| Сторінки (2/154): | « | 1 2 | » |
Пригорнись.
Тихо голову мені на плече
Поклади.
Хай тріпоче серце й пече.
Помовчи.
Я твій біль весь собі заберу.
Потужи.
Я нікому про те не скажу.
Я залишу сердечне між нас.
Зупиню,ти поплач, навіть час.
Я послухаю тишу твою.
Я й за сльози тебе полюблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
А зорі тут тихі. Пахне медом і пряником.
Крилаті колишуть, і хату мою стережуть.
Стежками степОвими - роки і ріки зникають...
І гірко. І солодко. Місячно й зоряно тут.
Тут тиша така, що її не бентежить собака.
Та й ближчих давно вже нема - проростає земля.
Бува, серед ночі прокинусь, бо кличу батька...
А тато не йде. Не пускають його звідтіля...
Терпким теплом обіймає крилАми ніч.
Спогади стрімко сльозами в подушку стікають.
Вже не тріщить дровами й бабина піч -
Вона, ніби потай, там юність нашу ховає.
І зорі тут тихі. І ми вже давно не діти.
Хоч вишні цвітуть, як тоді. І хрущі цебенять...
І зорям тим рідним увік не дано згоріти -
Вони просто тихо й за нами колись помовчать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
прийми мою понівечену душу;
прийми мене такою, як я є.
я дотиком зіниць душі не зрушу,
а сонце вслід їм залюбки встає...
прийми мене, збагни і збережи
мій теплий смуток, серце в мережкАх...
ти, попри все, люби і не кажи
нікому, що тримаєш у руках!
і най під кригою міцною будем ми,
і най столітніх сосен тіні - завше!
ти тільки все життя мене люби,
бо я тебе любитиму ще довше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Ідеального не буває. Все грішне.
Серце навпомацки тихо крокує зливами.
Ти напиши мені знов щось утішне
Нотами, квітами..Хочеш? Можеш курсивами...
Ти напиши мені. Небо словами засяє.
Зріє в турботі щастя під теплими тонами.
А душа моя твою вже по запаху знає.
І звучить в мені сяйвом, церковними дзвонами...
Ідеального не буває . Все грішне.
І ми туди ж. Знов наша бунтується кров
Ти мені весь цілком - "щось утішне".
Ти живи лиш, бо ти вся мені любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Звичайний день. Звичайна мить.
І звичним стало все, як дзвінка тиша.
Незвично серце лиш мовчить.
Як накричатись, буде легше?
Звичайна мить. Слова знайомі.
І ми з тобою - як слова.
Чужі, хоч рідні. Невідомі.
Чи то земля, чи то вода -
З душі у душу! Чуєш, друже?
Хто я тобі? Мені ти ким?
В мені твоя душа назовні,
Як пам'яті далека тінь.
Звичайне все. Хода знайома.
Годинник дише. Стрімко мчить.
Питанні звичні. Але знову ж
Відповідати треба всім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2020
И теперь очень быстро направлюсь я к выходу!
Скашешь: жить спешу? Дни, вечера...
Жизнь с начала начать на вдохе иль выдохе?
Часто лучше не завтра, а даже вчера...
Четко, пылко, стремительно, метко
Пробираюсь свозь лес пожелтевших идей.
Для начала бы выбраться с этой клетки -
Тут страх мира, людей и боязнь перемен!
После будут мосты. А глубоких обрывов - рать!
Но и я не боюсь высоты, ты слышишь!
Если следом моим кто захочет тоже сбежать,
Я не буду сжигать за собою мосты. Я - выше!
Дальше будет скупая серая пыльная степь -
Жажда счастья! Жить в миражах не впервой!
А ведь знаю: куда бы я дальше не шла,
Дом - где я! И всегда вновь прийду я домой!
Я разведаю путь. Пусть не быстро найду дорогу.
Я вернусь. И тебя приведу туда,
Где я, смело Себя победив и тревогу,
Вдруг пойму , что не нужен мне дом без тебя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884336
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2020
Звисока, кажеш, усе видніше?
А мені звисока...
я наче ближче до неба!
Я давно не писала віршів.
Я давно не була у Тебе.
Звисока, кажеш, усе мізерне?
Біль. І люди, що зла накроїли....
А мені до Тебе - сліз трьохвідерна...
А мені Тебе мов із серцем відбили.
Звисока, кажеш...Ти поруч і бачиш.
А я без Тебе ще нічого не вмію!
Тільки Ти так вправно серце тлумачиш.
Я ж налякана. Я крижанію...
Звисока, кажеш, усе певніше?
Так скажи, коли біль цей нарешті мине?
Бо немає мені слів для віршів!
Як немає мені і тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Сонце падало і на мить зупинилось.
Розлилося рожевими квітами в небо.
Скільки в серці твоєму любові лишилось?
Скільки кроків зараз від тебе до мене?
Враз здалось, що палає вже небо вогнем,
Десь із низу сутінки страх наганяли.
Правда часто в руках із холодним мечем :
Кожне сказане слово - мов душу відтяли.
Сонце впало. Іскри слідами яріють...
Місто в темряву втомлені очі ховає.
Десь у вікнах скалічені очі мріють.
А мої лиш кричать. Все на світі минає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Молоком заливає місто.
Терпне серце, мліє земля.
Осінь місту на шию намисто.
- Ти для чого і звідкіля?
Осінь місто вдягає в тишу.
Листям жовтим в траві рясниться.
Я з тим листям печаль полишу.
Було б щастя - не гріх поділиться!
- Ти для чого і звідкіля?
Я із осінню в двері з квітами.
Відпочине моя земля -
Зацвіте весною привітною!
Я для чого? Для щастя я!
Звідки я? Я з життя минулого!
Я для того, щоб осінь ця
Не здавалась такою похмурою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
У осені холодні ноги й теплі шкарпетки.
Велика гаряча любов упліта мене містом!
І листя осіннє - мов року нового чернетки,
Все сипле словами з калини - червоним намистом.
У осені холодні руки і щирі надії.
Осінь, немов багаття, горить-рясниться!
А серце моє за тобою й з тобою мліє,
І в очах моїх щастя для тебе іскриться!
У осені ніжні слова і смачнюча кава!
Кожна хвилина , що поруч з тобою, - то дар!
Бо сонце після туману ніжне, тепло-яскраве.
Й душа після болю - у щасті злітає до хмар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Чи поміж дерев я , чи поміж людей...
В такому лісі нерви з міцної сталі!
А люди бувають без душ, і тіней.
Дерева ж - із болю, мов люди повсталі.
А на стінах навкіл намальовані долі.
Фарби з картин змиває рясними дощами.
І башиш ті очі, мов без власної волі:
Серця їх німі обростають хрящами!
Комусь дочекатись, комусь переждати.
Вартують...ті болі і в людях, і в лісі!
Одним би багаттям рясним прогоріти,
А з інших - міцна обрешітка у стрісі...
Поміж дерев - немов поміж людей.
У кого б лише мені шляху спитати?
Щоб не злягти від болю чужого й ідей,
Навчилася вправно я серце ховати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2019
А тобі коли-небуть було так добре, що аж!
Не мало б значення чи ліс то який, чи пляж,
Чи сонце цілує зморені ніччю очі,
Чи зорі втішають собою безсоннії ночі.
Чи холодно дуже - й за пазуху суне сніг,
Чи спека така, що й не ставиш на землю ніг,
Чи то рестарацій пікантні їства пихаті,
Чи, може, вареники з вишнями в бабиній хаті.
Усі слова нещирих людей - поза вух!
А про рідне своє потайки і не вслух...
І радієш, що добре ...і немає значення- як,
коли і куди... щасливий за просто так!?
А за просто так не буває , скажу тобі, друже!
Значить, любиш когось найміцніше і дуже-дуже!
Твоє серце взаємність чиясь кропітка торкає-
Серце гоїться і про біль увесь забуває!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2019
Я тебе вот честно скажу : Между строк
Всегда написано много истин!
Ты к себе был настолько строг,
Что сжигал всегда мои письма.
Ты, раскаявшись, слов искал.
Но ведь искренность в одном слове!
Жизни старой грубый оскал
Стал для новой тебе в основе!
Ты с собою настолько был строг,
Что меня, сквозь толпу увидев,
Подойти, извинитья не смог...
Хоть порядком меня обидел.
Я вот честно скажу : и пусть!
Мне прощенья тебе не жалко!
Ведь в глазах твоих эта грусть
Зацвела голубой фиалкой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846684
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.08.2019
Знов у нас на грозу в'яже небо.
І це місто таким стало диким.
Як раніше жила я без тебе?
Та й до рук твоїх все не звикну...
Я по ранку досі все ховаю очі.
Я милуюсь небом. Я милуюсь містом.
Що мені дорожче : дні чи ночі?
Пам'ять літ минулих спадає намистом..
Спадає на груди, серце боїться...
Хіба так буває? Та вірю тобі!
Хай доля щаслива з тобою наснитья!
Я впевненіш потім піду по землі...
Знов у нас на грозу в'яже небо.
Місто сміється... Змітає все з ночі...
Я , знаєш, не зможу вже більше без тебе.
