| Сторінки (4/316): | « | 1 2 3 4 | » |
І знову цілу ніч ти снилася мені
Всміхалась як колись, щось шепотіла тихо
На тебе я дививсь і млів у тишині
І відчував тебе і дотиком і дихом.
Тулилась ти до уст і цілувала спрагло
Розплетена коса і тіло без одеж
Нас двоє, ти і я – ти так сама забагла
А доокола нас лиш темноти безмеж
Перейдено межу серця відчули близкість
Відчули біль розлук, відчули радість стріч
І бачив я в очах твоїх вогненні блиски
Що мов би дві свічі палали в темну ніч.
Парище
2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021
У ніч зимову чи у ніч осінню
Хтось сни мої тихесенько колише
Минуле то до них приходить тінню
Довкола снів всю ніч блукає в тиші.
Вже й запалене серце догорає
Й румянець догорає на щоці.
Квапливий час і далина безкрая
Та все одно біжиш у далечінь.
Парище
2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2021
Сьогодні світ для нас, в нім ми єдині
Послухай трепет крові в венах синіх
Так тихо плаче камяна гітара
В отих горах де паслися отари.
Цей світ навпіл для тебе і для мене
Сьогодні все любовю окаймлене
Я знов у сні шукаю твої руки
Лиш ти і я – в нас кругові поруки.
Ніч за вікном у чорній одежині
Сьогодні ми любовю одержимі
Любові жар між нами нині спіє
А за вікном зимовий вітер віє.
Сьогодні ніч холодна править світом
Мороз на шибках вправно різьбить квіти
А нам тепло і я посеред ночі
Цілую пухлі губи й твої очі
Допоки світ впадає в чорний морок
Ще наші душі мруть в гарячих зморах
І нам в цю ніч і солодко й гаряче
Немов ступили в пекло ми паляще.
Парище
2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021
Ще все цвіте й буя та день уже в утомі
Зір простір протина обмацує гору
На злагіднілий діл ляга вечірній промінь
І небо починає свою вечірню гру
Шершнями пахне день гіркаво й неповторно
І мякне в сяйві світ отам не оддалік
І поки прийде ніч, допоки прийде чорна
Вбирає серце цей терпкий вечірній лік
І серце тихо мре цілющий простір пючи
То зтріпотить воно то знов впадає в щем
І лине, лине зір до тих верхів сліпучих
Що звінчані стоять під золотим дощем.
Парище
2020р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Холодно й сиро, нікуда дітися
В світі холоднім не сходяться пазли
А змучене серце хоче зігрітися
Тільки разом, з тобою разом
І хоче грітись сьогодні – не завтра
Разом чекати печені картоплі
Знов каву варити в кастрюльці на ватрі
І пити по черзі із кофлі.
Хо, хо, холодно, світ мерзне ще поки
І що ж це таке в світі цім діється
Лиш серце беззахисне і одиноке
Все ще на щось тай надіється.
Холодно і світ в безнадії стигне
І знову безслідно затихли мрії
Ще лиш поки слякоть скапує в вигини
Зігрівають серце надії
Парище
2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
Дні гудуть мов джмелі
Йдуть літа у відліт
А на тілі землі
Золотіючий світ
Ти залишив бокал
З недопитим вином
І подався у чвал
Знов обдурений сном.
Що ж надійся і мрій
І вдивляйся за край
Та надії малі
Що весна там і рай.
Парище
2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Ще день щемить теплом та сонце в тріпотінні
В яскравому вбранні у золотій іржі
І вечір зачина мережить темні тіні
В неповторимій грі на вогяній межі.
Ще обважнілий день пянів на вищім шпилі
А сонце золоте котилось за гору
І промені тонкі з потоку воду пили
З поміж зелених віт в смерековім бору
Йде сонце за гору в низенькому поклоні
А небеса в вогні мов повінна ріка
І гріється душа на золотому склоні
Вчарована така й схвильована така.
І в просторі отім серед вогнних блисків
Вчарована душа і ніжна і шумка
Вчарована душа входила в світлу близкість
І щось тремтіло в ній мов ниточка тонка.
Парище.
30 12 2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
День догорить – отак згорає й тіло
Душа паде у темінь мов в труну
І лиш тому, тому вона вціліла
Що ти заділа в серці за струну.
День догорить конаючи і тихо
В холодну темінь упаде ось, ось.
Отак душа перед останнім вздихом
Конаючи надіється на щось.
День догорить - згаса останнє світло
День догорить немов би й не було
Де ж квітка та що у житті так квітла
Із чілков що спадала на чоло.
День догорить – впада за чорні брами
І все зника в зустрічній темноті
Де ж квітка та з гарячими губами
Що ясно так світила у житті.
Зникають дні в даличину нетлінну
Чи хтось то зна що там в даличині.
Де ж квітка та - чи ще її зустріну
Чи ще її побачу я чи ні.
Парище
30 12 2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
На небі хмароньки руді
Немов би згуслі плями
І вітер, вітер загудів
Над згаслими полями.
Такий той вітер є дивак
Співає спів свій дикий
І сам гуляка й сам співак
І сам собі музика.
Згасає день, приходить тьма
І думка сумовита
Похолодало, йде зима
Її б нам пережити.
Парище
28 12 2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
На небі місяць ясно так горить
І зорі мерехтять немов би перли
Немов би душі тих що вже померли
На рідну землю дивляться згори.
Осяйне небо і осяйна мить
Сріблясті зорі – небесам окраса
Людська ж душа до золотого ласа
Та під ногами золота не зрить.
Парище
27 12 2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Твій погляд отакий на мене подивився
Немов би з блискавиці роздмуханий вогонь
Іди уже, іди – та час мій зупинився
Губами ловлю ще тепло з твоїх долонь.
І знову погляд твій опалює віддихом
І знову наче жар горить твоє лице
І знову я тобі шепочу тихо, тихо
Для тебе зроблю все, усе лише не це
Іди уже іди, у шепоті турбота
Іди уже іди, прийдеш колись пізніш
Іди уже іди і губ солодкий дотик
Пронизує мене мов найгостріший ніж.
Я дивлюся ще раз на твої ніжні плечі
І бачаться мені немов в солодкім сні
І губи й очі й ніс і інші теплі речі
Й так гаряче мені, й так солодко мені.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020
Я стебелинка в світі цім
Поговори зі мною вітре
Бо час найвищий над усім
Мій день на порох скоро зітре.
Ти мною так не тріпоти
Ти не зломи моє стебельце
Притихни і почуєш ти
Як стукотить у ньому серце.
Багато ти поміж людьми
Перенівечив рік за роком
Мене лиш вітре не зломи
Своїм поривом ненароком.
Поговори зі мною ти
У цьому вічному роздоллі
Ти мною вже не тріпоти
Ти не зламай моєї долі.
Парище.
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
І знов за ніч на землю впали роси
Далеко в горах чути грому гул
Злежалася отава у покосі
Й тумани підсуваються впритул.
Солодко і нестерпно пахне осінь
Сліпуча і прекрасна осінь ця
І так незвична що здається й досі
Ще ходить літо десь у манівцях.
Літо ще чарує землю тінню
І раз за разом стелить теплий пласт
Та все ж земля вже дихає осіньно
То світ лиш просто переплутав час
Цей грім в горах і інші літні звуки
Замри собі нехай отак буде
Лиш простягни й лови з теплом у руки
Хай це тепло до серця перейде.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
День шепче листячком сухим
І знов прокинулись надії
Душа вспокоєна радіє
Втішаясь шепотом отим.
