Svitlana_Belyakova

Сторінки (50/4981):  « 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40»

Мама… стих в подарок нeвeсткe Оксаночкe за двойняшeк Максимку и Марка

Мама  -  слово  дорогое,
сокральное,  вечное,
запредельное.
Любовь  матери  тонка,
с  первого  мига  твоего    рождения,
до  конца  её  жизненного  пути,
она  готова  тенью
за  тобой  идти.
Первое  кормление,
первая  твоя  улыбка,
ложится  нежным  следом
на  сердце  её  и  Душу.
Первый  твой  снежок,
первые  шаги    запоминаются,
как  драгоценные  камешки,
в  цепочке  её  любви.
Хочет,  чтобы  был  ты
самый  лучший,  самый  умный,
кровиночка  -  яркий  лучик,
солнышко  золотое,
самый-самый  дорогой  человечек  на  Земле.
Материнская  любовь  нежная,
бесконечная,  верная  и  вечная.
Даже,  Душой  отлетая,
она  повсякчас  за  тобой  созерцает
с  Небесного  Рая.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737140
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.06.2017


Пока Жизнь - до тeх пор надeжда.

Пока  Жизнь  -  до  тех  пор  надежда.
Говорят,  что  ни  одна  большая  буря
не  бывает  длительной,
а  я  не  согласна  -  говорю,  что  бывает,
на  себе,  к  сожалению,  ощущаю.
Радуемся,  когда-то  и  наш  день  придет,
заживем  лучше,
а  везде,  одни  напасти  и  несчастья.
С  возрастом  все  понимаем  с    полуслова,
поэтому  и  сердце  щемит,
как  жизненная  основа.
Говорить  легко,
тяжелее  -  сдерживать  слово.
Кто  шелеста  боится,
тот  в  лес  не  ходит.
Жизнь  же  тогда,  как  ожирелье,
когда  Вы  из  одного  теста.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736979
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.06.2017


За тe, щоб…

За  те,  щоб  твої
п'яточки  малі,
торкнулися    ласкавої  хвилі.
Гине  в  АТО  краща
Українська  Людина.
За  те,  щоб  хліба
запашного  скоринку
з'їла  щаслива  дитинка.
На  сході  л'ється
крові  краплинка
кожної  хвилинки.
За  те,  щоб  подружжя  молоде
Новий  День  зачало,
гине  молодий  козаче  -
любові  дзеркало.
За  нашу  Рідну
Матінку  -  Україну,
молоде  покоління
не  вагаючись  віддає
своє  життя  і  силу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2017


Тeбя жду…

Тебя  жду    осенью,
под  ветром  порывистым,
под  дождем  не  милосердным,
под  круговертью  багряных  листьев,
летящих  сверху,
под  небом  хмурым,
с  тоскою  Души  жгучей,
сердечной  болью  дерзкой.
Ты,  как  огонек    в  ночи  манящий,
все  в  тебе  кажется  наилучшим.
Ты  плеснул  мне  в  лицо
чувствами  любви,
огнем  Души  не  удовлетворился  моим.
Я  березку  -  подружку    обниму  вместо  тебя,
и  попрошу  сердечным  мукам  покоя.
Привычка  нас  сдерживает  на  пути  к  решающим  изменениям,
она  недотлевший  очаг    воспоминаний,
ослепляет  глаза  слезой  злой,
бережет  сердце  от  обмана.
Разменными  деньгами  никогда  не  стану,
сохраню  сердце  от  обмана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736872
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.06.2017


Люблю Природи дихання зeмнe…

Люблю  Природи
дихання  земне,
мерехтіння  фарб
палітри  її.
Всевидюще  Око
Трійці  Святої
дотримує  порядок
Життю  Земному.
Сліпуча  Планета
все  дає  нам  дарма,
тільки  примножуй
і  бережи,  тільки
їй  і  собі  не  бреши.
Роскішна,  вишукана,
з  кожним  золотим
світанком  повінчана,
Природа  Вічна.
Боже,  яка  краса
довірена  нам  на  Віки!
Таємнича  Сила  Планети
всередині  неї,
Господь  -  Вселенський  Архітектор,
бережи  нас  і  її.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.06.2017


Говорят Вeликиe Мира Сeго…


Аль  Пачино

-  "Зачем  мне  другие?
Я  не  хочу  быть  вагоном,
в  который  входят  и  выходят.
Мне  нужен  один  пассажир...
с  которым  я  доеду
до  конечной."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735792
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.05.2017


Б, eться сeрцe…

Б'ється  серце
скаженою  іскрою,
шлях  освітлюючи  кров'ю  променистою.
Тільки  воно  рідне  знає,
скільки  Життя  мук  випробовує.
Перекладних  на  шляху  своєму
не  міняла,  але  неабияк,
признатися    втомилася.
Життя  моє,  ти  змійкою  в'єшся,
у  руки  сміливі    не  даєшся.
Ох  ти,  Життя,  сонце  пекуче.
Ох    ти,  Життя,  не  справжнє.
Щастя,  без  зірок  шлях
освітлюючих.
Місяць,  без  сліз  заспокійливих.
Світ  навкруги,  біжить  і  мчить,
а  я,  як  в  завірюсі,
сніжинка  метелиці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017


Гeомагнитныe ладони…

Гемагнитные  ладони
в  сумраке  ночи,
то  как  крылья  накрывают,
то  в  омут  свой  манят,
то  сильные,  то  нежные,
влекущие,  манящие,
будто  лавина  настоящая.
Разве  их  можно  забыть?
Пахнут  орешком,
трепетом  нежным.
Любит  их  шепот  ночи  -
только  не  молчи,  только  не  молчи...
Линии  твоих  ладоней,
как  влекущие  реки!
Будь  же  умным  кормчим
на  моём  кораблике  Жизни.
Я  готова  открыть
своё  сердце  тебе,
как  цветок  Жизни,
но  ничего  в  Мире
не  стоит  того,
чтобы  из  этого  делать
проблемную  нишу,
надеюсь,  что  ответ
твой  услышу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735657
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.05.2017


Сонeчко за обрiй сiдає…

Сонечко  за  обрій  сідає,
відлуння  ночі  на  п`яти  наступає.
Настає  зелена  тиша,
не  гуде  від  вітру  навіть  дах,
спить  серед  гіллячка  птах,
квіти  поховали  голівоньки,
не  чути  запахів  стриманих.
Ніч  бере  все  навкруги  у  свій  таємничий  полон.
Висне  небо  зірковим  малюнком  акварелі,
сон  зайшов  у  двері.
Він  тишею  блукає,
в  небеснім  шатрі  купає.
Коли  час  нічний  на  небі  згасає,
утрішній  порі  шлях  відкриває.
Крізь  вікно,  промені  вії  колишуть,
порушують  дрімотну  тишу,
шепочуть  ранкові  пісні,
дивуюся  природній  силі  та  красі.
Німіє      подих,  душа  прагне  нової  сили.
Дзвенить  повітря,  сміється  золоте  сонечко,
над  нами  висне  туману  завіса,
купає  квітки  барвисті.
Захоплена  у  полон  хитрощами  краси,
хочу  любити  все  навкруги,
хочу,  щоб  зоріли  мої  очі  ясні.



На  фото    Марія  Вікторівна  Бурмака
Народна  артистка  України  
кандидат  філологічних  наук
співачка
чарівної  краси  україночка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2017


Один з нас…

Один    з  нас  скаче
на  зебрі  смугастій  -
радість  і  горе
у  нього  в  спорі.
Інший    на  кульгавій  кобилі,
як  і  не  жив  у  цьому  Світі.
Дехто  на  коні  в  яблуках,
саме  все  пливе  в  руки.
Різницю  уловити  легко,
але    чому    так  відбувається,
зрозуміти  складно  все  одно.
Мої  обставини  бувають
тільки  помірно  сприятливими.
А    багато  що    і  не  повернути  назад.
Невпевнена,  неспокійна,
Життя,  як  суцільна  прочуханка.
Вже    насилу  вірю,
що  сонечко  зійде
над  моєю  головою,
не  дасть  з  бідою
залишитися  однією.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735507
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2017


Мeчится Душа…

Я    не  гадаю  на  картах,
на  кофейной  гуще,
параллель  с  удачей  не  провожу.
Даром  ничего  по-жизни  не  давалось,
наивностью  не  дорожу.
В  каждом  из-нас  внутри  сидит  ребёнок  -
Душа,  возжаждавшая  ласки  и  тепла.
Во  вне  она  отдаёт  много,
но  и  к  себе  жалостью  пылает  иногда.
Мечется  она  в  потоке  временном,
чего  боится,  к  чему  стремится.
Боится  одиночества,  предательства,
лести  без  сердечности  
и  трезвости  ума.
Стремится  ко  многому,
торопится  духовностью  зарядиться,
и  с  Пути  не  сбиться.
Страшится  Жизни  конца,
но  не  за  себя,  а  за  тех  кто  останется,
и  будет  в  разлуке  маяться.
Мечится  Душа...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735505
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.05.2017


Стихи, Вы моe спасeниe Души…

 Стихи,  Вы  моё  спасение  Души.
Если  бы  не  Вы,  Душа  зажатая
войной  в  тиски,уже  разорвалась  бы
на  куски  от  тоски.
Как  унять  эту  боль  сердечную,
не  проходящую  и  бесконечную.
Особенно  тяжело  и  горько
в  праздники-застолья,
помню,  как  некогда  большая  семья,
радовалась  счастью  каждого
прожитого  дня.
Теперь,  потеряв  родных  и
всё  материальное,
нужно  учиться  жизни  изначально.
Война,  она  косит  жизни,
даже  тем  кто  спаслись,  как  я,
приходится  жить  одной,
в  обнимку  с  болью  и  горькою  слезой,
ведь  я  не  железная...
Для  себя  жить  не  умею,
не  приучена,  в  этом
большая  проблема  моя.
Считаю,  если  семьёй  не  востребована,
значит,  как  потеряна,
смыта  жизненной  волной,
этой  проклятой,  никому  не  нужной,  жестокой  войной.
Выкорчеваны  наши  Судьбы  с  корнями,
выживаем,  кто  как  может  сами...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735414
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.05.2017


Боже, згорнули Душeньку мою…

Боже,  згорнули  Душеньку  мою
у  мале  колечко,
розгорнути  її  хочу  і  погане
не  накликати.
Семимильними  кроками
Життя  пробігло,
але  витягнути  з  серця
так  і  не  змогло  колючку.
Місячною  доріжкою,
мрія  у  далечінь  прагне,
але  не  посміхається,
а  міражем  іскриться.
Витягну  з  моря,
повну  мережу  бажань,
а  натомість  втоплю
свій  Корабель  Страждань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735413
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2017


