| Сторінки (4/316): | « | 1 2 3 4 | » |
Минає час, минає час
Не кажи що все для тебе однаково
Бо нічого не варте те слово
І життя не почнеться наново.
Минає час, минає час
Чи бува не від того терпнуть руки
Й серце в тузі несе тихі муки
І невідворотній час розлуки.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2019
Як задивлялись очі у струмок,
Вслухаючись у пісню милозвучну,
А пісня що з струмочком нерозлучна
В душі лишалась хвилею думок.
О, ті думки такі необережні
З струмком пливли у хвиль сріблястій піні,
І все десь там немов незримі тіні
Губилися в далекому безмежжі.
О, ті думки заручниці у долі,
Що наче неоперені пташини
Лягли у хвиль сріблясті домовини,
А так хотіли вирватись на волю.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2019
Летять у даль смереки вдалині,
Колишуться гінкі верхи зелені
І я також хапаю вітер в жмені,
Летіти в світ ще хочеться мені.
Дивлюся в вись з розпукою в очах
Ще душу манить небо білосрібне,
До крил тих на млині думки подібні.
Шукаю свій у піднебессі шлях,
Уста мовчать хоч хочеться кричать,
Є на землі могутня інша сила
Яка немов мотузка вяже крила
І накладає на уста печать.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019
Де ся думи мої діли, де ся діли,
Полетіли думи мої в дальню путь.
А над землею сонечко злетіло,
Золотисті промені падуть.
Полетіли думи мої далі й далі,
Сам з собою залишився я один,
А десь далеко там туман вуаллю
Опада на зарослі ожин.
Полетіли мої думи, поскакали,
Там далеко куди оком не дістать,
Там де потік голубий полоще скали
І смереки з буками шумлять.
Там далеко сиві сосни і ялиці
Між собою мовлять тихо розговір,
І шепочуть всякі тайни – небелиці,
Хочеш вір тому або не вір.
Полетіли мої мрії в темну гущу,
Намагався зупинити й не спинив,
Темна гуща вже назад їх не відпустить,
Не вернуть їх з тої сторони.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019
Все тепліше сонце на обочі
Й летить мандрівна птаха голосна,
І забє зеленим маєм в очі
Скоро, скоро дівчина – весна.
Заспівав би – та шануюсь постом,
Великодний звичай не велить,
Моє серце весело і просто
Спів пташиний буде веселить.
А під небом із світів далеких,
З вод глибоких де немає дна,
Несуть вість сумну в село лелеки,
Що далеко там шумить війна.
Та не мутне сонце на обочі,
Ті не хоче слухати жалі,
Бо не має в світі тої моці
Щоб спинити паростки з землі.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
Димок від сигарет
Окопом вихилястим,
Дрімає кулемет,
Дрімає пес Сірко,
Ця тиша наче глей,
І цей туман білястий
І сніговий замет
Мов свіже молоко.
Утеплений бліндаж
Парує з чаєм кварта
І пульс перетина
Думок тонка струна,
Пливуть,пливуть думки
Та скоро вже на варту
І нижче до землі,
У повний ріст не варто,
Там в сизуватій млі
Скресає далина.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827746
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.03.2019
Гудять тужливо комарі в зеленім гаю
І в небі висне хмарок ширина.
А я сьогодні молодість свою шукаю,
Шукаю молодість…а де ж вона?
І ще в житті надії є святі і чисті
І щастям плюскотить душі струмок.
Допоки пісня воркотить в зеленім листі
І не урветься срібна нить думок.
Ти не лякай мене німою тишиною
Ніхто не зможе серця зупинить
Допоки ще душа моя тремтить струною
І гай зелений ласкою шумить.
Бабче
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019
Вже двадцять перший вік
Й життя пішло на згиби.
Відсунь печалі вбік,
Печаль твоя погибель.
Ти чуєш гул, здаля
Йде ворогів орава,
Розтоптані поля
І ти не маєш права
Упасти і спочить
Й віддати все чужим.
Допоки ще висить
Понад землею дим,
Живи ще довгу мить
Допоки рветься з тріском,
І хлопці молоді
В Авдіївці і Пісках
В вузьких окопах мокнуть,
І кров із ран біжить
Не маєш права вмовкнуть.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019
Затужу, замовкну, заридаю,
Й обличчя моє зблідне наче віск,
Всі струни обірвалися й не грають
Там де Небесній Сотні обеліск.
А сірий брук холодний дощ полоще,
Отак в плачу минають скорбні дні.
Та ніяк не змити кров на площах,
Ніяк її не випалять вогні.
І вітер не візьме її на крила,
Червону біль оту, червоне зло.
Терпи серденьку хоч терпіть несила,
Терпи серденьку раз таке було.
Терпи серденьку поки все минеться,
І гніве мій терпи і жалю мій.
Терпи, терпець допоки не урветься,
Терпи, лише сміятися не смій.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019
На базарі люд голодний,
Гай , дивився скільки міг.
А по тілу піт холодний,
За халяви сипле сніг.
Сніг цілющий до врожаю,
То ж гуляє хай пурга.
Люд торгується, вражає,
Бо ж й копійка дорога.
Все копишиться, вирує,
Паром дихає земля.
Мудро світом Бог керує,
Метикую собі я.
Метикую я бо мушу,
Бо така тепер доба,
Люди – душі, а крізь душі
Проступає худоба.
Щось у мені каменіє,
То у холод то у жар,
Метикую я і зрію
Як торгується базар.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Пригадалося літо
В час Святого Різдва,
Грають барвами квіти
Там на килимі трав.
Ще під горою зриться
Й блакитне джерело,
І грає і іскриться
У нім вода мов скло
Над ним Марія Діва
Провісниця життя,
Тримає на колінах
Малесеньке дитя.
Вода джерельна плине
Поміж сади тече,
І дивне світло лине
З Маріїних очей.
І з неба світло світить
Лишає дивний слід.
Пють пелюстками квіти
Небесний сонця мід.
Парище.
2019р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019
За вікном завія замітає даль,
Сам себе жалію - схлипується жаль.
У саду під снігом тихнуть яблуньки,
А думки між ними навперегонки.
Доля чи недоля – Божий промисел,
Думи вечорові – добрі помисли.
Стелю і лягаю, вип’ю свої сни,
Сам себе благаю, дочекай весни.
Ловлю давні звуки крізь галуззя літ,
Зустрічати мама вийдуть до воріт.
Заховались роки в вечоровий дим,
Серце мов мембрана – дзвоном золотим.
Парище
2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2019
Відродився нині в раші КГБ –ешний прах,
Суне погань руська світом смерть і страх.
Плач діточий чути де та погань ступить
Плине кров потоком, поле вкрили трупи.
Наслідок отої «братньї» опіки
Скільки у могилах, скільки ще каліки?
Світ широкий видить – та що там казати,
За Вкраїну – Неньку нам і воювати.
Поки духом сильні, поки тілом годні,
Ворога збороти мусимо сьогодні.
Отака нам доля, розсуд наш здоровий
Що би не носити на руках окови.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819155
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.12.2018
Накрило землю листя постаріле
А потім листя снігом земело.
Високі гори одіяла вділи,
І вже здається так завжди було.
Під білим снігом заніміли дахи,
З коминків вилітає чорний дим.
Вже заховались сизокрилі птахи
У Храм Святий під дахом золотим.
А небом вітер гонить хмарів гущу,
І наче хмари ті пливе життя.
Втікає час від нас у дику пущу,
Назад йому немає вороття.
Літам минулим вороття немає,
Отак життя жартує між людьми.