Все срібним голосом дзвенить
І наче нить у павутинні
Щось у душевній середині
Ледь ледь вібрує і тремтить.
Звучить намріяний мотив
Почерез дні, почерез роки
І світ безмежний та широкий
Встеляє листям золотим.
Танцює листя нальоту
Допоки часу маєш нині
Покинь свої діла рутинні
Послухай музику оту.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Ти цілуєшся тихесенько без звуку
Завмираю – що ж пручатися дарма
Чуєш, чуєш попід ребра серце стука
І дороги вже назад нема.
Тихі кроки, десь у небі місяць ріє
У моїй руці мягка твоя рука.
Це ти, це ти моя невловна мріє
Та яку так довго я шукав.
То нічого що минули наші весни
Бо розлуки теж бувають між людьми
То нічого, ще холодна крига скресне
Раз з тобою знов зустрілись ми.
Відчуваю на щоці уста гарячі
Я радію й ти всміхаєшся мені
Отака то наша радість нетерпляча
Гріє душу десь у глибині.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Ці звуки тремтливі, обірвані струни
Усе моє щастя мальоване осінню
Вертають здалека доносяться сумно
Крізь зачинені двері доносяться й досі
ЦІ звуки тремтливі – усе що в мені є
Всі інші здобутки по світі роззичив
Над хмарами тиша у небі синіє
Торкається серця і кличе,і кличе
Душа безкінечна душа незлічима
А серцю сьогодні і солодко й гірко
Дивлюся в захмарне сумними очима
Десь там де зникає згасаюча зірка.
Падуть перед очі світанки далекі
І мрії солодкі на кожному кроці
І піниться щастя у глиняні глеки
Дитинство і юність у білій сорочці.
Ці звуки тремтливі у сні що наснився
Душа ще домріє душа дорадіє
Хоч втомлені руки та час не спинився
Раз є ще потреби і є ще надії.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Над Карпатами в темну ніч
Загорялися зорі
Наче іскри у морі
І спадали до твоїх віч
Й цілували тебе на ніч
І торкали сердешні струни
Милували обличчя юне
Лили злота тобі в долоні
Й трошки срібла на твої скроні.
Над Карпатами в темну ніч
В млі затихли верхівя
Памятаєш ту давню річ
Що тобі шепотів я.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Ні, то не сон приснився знов
Побиті вітром і морозом
Сконали квіти під вікном
Висять пелюстки наче сльози.
Вночі посипав перший сніг
Вже сад весь в біле оповитий
Як би ж я міг,як би ж я міг
Цей шал холодний зупинити.
Як би ж я міг, як би ж я міг,
То я би сповнив мрію твою
Я б розтопив холодний сніг
Душі промінною жарою.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Осінній день прозорий – тільки вітер
Такий що не встояти на ногах
Я скоро скоро відірвуся звідси
І полечу немов стоперий птах.
Я відірвусь і полечу далеко
Коли востаннє вдарить тужний дзвін
Там в небі чутно ще лелечий клекіт
Я полечу за ними навздогін.
Я полечу і буду вільно дихать
Там де мене занесе переліт
У тому краю радісно і тихо
Я звідти передам тобі привіт.
Парище
2020р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Купає душу світанковий просвіт
Паде на землю золота іржа
Вбирає день у мох життєвий досвід
Аж ген отам де плутана межа.
Земля світанком у святкове вбрана
Овальний поступ сонця не спинить
І палить серце очманілий ранок
Дзвін голосів перетинає нить.
І знову думка чи тебе зустріну
Чи ще знайду тебе колись чи ні
Думки летять немов промінні стріли
Кудись летять у тій височині.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Вершини гір обвила павутина
А вище золотіють небеса
Душа така – радіє мов дитина
Любується поки ще день згаса.
Холодні краплі трави обросили
Ген там за краєм хмари зайнялись
Така краса – в красі мабуть вся сила
Та вже душі не зворухнути крил.
Та про останнє й думати не треба
Сумні думки гони від себе пріч
Хай ясні очі плинуть аж до неба
Любуються поки ще прийде ніч
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Вітер колише волосся
Шепчуть засушені квіти
Холодно. То лиш здалося
Що сонечко в небі світить.
Стулю повіки. знов вечір
Знов холод крізь тіло навскрізь
Знов у душі порожнеча
І склить очі мережка сліз.
Ти вітром пройшла крізь мене
Лиш біль залишила мені
Погляд твій - колючий терен
Дотліває у далині
А я залишаюсь тінню
Зневірений і пропалий
Дивуюся тому тлінню
Чекаю на білий спалах.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Сьогодні ма бурі значаться
І серце у грудях тисне
І небо вгорі не бачиться
І день у тумані висне.
Сьогодні в країні вибори
Тож чекаймо на добру вість
Бо що за життя без вибору
Вибори несуть зміненість.
Хай тумани упали низько
Та лиш серденько ти не туж
Вже майбутнє чарує блиском
Он на плямах брудних калюж.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
На небі ясно сонце світить
І лиш хмаринонька одна
Мов заблукалася у літі
Кудись у даль летить вона.
До низу сонце обережно
Кидає зверху світлі спиці
І бєтьтся наче серце Боже
Дзвін золотавий на дзвільниці.
А день такий – не треба й раю
І я радію і не знаю
За що тебе мій рідний краю
Отак люблю отак кохаю.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Втомилася душа і день уже зоріє
Намистечко думок і сліпить і пече
А під теплом повік сльоза повільно зріє
По блідному лиці от от і потече.
Німа душа уже до тишини привикша
Душа як та зоря то блідне то згаса
Тож біль нехай пече і проникає глибше
І хай сльоза тече немов з листка роса.
Втікає час кудись а думка здоганяє
Та більше вже душі не полетіти в вись
Чи простір перетне і знає і незнає
А як вона уся світилася колись !
І кожна мить тепер бува для неї цінна
І головне тепер не обірвати нить
Та наче той листок вібрує ніч осіння
Й під віями сльозу світанок багрянить.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Грають срібні струни – сліплять очі
Ронять квіти всохлі пелюстки
Обриває вітер по обочі
Золото – малинові листки.
Крилять крила птахи до відльоту
Піднялись в підхмарену блакить
Облітає з гілля листя – злото
І нічим той лет не зупинить.
Тисне час і ломить серце болем
Підтискає ближче до межі
За межею засіріле поле
Золотом чи порохом іржі.
Грають срібні струни – очі жмурять
Вітерець гуляє босоніж
Щось лишає з присмаком зажури
У душі розстібнутій навстіж.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020
Чомусь згадалось синьо – голубе
Чи то пелюстки ті що вже опали
Чи може ще тому згадав тебе
За те колечко що колись на палець
Одів тобі, а в нім камінчик
Синій що прикрасив той перстень
Мов океан що поламав промінчик
І чайки – голубині сестри
Чи дзеркало що вдрузки геть розбито
І твої губи гаряче – кипучі
Волошки сині, переспіле жито
І ми удвох кудись завзято йдучи
Цілуємось безперестану
І голоси як в море в жито тануть
І шепоти з грудей падуть в жита тодішні
І ми незаймані
І поки ще не грішні
Ще не дорослі
Але вже й не діти
У двох могли з тобою так радіти
Тій літній днині
І разом раділи з нами квіти
Волошки сині.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
Коли тобі дійде що вже відсутне літо
Коли розпятий шлях впаде тобі до ніг
І память не злетить мов ластівка над світом
І вибору нема із тисячі доріг.