Хочeтся ощущeния счастья…

Хочется  ощущения  счастья,
чувства,  что  тебя  все  любят.
Хочется  тепла,  как  в  детстве,
бескорыстного,  не  имеющего  конца  и  края.
Хочется  душевного  рая.
Хочется  понимать  и  быть  понятой.
Хочется,  чтоб  сердце  не  обдавало  холодом
от  душевного  голода.
Хочется  быть  звездочкой  в  жизни,
но  только  одному.
На  Пути  коротком
оставаться  кроткой.
Чувствовать  боль  близкого,  как  свою.
Хочется,  чтоб  лучшее  из  жизни  не  ушло,
и  быть  любимой,  не  смотря  ни  на  что.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735208
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.05.2017


Сльозинка мала…

Сльозинка  мала,  а  скільки  висловила,
з  Душі  скотилася  в  потоці  швидкому.
Сльозинка  мала  усередині  скупчилася,
і  усім  невисловленим,  як  з  гір    спустилася.
У  ній  сокровенне,  
у  ній  незабутне,  і  не  згоріле.
Кришталик  мій  скривджений,
з  Душі  звалився,
росинкою  сріблястою  істини,
невисловленою  жалістю  серця.
Ти  сили  дай,  щоб  в  житті  вистояти.
Воно  важке,  воно  жорстоке,
воно  без  правил,  в  потоці  вогняному.
Усе  наболіле  -  згори  до  тла,
а  те,  що  не  дотліле,  хай  покриє  мла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2017


Коли по любовi…

Коли  по  любові,  співають  інакше  птахи.
Коли  по  любові,  яскравіше  горять  зірниці.
Коли  по  любові,  ранок  пахне  весною.
Коли  по  любові,  щастя  в  очах  не  приховаю.
Коли  по  любові,  жити  хочеться  нескінченно.
Коли  по  любові,  думаємо  це  навіки.
Коли  по  любові,  миті  швидкоплинні.
Коли  по  любові,  почуття  глибокі  і  сердечні.
Коли  після  любові  розлучення,  як  голка.
Коли  по  любові,  Душі  без  тебе  колко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2017


Хочу, чтобы нeжно звучал колокольчик Души…

Хочу,  чтобы  ощущение
собственной  ничтожности,
сменилось  чувством  силы  и
точки  опоры,
как  твёрдой  жизненной  основы.
Смелость  мыслей  и  чувств,
пусть  даст    осознание
потери  пут.
Чтобы  царил  душевный  покой,
и  вера  в  себя,  чтобы  не
чувствовала,  как  бывший  атеист,
за  веру  в  Бога,  перед  не
верующими,  чувства  стеснения.
Хочу,  чтобы  нежно  звучал
колокольчик  души,
и  его  не  затмил  звон
монет  расчётливой  тиши.
Хочу,  прожить  так,
чтобы  Жизнь  моя
не  была  заплаткой
на  совести  рода,
кичится  умом  не  стану,
но  хочу,  чтобы  мой  Дух
стал  мудрее.
Каждому  из  нас  не  помешают  -
предварительные  знания,
жизненный  разгон,  
и  полный  доверия  ,
переворот  во  взглядах.
Творчество,  рождённое
от  слияния  с  Создателем,
благословенно,  обладает
не  приходящей  ценностью,
и  верой  не  обыкновенной.
Жалость  к  себе  -    бичь  нашего  
каждого,  прожитого  дня.
Любой  из  нас,  не  повторимо
индивидуален,  и  выбор  его
истинного  Пути  реален.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735073
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.05.2017


Да что ж мы, жeнщины, такиe тонкослeзыe?

Да  что  ж  мы,  женщины,  такие  тонкослёзые?
Чуть  что,  и  вот  они  –  ручьи  непрошеные.
Иль  брошенные  мы,  иль  обиженные,
соленой  слезой  униженные.
Иль  радость  вдруг  нежданная,
а  вот  и  она  –  слеза  долгожданная.
Да  что  ж  эти  слезы  у  нас  так  близко  –
в  мужских  глазах  падаем  низко.
А  сдерживать  не  умеем,  не  просто  –
а  ведь  это  разница  душевного  роста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734957
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.05.2017


Дорожчe життя…

Дорожче  життя  немає  нічого.
Чіпляємося  за  нього  зубами.
Давить  нас,  як  колесом.
А  ми  крутимося  і  виживаємо.
Біжимо,  як  білка  в  колесі.
Крутити  його  не  нудно.
І  зовсім  нам  невтямки,
як  зупинити  його  важко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734952
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2017


Дитинство…

Дитинство,  дозволь  по  тобі  посумувати.
За  усі  прожиті  роки  себе  милосердно  пробачити.
Світ  змінювався  зі  мною,  я  в  нім  росла  і  жила.
І  не  пройшло  і  пів  століття,  як  смуток  за  дитинством  знайшов.
Не  було  в  дитинстві  брехні,  не  було  користі,
а  тільки  світлі  і  чисті  думки.
Ясні  зірки  світили  низько  і  здавалися  зовсім  близько.
Надією  серце  жило,  в  майбутнє  непохитно  вірило
і  йшло  до  нього  упевнено.
Життя,  не  обдури  дитинства  надій  і  очікувань,
юності  сліз  і  ридань.
Не  дай  піти  з  Життя  -
не  пізнавши  силу  справжніх  почуттів  і  думок.
Дай  випити  міру  справедливих  і  ласкавих  почуттів,
з  єдиних  теплих  і  бажаних  губ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2017


Вeрь…

Верь  в  себя,  борись  с  Вселенной,
маловерным  не  будь,  не  греши.
Прощать  учись  обиды,
избегай  пустословия  и  лжи.
Пальцы  не  загибай  в  учете  несчастий,
напрасная  трата  сил,
а  огонь  мщения  в  себе
не  каждый  погасил.
Верь  в  мечты,  но  не  стань
рабом  мечтаний,
ориентир  в  ральности  не  теряй.
Жизнь  на  карту  ставит  всё,
но  даже  став  материально  нищим,
Душой  не  обнищай.
Люби  свой  народ  и  Отчизну.
Будем  честны  перед  собой,
ведь  слово  Человек  от  слова  Век,
который  мы  не  просто  проживаем,
а  в  постоянной  борьбе  себя  закаляем.
Стучи  в  дверь,  а  не  ломись  в  окно,
и  всё  будет  тебе  дано.
Ведь  кто  стучит,  тому  и  открывают,
в  Заповедях  эти  слова  витают.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734763
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.05.2017


Мiркую…

Міркую,  зітхаю,
як  себе  поведу,
коли  тебе  зустріну,
навіть  і  не  знаю.
Чи  піде  кругом  голова,
з  весняного  прориву.
П'янить  медовий  запах  акації,
сум  пішов  у  забуття.
Вона  білим,  дивним
мереживом  укрила
і  ніби  з  надією
до  мене  промовляє.
Вірить,  що  ще  буду  щасливою,
вороття  болю  нема,
бо  Душа  хоча  й  знесилена,
але  вже  умита  життєвою  зливою,
з  надією  дивиться  у  майбуття.
Любов  набий  своє  тату,
бо  без  тебе  жити  не  зможу.
Хочу,  щоб  Життя  було,
як  чиста  ріка.
Печаль,  щоб  привела  до  радості  життя,
прощання  до  нових  зустрічей,
обіда  до  благодарності,
а  мої  страхи  до  Перемоги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2017


У оптимиста…

У  оптимиста  на  половину
полный  стакан.
У  пессимиста  на  половину
пустой.
Разницу    каждый  видит  свою,
сколь  зажата  его
внутренняя  радость.
Но  пусть  не  позволяет  его
слабость,  сотрясать
пространство  своим  
настроением,
на  поведенческом
элементарном  наслоении.
Ангельскую  поддержку  свыше,
чувствуем    повсякчасно.
Даёт  нам  динамику  в  Жизни,
иначе  были  бы  совсем  несчастны.
Ведь    в  глубине  Души
у  нас  кипят  страсти,
энергий      целый  огромный
кристалл,  спасают  нас
от  напастей.
Нам  нужно  создать  нечто  своё,
что  нужно  другим,
больше  поступков  совершить
не  стандартных  в  Жизни.
Пространство  не  хочет  нас
забирать  раньше  времени,
мы  ему  должны  отработать
свой  долг  во  времени.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734674
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.05.2017


Хочeться бути слабкою…

Хочеться  бути  слабкою,
як  легке  дихання  вітерця.
Ніжною,  як  невагома  сніжинка.
Танути,  як  росинка,
що  летить  з  листка.
На  мить  боячись,
сльозу  ховати,  віями  укриваючи.
Тремтячи,  як  ковила  польова,
срібляста,  промениста.
Душею  дзвенячи  дзвоником,
серцем  яскраво-червоною  трояндою  палаючи,
стати  слабкіше  за  дощинку,
осінню  павутинку,
капіжу    бурульки  талої,
пелюстків  квітучого  бузку,
у  ароматі  танучи,
ну  скажи  мені,
навіщо  тобі  інша?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2017


Танeц бабочeк…

Танец  бабочек  простой,
кружевной,  лёгкий,
мирской.
Парят  одна  краше  другой,
зависти  не  знают  одна  к  другой.
Как  всё  сотворено  неимоверно.
Легки,  будто  шепот  в  тиши.
Природа  просыпается  нежно,
во  всём  царит  блаженство.
Где-то  утро  украшено  ярко,
где-то  туманно,
но  реально  красиво,
в  трепете  поцелуев,
прикосновеньи  желанных  тел.
Солнышко  тоже  заглянуло  к  нам,
будто  желая  счастья  всем,  приветствуя
нежностью  в  поле  невесомой  ковыли,
на  море  волн  бархатистых  извилин.
Как  дотронуться  хочется
до  летящего  цветка-мотылька,
взмах  лепестков  -  тайна  велика.
Хочется,  чтобы  села  на  ладонь,
ощутила  на  ней  покой.
Девочка  на  лужочке  присела,
жаль  бабочка  уже  взлетела.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734498
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.05.2017


Було i загуло.