Я більше без тебе і неба не хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2019
Перейдя границы всех убеждений,
Открываешь глаза и начинаешь смотреть:
Я устала от тихих случайных падений,
Загораться, но дальше уже не гореть.
В честных мыслях моих суть и правда :
Никогда не хватала звезд!
Чего стоит тебе быть правым,
Когда пролито столько слёз?
Чего стоит тебе здесь быть?
Мы в темницах чужих предрассудков!
Мы торопимся как-то жить
С помутневшим от боли рассудком.
Мы от жажды, от голода - в душу!
И плевать, что кому-то больно.
Твой покой так давно нарушен....
И сказать бы ,знаешь, довольно!
Только страшно! Вдруг будет хуже,
Вдруг прозрение вновь ослепляет?
Знаешь : важно , и даже нужно,
Оставлять то , что нам жить мешает!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845924
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2019
Можешь даже сжигать мосты...
Рядом будет кто-то другой !
Рядом будет кто-то... Не ты!
Что сказать? Да и Бог с тобой!
Можешь камни бросать мне в спину,
Можешь сделать меня виноватой.
Только сердце теперь не остынет,
Как и раньше будет крылатым.
Можешь громко кричать в пустоту,
Можешь бить кулаками стены.
Только бойся влюбиться не в ту :
Все расплаты всегда непременны!
Можешь дальше сжигать мосты,
В этой песне дуэта не будет!
Рядом будет кто-то ... Не ты!
И сердечко тебя забудет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845806
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.08.2019
Загадаю собі любов. Загадаю собі й тебе!
Хай той Курячий Бог? Чи врятує,
Чи трохи потішить?
Загадаю собі я слів:
Влучне слово душі не мине !
Загадаю, щоб ти врешті решт та почув мої вірші!
Загадаю я небо, що хмариться новою зливою.
Бо лиш нею, живою водою, змиває гріхи.
Загадаю я долю, як море, піннобурхливую!
Щоб тонули в ній бід і образ моїх кораблі.
Загадаю я серце -
кришталь! Щоб промінням зорилося!
Й щоб міцніше за сталь, щоб нікому його не розбить!
Скажеш, надто бажань? Їх ще стільки у мене лишилося!
Щоб збулось хоч одне, я вже стала в каміння просить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2019
Поцелуй меня здесь, на улице,
Среди мимо бегущих людей.
Я устала терять тебя в лицах,
Обгоревших деревьев, теней.
Поцелуй меня так, как прощаясь.
Как моля. Как уходят с надеждой.
Поцелуй меня так... Не каясь.
Мол, была я твоей и прежде.
Город этот пропитан болью.
Ты целуй, обнимай... Взахлеб!
Я за толстой закрытой дверью:
Ты меня для себя сберег.
Поцелуй меня здесь...тревожно...
Я устала. Болит от оков.
Ты люби, насколько возможно,
До заношенных болью бинтов.
Поцелуй меня, слышишь. Сейчас!
"Завтра"- в новых потугах родится!
Поцелуй, как в последний раз,
Так, чтоб сердцем во мне раствориться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843735
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.08.2019
Краще чай гарячий. А можна із ромом.
Я в клубки червоні спогади змотаю.
Краще, знаєш, падати від втоми.
І дурити серце, що чекає...
Краще хай все тіло зводить болем,
Ніж душа...Аби їй трохи тиші -
І вона безкрайнім житнім полем
Хай на мить оце буття полишить.
Краще бігти. Хай слизька дорога.
Все вперед, аби не озирнутись!
Легко ж так засновує тривога...
А від щастя важко схаменутись!
Краще...
хто зна, що й кому на руку.
А мені б якби хоч раз пожити,
Щоб любов не оберталась в муку,
Щоб за раз все лихо відтужити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2019
Упало сонце. Здається й наче розбилось.
В обіймах у ночі дуже холодні долоні.
Яка ж то любов,що вона мені знову наснилась.
І знову я наче в твоєму п'янкому полоні.
Не бійся, я більш за тобою не плачу.
Згортаюсь в клубок...ти і біль, і моя насолода.
Втрачаю я розсуд, коли твої плечі засмаглі бачу.
В очах твоїх тане літня жива прохолода.
І пахне від тебе лісом й зимовим ранком -
У соснах у тих я щастя своє збагнУла...
Від тебе тепла ,мов усього життя світанки.
З тобою у сні я сьогодні усе забула...
Упало сонце. Здається наче й розбилось.
А з ним і серце. Сьогодні мабуть востаннє...
Останній раз мені щастя наше наснилось.
Нарешті й я зрозуміла,це час прощання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2019
Моє серце до тебе горнеться...
Та якби ти те тільки знав!
Над душею щось знову хмариться -
Назріває гучна гроза!
Обійми мене, чуєш, лячно...
Я у темряві очі сховаю.
Та крізь неї тебе я бачу.
Я тебе , як ніхто, відчуваю.
Я ховаю гучні слова ,
Замість того, щоб всіх голосніше!
Так за прОсто... Взаємна біда -
Відпускати своїх найрідніших.
Я тікаю, біжу, озираючись,
Чи від світу, чи, може, від себе?
Ти мене лікував обіймаючи.
Розвиднялося знов мені й небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2019
Ты мой мост из реальности времени.
Ты дыхание. Ты моя аритмия.
Мы на шее с накинутым бременем
Погибаем от анемии.
Мы теряем друг друга в лицах:
В большом городе столько соблазнов.
Мне б тобою ,знаешь ,напиться
До потери сознанья, до спазмов...
В громких улицах тихих бордюров
Я одета сегодня в конфликты!
Мне не стыдно с тобою быть дурой,
Я к тебе не боюсь привыкнуть!
Город, жажда...Ты где-то близко.
Ты рассветами ночи пропишешь.
Ты закат мой в стакане виски :
Ты меня сквозь надежду слышишь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841755
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.07.2019
Море хвилюється. Серце ще десь далеко.
Хвилі вгамовують голод моєї душі.
Чесно скажу,мені зовсім з тобою не легко:
Я кваплюсь писати, а ти безтурботно мовчиш.
Море хвилюється. Входить у двері вечір.
Все навкруги завмирає від чайок крику.
Руки, зціловані сонцем, кладу на плечі...
Згодом до цього щастя усі ми звикнем...
Згодом усі звикають. Ніщо не вічне.
Хочеться зразу, все! І щоб ще на вІки!
Та безліч століть бачить твоє обличчя
Щоразу душа, як сплющить до сну повіки...
Чесно скажу,мені важко повірити в тебе.
Надто вже щиро...таких не буває людей!
Ти мені море , що спрагло цілується з небом
В сутінках ночі наглУхо закритих дверей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2019
Мені є що тобі сказати :
Я з тобою без крил літала;
Я ховала під серцем серце.
Що то щастя було , не знала.
Я тримала тебе за руки.
Ти - за душу! Схопив, побіг.
То тепер найпекельніша мука,
Бо мене - чи й хотів? - не зберіг.
І в розбитих колінах правда
Зараз розпачем знову кричить.
А без тебе моє серденько
Вже гучними словами мовчить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2019
Якщо є що сказати - скажи,
Може, іншої не буде нагоди.
Щастя наше завжди на межі.
Такі вже закони природи.
Якщо можеш до серця - ближче!
Хай словам тим забракло рими,
Хай хоч пісня , чи , може, вірші.
Руйнуй почуттями чужі парадигми!
Квапся жити! Чуєш - то вже дослухайся!
Бачиш - дивись... Іди й не озирайся!
Пам'ятай: ті, що клянуться в любові,
Стануть причиною найбільшого в світі болю...
Якщо є що сказати - кажи!
Тільки хай то лиш правда буде!
Щастя твоє завжди на межі.
Головне, в нім себе не забути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2019
Не бійся правди гіркої.
Хай вона тобі серце виболить.
Хай вона тобі стане спокоєм -
І тоді тобі душу вибілить...
Обнулить, почастує тугою,
Море сліз сліпих опанує,
І , пройшовши крізь серце напругою,
Згодом правда тебе підлікує...
Повертаються втрачені миті,
Що за нею ховались уперто.
Часові полюси відкриті -
Найцінніше завжди відверто!
Не потрібно правди боятися.
Вона часто дарує нам час!
Хоч і болісно вчить нас прощатися
З тим, хто мовчки руйнує нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019
Тут трудились діди і прадіди -
Піт і кров проростають маками.
І навіщо ходити засвіти?
Ця земля вся засіяна знаками!
Тут в полях тих гречаних світанки
Все кричали, що спокій близько.
Моє серце все, без останку,
Із вітрами літало низько.
Хоч граки всі черешні побили...
Небо зливою... Небо грозою...
Я так чисто Тебе любила...
Ти ж мене тут зростив собою!
Ти мені тепер - липи й тополі.
І бджолиним роєм - у даль...
Я без Тебе живу проти волі
На землі. В Тебе ж інший вже край...
Гомонить мені знову земля.
Сонце випалить душу власнОруч...
Ти привіт надішли звідтіля...
Нагадай, що Ти завжди поруч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019
Весна літала пухом тополиним,
А я тебе в обійми вже чекала.
Із серцем вірним, серцем лебединим,
Немов для тебе берегла-ховала..
Весна сміялась - вітром надривалася!
Моїм волоссям плечі цілувала!