Як осінь, що в снігах отих конає,
Отак колись сконаємо і ми.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018
Стали легші зими, стали довші літа,
І ночами часто снитись стали сни,
Що земля довкола вкрита ніжним цвітом
Що фіалки квітнуть – вістуни весни.
Колихає вітер замаєні луки,
Красоту небесну зносить поза край.
Напувають серце соловіїв звуки,
І душа радіє наче пнеться в рай.
Де дві річки чисті мов сестриці близькі,
З полонин високих починають шлях.
Де пасуться в лузі коні норовисті
А над ними ширить сизокрилий птах.
Завмирає серце – чи краса то згуба?
Аж від того щастя двоїться в очах.
Наче тулить губки свої любка люба
Зазирає в душу, наганяє страх.
Поки зморок ночі затуляє очі,
Наче світло боже миготить, летить.
Поки зморок ночі сняться сни пророчі,
Сняться сни пророчі – зупинися мить.
Парище
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2018
Чуєш звуки, чуєш дивні звуки
Й небо сіра хмара обплела,
Сіли білі лебеді на луки,
Сіли дочекатися тепла.
Дивляться вони як понад хати
Летить пахучий дим із димаря.
Й їм пора у вирій відлітати,
Їм пора летіти за моря.
Не сумуйте лебеді біленькі,
Не сумуйте у журбі німій.
Є сьогодні в України – Неньки,
Сподівань багато і надій.
Не сумуйте лебедоньки нині,
Вам далеко будуть сниться сни.
Може вам присняться на чужині,
Сонцеквітні подихи весни.
Все минеться й час такий настане,
Теплий вітер розжене туман.
По весні холодний сніг розтане,
Встане щастя з марева оман.
І земля очнеться від утоми,
Пишні квіти знову розцвітуть.
Тільки памятайте путь додому,
Піднебесний памятайте путь.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2018
Не ногов людини а крилом пташини
Промину скоренько гори і долини,
Там де схоронені батько мої й мати,
Де замкнені двері на самітній хаті.
Пів життя првів єм з ними у розлуці,
Пів життя тужило серце у розпуці.
Думав що не верну, думав що загину
Так завела доля в далину – чужину.
Не пропав єм в світі – то звершилось чудо,
А тепер вертаюсь як ягня із блуду,
Зустрічає мовчки самотинна хата,
Отака гостина – за розлуку плата.
Жадно напуваюсь із криниці – студні,
Тихо хилить днина сонце за полудне.
Сяду на порозі, втома жмурить очі,
Вітерець колише граби на обочі.
Хата самотина і пустинні стіни,
Вже мене з чужини тут ніхто не стріне.
Ластівки тихенько зиркають з під стріхи,
Знай собі співають, скільки їм потіхи.
Оглядаю хату, кожний закамарок,
Чи вона для мене, чи я їй подарок.
Та живому жити і живе гадати,
Хто на що спосібний те і буде мати.
Гомонять як завше смерекові гори,
Ворони літають понад чорні звори.
Сам собі говорю, що там говорити,
Треба ся нарешті газдівством журити.
Щоб було де стати, щоб було де сісти,
Було що зварити і було що зїсти.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2018
Відшелестіло листя і опало,
Природа заніміла й наче спить.
Незабувай минуле щоб не сталось,
Незабувай, хай серденько щемить.
Незабувай, хоч це життя й нелЕгке,
В житті прекрасним треба дорожить.
Хай те минуле наче тінь далека
Незабувай, хай серденько дрожить.
Життя таке, його не перепишеш,
Воно солодке хоч і не просте.
Незабувай,хай серце легше дише,
І сад весною знову зацвіте.
Ще соловей в саду заллється співом,
І зацвітуть до обрію лани
Поки минуле мов прекрасна діва,
Тобі всміхатись буде здалини.
Парище
12. 12. 2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2018
16 травня 2018р на фронті від кулі снайпера загинув український воїн Гундер Сергій Михайлович (Позивний Татарин)
Серце окуте в смуток,
Небо повите в дим.
І воювать не круто
Вмерти щоб молодим.
Нащо ж ходив по грані
Знав же наступить мить,
Станеться все востаннє,
Куля лиш просвистить.
Мовчки протер люстерце
Снайпер – нічна сова.
Куля навиліт в серце..
Крапля крові жива
Збігла по свіжій рані.
Впала вниз голова,
Неподалік гортані
Обірвались слова.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816040
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 02.12.2018
На війні людей багато злих,
На війні в окопах тісно й вузко
Там солдати граються в живих,
Із землі знімають чорну луску.
Там довкола чорно – білий світ
Й де твій шлях урветься, невідомо.
Там думки зриваються з орбіт,
І летять крізь відстані додому.
Жовта осінь листям замела
На могилах квіти скамянілі.
Тільки тим не хочеться тепла,
Тільки тим, що вижить не зуміли.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813879
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.11.2018
Щаслива знов приходить мить,
І знов душа летить високо,
Далеко бачить світле око,
Аж там де сонце променить,
І вже нічого не змінить.
Від того ока не відвести
Як тепле сонце землю пестить,
Душа любується й дзвенить
Тепло вбирає. Й навзаєм
Все віддає в подяку долі,
Теплом наситившись доволі,
Стає як бог, багатієм.
Й нарешті розумієш ти
Те, що тобі уже ніколи
У цьому замкнутому колі
Кінця й початку не знайти.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2018
Летить по небу каравела біла
А дивне серце спомином гуде,
Було, земля співала й шепотіла,
Світило з неба сонечко руде.
Ой сЕрденьку, не так уже сьогодні,
І мрією себе не обманеш.
Як полетиш, пропадеш там в безодні,
І з чужини додому не вернеш.
А осінь насувається поволі,
І суне, наче лава кам’яна.
І все летять у ірій чиїсь долі,
А чиїсь покалічила війна.
І відлітають й там зникають долі
Десь там за краєм, де межі нема.
Ой ти серденьку привикай до болі,
Бо ще прийде за осінню зима.
10. 2018р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809166
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.10.2018
Злітає жовте листя, душа – раба ілюзій,
А місяць волохатий останнє жито жне.
І на руно овече тече вино зі шлюзів,
І вітер бригантину по небу десь жене.
Пливуть на бригантині пісні дзвінкоголосі
У безкінечнім небі туди далеко аж,
Де смуглоликі греки по скелях ходять босі,
Де майстер бородатий вписав себе в пейзаж.
Там де пастух лінивий пасе іржаві коні,
Пристане бригантина під скелями в куті,
Там виноградні грона цілує сонце в скроні,
Там море носить сонце в прозорім животі.
Там серпокрила птиця щасливі мрії горне
В своє гніздо на скелі, немов на п’єдестал.
Там відродиться серце і не згорить на чорне,
Не пошматує тіло пошарпаний метал.
Парище
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2018
Плинули хмари на схід
Над розбомбленим містом,
Над розірваним мостом
Плинули хмари
Звично і просто.
А внизу тілу з тілом
Тісно на полі.
І в’ються тіні,
Б’ються із ворогом,
Платять задорого.
Крізь хмари місяць
Котом змудрілим
Дивиться в діри,
Чи ж ви здуріли.
2018р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796880
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.06.2018
Вже піднялося сонце золоте,
Сине небо падає за обрій,
Земля сріблясто росами цвіте,
І обіцяє ранок бути добрим.
Щаслива прокидається земля,
Ароматом літа пахнуть квіти,
І хочеться душі понад поля,
Десь за туманом вранішнім летіти.
Їй хочеться радіти і любить,
Загубивши розум безнадійно,
Щасливою злетить вона за мить
У небеса, як тільки вітер війне.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2018
Час є ота невидима стіна
Що давно вже поміж нами стала.
