| Сторінки (2/154): | « | 1 2 | » |
Буває, вийдеш зранку ти до степу -
Роса жива змалює твої ноги.
А десь за ним загомонять смереки,
Немов всесвітні олімпійські бОги...
І пролетить шуліка над душею.
І десь сховається в нору свою хом"як.
І розумієш: стежкою своєю
Ідеш-таки...все й має бути так!
Ми бачим світ таким,які ми є.
Коли любов утрапила в єствО,
То навкруги тебе навік стає
Все набагато кращим, ніж було.
Красою пахкотить моя земля,
Живою правдою цілує дні і ночі,
Втішає з вітром, гомонить гіллям,
І загляда у серце через очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663991
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.05.2016
То не моя дитина,то не мій чоловік-
Болем таким всесвітнім
Сповнене серце повік.
То не моя родина,то й не щастя моє:
Втіхо моя єдина,
Ти живеш на землі.
То не моя дитина,то не мій чоловік:
Серце, немов павутина,
Гойдає в душі огрІх.
То не мій чоловік,то не моя утіха:
Він же від мене зник.
Доля моя - шуліка...
Літа десь над головою,
Кричить мені людським словом,
Що зійде горе з сльозою
І стане мені скоро добре!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016
Нас завжди хтось тримає на землі:
Когось - за руки, а когось - за серце.
І ми живем, живим життям живі,
Допоки ми у когось за реберцем.
Хтось нас тримає, поки ми потрібні.
Комусь уроки, а комусь для втіхи.
Комусь ми муки, тихі й неподільні,
А хтось від щастя сплющує повіки.
Для когось наше слово цінним є,
Допоки маєм досвід всецілющий.
Хтось з нашим Ім"ям на вустах встає!
Хтось проклина на світ увесь насущний...
І кожен з нас іде своїм шляхом:
Одним - стежини, іншим - автостради.
І за плечима із таким важким мішком ...
У кожного свої душевні страти
Нас завжди щось тримає на землі:
Любові, помсти, мрії заповітні.
Великі долі, голосні й німі,
Лунають нами крізь віки всесвітні...
Тримає Хтось. Ми маєм свої ноші.
У нас у кожного своя велика ціль:
Комусь - родина, а кому - великі гроші,
Комусь - любов, кому - великий біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2016
Зіронько моя, ніжна і далека,
Привид дорогий серденьку моїм,
Розкажи мені, покажи хоч злегка,
Де знайти його, де шукати слід...
Того, що проклав у душі печаль.
І того, за ким плачуть мої весни.
І того, кому серце каже: щезни!
А вуста сміються мов в останній раз.
Того, хто надію розсіяв з комори.
І того, кому мало вас - зірок.
І того, за ким розлилося море
Сліз моїх незнаних й заповітних мрій.
Того, що навчив цілувати небо
Й малювати сніг синім і солоним.
І того, для кого немає потреби
Промовляти вголос чарівнеє слово-
люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
Кохання – це коли весна сміється,
І аромат кульбабок пристає
І сонце , мов в'юнок, круг тебе в'ється,
А місяць щось шепоче чарівне.
Кохання – це коли тобі затишно
На хмарці, ніжки звісивши, сидіть.
Як поруч з кимось теплим, дивовижним
Про доброту і щастя гомоніть.
Кохання – це коли життям іскриться
До болю вже затоптана душа.
І діамантами грайливо майориться
Красивий вогник у закоханих очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Стою с протянутой душою -
К тебе навстречу повернулась,
И вот над пропастью немою
В тебе со вдохом задохнулась...
Стою...глухая пустота
В ответ...и сердца стук сильнее,
Стою...святая простота,
От твоих взглядов лишь больнее.
Больнее...стрелы в мою душу.
Ломаю палки,но молчу.
Не думай..я уже не струшу.
Любовью раны залечу...
Стою с протянутой душою -
Мне нечего уже терять.
Ведь будучи тобой больною,
мне все же сладко погибать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661827
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2016
Облітає цвітом абрикоса у саду.
Сипле квітами...то наболілий сніг.
Вітер злий зриває на льоту
Душу їй - жбурля мені до ніг...
Вітер злий гілками шелестить
Оббирає, нищить її тіло.
А в мені за неї все болить,
А мені за неї серце змліло.
Цвіт - немов перлини у траві,
Ніби сльози нового відродження.
Так вона втрача свої плоди -
Ніби діти,ніби ненароджені.
Вітер жадібно їй крила обриває.
Вона терпить, хоч їй і болить.
Цвіт її з лиця землі зникає :
Із розбитим серцем можна жить...
Можна жить,та долі у нас схожі.
Я й за себе душу розриваю...
Він для мене - наче вітер той же.
Я від нього...цвітом облітаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2016
Іду по рідному,по милому селу.
Валізка коліщатами скрипить.
Іду додому крізь вечірню млу.
А серцю любо так,що аж болить...
Ми всі розбіглись по гучних містах.
У нас у кожного там наболілі мрії.
Ми полишили наші сили там.
Додому ж їдемо по нОву ми надію.
Іду селом - і все в мені радіє.
Для серця краю кращого немає.
Сонце ляга і від цілунків мліє,
Його вже ніч найніжно пригортає.
А верби хиляться, всміхаються мені.
А вітер ними ніби серце обіймає.
І чогось зараз пригадалося мені,
Як я малечею карасика впіймала
Ставок,мов дід з густою бородою,
Заріс увесь, тут стільки вже ночей.