Коли тобі дійде що вже відлуння близько
І що своє тепло вже твій втрачеє день
Що птиці не летять уже на токовисько
Що можеш задихнутись від густоти пісень.
Коли тобі дійде за чим в цей світ приходив
Коли тобі дійде за чим у ньому жив.
Тоді побачиш ти у витворах природи
Навиворіть усе, усе чим дорожив
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Визираю тебе визираю
Та великий блакитний світ
Визираю тебе – та немає
Загубилася в гущі літ.
Визираю тебе, чекаю
Десь в минулому ходиш ти
А я й досі тебе кохаю
І надіюся віднайти.
Знов розстелю холодну постіль
Біль у серці вже звична річ.
Видивляюсь в порожній простір
Весь обтулений в жовту ніч.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Дзвонить вечір лункими зорями,
І вітер вертить вітряки.
Ти за далями неозорими,
Я дійду туди все – таки.
На далекий світ ще подивлюся,
Де очей твоїх синій дим.
Надивуюся, налюбуюся,
Тай знову стану молодим.
А де смереками лапатими,
Понакривалися кряжі.
Там над горами, над Карпатами,
Зорі світяться мов коржі.
І знайду десь там ясну зіроньку,
Ще ту невидану красу.
На святковий день, на неділеньку.
Я заплету тобі в косу.
Буде цілий світ дивуватися,
Як засвітиться та зоря.
І пишатися й милуватися,
Там лиш тобою буду я.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020
Спинилося сонце на лікті старого клена
Промені втопли в зарослі дикі ліщини
З зеленого листя зирить містична химера
Перезрілими квітами запах вощини.
День майнув мов життя невагомий по суті
Мов дитя що під вечір змикає повії
День повільно замотує голову в сутінь
А над горами небо все більше зоріє.
Чорними башнями в небо вшпилені гори
Де доостанку аж синій жар дотлівє
Вечір близько і низько червоніюче море
І серце в вогні - ніздрі ніч роздимає.
Ти вслухайся в шепіт чи в стогін найтихший
чи то серце у пісні безумній радіє
Чи вітер густіючі тіні колише
Чи то никнуть безумно відквітнувші мрії.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2020
В мені мабуть вся річ
Я знов іду до тебе
Нервово стогне ніч
І осягнути треба
Що тисяча очей
У зоряного неба
І тисяча зіниць
І безліч блискавиць.
Повільно час летить
Ти знов чекаєш ночі
І знов душа тремтить
І знов вона тріпоче.
Та тільки час мине
Невинними руками
Обнімеш знов мене
Немов би пелюстками
І тільки ніч прийде
Ти поцілуєш ніжно
І тіло упаде
На простинь білосніжну.
І непотрібна річ
Загадувать бажання
Чи буде наша ніч
Увінчана коханням.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020
Повільно час летить
Ти знов чекаєш ночі
І знов душа тремтить
І знов вона тріпоче.
Та тільки час мине
Невинними руками
Обнімеш знов мене
Немов би пелюстками
І тільки ніч прийде
Ти поцілуєш ніжно
І тіло упаде
На простинь білосніжну.
І непотрібна річ
Загадувать бажання
Чи буде наша ніч
Увінчана коханням.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020
Вселилась в тіло втома живо
Думки незбагненно сплелись
І лиш душа мов лук пруживий
Ще прагне в вись.
Тути де далеч недостежна
Нема у ній кінця ні краю
І я люблю цей світ безмежно
За що й не знаю.
Люблю коли приходить вечір
А вдалині ще обрій ріє
І за гору немов за плечі
Втікають мрії
Тремтить згасаючи повільно
Удалині червоне руно
І у мені мов в тім безмірї
Тремтить щось струнно.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
Ніч котра минає а тебе нема
І чого не знаю. А в душі зима
І думки свавільні забирає вітер
Чом тебе немає важко зрозуміти.
О як би ж то знав я де тебе знайти
Де ота стежина що по ній іти
Я би за тобою біг навздогінці
Біг би за тобою я у всі кінці.
По цілому світі в далечінь безмежну
Біг би за тобою я необережно
Мятою травою стежкою – тропою.
Я би дні і ночі тішився тобою.
Парище.
2020р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Все зібрано уже, всього життя здобуток
А в ньому є усе й далеке і близьке
І радість і любов і пережитий смуток
І Боже і земне високе і низьке.
А згадувать тепер і радісно і гірко
Ті роки молоді – солодкі ті часи
Коли у світ пішов незрілим парубійком
І пережив таке що Боже упаси…
Згадаю що було, думки зберу докупи
Тай що ще можна прагнуть у смертному житті
Бо ж було те чого й за золото не купиш
Бо ж були у житті моменти золоті.
Хай спомини печуть по молодому, жгуче
Бо все ж таки свої і все ж бо не чужі
Хай спомини мої рвуть хмари на онучі
І хрестяться нехай вони немов ножі.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Пора б вже починати сінокоси
Та тільки от засірилась блакить
І трави повгиналися у росах
Дощів отих нікому не спинить.
В своїм гніздечку птаха сонцем марить
Та з мрій таких нічого крім оман
У небі знову плачуть, плачуть хмари
І під горою журиться туман.
В облозі хмар сховалося світило
І зранку знов рясні дощі пішли
Надія в смутку душу залишила
Та все ж молитву до небес ти шли.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2020
Весняна ніч. О ця весна бездонна
Там за зорею дім а в нім мадонна
Злотоволоса цицьката пані
Читає вірші – чтиво
Сміється хтиво
І зрить у сні мене
Крізь хмари рвані
І так до рані
А зранку
В осяйнім ганку
Запалить сонце
знов
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Немов би вперше і немов в останнє
Зрять очі нове диво на світанні
І серце мре. Паде потік ілюзій
Немов би хтось відкрив небесні шлюзи.
Душа мовчить - від красоти німіє
Земля в зелених травах родить мрії
Широкий світ а в далині Карпати
І широчінь оту не обійняти.
Довкіл душі вирує світла тиша
Земля колиску з ласкою колише
І ллється щедро в душу нова сила
Зростають віти а чи нові крила.
Шлють красоту землі небесні висі
І хочеться щоб час призупинився
Роса ряхтить а я замріявсь, стою
Любуюся тією красотою.
Любуюся на диво мерехтливе
Від того у мені душа щаслива
Любуюся душа тремтитьь зраненька
Вібрує наче ниточка тоненька.
Парище.
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
Вслухаюсь в серця бій – знайомий кожен порух
Думки про щось своє словами шелестять
Та невмолимий час зітре слова на порох
І дні немов птахи у вирій відлетять.
Ще поки сонця блиск життєвий пестить гонір
Ще не спинити лет – хто кого дожене
Та скінчаться за тим життєві перегони
І часу буревій усе зігне й зімне.
Минуле й майбуття і ти між них суміжний
І не змінить тобі в житті тієї гри
І поки ти стоїш на тому роздоріжжі
Ще слухай і люби ще кайся й говори.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
Минулися дощі
Дощів уже досить
На кожному листку
Краплинонька висить
І осіянне сонце
Знов загляда в віконце
В пів неба над тобою
Красивою скобою
Веселка золотить.
Земля немов воскресла
І голубінь небесна
І сонечко цілюще
Знов вічне й невмируще.
Немов холодна криця
В росі трава іскриться
І знов ряхтять у тиші
Смерічки на узвишші.