За нею радість і печаль сумна.
Невидима, але міцніша сталі
Вона здалека й тягнеться у далі.
Вона – далека пелена туману,
Ти душу не вводи свою в оману,
Нехай вона не плаче за минущим
Не вернеться воно вином цілющим.
Вже радості минущі не чекай,
Стіна та вічна – швидше привикай.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2018
Кущилися хмари, люд так ними марив,
Та тільки всміхнувся на небі небесний отець.
В землі наче рани потріскані шпари,
Далеко за обрієм стелиться білий ситець.
Всохли ліси вже, океани й болота,
Збираються в вирій в зів’ялих лугах журавлі,
Кінчається серпень і терпне голота,
З надією дивиться в небо з сухої землі.
І знову прогнози мов в душу занози,
Віщують постійно лише африканську жару.
І що тут робити, хоч смійся хоч в сльози,
Дощу не віщують в гарячу серпневу пору.
У пеклі сухому душа знемагає,
Хай Господь Великий мене за оте вже простить.
Що думка мов птаха до неба сягає,
Що буду дощу і роси в нього трохи просить.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2018
Куплю зорю на ринку,
Посію навесні.
І виросте зоринка,
Що снилася у сні.
Посію під віконцем,
Як влітку зацвіте.
Буде вона як сонце,
Небесне золоте.
За ніч роса зірницю,
Наповнить по вінці.
Напитися водиці,
Прискачуть стрибунці.
А потім, як пелюстки,
На квітці відцвітуть.
Насіннячка малюські,
На землю упадуть.
Поллю насіння рясно,
І зійде квіток з сім.
Зоринки – квіти ясно,
Світити будуть всім.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2018
Йшов я й ненароком зупинився
Над струмочком в калиновій тіні.
І здалось мені що світ змінився,
Серце аж забилося в тремтінні.
Милувались квіти над водою,
А струмочок любувавсь на квіти
І співав тихенько пісню свою,
Пісеньку таку співав про літо.
Пісенька весела дальше лине,
Заставляє битися сердечко.
Над водою у кущі калини
Виплітає пташечка гніздечко
Забуяло все і враз розквітло,
Білі квіти повгинали гілки.
Буйні трави тягнуться на світло,
На причілку загуділи бджілки.
Вигравав струмочок дивне соло,
Хвиля вітру пісню відносила.
І земля раділа доокола,
Все краси з’єднала тайна сила.
Парище.
15 04 2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2018
Червоні маки рвуться навесні,
Гніздо лелече вниз болюче пада…
В порожніх вікнах не горить лампада,
Червоні маки рвуться на війні.
Весна немов би журавлем ячить,
Не журавлі – то так війна клекоче,
Коли вже наклекочеться досхочу,
Коли та кров червона замовчить.
Червоні маки рвуться на горбах,
А чорні хмари наче чорні труни
І рвуть і рвуть в душі болючі струни.
Червоні маки рвуться на гробах.
2018р
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786822
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.04.2018
Плинуть хмари понад дахом срібним птахом,
Плинуть хмари наче білі кораблі.
Вслід за ними мої мрії довгим шляхом
Відпливають, в золотій згорають млі.
Грає сонце поміж хмари мерехтливо,
Серце криком – гей ви там в далечині
Не втікайте мої мрії так квапливо,
Бо не знаю чи догоню вас, чи ні.
Не зникайте мої мрії дуже скоро
У далекий, безкінечний, вічний світ.
Зупиніть мені на мить весняну пору
Поки ще на вишнях квітне білий цвіт.
Те що має, у житті цім має бути,
Зупиніться ж ви намріяні мої.
Дайте ще мені послухати, почути
Як співають свою пісню солов’ї.
8 -04-2018р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2018
Заходить сонце понад гаєм
І небо ризи роздягає,
І тінь до обрію ступає,
А зорі, зорі вдалині
Уже запалюють вогні.
Листки над явором тріпочуть
Про щось тихесенько шепочуть,
І засипать ніяк не хочуть,
П’янкий вдихаючи чебрець
Зітхає тихо вітерець.
Світ мальовничий і прекрасний,
У такі хвилі повсякчасно
Думки приходять теплі й ясні.
Земля співає, я той спів,
Завмер – порушити не смів.
Хитали квіти пелюстками
Земля співала, я те саме
Ледь шепотів у такт устами.
Я шепотів, мій милий краю
Понад усе тебе кохаю.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2018
Злючим зелом поросли поля ожинні,
Багряниться наче кров на гіллі глід.
Листопадом стелить осінь по стежині,
Жовтим листям замітає осінь слід.
Жаль, що ще життя не мож прожити вдруге,
Накормити журавля ще раз з руки.
Все минає й все вертає вічним кругом,
Лиш минулі не вертаються роки.
Скоро землю замете холодний вітер,
Усе більше білим стежку застеля.
І як підеш не повернешся вже звідти,
Звідти будеш лиш дивитися здаля.
Біле поле, біла доля, білі скроні,
Засніжила моя рідна сторона.
Час минає мов сніжинка на долоні
І все ближче видається далина.
Парище.
2017р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2018
Усе уже пройшло, усе уже забуте,
І теплий потиск рук, і поглядів тепло.
Нічого не було, хоча й могло би бути,
Нічого не було, нічого не було.
Життя воно таке, таке неповториме,
Завжди є в ньому все, і радість і печаль.
Мов риба в тонкий лід, у серце бились рими,
Нічого не було, один лиш тільки жаль.
За днем минає день, минає мить за миттю,
Буває часто так, що серце защемить.
І думкою життя прошите наче ниттю,
Нічого не було, від того і болить.
Я знаю що тебе не можна не любити,
Та спокій річ така – його не купиш ти.
Його на раз в житті лиш можна загубити,
Його за все життя так можна й не знайти.
2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2018
Хто ж то знає, хто то знає
Що те серце хоче.
Світлоока скрипка грає,
Серденько тріпоче.
Разом з нею, разом з нею
радісно і мило.
Полетіло б над землею
Якби мало крила.
Над землею понад луки
Несло б свої мрії.
Грає скрипка линуть звуки,
Серденько радіє.
Понад полем понад плаєм
Скрізь душа літає.
Світлоока скрипка грає
Серденько зітхає.
2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2018
У Карпати, у Карпати
Де не можна не кохати,
Там де в грудях дзвонить серця благовіст.
Там де сонце, там де світло,
Де завжди над цілим світом
Піднімається душа на повний ріст.
Там де трави – зелениці,
Де шепочуться ялиці,
Там де білий світ спинився і затих.
Там за даллю золотою,
Я зустрінуся з тобою,
І нарву тобі світанків золотих.
Будуть наші дні щасливі
Там де птиці галасливі,
Де струмочком вниз втікає срібна нить.
Там де квіти пахнуть густо,
Знов струна золотовуста
Обізветься, заспіває, забринить.
2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2018
Земля мов діжка, небо як деко,
Зіронька зорці світить далеко.
Нічка наступить, сонечко згасне,
Серденько тужить моє нещасне.
Серденько моє дума бентежить,
Та котру люблю комусь належить.
Та, котру люблю про то не знає,
Іншого когось вона кохає.
Місяць високо звечора сходить,
Зорями в небі він верховодить.
Серденько тужить моє незримо,
Серденько плаче – хто ж його стрима.
Очі закрию, нею лиш мрію,
Їй лиш сказати про то не смію.
Серденько плаче в тугу закуте,
Немає кому того збагнути.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2018
Холодний вітер кришить хмари сірі,
Та не зрікайся своїх гордих мрій.
