| Сторінки (50/4981): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
Жити варто,
навіть, якщо
залишився один день,
цінувати його
дорогоцінний полон.
На жаль,
у Житті обмежений
днів круг,
мабуть, від наших
мук.
Бережемо ж кожну
мить, чіпляючись
за неї, як за
рятівний круг.
Рідний, прихисти
мою самотність,
ощаслив її обійнявши,
не дай в Душі
оселитися смутку,
від туги моєї,
не будь п'яний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744043
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2017
Ти вмієш усміхатися очима,
може за цим криється любові сила.
Не знаю, але серцем своїм
відчуваю.
Може ти той, що зміг би
забрати у мене все
і віддати сторицею.
А може такий вже не прийде ніколи,
або його і на Землі немає взагалі.
Невже знову не буде з ким
дивитися на перші проліски,
на дощову веселку,
слухати ображене гудіння джмеля.
Залишилося мало часу,
чи знайду плече,
щоб не опектися гаряче.
Знаю, Життя - це не гра,
а постійна молитва та боротьба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2017
Сейчас, не дай Бог,
в дороге плохо станет,
далеко не каждый подымет,
подойдёт, а скорее переступит
и дальше пойдёт.
Не каждый сытый , чей-то накормит
голодный рот.
Озлобились, без Веры в Душах живём,
не молимся, а водку жрём.
Откуда ж, скажите взяться
святости в Душе, если живём,
как в кромешной лживой тьме.
Дружба - понятие,
как на смеху,
каждый только о себе пекётся,
вырождаем Доброту.
Руководствуемся гневом-трясиной,
засасывает с головой,
отбирает Веру и покой.
Муж умер не в старости,
да и мне доживать не в особой радости.
"Беспросветная радость",
если бьёт брат брата в спину,
как последнююю гадость.
Трижды у гробов родных стояла,
война достала.
Жизнь не возможно теперь начать
с начала, а вокруг только беды круг,
грабят свой же народ.
Честность, совесть давно потеряли,
уж забыты, нет их у кормушки корыта.
Был однажды потоп на Земле,
но и он нас не пугает,
только "курка от себя гребёт",
каждый депутат это знает.
А любовь к Отчизне жива,
она в крови, но среди народа,
купель очищения она,
для всякого инородного сброда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743924
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.07.2017
Спокойная земная краса,
в каждой поре года,
отсчитывает наши прожитые годы.
А нам, что ли приелось всё вокруг?
Видим ежегодный Природный круг.
Зима снегом припорошена,
дарит права весне,
весна же лету, а лето осени,
багряной седой просини.
Круговорот Природы животворящ,
для нас обыден,
а сколь он незыблем и
таинственен.
Горы снежными лавинами,
водопады водными потоками.
Радуга разделяет Небо,
дождь не пуская смело.
Одуванчик, впервые в руки
берёт ребенок,
как его взгляд удивлён и тонок.
А ведь думаем, так будет всегда,
но чем далее, бегут быстрее года,
в шуме каждодневной толчеи.
Брезжит Свет Небесный,
чтоб на Земле нам было не тесно.
Ведь с собой ничего не возьмём,
нагие пришли и нагие уйдём.
Когда мы плачем, с нами
плачет Небо и звёзды,
так давайте радоваться той Жизни,
что отпущена, как жить не тяжело,
но каждый хотим продлить её.
Земля, Господи, любимое дитя Твоё.
Ты лицезреешь Веками её,
знаю, удручён нами.
Мы ещё так далеки до Всемирного
Человеколюбия, прости, пройдут многие Века,
пока смысл Учений Твоих поймёт
каждая наша Душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743776
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.07.2017
Чудова літня квітка саду,
від Природи нагорода.
Навіть тигри стають покірними перед її ваблячим ароматом.
Запах чистоти і спокою наповнює Душу мріями і спогадами,
котрі запам'ятовуються, зеленню оксамитових виблискуючих колосків.
Благородний спогад про неї викликає відчуття щастя,
а не туги,
навіть у хвилини сердечної негоди.
Дуже темне, фіолетове поле її кольорів,.
як рукотворний килим.
Любить вона багато сонця, але не вимагає багато турботи -
не примхлива її Природа.
Приваблива квітка, як дорогоцінний паросток -
лікує, підсолоджує наш чай,
продовжує квітковий Природний Рай.
Не любить, щоб її пестили,
а любить не примхливе, іноді безжальне відношення,
як важке, природне рішення.
Скоро настануть холоди,
їй як Англійській Перлині потрібен період відносного спокою.
Якщо молодим покласти між простирадлами її квітки -
сваритися не будуть ніколи, а будуть тільки близькі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2017
Ти для мене -
терен терпкий,
перед морозами
на гроні з гілки.
Ти для мене -
кругообіг,
у потоці несамовитих вод.
Ти для мене - ураган,
у вихорі сердечних ран.
Ти для мене -
надія і віра,
у потоці сліз
відвертих.
Точка "кипіння"
висока, під хмари.
Перегоріла почуттями
не раз, та щойно
зустрінемося очима,
знов у любові
всі повноваження.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
Алой нитью строчка по-сердцу.
Обгорелые яблоки войной проседью.
Без всего, что было вчера,
где брать силы начать с нуля?
Ветра поцелуй прощальный
недосягаем для меня.
Надвигается старость - бытия серость...
Гнутся плечи под утратами потерь,
подкашиваются ноги в Пути,
а надо дальше идти...
Проходит время цветения Жизни,
наступает зрелость,
с плодами её спелости...
Руки обращаю к Небу,
черпаю обеими горстями
её Небесную Силу - голубизну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743651
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.07.2017
Вечер, спят усталые окна,
в них отражается Луна сияя,
как молодая.
Сквозь мглу ночи,
сердце болью кричит,
стонет, не молчит.
Ушёл, вырвана надежда из рук,
рухнул её мост,
стоивший потуг.
Ушёл, прощения не попросил,
сжёг крылья надежды,
печалью поспешной.
Не будет всё, как прежде.
Ушёл, улетучились мечты,
но забыть тебя мне сложно,
не хватает сил.
Одиночество моё кричит вдогонку,
сердцу колко, огради от лжи
мою головоломку.
Город засыпает,
он боли моей не знает.
Свет фонарей во тьме тает.
Прости, но я украду твой покой,
даже, если ты не со мной.
Ты останешся последним патроном
моей обоймы,
высока плата за любовь,
она объявила свой бой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743499
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.07.2017
Дякую Всесвіту завжди:
за іскру душевного вогню,
за люблячі вірні серця,
за промінь сонечка золотий,
за Мир над моєю головою.
Боготворю його за цю енергію,
за мрію, що ятрить спокій,
за силу, що бере вершину.
Поклоняюся йому за Космічний Оберіг,
що дарує Життя нашому Світу.
Чекаю від нього заступництва,
його Міжпланетного Водійства.
Вірю в його потужність,
що зможе нам Землянам допомогти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743496
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2017
Зустрічала світанки,
проводжала заходи.
Не знала, що їхнього бігу
не спинити ніколи.
Дні обганяли ночі,
місяці роки,
біг їх зупинити
було ніколи.
Поспішали роки на бігу,
розбиваючи Душу об тугу.
Весна зустрічала
гілкою бузку.
Літо купало в морській піні,
наповнюючи серце запахом його.
Зима - блакиттю
прекрасної ялинки.
Осінь же зупинилася,
зглянулася і пробачила.
Подовжує для мене
свою багряну пору,
не пускаючи в Душу заходу,
якого не чекала,
він сам мене наздогнав,
як небажаний
Життєвий буревій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2017
Как малыш, впервые радуется солнцу.
Как молодая кормящая мать,
спокойному радостному чувству.
Вот, так и Истина, радеет за спасение
людских драгоценных душ.
Мы, каждый, как одинокий парус,
выплываем в реку жизнь одни,
и уплываем из неё тоже одиноко,
исполнив свой долг до срока.
Некий Сон – жизнь наша, с годами
улетучивается её Мирская прохлада.
Душевная лёгкость, её полёт,
позволяет описать нам небесный свод.
Очаровательно благороден пейзаж вокруг нас.
Копировать жизнь или подражать чужой, не стоит,
ведь тебя только свой путь сможет успокоить.
Передать небесные тайны словами, задание не реальное,
но стремление возбуждает невероятное.
