка  прилетела  красавица.
Белые  щечки,  зелёные  пёрышки,
принцесса,  да  и  только.
Господь  одарил  прелестью  стойкой.
Вестница  близких  холодов,
щебетунья  -  беспокойное  хозяйство,
ищет  пропитания.
Близится  новый  природный  круговорот,
как  бы  невзначай,
медовая  пора  лета  закончилась,
осень  встречай.
Дозировано  стало  тепло,
в  права  входит  осень.
Зима  ей  "дышит  в  спину",
качает  свои  права,
не  уступает  и  на  половину.
Ночью  заморозки,
днём  ещё  тепло,
утром  иней,  лужи,
как  хрупкое  стекло  не  вынуть.
Борется  Припрода  за  каждое
время  года.
Бегут  быстротечно  года,
и  деться  нам  не  куда.
Билет  Жизнь  даёт  в  одну  сторону,
не  зависимо  от  класса,
в  котором  ехал,
в  купе  ли,  на  верхней  общей  полке,
в  конце  Жизни  в  этом  уже  нет  толку.
Кто  жил  легко,
кто  трудно,
остановка  всем  в  одном  пункте.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808432
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.10.2018


Як важко буває Душам…

Як  важко  буває  душам,
як  важко  буває  серцям,
коли  їх  ніхто  не  чує,
наші  почуття  перетворюючи  на  мотлох,
у  полоні  бажань  владних,
з  гіркотою  навпіл.
Як  хочеться,  зустрітися
з  улюбленими  очима,
бездонними  воротами  пристрасті,
порятунком  від  чуттєвої
напасті.
Потонути  б,  в  них  поглядом,
прикриваючись  віями,
як  пеленою  туману  -  обману
розтанувший    правицею.
Життя  повне  крутих
поворотів  -  вирів.
Міг  стати  моєю  половинкою,
а  застиг  сердешною  грустинкою.
Вир  душі  -  душевна  поразка,
сильний,  страшний  вирок,
приводить  до  знемоги,
стигне  у  венах  кров.
Безодня  самозвеличення  страшна,
тягне  нас  з  шляху  до  узбіччя.
Сенс  Життя  -  в  силі  Душі,
а  її  дають  нам  -  радість,
любов,  мудрість.
Вони  роблять  нас,
Космосу  доступнішими,
дітьми  розумнішими.
Мета,  на  життєвому  Шляху,
досяжна  тільки  з  вірою,
волею  і  надією,
працює  на  віддачу
і  чиста  любов  -
фільтрує  серця  кров,
несе  доброту  у  Світ
і  радість,  як  солодкий
зваблюючий  сон.
Любов  окриляє,
дає  силу  Духу,
без  неї  не  Життя,
а  суцільна  непруха.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2018


Смотри на Мир свeтлыми глазами…

Смотри  на  мир  светлыми  глазами.
Запоминай  свой  всплеск  души.
В  каждой  избушке
свои  погремушки,
может  этим  они  и  хороши.
Бьют  на  стене  часы  с  кукушкой,
чтоб  не  была  наивной  душкой.
Часто  ходим  по  святому  терпению
наивные  романтики  душ.
У  каждого  свое  мировоззрение,
докопаться  бы  до
глубины  своих  чувств.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808325
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.09.2018


Мы - жeнщины, нe слабый пол…

Мы  -  женщины,  не  слабый  пол,
хотя  таковыми  хотели  бы
остаться,  успеваем  за  Жизнь,
благородства  и  терпения  набраться.
Иногда,  кажется,  что  внутри  нас,
всей  Вселенной  Жизненный  запас.
Книга  Господа  на  Небесах  открыта,
в  ней  послание  к  нам  сокрыто  -
полная  вера  в  него  и  нас.
Прошу  Его  -  укрась  меня
не  бриллиантами,  я  их  с  собой
не  возьму,  а  укрась  меня  своей
божественностью,      
реальности  достойной  прошу.
Не  хочу  бежать  против  времени,
но    и  жертвой  больше  быть  не  хочу.
Верой  своей  наполни,
надежду  в  ней  отыщу.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808224
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.09.2018


Знаю

Сумна  Доля  збиває  мене  з  пантелику.
Знущається  з  мене  довіку.
Знаю,  сила  в  неї  дуже  велика.
Захоче  порадіє,  а  ні  ,  то  зробить  калікою.
Прошу  Того,
хто  судив  нам  розуміння,не  залишай,
дай  щастя  краплину.
Пробач,  коли  спіткнулася  бува  ненароком,
бо  кажуть,  "що  добрість  Душі,
більш  ніж  кара  нам  служить  Уроком".
Знаю,  тільки  серце  мене  не  зрічеться,
хоча  від  болю  його  розриває,
знаю,  воно  не  здригнеться,
бо  усю  мою  біль  у  собі  ховає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2018


Думала, я - сильная.

