Svitlana_Belyakova

Сторінки (50/4981):  « 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 »

Мы - женщины, не слабый пол…

 Мы  -  женщины,  не  слабый  пол,
хотя  таковыми  хотели  бы
остаться,  успеваем  за  Жизнь,
благородства  и  терпения  набраться.
Иногда,  кажется,  что  внутри  нас,
всей  Вселенной  Жизненный  запас.
Книга  Господа  на  Небесах  открыта,
в  ней  послание  к  нам  сокрыто  -
полная  вера  в  него  и  нас.
Прошу  Его  -  укрась  меня
не  бриллиантами,  я  их  с  собой
не  возьму,  а  укрась  меня  своей
божественностью,      
реальности  достойной  прошу.
Не  хочу  бежать  против  времени,
но    и  жертвой  больше  быть  не  хочу.
Верой  своей  наполни,
надежду  в  ней  отыщу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710165
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.01.2017


Хочеться, щоб злетіла птиця - щастя…

Осіння  пора  втратила  свою  родючу  силу.
Вичерпала  себе,  сховалася  під  запоною
сніговою,  білою.
Голі  гілки  хвилюються
на  свіжому,  морозному  вітрі.
Похмурі  поля  -  гордовита,
замерзла  краса.
Сніжинки  блищать,
наче  срібні  метелики.
Небо  чисте  -  велике  озеро,
рожевіє  від  заграви.
Відчуваю,  ми  -  гвинтики
Великого  Життя.
Колись  розтане  сніг,
прилетить  весна,
зацвірінькають  пташки,
потечуть  струмки.
А  зараз,  надходить    вечір,
соромлячись  опускається  сонце  -
чисте,  велике,  червоне.
Зірки  золотим  дощем  сипнули  іскрами,
морозні,  буцімто  намальовані.
Природі  необхідно  платити  добром  за  добро.
Хочеться,  щоб  злетіла  птиця  -  щастя
і  сіла  на  мою  долоню,
шукаючи  в  Житті  спокою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2017


Солнечная сущность души моей…

 Солнечная  сущность  души  моей,
позволь,  как  розе  распуститься  в  ней,
эликсиром  любви  и  надежды  наполнить  этот  Мир  и  сердца.
Пусть  счастью  людскому  не  будет  конца.
Пусть  каждый  в  него  верит  и  ждет  -
надежда  исполнится  и  придет.
Чтоб  каждый  помнил,
что  под  ногами  не  просто  Земля,  а  Земля-Мать,
что  нельзя  ее  осквернять  и  на  нее  роптать.
Что  она  живая  и  дает  жизнь  нам  всем  –
поколениям  сущим,  в  веках  растущим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709970
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.01.2017


Небо зорю перекує …

 Небо  зорю  перекує  на  світло  золоте.
Втішаймося  осінньою  порою  ранньою.
Купає,  п`янить  аромат  пожовклого  листя.
Цідить  сонечко  крізь  долоні
свої  яскраві  промені,
прагне  душа  життєвої  повені.
Всесвіт  сили  нам  додає,  
топить  в  енергіях  власних,
осягти  бажає  душі  наші  ясні.
Мов  золото,  листя  навкруги,
сон  осінноьї  сумної  пори.
Вітерець  легким  подихом  тривожить,
діаманти  сліз  уносить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709807
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2017


Пол мира скачет, пол мира плачет…

Пол  мира  скачет,  пол  мира  плачет…
К  первым  не  отношусь.
Душа    в  плену  у  сдачи.
Ведь  меньше  осталось,  и  пусть.
Кто-то  желает  прожить  с  начала.
Так  жизнь  его  баловала.
К  таким  тоже  не  отношусь.
Слезами  канала,  слезами  кропала
свою  жизненную  суть.
Господь  дает  ношу  по  силе  нести,
тогда  прошу  его  просто    -  спаси!
Не  дай  душе,  выжатой,  как  лимон,
издать  последний  стон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709806
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.01.2017


Бьётся сердце. .

 Бьётся  сердце
бешеной  искрой,
путь  освещая  кровью  лучистой.
Только  оно  родное  знает,
сколько  Жизнь  мук  испытывает.
Перекладных    на  пути  своём
не  меняла,  но  изрядно,
признаться    устала.
Жизнь  моя,  ты  змейкою  вьёшься,
в  руки  смелые    не  даёшься.
Ох  ты,  Жизнь,  солнце  палящее.
Ох  ты,  Жизнь  ,  не  настоящая.
Счастье  без  звёзд  
Путь  освещающих.
Луна    без  слёз    успокаивающих.
Мир  вокруг,  бегит    и  мечится,
а  я,  как  в  пурге,  
снежинка  метелицы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709642
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.01.2017


Любов…

 Любов  увійшла  гостро  й  беззахисно.
До  неї  життя  було,  як  рік  зо  два.
Воно  жалило  отрутою,
а  навіть  змії  не  жалять  один  одного,
це  вміємо  лише  ми  -  люди.
Приниження  терпіла  й  образу,
жалкувала,  що  не  залишила  це  жорстоке  життя,
ці  муки  зразу.
Мабуть  Долі  потрібно  було,
щоб  через  все  це  пройшла,
щоб  у  той  мирний  час,
коли  не  було  ще    навіть  війни,
через  такі  кожноденні  мучення
мені  судилося  пройти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2017


Пусть обиды в старом году остаются…

Пусть    обиды  в  старом  году  остаются.
Пусть    печаль  минует  нас.
Пусть    мечта,  как  птица-счастья  взовьётся.
Пусть    в  сердце  умолкает    плачь.
Пусть    счастливым  будет  утро,
полдень  и  вечер.
При  вздохе    Молитва  словами  журчит.
В  сиянии  глаз    радость  не  молчит.
В  душе    кличет  Вера,
в  каждом  Слове  -  Сила,
Свет  от  Света  рождает  Любовь.
Мир  хрупок,  как  росинка  малая,
как  ДНК  невидимая,  но  Главная.
Виноградная  Гроздь    в  ладони  вмещается,
а  сколько  Силы  Солнца  в  ней  заключается?
В  порыве  ветерка,  тоже  своя  Суть,
семена  направляет    в  Новый  Путь.
Во  всём  свой  Смысл  и  Разумная  Сила,
из  капельки  рождается  водопада  лавина,
с  песчинки  -  барханы,  с  зёрнышка  -  хлеб,
Природе  свой  прах  отдаёт  Человек.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709471
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.12.2016


Побажання у Новому році…

 Будьмо  друзі  у  Новому  році
щасливі,  здорові,
радісні,  багаті,
красиві,  мрійливі,
ласкаві,  чутливі,
ніжні,  легкі  на  вдачу,
сміливі,  успішні.
Не  згадували  погане  -  торішнє.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709469
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.12.2016


Я хлебала…

 Я  хлебала  боль
душой  открытой,
ранимым  сердцем  нараспашку,
как  дверь.
Мы  растеряли  доброту,
честность  и  верность,
уж  поверь.
Осадок  этой  соли  пьём,
обжигая  уста.
Вот  отчего  Жизнь
кажется  пуста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709277
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.12.2016


"Випалене поле".

 Всередині  моєї  Душі  неспокій  -
"випалене  поле",
але  ж  серце  все  одно  не  байдуже
прагне  волі.
Ще  є  внутрішній  вогник  -  не  згас,
чекає  рідної  Долі  час.
Навіть  в  осінню,  дощову  пору,
не  хоче  "втрачати  голову".
У  нашому  Житті
не  має  чогось  вищого  або  нижчого,
навіть  листочок  з  дерева,
квітка  з  куща,
однаково  важливі  Всесвіту,
як  та  зіронька  далека,  сумна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2016


Зарисовка - времена года.

 Сейчас  -  зима,
в  парке  заснеженная  скамья,
деревья  кроны  склонили  во  сне  дивном,  
серо  -  белые  тона,
вокруг  всё,  как  замерло.
А,  помните,  весною,
мы  улыбались,  не  скрою,
радовались  розово-белому  цвету,
раннему  рассвету,
вдыхали  аромат  сирени,
как  я    её  люблю  "окаянную  -
путану  ненаглядную".
Зелёный  земной  покров
кружил  голову  смело,
загоралось  вослед    лето,
и  сердце  было  им  согрето.
Лучи  солнца  нас  обнимали
с  высокой  небесной  дали,
загаром  баловали.
После,  осень  входила  в  права,
трещали  закрома.
Листва  пылала  пожаром,
уходящие  года  обдавая  жаром.
И,  вновь,  круговорот,
делает  свой  поворот,
а  мы  впадаем  в  апатию  на  закате  её,
становимся  на  год  старше
в  этом  бесконечном  броске  -  марше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709094
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.12.2016


Молімо Господа за Україну…

 Молімо  господа  за  Україну,
за  її  вічну  весну,
квітучу  пору  духмяну,
стежкою  до  вічного  Раю!
Любіть  Україну,  Матінку  Рідну,
бо  ж  вона  у  нас  одна  -  єдина.
З  нею  разом  і  в  радості,  
і  в  горі,  минають  наші  літа.
Дніпро  сивий  -  усе  бачить,
перегортаючи  віки,
поколінням  новим  дарить,
свіжість  свого  майбуття.
Шлях  широкий,  шлях  щасливий,
відбудуймо  нащадкам  своїм,
щоб  згадували  нас  добрим  словом,
прадідів,  батьків  та  дідів.
Хай  рідна  Україно,  твоє  серце  б'ється,
і  в  радості,  і  в  славі,
примноженням    поколінь,
твоє  гніздечко  в'ється.
Щоб  нам  жити  й  не  журитись,
треба  Матінці-Вкраїні  в  пояс  вклонитись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709093
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.12.2016


Я стою посеред поля…

 Я  стою  посеред  поля,  відчуття  в  полоні.
Конику-стрибунцю,  ти  в  широкому  своєму  різнотрав'ї,
як  ми  серед  заквітчаної  мальви.
Далі  бігають  сполохані  комахи,
волошки  їх  запахом  дурманять.
Буйний  вітер  його  голівоньку  колише,
порушує  цю  тишу.
Пташки  навкруги  свої  пісні  співають,
щебетом  радують.
Під  сонечком  крапельки  роси  догорають,
ранню  пору  поважають.
Примха  Природи  –  туману  завіса,
стелиться  по  Землі  ковдрою  легкою,
дрібною,  прозорою  росою.
Дивлюсь  на  цю  жадану  красу,
аж  кругом  голівонька,
як  той  п'янкий  очерет.
Очам  любо,  дивуюся,  як  те  дитя,
наскільки  ж  чарівна  Українська  Земля!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708908
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.12.2016