Мені від тебе радості дісталося,
Якої ще ніколи я не знала!
Весна зірвалась новою грозою.
Моє - тобі.. Твоє крізь хмари сяє.
Це що ж таке між мною і тобою?
Й чому воно так жити надихає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2019
Вместо головы моей - облако.
Нет, не туча! Но в нем солнце прячется!
Ты держи глубоко (не около)
То, что счастьем в тебе отражается!
То, что эхом, звуком из прошлого...
Что в обиде равно катастрофе!
Что родное и слишком хорошее!
По утрам оно с запахом кофе ...
То, что бликами рос всех ранних!
То, чья тень тебе - ярче света!
Каждый день твоих глаз печальных
Окрыляет одним приветом!
Ты держи глубже сердца, впиваясь,
Выжигая себя дотла!
Чтоб с тебя только все начиналось...
И чтоб сияла твоя голова!
Вместо головы моей облако.
Нет, не туча. Ведь в нем счастье прячется!
Я держу тебя ближе, чем около,-
Каждый день мой с тебя начинается!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837019
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.05.2019
І в новий день все кроками неспішними...
Душа десь високо . Тримається за хмари.
Мені б словами добрими й утішними
Розсіювати сумніви й примари.
Мені б віршами дощ зміняти в перли .
Та спогадів найніжних нанизати,
Щоб всі печалі спраглими - потерпли !
Це ж скільки треба в серці щастя мати?
Щоб миті всі із пестощей, очей.
І усмішки, і добрі чесні руки -
В слова, щоб гріли серед днів, ночей
Моїх людей від болісної муки.
Щоб лиха всі, турботні, неподільні,
І стріли долі, і каміння в спину,
Зрадливі , невзаємні й непомірні -
Щитом залізним у велику силу!
Це ж скільки в серці місця мати треба,
Щоб кожному знайти там щось собі?
В моєму ж серці до самого неба -
Любов! Бери! Тут стане і тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2019
У джинсову куртку я душу сховала.
В навушниках пісня плаче про тебе.
Руки в кишенях...Не йшла, а блукала.
Й на дощ нахмаряло веснянеє небо.
В навушках плаче... Ти як там без мене?
Цілує тебе хто - мені не відомо.
Така вже терниста дорога від себе
В той день, де до щему мені все знайоме.
А дощ... Та іди вже! Хай змиє той пил!
Нехай схамене, нажене і потішить.
Бо в тих небесах, десь високо - до зір,
Зростають нові мої щирії вірші!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2019
Счастье - это выбор...так выбирай!
Вот она - я ! Воруй, бери и сбегай!
Жги за собой все поля и мосты,
Ведь в каждом слове моем весь ты!
Счастье - это не вечно. Держи покрепче!
Целуй, обнимай...серце мое и плечи!
Жить ведь смелее , когда со хмеля,
Ведь в каждом слове твоем вся я!
Вкусно! И сегодня сладкие 30!
Мы в новых стенах старых гостиниц...
Читаем о счасте нашей души псалмы.
Я люблю тебя! И в этом сейчас все мы!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831954
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2019
Покладіть цукерку до кави!
Я солодке не їм, хай буде.
Хай за просто, заради забави...
Хоч на мить його серце забуде....
Хоч на мить життям посмакую,
Бо із ним - мовби з перцем чилі.
Я із ним любить ризикую,
Та без нього тепер вже не вмію...
Покладіть цукерку до кави...
Не смакуйте життя, а їжте!
Не за просто, й не ради забави
Він в мені полюбив мої вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019
Я не стала для тебе долею,
І любов'ю твоєю не стала.
І втікала я сонячним полем
Від обіймів твої ласкавих.
Теплим променем серця нам
Пронизало, мов стрілами дикими...
Я тонула в твоїх очах:
Ми були немов би безликими!
Лиш душа пашіла і рвалася:
Мало місця здавалось їй!
Так вона , та душа, й зосталася
В тих полях ще юнацьких мрій.
Там зостався і весь мій біль:
Покотився дібровами, лугами...
Мов з моїх дівочих надій
Хтось та й виорав серце плугами....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019
мечта просыпается рядом от трели.
меня обнимает и кажется сном,
что мы в поцелуе опять полетели
в ту жизнь,где не тесно нам будет вдвоем...
мечта просыпается...нежно целует.
а сердце как будто по углям бежит...
и в мыслях моих любовь торжествует,
танцует... и громко об этом кричит.
кричит, задыхается...будто вот-вот...
она, будто лебедь, под небом летает.
она в наших снах беззаботно живет,
и пухом, как снегом, в руках наших тает..
мечта...Боже мой...как будто все снится:
столь яркий и свет, и запах манящий,
и ночь нам в ладошки так нежно садится.
мечта моя...ты ведь один...настоящий....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829845
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2019
Якось так спокійно на душі:
Тихо, трепетно і трішечки печально...
В голові поснули всі думки,
Мрії всі, й любові мої дальні..
Ви десь там, де небо моє плаче,
Де зірки мої танцюють вальс.
Ви - не мій. І на землі неначе
Знов роса, мов нежива, без Вас.
Ви - не мій . І тільки теплий вітер
Дотики лишає на губах,
Якось дивно розквітають квіти
У моїх розніжених руках.
Зоредивно сяють поцілунки,
Пдаровані мені від Вас.
Хай були це давні подарунки,
Але знов життя живе без нас!
„Вас люблю!” – шепоче моє серце.
Розум каже : „Ні, то не любов”.
Пам'ять же кричить услід : „Воскресни!”
Лише біль бунтує мою кров.
Біль, що розриває душу тишею,
Облива гарячою смолою.
Хай ще довго, та чекати мушу я
Щастя, що покличе за собою!
Щастя, що обійме і прикриє,
Знищить весь мій біль, мою печаль...
Щастя, що в житті мені відкриє
Лиш любові безконечну даль!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2019
Зимой… на юге снега не бывает, порой
И лёд хранит в себе весь мой покой,
И километры разделяют нас с тобой!
Зимой… мы встретимся с тобой под новый год
В том городе, где сказка оживает,
И снегом белым припорошивает двор!
Зимой… осуществляться наши все мечты.
И будем мы с тобой (лишь я и ты)
Ломать преграды все на нашем счастье!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829768
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2019
Ночі - вересневі! Очі -сіре небо!
Ти - мій теплий смуток. Ти - відлуння мрій.
Ти - мої смарагди. Ти - моя потреба.
Ніжний мій, пестливий, сповнений надій.
Ночі - вересневі! Серце - мов світанок!
Я з тобою інша, я весна немов.
Я з солодких снів. Я - твій добрий ранок.
Говорю з тобою, хоч не знаю мов...
Ми без слів з тобою. Серцем і очима.
Тілом і душею. Руки - у руках.
Я з тобою - в ціле! Знову за плечима
Бережу кохання! Де той дівся страх?
Рідний і плечистий, мужній і жовтневий.
Ночі вересневі - кращі у житті!
В серці щастя чисте, у очах миттєві
Сонця неземного радості прості...
Я з тобою - в осінь...Ти за мною - далі!
Ми з тобою поруч. Ми - усе на двох!
Ділимо на двоє всі мирські печалі!
Множимо во сто крат щастя всіх епох!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
Мені болить душа. Зніміють всі думки.
Лиш тихий поступ болю і жалю.
На чистім аркуші малюю я квітки
Не фарбою. А блиском кришталю.
І цвіт завмер. І той кришталь гарчить,
Мов тигр. Мов звір, вгризається в слова.
А в серці щось так жалібно кавчить.
Душа німа.Болить лиш голова.
З багряним келих, мов нема жалю.
Не розумію, що з тобою сталось?
Я ще твою печаль в тобі люблю:
В тій глибині світанки ще зостались...
Малюю я відлуння самоти.
Частую аркуш променями скла.
Моєму серцю не наснишся ти.
Тобою відболіла, віджила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
Розфарбуй моє місто, художник!
Хай фарби стікають по стінах!
Хай тепле проміння заливає у зливу лиху!
Хай у зорях яскравих сніжні й срібні повір'я
Затанцють, мов щастя, і на моєму даху...
Розфарбуй мої вікна, ніби із них, як завджи,
Знов сміються мені його добрі і щирії очі.
Намалюй мені світ, у якому не буде біди,
Де ввімку собі день серед найдовшої ночі...
Намалюй мені посмішки, щирі обійми і руки ,
Щоб вони пеленою ховали від болю і зла,
Щоб вони рятували від щему сердечного муки.
Й розліталась по світу від спалищ минулих зола.
Намалюй цуценят і дітей...От там радості сила!
Щоб до сліз, щоб аж душу мені стрепенуло!
Намалюй мені рідних,живих... І тих, що не долюбила...
Намалюй , що важливим було, а я просто того не збагнула....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2019
Как прожить без тебя еще день?
Сердце быстро опять застучало...
Уж которая осень - тень
Мне отбросит, заливаясь печалью.
То ли осень, то ли весна?
Год какой без тебя в бессознаньи?
Без тебя в половину жива...
Вот такие вот с болью свиданья...
Вот такие вот, знаешь, дела...
Твое место ... незаменимо!
Мне с тобой была осень - весна!
Все хронично и неизлечимо!
Как прожить без тебя еще миг?