Знов сонечко від рана
І тиша мов мембрана
В мені замерехтіла
По всіх клітинках тіла.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Ховає неба диво край
Хитка вуаль.
Від того серцю сумно вкрай
На серці жаль.
Туман наплив на білий світ,
Зникає даль.
І бється мрія – пустоцвіт,
У сіру сталь.
Не полетить вона в світи
Поганий знак.
Оту стіну не обійти
Уже ніяк.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020
Отам де далечінь
Коли загуснуть звуки
Коли зівянуть руки
Я зникну наче тінь.
Світ розчиню в собі
І може хтось заплаче
А може хтось побачить
Жалі мої і біль.
Де далечінь, отам
Розчинюсь на всі боки
Й затихнуть мої кроки
І все я Вам віддам
Коли урветься нить
Усе тоді залишу
Й хмаринков поколишу
Де захід червонить.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2020
Пройшли зимові дні
Та сніг так рідко сіяв
І не гула завія
І не кував мороз кайдани крижані.
Хоч вітер ще гуде
Й туман з далеких гір
Все ще туманить зір
Ще день чи два і знов весна прийде.
А там по всій землі
День знову задзвенить
І в небі світлу нить
Протягнуть із за моря журавлі.
І знову зацвіте
В саду молочний цвіт
І буде мліти світ
І оживе безмежжя золоте.
І знов розпахне душу
Безкрай той смарагдовий
Слід пізньої любові
Знов спокій в ній порушить.
Парище.
2020р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2020
Пролетіла лебедиця біла
Заіскрився по під лісом водограй
Пролетіла тай за обрій сіла
Обігріла личком рідний край.
Над землею пролетіла важно
Срібні струни грали в ту пору
Пролетіла світла й недосяжна
Золотом увінчує гору.
Що ся біла світла птиця творить
Стою я й дивлюся в далечінь
Золотом повита Чорногора
Вже кидає свою чорну тінь.
Парище.
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2020
У холодну зимову порУ
Ти гадала чим серце зігріти
І затіяла дивну цю гру
Що би спогад вернув тобі літо.
Чай з вином клонить очі на сон
А тобі любо – мило глядіти
На посивілих шибах вікон
Так розкішно мальовані квіти.
За вікном хурделило й мело
Білим снігом стелилося рясно
А тобі було світло й тепло
А тобі було літечко ясне.
Чай пахучий парує – димить
Ти пянкі аромати вдихаєш
Загорнулась в намріяну мить
І тихенько уже засипаєш.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2020
Ще світяться ледь ледь на небі світлі пасма
І в мареві отім пітьма зїдає день
Вдивляюся я ще у контури неясні
Допоки темна тінь крилом на них впаде.
Бджолиний віск гірчить – повітря гоїть рани
Його хоч раз вдихнеш і хочеться ще жить
По контурах отих життя багатогранне
Торкаючись душі миттєво пробіжить.
І холод на душі розтопить теплий дотик
І вічність перейде можливо в мить одну
Ще поки ніч висить підвішена на дроти
Тремтливою рукою ти налаштуй струну.
І знову стань ще раз у тому ти повинний
Що від душі до серця не обірвалась нить
Що є вона в тобі і світ цей старовинний
Мов крильцями мотиль теж у тобі тремтить.
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2020
Дуб столітній взяв в свої долоні
Риже диво мов розквітлий сонях
Ніжно обнімає рижу бранку
Зігріває віти на світанку.
Сонце ясне у ранкову пору
Освітило поле ліс і гору
А довкола дивний світ природи
Накривають неба сині зводи.
Ця земля – всього життя колиска
Сонечку вона миліша зблизька
Все що є і те чого немає
Все воно промінням обнімає.
Пє туман немов би воду з глека
Сонце над струмочком ген далеко
А земля немов дитя до мами
Горнеться до сонця килимами.
Понад полем, понад сині гори
Змотує туман свої узори
Промені над ними наче мітли
Розсівають тепле, ясне й світле.
Парище.
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2020
Ти не дивись так сумно в далі
За той далекий небокрай
Очей сумним ножем печалі
Не край так серденько не край.
Можливо там за небокраєм
Ти бачиш Відень чи Париж
Повір, там теж немає раю
Облиш сумні думки, облиш.
Ти не кидай свої Карпати
Бо сум людський не має меж
За рідним краєм сумувати
Ти у Парижі будеш теж.
А в снах своїх побачиш з Відня
Карпатських гір зелену вись
І ту любов що мати рідна
В житті дала тобі колись.
І всім я хочу побажати
Те що ще здавна повелось
Щоб рідну землю покидати
Вам у житті не довелось.
Надвірна
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
Не так щоб холодно
А все ж зима
І ніч безмежна
І в небі зір… нема
Вслід обережно
І важко дихае у плечі тьма
І холод силоміць
В тобі шукає місць
І заповза в протерті лікті
І лізе на ногах під ніхті
І ти відчув інтуїтивно
Що в тобі стигне все інтимне
Ще й місяць так провокативно
Крізь дірку в хмарі зрідка блимне
І знову тьма
А ти ідеш.
Парище.
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2020
Вже Різдво минуло але й досі
Ходить по Парищі пізня осінь
І летить десь по своїй потребі
Гвинтокрил у сонячному небі.
Пролітає гвинтокрил крилатий
Наче птиця понад наші хати
Ледве чутна пісенька моторна
Отака картина неповторна.
Пізня осінь нині цілить мітко
По Різдві таке буває рідко
Вперто йде вона до тої цілі
Втілить свої мрії запізнілі
Парище
2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2020
Ой візьму я гілочку вербову
Виріжу сопілочку чудову
Щоб лунала пісенька над світом
Обертала зиму в тепле літо.
Щоб торкнулась до душі твоєї
Голосом розквітлої лілеї
Щоб завжди на склі твого віконця
Веселив тебе промінчик сонця.
Хай промінчик той тебе обійме
Над тобою світле небо здійме
І від сну теплом нехай розбудить
Щоб ти знала, світ тебе цей любить.
Щоб не був тобі цей світ звичайним
Чарував завжди красов і тайнов
Дарував твоїй душі натхнення
В цьому непростому сьогоденні.
Щоб від пісні веселіше стало
Від любові серце трепетало
Хай тебе та пісенька зігріє
Щоб завжди збувались в тебе мрії.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2020
У кохання смак гіркий
Налагодь струни
Щоб полився спів такий
В небесне лоно
Щоб запалилися зірки
Тоді воно, тоді воно
Не охолоне.
Щоб розвіявся туман
Налагодь струни
Щоб не було на серці ран
Не було сумно
Щоб ще раз довкола нас
Розквітло поле
Хоча б ще раз, хоча б ще раз
Або ж ніколи.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Відходить світлий день в холодну далеч
Північний вітер без упину дме
І сонечко втекло кудись за Галич
Холодне посиніле і німе.
Отого вітру найлютіший подув
Пролізе крізь шпарину хоть куда
Вже й на живій ріці всьому на подив
Синіє ціпеніюча вода.
Поблідли трави зсушені морозом
Сумні дерева дивляться на світ
Замерзлі краплі наче мертві сльози
Звисають перламутром з чорних віт.
Уже в снігу висока полонина
Тай по низах біліє де не де
Коли тепер, коли всміхнеться днина
Спитать кого б коли тепло прийде.
2019р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2019
Понад хати, понад хати
Плинуть хмари пелехаті
Плинуть хмари монотонні
Наче сонні.
Я кохання споминаю
Як той швидко час минає
І несуть думки таємні
Хмари темні.
