Мартинюк Надвірнянський

Сторінки (4/316):  « 1 2 3 4»

Спали мене


Холодне  серце  більше  не  зігріти,
На  квітках  мрій  опали  пелюстки.
Мовчи,  мовчи  бо  слів  холодний  вітер,
Геть  розбиває  душу  на  шматки.

Життя  прожити  не  дається  двічі,
Завжди  прийде  по  осені  зима.
Мовчи,  мовчи  і  не  дивися  в  вічі,
Мене  на  цьому  світі  вже  нема.

Нема  мене  вже  там  куди  ідеш  ти,
Мене  розбив  у  чистім  полі  грім.
Спали  мене,  спали  мене  до  решти,
Спали  палючим  поглядом  своїм.

Поки  ще  серце  моє  стане  прахом,
Поки  ще  я  до  сонця  долечу.
Спали  мене,  спали  мене  над  шляхом,
Спали    мене  як  воскову  свічу.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2016


Поцілунок


Знов  щасливий  радію  і  таю,
Знов  надія  в  мені  ожила.
Рідну  землю  душа  облітає.
Мов  із  квітки  на  квітку  бджола,

Поцілунок,  маленька  дрібниця,
Та  п’янію  немов  від  вина.
Є  у  цьому  якась  таємниця,
Серце  повниться  щастям  сповна.

Я  щасливий  цим  ранком  погожим,
І  блаженство  в  мені  настає.
Знов  всміхатися  буду  прохожим,
Та  радіти  що  ти  в  мене  є.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016


Плетиво

Плетиво  диво  знов  перед  очами,
Зоряний  атлас  мережений  з  літер.
Літо  засмагле,  промите  дощами,
Вітами  ясена  бавиться  вітер.

Світлом  –  стрілою  розірваний  простір,
Злива  розбита  на  краплі,  на  шкельця.
Крильця  зміцніли.  Покинуті  в  поспіх,
Засумували  знов  гнізда  –  кубельця.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2016


Літо


Приснилося  страшне  щось,  земля  стала  мертва  й  пуста,
Вмираю,  та  знову  народжений  дихати  мушу.
Цілує  теплом,  вдихає  життя  крізь  уста
сонячний  промінь.  Блиском  прострілює  душу.

Твоїми  устами  шепоче  задимлений  вітер
забудь  і  забудься,  поки  ці  солодкі  хвилинки.
Поки  ще  не  згасло  це  надумане  літо,
В  незмірянім  світі  ми,  всього  дві  пилинки.

Крізь  вушко  впиваюся  шепотом  жінко  –  людини,
Обпікає  дихання,  зрачки  мов  яйце  Феберже.
Знов  злипається  тіло  й  душа  воєдино,
Вимикається  мозок,  не  ввімкнути  уже.

Повторяється  щедро  ще  раз  одне  і  теж  саме,
Розстеляємо  разом  теплу  матерію  літа
і  більше  нічого.  Синій  клапоть    над  нами.
Лиш  ми  двоє,  у  світлі,  у  сонці,  у  квітах.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2016


Прилетіло красне літо


Прилетіло  красне  літо
манить  чарами  мене.
В  небі  вітер  крутить  світом,
Десь  хмариночку  жене.

Небо  сонцем  підбілене,
Жайвороночки  дзвенять.
А  зелені  гобелени,
Між  собою  гомонять.

В  грудях  б’ється  серце  раде,
У  природи  на  виду.
Поки  сам  собі  не  зрадив,
Вверх  Карпатами  піду.

Змліють  ноги  без  привички,
Вверх  доріженька  тяжка.
Сяду  там,  нап’юсь  водички,
З  гомінкого  потічка.

Задурманію  від  щастя,
Б’є  струмочок  серцю  в  такт.
Хоч  до  другого  Причастя,
Продовжилось  би  все  так.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2016


Сумно дивляться вікна




Сумно  дивляться  вікна,  надворі  непогода,
Сірі  хмари  сховали  небо  з  зоряним  раєм.
Ще  живемо,  поки  є  в  душі  з  серцем  згода,
Та  життя  як  та  осінь,  що  в  саду  дограє.