Трепещущее сердце при вздохе, и взгляде –
залог словесной вышитой глади.
Движение жизни, не терпит покоя.
Я, стремлюсь, всю правду,
и не только ту, что видит глаз,
донести душевно до Вас.
Род каждого из нас, как великое дерево,
уходящее корнями в глубину будоражащих веков.
Человек – часть Вселенной,
мы – разумные её ветки.
Утвердись мысленно поэт,
лови человеческую глупость,
и высмеивай её,
чтоб покинули мы плен её.
Есть одно благо – знание,
только оно должно оставаться в чести.
Миг уходит между весной и бесконечной зимой,
руки капелью умой.
Чтоб описать мгновенность,
нужно иметь зоркий глаз.
Как задержать красоту сияния Света,
луч утреннего рассвета,
аромат полевых цветов,
свежесть плывущих облаков.
Мгновение взгляда в сердечную даль,
гладь лучика любви.
Красота жеста и тела,
и душа уже обомлела.
Когда мы одни и храм движений неуловим,
рвемся в порыве души,
как свою страсть не глуши.
Мы реку жизни напоследок переплываем
и очередную прожитую жизнь, как сон,
как сказку забываем.
Холодное – Я, ввиде сгустка души,
остаётся в небесной тиши,
и только Разум наш тлену в веках
не поддаётся, энергией нетленной
в Мироздание рвётся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743395
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.07.2017
Бог завжди з нами,
у фізичному Світі,
матеріальному, духовному
і вербальному.
Він усюди Тут і Зараз,
відчуваємо кожну свою Годину.
Йому лише відомий наш термін,
коли закінчиться Життя Урок.
Граємо ми з Життям,
як пустотливі діти,
грішимо, щоб Він не помітив,
а від батьківського ока
сховатися неможливо,
треба нам приборкати свій запал
обережно.
Уроки Його іноді нам здаються
жорстокі, але видно, тільки так
ми зрозуміємо, що не самотні.
Скільки сліз і криків Душі
над Планетою кружляє у тиші,
ці енергії, якби
у матеріальному вигляді могли
відтворитися, то їх повірте,
можна було б злякатися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2017
Человечество ввергнуто
в пучину материальных
страстей и страданий,
порабощено лавиной
своих же желаний.
И только, благодаря
активности, сомнений
Души и страха
каждой личности,
своей несовершенности
в этом Мире,
мы торим новые Пути,
под покровом Высших Сил,
вверовавших в разумность
нашу и смелость.
Высщие Сферы являются
хранилищем всех самых
прекрасных интеллектуальных
достижений Человечества ,
начиная с момента воплощения,
до текущего мгновения.
Но, нам гордиться пока ещё нечем.
Мы сделали только первый шаг,
на Пути формирования
Своего Разума.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743253
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.07.2017
Ніч, я тебе не люблю - холодна, самотня.
Ти, як злочинниця, стежиш за мною,
відносиш сили геть, осоружна,
нічим не можеш мені допомогти.
Ніч норовлива і довга.
Та де ж той ранок вже,
коли пахне жасмином у вранішній росі.
Ніч, як мені з тобою важко,
ти подруга смутку і печалі,
навіщо мене з тобою повінчали.
Я твоїх ночей нахлебталася сповна.
Поринула в сльози, подушку стискаючи,
на себе зла і на нього,
на весь Світ в цілому.
Ніч, я у тебе під постійним прицілом.
Хто винен?
Ніч лукава, впусти у свої межі,
адже для серця мрії немає перепонів.
Не смійся над любов'ю, не ховай стежини
надії ніжної, в місячну пору сніжну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2017
Лето буквально "плавит" мозги.
Противоречивые мысли -
Двигатель Прогресса,
заставляют искать свой Свет впереди,
сколь много по-миру не броди...
Мы - путники, без устали
Жизнь поглощаем, себя и других удручаем,
но неустанно ищем выход
со своей печали.
Люди страдавшие, но не сломленные,
чувство сплоченности ищут...
Я тоже прошу Небеса,
не отвернитесь от моего горя,
свои слёзы соберу в ладони.
Стоит жить счастливо, счастье не следствие, а выбор.
Убивает ЭГО - посредственность.
Благо, верность у меня, как черта,
не предавала никого и никогда.
Говорят, писать здорово и модно, согласна.
Поэты, они как родственные Души,
связанные между собой,
любовью к Жизни,
как таковой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743145
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.07.2017
Моя Жизнь - слезинка Господа,
дал доброту и красоту,
и отпустил с порога Отчего
на Жизни долготу.
Он знает, что стезя нелегка,
видит страдания, дней одиночества,
но хочет, чтоб сама выкарабкалась
на гору творчества.
Преодолела Жизни горечь,
обидой не захлебнулась,
избила ноги в кровь,
но чтоб на Земле
сполна Уроками отмучилась.
Ему меня жаль, я знаю,
как мне своего ребёнка,
но сколь меня не учи,
ошибки колки.
Стараюсь быть достойной
Его Перста Жизни.
Сколь же не совершенны
моей жизни порывы,
но Он знает,
сколь для меня они
тяжелы непостижимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743031
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.07.2017
Пасла з дідом кози,
волошки любила,
де я це дитинство,
з роками загубила.
Як можна забути,
те сп'яніле поле,
духм'яні трави,
квіти бузинкові.
Купи соломи запашні,
з гіркуватим духом стебла.
Скирти б'ють в ніздрі,
пахощами сонця.
Муха б'ється в павутинні
на віконці.
Збирали горіхи -
ліщину у лісі.
Гомоніли гуси,
поганяли до ставу,
а там того пір'я,
ніби у сніжному завалі,
ми його збирали,
ну як ті прикраси.
Тепер навіть смішно
про це й згадувати.
До Сейму бігли наввипередки
з кручі, його красу бачили
тиху й невмирущу.
Лише хочу, щоб в Житті,
ще випала нагода,
пройти по маминих слідах -
село Клепали, Конотоп,
Буринь, Путівль,
віддати шану,
покиль жива,
пам'яті поколінь.
Любо дивитися на Світ,
скільки сягає око,
я б ще дивилася на село,
й степи, хоч би уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2017
Никого и ничего не торопи,
не спеши искать, что впереди.
На всё в Жизни свой срок -
Господь даёт Урок.
Всё происходит по Его Воле,
а не нашей,а мы наивностью
наполняем свою поклажу.
Обогнать и обмануть
пытаемся Судьбу,
малые ещё всё-таки Дети,
ведь даже Дар душой писать,
Господь мне дал,
когда заметил,
что страданья рвут
на части сердце.
Дар дал, как "погремушку"
вручил в руки,
прими, не плачь, пиши,
себя не осуждай,
согласна с ним и не ропщу,
печаль от себя отпущу,
теперь не думаю,
когда моей Жизни Край,
лишь в Творчестве,
воистину Мой Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742922
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.07.2017
Дожилася, мої проблеми
не потрібні нікому,
і я це добре знаю.
Навіть сама втекти від них
бажаю, жити по-новому
себе привчаю.
Важко, якщо чесно,
війна, вона ж, як клеймо,
сподіваюся дасть Бог сили,
зітру з лиця Землі його.
Звичка увесь час
виправдовуватися добиває,
я її в душевних муках
втопити намагаюся.
Хочеться змінити Життя
на краще.
Потрібний політ Душі,
а "гирі" на ногах
тягнуть назад -
агресія, наївність,
егоїзм і інше.
Тільки їх зживши,
Душа з польотом дружить.
Вчуся володіти собою,
не падати духом.
Адже, Бог дає стільки випробувань,
скільки Людина може винести.
Що це дуже важко,
сама знаю, на своїй шкурі випробовую.
Люблю свою Батьківщину,
захищаю, присвячую їй увесь свій шлях,
адже знаю,
що безрідні довго не живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742920
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2017
Еле брезжит Свет
в конце моего тоннеля.
Потери, страдания позади,
а что меня ждёт впереди?
Разум рисует картины,
пытается у сердца отнять рутину.
Хочет обмануть Душу,
сладкой мечтою досужей.
А может, я сама виновата,
что обманываться рада.
Шепчу себе, не опускай глаза,
не закрывай поволокой туманной ресницы,
не давай уснуть памяти искристой.
Вера тоже пытается усыпить боль и страх,
а впереди только мираж,
да пережитого неумирающий, жестокий,
бесконечный шквал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742781
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.07.2017
Не хочу старіти Душею, та і тілом теж.