І без гомону без звуку
Десь у поле десь на луки
Віднесе кохання хмара
Мов примара.
У пізній час
В моїй закоханій душі
Живі ще дивовижні мрії
І ті надії що зігріють
У пізній час.
Стою замріяний мовчу
І в піднебесному склепінні
Думки немов прозорі тіні
До тебе шлю.
Душа радіє в хвилю ту
До наготи уся роздіта
І зорі квітнуть огнецвітом
Немов в раю.
Десь у потайній глибині
Немов би пізня квітка таю
І лиш від того завмираю
Що ти десь є.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019
До мене в сни приходила любов
Ранесенько,ще всі довкола спали
По жовтім листю що з дерев опало
До мене в сни приходила любов.
Ми з нею залишалися у двох
Вона питала як мені живеться
Дивилась так,що аж щеміло серце,
Ми з нею залишалися у двох.
Вона на тебе схожою була,
Кудись мене вела за руку взявши
Хотіла залишитися на завше
Вона на тебе схожою була.
Подумати ти можеш казна – що,
Чи що було,чи не було між нами
Ніхто ще поки не керує снами
Подумати ти можеш казна – що.
Чи то направду отаке було,
Чи тільки сон,всього така дрібниця
Це буде наша з нею таємниця
Чи то направду отаке було.
2002р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2019
Серцю тісно – ген туди б йому зійти
Де токують в високості беркути,
Де сОколи в верхах змагають крили
Йому б туди, допоки має сили.
Йому б туди ступити обережно
Де залишився поверх слід ведмежий,
Де підвечіря дні що раз ковтає
Де сніг сліпучий до півліта тає.
Йому б зійти туди на ті пороги
Де олень навесні скидає роги
Де в вишині сміється сонце й вітер
Йому б туди,йому б туди злетіти.
Йому б туди де та земля принадна
Де ніч в передвечірї стелить рядна,
Де сонце залишає жовте коло
Йому б туди поки ще не схололо
Йому б туди де день стрічає темінь
Де з вишини паде кубовий кремінь,
Де буревій від відчаю й розпуки
Потоками донизу котить звуки.
Йому б туди де скелі й сірі стіни
Там де ніхто його уже не стріне
Йому б туди в ті шорохи і шуми
Йому б з своєї вирватись задуми.
Парище 2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
День золотиться лишень
Вдіває жовтий глей
На білих кронах вишень
Співає соловей.
У тому глею зрання
Небесного вогня
Душа мабуть з незнання
Шукає навмання.
Утома ломить кості
І запирає дух
А там у високості
Небесний плине рух.
І вже душа в знемозі
Не вистачає сил
Прийдеться в пів дорозі
Просити в неба крил.
Небесна хвиля грає
Й здалось мені що враз
У просторі безкраїм
Спинився в леті час.
Надвірна
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019
У своїм гнізді заснули лебеді,
А ми дивимося наче заворожені.
Човник місяця колишеться в воді
Темнотою доокола обгороджений
Верболози тихо листям шелестять
Їх довгі віти посхилялися до річки.
В небесах зірнички ясні мерехтять,
Мов переспілі дивні ягоди – порічки.
У гніздечку сплять лелеченьки малі,
В теплі під крильцями тихенько мріють снами.
Чи ще є десь краще місце на землі
Як рідна ця земля, ці небеса над нами.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2019
Пізня осінь та незвично день дзвенить
Понад лісом павутини срібна нить,
Де та вічність, де ж той спомин подивись
За останньою межею сяє вись.
Сині далі, памятаєш там колись
У єдине наші погляди злились,
Там далеко згусла осінь і в утомі
Багряніє жовте листя наче пломінь.
Запалило світле сонце жовті кола
І не бУло ще напевне так ніколи,
Догарає жовта осінь, душу мучить
Тої давньої любові біль пекучий.
Ранять серце давні болі наче серпи,
Серце щедре серце щире серце стерпить.
І блукає по блакитних гобеленах
Давній спомин наче тепла кров по венах.
Ще блукав би, ще блукав би по простору
Та закриє жовта осінь жовту штору
Давній спомин золотіє, доле, доле,
Не розсіє серце болі в голе поле.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019
Луг перецвів і взявся жовтизною
І спів пташиний до весни затих
Ти не втікай ще посиди зі мною
Попєм вина із кухлів золотих.
І хай чорніють в верхогірї круки
Попєм вина – хто кого перепє,
Поки ще муза – діва ніжнорука
Не нам – комусь – вінець лавровий вє.
Поки земля не в пополомі сніжній
Поки ще десь останній вяне цвіт
Попєм вино таке пянке і ніжне
Щоб став хоч трохи веселіщим світ.
Поки вино в злотаві кухлі ллється
Ще душу й серце звеселяє час
А те тепло що вколо серця вється
Мій добрий друже не покине нас.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019
Де раньше смереки здіймалися в висі
На пагорби лисі лиш очі впялися
Вже сонечко світле там клониться спати
У перекалічені рідні Карпати.
І стало тривожно – чи світ окаянний?
Чи сам себе нищить цей рід безталанний
Що днями й ночами Карпати зтинає
Сокиру підострить і знов начинає.
Так сумно дивитись на зруби і зтини
Смереки самітні немов сиротини
На пні задивився а серденько коле
Такого би краще не бачить ніколи.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2019
Я тямлю як весною цвів бузок
Зелену юність і зелені мрії
Березу що на вітрі лопотіє
Зеленим листям з вислих галузок.
І в спомині немов би через тінь
Я з острахом дивлюся знов на тебе
Знов заглядаю в безкінечне небо,
В очей твоїх округлу голубінь.
Так зблислий промінь зупиняє час
А серце в грудях обігрілось палко
Любовю тою що плекалась змалку
Та мить пройшла і промінь знов погас.
2019р
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2019
Летить по небу наче птиця
Нестримна думка мов струна,
І скільки оком з неба зриться
Довкола рідна сторона.
Широкий світ – не обійняти
Прекрасну мить не зупинить,
Внизу смерекові Карпати
Ліс верховіттями шумить.
Дивлюсь на все що на видоці
Що так без памяті любив,
Понад дахи на тому боці
Біленькі ширять голуби.
І розправляю знову плечі
І хочеться ще жить і жить,
Й не зникнуть в тому безконеччі
Куди хмариночка летить.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2019
Приснилась осінь, в ній павук рутинно
Плете й плете між гіллям павутину,
Горобини червоні грона вкупі
Оплела павутина наче купіль.
А час втікає – невмолимий спринтер
Минає павутиння лабіринти,
І розриває тишу там де вузько
Сухої гілки під ногою хрускіт.
І осінь виставляє все на осуд
І тіло й душу і немитий посуд,
І піднімає вітер наче маску
Десь на річищі посивілу ряску.
Скидає осінь все чого не жалко
Та час як завжди переважить шальки.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2019
Ще ароматом пахнуть квіти
Та не вернути час назад,
Уже в душі тьмяніє літо
І ронить листя листопад.
Та все ж ти добра моя доле
Несеш що день прекрасну мить,
І серце повниться не болем
А тільки радістю щемить.
За те що в кожну мою днину
Пянять палкі бажання кров,
Я віддаю тобі данину
Своє тепло, свою любов.
Я буду слухати охоче
Ти шепочи, ти говори,
Нехай душа моя тріпоче
У час осінньої пори.
Нехай скидає листя віття
Хай вітер листям шелестить,
Осінніх днів різноманіття
Не зупинить, не зупинить.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2019
Минуло літо золоте
Вже й жито половіє,
А я люблю тебе за те
Що ти мої надії.