А я іду неспішною ходою.
Шукаю в ньому місячних очей.
За рогом вулиця моя, моя там хата.
А по дорозі череда дворів
Стоїть у вишнях хата, мов пихата,
Осяяна світилом ліхтарів.
Той рідний сад в весняному вбранні
Старий горіх, мов двору охоронець.
І щось чарівне прокидається в мені,
Коли засяє враз блакить віконниць.
Все пахне,все живе...шкода ,пропали
Черешенька і грушка серед двору.
Я ще з дитинства добре пам"ятаю
Смачні плоди і їх величну вроду.
Душа лиш тут так швидко оживає
В обіймах пам"яті моїх минулих літ.
Від цього вітру в вік не облітає
Із серця той вишневий ніжний цвіт
Мій тихий спокій сповнений надій.
Моє село завжди мене чекає.
Воно дарує снопи нових мрій
Оберігає,надихає й обіймає.
Життя своє кладу я на терЕзи
Помилки - найцінніші то уроки.
Шкода лише біля воріт берези,
Що не діждалась моїх вправних кроків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2016
Небо залите вічністю.
Небо знов пада на землю.
Літо своєю ніжністю
Тліє в моїх долонях….
Вітер ,чекаючи півночі.
Вітер в самотності топиться.
Свіжість своєю невинністю
Білою хмарою стелиться …
Небо залите безкрайністю.
Небо в тобі засинає.
Тіло під поглядом пристрасті
Багаття в себе вбирає…
Руки по тілу. Мов струнами
Грає мелодія росяна.
Спрагло вустами бажаними
Тліє душа за тобою….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Втомлені очі – печалі творіння.
Вуста - ніби море. В руках мої руки.
Ти мрії моєї небесне створіння.
Ти казка моя,ти з бідою розлука.
Ти ангел, що тихо спустився з небес.
Ти зірка, ти білії крила мої.
Ти сміло ввірвався зі світу чудес
У серце моє. Ох ці очі твої!
Я стану для тебе святою журбою,
Безмежною вічністю,світлом блакитним.
Пройду по життю легкою ходою,
Щоб тільки мене ти вві сні своїм кликав.
З моєї вини ти живеш в моїй мрії,
Тож мушу я стати рятунком для тебе:
Маленьким шматочком людської надії,
Великим, яскравим і сонячним небом….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Я восени тобі коханням стану.
Я восени віддам тобі життя .
Згорю вогнем, морозивом розстану,
І розіллюсь у серці майбуттям.
Узимку найрідніша тобі буду,
Палаци малюватиму на склі,
І поцілунки ввік я не забуду,
Бо зігріватимуть усе святе в мені.
А навесні не зможеш вже без мене!
І засміються проліски із нас.
І дивним світлом знов засяє небо,
Любов нестримно пожене наш час.
А влітку зрозумієш: я єдина,
Якій життя готовий присвятить.
Моя ж душа серпнева, лебедина
Лише для тебе, рідний ,буде жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
Говори, моя любове, з океаном,
Щоб глибинною блакиттю цілував
Наші очі, як впаде тоді туманом
Із небес, в яких він проживав.
Говори, моя любове, з тихим вітром,
Тихим берегом усіх моїх надій,
Що горіли золотом і світлом
У душі моїх красивих мрій.
Говори, моя любове, з моїм серцем,
Що так щиро відкривається тобі,
Пропонує втіхи, хай із перцем,
І примушує співати солов’їв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
В небесной канцелярии я попрошу погоды,
Чтоб босяком по лужам пробежать,
И чтоб букет ромашек ,будто годы,
От счастья весь по небу разбросать.
Я попрошу дождя, лишь бы не слез…
И тучи пусть, но ты ведь будешь рядом.
И в шуме смелом грозовых угроз
Согрею я тебя печальным взглядом.
Я попрошу, чтоб небо зацвело,
Как тучи бурные уйдут на свой покой.
И ветром запах моря принесло
Туда, где мне так хорошо с тобой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658356
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2016
А руки все пахнуть любов’ю…
Вуста, мов обпечені сонцем,
По тілу гарячою кров’ю
Побігли твої…За віконцем
Весна. Але скоро розлука….
І тіло тріпоче у твоїх руках,
Немов би печалі шаленая мука,
Немов душі крик біжить по віках.
А руки все пахнуть любов’ю…
Зачинені двері,а очі- як небо,
Бажання по тілу пекучою кров’ю,
Мов річка…і стогін тихенький:
Не треба…
Зостанься і серце своє подаруй,
Залишся - і я навік буду твоя!
Будь поруч, і ніжно ти знов поцілуй
Весну свою…та, що в тобі…бо то я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Звездным кружевом
Падает небо на землю,
Рассекая мечты и слова.
Небо плачет, и я ему верю.
Дождь из звезд- будто чья-то слеза.
Ветер нежно развеет мне волосы.
Пальцы ищут кого-то рядом.
А над морем белые полосы -
Следы того звездопада…
Пальцы ищут, сердце зовет,
А душа, возлагая надежды,
Вновь стремится в последний полет,
Чтобы рядом ты был, как прежде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658145
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2016
В душе твоей смеется птица.
Ее ты жизнью называешь.
Ее мечта мне ночью сниться.
А свет в глазах вновь ослепляет.
В твоей душе смеется жизнь.
Ее ты птицей называешь.
Она сквозь белый прах летит.
И птицу эту не поймаешь.
Я подожду. Гнездо совью.