О,  так  шалено  роки  –  журавлі  пролетіли,
І  печалей  і  радостей,  всього  було  у  нас.
Молюся,  щоби    наші  дома  не  спустіли,
Що  би  завжди  обходив  наші  долі    той  час.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2016


Якби не ти



Якби  не  ти,  цей  світ  таким  не  був  би,
Якби  не  ти  не  квітла  би  земля.    
Якби  не  ти  не  шепотіли  б  губи,
І  день  і  ніч  твоє  ім’я.

Якби  не    ти  то  б  серце  не  тремтіло,
Не  знав  би  я  куди  по  світі  йти.
Якби  не  ти  то  й  думка  б  не  летіла,
Крізь  відстані  туди  де  ти.

До  тебе  йдуть  усі  мої  дороги,
Щасливий  я  що  ти  на  світі  є.
Ти  всі  мої  надії  і  тривоги,
Кохання  вічнеє  моє.

Для  мене  ти  одна  над  цілим  світом,
Радію  я.  так  проминають    дні.
Якби  не  ти  душа  застигла  б  літом,
Душа  застигла  б  у  мені..

Ти  приходи  що  раз  в  моє  безсоння,
Коли  ти  є  я  піснею  п’янкий.
З  тобою  світ  немов  розквітлий  сонях,
З  тобою  білий  світ  такий.

2016р.
                                                                                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2016


Стоїть гора струпата

                         
Лишились  тільки  пні,  стоїть  гора  струпата
І  боляче  мені.  Допоки  буде  це?
Болить  мені  за  вас  ріднесенькі  Карпати,
Наче  струм  той  біль  поколює  під  серцем.

Немов  перепилася,  наче  нетвереза.
Людина  –  варвар  вперто  точить  гострий  ніж,
Все  підряд  до  пня  стинають  гострі  леза.
Загуслий  кисень  з  димом  разом  впереміш,

Немає  більше  вже  отих  лісів  величних,,
Добилися  свого,  зрубали  все  -  таки.
Сидять  оті  мужі  у  офісах  столичних,
І  потайки  від  всіх  рахують  срібняки.

2016  р.

                                                                                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673280
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.06.2016


-----

                                 

Поволі,  тихо  вії  зашторюють  очі,
І  все  змовкає  довкіл,  то  сонне  то  спляче.
І  за  темними  лінзами  вікон  уночі,
Сон  –  художник  твій  образ  малює  терпляче.

Тільки  лиш  небо  засвітить  воскові  зірки,
Сон  -художник  малює  по  чорному  білим.
Ввійдеш,  рукою  торкнешся  моєї  руки,
Вкотре  розістлану  постіль    знову  розділим.

Серце  заб’ється,  нерви  до  щему  дотичні,
Обнімуться  душі,  і  солодкі  й  незрячі.
Крізь  розірвані  груди  думки  хаотичні,
В  ніч  поринуть,  напоєну  воском  гарячим.

М’яко  ми  разом  ступимо  вдвох  в  невагомість,
Губи  й  долоні  гарячі,  крок  до  безуму.
Натільну  сорочку  і  завстидану  совість,
На  підлозі  зжирає  інтимне  полум’я.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2016


Пливуть човни

Пливуть  човни  попід  мости,
По  річці  –  Україні
Пливуть  човни  а  в  них  хрести,
Мов  крилонька  чаїні.

Невпинно  в  вічність  плине  час,
Вже  не  верне  ніколи.
А  після  все,  уже  без  нас
Закрутиться  по  колу.

Ніщо  не  зміниться.  А  суть.
На  цій  земній  тарелі,
Навесні  знову  зацвітуть
Зелені  акварелі.

Човни  зникають  вдалині,
Відносять  чорні  тіні.
Ми  залишаємось  одні,
Без  них  осиротілі.

2016р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016


Ніч…


Ніч  запечатала  шибки  вікон,
Мить  пролетіла  і  ти  все  забула.
Знов  душа  загорнулася  в  кокон,
А  в  серці  лишилося  те  що  не  було.