Я в море буквально влюблена…

 Я  в  море  буквально  влюблена.
Только  на  его  берегу,
шумом  прибоя,
могу  душу  успокоить.
Бьёт  оно  пенным  кружевом,
размывая  песок.
Вдали  соединяется  горизонт
и  морская  стихия  ,
рисуя  строгую  линию.
Море,  то  тёмно-синее  до  чёрного,
затем,  по-мере    приближения,
бирюзовое  до  светло-зелёного,
с  буйством  красок  природы
для  сравнения.
Ближе  к  берегу  борется  с  валунами,
брызги  отливают  серебром.
Какой,  Господи,  прекрасный,
обворожительный  простор!
Море  -  оно  живое,
утром  волнуясь  купается  с  зарёй,
вечером  тихо  вздыхает,  засыпая,
лунную  дорожку  нежно  купая.
Уголок  Земного  Рая!
Волнует  кровь,
бархатисто  обвивает,
на  своей  волне  пребывает,
что  от  нас  скрывает,
может  песню  пирата,
что  канул  в  глубины  безвозвратно.
Оно  фантастично  с  тайнами
глубин  безграничными.
Вхожу  в  море,  купаюсь  в  его  ласке,
как  в  сказке,
ощущаю  полноту  его  бескорыстной  любви,
восторгаюсь  нежностью,
заряжаюсь  его  страстью
и  тону  в  волшебном  блаженстве  его
и  очаровании.
Одно  слово  -  восторг!
Догорают  последние  отблески  заката,
море,  как  я  тебе  рада  !
Море  тихо  вздыхает,  
будто  меня  тоже  понимает.
Волна  ласкает,  манит,  зовёт,
чувственно  скользит  по-моему  телу,
её  страсти  нет  предела,
буквально  плавит  меня,
уносит  прочь  страдание,  лечит  душу.
Чувствую,  я  уже  "не  овца  на  закланье",
а  борюсь  за  Жизнь  свою  с  новым,
всё  побеждающим  желаньем!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708907
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.12.2016


Сиджу одна в обіймах смутку…

 Сиджу  одна  в  обіймах  смутку.
Годинник  відраховує  акорди  -  миттєвості  життя.
Минають  хвилини  його  в  забуття,
як  у  прірву,  у  минулий  час.
Від  його  швидкоплинності  не  втечеш  -
наздожене,  як  пес.
Молодість  життя  важкого  не  пророкувала,
а  чому  ж  так  стало,  й  серце  образи  зазнало.
На  душевне  почуття  слабкості  зазнала  грубості.
В  любляче  серце  кинули  камінь,  як  у  мотлох.
Чому,  не  знаєш  і  сам,  терпиш  ці  муки,
не  заробивши  такої  заслуги?
Чому  за  прожите  нелегке  життя,
мене  ще  й  мають,  як  за  нерозумне  дитя?
Тільки  й  радості  буття,
що  наші  зерна  проростуть  в  щире,  краще  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2016


Как красива Зимушка-Зима…

 Как  красива  Зимушка-Зима.
В  блеске  снежинок  хоровод,
легких,  пушистых,  в  танце  серебристом.
Снежок  накрывает  всё  вокруг  –
деревья,  дороги,  крыши.
Ноги  тонут  –  не  пройти,
лишь  шум  позёмки  слышен.
Радует  детей  метелица,
снеговиков  катают,
снежками  норовят  встретиться.
Заснежены  ресницы,  покраснели  носы,
но  радости  столько,  что  только  держись.
Помню,  в  детстве,  
тоже  любила  санки,  лыжи,
коньки  «дутыши»  были,  как  дар  свыше.
С  горки  кучей-малой  съезжали,
аж  головы  трещали,
с  сугробов  потерянные  валенци  доставали  хором,
всё  было  нипочём  в  ту  заснеженную  пору.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708752
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.12.2016


Згадала враження від Книги Пригод…

 "Хмара  куряви  встає  на  дорозі.
Жовтаве  світло  освітлює  скелі.
Могутній  струмінь  водоспаду  з  крижаною  водою,
наповнює  холодне  гірське  повітря.
Смертельно  поранений  птах
здіймається  ще  раз  в  гору,
хоча  відчуває  свій  крах.
На  тлі  потемнілого  неба
вимальовувались  гостроверхі  дерева,
сріблясті,  тонкі,  наче  й  не  дерева,  а  прикраси  ніжні.
Легенький  запах  диму  відчувався  в  повітрі.
Навкруги  гарно,    тихо  й  замріянно.
Від  місячного  світла  в  нічній  тиші
стало  похмуро  на  душі.
Западала  ніч,
серцю  болісно  стало.
"Боже,  Милостивий!"-
вирвалось  с  душі  на  останок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708565
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2016


Скоро Новый Год…

 Зимнее  утро  очаровало,
зарёй  красной  воспылало.
Солнце  диском  золотым  застыло.
Иней  на  деревьях  -
сказочным  опереньем.
Снег  пологом  ровным,
лежит  ковром  скромным,
суровая,  холодная  красота,
ей  не  нужны  иные  краски,
забвенья  колдовского  полна.
Деревья  суровы,  но  прекрасны,
застыли,  как  в  сказке.
Смотришь  на  Природу,
Господи,  прелесть  то  какая?
Воистину  уголок  Земного  Рая!
День  пролетел  как  птица,
зимний  вечер  стучится,
подёрнут  розовым  закатом,
блистая  особыми  красками.
Трогательная,  зимняя  красота,
очаровывает  симбиоз  Природы,
что  по-сравнению  с  нею  наши  годы.
Гостеприимством  наполнена  Земля,
происходит  священнодействие
каждого  прожитого  Дня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708561
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.12.2016


Котяче Життя трива…

Котяче  Життя  триває...
Мчить  він,  як  вихор  понад  ланами.
Поруч  бігають  та  вабляться  діти.
У  котика  також  хвіст  трубою,
не  має  йому  від  них  спокою.
Стрибає    мерщій  на  дерево,
і  вже  звідти  спостерігає,
зиркаючи  очима,
наскільки  загрозлива  ця  хвилина.
Вони  мчать  хутко  повз  нього,
а  він  каменем  падає  донизу,  лякається,
але  ж  встигає  на  льоту  схопити  
щось  їстівне.  На  жаль  він  не  лелека,
злетів  би  від  них  далеко.
А  поки,  знайшов  собі  схованку-домівку
у  зеленому  килимі  чарівного  барвінку.
Поруч  гомонять,  цвірінькають  горобці.
Лише  мить,  пустун  хвоста
на  них  ласо  погляда.
Та  дитяча  кумпанія  збиває    його  з  думки.
На  котяче  щастя,
вибігла  з  хати  мати
їх  додому  звати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708425
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.12.2016


Зимний вечер…

 Зимний  вечер
распростёр  своё
очарованье,
в  лунном  свете,
фиолетовым  лучом.
Снежным  инеем  покрыл
деревьев  ветви,
как  волшебными,
кружевными  петлями,
искристой,  вычурной,
красой.
Всё  застыло,  замерло,
удивительно.
Сказочной,  звёздной  порой,
свет  зажжён  неземной,  он,
то  -  бирюзовый,
то  -  серебристый,
отражает  тени  ветвистые.
Так  завораживающе,
так  красиво,
сердце  замирает  ,
безмятежным  настроеньем
обвивает.
Фейерверк  суровой  благодати.
Взглядом  не  объять,
эту  снежную  рать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708423
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.12.2016


Цвіте терен…

 Цвіте  терен,  цвіте  терен  буйною  красою,
заглянула  б  в  оченята  місячною  порою.
Небом  душа,  серце  мліє,  зіроньки  палають.
Хлопці,  любіть  нас,
хлопці,  любіть  нас,
почуття  глибокі  майте.
Цвіте  терен,  цвіте  терен,  бджілочок  скликає,
пелюстками  губ  жаданих,  надія  палає.
Ніччю  місяць  -  молодик  спати  не  хоче,
світлом  своїм  золотим  серденько  лоскоче.
Цвіте  терен,  цвіте  терен  з  п'янким  ароматом,
кличе  любоньку  свою  на  Весняне  Свято!


Анімація  плейкаст:  http://www.playcast.ru/view/5776606/ccf19b9b6842992f9a6e982b6b39a339ffe8dfb8pl

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016


Поздних снежинок хоровод…

 Поздних  снежинок  хоровод,
организовал  мартовский  поход.
Запоздалые,  лопатые,
пушистые,  нежные,
выметают  закрома  Зимушки  снежной.
В  конце  Зимы,  как  вначале,
давно  такого  не  видали.
Беззвучно  падают  в  серпантине,
в  едином  вихре  -  порыве.
Величавые,  красивые,
крупные  на  удивление,
вихрем  кружат  ,
силу  свою  вершат.
Завораживающая  картина  Природы  -
великолепие  смелое.
С  восторгом  смотрю  в  окно,
на  это"многосерийное  кино"!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708210
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.12.2016


Зітхнула осінь…

Зітхнула  осінь,  скинула  з  плечей  багряне  покривало,
та  й  сонечко  тепер  не  встає  рано.
Дощику  частий  гість  непроханий,
та  й  душа  моя,  як  той  птах  сполоханий,
боюся  холодних  осінніх  дощів.
Господу  помолімося  за  щедрі  осінні  дари,
хлібу  поклонімося  на  своєму  життєвому  шляху.
Природу  шануймо,  як  наречену,
бо  вона  щастя  Вітчизні  несе.
Відчуження  мови  рідної  бійтеся,
не  цурайтеся  пращурів  своїх,
їх  соромитися  –  великий  гріх,
молімося  за  них.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708067
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.12.2016


Будьте удачливы, счастливы…

Будьте  удачливы,  счастливы,
устойчивы,  не  бойтесь
жизненных  перемен.
Биржа  труда  нам  не  поможет,
у  каждого  свой  талант  и  ГЕН.
Если  даже,  неудача  гложет,
переосмысли  Жизнь  свою,
элемент  обучения  важен,
привнеси  его  в  Жизнь  твою.
Судьбоносные  встречи  бывают,
не  проморгай,  не  упусти,
не  кисни  в  носовой  платочек,
а  трудись  и  духовно  расти.
Ты    не  бабочка,  или  птичка
перелётная,  Ты  -  Человек,
как  смесь  поколений  гремучая,
наш  будущий  и  настоящий  Век.
Выбор  в  Жизни  делай  удачный,
лень  сбрось  с  плеча,
страхуй  себя  от  неудачи,
Жизнь  пусть  бьёт,
как  из  родника  -  ключа.
Не  жди  своей  участи,
а  с  Жизнью  борись,
как  с  высотой,
неутомимый  альпинист.
"Познай  себя  -  познаешь  успех",
"не  наступай  на  грабли  дважды",
и  не  откладывай  всё
в  долгий  ящик.
Без  оптимизма  можно  жить,
но,  к  сожалению,  не  долго,
да    и  ногам  ступать  бывает  колко.
Надо  стучать  в  дверь,
а  не  биться  в  стекло,
перспективу  видеть  и
встречать  с  открытым  лицом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708064
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.12.2016


Нам очень хочется…

 Нам  очень  хочется,
чтобы  кто-то  наполнил
нашу  внутреннюю  Чашу  Жизни.
И  только  с  годами  понимаем,
что  истинное  спокойствие,
приносящее  внутренний  Мир,
находится  в  глубине
своей  Души,  когда  трудно  -
просто  глубже  дыши,
расправь  плечи,
и  не  давай  своей  лодке  течи.
Как  открыть  в  себе  новые  силы,
чтобы    волны  Жизни
от  ошибок  уносили,
чтоб  не  считать  себя
жертвой  Жизни,
чтоб  не  мучило  чувство  вины
и  ответственности,
с  кем  прожили  Жизнь  долгую
вместе,
свой  испили  плачь  сердца  мы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707877
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.12.2016


Час, зупинися!