Сили життєві зберегти, ось що дорожче.
Наш Вік - це Вік нашого серця.
Скільки ж воно натерпілося від життя з присмаком перцю.
Радію зрілості духу і накопиченій мудрості,
молодій, ясній свідомості, незважаючи на вік.
Кожне покоління щось вносить своє,
досвіду їх довіряйте, складайте в скарбничку свою,
та за них не забувайте.
Людина створює свій пріоритет,
не хоче порівнювати себе з іншими,
гординю треба пригнути свою
і користуватися знаннями чужими.
Адже їх багато не буває
і вони не в шкоду,
силу через них черпає людина.
Період людського життя кожен гарний,
тільки покращуй його і примножуй.
Пишайся своїм високим Я,
але пам'ятай, що знаннями повниться
Матінка-Земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742779
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2017
Березовий, зелений лист
пробився, весняному
сонечку здивувався.
Радісно гілки тремтять,
сережки прикрашають наряд.
Білий стовбур оновився,
як костюм
у естрадного артиста.
Струнка береза, величава,
виступає, немов пава.
Соком своїм поїть,
сердечно з нами говорить.
З ним, радість Природи
нам передає,
щоб не лише
про її користь думав народ,
а бачив в ній прекрасне -
це зробить наші душі ясними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742648
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.07.2017
Багряное утро проснулось,
в Душе всё перевернулось.
Радость Мира учит жить по-своему,
чтоб могли сердце успокоить мы.
Каждый цветочек, листочек,
в Природе благоухает и трепещет,
хоть в Жизни его Путь не долговечный.
Радость людям несёт и замирает,
лепестками облетает.
Природа с каждой весной оживает,
устали не знает.
А мы с возрастом впадаем в апатию,
ведь чувствуем Жизнь на закате её.
А она может и есть,
самая тяжёлая "болезнь".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742646
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.07.2017
Все вокруг трепещет от добра.
Вода от ласковых слов меняет структуру.
Кристаллы выглядят, как цветы
необычайной красоты,
а от гнева супротив,
страх какой ужасный негатив.
Душа человека совершенствуется
под силой веры и добра.
Но, если мы почти на 80% из воды,
то сколь добрые слова для нас важны.
И от длительного холода,
сковывает Душу льдом душевного голода.
Вначале нас, затем тех, что вокруг нас.
Ледниковый Период ближе,
чем Арктические Айсберги, выходит,
и важнее, кто в добре,
из нас, правду находит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742544
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.07.2017
Втомлена Душа,
їй щось не спиться,
Життя сторінки перегортає,
як горобинові намистинки перебирає.
Щодня, як кіно,
свою стежину протоптує,
кожну хвилинку
щасливу записує, береже,
споглядає, ніби збоку,
на усі мої перипетії сумні.
Щастя в ньому бракувало,
але немало чого пізнала.
Сумна Життя доріжка була,
але я з неї не звернула,
Хрест свій дотягла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742543
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.07.2017
Веселкою побіжу у бездонну далечінь,
наздожену стрімкий струмок,
захоплю в полон вітерець - молодець,
це і буде печалі моєї кінець.
Надзвичайне наше Життя,
то як промениста мить,
коли в любові купає Світ,
то Всесвіт світить в Душу,
неначе щастя виймає назовні.
За "соломину" - Життя хапаюся,
що є сили,
не зраджую своїй меті.
А визнати таки повинна,
свою вільну, степову Душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742356
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2017
Время - страж покоя.
Солнечная поляна
росою блестит
с ним в споре.
Царственна Природа
в повседневности Бытия,
первозданность Мира
в ней заключена.
Вкус к Жизни не теряя,
Мир нужно уметь
чувствовать и слышать
созерцая.
У китайцев,
запах Жизни -
запах помидорной ботвы,
а у меня - это
запах детства,
дачной поры.
Сохраню же его
в сердце,
как доброе зерно,
на Процветание
и Добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742354
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.07.2017
Ти даремно подумав, що щаслива,
що не потребую я тебе.
Та просто на вигляд гордовита,
а думки тільки про тебе.
Не зрікайся любові.
Її не судять.
На Віку, як на ходу.
Скільки болю,
бути коханою,
та не твоєю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017
Удивительная мелодия ночи,
как будто хмель в голове.
Звезды сияют сквозь пространство
светлые, живые, ясные...
Луч посылая из тьмы,
веками видели действо вокруг.
Сколько влюбленных глаз
таяли в глубинах вечерних,
а на Земле это кажется
было вчера, мгновенье.
Быстротекущая наша Жизнь.
Только была осень,
уже подхватила зима.
Недавно весна изобиловала
яркая и прекрасная,
но осенью ее красота безжалостно погасшая.
Гонит ветер неугомонные лета
год за годом, а мы
все ожидаем счастья искру,
загадывая желание в ночи.
И только, Вековечное Полотно Небес
желает нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742238
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.07.2017
Гілка берези, сережки золоті,
пташиний гомін, літа передзвін.
Трепет душевний
не вилікує час,
а може це
і добре.
Адже життя складається
з миті,
польоту тіла і Душі.
Безвладний над цим час,
пожежі серця не гаси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742092
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2017
Несла утром воду я на коромысле,
ведёрки качались, как малыш в колыбели.
Солнышко в них задорно лучи купало.
Я за него родное, сердечко бы отдала.
Цветы встречали головками качая,
глазами их купала взглядом лаская.
Мальвы шептали мягко на ушко.
В барвинке ноги будто заблудились.
Фиалка - подружка радостно вздыхает,
всё потаённое она обо мне знает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742086
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.07.2017
Солнечная сущность Души моей,
позволь, как розе распуститься в ней,
эликсиром любви и надежды наполнить этот Мир и сердца.
Пусть счастью людскому не будет конца.
Пусть каждый в него верит и ждет -
надежда исполнится и придёт.
Чтоб каждый помнил,
что под ногами не просто Земля, а Земля-Мать,
что нельзя её осквернять и на неё роптать.
Что она живая и даёт Жизнь нам всем –
поколениям сущим, в Веках растущим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741923
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.07.2017
Хочемо квітів
з немолодого дерева отримати,
але не знаємо,
чим обернеться цей запал.
У моїй Душі
сталася страшна біда,
особиста Доля рухнула,
але вірю,
як після дощу,
світить ясно сонце,
загляне і до мене
ясний промінець у віконце.
Іноді здається,
що Життя зупинилося,
але вірю в його силу і милість.
Напевно довго живу,
раз тверезу голову маю,
але нехай мене також розбурхують -
світло місяця і запах вечірньої пори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Живу, як по "мінному полю" йду.
Характер уразливий, недовірливий,
для Життя обтяжливий.
У голові ідей палата -
ходяча енциклопедія,
Природа в цьому винна
і над інтуїція.
Шкода, що не пробивна
і не наполеглива,
така вже народилася
з клеймом самотності.
Ніби і скромна,
не вредна і
не самозакохана,
а по-життю,
Долі не маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741785
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2017
Во взгляде печать печали,
может ты знаешь почему?
Страданья женщину никогда не украшали,
да и одиночество невмоготу.
Суров вердикт Жизни, я знаю,
но надежда с верой ещё живут,
ищут счастливые моменты,
ведь из Души моей идут...
Небо Мирным будет я верю,
зажжется салютом радость в глазах,
но вернется ль былое счастье
трудно сказать.
Мимолетны Жизни мгновения,
пролетают, как снежинки тая,
верю распутает Бог
Судьбы Нити, только Он всё знает.
Вечер, согреюсь Глинтвейном,
ним и стресс полечу,
верю прийдёт моё мгновение,
и я в нём, как птица взлечу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741772
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.07.2017
ГЕН - великая "штука",
и когда лучшее отражается
в детях и внуках,
радуюсь неимоверно...
Я в Жизнь не играла,
а всю себя отдавала,
так сложилось,
иначе бы и не получилось.
С какого теста ты "замешан",
то по-жизни с тебя и получится.
Не надо переделывать друг друга,
подражать друг другу,
обижать друг друга...
Ведь, что внутри, то и снаружи.
Иногда, хотим убежать от Жизни,
и не вдомёк,
что бег от самого себя к себе же...