Думала,  я  -  сильная,
но  ошибалась.
Жила    в  слезах  купаясь,
но  в  одиночку  всего
добиваясь.
Жизнь    шла  своим  чередом,
кто  же  знал,  что  горе
стоит  за  углом,
что  оно  в  свой  плен
возьмёт    с  головой
накрывая,  не  жалея,
оставит  только  сердцебиение.
Вижу    счастливых  людей,
и  не  очень,  но  не  таких,
как  я,    замороченных.
Не  устаю  повторять,
что  мне  очень  жаль,
ведь  Жизнь    практически  
прожита,  а  спина
осталась  не  защищена.
Стою    в  жизненном  бою,
как  на  передовой,
и  нет  никого
рядом  со  мной.



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808114
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.09.2018


Нiколи нe смiюсь.

Ніколи  не  сміюсь
з  людських  бідувань,
бо  напилася  зі  своєї
чаші  страждань.
В  журбі,  де  бідую,
знаю  ціну  самоти.
Душевні  муки  страшні,
вони  розбивають  і  тіло.
Не  має  кінця  моїм  негараздам,
переймаюсь  своїм  безталанням.
Звідкіля  стільки  полину
в  Життя  сипонулось?
Прошу  Господа,  не  дав  мені  щастя,
то  дай  хоча  б  моїм  дітям.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018


Душа кричала

Душа  кричала,
пыталась  всё  начать  сначала.
Чайкою  одиночества,
билась  о  море  творчества.
Силы  последние  отдавая,
криком  врывалась  в  Мир.
Червячком,  как  в  яблочке,
в  сердце  одиночество,
доедает  совести
остатки  пророчества.
Жизнь  жестока  и  горька,
спуску  не  даёт,
не  гонись  за  славою
попадёшь  в  пролёт.
Не  гонись  за  дружбою,
смело  подведёт.
За  богатством  тоже
тленно,  как  и  всё...
Попроси  у  Бога  лишь  одно  -
испытать  Любовь,
она  ведь  нетленна
и  жива  во  всём.
Сколь  мы  не  пытаемся
свою  Жизнь  сберечь,
но  Судьба  немилостива
и  остра,  как  мечь.
Рано  или  поздно
всё  на  места  расставит,
потому  что  Миром
повсеместно  правит.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808000
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.09.2018


Iкона Iвeрської Божоi Матерi

Чи  маю  право  про  тебе  писати,
Ікона  Иверської  Божої  Матері?
Красу  твою  не  описати  -
так  усю  захоплює.
Уперше  побачила  тебе  увісні,  на  свій  сором,
ніби  руками  відмивала  твою  красу.
І  у  священика,  що  поруч  стояв,  запитала  -
чи  правильно  витрачаю  свою  силу?
Відповідь  була  схвальна,
для  мене  дивовижна.
Мріяла  тримати  твою  Ікону  в  руках
і  син  для  мене  зробив  цей  крок.
І  чи  це  не  Диво,
ти  золота,  в  рубінових  каменях,
із  Греції  в  моїх  руках.
Моя  дорога,  тепер  я  знаю  твою  історію...
Ти  є  Хранителька  Афона
і  Вратарниця  Обителі  Иверської,
що  шанує  від  усіх  бід
і  напастей,  що  позбавляє  від  горя,
що  спасає  тих  що  бідують,  що  зцілює.
І  хочу,  щоб  молитву  про  тебе  знали  всі!
"  Молитва  Пані
Пресвятій  Богородиці,  перед  Святою  Чудотворною
Іконою  Св.  Иверською.
Пресвятій  Володарці  і  Пані  Богородиці!
Прийми  негідну  молитву  нашу  і  збережи
від  наклеп  злих  людей,  і  від  марної  смерті,
і  даруй  нам  раніше  кінця  покаяння,
на  моління  наше  умилосердися,
і  радість  замість  печалі  даруй.
І  избави  нас,  Пані,  від  всяка  біди  і  напасті,
скорбота  і  хвороби,  і  від  всякого  зла,  і  сподоби  нас,
грішних  рабів  своїх,  одесную  стати  в
другому  пришесті  Сина  твого  Христа  Бога  Нашого,
і  спадкоємцями  нас  бути  сподоби
Царства  Небесного  і  життя  вічнаго
з  усіма  Святими  і  нескінченні  навіки.
Амінь."


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807998
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 27.09.2018


Скоро

Скоро,  капли  осенней  росы,
заиграют  жемчугом  ушедшей  поры.
Утреннее  солнышко  будет  щадящим,
и  только  душа  всё  в  поисках  счастья,
духовной  весны,  которой  не  страшен  дождик  проливной,
её  цвет  осыплется  амритой  золотой.
Не  выжимаю  по-капле  сока  из  счастья,
"дорогого  стоит  такое  участие"
Наслаждаюсь  долиной  Жизни  своей,
равно,  как  и  вершиной  её,
ведь  успех  и  радость,
горе  и  несчастье,
всё  едино  моё.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807875
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.09.2018