Що  було,  вже  загуло,
жалітися  не  буду,
але  й  нічого  не  забуду.
Триває  Життя  -
стежина  Земна.
Скільки  пройдено  кілометрів,
а  як  завжди  не  залишилося
декілька  метрів,
щоб  щастя  знайти...
Життя,  як  буревій,
з  корінням  вириває,
а  потім  ще  й  питає,
виживеш  чи  ні?
Душа  стерпить  все,
вона  вічна,  довготерпима,
Війною,  як  вижатий  лимон
зомліла.
Серцю  дає  наказ  -
любити  все  і  всіх  повсякчас.
А  воно,  коли  вдається,
а  коли  не  дуже  ,
зціпиш  зуби  від  болі-холоднечи.
Що  раніше  радувало,
тепер  не  чіпляє.
Наш  внутрішній  голос  -
безмовний  язик  серця.
Істина  -  блаженна  пісня
всередині  нас,
молитва  без  слів,
прагне  закинути
промінець  сонця
в  наші  серця,
оберігає  нас  до  кінця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2017


Размышлeниe…

Только  подумаю  погулять  пойти,
тучи  над  головой  на  моём  Пути,
но  что  за  везучий  такой  человек,
смеюсь  сама  с  себя  -
бальзаковская  заря.
Но  Мир  он  живой  и  дышит,
роняя  дождинки-слезинки  на  крыши,
ну  вот  дорогой  и  плачь  за  меня,
надоела  моя  внутренняя  борьба.
Хочется  Жизни  обыкновенной,
без  горя,  слёз,  несчастий,
потерь  и  прочей  злой  напасти.
Я  -  Человек,  а  не  зверь,
которому  только  есть,  пить,
размножаться.
Моя  Душа  хочет  в  любви  купаться,
конечно  она  способна  заблуждаться,
но  не  настолько  ,  чтобы  не  отличить
биду  от  боли  стойкой,
брата  от  врага,  любимого  от  недруга.
Обман  душит  повсюду,  а  нужно  ведь  не  просто  жить,
а  и  выжить.
Я  же  Человек,  во  мне  смесь  гремучая  поколений,
плюс  наш  21  Век.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734350
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.05.2017


Запах скошeнной травы…

Запах  скошенной  травы  -
лечит  наслоение
негативных  чувств.
Природа  -  Чудо  невероятное,
да    к  тому  же,
лекарство  бесплатное.
Она  дала  нам  право
выбора  цели,
тактики  Жизни,
развитие  интуиции.
И    раз    уж  наш
сперматозоид  победил,
знать,  именно  мы  
нужны  Миру.
Недооценивать  себя
нельзя,
программа  каждому  своя.
Человек  -  Храм  Природы,
познай  себя.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734230
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.05.2017


Люба Матiнко-Вкраiно. .

Люба  Матінко-Вкраїно,
найдорожча,  як    дитина.
Найяскравіша,  як  зірка.
Найсяюча,  як  сузір’я.
Зеленим  килимом  покрита,
весняним  цвітом  оповита,
блакитним  небом  заколисана,
гірською  водою  напоєна,
вінком  багряним  заквітчана.
Узимку,  хурделицею  заметена,
по  весні,  співом  пташиним  укрита.
Улітку  –  степами,жнивами.
По  осені  -  різнокольоровими  барвами.
Краса  в  тобі  таємнича  та  неосяжна,
віками  назбирана  й  поважна.
В  любові  твоїй  купаються  діти,
майбутнє  для  них  тобою  заповіте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2017


Ощущаю бeг врeмeни…

В  диких  прериях  любви,
в  голубой  лагуне  дней,
любовь,  как  орфей,
голосистый  соловей,
пусть  и  луна  оберегает
её,  как  я.
Люблю  наблюдать  звёзды
над  головой,
след  кометы  золотой.
Борьба  Света  о  невидимую
преграду,  пустым,
тяжёлым  взглядом.
Ощущаю  бег  времени,
Силы  Мира  слишком  могущественны,
каждый  шаг,  как  брошенный  якорь.
Человек  будущего  свободен  будет.
А  у  нас  ощущение,
прижатого  к  стенке.
Только  Правда  -  сила.
Притензии  к  Жизни  пытаюсь
свести  к  нулю.
Наивная,  тень  любви  принимаю
за  любовь,  струны
сердца  вразнобой.
В  этом  Мире  мы  все  попутчики,
тело  Человека  тленно,
как  листья  деревьев
превращается  в  прах.
Но  нелегко  порой,  серым  будням
опираться  и  сохранять
в  Душе  покой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734102
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.05.2017


Житиму…

Житиму,  як  Богові  завгодно.
Намагалася  гребти  по-життю  сама  -
наївна  простота.
А  якщо,  зібрати  витрачені  результати  разом,
то  виявиться,  що  човен
стояв  на  місці.
Хоч  і  молилася,  і  сліз  пролила  лавину.
Ніагарському  водоспаду  не  під  силу,
даремно  тільки  витрачала  силу,
а  скринька  відкривалася  просто  -
не  вистачало  мені  духовного  зростання.
Ось,  куди  треба  витрачати  сили,
моральні  і  фізичні.
Слава  Богу,  що  схопилася
не  надто  пізно,  з  Душею  на  покаяння,
звернув  Господь  і  на  мене  свою  увагу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2017


Прошлое борeтся с будущим…

Прошлое  борется  с  будущим.
Борятся  очарование  и
разочарование,  по-жизни
медленно  проплываемые.
Нужно  собраться,
активизироваться,
тактику  Жизни  разработать
свою,  чтоб  крепко
держаться  на  её  плаву.
Боритесь  за  свою  Жизнь
долгую,  и  энергии  Вам
хватит  на  долго.
Знакомые  проблемы  -
ощущение  загнанного,
но  не  спеши  стать
в  глухой  угол,
руки  опустив,
а  борись  сколько
хватит  сил.
Если  разумно  сочетаешь
материальное  и
духовное  -  многое
постигаешь,
материальное  пусть
не  заслепит,  "в  гробу
ведь  карманов  нет  "-
таков  не  утешительный
ответ.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733952
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.05.2017


Нe понeвiряймося Душeю…

Не  поневіряймося  Душею,
як  зустріч  з  розлукою,
сила  зі  слабкістю,
радість  і  з  мукою.
За  добро  добром
давайте  платити,
а  не  топити  його
в  калюжі  суєти.
До  визнання  за  крок,
треба  побороти
чуттєвий  потік.
Давно  нам  треба  зрозуміти,
що  свої  кайдани,
ставимо  вище
бажання  їх  позбутись.
Та  для  тих,
кому  хитрість  -  Бог,
завжди  є  на  пожиток.
Лиха  година  витанцьовує
свої  танці.
Гіркий  час
зненацька  застав.
Свинець  невідання  страшний.
Коли  вже  настануть
світлі  дні?
Придивимось  давайте
до  розтриньканого
просто  так,
та  використаного  не  тими.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733950
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2017


Нeумолимая рука рока…

Неумолимая  рука  рока,
над  всеми  одинаково  жестока.
Одни,  смысл  Жизни    видят,
только  в  том,  что  она
когда-нибудь  кончается,
это    наверное,  как  последняя
капля-минута  отчаяния.
Другие,  живут  для  детей,
для  чести  и  Отчизны,
года  любят  и  чтут  ,
таких  на  Земле  и  ждут.
Третьи,  Жизнь  посвящают
наживе,  рады,  что  рядом
еле  живы.
Забывают,  что  в  Мир  приходит
нагой,  да    и  уходит  одиноко,
не  беря  с  собой  скарбы
нажитого  жестоко.
"Леди"  правосудия  -
"мадам"  с  завязанными
глазами,  хочет  судить
всех  честно,  не  играя  судьбами.
Помни,  урожай  собирает
лишь  тот,  кто  доброе  сеет,
сердцем  и  Душой  его  греет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733792
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.05.2017


Як упустила я дзeркальцe…

Як  упустила  я  дзеркальце,
тай  додолу,  додолу...
Розбила  у  дріб'язок
свою  Долю.
Кажуть,  тепер  кращого
не  чекай,  не  чекай,
не  про  тебе  п'янкої  любові  Рай.
А  я  піду  у  садок,  у  садок,
та  й  заплющу  очі
на  дурний  зарок.
Хочу,  як  та  вільна  пташина
співати,  співати,
та  й  орла  з  височини  виглядати.
Хай  побаче  мою  вдачу  невгамовну  та  красу,
тай  розпустить  мою  довгую  косу.
Спритний  хлопчина  догонить,  догонить,
чистого    зерня  не  зронить,  не  зронить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2017


Чому твоя любов здичавiла?

Чому  твоя  любов  здичавіла,
адже  був  прекрасний  початок.
Тремтіло  серце,
відносячи  геть  сон,
Душа  стискалася
від  передчуття  зустрічі,
де  ж  сховалася
ця  солодкість  томління,
втекла  в  забуття.
Але,  час  над  нами  не  владний,
здригаюся  часто  мимоволі,
коли  бачу  в  перехожому  риси  знайомі  до  болю.
Нічого  безслідно  не  зникає,
тільки  в  глибині  десь  завмирає,
щемить,  тліє,  як  вуглинки  каміна,
щоб  ціну  знали  душевному  Світу.
Скільки  доріжок  протоптані,
відміряно  кілометрів,
але  осягнути  так  і  не  дано.
Любов  -  це  подарунок  Долі,
чи  її  Зеро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2017


И вот, рождаeтся капeль…

И  вот,  рождается  капель.
Зима  тоскует  по-морозам.
Первый  весенний  день,
с  надеждой  смотрит
на  оконце.
Весна  желанна  у  порога,
окутывает  теплом  нежным
снова.
Отстучит  её  капель,
зацветёт  майская  сирень.
Желания    по-тихоньку    начнут
сбываться,  долгожданной
любви  улыбаться.
Отброшу  заниженную  оценку  себя,
буду  слушать  своё  сердце,
не  буду  ходить  окольными  путями,
а  буду  чувствовать  почву
под  ногами.
От  моей  любви  будет  теплее
и  на  расстоянии.
Душевной  теплотой  делится
не  боюсь.
Хотя    ещё  ни  одна  капля  её,
бумерангом  не  возвратилась,
считаю  правильным
выбранный  свой  Путь.

http://sbelyakova.com  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733667
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.05.2017


Ты знал мeня…

Ты    знал  меня,
юной  и  счастливой,
с  тех  пор  сплыла
полсотня  лет.
За  плечами  много
всего  было,
не  баловал  нас  Белый  Свет.
Боролась  моя  Судьба
с  твоею,  за  право
быть  счастливей  всех.
Каждую  весну  облетал
цвет,  напоминая
о  текучести  лет.
Но  чувства,
как  выдержанное  вино,
не  дают  нам  покоя  давно.
Как  бы  нам  в  них
не  обмануться  ,
и  в  счастье  бабьего  лета,
паутинкой  окунуться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733535
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.05.2017


Пiзно увeчeрi…

Пізно  увечері,
біля  вікна,
заспівала  запізніла
пташка.
До  чого  б  це,
невеличка?
Усі  твої  подружки
вже  давно  сплять,
чого  не  хочеш  в  їх  ряд?
Веселиш  мою  Душу,
у  запізнілу  холоднечу.
Твій  приліт  для  мене
загадка  і  фантазія.
Одне  зрозуміла,
з  твого  прекрасного
співу,
якщо  мрія  -  проза,
то  любов,
її  поезія.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733532
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.05.2017


Хочу вeсну только с тобой встрeчать…

Хочу  весну  только  с  тобой  встречать,
хочу  шепот  твой  по  губам  читать,
хочу  с  полувзгляда  тебя  понимать.
Уже  больше  ждала  –
жизнь  позади  мимо  прошла,
пятится  душе  некуда
она  в  твоем  плену,
птицей  загнанной  неистово  бьется,
но  в  руки  твои  никак  не  дается.
Сердца  пульс  шаловливо  стучит,
как  с  ветром  несется,
открывает  настежь  окна  души,
стой,  не  спеши,  подожди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733352
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.05.2017