Не вір що більше не зоріє ірій
Що вже кінець і вже нема надій.
Минуть холодні блискавиці й громи,
І світло знову вийде на простір.
Залишиться по всьому тільки спомин,
Ти тільки не здавайся, тільки вір.
Та все ж з тобою будемо відверті,
Сьогодні Чорна зрада жниво жне.
Ти поклянись, за безневинні смерті,
Нехай їх наша помста не мине.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2018
Надпивши хмільного вина
Шептала зболено вона
Люби, люби мене,
Допоки ніч мине,
Допоки можна йти
В розтануті світи.
Поки туманні плеса,
Поки тужіють перса,
Відпий вогонь в очах
Допоки не зачах.
Я те що ще у тебе є,
Чого тобі так не стає.
Я тут, остання твоя річ,
Люби, люби допоки ніч,
Я тут, я тут...
1998р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2018
Там тільки квіти хімічні.
Далі око не бачить край,
Шикуються тіні вічні
Десь в уявлений рай.
Вже цвяхи забиті в деко,
Дуже швидко горбок росте.
Око не бачить далеко,
Око не бачить те
Що тіні, то свічі з воску,
І лиш скапають - вже нема.
Бо тіні не мають мозку,
Тіні - за ними тьма.
Парище
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2018
Застигли кроки…
І знов запалять сотню свіч,
І зазиратимуть до віч
Тобі звисока.
Чи ж то замарно?
Зійшли вони на небеса.
І нікельована сльоза
Впаде на мармур
В камінне ложе.
І знов обступлять зусібіч,
І знову буде довга річ
До тебе Боже.
Така печаль...
А кулі знов не холості,
І світ розпятий на хресті.
А ти мовчав.
А світ палючий.
Сльоза на землю опада,
За що омила кров руда
Дніпровські кручі?
Парище
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2018
Душа – свіча що догорає тихо,
Терпляче задивляється у сни.
В минуле там, де юний вітер дихав
Тим молодильним подихом весни.
Ти душу не буди нехай впадає
В ті тихі сни свої неговіркі.
Нехай у сні тихенько пригадає
Минулі дні солодкі і гіркі.
Душа така що їй усього треба,
Тепер їй найдорожча кожна мить.
Вона у снах вдивляється до неба,
Немов би хоче зіроньку зловить.
Ти не буди, нехай поспить хоч доти,
Допоки не насниться їй усе.
Нехай той сон немов солодкий дотик
Для неї давню радість принесе.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2018
Весна минає й літо бистротечне,
За тим приходить осінь і зима.
Не обіцяй мені кохання вічне,
Того кохання вічного нема.
Дні минають – звужується коло,
А в нім життя - лише любовна гра.
Коли стихає в ній останнє соло,
Приходить розлучатися пора.
В житті кохання мов роса медова
Що опадає з неба задарма.
Як є воно – життя таке чудове,
Життя сумне – коли його нема.
Очей від нього відвести несила,
Його нам з неба шле Всевишній Бог.
Як є воно то відростають крила,
З ним легше йти в житті до перемог.
Не обіцяй мені кохання вічне,
Пообіцяй хоча б коротку мить.
Нехай воно немов вітри зустрічні,
Кудись у даль повз нас не прошумить.
Парище
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2018
Від села у поле стежка
Наче сонячна мережка.
Марширують залюбки
Босоногі козаки.
Марширують хлопці толком
Затягнули пісню тонко.
Пісня в небо полетіла
Жайворонком задзвеніла.
По стежині в полі в лузі
Марширують хлопці друзі
Босоногі отамани,
Моє серце в грудях тане.
Пісня в небо полетіла,
Моє серденько із тіла.
Моє серденько радіє,
В України є надії.
Парище
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2018
Запалила осінь калинові грона,
Проминуло літо як і не булО.
Засвітився іній в смерекових кронах
І заосеніло раптом, замело.
Затягнуло сивим льодом над рікою,
Одяглася в тишу рідна сторона.
Та немає в світі щастя і спокою,
Було би інакше як би не війна.
Бо війна несе нам чорний дим і зраду,
Гинуть кращі хлопці в неспокійний час.
І в душі сьогодні лиш одна розрада,
Як кладе молитву під іконостас.
Як нам далі жити, як нам далі бути,
Час збиратись знову всім нам і зівсюд.
Щоб ще раз до правди владу навернути,
Щоб ще раз чинити на Майдані суд.
Гляньмо всі до сходу в обрії похмурі,
Бо невідворотна вже настала мить.
Щоби вталувати чорні буйні бурі,
Щоби раз й назавжди ворога спинить.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Опало листя восени,
Знов холод тіло точить.
І лиш тобою сняться сни,
Ще щось обом пророчать.
Усе в мені, і плач і сміх,
Така душа двомісна.
Слова вдихаю з уст твоїх,
І знову серцю тісно.
Опало листя і нема,
Лиш в небі хмари сірі.
І тільки музика німа
Тих снів, в які ще вірю.
Парище .
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Шумить водою потік у долині,
І лиш киває головою гай.
А ті рокИ мов хвилі швидкоплинні,
Втікають теж за синій небокрай.
І дні минають та чомусь здається,
Що то у далі відпливає дим.
А на світанку сонце засміється,
І обізветься криком молодим.
І світ ще раз розпукне пелюстками
Сліпучий і гарячий мов вогонь.
А я до нього доторкнусь руками,
І поспішу за сонцем удогонь.
Парище
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2018
В чужині, де довелось бувати
Все зАвжди споминається одне.
Височіють над селом Карпати,
Понад водою вітер вЕрбу гне.
На світанку сонце з неба гляне,
У тишині, в солодких снах ще спить
Те село під дахом солом’яним,
І так трава – росяниця блистить!
Душу кличе материнське слово
Все через час, через пітьму німу.
Я туди вернусь обов’язково,
Ти не питай, ти не питай чому.
Бачить сни душа моя лірична,
А в снах отих синіє рідний край.
В чужині душі чомусь не звично,
Я повернусь, чекай мене, чекай.
І летить душа моя чаїно,
До тебе всі дороги і путі.
Рідний краю – Ненько Україно,
Ти найдорожча у моїм житті.
Парище.
2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2018
Немов тая качка – чорнуха
Над хвилею човен пливе.
А вітер доносить до вуха
Як буря здалека реве.
Туман над рікою парує
Немов сотворіння живе.
Й вода життєдайна вирує,
Коріння під скелями рве.
І смутку у серці багато,
Й думки у рибалки сумні.
Не варто, нема що гадати
До берега вспіє чи ні.
Бо здіймуться хвилі мов стіни,
А човен у бездну впаде.
І лиш передзвоном подвійним
Над Лаврою дзвін загуде.
До Бога рибалка благає,
Бо дуже не добрий то знак.
Що чорне вороння кружляє
І не вгомониться ніяк.
Київ
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018
Проминають і літа і весни,
І натомлене болем життя.
І ніщо, як Христос, не воскресне,
Все відійде колись в небуття.
Та здаватись не маємо права
До кінця не пройшовши путі,
Для нащадків залишивши справи,
Незакінчені в цьому житті.
Засіваймо ще землю щоб літом
Золоті в ній дозріли жита.
Що би тішилась сонячним світлом
В небесах наша Сотня Свята.
Ще будуймо розвалені стіни,
Поки є і можливість і час.
Захищаймо свою Україну
Для нащадків у спадок від нас.
Вже минуле для нас не досяжне,
Лиш майбутнє надію несЕ.