Промовляю

Промовляю  словами  до  Волі,
до  жменьки  рідної  Землі,
до  самої  Долі.
Промовляю  до  Вишиванки,
котру  вдягаю  зранку,
з  нею,  наче  ближче  до  Бога,
твердіша  стає  життєва  дорога.
Промовляю  до  Життя,
котре  дається  для  любові,
щастя  та  тепла.
Але  ж  буває,
обернеться  круговоротом  печалю,
де  сивого  волосся  гряда,
все  переверта.
Промовляю  до  сліз,
котрі  хочеться  стерти  навічно.
Не  смію  падати  з  ніг,
у  самоти  на  побігеньках.
Вірю,  що  схаменусь,
прокладу  Межу  між  тим,
що  не  збулось,
та  тим,що  у  мріях  народилось
та  у  снах  верзлослось.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2018


Лист опадаeт

Лист  опадает  багряным  золотом,
шаг  сделан  к  зиме  безропотно.
Удивителен  запах  осени,
деревья  наряд  свой  сбросили.
Осенняя  Земля
дарами  полна,
только  ветер  -  гуляка,
её  покой  тревожит,
не  хочет  стоять  на  стороже.
Череду  одиноких  дней  уже  не  считаю,  
зачем  досаждать  душевному  раю,
кричать,  что  погасли  глаза,
скотилась  жалости  слеза,
что  хочу  сердце  открыть,
да  некому,
хочу  душу  согреть  ,
да  приголубить,
чтоб  не  стояла  у  дороги
на  распутье.
Не  счесть  километров,
пройденных  по  Земле,
но  не  хватает  несколько
метров,  на  пути
к  единственному  тебе.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807805
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.09.2018


Косить

Косить  завіса  дощу.
Косить  шлях  минулих  днів.
Косить  нерозділена  любов.
Косить  метушня  дарованних  років.
Косить  туман  справжньою  сльозою.
Косить,  косить,  косить,
волосся  з  сивиною.
Косить  з  непохитною  вірою,
щоб  утрималася  на  ногах,
у  "нейтральні  води"  виплила,
Ангелу  Долі  Життя  довірила,
не  втрачала  даремно  часу...
Косить,  косить,  косить,
а  як  живеш,  ніхто  не  запитає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807803
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2018


Ты - моё земное притяжение.

Не  хочу  на  своей  лодке
плыть  против  течения.
Ты  -  моё  земное  притяжение.
Прими  в  свой  караван  движения.
Желания,  что  идут  изнутри,
моё  естество,мой  Свет,
с  этими  желаниями  сложно  жить,
но  интереснее,  они  меня  держат,
как  поплавок,  над  стихией
жизненных  вод.
Они  помогают  различить
настоящее  от  ненастоящего,
учат  умению  дерзать.
Не  хочу  боль  свою  замечать,
живя  под  звёздами,
не  смея  взор  поднять.
Хочу  ещё  расправив  крылья
полетать
Обидно,  что  и  детям  ничем
не  могу  помочь,
ведь  родители  тоже  нужны
здоровые  и  богатые,
а  не  с  жизненными  заплатами.
И  нет  смелости  всё  с  начала  начать,
когда  себя  особо  жаль.
В  разрушенном  саду  Жизни  моей
и  луна  тускнее,
и  стужей  сковано  сердце,
отдавшись  горю,
боюсь  потерять  ещё  и  себя.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807644
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.09.2018


Осiнь знову

Осінь  наближається...
Дощі  омивають  обістя,
осіні  руки  протягують
долонями  вниз,  як  жінки.
Хмари  небо  затягли,
як  в  надвечір'я,
неспокій  на  Душі.
Вересень  літу  дихає  в  спину,
не  має  зупину,
бо  воно  йому  наснилось,
як  та  жарина.
Потихеньку  спливає  мій  вік,
то  й  чекаю  осінь  з  радістю
кожен  рік.



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2018


Врeмeна года…

Мелькают  картины  -  времена  года.
Дождевой  слезой  смывает  года,
столетия,  века.
Уходят  ласковые  и  нежные  мгновения
во  временной  круговерти.
Только  не  сходила
счастливая  улыбка  у  рта,
казались  бесконечно  счастливыми
эти  года.
Время  шалит  с  нами  непостижимо.
Юность  вбирает  в  себя
все  счастливые  краски,
живём  будто  в  вечной  сказке.
Взрослая  же  Жизнь  постепенно
отрезвляет,  в  пучину  жестокую
бросает  и  даже  не  спасает,
сам  барахтайся,  спасайся,  выживай,
ищи  Земной  свой  Рай.
Думаю,  откроется  нам  и  сотворение  Мира,
только  созданное  цени,
в  меру  сил  своих  береги,
Бога  не  гневи.
Музыка  Вселенной  самая  красивая
на  Свете,  не  ропщите  на  Жизнь  свою,
мы  Её  Дети,  услышьте  Её  Доброту.
От  нас  не  столько  уж  много  надо,
в  Унисон  отдать  биение  наших  сердец,
во  спасение  от  бед  и  войны  наконец.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807567
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.09.2018