Мы черствеем, каждый день
едим хлеб, уже даже не нюхая его,
не считая усилий затраченных на него.
Не доел - бросил...
Нам необходимо задуматься,
об уважении оказанном нам Вселенной,
ведь избраны именно мы,
чтобы достойно прожить людскую,
свою Жизнь Земную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741654
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.07.2017
Люблю море, але коли пісок ногами ворушу,
то згадую з радістю сільську свою сушу.
Коли у гості на село Клепали приїздили, то усі сусіди знали,
що до діда Андрія міські поприлітали.
Пекли хліб запашний, високий,
з кіркою репнутою, глибокою.
Картоплю запашну з печі виймали,
у бадиллі огірки збирали,
все було своє, смачне і рідне.
По селу, бувало йдеш, кожна дитина вітається,
а я вже і не згадаю декого, то запитую -
чиї ж ви такі гарнюні повиростали.
Чому в міському ритмі багато втрачаємо,
біжимо за заробітком, нікого не помічаємо.
Стали жити спроможніше, а серця збідніли,
мабуть перед Добротою ми провинили.
На жаль, вже ні до кого в село приїжджати,
але з Морем рідну сушу нам не порівняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741653
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2017
Синок, ти в порі юності.
Навіть повітря повинно пахнути жасмином,
дружи з цим Світом.
Бери тільки краще від нього,
а гірше саме бреде,
не потрапляй в його пастку.
Уперто прагни стати собою,
шукай свою ідентичність.
Навіть, якщо іноді і бракує чоловічого зразка,
батьківська любов вкаже шлях,
з отроцтва в статус дорослого,
без емоційного голоду і душевного холоду.
Поступово ти входиш у світ дорослих,
бажаю гармонійно пережити виток твій в житті,
добитися схвалення і любові інших людей,
стати хазяїном власного Життя, а не його лакеєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2017
Шли свой Заказ Вселенной,
что хочешь ещё сделать
непременно.
Не ослепни Душа, проси.
Я тоже прошу, не убей
во мне поэта,
в Жизни не продамся за пятак,
ведь, за творчество за Это,
многое готова отдать.
Я не стану врать,
роль Его , в моей Жизни
сейчас велика.
Скорость жизненную
обеспечить нужно,
не откладывать,
не раздумывать,
в который раз
не сомневаться,
а в жизненный круговорот
ворваться.
Когда мы трудимся одни,
то зарабатываем для семьи,
а когда все вместе,
мы вкладываем,
приумножаем богатства страны,
а эти силы ей сейчас,
ох как нужны.
Боязнь изменений
многим мешает,
движению вперёд лишает.
Формула успеха -
налету подхватывать идеи,
это и откроет нам
в будущее двери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741502
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.07.2017
Я в море буквально влюблена.
Только на его берегу,
шумом прибоя,
могу Душу успокоить.
Бьёт оно пенным кружевом,
размывая песок.
Вдали соединяется горизонт
и морская стихия ,
рисуя строгую линию.
Море, то тёмно-синее до чёрного,
затем, по-мере приближения,
бирюзовое до светло-зелёного,
с буйством красок Природы
для сравнения.
Ближе к берегу борется с валунами,
брызги отливают серебром.
Какой Господи, прекрасный,
обворожительный простор!
Море - оно живое,
утром волнуясь купается с зарёй,
вечером тихо вздыхает, засыпая,
лунную дорожку нежно купая.
Уголок Земного Рая!
Волнует кровь,
бархатисто обвивает,
на своей волне пребывает,
что от нас скрывает,
может песню пирата,
что канул в глубины безвозвратно.
Оно фантастично с тайнами
глубин безграничными.
Вхожу в море, купаюсь в его ласке,
как в сказке,
ощущаю полноту его безкорыстной любви,
восторгаюсь нежностью,
заряжаюсь его страстью,
тону в волшебном блаженстве его
и очаровании.
Одно слово - восторг!
Догорают последние отблески заката,
море, как я тебе рада !
Море тихо вздыхает,
будто меня тоже понимает.
Волна ласкает, манит, зовёт,
чувственно скользит по-моему телу,
её страсти нет предела,
буквально плавит меня,
уносит прочь страдание, лечит душу...
Чувствую, я уже "не овца на закланье",
а борюсь за Жизнь свою с новым,
всё побеждающим желаньем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741373
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.07.2017
Сину, люби Україну,
як рідну Матір.
Шануй, оберігай,
не соромся, любов
свою віддай.
Бажай їй Мирного
ясного Неба.
Теплого сонечка
у кожному віконечку,
пташиного співу.
Хай квітне Вона,
немов квітка рожева,
усміхнена та весела.
Соняхи нехай до веселки
посміхаються, денному
світлу радіють.
У колодязі водиця,
хай відзеркалює зірницю.
Ранні пташки росу п'ють,
ніби з нами бесіду ведуть.
Літо швиденько
свою пісню доспівує,
стежину зелену
на жовту змінює.
Скільки сліз пролила
на стежині - Життя,
та чіпляюся за неї,
неначе дитя.
Як весною радіють птахи,
повертаючись з чужини,
так радію і я, що з дітьми
залишилася жива.
Правда, втратила батьків та чоловіка,
я за ними в постійній тузі,
але оживають мої надії потроху.
Коли потухне бездонне війни кадило,
тоді і серденько моє зрадіє.
Роблю неймовірні зусилля,
на своїй стежині безсилля.
Скучила за добрим словом,
закусила тремтячу губу, примирилася згодом,
на порозі останнього притулку.
Я ніби крапля роси,
падаюча з листа,
на межі невідомого і нездоланного.
Так, я пройшла крапку повернення,
мій Дух, як орел -
посланець Неба та Землі,
він живе відповідно до Божої Істини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741372
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.07.2017
Роки, як Ваш біг утримати?
Радує, кожного прожитого дня,
весняна благодать.
Свіже повітря дарує крила
без зусилля.
Сонце - світило Світу,
променями балує нестримно.
Шепіт уранішньої роси у всьому
захоплює Душу,
прощається з ніччю,
зустрічається з днем.
Життя відчуваю серцем, розумом,
я Твоє творіння, Боже!
Прийде і вечірній захід
мозаїки рум'яної,
віддасть борг Природі
блиском з висоти,
на зустріч блакитного місяця.
Скину млосний сон своєю рукою,
знайду довгоочікуваний спокій.
Ніч бузковим, зоряним покривалом,
порадує Вічністю завзято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2017
В череде минувших прожитых дней,
оставляем частичку мы Души своей,
любим, ненавидим,
тлеем ли Душой,
всё равно мы любим
каждый миг свой.
С чистого листа
Жизнь нам не начать,
время учит нас
всех вокруг прощать,
что имеем, главное,
нам не потерять,
а сложнее всего
доброе не забывать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741215
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.07.2017
Дорожіть один одним,
коли Ви удвох.
Дорожіть один одним,
кожним прожитим днем.
Дорожіть, цінуйте миті,
час же не гумовий повірте.
Не критикуйте оточення,
з роками розуміємо,
наскільки дні ніжні
і в канві нашого Життя важливі.
Залиште страхи,
передчуття,
рухайтеся і оновлюйтеся,
тільки на собі коханому
не зациклюйтеся.
Душа кожен свій День
вибирає, коли їй
прийти в цей Світ
і піти з нього, знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741090
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2017
В мире боли
нет места радости.
Слова болезненны,
колючие мысли
терпения добавляют.
Кто терпит постоянно
боль окаянную,
тот знает ей цену безоплатную.
Боль моральная или
физическая равновеликая,
разница в ней небольшая.
Мучает тело и Душу,
что та, что эта,
такое её вето.
В минуты её наивысшей
напасти, не перестаешь
удивляться живучести
Души и тела.
Кто держит нас на Свете
не трудно догадаться,
но насколько велика Его Власть.
Кричишь Ему -
я больше не могу,
а он вторит,
жить будешь
и все сможешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741088
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.07.2017
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Вдавай,що не помічаєш його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, шкода.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка,
Ти пробач мою непокірну нічку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2017
Помни обо мне,
для меня это много значит.
Помни обо мне,
и в минуты не удачи.
Помни обо мне,
даже в плохую погоду,
когда последняя капля дождя,
грустит на окне не спеша.
Помни обо мне,
и днём, и ночью,
жаль, что не встретились воочью.
Любим говорить,
знать не Судьба,
а сами верим в это едва.