А ми до одного одне
На цьому світі звикли,
Люби мене , люби мене
Поки любов не зникне.
І проминає день за днем
Вже попереду осінь,
Люби мене люби мене
Так як любила досі.
Ще зорі липнуть до вікон
І заглядають в очі,
Люби мене поки ще сон
Люби що маєш моці.
Хай знову ніч ховає нас
Мов птиця чорнокрила,
Люби мене поки є час
Поки кохання миле.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019
Світає, сонячна зоря
Вже показалася здаля,
Між днем і ніччю,
Листок вербової лози
Усміх ранкової сльози,
Кидає в вічі.
Враз заіскрилися в траві
Такі крихітні і живі
Малі озерця.
Немов хтось трави притрусив,
Велике дзеркало краси
Розбив на скельця.
Фиркнула пташечка крилом
І першим димом над селом
Дихнула хата.
Вдихаю сонечка ковток
І в мій Карпатський закуток
Приходить свято.
21.04 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
Десь у піднебессі крила лопотять,
Тихше, тихше – чуєш, журавлі летять.
Розсипаю погляд в сині небеса
А на ноги босі падає роса.
Відспівали в небі журавлі пісні,
Вже зелена тиша ронить листя в сні,
Смуток серце коле мов холодний ніж
Вже не буде того що було раніш.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
На межі місяць трави у сріблі купає,
А там за межею чудова серпнева пора.
Там за межею вже літо у вічність ступає,
А в росах серпневих гаситься літня жара.
Буде диво сьогодні небачене досі,
Ще довго потім шепотітиме травами ніч.
Дві рідні сестри, пізнє літо і рання осінь,
Знов зустрінуться вдвох, довірливо, віч на віч
Говоритимуть довго, до самого ранку,
Порадіють тому що стежини переплелись
І попрощаються потім, уже на світанку
Залишиться осінь, літо полине у вись.
Ми з тобою у двох як те літо і осінь,
Ми любили, тільки разом не були ніколи.
Пізнім цвітом обоє може квітнемо й досі,
Ми обоє тепер висихаюче поле.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2019
Минає ніч, минає день і знов приходить ніч,
Знов залишаюся одна з собою віч на віч.
Вже прірву ту що пролягла, так просто не пройти,
В холодній ночі я одна, а десь далеко ти.
А як красиво все було, любились як колись,
Та в різні сторони чомусь дороги розійшлись.
Годинник тихо на стіні час відбиває в такт,
Скажи мені, скажи мені чому все вийшло так.
У часі й просторі тепер вже розминулись ми,
Лиш не кажи що так завжди буває між людьми.
Що все кінчається колись, остання рветься нить,
Лиш біль у серці як струна тихенько забринить.
І ще забутися не вспів останній потиск рук,
А душу спомин вже обплів, холодний як павук.
Як ти стежиною тоді пішов без вороття,
Я залишилася одна, одна на все життя.
Та до тепер я ще чомусь тим спомином живу,
Де в нас з тобою відбулось останнє рандеву.
Проходять дні а спомин той немов давнішній сон,
Мов перешитий макінтош, вже на новий фасон.
Як і тоді стою одна, незаймана така,
У човнику долонь твоїх вже не моя рука.
Минає ніч, минає день, і знов холодна ніч,
Знов залишаюся одна, з собою віч на віч.
1999р. Татьяні Беженар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2019
Чекав він день, а може й цілий вік
Надіявся, та все було дарма.
Який він терпеливий чоловік,
Вона ж пішла, й нема її й нема.
Короткі були дні і довгі ночі,
Він все чекав, чекати він умів.
Потім від сліз повисихали очі,
І голос стих, а дальше онімів.
Вона пішла як та зоря безпутна,
Вона пішла, залишився він сам.
Чому в його житті любов трикутна,
Питався і молився небесам.
Колись давно на неї кинув оком,
Вона всміхнулась. Все було б добро.
Та вхопив погляд душу ненароком,
Немов би гаківниця за ребро.
Були прекрасні в неї очі й чисті,
А в погляді любов була і власть.
Всміхнулася й пішла у падолисти,
Десь попливла, мов сонце подалась.
За нею йшов він як за сонцем сонях,
Потім вона за небокрай втекла.
А він все ж ніс в мужських своїх долонях,
Від свого серця крихітку тепла.
Вона пішла одна, пішла без нього,
Так у чеканнях день за днем минав.
І сам не знав навіщо і для чого,
Усе життя чекав і доганяв.
Ніхто не знав ні в слові ні в пів слові,
Для чого це, надій і мрій злиття.
Та все ж напевно без його любові,
Таке життя було б як не життя.
Він жив і вірив в вічне й безкінечне,
Малий на зріст, та серцем Гулівер.
Та вистигло тепло його сердечне,
Потім знеміг, а потім і помер.
Життя таке, у нім буває всяко,
А він любив, з любов’ю і помер.
Вона ж нещасна, отака, ніяка,
За ним десь може плаче й до тепер.
Парище.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2019
Тільки небо зарябіло
Й зблисли роси на траві
Прилетіли біло біло,
Прилетіли й в воду сіли
Сніжні лебеді в ставі.
А в небесному роздоллі
Біла хмарка вдалині
Там де тільки згасли зорі
Колихається поволі
Мов привіти шле мені.
Розпрістерли птахи крила
Відірвались від води
І якась незрима сила
Мою думку підхопила
Тай понесла отуди.
Полетіла думка моя
Невпокорена в душі
Полетіла моя доля
Шелестіла покрай поля
Й понад лісом у глуші.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2019
Раз йшов я стежиною тай зупинився,
Тай на пень смерековий ще й відпочити підсів.
А довкола спів голосний такий лився
Що й не мож полічити скільки звучить голосів.
Півці лісові піють пісню будь кому
Той хто з миром прийшов той буде у лісі цім гість,
Розіллється пісня, по лісі лункому,
Здалека луною тихесенько ліс відповість.
З вершини струмок розілляв свої води,
А їх шум і дзюрчання зверху доокруж неслось.
Й смереки - довершений витвір природи
Їх гілля зелене , що аж в піднебесся впялось.
Там нижче берег стелений над річкою,
Ліщинові хащі довкола мов стіни ростуть,
Була б тільки воля то й жив би тут вічно,
І серденько щире довічно кохалося б тут.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2019
Одна весна на нас двоїх
Шепочуть губи тихе слово
Квітуча гілочка бузкова
В руках твоїх.
У небі місяць сріблом сяяв
І в вишині думки літали
І руки пальцями сплітались
Твоя й моя.
Лиш як згадаю нічку тую
То світлий промінь – спомин ллється
Сильніше серце в грудях бється
й кров нуртує.
2019р.
Парище.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2019
Втечу на ніч у ячмені
І онімію,
Побачу ще як в вишині
Сузіря мріють.
Коли народжується світ
Ніч білозора
Призупиняє свій політ,
Цвіте в узорах.
У ячменів немає стін
Немає стелі
Переночую, навзамін
Мягкій постелі….
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2019
Ти ще сьогодні знов прийшла до мене
Утішилась душа - а то немало.
І зашуміли трави сном зеленим,
І сонце понад світом піднімалось.
Крізь трав зелено – золоте волосся
Ти дивилась вірно так і влюблено,
І враз мені чомусь таке здалося
Що в житті не все, не все загублено.