Знаю

Знаю,  що  не  треба  закохувати
в  себе  того,  хто  мені  не  потрібен.
Живу,  як  в  іншому  житті,
закусила  вудила,  рву  віжки  на  кожному  кроці.
Що  ж  зі  мною  трапилося?
Без  тебе  я  осиротіла,
без  тебе  замовкла,  ніби  змарніла.
Бажання  тремтить,  як  птаха  у  полоні.
Відчуваю,  що  ти  -  моя  кров,
що  тече  без  упину.
Ти  -  моє  сонце,  що  не  має  зупину.
Ти  -  моя  вічна  любов,що  збуджує  сни  і  кров.
Я,  як  стиглий  виноград,
що  має  лише  свій  осінній  аромат.
Життя  тече  через  мої
тендітні  пальчики  жіночих  рук.
Вечір,  поміж  густого  листя
промінь  спогляда  місячного  світла,
як  надій  повінь.
Затремтіла  Душа  щемно,  несамовито,
згадалося    гарне,  і  погане  умить.
Яскріть  грона  винограда  на  долоні,
краплинами-перлинами  граючи,
на  печалі  мої  не  зважаючи.
Мої  зелені  очі  вбирають
його  колір-мигдаль,ізмарагдом  сяючи,
серце  від  печалю  зігріваючи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2018


Можe стати дeрeвцeм

Може  стати  деревцем,
та  й  квітнути  навесні.
Слухати  солов'їні  співи  золоті.
Шелест  листя,  як  дзвін  буде
чутним  навкруги,
бо  я  ж  не  на  чужині.
Віти  -натягнуті  струни,
в  різнобіччя  ізогнуті.
Не  чути  буде  сліз,
лише  роса  рясна
з  кожного  листка
викарбує  красу  гранів  срібних.
Мов  любов  не  буду  ридати  в  самоті,
а  радітему  всьому  навкруги.
Нарешті  знайде  Душа  моя  спокій,
випрямляться  скроні,
я  в  боротьбі  з  журбою
протну  біль  ,
мов  гострою  стрілою...



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2018


Нeба свeтлая грусть…

   "Ветер  Жизни  иногда  свиреп...
В  целом  Жизнь,  однако,  хороша...
И  не  страшно,  когда  чёрный  хлеб,
страшно,  когда  чёрная  Душа..."

Омар  Хайям



Неба  светлая  грусть,
словно  тёплая  осень.
Ты  приходишь  в  мои  сны,
разрешения  не  просишь.
Ещё  лето  жарою  лютует,
но  осень  робко
с  ним  воюет.
Уже  еле  слышны,
пряные  запахи  листвы.
Я  не  знаю,  как  мне  дальше  жить.
Но,  я  знаю  лишь  одно,
не  войдут  мои  надежды  в  дверь,
я  открою  им  настеж  окно...

Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807452
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.09.2018


Осiннiй нарис

Похмура  осінь  лягла,
загасивши  останню  свічку  літа.
Вересневе  сонечко  марніє.
Охоплює  сонливість,
осінь  іспит  складає  на  міцність.
Дрімотними  очима  дивлюсь  у  простір.
Осінь  має  дивний  вплив,
зустрічаю  її  на  самоті.
Мерехтить  листопадове  полум'я,
я  пильно  стежу  за  похмурою  порою,
малюнками  на  її  пергаменті.
Не  зважаю  уваги  на  осінні  повені.
Осінь  ніби  довіри  від  нас  очікує.
Ми  закарбовуємо  її  красу
у  своїй  пам'яті.
Кружляє  листя  у  сонячному  промені,
жене  вітром  обгортки  від  цукерок.
Земля  засипана  сухим  листям,
хрустить  під  ногами,
шепоче  легеньким  вітерцем.
Осінь  ,  як  палаючий  талісман-оберіг,
береже  Природу  від  лиха.
Осінь  літу  промовляє  -
"Не  пхай  свого  носа,  до  чужого  проса!".
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807325
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.09.2018


Вeлика мощь наших слов

Велика  мощь  наших  слов.
Если  говорите  о  ком-то  другом,
то  представьте,  что  он  незримо  рядом
и  слышет  ваше  каждое  слово  с  "подкладой".
Будьте  умнее,
только  пустая  бочка  гремит,
шум  от  неё  идёт  далёко,
а  толку  от  этого  не  много.
Нам  завещали  -
"Да  будет  Слово  наше,
Да  -  "Да"  и  Нет  -  "Нет"  в  ответ
без  лукавства.
Ведь  нам  не  обмануть  Пространство.
Завидуем  порой  иному,
как  ему  везёт,  а  того  не  знаем,
какой  ценой  ему  это  везение  даётся,
может,  превыше  сил,
"удила  закусив".
Господь,  судит  о  древе  по  его  плодам,
а  не  корням.
Так,  и  у  нас,  душевные  труды  не  видны,
зарыты  глубоко,
а  на  поверхности,  распахнутое  в  Мир,
Сердечное  Окно.




Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807321
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.09.2018


Засыпаeт осeнь.

Засыпает  осень,
сложила  крылья-листья.
В  тумане  купает  рябины  ожерелье.
Дождями  омывает  каждое  поместье.
Засыпает  осень,
месяц  её  провожает,
как  избранную  уважает.
Засыпает  осень,
цвета  багряные  забирает,
тихонечко  замирает.
Осень,  дорогая,  не  сокрушайся,
придёт  твоя  пора,
не  сомневайся

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807237
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.09.2018


Осiнь.

Осіннє  листя  в  різнокольоровому
ошатному  убранні.
Шелестить  під  впливом  ніжного,
шляхетного  вітерця.
Осінь,  я  тебе  не  цураюся,
а  твоїй  красі  вклоняюся.
Пречудовий  п'янкий  запах  осені.
Листя  червоні,  жовті,
залишки  зелених,гра  кольору,
ніби  Великодні  крашанки  сяє.
Диво  дивне  -  Земні  Райські  кущи.
Сонце  світить,
але  вже  не  гріє,
облямоване  крайкою  з  червоного  золота.
Назустріч  йде  молодик
з  букетом  пурпурових  троянд,
по-мимо  волі  ,  з  усмішкою  на  вустах,
як  дзеркало  очікуваної  любові...
Навкруги  падає  листя,
ніби  розірване  намисто...
У  цьому  лісовому  полоні,
відчуваю  себе  також  деревцем,
з  котрого  зривають  плоди  -  жарини,
в  небезпеці  днин.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807236
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2018


Сину, люби Украiну

Сину,  люби  Україну,
як  рідну  Матір.
Шануй,  оберігай,
не  соромся,  любов
свою  віддай.
Бажай  їй  Мирного
ясного  Неба.
Теплого  сонечка
у  кожному  віконечку,
пташиного  співу.
Хай  квітне  Вона,
немов  квітка  рожева,
усміхнена  та  весела.
Соняхи  нехай  до  веселки
посміхаються,  денному
світлу  радіють.
У  колодязі  водиця,
хай  відзеркалює  зірницю.
Ранні  пташки  росу  п'ють,
ніби  з  нами  бесіду  ведуть.
Літо  шведенько
свою  пісню  доспівує,
стежину  зелену
на  жовту  змінює.
Скільки  сліз  пролила
на  стежині  -  Життя,
та  чіпляюся  за  неї,
неначе  дитя.
Як  весною  радіють  птахи,
повертаючись  з  чужини,
так  радію  і  я,  що  з  дітьми
залишилася  жива.
Правда  втратила  батьків  та  чоловіка,
я  за  ними  в  постійній  тузі,
але  оживають  мої  надії  потроху.
Коли  потухне  бездонне  війни  кадило,
тоді  і  серденько  моє  зрадіє.
Роблю  неймовірні  зусилля,
на  своїй  стежині  безсилля.
Скучила  за  добрим  словом,
закусила  тремтячу  губу,примирилася  згодом,
на  порозі  останнього  притулку.
Я  ніби  крапля  роси,
падаюча  з  листа,
на  межі  невідомого  і  нездоланного.
Так,  я  пройшла  крапку  повернення,
мій  Дух,  як  орел  -
посланець  Неба  та  Землі,
він  живе  відповідно  до  Божої  Істини.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807136
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.09.2018


Говорят, полюбите сeбя…

Говорят,  полюбите  себя.
Утро  пытаюсь  начать
с  положительных  эмоций.
Права  пытаюсь  не  качать,
не  лезть  на  рожон.
Знаю,  делая  другим  хорошо,
не  надо  себе  делать  плохо.
Процесс  пошёл  уже
не  в  упадок,
адреналин  выпал  в  осадок.
Пытаюсь  абстрагироваться  от  обид
и  отпустить  их.
Обида  -  мешок  не  меньше
пяти  килограмм,  которые
мы  несём  на  себе
превозмогая,  на  других  не
перекладывая.
Обида-  не  разрешимое  чувство.
Кажется,  весь  Мир  тебе  должен.
Она  рождает  злость,
нельзя,  чтобы  этот  сосуд  наполнился,
а  тем  более  переполнился.
Главное,  научиться  себе
говорить  правду,
больше,  чем  мы  врём  себе,
мы  не  врём  никому.
Отучиться  от  этого,
не  получится    с  одного  раза,
хотя  великие  дела
и  не  делаются  сразу.
Хочется  крикнуть
слова  Раневской  сильно  -
"Если  больной  хочет  жить,
врачи  здесь  безсильны!"  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807130
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.09.2018


Ой там угорi

Ой  там  угорі
та  пташки  шумлять.
У  політ  свій  манять.
Пташечки  -  любоньки,
візьміть  за  собою  у  вирій.
Тільки  на  жаль  я  не  маю  крил.
Загубила  свою  силоньку
на  життєвому  просторі,
укріпіть  мою  Волю.
Гай  шумить  листям  чи  корить.
Чомусь  зробилося  сумно  Душі
в  Земній  тиші.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2018