Хочется, чтоб сон явью стал,
и след оставил сердец накал.
Не вероятно многое в Жизни,
вместо глотка любви -
горькая слеза,
вместо счастья - жестокая тоска.
Мечта глумится над нами,
в поисках счастья ,
бродит небесами.
Томление Душ между нами,
пытает чувства
холодными ночами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740965
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.07.2017
Я, як і будь-яка інша Людина,
займаю Своє місце у цьому Світі.
Відчуваю, що допомога
приходить від предків,
навіть тих, хто давно відійшли
у Світ Інший.
Межі моєї свободи
не безмежні,
залежать від моїх можливостей,
не переоцінюю їх,
я - здорова людина,
а не псих.
Зараз, не по-моїй волі,
відкриті Двері в Нове Життя,
немає валізи набитої доверху
старими і безглуздими речами,
переходжу цей невидимий рубіж
між минулим і майбутнім,
борючись зі своїми примітивними мріями,
намагаючись не користуватися
"рожевими окулярами".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740807
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2017
Душа кричала,
пыталась всё начать сначала.
Чайкою одиночества,
билась о море творчества.
Силы последние отдавая,
криком врывалась в Мир.
Червячком, как в яблочке,
в сердце одиночество,
доедает совести
остатки пророчества.
Жизнь жестока и горька,
спуску не даёт,
не гонись за славою
попадёшь в пролёт.
Не гонись за дружбою,
смело подведёт.
За богатством тоже
тленно, как и всё...
Попроси у Бога лишь одно -
испытать Любовь,
она ведь нетленна
и жива во всём.
Сколь мы не пытаемся
свою Жизнь сберечь,
но Судьба немилостива
и остра, как мечь.
Рано или поздно
всё на места расставит,
потому что Миром
повсеместно правит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740804
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.07.2017
Життя Людини,
як Іскра,
що впала з Небес,
до Землі долетіла
і згасла вкінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740636
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2017
Осенняя пора потеряла свою плодородную силу.
Исчерпала себя, спряталась под пологом
снежным, белым.
Голые ветки волнуются,
на свежем, морозном ветре.
Хмурые поля - надменная
замерзшая красота.
Снежинки блестят,
как будто серебряные бабочки.
Небо чистое - большое озеро,
розовеет от зарева.
Чувствую, мы - винтики
Большой Жизни.
Когда-то растает снег,
прилетит весна,
зачирикают птички,
потекут ручьи.
А теперь, приходит вечер,
стесняясь опускается солнце -
чистое, большое, красное.
Звезды золотым дождем сыпнули искрами,
морозные, будто нарисованы.
Природе необходимо платить добром за добро.
Хочется, чтобы взлетела птица - счастье,
и села на мою ладонь,
ища в Жизни покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740635
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.07.2017
Батько говорив, ти схожа на прабабцю, і по-життю покірлива,
тяготи Життя виносиш, як і вона бувало, буденно.
Прибирала сім'ю з дев'яти душ.
Коли вона бідна спала і відпочивала
ніхто і не бачив.
Остання лягала, ще і кожній дитині на піч то яєчко,
то солодкого пиріжка давала.
А ми говорить, робимо вигляд неначе спимо,
а самі, як горобці, за нею очками стріляємо.
Уранці прокидаємося,
а вона вже з печі сніданок дістає,
молоком утрішнім пригощає.
Жила її турботою уся велика сім'я.
Але, коли одного разу, піч потухла,
кожен зрозумів, що прийшла важка смуга.
Вона пішла з Життя тихенько, буденно,
як провинила, що уранці обід ще не зварила.
Тоді, говорить батько, я зрозумів - малий онук,
як буває на серці щемить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2017
Какое счастье быть любимой,
а не замученной и торопливой.
Какое счастье быть долгожданной,
а не забытой и нежеланной.
Какое счастье самой любить,
надеяться с ним быть.
Какое счастье одним воздухом дышать,
слышать приближение шагов и ждать.
Какое счастье, если все это есть,
но не каждому от Судьбы такая честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740507
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.07.2017
Встреча на миг,
искушению рада.
Секунда глаза в глаза,
для сердца отрада.
Минуты вместе -
Божья награда,
и пусть года летят,
без следа,
в безсмертия врата.
Ответного желания
хочу испить,
как путник глотка воды.
Право на тебя не имею,
и в плен свой не беру,
только ответь,
увидеть ли смогу?
Прийди на мгновение,
кричит сердцебиение!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740353
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.07.2017
Людина - паросток Життя,
у сонячному потоці променистому.
Ти плачеш над голодом
у далекій Африці -
це добре,
але що забуваєш допомогти тому,
хто поруч - це погано.
Якби кожен з нас,
зробив добро іншому,
полегшив би його і свою дорогу.
Лихослів'я б прибрали
з життя, повітрям би
дихали чистішим.
Не плювали б собі під ноги,
чистіші б були наші шляхи - дороги.
Облегші ношу кому важко,
зменши людське зло,
ми ж знаємо, що тільки від Життя
собачого, собака буває кусючою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2017
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740212
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2017
Плыть по - течению не хочу.
Идти по-тонкому льду тоже.
Место своё под солнцем
найти, вот , что дороже.
Хочу быть по-жизни ведомой,
в поиске постоянном быть,
в некоторой мере.
Пространство даёт шанс,
реализоваться в своей сфере.
Пытаюсь избавиться от
неуверенности в себе,
стремлюсь к лучшему в Жизни.
Она сложна, и бывает то,
что любим мы, уже принадлежит
другим.
А мне, с усилием большим,
не взирая на кризис,
хочется добиться успеха,
избавившись от одиночества
в пучине творчества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740210
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.07.2017
Чем можно измерить любовь матери, сынок?
Ведь она тебе отдает своей крови ручеек.
Ради тебя жизни своей не пожалеет,
все думы о тебе лелеет.
Желает тебе только счастья,
Душой трепещет о твоем участии.
Твоя боль, ей болью троекратной отдается.
Пусть жизни непогода тебя не коснется,
обходит стороной несчастье,
пусть гром гремит издали,
а молнии гаснут вдали.
Пусть солнце светит ярко и в вышине,
и в глубине души,
освещает сердца поступки-падежи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740068
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.07.2017
Душі тісно, як в темниці,
хоче світла сердечного дня,
весняну зірницю,
співи солов'я.
Їй би по-полю
на буланому коні,
ніби по-морю в сизій ковилі.
Степові простори, луговий степ,
є де розгулятися,
на що милуватися і на що дивитися.
Я люблю Природу - Життя колиску,
для усього народу в ній відкриті двері.
Істина не ділить
на багатих, жебраків,
на голодних, ситих,
на своїх і пришлих.
Любить безоплатно,
дарує щасливі моменти.
Вчить з пристрастями боротися,
щоб на себе коханого
нам не напоротися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2017
В Юбилей совместной жизни
букет ромашек покупала себе.
Итог подведен ими отличный,
без слов понятно и тебе.
Со многими такое бывало,
знают осадок надолго и хорош,
но Жизнь соткана из событий,
которые не обойдешь.
Судьба - по-украински «доля»,
т.е. часть, не принадлежащая себе.
Этим её и успокою на радость тебе.
Судьба играет человеком,
или он – Судьбой?
Дилемма от века и до века,
трудно понять самой.
Судьба, ну что же ты такое:
рок небесный или людской?
Не могу с тобой поспорить,
право выбора за тобой.
Сила твоя надо мною.
Заигрывать с тобой опасно,
ведь если отмстишь,
то годы пролетят безучастно,
проваливаясь в иной Мир.
Судьба – ты Высший Закон, ты – Сила,
тебя зовут то фатум, то рок,
но через твои границы перепрыгнуть
никто еще не смог.Жизненный Путь выбирает Душа,
но ты ее направляешь, учишь,
путь выбирать не спеша,
но иногда и мучишь.
Мы свои слабости отрабатываем на Земле,
корчась в потугах страсти,
учимся роптать на Судьбу в минуты ненастья.
На каждом крутом повороте Жизни,
открывается множество новых Путей,
но почему-то зависли,
выбираем тяжелее,
каждый по силе своей.
Никто не знает, что уготовано Судьбой,
но в лучшее верит,
годами свой проторенный Путь
через преграды мерит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739925
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.06.2017
Я не шкодую,
що зустрілася тобі
не першою, була б
хвацько кинутою
порошинкою тлінною.