И буду ждать, пока устанет.
И подарю любовь свою,
Что для нее последней станет.
Последней стану для тебя.
С тобою буду я весенней!
Основой стану я для дня
Любви твоей, мечтой последней.
Взлетит вновь птица, оживет
В ней жизнь, но только для меня.
И в сердце нашем разожжет
Цветок любви, цветок огня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658144
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2016
Юлия Друнина.
Теперь не умирают от любви —
насмешливая трезвая эпоха.
Лишь падает гемоглобин в крови,
лишь без причины человеку плохо.
Теперь не умирают от любви —
лишь сердце что-то барахлит ночами.
Но "неотложку", мама, не зови,
врачи пожмут беспомощно плечами:
"Теперь не умирают от любви..."
Юлия Ганненко
А я тебе скажу, что умирают...
Когда в груди глумится пустота,
Когда к любви печали прививают,
В несчастье разбивается мечта…
Когда все смотрят, ничего не видя!
Когда в руках холодны чьи-то руки!
Когда самих себя же ненавидя
мы безответностью повержены на муки…
И снова повторю я: Умирают...
Гемоглобин твоих лишь дело рук
И " неотложку" стоило бы вызвать,
Ведь без причины плохо не бывает…
Бывает, в сердце барахлит фальшивый стук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657878
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.04.2016
Лыжи, палки...ветер в небо.
Он бежит сквозь сеть помех.
Снег на плечи, будто небыль,
Как ее счастливый смех…
Сердце в звездах, пальцы сжаты-
Мысли об одной- о ней.
Запах кожи, запах мяты,
Плен любви ее теней.
Плен мечты, что в сердце бьется.
Плен тех рук, что- как полет…
И в ожогах остается
Сердца плен…ее он ждет…
Чтоб проснуться рядом с ней,
Утонуть в родных глазах.
В полумраке простыней
Раствориться на губах.
Чтоб ее, такую нежность,
Шаг за шагом, не спеша,
На руках сквозь жизнь по небу
Понесла его душа…
Чтоб в груди с ума сходили
Чувства все. И в голове
Прозвучали, поразили
Те слова о волшебстве…
Что она ведь ночью каждой
Босиком по снам ходила,
С губ его спивала с жаждой
Все слова, что находила…
Все слова которым, веря,
Обжигаясь, но любя,
Все ж готова открыть двери,
Счастье все впустить в себя!
Что она луной родною
Сладких снов ему желала,
Обнимала похвалою,
И с ним рядом засыпала.
Обещая, что немного,
Что совсем чуть-чуть осталось…
Обещая, что тревоги,
Скоро станет совсем малость…
Что она огнем светила,
Солнцем душу согревала,
Что она его любила,
Ни на миг не оставляла…
И во всем , что окружало
В небе, на земле , вокруг-
Была рядом, согревала
Вечностью усталых рук….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657877
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.04.2016
Ти посміхнувся. Закохалась.
І знов зійшла моя зоря.
На серці опіком зостались
Твої два слова - ти моя…
Ти посміхнувся. Карі очі
Мої здались тобі в полон.
Такі чудні багряні ночі
Із серцем грали в унісон…
Ти поруч…посмішка і руки,
Солодкий погляд,поцілунки
Мені такі солодкі муки
Твої ці щедрі подарунки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016
Пусть говорят, что я не заслужила
Ни солнца свет, ни неба, ни улыбки,
И что слеза моя печально утомила
Тех, кто не дал мне права на ошибку.
Пусть говорят, что слепы мои очи,
И что не слышу я тех доводов пустых,
Которыми калечены все ночи
В моих мечтах пока еще живых…
Мне говорят - и словом убивают.
Меня хоронят слишком молодой,
А сердце хочет жить, не умирает,
И бьется дух с молитвою живой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657719
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.04.2016
Куда деваются слова из недосказанных фраз?
Куда тепло уходит рук твоих безбрежных,
Когда останутся лишь слезы вместо глаз
И боль вместо печали безмятежной?
Куда деваются цветы, что мне дарил?
Листочки со стихами, что писала
Тебе…Меня тогда ты покорил…
Как бы хотелось все начать сначала…
Куда девалось время, когда спали?
Куда мечты вновь спрятались от нас?
И почему чужими столь мы стали?
И почему не раньше, а сейчас?
Куда идешь? - шепчу тебе я вслед…
Но лишь печаль и запах сигаретный.
Сердце в руках, как старый рваный плед,
А на губах вопрос «куда?!»…жаль,безответный...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657066
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.04.2016
А в голосе стало чуть больше печали,
Чуть меньше надежды и меньше мечты.
И сердце, как раньше, уже не стучало,
И слышался крик, и чьи-то шаги.
В душе вдруг мне стало так больно – искрилось,
С меня вырывалось, что больно дышать…
Во мне без тебя вдруг что-то разбилось,
Вдруг что-то разрушилось…что, закричать??
Взорваться мне что-ли от боли моей?
Упасть, разбежаться иль прыгнуть с обрыва?
Тебе оказалась я не по зубам?
Иль я для тебя не так уж красива??
Пускай альтруисткою я не была.
Корону,пусть редко, но все же носила.
И ангела я не имела крыла.
Но я ведь так сильно тебя лишь любила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657065
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.04.2016
Я во сне твои слёзы слышу,
Слышу всю вселенскую боль,
Слышу,как твой покой нарушен,
Слышу сквозь пустоту твой звон.
Звон стекла, что о кафель бьется,
Разлетаясь в мелкую пыль.