Час,  зупинися!
Залиш  мрії  нездійсненні,
зламане  тобою  буденне.
Дарма  не  відбирай  сили,
хвилювання  за  тим,
що  було  миле.
Лише  залиши  осінньої
любові  слід,
на  протязі  моїх  літ.
Каплі  дощу  б'ють  покрівлю,
ніби  гітарні  струни,
нікуди  вже  не  полину,
навіть  уві  сні  безодні.
Бульбашки  великі
у  калюжі  журяться.
В  ній,  як  у  дзеркалі,
шукає  осінь  щастя
й  сорому  не  йме.
Осінь  мальовнича,
журавлині  зграї
у  вирій  кличе,
спить  останнє  листя
на  голому  гілляці,
сумно  на  Душі,
як  безпритульному  собаці.
Осінь  -  чаклунка,
фарбами  малює,
навіть  дозволу  не  питає,
лютує.
 Ім'я  осені  -  золота,
виправдовує.
Лишень  хризантеми  та
чорнобривці,  ще  п'янять  дивним  цвітом.
Які  ж  вони  пряні  -  осені  аромати,
треба  осінь  милу  щиро  нам  кохати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2016


Дождались…

 Дождались,  пришла  она  -  бело-голубая  Зима.
Небо  в  нежном  фиолете,  дрожит  в  утреннем  рассвете.
Накатаны  дороги,проложены  следы,  
мудрой,  снежной  поры.
Торопимся  домой  в  тепло,
подогрубели  душой  давно,
это,  в  детстве,  Зиме  радовались,
кувыркались  в  сугробах,  
а  теперь,  как  недотроги.
Да  вот,  и    Новый  Год  на  "пятки"  наступает,  
в  долгую  эпопею  завлекает.
Наряжаем  ёлки,  да  и  подарков  сколько,
всех  хочется  порадовать,
поводов  столько.
Подводим  итоги  прожитого  дня,
а  может,  он  прожит  не  так  уж  и  зря,
в  душе  ,  ведь  никогда  не  кончается  весна,
несмотря  на  долгие,  зимние  вечера.
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707712
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.12.2016


Синочку…

 Синочку  мій,  кучерява    голівонька,
через  простір  до  тебе  лину  я.
Коли  ніч,  ти  уві  сні,
я  тобі  співаю  колискові  пісні.
Коли  настає  ранок,
благаю  сонечко  оберігати  твій  ганок.
Коли  ти  поруч,  близькі  наші  серця,
й  радості  не  має  кінця.
Хай,  не  бентежить  тебе  дорослих  життя.
Знай,  ти  –  янгол  всього  мого  життя.
Є  в  тобі  врода,  доброта,  є  й  вроджена  харизма,
чиста  душа  і  серце  ніжне.
Наші  люблячі  серця  тебе  обіймуть,
Наші  душі  до  тебе  назавжди  пригорнуться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016


Я теж зів'яну з часом…

 Я  теж  зів'яну  з  часом,  як  билина.
На  превеликий  жаль,  до  спритних  не  відношусь,
котрі  тільки  почують  слово  "соняшник",
то  вже  по  олію  мчать.
Дає  мені  життя  любові,
неначе  милостиню  жебракові.
Знаю,  людина  слабка  тілом,  та  дужа  духом,
на  тому  й  стою.
Несе  мене  життям,  неначе  пушинку  вітром.
Згасаю,  як  той  світлячок  на  сонці  безвинно.
Спостерігаю  за  осіннім  дощем,
та  коли  до  нитки  змок,
дощ  вже  й  не  страшний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2016


Восхищение Природой…

 Утра  свежесть,  птичий  щебет,
ранняя  роса,  нет  ничего  трогательней,
чем  эта  краса.
Солнышко  рассвет  тревожит,
неба  гладь  чиста,  Мир  во  всем,
покой  ранимый,  в  шепоте  листва.
«Остановись  мгновенье  –  ты  прекрасно»,
ради  этого  живем,  чтоб  тобою  наслаждаться  и
каждым  прожитым  днем.
В  Природе  все  закономерно  -
день  сменяет  ночь,  месяца  лунным  изгибом
убегают  прочь.
Незаметно  плюсуются  года,  и  в  потоке
временном  им  деться  некуда.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707551
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.12.2016


Чарівні Сади Семіраміди…

 Чарівні  Сади  Семіраміди  -
одного  з  семи  чудес  Світу,
та  я  люблю  Українські  свої.
Нас  оточує  рідна  Природа.
Коли  вітром  колише  діброви.
Коли  у  вирій  відлітають  птахи.
Коли  взимку  мороз
хапає  за  руки  та  ніс.
Коли  сонечко  в  надвечір`я
відходить  відпочивати.
Коли  річки  завмирають,
відлуння  в  собі  купають.
Каганець  в  далечині  горить,
дурна    ніч  потаємно  мовчить.
Не  хитаються  навіть  дерева.
Ніч  бере  в  свій  полон.
Темінь  за  північ  відходить,
не  заперечує  ранку,
йому  зелену  дорогу  відкриває.
Рідна  українська  Земля  та  Матінка-Природа  -
наші  Головні  Вчителі.
А  Вірш  -  це  мистецтво,  яке  чують.
Щастя  -  в  якому  думки  вирують.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2016


19 декабря - День Святителя Николая…

19  декабря  -  День  Святителя  Николая,
Архиепископа  Миры  Ликийские  ,
Чудотворца.
Мы,  по-жизни  все  шустрые,
пока  не  грустные.
А  когда,  горе  на  пятки
наступает,  да  и  не  одно,
то  с  верой  обращаемся
к  Николаю  Чудотворцу  всё  равно.
Заступись  своими  молитвами,
не  оставь  одного.
Проси  у  Господа  за  нас  -
младенческой  простоты,
ведения  духовного.
Пусть  спаситель  услышит,
нас  чрез  тебя,
не  допустит,  чтобы  победу
одержала  беда.
Я  Николаевна,  тоже  прошу
чрез  Чудотворца,
Господи,  дай  мне
сердце  чистое,
ум  бодрый  и  разум  светлый.
И  повторяю  ,
слова  молитвы  священника
во  время  литургии  на  литии.
"Услыши  нас,  Боже,
Спаситель  Наш,
упование  всех  концов  Земли,
и  сущих  в  море  далече!
И  милостив,  милостив  буди,
Владыка,  о  грехах  наших,
и  помилуй  нас!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707356
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.12.2016


Вік у кожного свій…

Вік  у  кожного  свій.
Хочеться  пливти  по  небові  бажань.
Сміливо,  крізь  хмари,  блискавки  грози,
пташкою  вільною  в  гай,
в  край  щастя  й  долі  за  небокрай.
Сонечко,  осінь  загортає,
зиму  білу  зустрічає.
Нічка  виспатися  дню  дає.
Серце,  дороге  моє,
гарячим  вогнем  любові  палає,
слухати  себе  заважає.
Сяйво  осені,  радощів  додає.
Доле,  вибач,  якщо  не  скорилася,
як  той  гай  без  листя  лишилася.
Пісня  пахощі    осені  проливає,
серце  щастям  наповнює.
Вітчизна  уквітчана  вінком  осені,  як  наречена,
водою  окроплена  свяченою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2016


Размышление…

Говорят,  страдания  забудь,
но,  что  я  могу  сделать,
война  мне  разрывает  грудь.
Не  могу  и  не  хочу  привыкать  к  Жизни
без  результата  и  надежд.
Не  в  силах  забыть  прошлое  -
это  моя  Жизнь.
Война  не  только  разрушила  её,
но  и  уничтожила  плоды  моего
многолетнего  труда,
да  и  осталась  одна.
На  переговорах  о  войне,
в  который  уж  раз,
корчат  лукавые  мины,
а  бросают  гранаты  в  спины.
Как  результат  -
обманутые  людские  ожидания.
Хорошо,  когда  лица  выражают
не  сомнения  в  догмах,
а  просто  ум.
Выплёскивается  на  бумагу
жизни  вздор,  когда  неправду  вокруг
вижу  в  упор.
Внутри  чувства  с  примесью  неловкости
и  пережитого  страха  -
моей  Жизни  "награда".
Наука  утверждает,  что  человек  
не  встречающийся  с  факторами  стресса,
не  выживет,  если  с  ними  столкнётся,
теперь  понимаю  почему  я  ещё  жива,
закалила  Жизнь  сама.
Война  оставляет  по-жизненный  отпечаток  на  душе.
А  наша  душа  и  после  смерти
осознаёт  сделанное  зло,
искалеченной  своей  и  чужой  души,
это  станет  для  неё
"червем  неумирающим"  и
"огнём  неугасимым",
это  ли  не  Ад,
создаваемый  на  Земле  своими  руками,
так  боритесь  за  свои  Души  здесь  и  сами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707231
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.12.2016


Осінній поцілунок останній…

Стою  в    Життя  на  краю,
пам'ятаю,  як  цілують  без  любові,
коли  кажуть  -  так,
а  відчувається  -  ні.
Коли  горить  ранок  
рудою  хною,
серце  не  має  спокою.
Осінній  заслін  з  дощу  між  нами.
Осені  поцілунок  останній,
з  краплин  блискучих,
мов  намисто,  з  коралів  барвистих.
Щемить  серце  від  болю,
не  має  Душа  спокою.
Чому  все  краще  тече  крізь  долоні,
бринить  гіркою  сльозою?
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2016


В ночи, тихо тает воск свечи…

В  ночи,  тихо  тает  воск  свечи.
Грёзы  -  безсонницы  друзья,
спать  не  дают  ,
нарушают  привычный  уют.
Амброзия  счастья  манит.
Янтарём  горит  в  окне  луна.
Хочу  разорвать  одиночества  круг,
силою  душевных  потуг.
Мысли  белыми  голубями  парят,
в  новый  рассвет  манят.
А  в  нём  душа  полна  надежды
в  житейском  океане  безбрежном,
несётся  росинкой  с  листа,
перьинкой  ветерка,
нотой  со  смычка,
кристалом  верности,
грусти,  одиночества,
жду  справедливости  её  пророчества.
Благодарна  ей  за  каждый  прожитый  день,
за  то,что  отбрасываю  тень.
Знаю,  каждый  платит  за  Жизнь
свою  цену,  да  и  я  не  вечно  зелёная  сосна.
Как  выжить,
когда  внутри  боль  сердечная  ,
неукротимая  и  бесконечная.
Хожу  в  храм  на  орган.
Меня  мелодия  его  буквально  спасает,
под  Аве  Марию  молитву  к  Богородице  читаю,
и  внутри  разливается  тепло,
сердце  согревает,
кажется  будто  сама  мать  родная  жива
и  обнимает.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707021
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.12.2016


Хто ми …

 Хто  ми  й  для  чого  прийшли  в  цей  Світ?
Розбираймося  у  собі  на  протязі  літ.
Що  тобі  ближче  те  й  пізнавай.
Кожен  місію  виконує  лише  свою.
Хоче  самореалізуватися,
пізнати  Життя  в  цілому.
Якщо  людиною  будеш  доброю,
то  і  везучий  будеш  у  всьому.
Щоб  навколо  тебе  піддержували,
сам  будь  людиною  відвертою,  
крокуй  далі  й  не  знай  печалі.
Спрямувати,  скерувати,
виконати  свою  місію  на  Землі  спіши.
Усіма  засобами  борися  з  кризою,
бо  вона,  по-перше,  народжується  у  тобі,
а  потім  -  навкруги,
і  вже  на  прикінці  -  в  Країні,
захисти  ж  її  милу!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706839
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2016


Что такое дождь городской?