Знову  приснилися  сни  –  облуди,
За  шибками  небо  вбране  в  блискітки.
Солодко  серцю  довго  не  буде,
Чекаю,  чекаю  не  знаю  звідки.

Солодко  серцю  довго  не  буде,
Після  знов  біль  до  серця  підійде  в  стик.
А  після  серце  розірве  груди,
І  небо  після́  навпіл  розірве  крик.

2016р.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2016


Весна прийшла


Зима  втекла  незримо  тінню,
Зійшла  на  річці  каламуть.
І  тільки  мов  хиткі  видіння,
По  небу  хмароньки  пливуть.

І  шпак  задумався  на  гілці,
І  десь  озвались  солов’ї.
І  горобці  майстри  –  умільці,
Майструють  гніздечка  свої.

2016р.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2016


Повертайся сину


На  чужині  швидко  літа  пробігають,
На  чужині  гірко,  те  усім  відомо.
Повертай  додому  я  тебе  благаю,
Повертай  додому,  повертай  додому.

Посивіла  вдома  матінка  старенька,
Притомились  очі  сина  виглядати.
Повертай  додому,  повертай  скоренько,
Не  гоже  старенькій  потайки  ридати.

На  чужині  важко  знаю,  знаю  сину,
В  світі  так  ведеться,  рветься  там  де  тонше,
В  матінки  без  тебе  в  грудях  серце  стине,
І  не  світить  сонце  у  рідне  віконце.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649743
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2016


Степом, степом


Степом,  степом  за  тою  даллю,
Ген  до  неба  від  землі.
Закурилося  димом  –  гарю,
За  димом  тим  москалі.

Там  за  гарю  усе  в  руїну,
Розруху  несе  москаль.
За  рідну  нашу  Україну.
Цілься,  вбивай,  вже  не  жаль.

Там  за  гарю  бє  град  сталевий,
Вище  небо  вишите  гладдю.
Влучніше  цілься  по  москалеві,
За  Україну,  за  нашу  Надю.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649361
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.03.2016


Таїнство вогню


Завмерло  таїнство  в  червоній  грані,
На  подихи  останні  око  зрить.
Отак  життя,  що  все  палає  зрання,
Надвечір  лиш  тихенько  догорить.

Замре  вогонь,  обпаде  листя  з  віт,
Таке  життя,  у  нім  усе  не  просто.
Лише  душа  безсмертна  і  цей  світ
залишаться,  немов  самотній  острів.

І  буде  так,  аж  до  поки  одначе,
Сумна  душа  засяє  наче  німб.
Ще  прийде  хтось  і  юний  і  гарячий,
І  знов  вона  поселиться  у  нім.

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016


------



Поки  любов’ю  серце  у  грудях  окаймлене,
Поки  не  всі  надії  ще  у  житті  збулись.
Не  бійся,  подивися  на  ті  верхи  зелені,
Що  над  горами  вище  ще  тягнуться  у  вись.

Немов  весняна  злива  збігали  дні  буремні,
Минули  в  суматосі  в  житті  багато  літ.
Тепер  лиш  розумієш  що  марно  і  даремно,
Ти  намагався  досі  перевернути  світ.

Поки  в  руках  є  сила  і  має  думка  крила,
Нехай  тебе  та  сила  ген  на  верхи  знесе.
В  житті  те  головне  лиш  що  любе  серцю  й  миле,
Крім  того  у  житті  є  допоміжне  лиш  все.

Як  до  вершин  зійдеш  тих,і  в  вись  душа  зіпнеться,
Ще  й  збудеться  усе  так,  як  сам    того  хотів.
То  серце  із  любов’ю  уже  не  розминеться,
І  світ  не  розпадеться  на  тисячу  світів.

Підіймешся  аж  в  вись  ту,  в  ті  світлі  далі  нові,
Аж  там  де  переходить  минуле  в  майбуття.
Побачиш  світ  в  якому  одна  любов  в  основі,
Любов  та,  без  якої  не  було  б  і  життя.

2016р.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2016