Люди, будьмо сміливі й відважні,
І зробім для майбутнього все.
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2017
В білій тузі земелька остила,
Сіра позолота річку вкрила.
Закружляла біла пані в танці,
Вже немає більше осінь шансів.
Все довкола стихло непорушно,
Бо холодна красота бездушна.
Так без сонця сумно в ріднім краю,
Що без жалю туга серце крає.
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2017
Шила мати доні нову льолю,
Вишивала мати доні долю.
Клала полотенце на долоню,
Шепотіли губи доню, доню.
Шепотіли губи знову й знову,
Вишивала квітку калинову.
А калина білим цвітом квітла,
Що би доля доні була світла.
Матінка над льолею хилилась,
Матінка над льолею молилась.
Шепотіли губи без зупинку,
А з очей котилася сльозинка.
Вишивала мати думу тихо,
Щоби обходило доню лихо.
Вишивала мати в небі зорі,
Вишивала мати квіти в полі.
Поцілунки на сорочку лляла,
Льолю до серденька притуляла.
Шила мати доні нову льолю,
Шепотіли губи доню, доню.
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2017
Залюбувавшись на красу
Якось необережно.
Я бачив сум, я бачив сум
В очах твоїх безмежних.
Побачив я , з твоїх очей
У самому куточку
Сльоза скотилася, ачей
Росинка по листочку.
А ти всміхнулася мені
Чомусь так неуміло.
Що десь під серцем в глибині
Згірчило й заболіло.
Усе владналося, потім
Ми знову цілувались.
Та я не знав що назовсім
Тоді ми вже прощались.
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2017
Ти по свому,
Й по своєму мрію я.
Мабуть тому
Мрія в кожного своя.
Ще лиш осінь
А вже хочеться весни.
І в волоссі
Позапутувались сни.
День сьогодні
Знов осліп і онімів
Ллються води
Вже й забуто скільки днів.
Бачиш, бачиш
Не сховатись, сльози скрізь.
Осінь плаче.
Скільки виплаканих сліз!
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2017
Понад полем, понад полем – гаєм,
Полетіла думка в даль безкраю,
Лиш тихесенько торкнулася крилом
До хмарини що біліє над селом.
Угорі між хмарами і небом
Знаєш, світ малий мені без тебе.
За тією хмаркою – завією
Вслід летить душа моя замріяна.
Ти несеш для мене мрії нові,
Там де ти горять вогні кленові.
Там де ти земля палає барвами,
А без тебе мрії стануть марними.
Ти душі необяснима сила,
Ти несеш для мого серця крила.
Здалини всміхнись мені кохана.
Світ з тобою - квіточка весняна,
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2017
Наші дні за небокраєм
Вже хтось відміряв.
Мене ти більше не кохаєш
А я не вірю.
Те наше літо вдалині
Мов дивна казка.
І кожен день тепер мені
Як Божа ласка.
Ще серце спомин береже
Окуте в смуток.
Але минулого уже
Нам не вернути.
Туман у далину пливе
І небо хмарить.
Кохання вже не оживе
А я ще марю…
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2017
Заснути думка не дає мені,
Десь там поля засіяні житами
І тепле сонце світить над хатами.
Ясніє небом Україна вдалині.
Снується моя думка наче нить,
У снах я розмовляю з краєм – Раєм.
А біль все більше й більше серце крає.
І більше й більше моє серденько болить
А сни несуть і сумніви і біль,
І землю ту що все для мене квітла,
І небо те в якім безодня світла.
Й кохання давнього солодкуватий хміль.
В чужині, де молюся і каюсь,
У казку давню, дитячих веремій,
І в те дивне світло вистражданих мрій
Я ночами в снах так часто повертаюсь.
2006р.
Сургут
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2017
Дні минають, дні минають
Літо, осінь знов зима.
Споминаю, споминаю
Ту любов, давно якої вже нема.
Як кохались, як любились
Вже давно минула мить.
Та щось в серці залишилось
Що ще й досі гірко раною ятрить.
Не була любов бездонна
І вже випита до дна.
Залишилась біль солона,
Біль солона залишилася одна.
Наші мрії як ті пташки
Відлетіли в синю вись.
Наче коні із упряжки
Розпряглися і по світу розбрелись.
І нема тепер потреби
Йти нам разом пліч - о –пліч.
Ти від мене я від тебе
Розлетілись наші мрії врізнобіч.
Дні минають, дні минають
Літо осінь і зима.
Споминаю, споминаю
Ту любов, давно якої вже нема.
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2017
Квітла в небі літньому
Квітка семицвітная,
І ногами босими
Ми ходили росами.
Не збагнуть як час іде,
Скоро вітер загуде
Білими загулами,
Там де раньше були ми.
В міднім храмі осені
Впало листя стосами,
Ти забудь мою біду,
Я вже більше не прийду.
Не прийду вже більше я
А подамся в ті края,
Там де світлая зоря
Квітне блиском янтаря.
Як до неї добіжу
Я тій зіроньці скажу,
Ти світи ясненькая
Там де моя миленька.
Там де ми кохалися
Там де цілувалися.
Там де серце з глибини
Доторкалось до струни.
Хай згадається їй теж
Як любов не мала меж.
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2017
В тишині ми одні. Ніч зоріє,
А в душі десь на дні пісня зріє.
Хто так зміг нас обох переплести,
Що очей і думок не відвести.
Наче мед, наче хміль пахнуть губи,
Хто так зміг щоб обом було любо.
Хто так зміг що з очей світло ллється,
І в обох наче дзвін серце б’ється.
Хто так зміг, чи той день, чи той вечір,
Що немає між нас порожнечі.
Хто нам дав отаке клопотання,
Що в цім світі зоветься коханням.
Хто любові нам дав так багато,
Що аж хочеться землю обняти.
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017
Смуток в серце болем впився
Біль у серці залишився.
Як стебельце б’ється серце
Туга повнить світ.
А кохання вже химерне
І ніхто його не верне.
Квіти – мрії і надії
Осипають цвіт
І душа немов холоне.
Лиш думки летять як дзвони
Понад полем – очеретом
Летом, летом.
Та душа даремно марить,
Небесами чорні хмари,
І чужа холодна сила
В’яже крила.
Чи ще тугу свою лишу?
Чи ще болі заколишу?
Чи напишу свої жалі
На скрижалі?
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2017
Ще трави шумлять і ще квіти буяють,
Та день вже вібрує осінній.
Ти туди не ходи я тебе умоляю,
Там у вітті сплетінні ховаються тіні.
Ще днина ласкавить в зеленім величчі,
Зупинися, світ зупинивши.
Я лиш буду блукати в твоєму обличчі
І тонути, тонути в зіниці все глибше.
Світлом визріє спів, а потім лиш сниться,
Земля не буде уже раєм.
Та поки ще ця осінь під сонцем піниться,
Ще кохана не квапся в безкрає,
Спинися.
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2017
Піду, піду я високо в гори нині,
Де вівчар пасе овець на полонині.
Там де вітер смерековий повіває,
Де поганої погоди не буває.
На світанку там завжди буває світло,
На світанку сонце дивиться привітно.
Вітер віти колихає ялинові,
То вдіває ліс в той час обнови нові.
Я пройдуся понад скелями, краями,
Там де беркут пролітає над плаями.
Там де небо до землі буває ближче,
Де злітаються орли на токовище.
Там де хмара над горою завжди висне,
Я наберу повні груди й гучно свисну.
Може крикну, може тихо прошепочу,
І травою над землею затріпочу.
Тай потягнусь, руки витягну до неба,
Не дістану – та мені того й не треба.