 Что  такое  дождь  городской?
Барабанит  по  мостовой.
Капли  бьют  в  окна  с  тоской.
Дождь  плачь  вместе  со  мной.
А  ведь  в  детстве,
была  ему  рада,
танцевала  под  ним  до  упаду.
Позже,  промокнуть  уже  боялась,
запрятаться  под  зонт  старалась,
особенно  в  грозу.
Если  же  спрятаться  не  удавалось,
то  туфли  в  руки,
раз  такое  удовольствие  досталось.
Вспоминаю  с  улыбкой,
с  лёгкой  сердечной  грустинкой.
И  думаю,  дождик,  не  ты  был  узник  мой
а  всё  же  я  твой.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706836
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.12.2016


Многая літа…

 Стелиться  туман  густою  пеленою.
Прокидається  ранок  тихесенько,
малює  майбутнього  дорогу  легесенько.
Марю  його  чарами,
зустрічаю  новий  день  з  наснагою.
Неповторні  миті  пам'ятаю,
безжальну  дорогу  Життя  долаю.
За  крок  до  любові,
нестерпний  біль  душі  приховую.
Серце  повагою  до  Країни  наповнюю.
"Ми  -  сіль  поту  рідного  свого  народу".
Любіть  Батьківщину,
рідну  свою  Вкраїну.
Не  цурайтеся  її  мови  та  культури.
Многая  літа  їй  бажаю,
хай  ніщо  в  її  процвітанні  нам  не  заважає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2016


Ищите, и Вам будет дано…

Ищите,  и  Вам  будет  дано.
Стремление  привести
в  гармонию  всё  вокруг  себя,
характерно  для  меня.
Бываю  тоже,  на  своей  волне,
кризис  личности  среднего
возраста.
Я  -  реалист,  в  этой  Жизни
всё  пытаюсь  превозмочь,
или  решить,  но  стараюсь
идти  от  духовного  роста.
Хотя,  это  даётся  не  так  уж
и  просто.
В  глубину  хочу  копать,
хватило  бы  сил,
Жизнь  перелопатить  и  на
место  всё  правильно  расставить.
Понять,  для  чего  мне  дана
Сила  Творчества,
каков  мой  портрет  Личности.
Какова  моя  Миссия  на  Земле.
Стремиться  управлять  ситуацией,
а  не  она  мной.
Мне  не  восемнадцать,
а  в  этом  возрасте,
женщина  уже,  как  выдержанное
вино.
Судьба  мне  готовит  подарки,
и  от  меня  зависит,
не  превратятся  ли  они
в  огарки.
Хочу  стать  хозяином
своей  Судьбы,
а  не  ждать  её  участи.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706638
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.12.2016


У кожного сильні риси…

 У  кожного  сильні  риси  характеру  та  слабі.
Приборкати  треба  кожному  свого  "дракона"  в  собі.
Є  серед  нас  песимісти,  є  й  оптимісти,
є  ентузіасти,  а  є  і  романісти.
Ми  різні,  але  об'єднує  нас  віра  у  Господа,
її  можна  пізнати  і  збагнути  лише  з  часом,
та  дорогими  роками  життя  -  відкриття.
Серця  наші  б'ються  в  унісон,
але  дверцята  душі  не  держи  закритими,
а  щиро  відвертими.
Не  треба  здаватися  без  бою,
не  знайдеш  в  спокою  -  покою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706468
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2016


Слезинка малая…

 Слезинка  малая,  а  сколько  высказала,
с  души  скатилась  в  потоке  быстрая.
Слезинка  малая  внутри  скопилась,
и  всем  невысказанным,  как  с  гор,  спустилась.
В  ней  сокровенное,  в  ней  наболевшее,
в  ней  незабытое,  и  не  сгоревшее.
Хрусталик  мой  обиженный,
с  души  свалившийся,
росинкой  серебристою  в  потоке  истинном.
Невысказанной  жалостью  сердечной  истины.
Ты  силы  дай,  чтоб  в  жизни  выстоять.
Она  тяжелая,  она  жестокая,
она  без  правил,  в  потоке  огненном.
Все  наболевшее  -  сгори  до  тла,
пусть  недотлевшее  покроет  мгла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706465
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.12.2016


Пора іде зимова…

 Пора  іде  зимова,
дрібні  дощи  колотять  у  вікна  знову.
Віти  зігнулися  до  землі,
не  має  їм  порятунку.
Вітер  гуде  то  тихіше,  то  ніби  завмре.
Небо  -  в  молочній  купелі  купає,
посеред  дня,  як  в  надвечір'я  впадає.
Темна  холодна  пора  тяжкі  хмари  підгоня.
Безмежне  небо  холодом  дихає,
сповідається  над  дібровами  своєю  мовою.
Замислююся,  дощ  блищить,
думки  з  глибини  душі  тащить.
Благодатна  кожна  пора  -  згодна,  знаю,
та  хочеться  Світла  Раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706268
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2016


Снежное ностальжи…

 Снег  падает  мне  на  лицо,
вышитой  рукавицей  ловлю  его,
как  здорово  искрится.
Сквозь  снег  тепло  ощущаю,
щёки,  как  от  лучей  урожая.
Скучала  по-тебе,  как  оказалось,
роняю  свою  слезинку-усталость.
Снег,  пожелай  мне  лёгкости  твоей
в  принятии  важных  решений  и  идей.
Добавь  мне  своей  ласки,  как  в  сказке,
красоты,  блеска  и  доброты.
Чтоб  всё  в  Жизни  ,  как  у  тебя  кружилось
до  головокружения,  но  ложилось
перинкой  ровной  для  сравнения.
Снег  -  ты  лучший  мой  друг,
делаешь  над  моей  головой
свой  серебристый  круг.
Хочу  верить  тебе,  не  сомневаться,
твоя  ведь  Жизнь  тоже  вечно  не  будет  продолжаться.
Мы  с  тобой  друзья  в  танце  Века,
такова  наша  с  тобой  Судьба.
Песня  моя  с  тобой  вечна  и  безупречна.
Снег,  твоя  холодная  красота  
прославляет  Земные  Врата,
каждая  твоя  снежинка  жива.
В  ней,  как  во  сне  картины
ушедшего  лета,  осени,  весны,  ты  помнишь,
знаю  эти  сны.
Ты  отдых  даёшь  Природе,
в  этом  Вечном  Хороводе,
чтоб  отоспалась  и  с  новыми  силами  возрождалась.
Ты  -  Пауза  Реальная  для  неё,
заряжаешь,  как  батарейка  её.
Снег,  прийдёт  к  тебе  весна,
спросит  ты  меня  ждал,
ответишь    -  да,  но  она  ускользнёт,
да  и  ты  растаять  тоже    будешь  рад,
смешной  от  долгожданной  встречи
получится  расклад.
Снег,  благодарю  тебя
за  твой  короткий  Миг  Бытия.
Не  знаю,  сколько  ещё    зим  с  тобой  повстречаю,
но  радуюсь  нашему  с  тобой  Земному  Раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706266
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.12.2016


Дивилася на тебе…

 Дивилася  на  тебе    очима  кохання.
Любила,  як  останню  зірку  бажання.
Чому  мрії  вщухли,
закотилася  зоря,
як  калина  чарівна  зашарілась  одна.
Чому  разом  бути  не  довелося,
розсипалося  по  плечах  смагляве  волосся.
Вітерець  відніс  щасливі  години,
в  далеку  дощову  пору  осінню.
Чи  прийде  весна  на  поріг  -  забуття,
чи  зацвіте  п'янкий  бузок,
чи  обніму  тебе  знову,  ясеня  -  красеня,
в  час  дзвінкий,  ранковий.
З  віком,  романтики  все  менше,
в  краплях  дощу  губляться  надії,
у  вітерця  також  вчувається  плач,
буцімто  він  несеться  вскач.
Задумлива  посмішка  на  вустах,
а  може  це  ще  не  всім  надіям  крах,
може  на  закаті  буває  інший  розклад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2016


Зимняя ночь в парке…

 Зимняя  ночь  в  парке,
одинокая  скамья,
снегом  заметена  вся,
отблеск  фонарей,
мерцание  лунных  лучей.
Сказочно,  зыбко,  фантастично.
В  памяти  всплывают
из  Жизни  картины  -
вот  малой,  с  отцом  и
мамой  гуляла.
Позже,  на  лыжах  скользила  бойко,
валенцы  в  сугробах  теряла,
с  хохотом  доставала.
В  юности,  перепрыгивала  через
снежное  покрывало,
не  наступала,  в  объятия  ещё
было  кому  ловить,
веры  в  лучшее  было  немало.
Будто  ,  это  и  не  со  мною,
только  счастливые  мгновения  и  помню.
В  летнее  время  ,  парк  был  центр  веселья,
а  сейчас  забвенья,
зарос,  оставлен,  как  не  нужный,
старый  воз.
Что  ,  парк,  ты  видишь
в  зимнем  сне,
верни  веселье  детворе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706073
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.12.2016


Час.

 Літа  пливуть,  як  та  вода.
Час  не  чекає,  хутко  відпливає.
На  хвилину  відстанеш,
у  вічності  не  доженеш.
Час  нам  все  приносить,
але  ж  й  усе  виявляє,
жалю  не  має.
Кажуть,  час  лікує,  зцілює.
Найгірше,  як  завжди,
стереже  по-переду.
На  все  свій  час,
лише  раз  помирати,
тоді  й  чого  ж  сумувати.
Як  квітка,  відцвітають
краса  та  привабливість,
усе  в  свій  час  минає.
Кожен  хоче  виткати
лише  своє  полотно,
тож  й  не  хвали  льон,
поки  роботу  свою  не  скінчив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705900
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2016


Размышление…

 Мои  устремления  бедней,
чем  любой  волосок  на  макушке  моей.
Чужое  дыхание  пёрышком  не  касается
моей  щеки,  только  снежинки
тихо  смеются,  падая  на  лицо.
Вечные  свидетели  луна  и  заря.
Обнимаешь  подушку,
как  самого  желаннейшего
из  мужчин.
Только  ночью  и  на  рассвете
слышен  шум  квартир,
в  одной  старческое  бурчанье,
в  другой  крик  страсти  -
сердец  трепетание,
в  иной  плачет  женщина  в  отчаяньи,
слышен  и  плачь  ребёнка,
голосом  звонким,
а  где-то  пьяный  мат,
человек  и  сам  себе  не  рад.
Призываю  в  свидетели
укоряющую  душу,
слезу  свою  тихо  сушу.
Остаётся  лишь  воздеть
руки  к  Небесам,
ощущая  всю  бесполезность  бытия,
творимого  вокруг,
в  бездне  повседневных  мук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705897
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.12.2016


Хвилини біжать швидкоплинно.