Слышу я, как тебе не ймется,
Как ты хочешь все позабыть.
Сердца стук с бетонного ящика
Ревом, криком во мне разливается.
Ждет, надеется на настоящее,
Об осколки ошибок ранится...
Слышу трепет тебя отчаянной,
Заболевшей и умоляющей...
Слышу грусть твою я печальную,
Цветом с вишни твоей облетающей...
Что ж ты плачешь, Душа моя милая,
Разрывая меня на части?
Не хочу я случится могилою
Твоим мыслям, мечтам о счастье...
Не хочу я тебя стыдиться,
Но порою ты невозможная...
Это ж надо вот так влюбиться
В невзаимное и тревожное...
Раствориться в неумолимом,
Стать рабою лжи и предательства,
Задыхаться несокрушимым,
Быть в плену его обстоятельства...
Успокойся. Нам надо жить.
Не сдаваться...ты знаешь прекрасно,
Нам ведь нужно еще любить,
Ведь без этого мы напрасны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656946
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2016
Ти печалі моєї жовте листя,
Ти печалі моєї дощі,
Ти для втіхи моєї квіти,
Й паростки в світанковій росі.
Молоко ти моєї природи...
Сосни ти і тополі мої,
Найсвятіші й чистішії води -
Мої ріки й джерела мої.
Ти печалі моєї тумани,
Ти печалі моєї сніги,
Ти весняні живі дурмани,
Мрії, втіхи і волі мої.
Молоко ти моєї землі...
Під ногами й в душі одночасно,
Ти балада моєї душі,
Мої сльози щирі й невчасні.
Ти печалі моєї вітри,
Ти для радості вишні цвітіння ,
Ти – мій край! Ти в мені назавжди,
Бо у тебе вросла я корінням...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
Сердцу возраст нипочем,
Если в сердце есть мечта,
Если в сердце есть искра
Вместе с верой в чудеса!
Сердцу возраст не помеха,
Когда каждый день и час
В жизни место есть для смеха
И есть место мелочам...
Мелочам, что так важны...
Ласка,свет,улыбка,руки!
Мелочам, что так нужны,
Чтобы жить лишь в счастье звуках!
Сердцу возраст по плечу
Когда есть желанье жить,
Когда в сердце горячо
И так хочется любить!
Сердце возраст не имеет,
Для мужчины ,что любим!
Его сердце все сумеет,
Ради тех,кто рядом с ним!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656637
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.04.2016
Надежда умрет последней...
Я в небо направлю руки-
О Боже, не дай уйти ей,
Дай сил пережить эти муки!
Верни ей глаза громовые,
Василькового цвета глубокого!
И руки верни мировые,
Бездонного солнца далекого!
Верни ей улыбку усталую,
Что смысл ее мироздания!
И душу верни немалую,
Твое мне верни создание!
Верни мне ее многолетнюю,
Дубовую и тополиную,
Весенне-осеннюю, зимнюю, летнюю
И речь ее соловьиную...
Верни мне ее бездонную,
Щедрую, славную, верную!
Верни мне мою законную
Страну...Украину...пленную!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656636
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 02.04.2016
Красной помадой испачкаю губы...
Губы твои...своим поцелуем!
Сладким и страстным!настолько же лю́бым
Облаком кайфа накроет меня...
Руки по коже, мурашками тело,
Сердце вот-вот из груди и в бега...
Теплым дыханьем меня до предела ,
Взглядом своим доведешь до греха...
Жадно всего прижимаю к себе
Кусая, царапая...мне все подвластно!
Еще и еще...все мое и все мне...
Близость становится очень опасной...
Тело кипит...меня наполняет,
Как было в моих самых смелых мечтах.
Но большее , что меня вдохновляет, -
Это пальцы твои в моих волосах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.04.2016
Я босы́ми ногами по острому лезвию,
По краю над пропастью за тобою иду.
Тобою, как-будто смертельной болезнью
Болею. Но все же живу, как в бреду.
Иду за тобою сквозь ад и отчаянье,
Слепая от слез.Ты мой кукловод!
Играешь со мною, как-будто нечаянно,
Как-будто счастливою стану вот-вот...
Я верю тебе. Но в спину ножи.
Ты меткий стрелок,но моя ты отрада.
Зачем так со мною ты,просто скажи,
за что мне дана такая награда?
Неужто так сложно мне правду сказать?
За что? За любовь? Кричу я от боли!
Прошу, умоляю ...дай мне дышать...
Оставь,отпусти. Просто дай мне покоя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656455
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.04.2016
Десь там, де пахне липа
І хмари, скупчившись, всміхаються тобі,
Я цілувати очі твої буду,
Бо ти єдина на моїй землі.
Тобі, моїй любові золотій,
Я подарую вічність і зорю.
Прошепочу я крізь століття мрій:
- Лише тебе, кохана, я люблю...
Лише тобою пахнуть мої мрії.
І лиш твої вуста горять в моїх.
І лиш твоя душа, твоя надія
Перенесуть мене у таємничий світ.
Перенесуть і лишать з поцілунком,
В обіймах знов утоплять чарівних,
Для мене серце стане подарунком
Найкращим! Ти рідніша від усіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Солнечный лучик бежит по подушке.
Тянет он вновь на себя одеяло.
Мысли:так что подарить же подружке
На день рождения - времени мало.
Вечером - праздник. Ему что-то снится.
Как объяснить, что мне нужен лишь он?
Ночью с ним сладко и сказочно спится….