Матіола - подружка…

Матіола  -  подружка  розкажи,
як  тобі  вклоняються  зіроньки  у  ночі.
Дівчата  полюбляють  твою  красу,
у  вечірню  пору  запашну.
Попід  частоколом  ,
ти  стоїш  чарівним  колом.
Принишкла  в  темряві,
потопла  в  своїй  духмяності,
до  нашої  радості.
Навколо  тебе  не  померкнули
інші  квіточки,  а    поснули.
Лише  ти  імлу  здолала,
ніч  і  день  тимчасово  обвінчала.
Ніч  відступає,  спокій  тобі  надає,
не  зволікає.
Твоя  ціль  -  служити  іншим,
додавати  радощів  Життя,
та  й  йти  в  зимове  забуття.
Але  ж  ти  встигаєш,
добитися  єднання  з  усім  Світом,
а  це  ж  і  є  -  блаженство
істинного  щастя,
котре    навіть  не  кожній
людині  вдається.
Після  ночи  настає  завжди  день,
падає  росою  твоя  тінь,
як  натуральна  Сльоза  України,
за  кожним  Своїм  Сином,  що  пішов
назавжди,  щоб  ми  бачили  ці  Природні  Скарби.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733351
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.05.2017


Говорят, к нам прилeтают инопланeтянe…

Говорят,  к  нам  прилетают  инопланетяне,
музыку  Земли  слушать...
Да,  она  умеет  петь  Мать-Земля.
Росинками  с  листа,
серебристыми  дождинками,  краса.
В  хор  вливается  птичье  пенье,
до  самого  надвечерья...
Поёт  и  солнышко  лучами,
по  радуге  танцуя.
Любовью  дрожит  звук
первого  поцелуя.
Поёт  День  звонко,
а  Ночь  негой  тонкой.
Звучит  Планета  Живая,
уголок  Земного  Рая.
А  её  радует  первый  крик  ребёнка,
его  робкий  шаг,  начало  Пути  Жизни.
Пленит  блеск  его  глаз  при  виде  первого  снега,
новая  Жизнь  начинает  свой  оборот
на  круги  своя,  Время  теребя.
Её  ждёт  Матушка  -  Земля.
Место  пусто  не  бывает,
одни  приходят,
другие  место  уступают.
Рождаются  Новые,  со  стойкой
Жизненной  Основою,
Дети  Индиго,
верю,  им  ближе  далёкой
Праматушки  Вселенной  Миг.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733174
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.05.2017


Сад.

Сад  кольору  білого  повний,
як  хором  метеликів  білих,
ніжних,  гнаних  вітром  безтурботним.
Сміливих  пелюстків  бій,
як  бджолиний  рій.
Аромат  фантазій  небесних,  свіжих,
наповнює  Світ  неземною  красою.
Укриває  Землю  білою  млістю,
як  килимом  зі  снігу.
Я  люблю  цю  пору  пелюсткового  параду,
на  серці  бушує  ностальгії  насолода.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733172
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.05.2017


Морe.

Ведь  есть  же  на  Свете  стихия,
что  манит  к  себе,  как  затея.
Мечтаешь  о  встрече  с  ним,
и  уже  чувствуешь  сил  прилив.
Понимаю  любовь  моряка,
когда  его  гложет  по-морю  тоска.
Словами  трудно  объяснить,
но  когда  с  ним  встречаюсь,
то  Бога  благодарю,
за  ещё  одну  встречу  твою,
даст  Он  не  последнюю.
Сердце  трепещет,
как  у  перелётной  птицы.
Море  -  ты  моя  щемящая  страница.
Чистоте  твоей  радуясь,
Душа  разворачивается,
кружась  чайкой.
Музыка  твоя  звучит  в  миноре  -
нежной,  задумчивой  грусти,
ты  -  моя  нежная  симфония.
Я  помню  образ  твой,
то  балдёжно-страстный,
грубый,  пенящийся,
то  нежный  и  ласковый,
в  тихом  шепоте  странствия.
Шум  морской,  как  разговор
со  мной,  то  суров,  то  нежен,
то  скрежетом-раскатом,
то  заигрывая,  то  грозя.
Солнце  в  тебе  купаясь,
лучами  разливаясь,
радо  этому  простору,
голубому,  белому,  чорному.
Я  тоже  радуюсь  тебе,
как  беззащитный  ребёнок,
твой  норов  тонок.
Люблю  принимать  волн  удары  смелые,
с  кружевною  пеною.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733016
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.05.2017


Україночка

Україночка  -  панночка,
стиглая  калиночка,
казкова  зориночка,
степова  билиночка,
весняна  краплиночка.
Ти  не  сиротиночка,
не  страшні  тобі  хмариночки,
бо  знаєш  свою  стежиночку
до  рідної  домівочки.
Біля  струмочка  розгорнула  торбиночку,
присіла  на  хвилиночку.
Люба  їй  кожна  стеблиночка,
це  Душі  її  частиночка.
Заспівала  голосисто,
вербочці  звітувала,
мандрівочку  їй  свою  дарувала.
Десь  вдалечині  трембіточка  грає,
серце  крає.
Почуття,  ніби  бруньки  на  вербі,
розкриваються,  Долі  посміхаються.
Чисте  повітря  п'янке  кружляє,
струмки  підганяє,
смуток  з  лиця  жене  подалі,
ми  в  його  полоні,
ніби  з  розуму  зійшли  від  любові...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2017


Нeдолюбила…

Недолюбила,  Господи,  пробач.
Недолюбила,  Душі  болем  не  гризи.
Недолюбила  -  ніжністю  хвилі  торкання.
Недолюбила  -  пристрастю,  як  морський  прибій.
Недолюбила  -  лише  одне  бажання:
поруч  бути  завжди  з  тобою.
Недолюбила  -  життя  краси  не  бачила.
Недолюбила  -  в  серці  не  залишила  слід.
Не  змогла  сказати,  що  за  тебе  щасливішого,
у  цілому  Світі  немає,  повір.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2017


Лучше бы мы были пацифистами…

Всё  то  мы  на  весах
взвесить  желаем.
Кто  больше,  кто  меньше  получает.
Кто  кого  больше  любит,
кого  кому  жальче,  как  уберечься  от  фальши.
Кому  легче,  а  кому  тяжелее.
Кому  нужна  война,  а  кому  Мир.
У  кого  дорога  легче,
у  кого  труднее,
у  кого  язык  короче,
а  у  кого  длиннее.
Кому  рады,  а  кому  не  очень.
На  все  вопросы  готовы  ответы.
А  копни  глубже,
каждому  не  до  советов.
Ведь  видимость  одна,
а  Сути  глубина
зарыта,  далека.
Имитации  всё  больше,
а  честности  всё  меньше.
Одна  вечная  борьба  внутри,
ум  и  сердце  береги...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732849
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.05.2017


Солнцe освeтило…

Солнце  осветило
прожитые  дни,
посеребрило  локоны  мои.
Перед  глазами  прокрутило
киноленту  лет,
радость  их  не  заглушил
звон  расчётливых  монет.
Отлично,  что  мы  воплощены  в  
человеческом  теле,  
и  столько  возможностей  имеем.
Использовать  этот  Дар  нам  надо,
ведь  это  Божья  награда.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732692
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.05.2017


Впiзнала вeсну…

Плакала  сніжинками,
плакала  росою.
Плакала  дождинками,
з  гіркою  тугою.
Більше  не  хочу,
не  така  Життя  заслуга.
Впізнала  весну,
як  дівчину  вродливу,
молоду,  радісну.
Немає  провини  за  її
шляхи  невпинні.
Прегарна  дивина,  ясна,
чудесна,  запашна.
Ніби  струнами  гітарними
звучить,  повільна,  голосна.
Життєрадісна,  співуча,
пізношлягерна,  модерна  сповна.
П'ятий  пелюсток  бузку,
дарить  нам  свою  загадку.
Бузкова  купель  п'янка,
туманом  весняним  окутана  вся.
Повинна  здолати  нездоланне,
печалю  дії  незворотні.
Хочу  жити  горю  навпаки...
Забути  минулі  страхи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2017


Буває, пeкучий бiль Душi…

Буває,  пекучий  біль  Душі
з'являється  уві  сні.
Бачу  рідних,
чую,  як  мама  будить  вранці,
та  приказує,
ох,  ох,  якби  дома,
ноги  у  просі,
спав  би  й  досі.
Дуже  сумувала  за  своєю  Сумщиною.
Бувало  прийду,  та  жаліюся  на  життя,
а  вона  каже,  доню,  та  хіба  ж  то  горе,
горе,  коли  війна.
Тепер  я  знаю,  що  таке  війна,
батьки  померли  перед  самою  війною,
хоч  не  бачили  цього    страхіття,
однак  вдруге    війни  все  одно  б  не  пережили  .
Першою  пішла  мама,
а  батько  за  нею,  бо  дуже  сумував,
казав,  хіба  це  жизня  без  коханої  дружини.
Їхнє  покоління  дуже  цінувало  відносини,
такого  кохання  ,  як  у  моїх  батьків,
мені  більше  не  судилося  спостерігати.
Життя  -    це  вершина,
на  котру  здерся  і  більше
не  спускаєшся  донизу,
а  розправивши  крила  летиш  увись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2017


Дожилась…

Дожилась,  мои  проблемы
не  нужны  никому,
и  я  это  хорошо  знаю.
Даже  сама  убежать  от  них
желаю,  жить  по-новому
себя  приучаю.
Трудно,  если  честно,
война,  она  же,  как  клеймо,
надеюсь  даст  Бог  силы,
сотру  с  лица  Земли  его.
Привычка  всё  время
оправдываться  добивает,
я  её  в  душевных  муках
утопить  пытаюсь.
Хочется  изменить  Жизнь
к  лучшему.
Необходим  полёт  Души,
а  "гири"  на  ногах
тянут  назад  -
агрессия,  наивность,
эгоизм  и  т.д.
Только  их  изжив,
Душа  с  полётом  дружит.
Учусь  владеть  собой,
не  падать  духом.
Ведь,  Бог  даёт  столько  испытаний,
сколько  Человек  может  вынести.
Что  это  очень  тяжело,
сама  знаю,  на  своей  шкуре  испытываю.
Люблю  свою  Родину,
защищаю,  отдаю  ей  свой  труд,
ведь  знаю,
что  безродные  долго  не  живут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732497
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.05.2017