Не шкодую, що і не другою,
з часом розчарованою
тобою.
Щаслива, що для тебе
виявилася фатальною,
останньою на твоєму шляху,
вистражданою любов'ю і тугою,
було тобі з ким порівняти
рідний.
Серце твоє все знало,
уві сні часто до мене
прилітало, наяву смс -
крилом накривало,
але тобі цього
було мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Догони - детства сладкие сны.
Догони - шум ветра, шелест листвы,
след самолёта в небесной дали.
Догони - пламя прекрасной девицы - зари,
миг, ушедших лет быстротечных.
Догони - скакунов в неистовом галопе,
прибоя волну пенистую, высокую.
Догони - паутинку бабьего лета,
преодолей скорость света.
Догони - мысль счастливую, неуловимую,
в пору осеннюю, дождливую.
Догони, если сможешь, играя, счастье
душевного Рая.
Догони - мечту о нём любимом, единственном,
не повторимом.
Догони, иначе быть не должно,
хотя и без этого жить можно,
но счастлив ли будешь,
поступай осторожно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739791
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.06.2017
Мої вірші, як кораблики
пущені по воді.
Вони, як листя дерев,
розлітаються в нові серця - двері.
Вони плакали зі мною, раділи.
Вони сумували і відроджували в мені Віру,
я відпускаю їх у Ваші серця,
без забобонів, сміливо.
Вони учили мене, а може
допоможуть і Вам.
Вони, як величезний вал,
народжуються знову і знову,
проливаючись словесним потоком - струмком.
Наскільки велика Сила Слів,
вона може обпалити, як вогнем,
може угамувати спрагу,
може вручити соломинку,
у життєвому потоці довгому.
Все в Житті по Волі Божій.
Є голос - співай,
є талант - малюй,
хочеш сказати - скажи,
хочеш бігти - біжи,
тільки не мовчи, не стій на місці.
Життя - рух,
не пробачить байдужого часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2017
После дождика,
лучик золотистый,
выглянул смеясь,
радость Жизни
в нём разлилась.
Может тучка
на Пути его стать,
это не беда,
"смелость берёт города".
Восхищаюсь, глядя на него,
какое огромное несёт
тепло и добро.
Если б так и каждый из нас мог,
хоть на миг, озарить своей
энергией этот Мир.
Хочется, чтоб в нём царила
благодать, да как нам эту
небесную черту достать.
Ясно, что нелегко ,
но объединим давайте свою доброту,
удачу, успех, чтоб расцвела
страна, как Розовый Букет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739657
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.06.2017
В житті людини весна
лише одна.
Пелюстками весняного цвіту
облітають літа,
маревом почуттів.
Буцімто, то було не з нами,
роки накивали п'ятами.
Молодість - це і є щастя людини,
його первоцвіт,
ладен кожен її повернути,
як пісні спів,
котра лунає і пролітає.
Один раз ця квітка чарівна панує,
а далі Життя лишень мандрує,
відцвітає, поле-Життя засіває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2017
Бог создал Жизнь
тонко.
Земля нас кормит
щедро.
Пчела выгоды
не знает -
мёд собирает.
Родители отдают детям
любовь бескорыстную,
щедрую, нежную.
Мы же, Жизнь
подстраиваем под себя,
своим рассудком,
чтобы было нам уютно.
В борьбе с собой,
выбираем праведный Путь ,
и только свой.
На Земле открыто ещё не всё,
иначе зачем мы на неё приходим?
А чтобы оставить что-то своё,
чего ещё не было в Природе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739544
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.06.2017
Ой, у полі квіти
повертаються до сонця,
бо вони мають очі,
а ми хіба сліпі,
щоб марити вдень і вночі.
Ой, у полі зелену травицю
колише вітерець,
він їй шепоче
про свободи вінець.
Ой поле, солодкої дрімоти,
пісеньки нашіптує
дощової пригоди.
Ой поле, думаєш свою думу,
знаєш багато
козацького суму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739541
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2017
Тепер, як зламана калина,
а колись була весела,як весна,
пахуча, ніби садочок вишневий.
Пручалася матері,
що увечері не пускала,
та й батько боронив.
Не спіши казали,
бо якщо Бог дасть,
то і у вікно подасть.
Та якими б віжками
не прив'язав,
всеодно ж цікаво.
Бігли під вербами,
біля криниці,
у річку пускали
віночки барвисті.
Хлопці ж дівчат,
як ту лозу гнуть,
з одними гуляють,
інших під вінець ведуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017
Многие из нас эстеты,
разбираемся в тонких вещах,
но ранимы, как дети,
ищем ответы,
в повседневных простых делах.
В равных частях нам от Мира дано,
но Судьбы различны, как в ретро-кино.
Мне не хочется от себя убежать.
Жизнь, как суровый пост,
настигла меня в полный рост.
Тюльпан яркий, дикий, благоухает,
хотя и на клумбе не произрастает.
Молитесь о предках, о себе, о здравии –
этим вы Силы себе и прибавите .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739424
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.06.2017
Люди, не переходите,
умоляю Вас, черту
дозволенного,
иначе будет на душе,
как у того, кто с работы
уволенный.
Не злоупотребляйте чуткостью
друзей, ведь лучше плыть по-жизни
стайкой карасей.
Снобизм - погибель отношений
людских, не считайте других
глупее извилин своих.
Радуйтесь каждому дню,
как последнему,
дни накладывают своё вето,
всё проходит, пройдёт и это.
Интрига Жизни в том
и заключается, что не
знаем, когда она заканчивается.
И только Любовь -
вечным огнём Души
остаётся жить,
продолжает в Пространстве
бессмертно плыть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739263
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.06.2017
У свій День Народження
хотіла, щоб сонце
світило яскравіше,
птахи щебетали голосніше,
зелень сяяла червневою
красою.
Нудьга не стискала Душу,
сльозинка шукала свою сушу.
Радість серце видавало "на гора",
щоб ніколи в ньому
не панувала порожнеча,
щоб здатне було любити,
надію безтурботно зберігати,
радість людям дарувати,
було безкорисним і чистим,
на межі ясності і
простоти променистої.
Цей День вже не повториться
ніколи, відлетить у безсмертя
його мрія, він поклав
відлік моїх років,
він їх множить,
але сльозинкою - краплинкою
очі порошить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2017
Жевріє надія,
віра та любов.
Не судилося, не судилося,
пташкою щасливою
крикнути вночі знов.
Доля насміхається,
гірко мається.
Закипає кров, стискаю зуби,
як стримати болю норов.
Пригнічена Душа прагне
боротися за щастя.
Покиль жива буду,
щастя та любов
шукати буду,
солодкі миті їх не забуду.
Знаю, радісна буду
при зустрічі з ними,
ніби крила виростуть
за плечима.
Ціную кожну мить -
сьогодні, завтра і вчора,
у Душі довготривала боротьба
за майбутнє вільне Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017
Обними меня родной утренней зарёй,
закатом жарким,прочти в глазах
о незабудках сладких.
Немыслима глубина наших чувств,
в небесной чистоте грёз.
Мелодия нежной грустью
в сердце разлилась,
как сладостна её страсть.
Любить, верить, надеяться,
что с этой силой сможет померяться.
В звёздной вышине загораются надежды,
может и я душой к любви воскресну.
Привыкла, что Душа страдала,
её смущает желание всё начать сначала,
лижбы сердце не подвело, не "подкачало",
а мелодией радости и грусти звучало.
Серебром льётся мелодия эта
в золоте рассвета,
нет её ни начала, ни конца,
она в Вечности жива,
обвенчана с лёгким ветерком,
шёпотом листвы, раскрывшимися цветами,
поющими садами.
Пространство буквально стонет
от неги нежности и ласки Природы,
как прекрасны её вечные годы.
Будорожат душу грозы и дожди, снега.
Времена года в бездну летящие.
Ласкают взор моря, реки, водопады, ручьи.
Как же можно думать,
что Мы Здесь НИЧЬИ?
Любовь во всём -
в дождинке малой,
в снежинке талой,
в первом крике младенца,
в его биении сердца,
в запахе молока парного,
сенокоса лугового.
Живи, люби, дерзай,
только горя не знай.
Нам Бог для счастья дал всё,
только не проявляй кощунства
и живи разумно.