Утром дыхание с ним в унисон….!
Злится. Боится. Волнуется. Любит.
Не отпускает. А май так зовет!
Сердце мое своим светом пробудит,
Будто бы ластик, печаль он сотрет….
Крыльями вспыхнет рассветный туман,
Свежая травка - весенняя шалость...
После вина в голове лишь дурман…
Чувства, сознания самая малость.
В сердце любовь, а под боком желанный.
Счастье стучится сейчас по вискам …
Утренний кофе. Весна ароматней.
И улетаешь опять к облакам.
Мятая простынь. Будильник брюзжит.
Милый, вставай! И кто-то хохочет.
Наша любовь по квартире бежит:
Доброе утро сынок сказать хочет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656172
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.03.2016
Я кожну ніч з тобою розмовляю...
Дивлюсь на небо я, на місяць, на зірки!
Тебе між них, коханий, уявляю...
З Шляхом Чумацьким в шахи граєш ти!
Тобі розповідаю про кохання,
Що завжди поруч житиме зі мною,
А ти мені за це даєш світання
Й можливість сумувати за тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Зима… но счастье не вернулось,
Оно, возможно, тихо спит,
А может, просто захлебнулось
И комом в горле вновь стоит.
Зима пришла.Но дождь по крышам.
И слякоть - как в моей душе.
Зима как-будто громко дышит,
Ко мне со снегом не спеша.
Зима теплом целует руки,
А может, просто: я влюбилась...
Зима же мается от скуки
А я? Я просто простудилась…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655824
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.03.2016
Ти той шлях, що мала я із гордістю пройти.
Пройти,не залишившись ще на мить.
Я мала в себе увібрати всі світи,
Величності,що так в тобі горить.
В очах твоїх,у посмішці безмежній,
На твоїх ніжних до взаємності руках
Я мала познайомитись із серцем,
Яке в своєму понесу я по віках.
Те серце,що наповнене любов"ю
Всебічною,цілющою буття...
Печаллю вражене і мукою людською,
Та все одно так рветься до життя.
Жага життя.. і в бунтІвнім неспокОї
Весь світ перед тобою затиха
Коли згорнеш печалі у сувої
Чужі й свої,не здригнеться й рука.
Ти мій урок. Хоч трійку склопотала,
Та кожен мій такий невдалий крок
Із силою величного титана
Веде мене крізь терни до зірок.
Хоч ти той шлях,який я вже пройшла,
Та ти для серця - ніби воскресіння.
Такі, як ти,то вічна з юності весна
Такі живі життям люди-спасіння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2016
Любви моей написан лишь пролог:
“Ты болью стал,а я опять сильнее...”
Ты личный мой умелый педагог,
Ведь научил ты ,к счастью, быть смелее...
Ты научил: вместо вопроса - восклицанье!
Ты точки заменяешь запятыми.
И хоть приносишь этим ты страданья,
Но все слова мне кажутся родными...
Любви моей не будет и конца,
Ведь и начала мы не написали...
Мы два с тобой отчаянных ловца,
Но птицу счастья так и не поймали...
Любви моей написаны слова...
“Тебя всегда я буду...”, что же?
Любить,и ждать?...и кругом голова!
А ,может, просто помнить? Подытожить
Необходимо нашу нам любовь...
Расставить точки там, где не хватает...
Ведь ненормально,когда в венах кровь
Застыла без тебя, и жить мешает...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655488
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.03.2016
Вона називала його Чорним Вороном.
Вона називала його Плющем.
І називала його рідким Оловом,
Кожен раз, як стікав він з очей!
Він був Дощ...Він дивився на неї,
Наче ж бо на весну своїх літ.
І здавалось йому, що крім неї
Не було на цілісінький світ
Ані сонця, що краще горіло,
Ані зірки, що вище була б,
Ані мрії, що в небо летіла
Й чарувала його - як весна...
Як Весна, що простягує руку
Кожен раз, як погано тобі,
І дарує тобі замість муки
Чарівні полудневі дощі!
Та весна, за якої у серці
Знов сміються його солов'ї,
За якої крізь темряву рветься
Тихе щастя, дароване їй...
Він був Дощ...Дарував їй смарагди,
Що росою блищать на траві.
То були і ласкаві, і спраглі
Сльози щастя і долі її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Тонкая нитка и жемчуга свет,
Запах весны и сладкий вкус мяты,
Мой поцелуй…и такой же в ответ!
С шелка халат и , как осень, помятый…
Вечер и нежная музыка льется ,
Пальцы по коже, волос мягкий блеск
Светлой печалью слеза вновь пробьется –
Это любви моей маленький всплеск.
Тонкая нитка порвется…ты мой!
Рядом и сердце так бешено бьется,
Ты так внезапно украл мой покой
И без тебя пустота остается.
Я ведь дышу лишь тобой, я в плену,
Я ведь с душою твоей засыпаю,
Я для тебя ведь всю нежность храню,
Ласку, любовь…на тебя уповаю…
Тонкая нитка…скатаем в катушки!
Рядом ведь ты и сегодня весь мой.
Мы у любви - как слепые игрушки,
Мы друг для друга - душевный покой…
Все ведь так просто: помятый халат,
Музыка, мята и запах весны,
Свет фонарей через штор маскарад,
Мы друг у друга … и сладкие сны…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655196
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2016
у багряному пальті
у фетрОвім капелюшку
найщаслива на землі
буду я чекати нишком..