 Хвилини  біжать  швидкоплинно.
Минуло  дитинство,  літа  молоді.
Потрапити  хочеться  у  мрії,
полон  мовчазної  Душі.
Хочеться,  щоб  в  ній  ще  панувало  літо,
сонечком  зігріте.
Надії,  як  квіти  палали  в  Душі,
шукали  кращого  в  Житті.
Ніч  змінює  день,
зоряне  небо  змінюється  ясним,
як  вогнищем  незгасним.
Природа  ніби  вчить  нас  польоту  Душі,
щоб  не  засмучували  нас  Життя  дощі.
Поклонюсь    низько  їй,  як  Мамі,
щоб  смутку  не  було  в  очах  й  надалі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2016


Сейчас модно медитировать…

 Сейчас  модно  медитировать  -
изучать  язык  тела.
Ну  и  я,  туда  же,
чего  стесняться,
попробую  думаю
нею  заняться.
Под  лёгкую  музыку,
замерев  в  одном  положении,
начинаю  бродить
по  стране  -  воображение,
и  представлять  -
сперва,  рисую  мысленно  снег,
лесочек,  поляну.
Затем,  начинает  рождаться
стебель,  листочек  и  наконец,
сам  первоцвет  -  цветочек.
Потом,  чтобы  в  снег  "косичками
не  упасть",  начинаю
медитировать  всласть,
этих  превоцветов
представляю  поляну  и  себя  подле  них.
Первоцветы  звенят  головками  -
колокольчиками,  в  красоте
музыкальной  мощности,
передавая  Божью  Благодать
в  точности.
Медитация,  без  шуток,
получилась,  вот  такое
маленькое  чудо  приключилось.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705722
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.12.2016


Осінні акварелі…

 Осінні  акварелі    мальовничих  картин,
відкрили  свої  двері  в  царство  небесних  країв.
Наше  життя,  як  дивний  сон,
але  ж  коли  ми  прокидаємося,
корисними  діями  займаємося.
Пізнай  себе  -  пізнаєш  успіх  та  Всесвіт.
Але  ж  ми  такі  різні:
у  одних  фінанси  співають  романси,
у  інших,  навпаки,  вдається  життєвий  політ,
як  пташиний  переліт.
Навчись  радіти  невеликому,
тоді  й  велике  не  за  горами.
На  жаль,  не  всі  ми  альтруїсти,
але  ж  всім  хочеться  попити  та  поїсти.
Не  завжди  життя  цукор  та  мед,
але  знайди  сили  змінити    його  на  краще,
хоч  на  половину.
Не  стій  опустивши  долу  руки,
не  живи  стинаючи  від  скуки,
а  зірви  з  небес  зірку  щасливу  свою,
з  надією,  що  вона  вже  в  тебе  є,
рятує,  оберігає,  загинути  не  дає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705556
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2016


Знаю, что мимо Вас своей Жизнью растаю.

 Знаю,  что  мимо  Вас  своей  Жизнью  растаю.
В  глубине  души,
мы  все  немного  идеалисты.
И  только  ребёнок  невинный,
его  лепет  -  нежный  и  трогательный.
Цените  нашу  реальную  Жизнь.
Наши  взаимоотношения  
"в  рамки  приличий"  не  втиснуть.
Жизнь  заставляет  нас  встрепенуться.
Драгоценны  зёрнышки  
золотого  колоска  Жизни.
Семя  Вечности  в  каждом  мгновении  Времени.
Любовь  в  далеке  искать  не  надо,
она  всегда  с  нами,
наша  Солнечная  Суть.
Нажаль,  семени  обиды  не  дано
войти  в  Мир  цветами  прощения.
Если  ,  даже  жалость  Душу  покидает,
знать  она  совершенно  пуста,
пусть  каждый  это  знает.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705553
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.12.2016


Время…

 Время  служит,  время  тужит,
пролетают  птицы-года.
Журавлиным  ключом,  уменьшаясь  в  выси  поднебесной,
будто  слова  прекрасной  песни.
Время  –  для  нас,  когда  мы  счастливы  сейчас.
Время  тянется  долго,
если  от  дел  нет  толку.
Время  –  миг  ожидания,
на  вокзале  жизненного  страдания.
Время  –  счастье,
в  плену  радости,  любви  и  страсти.
Время  спешит  само  и  торопит  нас,
как  срочный  заказ.
Нам  всем  нужно  осознание  времени,
чтобы  держать  ногу  на  стремени
и  в  любой  момент  понестись  вскачь
для  выполнения  своих  задач.
Нас  научили  делить  время  года.
Ведь  оно  у  нас  отдельно
для  работы,  семьи  и  дома,
для  забав  и  для  основного.
Если  счастливей  становимся  с  каждым  днем  –
время  не  зря  проживем.
Если  ты  полностью  завален  делами,
значит  стресс  выращиваешь  своими  руками.
Список  дел  на  каждый  день  и  записная  книжка
служат  времени  умишком.
Время  предоставляется  всем
на  равных  правах  бесплатно,
но  как  ты  им  дорожишь
в  Жизни  безоглядной?
Минуты  сегодня  –  твоя  завтрашняя  Жизнь,
укрась  настоящим  мгновением  его  высь.
Прошлое  время  никогда  не  вернется,
а  будущее,  если  оно  наступит,
будет  называться  настоящим,
вдали  манящим.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705368
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.12.2016


За себе Господа моліть свідомо…

За  себе  Господа  моліть  свідомо.
За  усмішку  тата  та  матері,
коли  обійняти  їх  можете,
цінуйте  ці  хвилини  сприятливі.
Шануйте  білий  день,  коли  сонечко  сяє,
шануйте  й  ніч,  коли  зіроньки  палають.
Запитуйте  у  себе,
чим  заслужив  цю  Земну  Благодать?
Чи  зміг  їй  віддячити,
тепла  сердешного  віддати?
Люба  Україно,  ти  мій  родовід,
знаєш  потуги  усіх  поколінь.
Заможно  ми  ніколи  не  жили,
та  прагнули  кращої  долі.
Доле  моя,  доле,
ти  мене  не  цурайся,
оберігай  мене  на  кожному  кроці,
і  з  успіхом  побратайся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2016


Безкінечно…

 Безкінечно  я  б  дивилася  на  воду,
на  її  джерельну  красу.
Безкінечно  я  б  дивилася  на  живий  вогонь,
що  бере  в  свій  не  слухняний  полон.
Безкінечно  я  б  дивилася  в  твої  очі,
шукаючи  в  них  порятунку  серед  ночі.
Безкінечно  я  боюсь  потрапити  в  самий  низ  буття.
Безкінечно  бажаю  всім  пливти  порічці  часу  в  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705228
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2016


В туманную погоду…

 В  туманную  погоду  тоже  пишутся  стихи.
Сквозь  мглу  видны  силуэты  спешащих.
Домой  ли,  на  свиданье,
нет  нам  остановки  -  покаянье.
Дождливая  пора  тоже  одинокая,
с  завесой  поволокою.
Взгрустнётся,  встрепенётся,
захочет  подрассеится,
откроет  завесу  Мира,
любуйтесь  Природой  родимой.
Она  ведь  по-особому  прекрасна,
красками  балует  нас  повсякчасно.
Даёт  нам  Жизненные  Силы.
Цените,  что  именно  Мы
живём  в  этом  Мире!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705213
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.12.2016


Щемить серце за Державу Рідну…

 Щемить  серце  за  Державу  Рідну.
Хочу  її  бачить  щасливу  й  гідну,
красиву  й  мрійливу,  дієву  й  порядну,
в  ряду  Країн  не  другорядних.
Вона  для    цього  має  потенціал  –
народне  трудяще  коло
й  Вождів  з  поглядом  науковим.
Хочу,  щоб  ще  при  нашому  Житті,
минула  криза  на  її  Путі.
Вона  квітуча,  дбайлива,
в  творчості  своєї  мила.
Хай  квітне,  не  бідує  Країна,
промінням  сонячним  окрилена.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705037
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2016


Выдохнула осень…

Осыпается  репейник
и  колючая  трава,
осень  планомерно
берёт  свои  права.
Сизый  стелется  туман,
дыма  струйкой  голубой,
далью  манит  и
дивной  пеленой.
Стою,  отдав  рассудок  забытью.
Безмятежно  гаснут  яркие  краски.
Веет  первым  зимним  холодом.
Скрылись  солнечные  лучи,
полумрак,  как  к  ночи.
Сплела  осень  венок
с  осенних  листьев
и  трепетного  тумана.
Зелёные  газоны
поблекли  желтезной,
осень  теряет  свой  покой.
Выдохнула  осень
лета  просинь!

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705035
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.12.2016


Милий…

 Милий,  твої  очі  -
цвіт  п'янкого  дурману.
Милий,  ти  втіха  серця,
душевна  наснага.
Тебе  в  мріях  солодких  купаю,
з  чим  й  засинаю,
ніби  колискової  тобі  на  ніч  співаю.
Ніби  бунтую,  ніби  корюся,
в  полон  до  тебе  стрімко  несуся,
як  ніжна  крижинка
тану  в  обіймах,  на  жаль,
це  сну  мого  повінь  замрійна.
Милий,  чому  ж  не  дружить
бажання  з  розлукою,
лише  пеленає  гіркою  тугою?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2016


Скрип единственных шагов морозного дня…

Летит  первый  снег,
как  всегда  неожиданно  и  тихо.
Редкие  робкие  снежинки
устраивают  перегонки.
Опускаются  на  Землю  не  торопясь,
как  бы  на  осень  оглядываясь.
Загадываю,  как  падающим  звёздочкам,
свои  потаённые    желания.
Тороплюсь,  как  оказалось  их  и  немало,
шепчу  упрямо.
Прошу,  не  противоречу  Природе,
во  всём  должна  быть
поэтическая  справедливость,
Судьбе  на  милость.
В  воздухе  запахло  зимой,
даже  войдя  в  квартиру,
слышу  его  аромат  нежный,  дивный.
Родная  природа  крепче  нас  помнит
времена  года.
Каждое  дерево  хранит
прикосновение  прадедовских  рук.
Скоро  метель  укроет  периной,
сном  своим  неукротимым.
Люблю,  задрав  голову,
зажмурившись  принимать
снежинки  на  лицо,
их  удивительное  зимнее  "тепло".
Чувствую,  я  теперь  не  сама  по  себе  -
отрезанный  край,
Природа  со  мною  рядом,
мой  Земной  Рай!
Каждая  мечтаем  услышать  скрип
единственных  шагов  морозного  дня,
того,  кому  нужна,
для  кого  б  не  чужая  была.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704828
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.12.2016