Жeлаю счастья всeм

Желаю  счастья  всем,
с  кем  Судьба  сводила.
Желаю  счастья  и  тем,
с  кем  разлучила.
Желаю  счастья  родителям,
детям  и  семье,
что  лучшие  годы
купалась  в  их  тепле.
Желаю  счастья  землякам  
родного  города.
Желаю  счастья  жителям
Планеты  и  страны,
чтоб  всем  хватало  сил
на  выживание  ,  и  в  селе,
и  в  большом  городе.
На  процветание  пусть  будет
нацелена  страна,
приумножение  успехов,
радости  и  добра!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806986
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.09.2018


Какое застольe бeз тоста?

 Мой  прадед  говорит:  имею  желание  купить  дом,  но  не  имею  возможности.  Имею  возможность  купить  козу,  но  не  имею  желания.

Так  выпьем  за  то,  чтобы  наши  желания  совпадали  с  нашими  возможностями.


;  Молодец.
;  Так.
;  Слушай  другой  тост.
;  Так...
Одна  маленькая,  но  гордая  птичка...

И  вот  когда  вся  стая  полетела  зимовать  на  юг,  одна  маленькая,  но  гордая  птичка  сказала:  "Лично  я  полечу  прямо  на  солнце".  Она  стала  подниматься  все  выше  и  выше,  но  очень  скоро  обожгла  себе  крылья  и  упала  на  самое  дно  самого  глубокого  ущелья.

Так  выпьем  же  за  то,  чтобы  никто  из  нас,  как  бы  высоко  он  не  летал,  никогда  не  отрывался  бы  от  коллектива.

;  Что,  случилось,  дорогой?
;  Что,  что  такое,  дорогой?
;  Птичку  жалко!

За  кибернетиков!

И  принцесса  от  злости  повесилась  на  собственной  косе,  потому  что  он  совершенно  точно  сосчитал  сколько  зерен  в  мешке,  сколько  капель  в  море,  и  сколько  звезд  на  небе.

Так  выпьем  же  за  кибернетиков!


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806905
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.09.2018


Нiби квiтки

Життю  корюся,
лихий  час  настав.
Доброзичливість  щезла
і  приязнь.
Щастя  відцуралося  зблизька,
пройшло  звіддаля.
Біль  серця  не  вчуха.
Мама  казала,
тобі  наче  пороблено.
Не  була  дорога  рівною,
а  лише  крутою.
Лихо  лютеє  мене  спіткало,
не  дає  спокою.
Душа  з  тілом  розстається
від  війни  не  справедливої.
Ніби  в  пустелі  блукаємо,
обманливі  речі  чуємо
та  й  самі  ж  повторюємо.
Не  маю  спокою,
ніби  увесь  Світ  пішов
на  нас  цією  війною,
не  маємо  дієвої  допомоги.
Якби  вже  на  кінець  скінчилася,
то  мабуть  і  зорі  б  розквітли
у  темному  небі,
ніби  квітки.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806904
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2018


Гiлка бeрeзи

Гілка  берези,  сережки  золоті,
пташиний  гомін,  літа  передзвін.
Трепет  душевний
не  вилікує  час,
а  може  це
і  добре.
Адже  життя  складається
з  миттєвостей,
польоту  тіла  і  Душі.
Безвладен  над  цим  час,
пожежі  серця  не  гаси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806795
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2018


Мы нe каторжники цeпями грeмящиe

Мы  не  каторжники  цепями  гремящие,
а  свободные  люди,  свободной  страны,
все  в  ней  должно  быть  настоящим,
от  правды-матки  никуда  не  уйти.
Трудно  порой,  но  мы  ждем  -  перемелиться,
будет  дешевле  сахар  и  мука,  правда,  порой  не  верится,
но  к  лучшему  стремиться  пора.
Пришла  весна,  воспарит  она  и  в  душах  наших,
облегчит  груз  житейских  забот,
жизнь  должна  стать  краше,
ведь  трудится  неистово  народ.
Страна  не  Шагреневая  кожа,
рвать  ее  на  куски  нельзя,
только  в  едином  желании  лучшего,
возродиться  сможет  она.
Давайте  не  будем  топить  свою  честь
в  чистой  воде  бриллиантов,
нам  нужно  для  своих  детей
стать  настоящим  гарантом.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806793
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.09.2018