Cмiливiсть мiста бeрe…

Сміливість  міста  бере,
а  радість  Душу.
Бідно  живе  наш  народ,
але  цим  серце  не  сушить.
Подивіться,  як  працює
Китай,  примножує  радість  і
процвітання,  а  хто  нам  сказав,
що  ми  не  здолаємо
свої  завдання.
Вірити  треба  в  сили  свої,
не  чекаючи  кредитів  закордону,
відроджувати  сміло  потужність
своєї  Країни,  а  не  вставляти
їй  в  "колеса  спиці".
За  нагромаджені  борги,
прийдешнє  покоління  нам
спасибі  не  скаже,
а  що  ж  зробили  ми,
для  процвітання  її,
питання  зависне  не  один  раз.
Так    давайте,    відроджувати
свою  Країну,  засукавши  руки,
а  не  просити  на  борги  від
бідності  та  розрухи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732391
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2017


Нас всeх объeдиняeт мудрость…

Нас  всех  объединяет
мудрость  и  желание  жить.
Вопрос  Экологии,
наконец-то  поднят
на  достойную  высоту,
чтобы  сохранить  Природы  красоту.
Спасибо,  что  у  нас,
ещё  есть  такие  люди,
как  Владимир  Борейко,  
которые  защищают  Природы
красоту  и  честь.
Чем  ярче  воспоминания
мы    о  себе  оставим,
тем  ценнее  прожитая  Жизнь,
честно  с  нею  борись,
только  не  скатывайся  вниз.
Человечество  изменить
Мир  сможет,  
если  руки  вместе  приложит.
И  Господь    нам  в  этом  поможет,
пусть  даже  сомнение
никого  не  гложит.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732390
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.05.2017


Ти дарeмно подумав…

Ти  даремно  подумав,  що  щаслива,
що  не  потребую  я  в  тобі.
Та  просто  на  вигляд  гордовита,
а  думки  тільки  про  тебе.
Не  зрікайся  любові.
Її  не  судять.
На  Віку,  як  на  скаку.
Скільки  болю,
бути  коханою,
але  не  твоєю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2017


Как пробиваeтся солнцe…

Как  пробивается  солнце,
тучи  разбить  не  в  силах,
так  пробиваются  люди
в  мирских  своих  делах.
Ропщут  на  день  грядущий,
ищут  защиты  там  и  тут,
борются  за  выживание,
своих  не  жалея  потуг.
Много  ль  нам  в  жизни  надо?
Сердце  жалейте,  друзья,
оно  как  мерило  слева,
его  забывать  нельзя.
Оно  терпит  и  копит,
нашу  вымеряя  суть,
хорошее  не  забудет
направит  на  праведный  путь.
Чего  же  хотим  мы  от  жизни?
Чтоб  в  жизни  была  любовь,
чтоб  радовались  жизни  дети
и  в  венах  кипела  кровь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732242
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.05.2017


Ночь.

Мир  спит  спокойно.
Звёздный  шатёр
мерцает  огнём.
Луна  серповидна,
молодостью  своею
завидна.
Большая  Медведица
разлеглась  всласть.
Падает,  стремительно
сгорая,  звезда,
загадывать  желание
пришла  пора.
С  годами,
меняемся  мы,
меняются  и  наши  желания.
Мгновенья  Жизни
начинаем  ценить,
как  птицы  раненные.
Песчинки  песочных  часов
убегают  от  нас  неумолимо,
с  быстротою  летящих
слов  непримиримых.
Даже  настоящая  минута,
не  повторится  больше  никогда,
она  принадлежит  Вечности,
пришла  ко  мне  ниоткуда
и  уйдёт  в  никуда,
в  Потоке  Космической
бесконечности.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732113
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.05.2017


Спантeличина вeсною…

Спантеличена  весною,
рюмсаю  сльозою.
П'янію  від  подиху
весняного  вітерця,
щебету  пісень
простого  горобця.
Шаную  вранішнє  сонячне  Світло,
гублюся  в  різноманітті
розквітлих  рослин,
у  візерунках  природних  шляхів.
Вклоняюся  вербам,
Сивому  Дніпру,
бузковим  гронам  шовковим,
з  ароматом  весняної  купелі.
Душу  нею  омиваю,
серце  оживляю.
Молодість  не  має  вороття,
але  її  гніздечко,
з  глибини  Душі  до  мене  рветься,
весною  промовля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732109
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2017


Размышлeниe…

Воды  эмоций
игриво  кружат  над  цветком,
совершая  жизненный  перелом.
Радость  во  всём  -
в  присутствии  пчёл,
пении  птиц,  аромате  цветения,
не  знает  границ  вдохновение.
Расцветает  лотос  духовного  состояния,
без  наития,  не  взирая  на  расстояния.
Восходит  солнце  осознанности,
рождая  своё  солнце  внутри.
За  водоворотом  вечно  меняющихся  вод,
остаётся  неизменным  только  солнечный  свод.
Боялась  всю  Жизнь  упасть,
а  надо  было  не  бояться,
а  спотыкаться  и  подниматься,
себе  улыбаться,
и  идти  дальше,
не  ведая  фальши.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731929
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.05.2017


Нi, цe нe я плачу…

Ні,  це  не  я  плачу.
Це  дощ  ридає,
краплями  по  вікну
ноти  вибиває.
Ні,  це  не  по  тобі
серце  стукає,
як  дріб  по  Душі
вибиває,
не  мовчить.
Ні,  це  не  ти
залишив  сліди,
ти  тільки  не  йди.
Ніби  і  дорослі,
а  поводимося,
як  діти  недорослі.
Ні,  не  я  винна,
а  обоє,  в  тому,  що
у  невідомість
веде  дорога.
Думала,  за  самотністю
сховалася  ,  як  за  ковдрою,
а  виявилося  дірявим
моє  покривало.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2017


Люлi, спатки, люлi…

Люлі,  спатоньки,  люлі,
я  дров  наколю,
зварю  тобі  кашку,
кашку  -  малашку.
Сон  ходить  по-лавках,
любить  песик  гавкати,
хвостиком  киває,
у  дрімоту  впадає.
Дивиться  сон  у  віконце,
засинає  кішка.
Ходить,  бродить  Дрімота,
Дрімота  біля  домівки.
Люлечку  гойдає,
оченята  закриває.
Солодкий  сон  володіє,
ніжністю  зігріє.
Весна  чарівна  йде,
синиця  пісеньку  співає  -
"Малі  дітки,  спатоньки,
малі  дітки,  соньки".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731809
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.05.2017


Жизнь такая "штучка"…

Тает  воск  ночи,
сердце  не  кричи...
Жизнь,  она  такая  "штучка"...
То  сильная,  то  слабая,
то  горькая,  то  сладкая,
то  девственна,  то  порочна,
то  с  сомнениями,  то  с  Верой,
то  как  в  роще  зелёной,
то  как  в  диких  прериях.
Пытаемся  её  познать,
а  она  убегает  вспять.
То  даёт  всё,
то  в  миг  отбирает,
жалости  не  знает,
силы  испытывает.
Да,  Жизнь  она  такая,
всегда  незнакомая,
юная  и  новая...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731806
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.05.2017


Ушeл.

Вечер,  спят  усталые  окна,
в  них  отражается  Луна  сияя,
как  молодая.
Сквозь  мглу  ночи,
сердце  болью  кричит,
стонет,  не  молчит.
Ушёл,  вырвана  надежда  из  рук,
рухнул  её  мост,
стоивший  потуг.
Ушёл,  прощения  не  попросил,
сжёг  крылья  надежды,
печалью  поспешной.
Не  будет  всё,  как  прежде.
Ушёл,  улетучились  мечты,
но  забыть  тебя  мне  сложно,
не  хватает  сил.
Одиночество  моё  кричит  вдогонку,
сердцу  колко,  огради  от  лжи
мою  головоломку.
Город  засыпает,  он  боли
моей  не  знает.
Свет  фонарей  во  тьме  тает.
Прости,  но  я  украду  твой  покой,
даже,  если  ты  не  со  мной.
Ты  останешся  последним  патроном
моей  обоймы,
высока  плата  за  любовь,
она  объявила  свой  бой...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731643
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.05.2017


У бузковiй купeлi купаюся…

У  бузковій  купелі  купаюся,
ніжності  й  любові  набираюся.
Ми  -  жінки,  на  весну  схожі,
на  її  мовчазну  красу.
Дарує  вона  нам  свою  Віру  ,
Надію  та  Любов,
радість  бузкову  вічну  знову  і  знову.
Ніби  зіроньки,
її  цвітіння  наряд.
Несе  бузковий  азарт  любові,
після  дивовижного
зимового  сну.
В  її  честь  дзюрчать  струмочки,
пробуджують  земні  чудеса.
Для  смутку  немає  нагоди,
першими  краплями  зроблено  почин.
Мереживо  бузкового  забарвлення,
жене  печаль  минулого,  полохливого,
вдихаю  аромат  цієї  зливи  щасливої.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731642
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.05.2017


Каждый дeнь…

Каждый  день
под  Богом  ходим,
утро  ли  ,  вечер,
день  ли,  ночь.
Просим  Его  помочь.
Мы  -  Его  дети,
капельки  Единого
Океана  Вечности.
Нить  каждодневной  нашей  Жизни,
что  пурпур  пряжи  сотканной.
С  удвоенной  силой  ощущаем
трепет  сердец.
Каплями  росы  упали  ,  об  утратах
прежних  напомнили.
Туман  густеет,
омывая  грязь  дорог.
Оставив  все  земные  споры,
засыпает  наш  народ.
В  глубь  Вселенских
звёздных  далей,
улетают  все  печали.  
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731499
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.05.2017


Чeрeмшина.

Черемшина  у  садочку,
мов  дівчина  біля  струмочка.
Лагідна,  ніжна,красива,
у  біло-сніжних  переливах.
У  ранковій  туманній  завісі,
сяють  її  грона  іскристі.
Ця  краса  розлилася  імлисто,
мов  чарівне  намисто.
Вона,  як  чиста  дзеркальна  сльоза,
ніжна  роса-бірюза,
зі  світлим  сумом
дивиться  у  Небеса.
Царює  її  вічна  краса.
Тривалі  сонячні  промені,
її  буцімто  панночку  заколисали,
пісеньку  ніжності  подарували.
Від  неї  теплішає  на  Душі.
Серцю  також  поталанило
бачити  таку  красу
і  життєву  силу.
Обертом    голівонька
від  п'янкого  аромату,  вікна  відкриваємо,
його  зустрічаємо.
Хвала  Господу  за  цю  благодать,
треба  Природі  шану  віддать.
Вмиваюся  цвітом  черемшини,
мов  дитина,
вдихаю,  кохаю,
серцем  запам'ятовую.
Черемшина  -    улюблениця    народна,
незабутня,  білява,
вільна,  як  голубка  сизокрила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731497
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.05.2017


Врeмя, остановись!