прилетить ось-ось літак
вийдуть всі, і крізь людей
я тебе впізнаю як?
а за сяйвом тих очей
тих очей,що - як смарагди,
інших не бува таких,
тих очей - живих і спраглих,
ласк моїх , палких ночей
гладіолуси червоні
принесу тобі в вітання
квіти вічної любові
й наші світлі сподівання
буду інша,буду нова:
так вдягнусь,щоб ледь впізнав
серце в такт під боса-нова
із грудей кудись зліта...
серце вірить і чекає:
в небо погляд.ти десь близько
як же я тебе кохаю!
а літак вже низько й низько...
у багряному пальті
у фетрОвім капелюшку
найщаслива на землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2016
Надія помре після нас...
Ми в небо спрямовуєм руки-
Дай, Боже, життя їй ураз,
Дай сил пережити ці муки!
Поверни її очі глибокі -
Волошкового кольору мирного!
І руки верни веселкові -
Бездонного сонечка вірного!
Поверни її усмішку милую,
Що є суттю умиротворення!
Поверни нам і душу щирую,
Нам Тобою з любов'ю створену!
Поверни нам багаторічну,
Дубову і тополиную,
Сезонно мінливу та звичну,
І мову її солов'їную...
Поверни нам її бездонную,
Щедру,могутню й безмежну!
Поверни нам нашу, законную,
Країну...Україну...незалежну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2016
Чи знаєш ти, що знають зорі?
Чи знаєш ти, як плаче сніг?
Як сонце з ранньою весною
Кладе любов тобі до ніг?
Чи знаєш ти, як сяють очі,
Коли вуста цілують руки,
Коли чарівні дивні ночі
Життя дають, женуть розлуки?
Чи знаєш ти, як плаче вітер,
Коли шаленство будить сміх,
Коли в душі панують квіти,
А в серці - полум’я з утіх?
Чи знаєш ти , що й тиша знає?
Чи знаєш, чим живе роса?
І як із поцілунком сяє
Тендітна, ще не скорена, душа?
Чи знаєш , як шепоче море ?
Чи знаєш, як дощі сміються?
І як тобою марить серце,
Як сльози лиш від щастя ллються?
Чи знаєш ти, як я життя дарую?
Чи знаєш, як кохаю я,
Без тебе як твоє життя цілую
І залишаю в серці майбуття?
Чи знаєш, як тебе чекаю,
І вірю, що колись-таки прийдеш?
І ніжним ангелом злітаю
Вві сні з тобою у блакить небес?
Я знаю, знаєш, вже тобі казала.
І ще скажу, аби ти не забув -
Кохаю я! І, що б там не шептали,
Ти будеш, є і наймилішим був.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Минають роки, проходять літа,
Та не старіє наука свята,
Як не старіють добуток і множник,
І все, що діткам сказати можна.
Як не старіє мистецтво любити,
Віршами чарівне щось говорити.
Як не старіюсь любов і турбота,
І педагога святая робота.
Робота, що казкою в серденько лине,
Любові навчає, відроджує душу
Робота, що радістю й ніжністю плине
По струнах життя. Дивовижне: „Я мушу...”
Я мушу дитину ось цю врятувати,
Навчити чомусь і буття пояснить.
Я мушу дитині своє все віддати,
Із повним серденьком в життя відпустить.
„Я мушу!”- сказала святая людина.
„Я мушу!”- лунають крізь роки слова.
Всміхнулася їй безтурботна дитина...
Наука навчати – така непроста!
Ушинський – людина, що вчити хотіла,
Для діток жила. І у небо летіла
Велична душа, розуміння, турбота -
Ось педагога потрібна робота.
Летіла, щоб зверху упасти дощем,
В голівки дитячі впустить розуміння.
Від бід і журби закривати плащем,
В маленьке вдихнути велике проміння.
Педагогіка мудра, як мамині руки,
У серце і душу вона проникає.
Ушинський залишив нам вічну науку -
Науку,що вчити дітей научає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654740
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2016
Я ищу тебя в каждом прохожем...
В каждом росте и цвете волос.
Я ищу хоть кого-то похожего
На тебя…мои мысли из грез...
Где ж ты - сердцу любимый, желанный?
Где же плечи твои загорелые?
Где улыбка твоя долгожданная?
Где же руки сильные, верные?
Я по улицам, будто свихнувшись,
Спотыкаясь, ищу взгляд родной,
И надеюсь, что я , оглянувшись,
Встречу образ до боли родной…
Я иду, не чувствуя устали,
Я по городу злому петляю,
Мне хотя бы увидеть издали,
То, чем издавна живу, уповаю…
Я ищу тебя в каждом авто,
По всем скверам, улицам, паркам!
Я смотрю, но все это не то…
Где ж глаза, где ж глаза твои яркие?
Я ищу - а вокруг суета,
Шум дорог, голосов перебой…
Я прислушаюсь, вдруг хоть слегка
Средь толпы услышу и твой?
Мне б в объятьях твоих погибнуть,
Захлебнуться от голоса милого,
Ведь мне жить без тебя не привыкнуть:
Хоть на миг бы увидеть любимого!
Закрываю глаза: теплый ветер
Кудри нежно мои теребя,
Кто б утешил сейчас, слезы вытер,
Кто б сказал где искать мне тебя?
Я зову, я кричу…НЕМОТА…
В горле комом вся боль собирается,
А в душе моей - лишь пустота,
В сердце медленней стук…жизнь кончается!
Я смотрю: кто-то очень похожий!