Творчeство, пытаюсь понять

Творчество,  пытаюсь  понять,
для  чего  мне  это  послано?
Чудесен  Дар  Всевышнего
для  радости  бытия.
Благодарю  Проведение,
что  смогла  Его  силу  постичь  и  принять.
Ведь,  не  секрет,
что  во  многое  не  верим,
и  не  открываем
в  сердце  двери.
В  Жизни  всё  творит  любовь,
весь  Мир  от  неё
"сходит  с  ума".
Когда  она  права,
врывается  в  нашу  Жизнь  вихрем,
как  истинная  фурия.
Чем  она  обернётся,
одному  радостью,
другому  пыткой  и  мукой,
не  смотрит  на  долю
добра  или  иные  заслуги.
Легче  взобраться
на  Эверест  Гору,
чем  Эверест  Любви,
от  которой  одновременно
невыносимо  жарко  и
дрожь  от  холода,
витаешь,  как  на  отдалённой
Планете  от  Земли,
или,  бываешь  от  одиночества,
как  белый  лебедь  на  льдине,
плисье-крылья  пелериной.
Вечна  тема  одиночества
и  любви,  душу  нею  не  томи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806663
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.09.2018


Прокинувся новий ранок

Прокинувся  новий  ранок.
Зоря  -  зоряниця
посміхається  наче  молодиця.
Красуня  світанкова
розкинула  чарівні  крила,
на  злагоду  та
щасливі  днини.
Шляхетно  вітає  усе  навкруги  -
гори,  долини,річки  -  перлини.
Подібне  траплялося  і  в  прадавні  часи,
та  й  досі  ця  мудрість  на  чолі.
Світить  сонечко,  бере  у  свій  полон
без  ніяких  перепон.
Гілля  дерев  під  вітром  гнеться,
йому  вклоняється.
Вдячна  Тому,  хто  править  людьми  на  Землі!
Та  завдяки  клятій  війні,
я  бідне  серце  наче  загубила.
Кара  Долі  сувора,
та  вона,  наче  сліпа,
не  бачить  непомірних  зусиль
та  добра.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2018


Страшно подумать…

Страшно  подумать,
что  где-то  кому-то
может  быть  ещё  больнее,
он  тоже  потерял  любимых,
родных  и  друзей.
Страшно  подумать,
что  серость  наших  дней
не  угасает,посещает  и  иных  людей.
Безшабашно  повсякчасно  жить
не  научилась,  бесстрашно  случается,
вчерашняя  жизнь  уроками  отзывается.
Короткометражным  оказалось  жизни  кино,
но  не  маловажно  для  меня  и  оно.
На  жаль  в  рукопашную  с  бедой
не  пойдёшь,  беззащитно  наедине
со  своим  горем  живёшь.
Тот  по-жизни  чист  Душой  останется,
кто  победить  себя  же  старается.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806551
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.09.2018


Нe знайшовся лiкар

 Не  знайшовся  лікар  для  мого  серця.
Здолавши  чимало,  не  досягла  своєї  мети,
не  позбулась  турбот  та  горя...
Землю-Матір  сльозами  напоїла.
Самотній,  як  опанувати  пристрасті
сердешного  вогнища.
Жити  в  стражданнях,
мені  вже  над  силу.
Срібний  дощ  мрій  накриває,
мої  мольби  до  Всевишнього.
Ще  витримую  буття,
в  облозі  життя.
Лишилась  довіри  до  людей,  подій,
гнітить  знищене  моє  все...
Уклінно  прошу  Долю  зглянься,
на  пекло  не  утворюйся...
Утвори  джерело  цілюще,
квітни  пишним  цвітом,
втамуй  спрагу  палющу.
Оживи  настрій,  підійми  голівоньку
зажурену,  нехай  сум  більше  не  гризе,
опануй  натомість  любовний  шал,
мов  буревія  ураган.
Хочу  бути  гілочкою  на  одному  дереві,
розпуститись  на  ньому  весняним  цвітом.
Уві  сні  бринять  лагідні  слова,
воскресні  ніби  весна.



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2018


Нe винитe осeнь…

Не  вините  осень,
она  не  виновата,
что  слёзы  льются  градом,
иль  камень  на  душе.
Если  бы,  Господь,
дал  сладости,
сколько  пролито  слёз,
вот  где  было  море  радости.
Вселенная  вся  трудится,
направляя  Космические  Токи
к  нам,  Земным  Мирам.
Она  вошла  в  Эпоху  Посвящений,
сея  зерно  Духа  и  Доброты,
даря  свои  бессмертные  дары.
Не  знание  Законов  Космоса
не  освобождает  от  происходящих
в  нём  явлений,
ведь  нам  открыты  все  "двери".
Наш  ГЕН  хранит  опыт
за  всю  историю  его  существования.
Мы  должны  жить  на  полную  мощь,
а  не,  как  лань  раненная.
Время  постороннего
наблюдателя  прошло.
Зло  созерцанием  не  растворить,
по  нём  любовью  надо  бить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806478
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.09.2018


Ти для мeнe, що ваза кришталeва

Ти  для  мене,  що  ваза  кришталева,
боюся    упустити.
Випробування  Життя  дає  реальні,
щоб  могла  мить  кожну  цінити.
Мучить  серце,  спокушає  Душу,
щоб  цінності  її  переосмислити  змогла.
Образи  Життя  всі  скуштувала,
а  любові  добитися  так  і  не  змогла.
Я  не  вітер,  що  летить  в  невідомому  напрямку,
у  мене  все  пов'язано  з  Душею,
і  стискається  в  сонячному  сплетінні,
відчуваю,  ти  поряд  з  іншою.
Якщо,  у  кожного  з  нас,
Душа  своїй  Долі  не  байдужа,
означає  не  все  втрачено  повір,
і  тому,  хто  сльозою  стукається,
Господь  відкриє  Свої  двері.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2018