Как забыть твоих глаз усталость?
Стопки лишь прочитанных книг -
Все , что мне от тебя осталось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829105
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.03.2019
Хто ми з тобою? Чиїсь шляхи паралельні?
Душі споріднені? Знайдені болісні долі?
Чи ,може, з тобою, ми мрії чиїсь нездійсненні?
Чи, може, з тобою ми залишки віри і волі?
Чи, може, відлуння чієїсь палкої провини?
Чи щастя, яке комусь в поспіху щастям не сталось?
Та очі твої запалали в моєї дитини...
І серце моє навік у твоєму зосталось...
Та хто я така? Я лиш крапля у цілому морі.
Відлуння століть. Я в плеядах одна із зірок.
Та для тебе одна з найніжніших у світі історій.
Та для тебе одна з найкоштовніших в світі жінок.
Та хто ж ти такий? Ти лиш марево, пух лебединий.
Ти такий не один на весь світ, на цілісінький вік.
Та для мене один - найцінніший, мій, соколиний.
Серед сотень, мільйонів - найкращий мій чоловік.
Так хто ми з тобою? Яка вже тому є різниця...
Нам Богом судилось, щоб ми були з серцем одним.
Нам кожної ночі з тобою однакове сниться.
І кожного дня ми живемо із щастям оцим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019
Листо...пад? Листо...лет!
Листосерце моє летить.
Листосерце моє болить.
Серцепад у мені затремтить.
З листом тим і душа горить.
І жовтіє. І гомонить.
З вітром знову на Ви, на мить.
З вітром знову в очах щемить.
Листолет? Листопад?
Може, я б і пішла назад.
Та назад вже немає шляху.
Заосінньо тебе люблю...
Заосіння багато літ...
І злітає, мов вертоліт,
Моє серце . Летить в танок!
Серцепадне , мов із зірок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019
Ти адрес не питай,
твоє серце усе підкаже...
І воно приведе,
де найбільше на тебе чекають.
Всі дороги зійдуться,
І карта по масті ляже.
Там, вгорі, все відомо,
Про нас все знають...
Що , кому, і коли.
І для чого такі тортури.
Хто зустрінеться нам.
І якою стежиною шлях.
І стук серця мого
вже з відомої всім партитури.
Смак кохання мого
на ніжних чужих вустах
Не цілуй ти її.
То, повір мені, точно даремне.
Не обманюй себе.
Добре знаєш, що то не я!
Зовсім скоро
тебе приведе до мене.
Зовсім скоро я буду тільки твоя.
Ти адрес не питай.
Різні стрічатимуть люди.
Серед тисяч облич
ти точно впізнаєш - то я..
Серед сотень країн, океанів, людей...геть усюди!
Хтось почав шепотіти
тобі вже моє ім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2019
Похолодало. Но я будто не ощущаю холода.
Что-то внутри меня греет с большею силою.
Я совсем недавно в плену этого яркого города.
Чувствую себя по-новому , необъятно счастливою.
Я уже в плену этих улиц, старых и искренних .
А в гармонии с мыслями бываю совсем не часто.
Но город этот настолько наполнен жизнью,
Что мне жизнь моя кажется здесь не напрасной....
Я обстоятельством утверждающим преодолена!
Я отстаиваю нежность, любовь.... И мои слова -
Все стихами . Душа ведь другими вспорота...
А под шелест каштанов она почти зажила...
Я недавно совсем память смогла усмирить.
Себя осязаю... Снова отстраиваю мосты.
И без города этого я не смогу прожить.
Потому что в городе этом всегда рядом ты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828463
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2019
Ни звонка... Ни привета.
Ни прости. Или даже прощай!
Разбросает опять по свету -
Между нами октябрь и май.
Разлетимся на две планеты:
Мне Земля, а себе возьми Марс.
Мы друг друга большие секреты -
Будто не было вовсе нас...
Сожаленья к чему? Ты пойми:
Я не жду ни звонка, ни привета!
Я ведь в счастье уже . Прости.
В этом платье винного цвета...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828461
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2019
А пройдет ли, пройдет?А пройдет! И забудется.
Все не вечно. Хоть боль утихать не спешит.
В моей жизни с тобой поселилась бессонница,
И она каждым мигом с тобой дорожит.
Я б всю жизнь не спала.
Я б всегда берегла твой покой...
По утру я в ладонях солнце прятала тихо...
Полетай там. Не нужно меня брать с собой.
Только ты возвращайся. Долго быть без тебя не привыкла.
Я б всю жизнь не спала. Насмотреться бы, знаешь, вдоволь...
Но в любви нет границ, очень редко мера ясна!
Я, смотря на тебя, забываю былые боли.
С каждым днем мне с тобою все ближе весна...
А пройдет ли, пройдет? А пройдет! И забудется!
Прошлой жизни настолько глубоки следы,
Что мы ночью храним тебя - я и безсонница...
Просыпаясь , беречь начинаешь нас ты...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828352
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2019
"О любви немало песен сложено"...
Мне бы написать еще одну.
Но тобою сердце растревожено:
Средь зимы я жду свою весну...
Ведь весною зацветут твои сады,
Что на всю страну тогда запели!
И в цветах тех зацветешь и ты...
Позабудутся всех лет и зим метели...
Позабудутся столетья всех печалей,
Одиночеств вереницы затяжные.
И среди миров, планет и далей
Услыхают все слова родные.
Позабудется и рук жестоких холод.
Сменит снег - тепло по всей земле!
И когда прийдет пора цветенья -
Зацвету я в память о тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827933
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.03.2019
Сколько стоят твои слова?
Какова же цена у счастья?
- Я с тобой больше жизни жива.
- Я с тобой и сама стаю счастьем.
Сколько стоит твой милый взгляд?
Какова же цена у вечности?
- Я с тобой. И никак назад.
- Мы в петле одной бесконечности.
Сколько стоит сердце твое?
Какова же цена у любви?
- Ты в оплату забрал мое,
так теперь же его береги!
Сколько стоит?
Вот важное правило :
Все , что ценно, то стоит жизни!
- Для тебя я себя исправила.
- Я тобою наполнила мысли.
Все , что ценно, то стоит души!
Мы с тобой свое заплатили!
К счастью лишь привыкать не спеши .
- Счастью нужно, чтоб им дорожили !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825308
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.02.2019
Нам пора говорить о важном...
Вдоль дороги сквозь лес - олени!
Что-то в зимнем воздухе влажном...
И от мамы так пахнет сиренью...
Нам пора говорить о текущем-
Сколько лет пролетит? Не спеша
Сколькии людям, мимо бегущим ,
Улыбается наша душа?
Сколько глаз мы не замечая,
Все пытаемся вырвать свое?
Мне бы выпить сейчас с ним чаю,
Только год уж как нет его...
Я б с ним выпила горькой печали!
Вместе с ним сквозь тернии к звездам...
Лишь бы сердце его стучало...
Лишь бы не было все слишком поздно...
Нам и с тобой пора говорить....
По душам о главном ...сейчас!
Ведь меня могло тоже не быть...
И могло не быть, знаешь, нас ...
Мы с тобой, как насечки судьбы,
Умираем и вновь возрождаемся!
Кто мы есть ? Мы ведь чьи-то сны...
И друг другу сейчас сбываемся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823980
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2019
Как красиво горят мосты,
Но дорога вперед все ж ярче...
За мостами остался ты-
Я же мчу. А ведь как иначе?
Шаг вперед, миллион назад-
В том религия , в том твоя суть!
А я с сердцем в тебя - невпопад!
Тихо Ю !Отпусти и забудь!
И так быстро горят мосты.
Слышу счастье. Оно уже близко!
За мостами остался ты
С той потухшею с сердца искрой...
Шаг вперед и бегом назад:
Ты сегодня свой выбор сделал!
Только как мне забыть тот взгляд...
И тот факт, что ты меня предал...
И так больно...Горят мосты!
Все сгорит - и мне не вернуться...
Мне лиш жаль ,что такие, как ты,
В сердце жить навсегда остаются...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823979
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2019
Я давно не писала. Знаю.
Думаешь, стало мне лучше? - Нет!
Не забыла, но очень стараюсь
Не искать на песке твой след...
Я давно не писала... Просто
Столько писем без адреса, времени.
Ты потерянный в море остров,
Я на шаре воздушном с бременем..
Я все помню. Ты знаешь , что дальше.
Мне слова твои эхом с прошлого:
"Жаль, мы не встретились раньше".
"Слишком искренне", " Слишком хорошая"...
Я давно замолчала, ты слышишь?
Нет ведь слов никаких описать...
Важно то, что ты где-то дышишь...
Больше нечего мне сказать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817768
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2018
Вже не йдуть поїзди.
Вже засипало листям дороги.
Крізь тумани сяють мости,
А до неба - одні пороги...
Листям знову вкриває місто ...
Перша памозь ... Мерзне земля...
А повітря таке вже чисте!
Та для кого? І звідкіля ?
У словах твоїх - туги осінні.
Всі сезони в тобі дощить.
Та для мене вони незамінні -
Задля них лише варто жить.
Я до тебе оту дорогу
Забуватиму цілий вік.
Твої очі несуть тривогу,
Найдорожчий мій чоловік...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2018
І настане день - і піде печаль!