Время,  остановись!
Оставь  мечты  неосуществимые,
сломанное  тобою  будничное.
Даром  не  отбирай  силы,
волнение  за  тем,
что  было  мило.
Лишь  оставь,  осенней
любви  след,
на  сквозняке  моих  лет.
Капли  дождя  бьют  кровлю,
будто  гитарные  струны,
никуда  уже  не  полечу,
даже  во  сне-бездне.
Пузырьки  большие
в  луже  сокрушаются.
В  ней,  как  в  зеркале,
ищет  осень  счастья
и  стыда  не  имеет.
Осень  живописна,
курлыча  стаи
в  теплые  края  улетают,
спят  последние  листья
на  голых  ветвях,
грустно  на  Душе,
как  беспризорной  собаке.
Осень  -  колдунья
красками  рисует,
даже  разрешения  не  спрашивает,
свирепствует.
Имя  осени  -  золотая,
оправдывает.
Только  хризантемы  и
бархатцы,  еще  пьянят  странным  цветом.
Какие  же    они  пряные  -  осени  ароматы,
нужно  осень  милую  искренне  нам  любить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731363
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.05.2017


Прилeтiла зозуля…

Прилетіла  зозуля,
літо  розпізнала.
Знову  своїм  голосом
усіх  зачарувала.
Знаю,  що  у  вирій,
ти  першою  летиш,
і  останньою  прилітаєш,
ключницею  вирію  себе  маєш.
Прошу,  сиза  подружко,
літа  перелічити,
й  чую  кукує
у  відповідь,  на  прийдешну  Путь.
Мила,  щось  швиденько
ти  їх  полічила,
мабуть  і  тобі
забракувало  сили.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731356
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.05.2017


Любить страну…

Любить  Страну,  Жизнь  и  ребёнка,
мне  ничего  не  помешает.
Такой  красоты,  как  Украинская,
нет  нигде,  сколько  не  странствуй.
Где  бы  ты  по-миру  не  блуждал,
ноги  сами,  по-зову  Души,
найдут  дорогу,
ближайшую  к  родному  дому.
В  пол  ей  поклонись,
она  заслуживает  ещё  и  большего.
Красота  ее  шёлковых  лугов,
тревожит  мечтательные  чувства.
Не  имеет  влияния  на  неё  дождливая  погода,
её  украшают  даже  роды.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731183
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.04.2017


Завжди в Украiнi…

Завжди  в  Україні,
у  важку  хвилину,
Кобзарі  співали  про  рідну  
Батьківщину.
Піснями  доносили  
Правду  до  людини.
Ми  зараз  ,  
як  ті  лелеки,
зігнані  війною  з  насидженого  місця,
блукаємо  світом,
кому  де  заманеться.
Димлять  наші  домівки,
як  гніздечка  звиті.
Плачуть  струни  Кобзи,
як  у  Заповіті.  
Над  моєю  Країною  
чорні  хмари  кружляють,
Кобзарі  сумні  пісеньки  співають.  
Материнські  сльози,
Життя  вже  не  рахує,  їхньої  туги
та  сердечний  плач  не  лікує.
Кров'ю  безвинних  наша  Земля  полита,
молодих,  сильних,  вірних.
Кобзи  звучали  на  протязі  століть,
Слава  Україні  і  зараз  звучить!
Героям  Слава!
Плата  на  жаль  дуже  гірка,
за  ці    високі,  любі  слова...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731180
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.04.2017


Оглянись вокруг…

Оглянись  вокруг  -  трагедия  и  драма.
Знаю,  нельзя  веру  в  себя  терять,
и  в  уныние  впадать,  но  этим  грешу...
Слышишь  в  новостях,
как  воруют  миллионы  каждый  день,
то  начинаешь  бояться  уже  и  свою  тень.
Аршинными  буквами  надо  написать,
что  только  Мир  -  Земная  благодать.
Обжигают  строки  о  родном  пороге,
война...
От  её  невзгод  меня  жизнь  наново,
как  те  пазлы  собирает.
Да  удастся  ли?
Потеряны  силы  моральные  и  физические,
потери  бьют,
как  током  электрическим.
Там,  где  дом  родной,
выходить  меня  встречать
больше  некому...
Заря  там  встаёт,  как  всегда,
но  будет  ли  радость  там  или  грусть,
да  и  вернусь  ли.
Я  с  ним  не  прощаюсь,
надеюсь  увижусь.
Горький  час  врасплох  застал,
произошло  падение  всего.
Жизнь,  ранее  дарившая  весну,
вся  на  зиму  завяла,
с  роз,  что  благоухали,
все  лепестки  опали.
Вот  когда  себя  особо  жаль...
Стужей  крепко  сковывает  сердце,
отдавшись  ветру,
не  потерять  бы  и  себя.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731047
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.04.2017


Як пiшла я у садочок…

Як  пішла  я  у  садочок,
вишеньки  збирати.
Та  високі  ті  гілляки,
важко  діставати.
А  які  вже  влучили
потрапити  до  жмені,
чомусь  розсипаються,
ніби  навіжені.
Тож-бо  треба  за  хвірткою
пильно  спостерігати,
повз  неї  підуть  хлопці,
їх    на  поміч  звати.
Чую,  йде  веселе  парубоцьке  братство,
моя  допомога,
буцімто  зненацька.
Люблять  залицятись
або  шуткувати,
та  на  їхню  працю
не  буду  ображатись.
Бачу,  як  котята,
на  гіллі  повисли,
рвуть  черешняка
голівки  барвисті.
Сонечко  на  небосхилі  весело  гуляло,
хитре  товариство
посміхалось  браво.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731046
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.04.2017


Рисунок осeни…

Осени  Дива  уснуть  не  желает.
Строптива,  глубока,  грустна,  одинока,
Ловит  последние  мгновения  счастья  и  веселья.
Листвой  шалит,  кружит,  шуршит,
но  ещё  нежна,  готична,
и  чуток  даже  истерична.
Хочет  напоследок  баловать,  играть,
но  силы  последние  теряя,
слезой  доща  всё  укрывает.
Летит  в  историческую  даль,
и  ей  уже  ушедшего  своего  не  жаль.
Может  глупа,  да  нет  ,
скорее  растеряна,
с  шалью  листвы  потерянной,
ведь  недавно  пленяла  красотой,
откуда  взялся  этот  лиственный
падёж-покой.
Грустна,  но  напоследок  романтична,
с  красотой  листопадовой  повенчана,
как  безутешная  женщина.
Смелость  её  сменилась  робостью,
сила  слабостью.
Уже  в  осенне-зимнем  сне,
но  всё  равно  ищет  защиту  себе...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730899
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.04.2017


Будь, як лозинка…

Будь,  як  лозинка,  покірна,
під  вітром  випрямитися  гідна.
Бережи  посмішки  своїх  рідних  та  близьких,
харизму  бережи  свою  -  
успіху  допоможе  твоєму.
Щоб  не  було  невдачі,
бережи  серця  силу  та  свою  вдачу.
Навчись  слухати  там  де  говорять,
а  говорити  там,  де  хочуть  тебе  слухати.
Закрий  дверцята  душі  від    слабості  та  смутку.
Не  залишайся  без  надії,  віри  та  любові.
Не  відступай  без  бою,  не  має  серце  спокою.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2017


Стоит родиться…

Стоит  родиться,
чтобы  Планету  обнять.
Всё,что  было  в  мыслях,
но  не  сказано,
будет  ли  озвучено
Жизнью  безнаказанно.
Наши  по-жизни  следы  тают,
как  миражи  в  тиши.
Гляжу  в  лазурь  Небесную,
с  великою  надеждою.
Я  -  маленький  кустик
или  большое  дерево,
не  имеет  для  Мира
большое  значение.
Раз  я  пришла,  значит  нужна  Богу,
как  травинка,  росинка,  тумана-невидимка.
Птица  поёт,  её  песня  тоже  нужна  Миру,
сколь  невелика  её  сила.
Бог  никого  не  возвысил,
и  не  унизил,  это  умеем,
только  мы  -  люди.
Расцвёл  абрикос,
листья  ещё  не  распустив,
дарит  Миру  свой  первый  весенний  посыл.
Птицы,  звери,  манией  величия
не  страдают  и  неврозом  схоже.
Я  прошла  точку  возврата,
к  иллюзиям  тоже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730749
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.04.2017


Пiдхопила мeнe…

Підхопила  мене  весняна  хвиля
і  понесла.
Гарячі  джерела  почуттів,
неабияк  втішають  серце.
Зазирнула  в  своє  сьогодення.
Мчать  тіні  великих  хмар.
Любо  бачити  сад  повний  квітів
і  чути  дзижчання  бджіл.
Могутні  пориви  часу,
відносять  в  самобутню  життєву  красу.
Вдихаю  ніжний  аромат  бузку.
Чую,  ніби  нова  Душа
в  мене  увійшла,
а  стара  пропала.
Воля  моя  її  наче  приспала.
Сліпий  дощику  врятуй-врятуй,
серця  скрижалі  опануй,  опануй...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730748
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2017


Вeтeр мнe в спину…

Ветер  мне  в  спину
стужей  злою.
Кричу,  я  -  не  свеча  копеечная,
что-то  ещё  стою.
Я  не  маленькая  девочка,  не  робщу,
за  пургою  белою  в  догонку,
думаю  домчу.
Свою  горькую  слезу,
да  поставлю  на  коленочки,
чтобы  высохла  дотла,
Душу  мне  не  жгла.
Выброшу  тоску,
на  дно  глубокого  колодца,
чтобы  ей  клятой  и  выбраться
было  не  возможно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730588
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.04.2017


Спiвчуваю до Тiни Кароль…

Твоє  ніжне  волосся,
в`ється  пухнастим  колоском  ковили  у  тузі.
Горе,  наче  сім  хмар,  вогнем  вибухнуло.
Від  нас  йдуть,
коли  залишитися  вже  не  в  змозі.
Серце  твоє  б`ється  пташкою  у  сильці-полоні.
Відчуття,  як  тая  горлиця  без  крил,
або  ліана  без  опори.
Бо  була  ж  ти  зіронька  довкола  свого  місяця,
та  спіткало  горе.
Біда  -    завжди  невчасна,  як  ота  злива,
і  ти,  як  корабель  на  мілині.
Кажуть,  час  лікує.
Голосок  твого  синочка,
ніби  золотий  дощик  заструменів,
повернутись  до  повсякдення  тобі  звелів.
Світлячок  маленький
ще  не  в  силах  сам  розвіяти  темряви
та  допоможе  тобі  втриматися  на  ногах.
Ніхто  не  відає  де  й  коли  випаде  дощ.
Бережіть  один  одного,  як  зіницю  ока,
бо  у  Вас  одна  єдина  дорога.
Туга  нехай  щезне,  як  роса  на  сонці,
заграє  веселка  у  вашому  віконці.
Ти  -  сильна,  гарна,  сама  любов  -  тримайся.
В`єш  своє  гніздечко,  маєш  жіночі  сили,
котрі  віддаєш  сповна.
Хай  тобі  допоможуть  й  захистять,
Господь  та  Матінка  -  Земля!
Корабель  відпливає  -  берег  залишається,
час  спливає  -  пам'ять  зберігається.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2017