У кожному джерелі свій смак води…

 У  кожному  джерелі  свій  смак  води,
своя  родзинка.
У  кожного  своя  любов  на  дотик.
У  кожного  своє  палає  серце.
У  кожного  в  думках  своя  надія.
У  кожному  погляді  своя  мета.
У  кожній  квітці  своя  загадка  прекрасна,
то  ж  і  думки  про  наше  Життя  ясні.
Метаморфози  з  людьми  різні  трапляються,
а  може  це  щастям  й  називається.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2016


Живём в третьем тысячелетии…

 Живём  в  третьем  тысячелетии,
сколь  велико  значение
нашей  Жизни  на  Земле.
Учимся  бороться  за  выживание,
но  не  смотря  ни  на  что,
женщины  находят  силы
улыбаться  этому  Миру.
Неугасим  Свет  лампадочек
женских  сердец.
Слишком  много  мужских  качеств,
мы-  женщины  сейчас  наработали,
пытаясь  противостоять  обстоятельствам
и  тяготам  Жизни.
Кажется,всей  Жизни  не  хватит,
чтобы  научиться  обиды  прощать.
Ничтожен  результат
прошлых  усилий  Души,
да  и  прошлое  ворошить  не  спеши.
Когда  женщина,  как  Луна,
сияет  отражённым  Светом  мужчины,
вот  тогда  только  они  две  половины.
Чувства  друг  друга  нужно  уважать,
муж  умирая  успел  сказать,  что  ему
было  легко  со  мною  жить.
С  Судьбою  не  поспоришь,
она  редко  спрашивает,
что  хочет  человек,
она  не  зря  зовётся  Судьбой.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704606
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.12.2016


Линия Жизни…

Линия  Жизни
на  моей  руке,
нажаль,  самая  короткая.
Я  -  женщина  традиционная,
во  главе  всего
забота  о  семье  и  быте,
с  опозданием  вспомнила  и  о  себе,
о  душевном  наитие.
Пытаюсь  открывать
новые  аспекты  бытия,
считывать  информацию
окружающего  Мира.
Ставка  на  Жизнь  высока,
подпитка  энергетическая  тоже,
не  растирайте  окружающих
вокруг  себя,
Вам  же  по  Жизни  дороже.
Предвкушаем  нечто  на  подъёме,
да  ведь  это  Новый  Год  идёт.
За  месяц  уж  суетимся,
всё  приводим  в  движение,
тащим  подарки  и  ёлки,
а  праздников  то  сколько,
трещит  материальное  положение.
Рождество  и  старый  Новый  Год,
новогодних  хлопот  воз.
Загадочный  код
года  Огненного  Петуха,  
когда  проживём  узнаем,
на  сколько  же  он  прыток.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704445
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.12.2016


Евро - 2012…

За  покликом  сердець,  на  потребу  Євро-2012,  ми  запалили  спортивне  багаття.
Наші  душі  прагнуть  Перемоги,  нехай  відкриються  спортивні  дороги.
Рве  вітер  стяг  жовто-блакитний,  не  зупиняє  напругу  спортивну,  гідну.
Наша  Країна  всіх  здивує  гостинністю,  щедрістю  й  добротою.
Блакитне  небо,  ясне  сонце,  відкриє  в  Європу  віконце.
Яскраве,  спортивне,  зелене  поле,  зустрічає  вболівальників  напоготові.
Хай,  солодкою  стрілою,  летять  перемоги.
Відчувається  в  повітрі  напруга  змагань.
Нова  спортивна  Епоха  відкрила  тріумфальну  дорогу.
Співуча  українська  мова  летить  від  усюди,
в  ній  приховані  Народні  Скрижалі,
втамовує  спрагу  в  змаганні.
Хай  Кобзарі,  піснями  прославляють  рідну  Державу,
за  неї  вболіває  увесь  народ,
кує  волю  до  перемог.
Сам  Бог  нам  допомагає  й  силою  своєю  благословляє.
Дає  нам  Дух,  що  рве  до  бою,
випробує  спортивну  Волю.
Боротися  будьмо  та  вигравати,
ніщо  нас  не  буде  зупиняти.
З  надією  на  нагороди,
згадуючи  спортивні  зльоти.
Україна  радіє,  сяйвом  сія,
друзів  з  усюди  щиро  віта.
Ми  -    спортивна  надія  народу,
наше  гасло  –  перемога,  щастя,  й  свобода.
Сонячні  промені  обіймуть  арени,
вболівальники  увімкнуть  сирени.
Слава  Україні,  рідній  Державі,
навіть  зорі  вказують  на  запеклі  змагання,
безліч  рук  кортять  до  аплодування.
Цю  пісню  треба  нести,  як  стяг  жовто-блакитний,
він  вдохновить  на  грандіозні  спортивні  битви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704438
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2016


Чому тремтить моя душа від любові?

Чому  тремтить  моя  душа  від  любові?
Чому  серце  пестить  її  надію  нездійсненну?
Чому  ніч  мовчить  знесилена  негодою,
надія  ж  моя  хоче  жити  спокусою  та  вродою.
Уранці  сиріє,  шелестять  дерева.
цілуються  ясне  сонечко  з  блакитним  небом,
виникає  бажання  дієве.
Смуток  ночі  гасне,
а  натомість,  народжується  світлий  день,
новий,  прекрасний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016


Ночь смеётся…

 Ночь  смеётся,
за  родным  порогом  разбитая  дорога.
Скрип  двери  родной  услышу  ль?
Благодаря  войне,
я  стала  злою  стужей  снегопада,
а  не  днём  весенним.
Сама  себе  не  рада.
Наверно,  обрету  теперь  покой
только  тогда,
когда  сойдётся  Небо  с  Землёй
в  минуту  Господнего  Суда...
Мы  видно  забыли,
что  только  плечом  к  плечу,
поднимается  якорь,
продолжается  Путь.
Сейчас  сумерки  дыма
пеленой  окутали
мой  родимый  город,
чувствую  душевный  голод.
Только  всё  теряя  осознаёшь,
сколь  дорога  Земля  Родная.
Там  разрушены  не  просто  дома,
а  мой  Мир,
где  бродят  тени  не  родившихся  снов,
чувствуется  тяжесть  этих  оков.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704222
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.12.2016


Ты чувствуешь…

 Ты  чувствуешь,
Господь  с  тобою!
А  значит,  всё  под  силу!
Сомнение,  тревога,  уходи!
В  лицо  смело
смотри  Миру,
глаза  не  отводи.
Мы  -    бесконечное  поле
наших  возможностей,
в  сторону  от  дел  не  беги,
твоим  желаниям  нет  предела.
Поступай  по  Жизни  смело!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704030
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.12.2016


Екскурс у філософію …

 Екскурс  у  філософію  на  потребу  щастя.
Половина  кажуть  -  мають,
а  половина  -  ні.
Щастя  любити  Землю,  своїх  дітей,
щастя  бажати  їм  добра.
Щастя  чути  один  одного.
Щастя  вірити  в  краще  майбуття.
Навантажує  людину  стрес,
несприятливе  середовище,
наркоманія  сорому.
За  щастя  людина  повинна  боротися,
навіть  без  боротьби  з  собою  не  щастить.
Зараз,  навіть,  очі  в  очі,
спілкуватися  нема  потреби,
замінило  інтернет  -  життя.
Але  ж  є  й  реальне  Життя,
де  серце  наше  б'ється.
Є  й  життєві  кореневі  основи.
Якщо  за  спиною  не  має  гидоти,
не  має  й  поводу  до  нещастя  норову.
Я  хочу  посміхатися  біді,
не  хочу  бути  не  щасливою,
хочу,  щоб  сльози  від  щирого  кохання  були,
а  не  від  туги  кожноденної.
Хочу  бути  особливою,
вірити  в  щасливе  майбутнє.
Ми  всі  хочемо  бути  щасливими,
то  й  будьмо,  від  щирого  серця,
від  душевного  спокуття.
Любов  до  всього  повинна
займати  перше  місце  в  Житті.
Не  розлийте  ж  її,
як  воду  на  коромислі,
без  задньої    думки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704026
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2016


Якби моя воля…

 Якби  моя  воля,  ніколи  не  знала    болю.
Життя  рушником  розіслала    по  долі.
Якби  знала  де  впаду,  заздалегідь  підтрусила    соломки,
щоб  не  було    в  боки  уїдливо.
Як  би  Господь  не  вів  мене  за  руку,  як  мале  дитя,
скільки  б  накоїла,  зрадивши  своє  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703809
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2016


Не пеняйте на Бога…

Не  пеняйте  на  Бога,
что  не  помог,
ведь  в  суете  житейской,
мы  его  не  просим,
а  потом  протягивая  руки,  голосим,  
что  всем  помогает,
а  нам  нет.
Кто  стучит,  тому  открывают,
навстречу  зову  руки  протяни,
и  в  ответ,  я  точно  знаю,
будет  то,о  чём  и  не  мечтаешь  ты.
Любимая  пословица  -
"Как  тревога,  так  до  Бога!",
запоздало  всегда  звучит,
но  многому  нас  учит.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703805
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.11.2016


Верба.

 Верба  під  вітром  склонилася,
мов  молоде  дівчисько  з  тугою  вклонилася.
Гай  шумить  десь  там  далеко,
а  вона  на  березі  одинока,  мов  та  лелека.
Не  сумуй,  прилетить  пташка,
зів'є  на  тобі  гніздечко,
повеселішає  і  твоє  сердечко.
Весна  листячком  вбере  твою  красу,
милуватись  можна  буде  в  ранішну  росу.
Вік  твій  на  те  й  даний,
щоб  п'янити  красою  пряною.
Під  тінню  твоєю  знайде  відпочинок
кожна  зневірена  й  втомлена  людина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703557
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2016


У Господа нет рук, кроме наших…

 У  Господа  нет  рук,  кроме  наших.
Так  не  запачкаем  их  грязью  поклажи.
Весь  Мир  у  ног  твоих  Он  положил,
но  ты  не  понял  и  не  оценил.
Сколь  велико  Его  доверие
к  разуму  нашему  без  сомнения.
Как  сердцам  нашим  Ему  достучаться,
коль  мы  не  умеем  открываться?
Человек  –  не  хирург,
операцию  делать  не  берется.
Так  почему  же  мы  судим  о  деяниях  Бога,
со  своего  вселенски  малого  порога.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703556
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.11.2016


Прошу Бога…

 Надеюсь,  уже  переждала  самое  трудное  время  в  своей  Жизни.
Подобно  Святому  Франциску  прошу  Бога:
дай  пережить  то,  что  я  могу,
дай  изменить  то,  что  мне  под  силу,
дай  ума  отличить  первое  от  второго.
Чтоб  не  зря  на  разрыв  шли  мои  силы,
чтоб  в  нужном  направлении  ноги  носили,
чтоб  могла  грех  на  душу  не  брать,
никого  не  унижать,  не  обижать,
ни  с  кем  не  быть  в  ссоре,
а  купаться  в  дружеском  просторе.
Разорвать  пуповину  зависимости,
выбросив  из  Жизни  для  улучшения  Мира,
житейского  мусора  половину.
Чтоб  не  чувствовать  себя  брошенным  сыном,
а  наслаждаться  окружающим  Миром.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703376
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.11.2016


Вітерець.