Хтось мене запестить, ніби свою мрію.
Мою тугу візьме й на своїх плечах
Винесе із хати. І внесе надію.
Зцілить добре серце , зацілує очі.
І відлунням в них засяє світанок.
І зірками всипані стануть мої ночі-
Вкриє ніжним сяйвом місячний серпанок.
Ті цілющі руки в обіймах зігріють,
Заколишуть, втішать - й кімната займеться
Тим вогнем цілющим...і біди зітліють.
І ніколи серце вже не розіб'ється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2018
Ах как же я люблю тебя любить!
Твой взгляд осенний - листьями по коже.
И утром, будто жизнью , дорожить,
Ведь тех рассветов в мире нет дороже...
Пусть дождь и ветер, воет все вокруг!
В твоих объятьях - счастья теплота.
Я вне погоды...я не только друг...
С тобою осень снова золота....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2018
Пострадай со мной ерундой...
Сколько лет между мной и тобой?
На каком расстояньи зависли
Наши души, руки и мысли?
В такт шаги лишь в пределах основ.
Доброта нынче наша не в моде!
Мы устали болеть от слов -
Одеваем себя по погоде...
Одевая себя во вчерашнее,
Мы часто тоскуем о прошлом.
Только сердце... Оно настоящее!
Остальное - о жадном и пошлом.
Пресыщенье, для мозга, едой...
Сколько снов между мной и тобой?
Разным цветом окрашены волосы,
А в сердцах от шрамов лишь полосы...
Подурачимся? Мир подождет!
Мы о многом со скорьбю , с жалостью...
Погуляем с тобой под дождем?
Надо вспомнить, как это радостно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815847
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2018
Мне б с тобою на "ты".
Мне б с тобой - рука об руку, знаешь...
Мне б с тобою сжигать мосты!
Чтоб я в омут - и ты ныряешь!
Чтоб по венам... По барабану...
По плечу! И по колено!
Чтоб весенним ранним туманом:
- Лишь улыбки наши бесценны!
Чтоб важнее ... самым глубоким...
Чтоб по градусу ...крепче стали!
Мы с тобой больше жизни знакомы.
Только в этой родними не стали...
С прошлой жизни я голос твой знаю!
Но к несчастью... иль к счастью?
Увы...
С болью в сердце я принимаю :
В этой жизни с тобой мы на "Вы"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815723
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2018
А ті сосни парами... тільки й обіймались.
А мені від тебе у серце дісталось:
Терпкий запах лісу, в якому блукали;
Синьонеба прірва. У ній втопали...
Ми з тобою стежками від себе втікали .
Цілували руки, очі цілували.
Я ж у тому лісі себе забувала!
Твою душу дику вітрам продавала.
Там мені від тебе пекуча любов
Намішалась зі співом зозуль заспівочих.
Там в твоїх обіймах солодких дібров
Залюбились очі карії дівочі. Серед ночі...
Загубилися очі. Й навіки зостались...
Що мені від тебе у серце дісталось?
А дістався спомин, як в лісі блукали...
Як з тобою разом ми щастя шукали!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2018
Добре там, де турбота...
Серце, мовчи,не плач.
Велика дуже робота -
Не зламатися від невдач...
Довга до неба драбина -
Голки в тіло. Фото в анфас.
Велика мала дитина
У кожному з-поміж нас...
Маленька велика душа
Я люблю тебе дуже, чуєш?
Я люблю в тобі, знаєш, нас!
Ти зі світом в мені протестуєш!
В дефіцитах кальцію й йоду
Все щедрієм до болю й образ.
Поверніть, будь ласка, у моду
Тихе щастя ,що не напоказ.
Зупиніть десь за світлофором
Тихе щастя. Там, де турбота.
Заливаємо серце бетоном-
Ми неначе у вічній дрімоті.
Я люблю тебе, друже, знаєш ?
Я люблю тебе дуже, втям!
Твоє серце для мене сяє
Із бігбордів нічних реклам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2018
А ты не ждешь, о женщина. Ведь имя нам - надежда!
В обнимку с ветром , с сердцем на попутках
Уже не ждешь мустанг. Пришла б маршрутка .
Уже не ждешь тепла, что было прежде...
И лучший день, и лучшего мужчину
Устала ждать...закат застыл в рассвете...
Найти бы хоть какую-то причину...
А верить сложно. Столько слов на ветер!
И осень своим насквозь диким шармом
Не ждет ни слов, ни томных обещаний.
Авантюризм под старым теплым шарфом
Смакует кофе с привкусом прощаний.
И страшно вдруг... Ведь бесит эта куртка.
И эта осень. Город. И маршрутка.
О женщина! Ведь имя нам - надежда!
Ты жди ! С сезоном смениться одежда.
И будет день теплее, чем сегодня.
Вкуснее жизнь. Ты сердце приготовь.
Ведь женщина изранена не болью.
И не маршрутку ждет она. Любовь....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812766
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2018
Честность и верность - такой дорогой подарок!
Хоть что-то я поняла к своим тридцати!
Если б могла я , к жизни столько ремарок
Написала б себе ...( к своим еще двадцати).
Если б могла , для себя бы нашла ассонансы!
Что средь болей вселенских "эти" введут в тупик!
И что жизнь состоит из подводных камней и нюансов...
Я по этим подаркам отличник уже... Выпускник!
Честность - как нож : либо мажь, либо режь!
Что вкусней?
Да, повезло , если ею не ранили душу!
Только правду порой говорить бывает сложней!
Чем услышать. Жизнь ею легко нарушить...
Насчет верности : просто в карман положи!
Эту штуку сложнее всего мне понять...
Если верен тебе человек , значит, ты заслужил!
Если нет... значит , надо человека менять !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812555
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2018
Нынче для меня не просто день.
Осень снова обнимает плечи.
Осень уж отбрасывает тень,
Холодит тоскою каждый вечер.
Въюжит сердце листом пожелтевшим,
Что из первых потерпел от холодов.
С мыслями кружит, как потерпевший.
Ветер злится по верхам заброшеных стогов...
Нынче для меня не просто осень.
Нынче год...ты был, потом не стало.
Оказалось , так легко все бросить.
Осень нас с тобой недовенчала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2018
Я хочу, чтоб меня любили! Да так, чтоб "ах"!
Чтоб на крыльях на всех, на всех парах,
Чтоб сбиваясь с ног на любом пути!
И в краю далеком смог бы меня найти!
Чтоб в руках - как в доме уютном самом!
Пусть шалаш - где счастье! Не надо замок!
Пусть душа на распашку...нет, не продует!
Есди рядом кто-то... кто -то сильнее будет!
Если рядом кто-то добрый, искренний, честный,
С сердцем любящим, с серцем небесным...
Я хочу, чтоб хранил то, что мне очень важно !
Даже если это просто кораблик бумажный...
Если это мои слова, то с гордостью: " Вот она!"
Если слезы, то в плечо, а не в зеркало в ванной!
Если это поддержка - то во всем и сполна!
Быть бы важной, ценной, желанной!
Маленькой, хрупкой...Побыть хочу я ребенком!
А ведь меня то с самых-самых еще пеленок
Учили любви. И я в сердце ее сохраню.
Пусть полюбят меня так, как и я люблю !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807691
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2018
До діда вже ходжу лиш помовчати...
А бабця ще засіює городи...
Все бідкає : якби то, Бог , погоди,
І сонця , щоб насіння посушить...
Моє життя - немов вишнева гілка :
То цвіт, то знову вітром облітає.
І часом втямлю : все життя - помилка ...
То не туди...то геть не тих вітаю...
Захмариться... І знову сонце зскочить.
Обійме серце і защемить жаль:
То не любов, як голову морочить.
Хіба то щастя - одинока запечаль ?
Піду в город. Блищить роса ігриста.
І ранок - мов життя ! Не пропаду!
Посійте, бабцю, тої ви капусти,
В якій відраду я собі знайду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806599
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.09.2018
Кожен день носить тепер твої слова,
Що я красива і вільна. Та я одна.
Що в кроці моєму стало більше спокою, -
Та в погляді моїм стало лиш більше болю.
Що очі мої знов сяють, немов озерця, -
Та то лише сльози із мого великого серця.
Що в тілі моєму ніби бунтується кров, -
Насправді , там просто вмирає наша любов.
Що в посмішці моїй ти загубив себе, -
А зараз там біль , що ніяк мені не мине.
Що в волоссі моїм щастя твоє заснуло, -
Я обрізала косу. Та все ж тебе не забула.
І кожен день тепер носить твої слова,
Що я така просто не можу бути одна.
Та я така тільки в обіймах твоїх була!
З тобою душа моя сяяла й щастям жила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2018
Про мимолетность старой жизни,
Про воздух в города плену...
А ты в бумаге куришь листья...
Я в день писала по письму...
Я в день писала по надежде.
Я в день смотрела на слова.
Как будто там они зависли
И оживут сквозь города...
И полетят , где корабли
На стенах...Там когда-то дом...
А мы с тобой , как на мели ,
Прибиты счастьем. Что потом?
Два идиота. Кто правее?
Кто к сердцу ближе.
Кто растратил душу?
Но мимолетность новой жизни
Твоей, не бойся , не нарушу.
Я в день писала по письму.