Я бегу сквозь толпу, я зову!
Я ищу тебя в каждом прохожем!
Придет день и тебя я найду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654439
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.03.2016
Мовчання не перекричати
Та ти мене слухай...
Я знову порушу
цю тишу буденну.
Я мушу...
Я змушу не дорікати,
На долю за те,що вона в нас забрала.
Південну,невинну...
любов соколину
Відверту, постійну...
мою і твою
Любов та злетіла
димком тополиним
І так відчайдушно згасила
зорю...
Те сонце,що з сил із останніх світило
Дорогу,- той шлях від тебе до мене.
Те сонце,що лише у згадках лишило
Розраду,в якій була наша потреба...
Між жестів,думок...
крізь мовчання врожай
Шукаю я слів,
так потрібних для втіхи
Шукаю крізь жаль,
крізь всесвітній "бувай"
- надію.
Надію для тебе.
Повіки
..своїми руками
від болю прикриєш
Мовчиться тобі,
а в мені все лютує.
Мовчанням
ти долевий вирок зустрінеш.
Мені ж не до тями-
кричу...протестую...
Невже ж то в тобі
не знайдеться і слова?
Хоч ласки,хоч злості...
лиш присмак гіркий...
Це,певна, мені найболючіша змова
Коли я в словах...
ти ж до болю німий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2016
Ро́ки йдуть...а я ще не жила.
Десь своє виборюючи щастя,
Йшла до цілі я,сліпа й німа,
Йшла крізь поле жалю і ненастя.
Все шукала місце на землі,
Де б могла коріння я пустити...
І тебе я намагалася знайти-
Я тебе готова вже простити...
Ти мій біль,мій жаль і моя кривда
І нехай в тобі - життя причина...
Ти моя,нехай гірка, та правда!
Ти мій шлях любові, ти провина!
Роки йдуть,а я ще не жила,
Бо весь час від тебе я втікала...
Я ховала очі і слова...
Та завжди лише тебе кохала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Як холодно без тебе цілувати
Печальних зір сліди на нашім небі,
І цноту серця іншим дарувати-
Далеко ти, але мені ти треба...
Ще ж треба сонечко на очі проміняти
Й зігрітись подихом і запахом печалі.
Тебе ще раз хоча б востаннє обійняти,
І крізь туман узріть небесні далі.
Так треба смак відчути на губах,
Парчею – тілом серце обігріти,
Знайти тебе у марево – ночах
І взявши за́ руку у небо полетіти!
Так холодно, коли нема тебе...
Далеко ти - і знову плаче вітер,
Зі мною ,замість тебе, він живе,
Але тебе у вік він не замінить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Мені болить за всіх живих у клітках,
За кожне серце,що в неволі б'ється!
Що без вини на виживання в заробітках
Сидить за гратами і "радує" людей.
Мені болить за всіх живих,що в зоопарках :
Сидять без вибору на вільне існування,
Що від природи - ніби то відшарки -
Страждають дарма від людських нажив.
Мені болить вся ця підставна епопея,
Дешеві фокуси і пафосні вистави,
Вся ця убога розважальна асамблея -
Ті шоу,що руйнують їх життя!
Болить!? Їх голодом, кнутом...і до знемоги
Примушують навшпиньки посміхатись.
Шантаж,антигуманність...допомоги!!! -
Нема від кого просто доЖидатись!
Мені болить,що люде вже забули,
Що приручити - то не геть лишити волі,
Що зберегти - не значить в клітку скинуть,
Не значить мордувать живії долі.
Змінити б чуйністю сердечну порожнечу!
Ми геть забули,що усі життя безцінні!
Тож скарб любові покладім собі на плечі
До брата меншого! Без грат! Без цін!Без цілі!
Від серця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2016
На кого ты мне похожий?
Не пойму, ломаю мысли:
То ли кто-то из прохожих,
То ли друг из прошлой жизни?
То ли ты лечил мне душу,
То ли что-то продавал,
Иль чинил мне что то в душе,
Или руку подавал?
Может, ты меня спасал?
Всякое со мной случалось)
Или мне тогда сказал,
Что красивей не встречалось?
Кто же ты? Откуда знаю?
Почему лицо знакомо?
Ведь в тебе такое есть,
Что для меня сейчас ведомо..
Почему, глядя в глаза,
В карем омуте тону?
Почему твои слова
Схватываю на лету?
Почему же? Вот загадка…
Телом всем и всей душой…
До чего же больно- сладко
Находится пред тобой!
И сегодня в грустный вечер,
В столь погоднее ненастье,
Поняла… Все очень просто-
Просто ты похож на счастье))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653901
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.03.2016
Гаряче серце,холодний розум.
Вуста мовчать,а серце кричить.
Твій новий голос...колись наврочить...
Чи проторочить,що щастя мить
Ще не зчерпалась,не перетліла,
Не перемерзла - і ще жива.
Що ще душа не перелетіла:
Її я назовсім ще не віддала.
Гаряче серце. Холодні руки.
По тілу ллється кров крізь віки -
Така холодна,така блакитна !
Немов із криги, з чужої ріки !
Гаряче серце, холодна постіль,
Холодна постать мовчить у вікні.
Моя ти віра,ти мій апостол,
Візьми й штовхни мене в світлі дні !
Малюй блакитно-багряніі квіти,
Бери й веди мене в свої сни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016
В тобі стільки мого мовчання...
..ти говориш,коли я без слів.
В тобі серця мого зітхання,
Моток мрій,галерея снів.