Тільки в хмарку загорну комету – душу,
Тільки трохи свої мрії розворушу..
Парище
2017р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2017
Душа чекала крику в тишині.
Холодна осінь і неважні справи,
А за вікном нічого крім темряви,
Самотні дні мов мури камінні.
А теплу плоть холодний страх жене.
І кожен звук стає таким важливим,
А шум дощу мов пісенька тужлива,
Мов гостра криця душу тихо тне.
Земля у жовтих шрамах мов в іржі.
Знов ніч ховає пагорби в тумані,
І знов летять, летять думки оманні,
Летять немов нагострені ножі.
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2017
Люба дитино, ти поглянь, подивися,
Отам за межею якраз.
На тому кущі поселилася птиця,
Я такої не бачив ні раз.
На птиці отій золоте диво – пір’я,
Як дрібно воно мерехтить.
Немов в небесах пролітало сузір’я,
І на ній зупинилось на мить.
Як дивно отам засіяли околи,
Ти люба дитино дивись.
Такого уже не побачиш ніколи,
Як полетить та птиця у вись.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017
Життя летить і час не жде,
Несеться все мов вітру шквали.
Знов день минув, а ніч прийде,
Засіє білим перевали.
І світ увидиться мені
Сумним, ніким не обігрітим.
Зима несе холодні дні,
Але душа живе ще літом
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2017
Ще недавно мені поле шепотіло,
Ще недавно мені вітром гомоніло.
Чуєш, чуєш як сира земелька плаче?
Чуєш, чуєш чорний ворон в небі кряче?
Шепотіло мені поле – чуєш хлопче,
Вже на сході рідну землю ворог топче.
Шепотіло мені поле тихо, тихо,
Ой пильнуйте, на Вкраїну суне лихо.
Шепотіло, наче в душу зазирало,
А на сході в білих барвах небо грало.
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757619
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.10.2017
Окрилений вечір серце бідне не тішить,
Не милує очей ясний місяця плин.
Ой леле, не чекай мене більше,
Я з своєю печаллю залишусь один.
Зблудився мій спокій за тією горою,
Де не видно нічого лиш зорі одні.
Ой леле, не являйся марою,
І ночами вже більше не снися мені.
Метеор пролетів по небесному лоні,
Лиш на мить заблистів і навічно погас.
Ой леле, бліднуть маки червоні,
І як той метеор догорає мій час
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2017
Дивився світ очами моря й суші,
Як сад осінній тихо догорів.
Як відлітає листя наче душі,
Як дзвонять дзвони плачем матерів.
Сумне життя не залишає втіхи,
Осінні квіти встигли відцвісти.
А час на круглі дати ставить віхи,
І на могили тесані хрести.
Високий світ, над ним лиш всесвіт вищий,
Захмарний голос слухай і німій.
Зітлілий прах лишає попелище,
Те попелище втрачених надій.
Хтось дивиться на все те з вище. Звідти
Хтось дивиться а очі повні сліз.
Зітлілий прах забере скоро вітер,
Забере і розмече потім скрізь.
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2017
Туман зника і вранішня роса,
Ласкає сонце землю обережно.
Душа летить мов птах під небеса
Щоб подивитись край землі безмежний.
Приходить час і в грудях знов болить,
Під небом думка доганяє хмари.
Чи знала ти, чи знала ти коли?
Що все життя душа тобою марить.
Були надії більші і малі,
Та все в цім світі то лиш Божа ласка.
Душа тебе любила на землі,
А ти хотіла неземної казки.
Цей милий світ був раєм для життя,
Ще спомини постійно душу тішать.
Та вже назад немає вороття
І складно все. Хотілось би простіше.
З тобою поруч бути так пишавсь,
Та ти на все дивилася тверезо.
І навіть той малий останній шанс,
Так обережно клала на терези.
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2017
Рожеві хмари угорі,
І очі, очі – якорі,
Мене до першої зорі,
Не відпускали.
І сині погляди з під вій,
Мені навіювали мрій,
Ногам наказували – стій,
І ноги мої застигали.
І не подітися ніде,
А серце в грудях аж гуде,
Я вже не знаю що буде,
Пульсує в жилах кров гаряча.
А погляд б’є мене у прах,
І та усмішка на губах,
І красота така, аж страх,
Очам те бачить.
Стискає погляду петля,
І захиталася земля,
І мов на крилах журавля,
Душа злетіла.
За нею я іду на зліт,
Вже піді мною цілий світ,
І серце наче динаміт,
Зриває тіло.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2017
Недавно ще так сонце гріло,
Дощем спадало золотим.
Сьогодні ж небо обважніло,
Туманом вкрилося густим.
Ще за теплом банує тіло,
Та не вернути теплу мить.
Свічею літо догоріло,
Холодний вітер лиш шумить.
Доокруж осінь – серце в’яне,
Раненько сонце не встає.
І тільки хмара олов’яна,
Руно холодне в небі в’є.
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2017
Гасився день за небосхилом,
А ми дивилися здаля.
Яка ж ото потрібна сила
Щоб оберталася земля.
Щоби земна неслася куля
Туди ж куди і день летить.
Де серед чорного розгулля
Стоокий всесвіт золотить.
Ми так вдивляли наші очі
Через вечірній той заграй.
Де день впадає в тайни ночі
Чи там початок чи вже край?
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2017
Як швидко час втікаючи летить,
Не зчулись ми а вже й заосеніло.
У пелену сховалася блакить,
За пагорби низенько сонце сіло.
Не чекай лети собі без мене.
Лети собі ти пташе перелітний,
Моє серце не печаль тружденне.
Бо час не вЕрнеш як і день цей літній.
Вже так як було більше не буде,
І мому серцю вже печалі досить.
Хай вітер в жовтім теремі гуде,
Кохання молоде моє відносить.
Парище.
06 09 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2017
Чи справді то було чи сон це,
Дивились жахаючись ми.
Безсило боролося сонце,
Із повстю холодної тьми.
Земля вивергалася ревом
У акті смертельної гри.
Безлисті і мертві дерева
Вгинали могучі вітри.
Долів опускалися руки
Важчала душа від ридань.
І в дупла ховалися круки
Свою вижидаючи дань.
Земля до кінця перемокла,
Зловісну б пору пережить.
Мечем задіймленим Домокла
Природа нащадкам грозить.
Молились ми: Господи явся,
На смуток оцей наполяж.
Лиш грім в небесах розсміявся
Молитву сприйнявши як блаж.
3 09 2017р
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2017
В моїй душі тісній
Знов виникає біль тупий і мука.
Без міри душу втомлює розлука
З тобою краю мій.
Душі найкращий лік
Молитися і каятись у всьому,
І поскоріш вертатися додому.
Пов’язана навік
Біжить з далечини,
Найбільше тут вона воліє волі
Тут виростають крила на роздоллі
В простір Галичини.
В раю Галичини,
Давай душі накази і поради
Для неї ти є джерело відради
Що хочеш те й чини.
2017р
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2017
Її ім’я на скелях ти писав
Тим наче вузол розрубав Гордіїв.
Свій біль і жаль на камені лишав,
Для себе оставляв одні надії
Минали дні і снилися тобі,
Уста медові мов принади раю.
І ті високі скелі кам’яні,
Й потоки що внизу під ними грають.
Бувало що в годину грозову,
Коли здавалось мить прийшла остання.
Між скелями високими ти звав,
Своє, давно загублене кохання.
А вітер буйний як гірський сурмач,
Хапав твій крик, мішав зі своїм свистом.
Здавалося душі твоєї плач,
Кудись летів поміж гіллям безлистим.