 Вітерець  дмухнув  в  лице,
шовковистим  подихом,
ласкавим  та  ніжним,
мов  пір'ячком  лебединим  іскристим.
Смуток  зігнав  з  нього,  ласкаючи  вії,
в  цей  час  зрозуміла,
що  я  в  краще  не  втрачаю  надії.
Вітерець,  віднеси  від  мене  печаль  погану,
а  натомість,  залиши  лише  віру
і  душевну  наснагу  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2016


Приснился Ангел - Хранитель…

 Приснился  Ангел  -  Хранитель,
на  кровати  с  краю  сидел,  
грустный  -  не  весёлый,
белый,  прозрачный,
крылья  сложил,  опустив,
будто  к  несчастью.
Может  от  того,  что  боюсь  всего,
даже  холодных,  осенних  дождей,
не  греет  меня  парад
солнечных  лучей.
В  будущем  ,  надеюсь,
всё  же  улыбнётся  удача,
для  меня  она  так
много  значит.
Любят  наши  Ангелы,
золотым  написанные  просьбы,
умиротворительные  молитвы,    
берегут  нас  на  нашем  Пути  длительном.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703249
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.11.2016


Будь, як лозинка…

 Будь,  як  лозинка,  покірна,
під  вітром  випрямитися  гідна.
Бережи  посмішки  своїх  рідних  та  близьких,
харизму  бережи  свою  -  
успіху  допоможе  твоєму.
Щоб  не  було  невдачі,
бережи  серця  силу  та  свою  вдачу.
Навчись  слухати  там  де  говорять,
а  говорити  там,  де  хочуть  тебе  слухати.
Закрий  дверцята  душі  від    слабості  та  смутку.
Не  залишайся  без  надії,  віри  та  любові.
Не  відступай  без  бою,  не  має  серце  спокою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2016


Не знаешь, где оно…

 Не  знаешь,  где  оно
последнее  мгновение.
С  кем  больше  никогда  не  увидишься,
куда  больше  никогда  не  воротишься.
Не  знаешь  тот  последний  раз,
выставляешь  Жизнь,  как  на  показ.
Каждая  секунда  отлетает  в  небытие,
как  снежинка  тает  вдалеке.
Жизнь  тем  и  ценна,  пока  длится,
путает  свои  страницы.
Богатством  Души  хочу  поделиться.
Радостью  дышать,  видеть  и  слышать.
Не  ныть,  не  надеяться  напрасно,
и  будет  всё  у  нас  прекрасно.
Богатство  деньгами  не  измеришь,
оно  из  другого  измерения,
в  сердечном  место-расположении.
Надеюсь  всё  больше  на  Ангела-Хранителя,
своего  покровителя.
Он  знает  мой  первый  вздох  и  шаг,
только  Он  -  мой  Жизненный  Падишаг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703001
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.11.2016


Вечір.

 Сонечко  за  обрій  сідає,
відлуння  ночі  на  п'яти  наступає.
Настає  зелена  тиша,
не  гуде  від  вітру  навіть  дах,
спить  серед  гіллячка  птах,
квіти  поховали  голівоньки,
не  чути  запахів  стриманих.
Ніч  бере  все  навкруги  у  свій  таємничий  полон.
Висне  небо  зірковим  малюнком  акварелі,
сон  зайшов  у  двері.
Він  тишею  блукає,
в  небеснім  шатрі  купає.
Коли  час  нічний  на  небі  згасає,
ранішній  порі  шлях  відкриває.
Крізь  вікно,  промені  вії  колишуть,
порушують  дрімотну  тишу,
шепочуть  ранкові  пісні,
дивуюся  природній  силі  та  красі.
Німіє      подих,  душа  прагне  нової  сили.
Дзвенить  повітря,  сміється  золоте  сонечко,
над  нами  висне  туману  завіса,
купає  квітки  барвисті.
Захоплена  у  полон  хитрощами  краси,
хочу  любити  все  навкруги,
хочу,  щоб  зоріли  мої  очі  ясні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703000
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.11.2016


Я чувствую…

Я  чувствую,
полна  благости  твоей,
Господи!
Защити  на  жизненной
Стезе  меня.
Как  тает  воск  от  лица  огня,
так  пусть  уйдёт
и  печаль  моя.
Дай  право  радоваться  Жизни,  
заступись  на  дороге  капризной.  
Благослови,  Господи,
мой  дом,  где  пребываю,
и  о  твоей  силе  ,
ни  днём,  ни  ночью,
не  забываю.
Милость  пошли,
чтущим  память  твою,
покровителем  будь  каждому.
Даруй  нам  очищение
и  исцеление,
во  имя  твоего,
на  Иордановой  реке,
Святого  Крещения!
Молитва  обладает
силой  неземною,
молитесь  сердцем  и  душою.
Ведь,  только  сердцем
живёт  Человек.
А  Совесть  наша  -
это  голос  Бога
в  человеке,
так  будем  же,
верны  ему  навеки!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702762
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.11.2016


Росяне поле…

 Росяне  поле  виблискує  ніжно,
збирає  сльозинки  в  сріблясте  намисто.
Небо  веселку  купає,
кожну  квітоньку  доглядає.
Я  потрапляю  в  коло
небесної,  неземної  краси,
танцюю  зі  світлом  бірюзи,
лечу  за  водограєм,  бунтую,
шукаю  щастя,  радісні  миті  малюю.
Прошу  Волі  у  Небесах,
цілую  ласкавий  вітерець,
на  жаль,  це  лише  сна  мого  кінець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2016


Шипшина на морозі буяти вже не в змозі…

 Шипшина  на  морозі,
буяти  вже  не  в  змозі.
Віти  під  вітром  коливаються,
ще  силу  мають,  не  ламаються.
Кущі  гнуться,  туляться    один  до  одного  -  
так  вкупі  легше  вистояти,
сніжні  кучугури  в  заметіль.
Природа  також  відчуває  тривогу  та  біль.
Такої  суворої  зими,
ми  також  не  пам'ятаємо,
тепло  вдягнутися  не  забуваємо.
Лютий  -  лютує,
та  березень  на  нього  вартує.
Чаклує  красне  сонечко,
коли  заглянути  до  нас  у  віконечко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702561
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2016


Мы все пред Господом равны…

 Мы  все  пред  Господом  равны.
Любимые  и  не  любимые,
счастливые  и  не  счастливые,
здоровые  и  больные,
умом  наделенные  и  обделенные,
покладистые  и  строптивые,
сильные  и  слабые,
не  заметные  и  со  славою,
с  успехом  и  без,
с  силой  и  в  обрез,
ранимые  и  крепкие,
серьёзные  и  не  очень,
но  Жизнь  свою  прожить
каждый  по-своему  хочет.
Уму-разуму  набраться
и  на  Пути  своём  поменьше  спотыкаться.
Жить  на  пределе  своих  сил  и  возможностей
до  жизненной  определенности.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702558
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.11.2016


В церкви звонят колокола…

 В  церкви  звонят  колокола,
сам  Господь  зовёт  нас  в  гости.
Чтоб  в  несчастьи  не  унывали,
а  в  счастье  не  превозносились.
Счастье  зарождается  в  нежных  детских  сердцах.
Ветер  перемен  врывается  в  нашу  Жизнь,
как  в  открытое  окошко,  пронизывая  её  до  самого  дна.
В  детстве  живём  без  печали,
как  в  ясный,  солнечный  день,  залитый  золотыми  лучами,
а  дальше,  по-жизни,  будто  всё  случилось  не  с  нами.
Наступила  жизни  осень,  тучи  свинцом  нависли,
как  вечерняя  проседь,  невесело,  хмуро  и  угрюмо.
Невозможно,  чтобы  жизнь,  стоящая  стольких  слёз,
безславно  закончилась,  как  моросящий  дождь.
Как,  при  последних  лучах  солнца,
стихает  ветер,  светлеет  небо,
так  и  лучик  Света  осветит  мою  смущённую  Душу,
вытаскивая  счастье  наружу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702337
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.11.2016


Не треба нам лукавити…

 Не  треба  нам    лукавити  з  собою,
а  вмиватись  Божою  росою.
Давайте  прагнути  Волі
та  не  забувати  в  якому  живемо  просторі.
Бо  в  нас  буває  дуже  часто:
один  будує,  а  інший  це,  без  жалю,  руйнує.
Давайте  розвіємо  незгоди,
як  листя  осіннє  в  невтішну  мить  негоди.
Велике  море  любові  нехай  захистить  від  скорботи,
широке  поле  надії  нехай  нас  собою  зігріє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702332
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2016


Барвіночку мій, барвіночку…

 Барвіночку  мій,  барвіночку,
наснився  ти  мені,
наснився  ти  мені,
темної  ночі.
Кущику  густенький,
фіолетові  квіточки,
як  зіроньки  сяють,
як  зіроньки  сяють,
капельками  сріблястої  роси.
Барвіночку  мій,  барвіночку,
ми  твої  сини  та  дочки.
Відроджуй  в  нас  тепло  й  радість,
та  віджени  смуток  й  заздрість.
Барвіночку  мій,  барвіночку  ,
ти  не  мовчи,
навчи  бачити  правду
навіть  уночі!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702123
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.11.2016


Не счесть звёзд в поднебесье…

 Не  счесть  звёзд  в  поднебесье,
сияют  мелодией  прекрасной  песни.
Поколениями  на  них  взирая,
обращаются  с  молитвами
к  Обители  Рая.
Что  в  Жизни  не  познано,
то  и  влечёт.
Не  сдали  мы,
как  звездочёты  зачёт.
Падает  звёздочка  -
загадываем  желание,
с  надеждой  Мирозданию.
На  её  место  рождается  новая
с  крепкой  жизненной  основою.
Так  и  на  Земле,
рождаемся,  чтоб  совершить
великое,  но  многие  звёздочкой
падают  безликою.
Желания  будоражат  воображение,
но  для  воплощения  нужно
приложить  силы,
и  только,  желание  и  труд
всё  перетрут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702120
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.11.2016


И, отдам тебе…

 "И,  отдам  тебе,
хранимые  во  тьме,
сокровища  и  сокрытые
богатства,  дабы  ты
познал,  что  Я  -  Господь..."
Книга  Пророка  Исаии  45,3.