А ти мені щось тихо шепотіла
І знов надії збільшувалась сила
Якось невміло і якось несміло,
Так біла лебідь розпускає крила.
І трепетно душі уже до краю
Я зазираю знову в твої вічі,
Так радісно мені – тепер я знаю
Що все зникає – тільки не навічно.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2019
Мудрими словами думка золотіє
Знов буяють барви і синіє вись,
Тільки очі, очі, очі вже не тії,
Не горять так ясно як бува колись.
Літо липнем гарне й в сні таке не сниться
День високим дзвоном лине звідусіль,
Тільки очі, очі втомлені зіниці
Начебто навічно вкарбували біль.
Гусне день поволі в солодкій утомі
Щедрим урожаєм серпень підоспів.
Тільки очі, очі не горять як пломінь,
Погляд тихо никне мов далекий спів.
Ластівки шмигають в трави соковиті
В стозернисте поле в небо голубе,
Тільки очі, очі сумом оповиті
Начебто й не бачать поперед себе.
Парище
2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2019
Щасливі і веселі злетіли ми обоє,
Туди де сьоме небо мене ти завела.
Отак злітає беркут , махнув крилом з під хвої,
Аж засвітився світ весь від іскри з під крила.
А потім вечір , вечір , такий красивий вечір,
Ти заплітаєш мовчки волосся у пучок.
А потім шепотіла такі красиві речі,
Я клав тобі на плечі тоненький піджачок.
До мене вся тулилась у піджачок закута,
Уста твої гарячі спалили геть мене.
І поглядами ми опутались як в пута,
І нас уже в ту ніч ніщо не схамене.
Гляділа ти на мене беззахисно й безмежно,
Дивилась так щасливо, що аж до німоти.
І лиш рука руки торкались обережно,
Їх сил уже не було порізно розвести.
1980р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2019
Ти сьогодні захотіла в гори втекти,
Де небо проткнули смерекові вістря.
А я закриваю очі і бачу як ти
На повні груди вдихаєш свіже повітря.
Душу повільно став наповняти спокій
І в тіло почала вливатися сила.
А я буду чекати на тебе, допоки
У твоєї душі знову виростуть крила.
Ти все вище і вище ідеш без вагань
З першим сонячним променем попід руку.
І дивуєшся все, як це у вранішню рань
Тихо довкола, немає жодного звуку.
А смереки протягують руки – віти
Несуть свої обійми до твого тіла.
Вбираєш тілом силу Карпатського літа,
Така щаслива в обійми смерек влетіла.
Ти торкнулася їх своїми руками
Вкрита сонцем і смерековою тінню.
І любуєшся довго гірськими струмками,
І ще дивуєшся квітами у цвітінні.
Закрию очі, бачу як виникає
На твоєму обличчі усмішка мила,
Розумію, що гори тебе забирають,
І у тебе знову появилися крила
2015 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2019
Серце щастям, серце болем знов покається,
Знов кульбаби понад полем розлітаються.
Знов кульбаби наче хмари, білі хмари
Мов тумани ті тумани моїх марень.
Світ великий світлоликий розбігається,
Думка з вітром над тим світом розлітається.
Ой кульбабки не летіть у світ зухвалий,
Не лишайте моє серце на поталу.
Ой кульбабки не летіть по світу тому,
Не лишайте мої болі, мою втому.
Політайте наді мною доокружно
Може стане трохи серцю не так тужно.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2019
Поглядом гори досягну,
Де сині смереки мов дим.
Задивлюся на повінь весняну,
Знов відчую себе молодим.
Візьму косу і в ранкові роси,
Заспіває коса, забринить.
Сінокоси мої, сінокоси ,
Поверніться до мене на мить.
Серце в грудях немов заворкує,
Тут колись я родився і ріс.
І зозуля роки порахує,
Й журавель прилетить на покіс.
Знову ноги оброшу об роси,
У похиленій хвилі трави.
Сінокоси мої, сінокоси,
Поверніться до мене ще ви.
Поверніть ще мені мої крила,
Щоб тепло від душі полилось.
Щоб криниця думок заіскрила,
Щоб останнє бажання збулось.
Візьму косу і в ранкові роси ,
Заспіває коса , забринить.
Поверніться мої сінокоси,
Поки ще не обірвана нить.
Бабче 1997р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2019
Життя це річ така, що хто кого обскоче,
Раз так на світі є, то й що уже робить.
А серце не скупе, воно любити хоче,
Нелічено отак, неміряно любить.
Життя це річ така – відміряно що кому,
І дальше буде там – який у кого вік.
Серце без любові упасти може в кому,
Бо лиш йому любов, один єдиний лік.
В життя неси любов, мов волоконце срібне,
Воно тобі за те ще віддячить сповна.
І буде ще комусь твоя любов потрібна,
І щедрий буде день, і нічка чарівна.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2019
Шумить бурхлива Бистриця,
Додолу стрімко плине.
От, от із русла вирветься,
Й ніщо її не спинить.
Ріка і свище і гримить,
У берег грізно бється.
Мов дикий кінь що вже за мить,
на волю обірветься.
І вже здається сила ця,
Любі здолає замки.
Відносять хвилі без кінця,
Знівечені уламки.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2019
Чи живу чи конаю – не знаю
Хтось сторонній подумав би як,
Що спішу все життя й доганяю
Але так й не догоню ніяк.
Молодому мені, шебутному
Дала доля побачити світ,
Аж на старість вернувся додому
Та змінився, посивів і зблід.
Рідний край показавсь мені раєм
У якому лиш жити тай жить,
Та не знав я що й тиша карає
Що й від тиші теж серце болить.
Тою тишею серце холоне
Й винувата душа без вини,
В чорну тишу як в пропасть бездонну
Йде зі сходу відлуння війни.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2019
Осліплюють все блискавки довколо,
Брудний потік біснується й реве,
Гудуть ліси, рипить дубове горло,
Холодний вітер гілля з листям рве.
Вода бурлить геть все несе з собою
Каміння рве і кидає в обрив,
Здається що земля спливає кров’ю,
І гине все що бог колись створив.
На два конара розколовся явір,
Тече слізьми на хаті плаче дах,
Радіє лиш в цей час один диявол,
Регоче десь громами у горах.
Земля напевне добре нагрішила
І всіх Господь наказує за се
Урвалась хмара і рушійна сила
Усе живе до пропасті несе.
Парище
2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2019
Попрошу в дощу туману,
Напиваюсь грому й страху.
Зійду на гору і стану,
Безкрилим птахом.
Серце гупає наче звір,
Всесвіт безмежний мАліє.
Небо трісло з надлишку зір,
Знов аномалії.
Страшно, але я не кричу,
Падає зоряна злива.
Не чекаю лечу, лечу,
Поки ще можливо.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2019
Дощ пройшов, та настрій літній
Біля хати вишня квітне,
І акацій цвіт жагучий
Понад кручі.
Дощ пройшов і скоро, скоро
Появилось сонця коло,
Плач і смійся Україно
Соловїно.
Дощ пройшов й перед тобою
Голубою далиною
Знов природи світла сила
Засвітила.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2019
Засвітила черешнина біле диво,
Щоб жилося на цім світі всім щасливо.
Розпускайся квітом рідний краю,
Хай душа ще раз гуляє в раю.
Засвітила, тай піднеслася над світом,
Виціловує довкілля диво цвітом.
Світла вЕсна прийшла, світла днина,
Засвітила свічі черешнина.