Ранiшe

Раніше  я  витривала  була.
Запас  енергії  мала.
Сили    буяли  нестримно.
Присягалася  й  слова  дотримувала,
турботу  та  любов  дарувала,
на  жаль  взаємності  не  мала.
Душа  вже,  як  відкрита  рана.
Жорстоких  хвилювань  зазнала.
Гнітить  безвихідь  сучасного  життя.
Чашу  страждань  допиваю,
а  спокою  все  одно  не  маю.
Ні  на  кого  не  нарікаю,
в  усьому  лише  себе  звинувачую
Сумнівом  бринять  невтішні  мрії,
панує  скорбота  без  надії.
Посивіла  вже  мабуть  і  Душа,
наснагою  своєю  хороша.
Але  не  скаржуся  на  своє  життя,
на  те,  що  трапилось  зі  мною,
бо  "гра"  життя  завжди  перемагає,
як  ми  не  силилися  з  тугою.  


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

;  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2018


Тосты

 Тосты  за  женщин

 Женился  узбек  на  украинке.  И  предупреждает  ее:
—  Если  у  меня  тюбетейка  прямо  на  голове  сидит,  я  добрый:  проси,  что  хочешь!  А  если  на  левое  ухо  сдвинута,  то  берегись!  Я  сердит!
Хохлушечка  ему  вкрадчиво  так  отвечает:
—  А  если  у  меня  руки  под  грудью  сложены  или  в  бока  уперты,  то  учти:  плевать  мне,  на  каком  ухе  у  тебя  тюбетейка!
Так  выпьем  же  за  непреклонный  характер  наших  женщин


Тосты  за  прекрасных  женщин

 У  женщин,  как  известно,  бывают  три  стадии  опьянения.
Во  время  первой  она  игриво  говорит:  «Ой,  какая  я  пьяная!»
Во  время  второй  женщина  говорит  сердито:  «Кто  пьяная?  Я  пьяная?»
Ну,  а  во  время  третьей  стадии,  садясь  в  такси,  на  вопрос  шофера,  куда  ехать,  она  отвечает:  «Не  твое  дело!»
Уважаемые  мужчины,  я  считаю,  что  женщины  прекрасны  в  любой  стадии  опьянения,  ибо  шарм  —  это  вторая  натура  женщин,  как  говорят  французы.
 
Тосты  за  мужчин

 Одичавший  человек  долго  живет  в  пустыне.  Страстный  инстинкт  вынуждает  его  и  так  и  сяк  подкрадываться  к  антилопе.  Измученный  желанием,  он  охотится  за  ней  по  пустыне,  но  каждый  раз  в  последний  момент  антилопа  успевает  отскочить.  В  один  из  дней  он  наталкивается  на  вертолет,  упавший  на  песчаный  бархан,  вытаскивает  оттуда  прелестную  блондинку.  Она  открывает  глаза  и  говорит:
-  Ах,  вы  спасли  мне  жизнь!  Я  готова  выполнить  любое  ваше  желание!
-  Женщина,  -  измученно  просит  мужчина,  -  будь  человеком,  помоги  поймать  антилопу.
Так  выпьем  же  за  мужскую  верность  поставленной  цели!
 
Тосты  за  женщин

 Роза,  звезда,  мечта...  Все  эти  слова  женского  рода.  И  не  случайно.  Ведь  женщина  красива  как  утренняя  роза,  покрытая  росой...  Женщина  таинственна,  как  звезда  и  возвышенна,  как  мечта...
Я  предлагаю  выпить  за  красоту,  за  тайну  и  за  возвышенность...  В  общем,  за  женщин!
 

Тосты  за  женскую  солидарность

 Жена  неожиданно  сообщает  мужу:
-  У  меня  умерла  тетка  в  Ростове,  я  лечу  на  похороны.
-  Ты  никогда  не  говорила,  что  у  тебя  есть  тетка!  Ладно,  полетишь,  но  тебя  будет  сопровождать  моя  мать.
Полетела  молодая  женщина  со  своей  свекровью.  В  Ростове  в  аэропорту  их  сразу  же  сняли  какие-то  мужчины  и  развезли  по  домам  в  разные  стороны.  Через  три  дня  они  встречаются  в  аэропорту,  чтобы  лететь  обратно.  Молодая  женщина,  краснея,  говорит  свекрови:
-  Что  же  мы  скажем?
-  Не  знаю,  как  вы,  но  я  на  девять  и  на  сорок  дней  обязательно  полечу!
Так  выпьем  же  за  женскую  солидарность!



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806357
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.09.2018