Я в день тебе себя писала.
Но все никак я не пойму:
Тебе мои слова мешали ?
Что ты - не ты.
Что счастье вдруг сотлело.
Сжигая письма , ты поранил душу.
А ты все куришь в той бумаге листья.
А я все жду ,что ты меня полюбишь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800098
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.07.2018
Я не полізу за словом в кишеню .
Я дістану його із серця.
Хай те слово - у мілкі скельця...
Хай у море...чи у пустелю...
Я тим словом закрию очі.
Я тим словом утішу душу.
Та тебе я жодної ночі
Не окличу і не порушу...
Ті слова - мої голуби,
Ніби болісно втрачені долі...
Ти - немов у моєму житті
Одинокі вітри у полі...
Всі слова твої - діти мої .
А мої у тобі відлунали...
Ми з тобою свідомо у грі
Із погонами душі програли..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018
Ой, ті крила... Така крилата!
Серце вище нащось злітає.
І хоробра. Чи сміла й завзята,
Мов не руки, а світ тримаю!
Я хвилювалась. Ти - моя скеля ,
Чи затишок? Чи розіб'юся?
Сьогодні море, тоді пустеля...
Як ти, то й я - із себе сміюся.
Сліпить сонце, мов твої очі.
Жарить душу...а я в кураж.
Бо з тобою і дні і ночі -
Непритомний якийсь антураж...
Та не втримала скеля крила -
І зірвались гучні слова...
Я тебе насправжки любила.
Ти ж мене задарма цілував....
І від крил тих...та лише пір'я...
Що ж лишись від тебе мені ?
Лише в перснях срібні повір'я
І чужого міста вогні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018
Сегоня солнце вдруг дольше светило мне.
А значит, снова весна стучится в мой дом...
Мне, как всегда, так тесно на этой земле.
Но не об этом сейчас...
О весне помолчим потом...
И было солнце. Оно обнимало за плечи..
Оно молчало. А мне все болит об одном...
Ведь даже слово твое сейчас не излечит.
Но не об этом сейчас...
Обо мне помолчим потом...
Сегодня солнце. А значит, мы будем жить...
В закатах чудность немых сердечных мгновений.
Но без закатов ведь солнцу никак не быть...
Но не об этом сейчас...
Ведь в жизни так много волнений.
Ведь это солнце, что в плену своих передышек,
Заставило просто давно забытое вспомнить,
Что я всегда хотела бы жить в Париже...
Любимой...
В плену заполненых счастьем комнат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799905
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2018
Скажи что-нибудь.
Скажи хоть слово - и я отвечу.
И пусть то слово обнимет меня за плечи.
И пусть то слово скроет сейчас всю боль.
Но только плечи. Ты сердце мое не тронь.
Скажи хоть слово. Я знаю, еще твое
Во мне живет. Где ты силы берег молчать?
Ведь в тишине так больно сердцу моему,
Что легче было бы точно в лицо кричать.
Ты не молчи. Ведь шансу другому не быть.
Меня не будет, слышишь? Я силы в себе найду.
Мне будет трудно. Но иначе всего не забыть.
Любя и желая остаться , я тихо уйду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799904
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2018
Любой вид счастья - дело очень личное.
Сказать нельзя, кто прав, кто виноват.
Ведь чье-то счастье с шиком неприличное,
А для кого-то счастье - лишь закат...
Кому-то - деньги, слава и удача.
Кому-то - теплый у мангала старый плед.
Кому-то ,может, за границей дача.
Кому-то - первый на песочке детский след.
Есть счастье-мир и счастье - чей-то ад.
В здоровье - счастье, счастье есть в молчаньи.
Кому-то - шанс вернуть бы все назад,
Кому-то утонуть в чужой печали...
Есть счастье - миг, есть счастье - навсегда!
Когда тепло. И есть с кем посмеяться.
Когда всю жизнь , сквозь многие года,
Никто с тобой не хочет расставаться!
Мое же счастье в том,что ты живешь!
Дана мне Господом великая награда
Тебя любить... я знаю, не поймешь -
Тебе для счастя этого не надо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798956
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.07.2018
Тот, кто пишет сердцем,
Всегда пишет с ошибками...
Все ругала мама : "Ты ж столько училась...."
А все ж не умею слезы за улыбками
Прятать. В сердце боли столько накопилось.
Тот, кто пишет сердцем,
Часто так в бессоннице
Сверлит потолок мыслями тревожными...
Я могла бы жить при высокой звоннице -
Заглушал бы колокол чувства всевозможные..
Чтоб сквозь город эхом колокол забился,
Я всю память сердца глубоко запрячу.
Ты со мною, милый, так давно простился.
Я же в этом деле терплю неудачу
Тот, кто пишет серцем , всегда пишет отчаянно!
Я совру себе, что тебя забыла...
Только каждый раз колокол нечаянно
Будет плакать в сердце,
Что тебя любила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798950
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.07.2018
Хто ми з тобою? Чиїсь шляхи паралельні?
Душі споріднені? Знайдені болісні долі?
Чи ,може, з тобою ми мрії чиїсь нездійсненні?
Чи, може, з тобою ми залишки віри і волі?
Чи, може, відлуння чієїсь палкої провини?
Чи щастя, яке комусь в поспіху щастям не сталось?
Та очі твої запалали в моєї дитини...
І серце моє навік у твоєму зосталось...
Та хто я така? Я лиш крапля у цілому морі.
Відлуння століть. Я в плеядах одна із зірок.
Та для тебе одна з найніжніших у світі історій.
Та для тебе одна з найкоштовніших в світі жінок.
Та хто ж ти такий? Ти лиш марево, пух лебединий.
Ти такий не один на весь світ , на цілісінький вік.
Та для мене один , найцінніший, мій соколиний.
Серед сотень, мільйонів - найкращий мій чоловік.
Так хто ми з тобою? Яка вже тому є різниця...
Нам Богом судилось , щоб ми були з серцем одним.
Нам кожної ночі з тобою однакове сниться,
І кожного дня ми живемо із щастям оцим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018
А любові моїй ні кінця і ні краю...
Я без тебе з тобою частіше буваю...
Я без тебе з тобою цілуюсь душею.
Я з тобою без тебе...я звуся твоєю.
А любові моїй немає і меж.
Ні кордонів, ні рамок, не осягнути.
Я в полотні немов би кам'яних веж
Твоїх сірих очей - їх не обминути...
Твоїх сірих очей ...ті теплі тумани...
Скільки правди у них ще лишилось мені?
Бо від тебе весь час у стані омани.
Бо тобою отруєні ночі і дні.
Бо без тебе життя, мов стрічка, соталось
Я кроїла і шила нові надії.
Ні, коханий,нічого такого не сталось.
Я і досі люблю. Та тобі вже не вірю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018
Хотілось навіки. А ,може, й не треба?
Одного серця в шматочки досить!
Ти став моїм вічноблакитним небом,
Ти став моїм співом багатоголосим...
Ти став моїм словом, моїм мовчанням -
Зворушлива радість усього світу.
Ти став моїм надто болючим прощанням,
Бо ти весь із сонця, із первоцвіту...
Вершина, хоч падаю знову в безодню!
То легко , то знову і знову болить..
Дарунок чи ,може, ти кара Господня?
Померти від щастя , чи з болем прожить?
Хотілось назавжди. Та краще не треба.
Цілую я очі - то все до розлуки.
Ти став моїм вічно блакитним небом
Де я змінила на крила - руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2018
Ты пришла в мою жизнь цветом маковым,цветом сирени.
Разрослась в моем доме запахом свежей выпечки.
Я ведь принял тебя, и себе я тогда не поверил,
Что ты станешь лекарством и мне, когда я тебя вылечил.
Ты была , как бездомный котенок, словом нелепым брошенна.
Злые люди и жизнь тобой вдоволь уже наигрались.
Ты в ладонях хранила звездные счастья крошева.
Ты разбита была, без сердца. Но не сломалась.
Ты кричала во сне, ты на помощь звала хоть кого...
Обессилев от сна, ты боялась любого утра.
Ты часами сидела и просто смотрела в окно.
Не ждала никого. Тебе просто так было уютно.
Улыбалась всегда. Но в глазах было столько боли.
Иногда за тебя мне хотелось в тот миг умереть.
Ты любила меня будто против собственной воли.
Отвергая, боясь разгореться и сердцем сотлеть.
Вдруг, очнувшись , как будто я начал тобою дышать.
Я вдыхал с твоих кудрей запахи новой надежды.
Я тебя целовал: руки, плечи твои неспеша,
Чтоб не так, как всегда.И все стало не так, как прежде...
Ты , меня исцелив,полюбив все мои недостатки,
Сцеловав , излечив...Вдруг я понял - тобою живу!
Ты собрала в ладони всей боли всемирной остатки ,
Растворив, разорвав и развеяв ее по ветру ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788668
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2018
Все скінчилось. І мить неповторна.
Мов у мить, все красиве стане потворним.
І сліди на піску замітає враз сніг,
Як збиває тебе почуттями із ніг...
Неповторне. Такому вже більше не бути.
Тільки як таке можна серцю забути,
Що ти в щастя полоні розум губив,
А тоді - мов би посуд... - об стіни побив?