Давайте  осознаем  себя
любимыми  детьми  Господа,
дарящими  радость
с  вдохновением  другим,
но,  если  пытаешься
"урвать  от  Жизни",
завидуешь  другим,
будешь  по-жизни  один,
разочарован  и  уязвим.
Кто  щедро  делится  с  другими,
весёлый,  жизнерадостный
человек,  тот  и  продлевает
свой  век.
Знающий  людей,
побеждающий  других  -
силён,
знающий  же  себя  -  просвещён,
а  побеждающий  самого  себя  -
могуществен  и  умён.
Давайте  другим,
делитесь  и  Вселенная  
не  замедлит  дать  вам
ещё  больше,
сами  убедитесь.
Мы  -  прекрасные  
Божественные  создания
и  заслуживаем  всего
самого  наилучшего  в  Жизни.
Нам  дан  огромный  потенциал
от  Сил  нашей  Матушки  -  Земли,
чтобы  "сдвинуть  горы  мы  смогли".
Обогащение  Жизни  -
называется  счастьем,
а  Знание  гармонии  -
постоянством.
Мы,  следуем  Законам  Земли,
а  она  только  Законам  Неба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701860
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.11.2016


Ой, ти хмелю…

 Ой,  ти  хмелю,  хмелю  зелененький.
Була  я  дочкою  у  рідної  неньки.
Дитинства  щастя  черпала  сповна,
та  за  Життя  нещастя,
хіба  ж  моя  вина?
Ой,  ти  хмелю,  хмелю  зелененький,
п'янкий  та  густенький,
не  дай  збожеволіти  від  туги,
дай  щастя  жменьку.
Ой,  ти  хмелю,  хмелю  зелененький,
в  гроно  зібраний,  пухкенький,
віджени  смуток  у  дальні  краї,
а  натомість  насади  Райскі  Куща.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701859
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.11.2016


Любити Краiну…

 Любити  Країну,  життя  та  дитину,
мені  ніщо  не  завадить.
Такої  краси,  як  Українська,
немає  ніде,  скільки  не  бийся.
Де  б  ти  по  Світу  не  блукав,
ноги  самі,  за  покликом  душі,
знайдуть  дорогу
найближчу  до  рідного  дому.
Долу  їй  поклонися,      
вона  заслуговує  ще  й  на  більше.
Краса  її  шовкових  ланів
турбує  почуття  мрій.
Не  має  впливу  на  неї  похмурої  погоди,
її  украшають  навіть  роди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701656
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2016


Господи, будь с нами вечен во всём…

 Господи,  будь  с  нами  вечен  во  всём,
в  капельке  росы,  в  грудочке  Земли,
в  песчинке  малой,  в  дождинке  талой,
в  порыве  ветра,  шуме  листвы,
в  лучике  Светлом,  приходе  весны,
сиянии  лунном,  его  красоты.
Будь  Маяком  земным  нашим  душам  заблудшим,  
стопы  направь  в  направлении  нужном.
Сердца  очисти  от  зависти,  лести,
чувствам  прекрасным  дай  право  воскреснуть.
Заброшенный  вперёд  якорь  сдержит  и  корабль,
не  даст  стихиям  его  объять.
Высшие  Силы  ,  не  смотря  на  наше  неверие,
вновь  и  вновь  возрождают  доверие.
Приходят  на  помощь,
виток  за  витком,
складывая  спираль  эволюции  восходящей,
не  ропщите  на  них,
в  минуты  уходящие.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701654
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.11.2016


Небеса смотрят с высоты…

 Небеса  смотрят  с  высоты,
как  с  укором  трепетная  Мать.
Не  уберегли  Планету  мы,
перед  новым  поколеньем
отвечать.
Земля,  в  один  "прекрасный"  момент,
проучить  неожиданно  может,
и  только  Бог  нам  поможет,
чтоб  отступил
жизненный  напряг.
Не  двусмысленно,
в  религиозных  ощущениях,
понимаем  Его  нравоучение.
Чтобы  наступил
в  нашей  Душе  порядок  -
не  доводи  Природу
в  упадок!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701442
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.11.2016


Мама, вiчна по тобi пам'ять…

 Мама,  вічна  по  тобі  пам'ять.
При  тобі  мене  звали  донькою,
а  без  тебе  -  сиротою  гіркою.
Всі  спогади  для  серця  болючі.
Здається,  недолюбила  тебе,  
хоча  і  жили  з  тобою  радо.
Відійшла  у  світ  інший,
залишила  нас,  як  напризволяще,
без  тебе  кожен  день  не  несе
а  ні  тепла,  а  ні  щастя.
Ти  була  і  подружка,  і  добра  мати,
не  можу    по  тобі  не  сумувати.
Здається,  що  вийшла  ти  на  хвилинку,
відкриються  двері,  і  смутку  більше  не  буде,
сподіваюся  на  Чудо.
Я  без  тебе,  як  відколена  плавуча  крижинка
у  буремному  морі  буття,
де  знайти  сили  дожити  без  тебе  до  забуття?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016


Я теж зів'яну з часом…

 Я  теж  зів'яну  з  часом,  як  билина.
На  превеликий  жаль,  до  спритних  не  відношусь,
котрі  тільки  почують  слово  "соняшник",
то  вже  по  олію  мчать.
Дає  мені  життя  любові,
неначе  милостиню  жебракові.
Знаю,  людина  слабка  тілом,  та  дужа  духом,
на  тому  й  стою.
Несе  мене  життям,  неначе  пушинку  вітром.
Згасаю,  як  той  світлячок  на  сонці  безвинно.
Спостерігаю  за  осіннім  дощем,
та  коли  до  нитки  змок,
дощ  вже  й  не  страшний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2016


Хочу собрать воедино…


Хочу  собрать  воедино,  что  мне  дорого  и  едино.
Шлифую  новую  свою  Грань,
Мистерию  в  своей  жизни,
как  лучезарный  живой  кристалл  –
частицу  нетлеющей  Вечной  Жизни.
Ищу  на  свои  вопросы  ответы.
ПРОСТИ,  Господи,  в  Милосердии  своём,
слепые  наши  души.
НАУЧИ  верить,  когда  Разум  вопиет  о  потерянном.
СОХРАНИ  серебрянную  нить  между  нами,
ведь  охраняешь  даже  песчинку  малую,
снежинку  талую.
ПОМИЛУЙ,  в  твоих  руках  моя  Душа.
СПАСИ,  вращающий  Колесницу  Небесную.
НЕ  ОТДЕЛИ  от  Великого  Логоса  Вечности.
Свет  да  Любовь  Жизнь  дающим!
Аллилуйя  Лучезарным!
Аллилуйя  Всемогущим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701206
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.11.2016


Коли співала мені мама…

 Коли  співала  мені  мама  колискові  пісні,
було  моє  щастя,  як  у  тому  сні.
Риси  рідненької  згадую,
серце  краю  тугою.
Розбишакою  я  ніколи  не  була,
клопотів  їй  не  завдала.
Була  тиха,  смирна,  слухняна,
гарненька,  чорнява,  трохи  кучерява,
карі  оченята  мала.
Любила  Матір  усією  душею,
жалілась  лише,  що  брата  не  мала  -  
так  хотілося  його  мати.
Пішли  батьки,  а  був  би  він,
то  і  піддержав  та  зрозумів.
Ніколи,  при  змозі,  не  залишайте
по-одинці  дітей  у  цьому  Світі,
бо  їм  жити  важко,  побиваються,
як  підбита  пташка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2016


Молюсь, как будто наново рождаюсь…

 Молюсь,  как  будто  наново  рождаюсь.
Молюсь,  как  будто  сердцем  возрождаюсь.
Молюсь,  как  будто  Светом  наполняюсь.
Верю  в  будущность  Нового  дня,
в  силы  Света  и  Добра.
Верю  в  честность,  правдивость,  любовь,
от  которой  в  венах  закипает  кровь.
В  лучшие  качества  людские,
может  не  одни  мы  в  Мироздании  такие.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701037
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.11.2016


Моя Жизнь - слезинка Господа…

 Моя  Жизнь  -  слезинка  Господа,
дал  доброту  и  красоту,
и  отпустил  с  порога  Отчего
на  Жизни  долготу.
Он  знает,  что  стезя  нелегка,
видит  страдания,  дней  одиночества,
но  хочет,  чтоб  сама  выкарабкалась
на  гору  творчества.
Преодолела  Жизни  горечь,
обидой  не  захлебнулась,
избила  ноги  в  кровь,
но  чтоб  на  Земле
сполна  Уроками  отмучилась.
Ему  меня  жаль,я  знаю,
как  мне  своего  ребёнка,
но  сколь  меня  не  учи,
ошибки  колки.
Стараюсь  быть  достойной
Его  Перста  Жизни.
Сколь  же  не  совершенны
моей  жизни  порывы,
но  Он  знает,
сколь  для  меня  они
тяжелы  непостижимо.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700836
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.11.2016


Чим більше віршів я пишу…

Чим  більше  віршів  я  пишу,
тим  сильніше  мене  дивує
Сила  Слова.
Воно  л'ється,  як  річечка,
як  пісня  колискова.
Таке  живе,  чутливе,журливе,
замріяне,  щасливе,душевне,часом  крикливе,  
не  слухняне,  як  мале  дитя,
буває  іде  супротив,має  свій  мотив.
Хочу,  щоб  мої  слова
доходили  до  самого  серця,
навіть  коли  вони
з  присмаком  перцю.
Здається  його  домівка  серце,
воно  ніби  живе  окремим  своїм  життям,
іноді  крає  душу  навпіл.
Дуже  радіє  душа,
коли  моє  мале  внученя  хвалить,
уподобав  цукерки,
каже  на  рідній  мові,  щебече,
мов  мале  пташеня.
Наріжний  камінь  закладає  в  родині
саме  жінка  своїми  руками,
вчить  дитину  розмовляти,
вимовляти  перші  слова
і  першу  молитву.
Доглядаючи  за  її  колискою,
вона  є  його  головним  зодчим.
Виховання  нашої  кожної  дитини
потребує  докорінних  змін,
бо  це  має  на  всю  Країну  незгладимий  вплив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700834
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2016


Господи, мы твои гости на Земле…

 Господи,  мы  твои  гости  на  Земле.
С  зарёю  утренней  встаём,
и  видим  её  земной  покров.
Красоту  эту,  Ты  дал  нам  в  дар,
чтобы  в  могуществе  предстал  сей  бал.
Чарует  голубизна  неба,  вод,
леса  перламутровой  зеленью  ведут  хоровод.
Поля  колосятся  в  жатве  пиршества,
луга  -  в  танце  буянья  трав  и  цветов.
Красота  во  всём  земном,
от  травинки  до  Человека.
Ты  дал  нам  всё,  чтобы  помнили  тебя  до  Века.
Наивные,  кричим,  что  мы  хозяева  Земли,
а  ведь  всего  лишь  гости,
на  протяжении  каждый  своего  Века,
да  и  то,  не  всегда  благодарные  -
издержки  бытия  человека.
Господь  прощает  нас  за  всё,
видит  нашу  борьбу  самих  с  собою,
да  порой  и  очень  трудную,
хочет  узреть  в  нас  чистоту,
и  душу  мудрую.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700666
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.11.2016