Украина…

Украина  -  ты  у  нас  единственная,
трудолюбивая,  бескрайняя  и  милая.
Украшена  цветами  калины,
накрыта  тенью  вербной,
убрана  полотнами  дорог.
Мы  тебя  для  себя
снова  и  снова  открываем,
Душу  тобой  наполняем.
Колеблются  твои  степи
разноцветными  красками
зелень  твоя  душиста,
пахнет  любистком  пряным.
Жатвы  жёлто-зеленые,
как  море  взволнованное  без  пределов.
На  солнце  веселится  радуга,
красотой  своей  гордится,
под  "слепым  дождиком"  купается.
Леса  твои  наполняются  звонкими
песнями  соловьиными,
птичьими  стаями  игривыми.
Украина,  моя  милая,
красота  твоя  не  имеет  пределов,
ты  у  нас  одна  родная.
Достижения  поколений  -
вышиванки,    крашенки,
не  оставляют  безразличными  никого.
Господствует  гордость  за  достижения
украинского  народа.
Не  будет  нашему  роду  переводу!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730418
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.04.2017


Роздуми…

Світилися  мої  вікна,
та  війна  згасила.
Я  втратила  майже  всю  силу,
але  не  хочу  залишитися  позаду,
стати  рабою  сутінок,
роблю  спроби  змін
у  всеосяжному  Житті.
Бліді  минулого  вогники,
але  я  вже  бачу
де  починається  Небо,
більше  не  схиблю,
крізь  імлу  побачу
мерехтіли  яскраві  зірочки.
Але  й  досі  наївна,  як  дитина,
дивлюся  у  височінь,
котра  там  із  зірок  моя,
ніби  до  мене  рушає  з  місця,
щоб  побажати  щасливого  обійстя.
Я  по-життю  вже  "до  нитки  змокла",
то  зорепад  й  не  страшний.
Бурхливі  події  мого  Життя  ,
схожі  на  несамовиту,  шалену  бурю.
Розумію,  набагато  завзятіше
треба  бігти  за  щасливим  Життям,
може  тоді  воно  і  не  втече  далеко.
Раніше  писали  дивним  пером,
котре  треба  було  вмочати  в  чорнильницю.
напишеш  пером,  кажуть  ,
не  вирубиш  сокирою.
Мої  думки  піднімаються  ,
як  тонесенька  цівочка  диму,
не  слухняні  та  полохливі.
Та  краще  бути  цілком  поглинутим
своїм  заняттям,  ніж  нестерпною  скорботою.
Прошу,  Боже  навчи  чути  серцем
рідні  прекрасні  пісні.
Надолужити  втрачене,
втекти  від  печалі.
Виє  вітер  в  полі,
також  шукає  спокою
та  добру  волю.
Вкрай  здивована  своїм  Життям,
можливо  багато  помиляюся,
та  йду  далі  вперто,    не  соромлячись.
Я  впевнена  в  собі,
довіряю  Богові,
тільки  Він  знає,
що  краще  для  мене.
Без  Віри  в  Бога,
не  доб'ємося  в  Житті  чогось  путнього.
По-життю  дуже  рідко  закохані  -
споріднені  є  Душі,
створені  один  для  одного,
а  більше  почуваємося  пригніченими  та  
розгубленими,  а  треба  ,
хоть  іноді  кумекати,  а  не  ледве
волочити  ноги.
Літаємо  у  думках,
як  наполохані  зграйки  чайок,
котрі  кружляють  на  тлі
блискотливої  морської  синяви.
Дивлячись  на  них,
хочеться  заспівати  тиху
мерехтливу  пісеньку.
Не  треба  у  шоковому  стані
довго  перебувати,
лише  зморшок  собі  додавати.
Належало  б  подякувати  Долі,
за  тодішню  щасливу  пору.
Корисна  річ  -  вдячність  Богові  і  людям.
Зрозуміла  нарешті,
що  у  розпач  впадати  ніколи  не  годиться,
бо  річечка  Життя  сама  по  собі  в'ється,
вражає  своєю  могутністю  та  силою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730415
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2017


Живу сeрцeм…

Живу  серцем,  вірші  пишу  серцем
і  цим  все  сказано.
Від  того  і  болить,  і  ниє  від  невисловленого.
Але,  як  інакше,  адже  почуття  не  сховаєш.
Та  і  просто  по-життю  багато  невдачі.
Кожен  з  нас  по-своєму  у  бадиллі  загруз,
як  той  кавун.
Поки  дістанешся  до  солодкої  серцевини,
вже  і  життя  пролітає  половина.
Треба  брати  себе  в  руки  і  не  помирати  від  нудьги.
Стиснувши  кулачки  на  щастя,
домагатися  Світу  і  участі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730273
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2017


Кeдр.

Кедр  -  крепкий,  лесной  жилец.
Милый,  будь  и  ты    крепок,
как  лесной  сторож  Века.
Тогда,  не  прийдёт  
твоей  Жизни  безславный  конец,
и  будешь  всегда,  как  огурец.
Меня  же    дорогой,
молчанием  своим  гнобить  не  надо,
гложет  сердечная  расплата.
В"  грязь"  перед  тобой,
"косичками  упасть"  не  хочу,
в  тяжёлых  случаях  лучше  промолчу.
Ты  мне  ,  наложил  своё  табу  -
не  беспокоить,  но  Душе  сердце
это  не  может  позволить.
Взяли  паузу  и  держим,
горечь  сердца  за  нею  прячем,
в  надежде  на  будущую  удачу,
вот  почему,  я  уже  даже
и  не  плачу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730269
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.04.2017


Люблю раннee свeжee утро…

Люблю  раннее  свежее  утро:
чуть  брезжит  рассвет,
гладь  небесная  чиста.
Свежо  и  уютно,
как  возле  лесного  костра.
Птицы  трелью  заливаются,
зелень  ясна  и  сочна.
Цвет  еле  пробивается,
знать  не  пришла  ещё  пора.
Не  научились
за  жизненной  суетой
радоваться  мгновениям.
А  ведь  жизнь  не  так  длинна,
чтоб  только  на  материальное
её  разменивать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730132
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.04.2017


Якe щастя…

Яке  щастя  бути  коханою,
а  не  замученою  і  квапливою.
Яке  щастя  бути  довгожданою,
а  не  забутою  і  не  бажаною.
Яке  щастя  самій  любити,
сподіватися    з  ним  бути.
Яке  щастя  одним  повітрям  дихати,
чути  шум  кроків  і  чекати.
Яке  щастя,  якщо  це  усе  є,
але  не  кожному    Доля  
таку  честь  дає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2017


Пeчаль.

Печаль,  яка  ж  ти  глибока,
вигнати  тебе  не  в  силах.
Злопам'ятна,  з  осторогою,
пам'ятаєш  пережиті  біль  і  страх.
Печаль,  ти  -  мука  сердешна,
ти  -  біль  душевний,  нескінченний.
Все  лютуєш,  сльози  ковтаєш,  хвилюєш.
Ціну  "солодкому  хлібу"  знаєш
у  кожному  прожитому  дні,  усе  це
ніби  не  зі  мною,
а  в  якомусь  страхітливому  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729896
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2017


Душe тeсно…

Душе  тесно,  как  в  темнице,
хочет  света  сердечного  дня,
весеннюю  зарницу,
пенье  соловья.
Ей  бы  по-полю,
на  буланом  коне,
будто  по-морю  в  сизом  ковыле.
Степные  просторы,  луговая  степь,
есть  где  разгуляться,
на  что  любоваться  и  на  что  смотреть.
Я  люблю  Природу  -  Жизни  колыбель,
для  всего  народа  в  ней  открыта  дверь.
Во  истину  не  делит
на  богатых,  нищих,
на  голодных,  сытых,
на  своих  и  пришлых.
Любит  безвозмездно,
дарит  счастливые  моменты.
Учит  со  страстями  бороться,
чтобы  на  себя  любимого
нам  не  напороться...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729893
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.04.2017


Душа - это наш Рай…

Детство  моё  было  счастливым,
дай  Бог  каждому,
а  Жизнь  тяжелой,
не  приведи  Бог  никому.
Но  по-жизни  бывает  неприятно,
когда  смотрят  на  тебя  пренебрежительно,
как  будто  ты  есть  и  в  то  же  время  тебя  нет.
Лишь  Душа  имеет  крылья  и  чувствует  сердца  силу.
Лишь  она  усыпила  надежду,  веру  и  любовь,
и  отдаёт  их  по-капле  вновь  и  вновь.
Душа  -  это  наш  Рай,
никого  лишнего  в  неё  не  впускай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729731
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.04.2017


Душe, моя рiдна…

Душе,  моя  рідна,
плач,  але  живи,
горю  всупереч.
Пекучий  біль  по-життю
ранить,  але  ти  його  стерпи,
він  сил  додасть,
нехай  радість
Життя  перемагає.
Навіть,  якщо  її
трохи  буває,
вона  на  вагу  золота
стане.
Адже  радість  -  вогонь,
що  спалює  страждання
і  біль.
Я  приймаю  і  ціную
кожен  прожитий  день,
все,  що  бачу  навкруги,
це  і  є
життєве,  повсякденне
коло.
Створила  собі  нову  Мету
і  прагну  до  її
здійснення,
навіть,  не  маючи  на  це
сприятливих  умов,
лише  одне  прагнення.
Я  люблю  те,
що  я  роблю,
намагаюся  поліпшити  себе,
на  дорозі  повсякденності
Буття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2017


Судьба.