Як забути, що я була твОім натхненням,
Чи бідою ...яка вже тому є різниця?
Тільки в вінцях блакитних чорняві зіниці
Снятья кожної ночі, немов би спасіння...
Як забути ті руки... в волоссі що грали...
Полум'яними дихали ніжні тіла,
Загортали в обійми...я знову жила.
Знову й знову немов би востаннє палали...
Я жила. І на цьому заключнеє слово ...
Цілував не прощаючись ...та на прощання.
І здавалось мені, що то сонця світання
Починаються вкотре вже знову і знову....
Та воно все ж сідало за обрій від втоми.
День і ніч - все в одне. Мов картини Да Вінчі.
Стільки загадок...дивних, прискіпливо вічних.
І губилось в степах, німих , безсвідомих.
Неповторне. Збагнула все це я запізно.
Вже не буде такого. Не буде і нас.
Без останку усе забирає в нас час,
Що здавалось лиш нашим навіки й наскрізно...
Новий день тільки завтра. Такий лиходій.
Вже б ніколи й нікому такого не знати,
Бо крім мене тебе настільки кохати
Вже не буде ніхто... вчорашній ти мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018
"Грустноглазая," - скажешь. И пусть.
Там всех граней собрана грусть.
Там страх жить.
Там предательства боль.
Там душа, что теряла покой.
Там слова, что в упор - распевая...
В спину, в сердце...Себя забывая..
Все стреляли ! Пощады не знали!
А глаза при всем том - целовали!
"Грусноглазая...."- скажешь. Смотри,
Отпечатки любивших внутри...
Крепкий страх хоть как успокой...
Там душа, что теряла любовь...
Там бездонны чужие следы.
Там скорее всего даже ты...
Неповинный!
Но как мне узнать?
Как поверить?
Вдруг станешь стрелять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783878
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.03.2018
Пусть не тревожит тебя отныне
Моя боль...там давно уже иней!
Там под вечными льдами покоится
Вся любовь...а тебе б успокоиться!
Выпей чаю. И рома. Я знаю , ты любишь.
А еще, точно знаю, не будут забыты
Ни слова, ни заботы , от глаз чужих скрыты,
Ни волос моих пряди , ночью завитых.
Знаю точно, за карму страшно...
Верно. Бойся. Мы по счету заплатим.
На твоем пути я была не напрастно.
На моем пути ты...- как новое платье!
Поносила. Забыла. Спасибо за лето.
И с тех пор, набирая новые силы.
И с тех пор ничего...какие приветы?
Я любовь твою просто уже износила.
И для новой сейчас ты такое же платье.
Она сходит с ума. Говорит о высоком.
Она так же, как я, утонула в обЬятьях,
И уносит из жизни таким же потоком
Обещаний. Мне, знаешь , уже все равно.
Ты и я - все - финал! Потерпели фиаско.
Вдохни глубже, у меня уже все хорошо!
Новый день, как и жизнь , в новых сказочных красках.
Пусть тебя не тревожат мои стихи...
Я ведь не все тебе еще написала!
Я забыла сказать, что, касаясь ее руки,
Будешь помнить, как я тебя целовала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783877
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.03.2018
А минуле розстане з кригою?
Чи снігами зійде на голову?
Я так довго була безкрилою...
Я так довго вмирала з голоду...
А минуле хоч трішечки ржаАвіє?
Бо все ж колить боляче душу.
Хоч я й викладу згори гравієм
Нових слів міцну огорожу...
А минуле хоч трішечки тоне?
То від кисню, що в нім безтямить.
Я в тобі наймІцнішим бетоном...
Аж по горло...По вічну пам'ять?
Ти минуле? Та ти ж так близько.
Чи надовго... та скільки ще....
Бо любов почнеться з колиски,
А скінчиться, як сонце зайде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2018
На всю голову? Крыша сьехала?
Но тебе всегда это нравилось.
На оленях к тебе приехала?
Как я с вьюгою этой справилась?
Да плевать , что я дурью смелая,
Не бесстрашная , а влюбленая,
Сумасбродная, неумелая,
Ветру южному солнцепоклонная..
Как я с вьюгою этой справилась?
Ой , не спрашивай! Руки грей...
Без тебя мое сердце плавилось...
Обнимай и целуй скорей!
На всю голову? Скежешь, дурочка...
Никому никогда не понять,
Что в метели любимую улочку
Всего легче мне отыскать...
Ты мне рад? Да, я к глупостям склонная.
Не могу я иначе любить.
Меня манит свеченье оконное,
Где могу я с тобой рядом быть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783353
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.03.2018
Не озирайся, раз пішов.
Не клич. Я більш тебе не чую!
Минає час. Здається, й все забув,
А я із спогадом болючим ще воюю...
Лікує час. Та то ж мені не ліки!
Глибока рана. Вже й реанімація.
Бо я тобою вражена навіки...
І серцю не до ладу реставрація...
Лікує час. Тобі ж то - вітаміни !
Ще теплий біль...тобі то до смаку!
А я - немов підірвана на міні,
Немов спиняю коней на скаку...
Лікує час. Та мій імунітет
Так, як і твій, з останніх сил пручається.
І знову наші душі тет-а-тет
Без нас, дурних, між хмар десь зустрічаються
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018
Я не знаю , что с этого будет ,но начало
уже положено.
Мои польцы уже не забудут твоей кожи ,
мною встревоженой.
Твоей кожи мною заласканой, завороженой
запахом сладостей
И твоими моими глазами. Жизнью, что
состоит из радостей.
Я не знаю , насколько долго. Но я знаю, что
все не вечно.
Что когда-то я будто волком на луну...
когда в окна вечер.
Будет больно? Но мне не страшно.
Ты мой космос. Мое светило.
Может , будет тогда и напрасно,
что дает сейчас столько силы.
Будет счастье? Скажу спасибо и отвечу
за все сполна
Ты не воздух. Но так красиво тобой дышит
моя весна....
Я не знаю, что будет дальше. Только я
об одном жалею,
Что тебя я не знала раньше,
Хоть смертельно тобой и болею...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782478
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.03.2018
Наш дом. В нем немного тихо и пусто.
Снег отражает остатки зимы и падает в окна.
А мне сегодня уже теплее и почти не грустно -
Любовь окутала сны в волокна...
Волокна листьев яркой дождливой осени.
Волокна летних, весенних...зефирных дней.
А волосы твои местами уже с легкой проседью.
Мои же стали волнистей и намного длинней.
И мысли мои постарше. Слова все обдуманы.
Все так разборчиво. Ясно. Все слишком просто.
Я всегда знала, что ты мной продуманый.
Ответов намного больше, чем даже вопросов.
И в доме нашем скоро задыштит весна, ты знаешь.
Я там же. Я жду тебя... связана старой надеждой.
Ведь ждать всегда ярче, только когда теряешь.
А я ведь люблю тебя так , как любила прежде...
Наш дом. В нем по утрам солнца смеются полосы.
А мне ведь не много нужно среди новых дней.
Чтоб только твои с легкой проседью волосы
Все ближе к моим... что волнистей, длинней...
Чтоб в доме , где мы ...вдвоем. Об одном...
Чтоб дом нам пророчил счастливые дни.
И каждый чтоб год...за нашим окном
Снег отражал остатки зимы...
Чтоб в доме , где мы , жила полноценность.
Взаимность и щедрость... с тобою делить
Любые сезоны...великая ценность...
И счастье , что вмиг просто может не быть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782455
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.03.2018
Я втрачаю від тебе голову.
Мов метелик, лечу на вогонь.
Мов обпившись хмелю і солоду,
Прагне тіло твоїх долонь
Я з тобою втрачаю розсуд:
Безконтрольна, буваю пекуча.
І від слів моїх б'ється посуд, -
З темпераменту серце жагуче..
Я без тебе втрачаю душу.
Розриває на шмаття. І скрізь
Рештки ті позбирати мушу :
Рештки сил і пролитих сліз...
Я зберу ті слози-перлини
І змайструю собі намисто!
Щоб згадати твої хвилини.
Щоб на серці все ж стало чисто.
Щоб нічого - ні болю , ні муки! -
Тільки спомин. Як дні вечоріли...
Як твої ласкавії руки
Серце й тіло моє зігріли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018
Мой идеальный мужчина носит красивую бороду.
И каждый раз смотрит на море, как в первый раз.
Он любит гонять свой байк по ночному городу.
И всегда говорит мне правду. Не прячет глаз.
Он дурачится и веселится, но ему смешно не всегда.
И в глазах его, кажется, тухнут все-все фонари,
Когда все на чуть-чуть, а хотелось бы навсегда.
Когда что-то очень серъезное болит ему изнутри.
Он любит похвастаться. Любит свои жилетки,
Джинсы, очки и кепки. Шмоточник еще тот!
И нет конца тем рубашкам в клетку.
Такой свободный, но вечно куча хлопот.
Он искренний, щедрый и очень хороший друг.
Он знает цену словам. Опроменчивых нет обещаний.
Он много видел, но так пристально смотрит вокруг.
Он столько имеет, но так много идей и желаний.
Он любит готовить - и это круто у него получается.
На юго-востоке Флориды мечтает встречать рассветы.
Очень редко такие , как он, мне встречаются -
Солнцем сотканы. С ними не надо света.