Имеем всё и сами в это счастье
верим с трудом, а зря, столько тысячелетий
вертится Матушка Земля.
Поколения приходят и уходят,
Земля им рада, верит в наши души,
как в награду.
Главное живи в чистоте сердечной
и телесной, на Земле никому не тесно,
старайся быть не бесполезным.
Потрясающая Жизнь Земная
и не нужна нам инопланетная , другая.
Да, может во Вселенной и нет такой другой красоты,
так что всячески её береги. Мы Здесь Гости,
скоро уйдём, но важно детям каким
оставим Наш Дом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739121
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.06.2017
Пам'ятають про нас люди
у момент народження і смерті,
а в життєвій круговерті
не видно нас нікому.
Кожен тче свою павутину
у малюнок особистого Життя.
Хтось красивіший і яскравіший,
хтось гірший і похмуріший.
Але цінуємо кожну мить Життя,
швидкоплинного на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738993
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2017
Незабудкой себя ощущаю,
ни плохое, ни хорошее, не забываю.
Ясный, небесный цветок, как свободы
долгожданный глоток.
Игриво склоняет головку,
чувствует свою Природу тонко.
Ловит солнечные лучи,
сонно замирает в ночи.
Незабудки мы все по Природе,
но пеняем на издержки погоды.
Осенний дождь виной,
когда слеза скатилась.
Зима сковала болью грудь,
когда грусть без спроса возвратилась.
Лето, наконец, после зимы, тело согрело,
а Lуше этого мало предела.
Весна и та у нас виновата,
что быстро из Жизни ушла без возврата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738992
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.06.2017
Дух царствует во всём,
проникает везде и всюду,
ласкает Небеса,
кружится у Земли,
преобразует нас и питает,
на новые возможности
вдохновляет.
Когда ученик готов,
тогда приходит и Учитель.
Каждый из нас,
не изолированное существо,
только со своими проблемами,
а частица Великого Единого Целого.
Неустанно благодарите Небеса
за Праздник - Жизнь,
ведь она сказочный,
щедрый, и потрясающий
подарок Господа.
Благодарите Высшие Силы
за каждый шаг вперёд,
тогда и успех будет ближе,
не замедлит, прийдёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738836
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.06.2017
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738835
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2017
Рожевий запах любові
бальзам до сердечної рани.
Ти тягнув мене поглядом
у вир її.
Замішання охоплює Душу.
Річкою течуть калюжі,
біжать мрії пам'яттю заблукалою.
Світло ліхтарів їх глушить.
Ми хочемо, як краще
а виходить, як завжди...
Не дай Бог, домагатися того,
хто до мене байдужий,
чи втікати від того,
хто сам собі не потрібний.
Жінці не личить самотність,
гаснуть очі, в серці гроза,
радощів бракує, та плюс навкруги
ще криза.
Але, не проміняю дня на нічку,
я твоя, Україно, рідна дочка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2017
На Ивана Купала
девушка косу заплетала, ленты в неё вложила.
Лето давало ей своё зелье,
веночек из него сплела,
все цветы добирала -
васильки синеглазые, ромашки, мальвы пурпуровые,
маки красные, траву зеленицу.
В ночь на Купала
зоренька с неба упала,
желание загадала,
искреннюю песенку запела,
папоротника цвет найти пожелала.
Бежала к речушке,
о стерню ножки сколола,
улыбка в устах цвела
с Верой до Бога.
Ночь начиналась сиянием с Небес,
папоротника цветок девушка ищет,
очень желает чудес,
быстро веночек в воду бросает и поговорку свою имеет.
Пусть пливёт мой веночек
Днепром-речушкой,
да и к тебе единственному прямёхонько.
Девушка Судьбу искала радела,
плыви мой веночек, плыви приговаривала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738685
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.06.2017
Дивовижна мелодія ночі,
наче хміль у голові.
Зірки сяють крізь простір,
світлі, живі, ясні...
Проміння посилаючи з пітьми,
віками бачили дійство навкруги.
Скільки закоханих очей
танули в глибинах вечорових,
а на Землі, це здається
було вчора.
Швидкоплинне наше Життя.
Тільки була осінь,
вже підхопила зима.
Нещодавно весна буяла
яскрава і прекрасна,
та восени її краса безжалісно згасла.
Жене вітер невгамовні літа
рік за роком, а ми
все чекаємо щастя іскру,
загадуючи бажання в ночі.
І тільки, Віковічне Полотно Небес,
бажає нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017
Мою Жизнь будут судить,
и в этой Жизни,
и в следующей.
Хочется воплотить каждую
цель, поставленную
величественно.
Мы живём в интересный час,
но сложный для понимания нас.
Человек - магнит,
так притянем же только хорошее,
на Планету Земля и к себе,
осмысленно, настороженно.
Человек - Велик,
и Душа его вечно молода.
Помогите ему достойный
оставить след,
текущие года.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738551
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.06.2017
Непрестанно и смело года гонят жизнью.
Есть ли человек, которого бы не сжигала жажда любви?
Глаза к небу, а сердце к милому.
Полюбила наперекор всему, тропой заблудилась.
Не почувствовала взаимность, как звёздочка с неба упала, погасла.
Радуга на небе играет, упасть духом не позволяет.
Не знала любви боли, то ощущениям и дала волю.
С дуновением ветра, к нему летела неистовствовала.
Осенью дрожала, как обнаженная ветка,
замирала, грустя ожидала.
Зимой метель мне шептала до боли.
Летом была надеждой согрета.
Но лишь весной, расцветала Душа с травой зеленой.
Только сердце бредит, верит, бунтует,
к Вечности склоняется, смиряется.
В счастье годы кажутся днями,
в несчастье же дни, как те года.
Вывод сделала из своего же плача,
не достаточно одной красоты,
нужна ещё и удача.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738412
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.06.2017
Милий, твої очі -
цвіт п'янкого дурману.
Милий, ти втіха серця,
душевна наснага.
Тебе в мріях солодких купаю,
з чим й засинаю,
ніби колискової тобі на ніч співаю.
Ніби бунтую, ніби корюся,
в полон до тебе стрімко несуся,
як ніжна крижанка
таю в обіймах, нажаль
це сна мого повінь замрійна.
Милий, чому ж не дружить
бажання з розлукою,
лише пеленає гіркою тугою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2017
Да, дорогу осилит идущий,
с надеждой в дальнейшее
будущее.
Ведь не зря, мы тень
на Земле отбрасываем,
должны слышать,
что нам Небеса подсказывают.
Эта вечная, незыблемая краса.
Солнышко светит нам всем,
не разделяя на богатых
и бедных, на хороших
и плохих, не жалея своих сил.
Да, если плохая погода,
к дождю, зонтик берём на случай.
Почему же , в суете людской,
обратиться к Богу,
мешает случай.
У нас, это должно войти
в привычку, как вдох воздуха
жизненно необходимый,
как глоток хрустальной воды -
жизни прерогатива.
Любовь, вера и надежда -
поплавки, что держат нас
над поверхностью
жизненных вод, не давая
потонуть в жизненной
пучине бесконечности,
и чтобы не забывали
думать мы о Вечности!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738294
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.06.2017
Тільки, сидячи біля моря, обіймаючи коліна,
відчуваю спокій я, в хвилини забуття.
Невже, колись була я русалкою-хвилею,
адже тільки тут тонкий Світ мій.
Хвилі змивають сліди, набігаючи.
Піниться, бушує живий простір,
тріумфує гуркотом хвиль.
Небо, як його відображення,
клубочиться хмарами в знемозі.
Коштую, з вітерцем в спорі,
на цьому дихаючому добром просторі.
Картина, око не відвести,
змиває з Душі наліт туги.
Кидаю монетку в море на щастя,
не хочу, щоб мрія розтанула відразу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738291
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.06.2017
Жизнь подскажи,
как подняться с колен,
в перипетиях твоих не заблудить,
успеха "краюху испить".
Сызнова, Жизнь начать не удаётся,
тяготы её гнут до Земли,
лишь снятся сны - миражи,
оазисами в непостижимой дали.
Тревожно на Душе, ради чего жил,
ради чего так страдал,
каков уготован будет финал?
В Книге Жизни,
за и против каждого,
взвешено будет на весах.
Бог Душу дал,
чтоб оценить
наш Жизненный Бал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738246
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.06.2017
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива усмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може при заході буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2017
Розчиняємося у близьких,
живемо їх турботами.