Судьба,  судьба,  судьба,
терпеливая  Мать  моя,
знаю,  не  всё,  что  делаю,
тебе  родная  по  нраву  -
оторвана  от  общества,
в  "гордом"  одиночестве.
А  ведь,  ангелы  наших  Душ
наконец    встретились,
повеяло  оттепелью  сердец,
что  ж  мы  сплошную  боль
оставили  не  сбывшихся  надежд.
Любовь,  с  теплом  и  чувствами,
ворвалась  в  нашу  Жизнь,
а  мы    её  не  оценили,
послали  в  поднебесну  высь.
Безумцы  болью  укрытые,
покрытые  горькой  слезой,
что  же  мы  с  нею  сделали
с  несбывшейся  мечтой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729574
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.04.2017


Мiй доме…

Мій  доме,  як  тобі  без  мене,
в  моїй  побитій    війною  квартирі,
трирічна  тиша...
Розумію,  що  тобі  також  потрібен
гуркіт  наших  сердець...
Усе,  що  було  в  тобі  затишком,
пропало  зовсім.
Лежать  там  альбоми,
які  любила  вечорами  передивлятися,
згадувати  кроки  сімейного  Життя,
ще  вірила  в  світле  сімейне  майбуття.
Теперішнє  моє  Життя,  як  після  Чорнобиля.
Б'юся,  як  "риба  об  лід",
шукаючи,  будь  який  вихід.
Хоча  у  Душі  стоїть  стогін,  пече  лютим  болем,
роблю  кроки  ,  щоб  повернути
почуття  щастя  та  спокою,
бо  навіть  коли  ходжу,
серце  від  болю,
ніби  у  руках  ношу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729572
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.04.2017


Что жe ты, счастьe моe, провинилось…

Что  же  ты,  счастье  моё,  провинилось.
В  туманной  дымке  скрылось.
Ощущаю,  что  где-то  рядом,
ищу  твоего  расклада.
Выпадешь  орлом  или  решкой,
Судьба  правит  мною  безгрешно.
Летит  время  неумолимо,
пытаясь  удержать  меня
непостижимо,
ощущать,  осязать  кончиками
пальцев.
Счастье  -  ты  птица  Феникс,
твоё  присутствие  всю  Жизнь  чувствуешь
всеми  фибрами  Души,
но  только  в  конце,
ты  открываешь  свой  образ,
Свои  Рубежи.
Страстью    наполнены  звуки
твоей  мелодии  завораживающей,
на  ладонях  несу  её  повсякчасно,
не  даю  загинуть  в  пучине
Жизни  властной.
Мысли  тобою  рождаются  разные,
глубокие,  не  подвластные.
Раскрашивают  Жизнь
разноцветной  палитрой  фантаста,
ожерельем  серебристой  росы,
украшенным  блеском  бирюзы.
Прожитые  годы  красивы,
огонь  зелья  счастья  не  погасили.
Очарованье  каждого  прожитого  дня,
не  видим  за  трудностями  бытия,
а  жаль,  ведь  ни  один  Миг
не  вернётся  назад.
Воссияем  сияньем  звезды,
в  конце  Жизненного  Пути,
упорхнём  Душой,  улетучимся,
доковыляв  к  Жизненной  Меже,
утратив  силы  совсем.
В  караване  прожитых  дней,
под  Небесным  холодным  "душем",
да  Воскреснут  наши
многострадальные  Души!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729430
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.04.2017


Живeмо в трeтьому тисячолiттi…

 Живемо  в  третьому  тисячолітті,
наскільки  велике  значення
нашого  Життя  на  Землі.
Вчимося  боротися  за  виживання,
але  не  зважаючи  ні  на  що,
жінки  знаходять  сили
посміхатися  цьому  Світу.
Непогасне  Світло  лампадочок
жіночих  сердець.
Надто  багато  чоловічих  якостей
ми  -  жінки  зараз  напрацювали,
намагаючись  протистояти  обставинам
і  тяготам  Життя.
Здається,  усього  Життя  не  вистачить,
щоб  навчитися  образи  прощати.
Нікчемний  результат
минулих  зусиль  Душі,
та  і  минуле  ворушити  не  поспішай.
Коли  жінка,  як  місяць
сяє  відбитим  Світлом  чоловіка,
ось  тоді  тільки  вони  дві  половини.
Почуття  один  одного  треба  поважати,
чоловік  помираючи  встиг  сказати,  що  йому
було  легко  зі  мною  жити.
З  Долею  не  посперечаєшся,
вона  рідко  запитує,
чого  хоче  людина,
вона  не  даремно  зветься  Долею.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729429
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2017


Ямщик, нe гони лошадeй…

Ямщик,  не  гони  лошадей,
нам  некуда  больше  спешить"
...
Слова  написаны  поэтом
Николаем  Александровичем
фон  Риттером.


От  беды  не  отбожишься,
что  суждено  не  миновать.
Хочу  расправить  крылья,
побороть  бессилие.
Обстоятельства  некогда  счастливой
Жизни,  остались  позади.
Долго  ль  мне  гулять  по  Свету,
на  большой  дороге,
без  наследства  и  в  тревоге,
что  мне  Господь  сулит?
Уберегу  ли  себя  от  несчастья,
не  раздавит  ли  Жизнь  своим  колесом,
не  окажусь  ли  под  "разобранным  мостом".
Месяц  сопровождает  лениво  наши  дни.
Мечтаем  грёзами  в  лунной  тиши,
а  суеверные  приметы,
согласны  с  чувствами  Души...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729298
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.04.2017


Було…

Не  хочу  бути  озлобленою  на  весь  Світ.
Твердо  вирішую  мати  тверду  позицію.
Було  яскраве  і  цікаве  Життя,
але  його  зжерла  війна.
Життя,  ніби  річечка,
тече  поруч.
Я  спостерігаю,  відчуваю,
твердо  вирішую  вийти  за  межі  пережитого,
внести  пожвавлення  в  крихке  Життя.
Не  зітхати  більше  за  минулим,
не  плакати  гірко  від  жалю,
мати  набагато  більше  живого  почуття.
Складні,  сумні  думки  подолати,
осмислювати  нове  своє  Життя.
Одержала  безліч  душевних  поранень,
але  виростила  віру,  як  зернятко,
за  справу  нового  Життя,  воно  народжується
і  воно  не  "сліпе  дитя"...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729296
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2017


Эмоциональныe всплeски Души…

Эмоциональные  всплески  души.
Следуй  своим  целям  -
преданно  мысли  о  будущем.
Как,  школьница  перед  Учителем,
без  фальши  и  лжи.
На  чужую  Жизнь  язык  не  полощи,
чужая  Жизнь  потёмки,
своей  бы  лад  дать.
Тут    мы,  "светские"
консерваторы  жизни.
Сильно  нас  заносит,
раздаём  советы  по-жизни
налево  и  направо  ,  как  будто  ,
сбит  прицел,  да  об  этом
ведь  и  никто  не  просит  совсем.
Бросьте  судачить  и  Жизнь
станет  иначе.
Не  любят  люди,
когда  посягают  на  их
территорию,  а  тем  более,
промывают  им  голову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729124
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.04.2017


Жiнка щаслива…

Жінка  щаслива,
яка  ж  ти,  кохана?
Не  сховати  очі,
іскорки  -  бісики,
самі  скачуть  в  догонку,
в  них  відбивається  Весна!
Скільки  про  любов  написано  пісень,
розумієш,  наскільки  Світ  тісний.
Весна  -  довгоочікувана  наречена.
Чекаю  її  бузкову  пору,
п'яно-ароматну,  хмільну,
прохолодну.
Люблю  бузковий  політ  Душі,
тут  усі  сім  нот  хороші.
Чуттєве  беззаконня
панує  в  її  межах,
закохатися  зве  сміливо.
Думала,  зимоньку  Душа  не  витримає  -
замре,  а  вона  "безглузда"
ще  і  співає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2017


Всe космичeскиe Силы Свeта…

Все  космические
Силы  Света
спроэктированы  на  добро,
оберегают  Душу  нашу
и  тело,  живите  смело.
Ловлю  тепло  каждого  
уходящего  дня,
пытаюсь  постигнуть
Суть  Природы.
Природа  создана  для  меня,
а  я  для  Природы.
Рассеивается  ранний,
утренний  туман,
знать  быть  погожей  погоде.
Переменчива  погода
в  любое  время  года.
Все  приметы  сохраню,
жадность  Природы  утолю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729043
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.04.2017


Картина "Нeзнайомка".

Картина  "Незнайомка",
про  минуле  Життя
нагадування  тонке.
Син,  маленьким  був,
називав  -  мама,
схожість,  таки    мала  місце,
знаходив  його  завзято.
Крамськой    написав  її,
как"Неизвестная",
але  запала  вона  в  його  Душу
щирістю  миттєвою.
Оточив  її  ореолом
таємничості  на  віки,
радує  її  внутрішня
тонка  краса.
Не  хочу  вірити,
що  вона  славилася  пані  продажна,
вона  повна  гідності,
гордість  її  важлива,
значить,  знала  собі  ціну.
Вона    притягає  дорогою  елегантністю.
Очі  сумні,  але  красиві,
подумки  ввібрали  колір  оливи.
Вона  тепер,  в  історичному  колі
мчить,  як  на  карті  зоряного  неба  -
Туманність  Андромеди,
красива,  величава  і  далека.
Любов  до  неї  вічна  і  безкінечна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2017


Господи, молюся Тобi…

Господи,  молюся  Тобі
вдень  і  вночі.
Надай  право,  в  творчості
"заспівати  солов'єм".
Щоб  змогла  оспівати
твою  безмежну  потужність
і  силу.
Адже,  жоден  волос  не  впаде
з  голови,  без  Твого  посилання.
Любов'ю  своєю  Ти  нас  багато  чому
вчиш,  але  у  більшості,
ми  повз  вуха  Знаки  Твої
посилаємо,  за  кожноденністю
буття,  їх  ніби
не  помічаємо.
Недбалі  твої  діти,
але  доброти  твоєї  чекаємо,
благоговіємо  в  молитві,
про  допомогу  молимо.
Врятуй  і  Збережи  нас,
Бог  -  Батько  і
Матінка  -  Земля!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728882
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 15.04.2017


Нe пeняйте на Бога…

Не  пеняйте  на  Бога,
что  не  помог,
ведь  в  суете  житейской,
мы  его  не  просим,
а  потом  протягивая  руки,голосим,  
что  всем  помогает,
а  нам  нет.
Кто  стучит,  тому  открывают,
навстречу  зову  руки  протяни,
и  в  ответ,  я  точно  знаю,
будет  то,  о  чём  и  не  мечтаешь  ты.
Любимая  пословица  -
"Как  тревога,  так  до  Бога!",
запоздало  всегда  звучит,
но  многому  нас  учит.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728879
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.04.2017


Дeнь Пасхи…

 Господи,  у  День  Пасхи,  Воскресіння  Христового,
тріпочуть  наші  серця,
від  благословення  Твого
і  Віри  праведної  до  кінця.
Відмітка  Бога  на  кожному  з  нас,
відчуваємо  це  у  свою  годину.
Господи,  перед  Твоєю  іконою  молячись,
і  дивлячись  в  Твої  очі,
котиться  без  попиту  сльоза,
тут  брехати  вже  не  потрібно,
Душа  на  порозі  розплати.
Ти  дав  нам  Заповіді,  як  нам  жити,
але  на  їх  виконання  йде  усе  Життя,
і  не  кожному  це  вдається,
як  він  не  б'ється.
спокус  в  житті  багато,
вони  і  відводять  багатьох  від  Твого  порогу.
Але,  як  тривога,  ми  усі  до  Бога!
Врятуй,  збережи  і  допоможи!
Отче  Наш  з  вуст  звучить:
"Отче  Наш,  Іже  еси  на  Небесі,
да  святиться  ім'я  Твоє,
та  прийде  Царство  Твоє,
та  буде  Воля  Твоя,
яко  на  Небесах  і  на  Землі.
Хліб  наш  насущний  даждь  нам  днесь,
і  остави  нам  борги  наші,
якоже  і  ми  залишаємо  боржникам  нашим,
і  не  введи  нас  в  спокусу,
але  избави  нас  від  лукавого.
Яко  Твоє  є  Царство  і  Сила,  і  Слава,
Батька  і  Сина,  і  Святого  Духу,
нині  і  вічно,  і  в  повіки  віків.
Амінь.
Слава,  Слава  Богу  у  всьому!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728732
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 14.04.2017