Хоть в глазах часто носит он осень дождливую
Ни за что никогда не смогла бы ее променять.
Только он воспаленно меня , молчаливую,
Может к сердцу вот так без любви прижимать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760130
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2017
Втішаєш...о Боже !
Як добре тобі це вдається:
Обіймеш мене - і я забуваю про біль.
Як солодко знову в мені щось
Всередині б'ється,
В полоні ілюзій давно вже зруйнованих мрій.
В тобі ж зосереджені всі мої рухи
Над прірвою.
І крок - так щораз мов по краю,
По вістрю ножа...
Я знову кричу, вириваючи руки,
Мов звір ти!
Я знову для тебе - немов свіжина...
Ти вішаєш знову
Роками заїжджені фрази,
Пусті компліменти - слова ,
Що не мають ціни ...
Слова ті дешеві , як щойно відклеєні стрази .
Відраза...
А ти все ж ніколи не маєш вини.
Ти - ніби спасіння, герой
Всіх розбитих життів ,
Рятунок жіночого
Спраглого ніжністю серця .
Отримуєш всіх, кого б тільки
На світі хотів.
Береш, користуєшся, доки набридне...
Я знаю тебе,
тверезо я все розумію,
Що іграшка лиш, на хвилину чи день.
Я тону...
Я так відчайдушно тобою хворію .
Крізь сльози і біль я до тебе іду..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2017
А я Дніпром... Знов потягом...Там видно
Крізь той туман маленький шмат землі,
Що, мов окраєць із густим повидлом,
Моїх думок частує кораблі...
На тій землі живе моя сваволя,
Звільняю душу від болючих шлейок.
Лише Дніпру відома моя доля -
Відблискує від пристарілих рейок...
Все паморочить від блискучих рейок .
Попід мостом вода об палі б'ється.
Шумить, як море,пінить і гуде.
Об вітер той і серце розіб'ється !
Дніпро все терпить... жалісно реве...
І я реву ... з туману , мов із неба,
Ще прокидається моя жива любов!
І я Дніпром прямую знов до тебе -
Згубила спокій посеред дібров...
Лишила роки посеред дібров...
Тобі я вперш везу в дарунок осінь.
Моїми веснами тебе не здивувати.
Я їду, щоб сказати тобі... Досить ,
Вже досить мене знов до себе звати!
Вже досить слів! Лиш діяти й мовчати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2017
Читаю серце, ніби нову книгу,
Чуже. Вникаю в кожне слово.
Мов проліски, шукаю серед снігу
Чужого болю серця - допомоги.
Читаю всі розхристані печалі,
Тверезі радості, любові напідпитку,
Прискіпливої правди вертикалі,
Інтригами наосліп зшиту свитку.
Читаю їх турботи непритомні,
КорИстю зашрамовані їх душі -
Каменоломні, безсвідомі, забобонні...
Чужі серця моєму небайдужі...
Свого ж не чую...серце лиходіє
Від пошуку в чужих серцях рятунку.
Десь жевріє на пристані надії
Душа ... шукає щастя візерунки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2017
Я не буду искать тебя
В полумраке осенних дней.
Я не буду уже твоей...
Все мечты до одной истребя.
Просто буду идти скорей -
От себя и от всех - домой ...
Где мужчина,который мой ?
Где мужчина , что всех родней ?
И не буду тебя я ждать !
Во спасение вновь меня,
Сердце бережно укрепя ,
Просто жизнь свою проживать .
Не хочу я тебя искать !
Есть ли смысл? Души две трети
Вновь растоптаны...Знают поэты
Боль тех слов. Все то полымя...
Я не буду тебя искать .
Я устала бродить по городу .
Я давно уж привыкла к холоду
Простыней...И пуста кровать.
Я устала тебя искать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726298
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.03.2017
Журлива й німа моя доля.
Сльозами омити мушу
В косу заплетену волю,
В косу заплетену душу.
В коси вплутані зорі
Вичісую майже щоранку.
Вклонюся нарешті долі,
В долоні зберу світанки.
Вклонюся нарешті долі
За шлях тернистий до тебе,
Долонями залишки волі
Зібрала з всесвітнього неба.
Вклонюся за те, що з тобою
Вплітаю у коси щастя!
Тебе я своєю косою
Сховаю від всього напастя ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2017
Щоб мурчала як кицька. Кохатися.
Розчинятись руками й душею ,
Просто бути безмежно твоєю ,
Одним цілим ніби здаватися .
Просто бути до серця приємною ,
Поглинати тебе похвилинно.
І любов свою ніжну й невинну
Віддавати - і бути взаємною.
Хочу я у полон цей потрапити.
Лиш тобі вдається робити
Найщасливою... серце відкрити,
Щоб мурчала , як кицька. Кохатися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2017
Приклонила коліна і душу,
Навпіл знов поділила тривогу.
Помолитись за тебе мушу,
Щоб до мене знайшов дорогу.
Дощ заграв в барабани болю -
Серце в такт йому тихо мліє...
Я руками здушила волю,
Я без тебе ось-ось зітлію...
Помолюсь,щоб знайшов дорогу ,
Хоч яку, і хай шлях незвичний.
Щоб твої розлетілись тривоги
Вже від того , що я тебе кличу!
Щоб від того надія , як треба!
Все ж вела в обійми мої -
Щоб сюди - хоч і з самого неба -
Ноги й серце ішли твої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2017
Скільки часу нам наміряно, нашито
В вишиванці нашого життя?
Скільки зір і терену набито,
Скільки слів між літер А і Я?
Скільки нам? Допоки нам горіти
Серцем, тілом...в радості і горі?
Скільки нам дано ще пережити -
Зрахувати б падаючі зорі!
Марнотратством краємо ми дні -
Розгубили щире й потаємне!
І коли лишаємось одні ,
Тужимо про рідне і взаємне...
Скільки нам? Якби ж то хтось шепнув...
Ми тоді лише б спішили жити.
Хто би розум , серце осяйнув -
Щоб пробачити, вклонитись, долюбити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2017
У цьому вся я - твоя жінка :
Прекрасне небесне творіння,
Тендітна і гідна квітка
В саду для твого вознесіння.
В долонях тримаючи вічність,
Всесильна і в той час слабка ,
Невинна всебічная ніжність ,
В коханні хоробра й п'янка .
У цьому вся я ...бо твоя .
Тобою, для тебе й про тебе !
Я - сяюча серцем зоря,
А ти - мов моє вічне небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2017
Мы по цвету и вкусу разные ,
Но сердцами - ранимые,
Полусладкие мы и праздные.
Полулюбимые ...
Я ведь цвета рубина в бокале:
Тёрпкий вкус ,аромат кроящий.
Мы с тобою так долго искали
Любви настоящей!
Ты с цветочномедовыми тонами.
Ты бурштыновый. Ты - Мускат.
Ароматными тонкими звонами
Говорит о тебе закат.
Лишь глоток - тон смородины красной.
Значит, я - Каберне Совиньон.
Лишь сейчас поняла : все напрасно,
Ведь ты - не он!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677492
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.07.2016
Заполонили серце почуття
Тяжкі. Я б на свободу слово!
Але думки так вплутались в життя,
Що не до тями, що пагано-добре.
Заполонила серце пустота.
Така болюча, крає навіть тіло.
А я, дурна, шукаю ті слова,
Щоб розказать про те, що наболіло.
Шукаю, бо болить мені настільки,
Що сил нема ніяких вже терпіть.
Болять від сліз уже мої повіки,
А слово так безжалісно мовчить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Ти дихаєш мною , немовби востаннє ...
У цьому повітрі слова - як мовчання...
В повітрі літає тендітна моя любов,
Палає у венах жива і бунтуюча кров.
Ти дихаєш мною, спиваєш увесь мій біль.
Від дихання того й душа злітає до зір.
Від дихання того і руки, й вуста тремтять,
Тремтить і земля...і тіла гомонЯть...
Ми дихаєм в такт і серцями, й очима.
І змінюєм дні ми ночами палкими .
Ти дихай, бо в диханні тім уся я...
Щоб дихать тобі, віддаю я життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2016
А насправді небагато треба -
Краплю казки,жменю поцілунків,
Щоб від щастя мало було неба,
І зірки приймати в подарунки,
Просто дихати, і просто відчувати
Рідне серце і, мов крила, руки...
Щедро кожним словом надихати,
і боліти за усі розлуки.
А насправді небагато треба -
Краплю серця і міцних обіймів.
Щоб в мені була твоя потреба,
Щоб в руках палали наші мрії...
Небагато...просто серед ночі
Наздогнати потяг вдалину
Зазирнути у зелені очі,
Зцілувати в них свою весну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2016
Я стою пред тобою. Как сон наяву.
Вместе с платьем я душу снимаю свою.
Вместе с платьем бросаю свои я мечты.
Обнаженное все. Ничего. Только ты.
Только ты.Только я.Тишина. Помолчим?
Только сердце внутри почему-то кричит
Только сердце все знает Кричит, чтоб ушла.
Убежала,сорвалась...Пустая молва...
Недосказано все. Непонятно, незримо ...
Только тела мои искрометны изгибы
Снова ждут недоступных и ласковых мук -
Пусть без слов и любви, но таких нежных рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666216
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2016