Усі думки тільки про них,
про себе думи не допускаємо,
серце за них кроїмо,
вдячності не чекаємо.
А Життя, по-тихеньку
котиться до відмітки - Рай.
А згадати
говоримо нічого,
як серце не край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738006
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2017
Пришла весна,
деревья освобождены
от старой кожи.
льда нет, расстаял.
берегов не видно,
только душе обидно...
Что же мне поможет?
Кажется, что в сердце
моём бьётся
множество сердец,
ведь оно столько
выдержать может,
каждый раз умирает
и какбы возрождается вновь,
от жизненных оков.
Сколь много в нём сил,
чтобы огонь жизни был
негасим.
Любило оно, любит
или будет любить,
оно ничего не забудет.
Даже, если боль невыносима,
его точит недосягаемая
страстная сила.
Но приходит вновь и вновь
очередная весна, в поисках счастья,
и я как тот мотылёк,
что мчит на Свет,
зная, что сгорит в тиши,
но оставит свой след в ночи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738004
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.06.2017
Поглотило эмоциональное
страдание - не соответствие
моим ожиданиям.
Но, у страдания есть и
благотворная сторона.
Дойдя до предела,
принялась за полезное дело.
Благодарна за это Вселенной,
её внимание безмерно.
Не позволила себе быть
жертвой Жизни, а
взяла себя в руки,
за все пережитые муки.
Страдание , не назову
разумным, противоречит
моей природе.
Мой внутренний Мир
богат, сохранил счастье,
не взирая на несчастья.
Трудности дали мне
непомерную силу
творчества, которая
служит мне , указывая цель,
наполняя смыслом каждый
прожитый день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737871
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.06.2017
Прийшла війна, змила, як хвилею
минуле Життя в одну мить.
І тільки з нажитого мною
залишилися живі мої вірші,
безсмертні тільки Слова,
за що їм довічна слава.
Воістину живі, тліні не піддаються,
не дивлячись на те, що в Душі -
біль непогасний, що з'їдає зсередини
безжально, криваво,
із сльозами захлинаючись, серцем від втраченого
стогнеш, але в могилу живим себе не зариєш.
Рідні пішли один за одним,
а ти, як на зло залишився,
щоб ще післявоєнне тобі дісталося...
Відновити нічого не можливо
і рідних не підняти.
Я в таких випадках завжди говорю,
що була б Душа матеріальна,
так вже б спалахнула.
А людина виносить все,
іноді не згодна, що
як на розп'ятті.
А вдуматися, що ж ми хотіли,
це розплата за розп'яття Сина Бога - Христа,
на крові Його, замішане наше життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737870
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2017
Думки, виливаючись зовні,
залишають глибокий слід
у Душі.
А Душа людини,
немов дзеркало,
відбиває пережите нами
і висловлене.
Навіть, якщо у нас трапляється,
що Життя не виходить,
нам вдається вижити
і нести в серці віру
у ідеальну любов і дружбу.
Надія помирає останньою,
а віра - подружка, теж з нею
в упряжі, воює сміливо.
Любов же, як нетлінна зірка,
Душам нашим буде
світити завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2017
Почему только в мечтах,
почему не на яву,
сердце к сердцу ищет дорогу?
Заглянуть в твои глаза хочется,
в них целый Мир,
любви пророчество.
Надеюсь потонут в них
любви страдания,
а всплывут одни желания.
Я смотрю в них,
глаз не отвожу,
мне приятно в этой истоме сладкой.
Люблю в них смотреть не отрываясь,
не моргая, а наслаждаясь.
Вижу в них счастья миг,
да воскресну ль в них.
Боюсь пройти мимо,
глаз твоих любимых.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737724
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.06.2017
Море, Дух твой не покорён,
в веках животворен.
Море, прости меня
за слова никудышние,
"рифмоплёт" с меня ещё не вышел,
учусь...
Мой стих для тебя
"капля в море",
но не удержалась,
оказалась на твоём
чудесном просторе.
Год ждала встречи -
"у моря погоды",
ведь коротки наши
скользкие годы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737561
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.06.2017
Весна - дівчинка панянка,
затримайся, йти не спіши,
надолужи мої щасливі дні,
зупинись на тривалу мить.
Хочу втекти від біди,
стискає Душу біль.
Світла промінь,
хочеться закинути
в самісеньке серце,
щоб мої очі були чисті,
ніби безхмарне небо.
Розбуди мене, вкажи любові
гідну стежинку, кружи,
не жалій голівоньку.
Чіпляюся за останню зіроньку,
за ранкову пісеньку,
душевну стежину,
за спалах бузкової хурделиці,
мальви мальовничої доріжку,
буйство матіоли запашної,
де знайдеш ще такої,
до дрожі твоєї долоні,
усмішки в полоні губ.
Хіба є щось краще,
ніж полон почуттів бажань.
Відчуваю, всередині народжується
Души Нове Життя і воно
не "сліпе дитя".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737560
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2017
Біжу полем,
надію, віру та любов
відчуваю знов...
Цвітом Душу п'янить,
зве її у політ,
любо вітерцю купати
цю красу.
Квітоньки, як зіроньки,
кружляють у танку Вічності,
кличуть у невідомі далі.
Мій внутрішній світ,
так і рветься назовні,
йому бракує повітря, це як пити
домашнє молоко,
замість порошкового,
або дихати свіжим
повітрям після задухи,
звуки лагідні тішать вухо.
Такий природний простір,
навкруги такі запахи,
така краса, тут і маки,
і шавлія, ромашки - жовте, жовте поле
без меж, попри завірюхи в пилюці
у дороги.
Здається на весь Білий Світ
л'ється чарівних променів світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737435
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.06.2017
Песчаный пляж лежит,
как покрывало,
тёплое, жёлтое, влекущее.
При виде его и моря,
просто хочется жить,
радуясь покою.
Возвращаемся к нему ежегодно,
как к себе домой.
Устаём за год до изнеможения,
ведь механически произносим слова,
делаем телодвижения, а здесь у моря ,
происходит, какбы перерождение.
Перестаёшь копаться в себе,
приходит смена печали на радость,
скуки на действие.
У моря, ну просто девичьник
на просторе...
Аншлаг, когда делаешь в море первый шаг,
закусив губу, чувство великой радости,
запал...
Зарождаются новые зёрнышки-мысли,
готовые прорасти в новой реальности
Жизни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737431
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.06.2017
Музыкой дождя упиваюсь,
как осенний лист последний
каюсь, плачу вместе с ним,
ропщу, одиночеству
ничего не прощу.
Капель барабанит по крыше,
сердцем её слышу.
Дождь, не морочь мне головушку,
струйками кружи,
складывай ноты в падежи,
очищай струны Души.
Громко льётся
твоя мелодия плача,
но она для меня
уж ничего не значит,
ушли её сладкие мгновения,
поцелуев дуновенье.
Ты щипешь Душу по настоящему,
ты для меня награда,
а не преграда.
Раньше от тебя спешила,
а теперь некуда от тебя бежать,
прошлое будоражит за тобою вскачь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737225
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.06.2017
Її Величність - Любов,
пір'я здіймає знову.
Вище хмаринок взлітаю,
вірю збудуться мої мрії.
Співати прагне Душа,
тим вона й хороша.
Лише серце б'ється
не сміливо, ніби скам'яніло,
тугою взято на ціпок.
Прошу, зруйнуй цей
заїржавілий замок.
Де взяти хоробрість тобі закричати,
зруйнуй цей плетінь, ці грати,
тебе мусила довго чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2017
Моє життя ще Книга розкрита,
вписую сторінки кваплячись,
не забуваючись, але вже озираючись.
Як пописаний лист доля моя,
як відгомін минулого дня.
Слова - акварелі, сяють,
як вічно-зелені ялини.
Мені від себе не втекти,
треба існування земне виправдати.
Кроків скільки було стоптано
дзвенять в душі луною покинутою.
Пишу вірші різні -
веселі і дозвільні,
сумні, сердечні,
з вірою і болем нескінченним.
Вони, як бутони квітів,
як мелодійний церковний дзвін.
Вони, як шелест крони дерев,
шепочуть про радість вічну.
Я думками молюся,
а душею борюся.
Душа моя ніжна і тривожна,
затамувала подих
насторожено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737142
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2017