Надії твої гасли день за днем,
Злітали з серця тугою . За краєм
Ще десь далеко дихали вогнем
Ти відчував що з ними теж згораєш.
Минали ночі в тузі і журбі,
А ти вдивлявся у Карпатські склони.
Кудись втекти хотілося тобі,
Куди ж втечеш, коли душа холоне.
Якось ти задивився на гору,
Потім ще вище знесла тебе сила.
Туди, де в смерековому бору,
Повівають смерекові крила.
Вона дивилась зупинивши крок,
А погляд той з тобою диво коїв.
Здавалося що мерехти зірок,
В її очах хтось десять раз подвоїв.
Коли ж вона всміхнулася тобі,
Зір заяснів долаючи безкрає.
Про зустріч ту у лісі на горбі,
Ти вкотре сам для себе повідаєш.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2017
До розмови не стану з тобою,
Лиш погляну й відразу ж німію.
Те що серце розбите любов’ю,
Я сказати тобі не посмію.
В моє серце ти влучила мітко,
І душа вже спокою немає.
Наче сонце земля на досвітку
Погляд мій лиш тебе обнімає.
Хвилювання невидиме зовні
Розривають у грудях серденько.
І уста мої майже безмовні
Лиш для тебе шепочуть тихенько.
Ти як глянеш то зразу ж від того,
Щоки жар без жалю обпікає.
І замало простору земного,
Душу щось аж до хмари знімає.
Наче сонце без міри жадана,
Де й поділась в житті рівновага.
Отака то любов нездоланна,
Наче та розбуянена брага.
2017р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2017
Висихає роса на губах.
Де той серпень, колосся падуче?
Де сьогодні те літо квітуче?
Жовкне ліс мов поранений птах.
А серпень тулиться до землі,
За болотами сонечко сіло.
Дивно швидко те літо відцвіло,
Запеклось як картопля в золі.
2017р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2017
І не знаю що бажаю, сам не знаю,
Ще по тобі шлях верстаю білий світе.
У далеке ясне й світле зазираю,
Як дійти мені до нього й не зотліти?
Там за обрієм світання лебедине,
Та чи вистачить мені наснаги й моці.
І чи ще душа моя туди дорине,
Там довкола розкошують темні ночі.
Ще лишила мені доля днів остаток,
А надії сам собі тепер дарую.
Хоч не знаю чи кінець там чи початок,
Ще по тобі білий світе шлях торую.
27 08 2017р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2017
У очах твоїх сонце світле,
У очах твоїх квітка квітне.
Ти сьогодні така привітна,
Ти любов моя кінцесвітна.
Ти далека така й незнана,
Ти негадана і неждана.
Чи молюся тобі, чи прошу?
Ти сьогодні така хороша.
Чи то раз просив чи то двічі,
І дивився тобі у вічі.
Спокій був та кудись подівся,
Ти сказала мені – надійся.
Ти лиш раз мене цілувала,
А мені було того мало.
Не забути мені, не стерти,
Поцілунку того до смерти.
2017рр.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2017
Уже набрались крила моці.
Давно пора в політ, пора,
Душі не втримати емоцій.
Солодких слів почалась гра,
В очах така бездонна повінь,
І я тону у них за мить.
Той погляд наче теплий промінь,
Аж вглиб до серця струменить.
Ми заблукали разом знову,
Лиш під ногами тихий хруст.
І знов перервана розмова
І поцілунок з уст до уст.
А вітер листя замітає,
І повінь човен наш несе.
Так радість душі огортає
Що забуваємо про все.
2017р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2017
Всеосяжному світу спокій наскучив
Свята предковічна порушена тиша.
Там повзуть за межею мушлі блискучі,
Й небо високе чорна хмара колише.
І смуток чорний ангел крилами горне
На тіні що вже схилились над вбитими
Життя двоколірне становиться чорним,
Нам землю б свою зборонити щоб жити.
Пройдено межу, назад нема вороття,
Недалеко звуки породжують танки.
Кров витікає із ран, втікає життя,
В бурувате окрашені сірі світанки.
Помирати – померлому честь і слава,
Там за межею ворог тільки зрадіє.
Ну а перемагати теж – марна справа,
Коли за спиною принишкли злодії.
Честь і слава завжди боронити свій край,
АТО не АТО – завели на манівці.
Відлітають що день, відлітають у рай,
Що раз відлітають брати Українці.
Парище
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746145
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.08.2017
Пошепки молить вітер
Сонечком землю гріту.
Облітують бджоли літо,
Бджоли цілують квіти.
Зелено – біло чисто
Роси ряхтять усюди.
Наче земля намисто
Вділа на вільні груди.
Обрій далекий мріє,
Пісня у слові зріє.
Душу святий апостол
Кличе в безмежний простір.
2017р
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2017
Злі кулі зчиняють шквали,
І злі кулі зривають вись.
Шуліки навпроти й шакали
А що, ви того не чекали?
А що, ви нічого не знали ?
Колись
Серце поколе, поколе,
І бє болем знову під дих.
А душі по колу, по колу,
А душі навколо, навколо,
І чарка пекуча зі столу
За них.
Парище 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745192
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.08.2017
Роки ідуть минаючись,
Не хоче серце каятись.
Не кається, не кається,
В холодний дощ влюбляється.
А дощ паде, а дощ паде,
Душа залюблена іде
Калюжами, калюжами
Ногами неуклюжими
Мов заворожена іде,
Душа свої думки пряде.
А дощ шумить, а дощ шумить,
З душею тихо гомонить.
Душа радіє – грається
Аж серце розривається.
Лиш тільки ноги втомлені
Стоять в калюжі встромлені.
Злетіти хочеться мені
На небеса охмарені.
А дощ паде, а дощ паде,
Душа залюблена іде.
Парище 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2017
Ввійди наче тінь крізь відчинені двері,
І назавжди уже замуруй мої сни.
Уяві моїй, ти отій ненажері,
Ті невидимі крила якось обітни.
Серед темної ночі ляж біля мене,
В мою душу вдихни краплю свого тепла.
Щоб душа не просилась в небо черлене,
Щоб душа навіжена в світи не втекла.
Тулися щокою до мої долоні,
Хай розпач волосся упаде до плеча.
Щоб забилося серце в хвилях агоній,
І солона сльоза появилась в очах.
На світанку як перше проміння зіскрить
Ми проснемось. Знов в тілі з’явиться сила.
Усміхнемось і радо вдихнемо за мить,
Те щастя, якому немає мірила.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2017
Ростіть маленькі діти,
На подив всьому світу.
І в сонечком зігріту,
В земельку цю святу,
Колись посійте діти,
Любов і красоту.
Ви будьте наче бджілки,
Що з гілочки до гілки.
Із квіточки на квітку,
Перелітають влітку.
Маленькі Віка й Настя,
Ви сійте в землю щастя.
Щоб було щастя всюди,
Де проживають люди.
Посійте в теплім полі,
Свої маленькі долі.
Щоб виросли багаті,
Високі і крилаті.
2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2017
Дивлюся у очі. Читаю не бачачи літер,
Втопаю повільно в зіниць голубі оксамити.
Душа мов пір’їна легенько злітає на вітер
У всесвіт, і сили немає вже все зупинити.
Затягують глибше оті невідомі Бермуди
Кидають у прірву, ще для когось звільняючи місце.
Я знаю для мене його там ніколи не буде,
Там зорі колючі колишуть закоханий місяць.
Це життя тільки мить, безцінна в ній кожна хвилина,
Влюбляюся вкотре, чекаю небесної манни.
Бо я ж людина. Я лиш тільки маленька людина,
А людині любити було завжди притаманне.