Свисни пісню соловейку – щебетуне,
Теплий вітре , надихни сердечні струни
Діставай природо свої чари,
Хай злетить серденько понад хмари.
Квітнуть – світять на черешні білі свічі,
Пелюсточками моє серденько лічать.
Лине думка в пелюстки розквітлі,
Мов метелик в вечоровім світлі.
Парище
2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2019
Тобі сподобалась старезна гра в мовчання,
Сидиш затаєний як та вивірка в дуплі.
І впору б мовчуна уже присвоїть звання,
І впору на сідницях лічити мозолі.
Згубилося в тобі маля з очима неба,
І дивні світлі квіти вже не приходять в сні.
І що б там не було, всього тобі не треба,
І вже навіть ті що знав, забулися пісні.
Тобі ніщо тепер, що десь палає ватра,
Вже чого б там не було, всього тобі досить.
І відчуття таке, що ти не хочеш завтра,
Бо шлунок твій сьогодні уже зморила сить.
І котиться нехай життя велика глиба,
Тебе твоє буття влаштовує і так.
Живеш собі й мовчиш, немов у чані риба,
Холодний мов би мрець, й колючий мов їжак.
Ти гордо бережеш життя своє пихате,
До краю, до кінця ти знахабнів уже.
І те тобі ніщо, що десь палають хати,
І хтось своїм життям твій спокій береже.
Життя твоє таке, що вже душа міліє,
І може навіть зовсім від тебе утече.
Як там на сході хтось від болі захмеліє,
Як комусь серце куля навиліт пропече.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2019
Намалюй мені літо золотим олівцем,
Намалюй джерело що тече під скалою.
Намалюй мені гори що пахнуть смолою,
Намалюй полонину з терпким ялівцем.
Намалюй мені стежку якою я піду,
Намалюй мені ще засмагаючі плечі.
Намалюй мені очі щасливі в малечі,
Що ласує собі в черешневім саду.
Намалюй мені очі, щоб веселі й живі,
Намалюй мені ти ту чарівну мережку.
Що під ранок завжди занавішує стежку,
І сльозою – росою блистить на траві.
Намалюй мені землю, на якій я стою,
Намалюй мені бджілку на квітці полину.
Намалюй мені серце що бє без упину,
Намалюй, намалюй мені душу свою.
Намалюй мені вітер що повітря несе,
Намалюй мені небо яким я нап’юся,
До якого щасливим колись доберуся,
Ти візьми й намалюй, намалюй мені все.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2019
Ступаю по полю квітучому,
І з душею дивне щось коїться.
Так, наче за хмарами – тучами,
Хтось нею уже непокоїться.
Вітер доокруж хвилює жито,
Серце знов кровю нуртує жили.
Спомин приносить те що прожито,
Як ми в юності двоє дружили.
Юність спомин вертає мов зливу,
І ось ми знову дивимось в вічі.
Якось довірливо і квапливо
Я в жіночі а ти в чоловічі.
Тяжіє, наче спомин востаннє,
Вітер не вітер тисне на груди.
Вдивляюсь в вічі, губи, дихання,
Ще вдивляюся в тебе всю.., всюди.
Спомин щезає так як і люди,
Вслід лиш протягую руки від пліч.
Вернусь, а дома уже не буде,
Нікого, і знову самотня ніч.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2019
Неосідланий скакун – гуляє вітер
Гуляє вітер, спереду світу.
Доторкнуся і зникає втома,
Сили прибавляється в рази.
Зачекалися на мене вдома,
Хата, вікна, стіни й образи.
Дотягнуся, хапне за зап’ястя,
І помчить невидимий візник.
І душа заллється хмелем щастя,
Що не щез, не заблукав, не зник.
Мить якась і знову буду вдома,
Гляну в очі вікон віч на віч.
Знов дихне щасливим димом комин,
Синім, знов дихне мені навстріч.
2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2019
Там де живеш, за той куток радій,
Бо рідний край твого життя основа,
І тут твій сад, твій рід і твоя мова
Ти як людина збудешся тоді.
Бо рідний край одне з найбільших див,
Тут твоє щастя й твоя світла доля,
Твій виднокруг і щедрість того поля,
Де босоногим змалечку ходив.
Тремти за рідним краєм кожну мить,
Де манить погляд небо синьооке,
Своїх пісень співають сто потоків,
Він за тобою не перетремтить.
Парище
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2019
Від щедрості землі до щедрості небес
піднесена душа,вона летіла б й далі
туди аж де туман у сонячній вуалі
в цей світлий день, коли Христос Воскрес
Зносилася б вона понад усі верхи,
І щиро з висоти на всіх вона б світила
І щедрістю душа всю б землю освятила,
Прощала б всім образи і гріхи.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2019
Не з тобою стою у вечірній порі,
Не з тобою шепчу до пів ночі.
Вже не ти, вже не ти, дві холодні зорі,
Заглядають тепер в мої очі.
Із моєї душі не тече вже тепло,
Вже не гріє воно твої руки.
Остиває душа як на холоді скло,
Розривається серце з розпуки.
Вже себе не виню що так вийшло в житті,
Хоч самотності біль тисне груди.
І думки вже не ті і слова вже не ті,
Дзвін розбитий дзвонити не буде.
Не співає душа тільки жалі одні,
Загубилось у жалях кохання.
Вже не ти, вже не ти, шепче вітер мені,
Свої радощі й свої страждання.
Не жаліюсь собі, і не скажу комусь,
Біль душевна якось затихає.
Тільки більше душа не радіє чомусь,
Й так солодко уже не зітхає.
Надвірна 2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2019
На світі така єдина
А всі ви моя родина.
І в мене є свої вади
Є послана з неба радість,
Є посланий з неба сум
І ще думка тече мов струм
І мріють сердечні струни
і поки вони звучать,
Я маю право мовчати,
І я маю право казати
Та права не маю повчать
І я маю право жити
І маю право любити
Довіку у цім житті.
Ти дивися згори - звисока
На мене все видним оком
Не дай мені Боже збитись
Із праведного путі.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2019
Присниться сон і відлетить
Немов би ранить серце хоче
Але ж воно потім болить,
І так щоночі
У пізнім сні дитинства біг
Гарячий подих, перший гріх
І тихий сум і теплий сміх
З очей твоїх.
Забути давне те кіно
Мабуть уже давно пора б
Та залишаюсь все одно
Я снів тих раб.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2019
Між хмар по зливі промені ясненькі,
Чи то подало небо добрий знак?
Скажіть хоть ви, скажіть мої рідненькі,
Скажіть мені, бо я не знаю як
Ота веселка з неба визирає,
Вона з потока чисту воду пє.
А серце тихо в грудях завмирає,
Не вгамувати серденько моє.
А я дивлюсь і йду поспішним кроком
Спішу туди де побіч дві гори,
Дивитися на диво над потоком
Іду щасливий ранньої пори.
І я іду як те ягня у блуді,
Поспішно ноги земельку товчуть.
Щоб утопитись в тім небеснім чуді,
Щоб в ньому божу силоньку відчуть.
Веселка та мов сонечка огарок
Все кольорами грає поміж гір.
А серце в грудях бється як дзигарок
Й сльозою радість наповняє зір.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2019
Ось небо нарешті послало дощі,
І простір громами заповнюють хмари,
Та вітер не звіює крила в душі,
Та серце томиться як сокіл без пари.
Життя невблаганне – цей термін хисткий
І серце пекучий вогонь спопеляє,
Час палить роки мов засохлі листки,
Час навіть найдущі дерева схиляє.
Парище.
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019