Парище 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2017
Обважніли золотаві ранки,
Вітер віє й зворами гуде.
Шляхом у розіспані світанки
В попілаві далі думка йде.
Ще незнаним світом серце марить,
І очі випивають далечінь.
А по небу плинуть білі хмари
За собою тягнуть сіру тінь.
Скаче в грудях серце невтоленне
Так, наче не обїзджене лоша.
І стоїть немов заворожена
Терпким трунком дихає душа.
Парище 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2017
Зірка золотава з неба упаде
В молоду отаву, в зело молоде.
Зрить холодним оком місяць на село,
Ой немає проку з того що було.
Місяцю за обрій довго ще повзти,
Збудувати б добре до небес мости.
Бо не зупинитись хоч бери тай плач,
А земля велика й кругла наче м’яч.
Сонячна долина десь далеко є,
Шляху половина й сил вже не стає.
А в горі моргають зіроньки у сні,
Постихали в гаю птиці голосні.
У горі високо зірок не злічить,
Місяць зирить оком, киває й мовчить
Тихо далі суне. В рідній стороні,
Свої срібні струни залишив мені.
Парище .2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2017
Земля дала сили,
Любов дала крили
Й душа полетіла.
Широко, вкруг сонця,
Глибоко до донця
Куди захотіла.
Порине в просторі
Де зорі, де зорі
Душа моя – цяця.
Від рідного краю
До тихого раю
Понесе блукальця.
Та згадка все мука
Так серденько стука,
Його не спинити.
Душа не забула
Як гарно то було
Кохати й любити.
В осяжній блакиті
Земля в оксамиті
Так світиться барвно
Немов у намисті.
Жита золотисті.
Так гарно, так гарно.
Парище.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2017
Пізно. Сонечко спить.
Серед темної ночі
Небо в зорях висить,
Вдалині Ваші очі.
Вирина з забуття
Почування шалене.
Ви із мого життя
Не втікайте від мене.
Ох як важко мені
Добиратись до суті.
Одному в тишині
Помирать на розпутті.
Поки зорі ясні
Не сховались за хмари.
Вдалині, вдалині
Вій шовкових примари.
2017р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2017
Лине, лине думка шлях верстає ген туда,
Де в вечірньому упрузі сонечко сіда.
Думку – пісню за собою сонечко веде,
І жариною живою за гору паде.
День кінчається, збирає свою сіножать,
І хмаринки понад гори вдалину біжать.
Серце б’ється розіп’яте ледь душа жива,
Зоряницею рясною квітне сон – трава.
Хтось тихесенько шепоче й обніма мене,
Чи то може лист тріпоче й вітер віти гне.
Думко – пісне не спинися поки сонце спить,
Тихий вітер мою душу хай ошелестить.
Світить місяць зорі сіє в роси по траві,
Квіточками зарясніли свічечки живі.
Думко – пісне, думко – пісне думку не спинить,
Що душа моя намріє поки сонце спить?
Верби віти нахилили – нащо та журба,
Серцю весело і тепло й дивно ще хіба.
Де й подівся з серця смуток , поки все мине
Думко – пісне, думко – пісне помилуй мене.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2017
Сон полуду на очі наводить,
Так немов би дивлюсь в вікно.
Ой леле! Нащо спомин приходить,
Коли все минуло давно.
Душа полихає, плаче, рветься,
В серці знов нові надії.
Може здалека голос озветься,
Може сон щастя навіє.
Знов захочеться щастя людського,
Гордого, світлого і без міри.
І злине швидше вітру прудкого
Душа – пісня в небо сіре.
Звідти, протягом цілої ночі,
Поки сон той буде снити.
Буду дивитися в любі очі,
І порухи губ ловити.
А зорі золота сиплють струї,
Те золото сліпить очі.
І теє золото серце труїть,
Та прокинутись не хочу.
Бо як проснуся то зникнуть чари,
На серденьку стане тихо.
І знов до мене мов до примари,
Всміхнеться без жалю лихо.
2017рр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2017
Дбайливо земельку сиру
Вкриває неба деко.
Один однісінький стою
Чекаю зіроньку свою,
Нема. Вона далеко.
У небі місяць пломенить,
А серце туга крає.
Самотню думку не спинить,
Вона сьогодні кожну мить
По простору блукає.
Та знову іскорку ловлю,
А що мені робити?
В душі надію запалю,
Без міри край оцей люблю,
Бо як го не любити.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2017
Я вернуся
В час, натхненням коли надихає перший подих весни,
Біль у серці коли затихає, і красиві одні сняться сни.
В час коли до польоту із уст відривається пісня,
Забувається все що було, і не знати що буде опісля..
Я вернуся,
В час коли просипаються люди, дерева і квіти,
Коли серцю хочеться тільки любити і кохати й радіти.
Щоб знову не спати, від першої зорі до світанку,
Знову разом ночами випивати нашу любов до останку.
Я вернуся,
В час, який не забудемо більше вже жодного разу,
Коли на землі забуваються всі давні гріхи і образи.
Ляжуть наші сліди по асфальті і гулкім граніті,
Крім любові й кохання не буде нічого на білому світі.
Я вернуся,
Щоб ніколи ніхто не зумів нас уже розлучити,
Щоб твої і мої, назавжди ще змогли ми помилки простити.
Щоб разом розправити крила , над землею летіти,
І до світанку тихо на вухо слова дорогі шепотіти.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2017
У долині під горою б’є джерельце,
Синьооке і нестримне наче серце.
Невгомонне, голосисте мов дзвіночок,
Одягло на голову з трави віночок.
А до джерельця стежечка прим’ята,
І пахне доокола рута – м’ята.
Воно все свою пісеньку співає,
Напитися водиці зазиває.
Не змовкає, оживає знову,
Ти почуй, почуй його розмову.
Ти почуй прохожий, зупинися,
В синьооку душу задивися.
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2017
Як сонце в небі, що поза хмари,
То світить ясно, то враз зникає.
Так і та пісня, що наче чари,
То лине дзвінко, то затихає.
Пісню шепочуть губи дівочі,
То вона тоне, то випливає.
Наче та річка, і в дні і ночі,
В серденько моє силу вливає.
Понад землею, хвилею лине,
То пнеться вгору, до хмар, до грому
Від тої пісні, серденько стигне,
Мило і страшно серденьку тому.
До хмар до грому, в небесні висі,
Крізь моє серце пісня летіла.
Пісенька люба, призупинися,
Не забирай же, душу із тіла.
Як пісня лине, серденьку любо,
Як пісня стихне, серце тривожне.
То вона ліки, то вона згуба,
Без пісні жити серце не може.
Серцю і легко, серцю і важко,
Нащо ж та мука, хтось запитає.
Наче та пташка, біля піддашка,
Довкола серця пісня літає.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2017
Весняне небо розлилось блакиттю,
Цвіте трава краплинами роси.
А у садах, що розпустились миттю,
Весь день дзвенять пташині голоси.
Весняне небо мов прозоре око
Всміхається і сонечком горить.
Злетіти б нам аж ген туди високо,
Й поговорить, про все поговорить.
Піти б в поля напоєні нектаром
Тих квітів що так буйно розцвіли.
Візьми собі, візьми мене задаром,
Візьми й до свого серденька тули.
Поки земля у травах зеленіє,
Поки в очах втонула неба синь.
Візьми мене, візьми хай серце мліє,
Візьми мене й ніколи не покинь.
Як я тебе, люби мене так само,
Ніколи я тобі не скажу ні.
Поклич мене немов зорю до храму,
Не погаси запалені вогні.
2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017