В мені ж бережно і тендітно
кожна думка твоя живе.
Кожне щастя,послання привітно
Зцілить душу, мене збереже.
В мені посмішки твої тріпочуть!
Засумую...Повз тишу лине,
Як крізь роки ніжки тупочуть...
Ти чарівна була дитина!)
Ти чарівна і зараз,квітуча,
Енергійна, жива, неймовірна,
Така щира,така балакуча,
Всестороння, проста, не манірна.
Моя гордість і втіха ти!
Богом дана,серцем хоробра!
Я за тебе готова світи
Всі віддати...було б тобі добре...
Ти мене - ніби краща частина.
Одне ціле крізь літ вереницю...
Просто ти - моя рідна людина!
Й наша кров - із одної криниці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2016
Ти моїми молитвами в світі у цьому живеш.
І моїми руками я застую весь твій біль.
І щоночі у спалахах кавових свіч
Я згортаю печаль твою в новий сувій...
Я змотаю в клубки всі твої негаразди й турботи,
Своїм сердцем осяю твій вибір і шлях,
Щоб не було на тебе брудної роботи,
Щоб не було сльози в твоїх добрих очах..
Ти моїми молитвами знов десь подорожуєш-
Де сніги,де зима...Де так треба було б зігрітись...
Кличу я...але ти вже давно не чуєш
Ані слів,ані серця...лишаюсь молитись,
Щоб Господь наділив такою ж любов"ю,
Що тріпочеться в серці моєму до тебе;
Щоб по тілу твоєму жаданогарячою кров"ю
Розливалась безмежна чиясь душа.
Хочу я тобі яснії дні і палкії ночі,
Полум"яним,щоб серце до серця тулилось,
Щоб тонули в тобі її примхи дівочі,
Щоб відлунням в мені твоє щастя пробилось.
...і коли стане добре,раптово зігріється серце,
Без причин над тобою розхмариться сіре небо,
Вийде сонце і схочеться жити й любити-
То ти знай...бо то я молюся за тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2016
Так і тягнеться крізь
більше дюжини весен моїх
Та болюча,разюча,відверта така любов.
Та любов,що з нас муками робить святих,
Або ж пеклом бунтує в тілах наших кров...
Та любов - ніби ніж.
Прониза мене знову і знову.
Кожен раз розпанахує серце так вправно.
Та любов кожен день мені заново нова,
По світанку зникають всі спогади й правди...
Чиста мука для інтроверта амура -
Несинхронна,блукаюча,одностороння.
Зводить з розуму і все частіш вона хмура,
Зазира собі в душу,спить на підвіконні...
Зазирає у очі...кріз сльози там бачить,
Як болить вона серцю вже геть не живому
І невірно весь час оті сльози тлумачить,
не відпустить ніяк...проника вона знову
Крізь вікно,крізь півсвіту,
у вуха, в буття,
В саму глиб, крізь тенети розпАчу і болю..
Я їй в очі :
Пусти,ти взяла життя!!
Та любов все кричить:
"Я не здамся без бою!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Бесконечно люби эту женщину,
Ведь в глазах ее мир отражается!
Непокорную, но безупречную-
На руках ее жизнь начинается...
Сердца маятник в такт отбивает
Долговечное чувство нежности,
И тепло по тебе разливается
Предрассветным цветом безбрежности...
Рассыпается искрами томными
Твое тело от запаха верности,
Под губами от страсти нескромными
Быстро тает душа в безмерности...
…а ты просто люби бесконечно…
Зацелуй всей души ее трещины,
Что бы стало на свете больше
на одну СЧАСТЛИВУЮ женщину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653071
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2016
У кожного своя правда,
свій часто необдуманий вибір.
У кожного свій шлях до саморозрушення...
Ідея фікс - іноді наче Божий витвір,
веде кожного до жаданого з місця зрушення...
У кожного в тілі свої вурдалаки,свої вампіри,
що смокчуть з них щось буденне,
щось південне,можливо,щось відверте.
Те,що берегли,як цінне...
А воно вбиває - й немає віри...
У кожного в голові свій космос,
свої сезонні планети,
трішки безглуздих надій,думок,сподівань,
трішки чужого болю проліта там кометами,
надихаючи ще живі душі до власних переживань.
У кожного на руках своє щастя,
своє натхнення, свої примари.
Часто- безпідставні зради,пусті запари...
якісь свої муки...
Та частіше- чиїсь руки,
що не терплять розлуки...
У кожного своя правда,
свій погляд на дійсність.
І багатьом глибоко все одно,
що в тебе на серці..хто...
про що взагалі твої вірші,
і що ти сам із собою п"єш це "дешеве" вино...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2016
Не грайся зі мною! Не треба,щоб дощ із душі йшов, мов з неба.
І серце моє сумувало- все кликало тЕбе, страждало.
Страждало так тихо... ночами. Хотіло тебе, та втрачало.
У міцних обіймах тримало надію останню... та мало-
Замало любові п'янкої, і віри, й надії, і волі.
Замало мойого життя, молитов моїх , каяття.
Не грайся зі мною! Я прошу,бо сил нема нести цю ношу.
Дай спокій мені! Я благаю...у поглядах твоїх втопаю...
Втопаю, мов тінь на стіні. Втопаю, як слід на воді.
Пустую, коханий, без тебе,а сльози я шлю свої в небо.
Без тебе поснули всі ріки: такі ж були шумні і дикі!
А сни - мов воєнне кіно...там кров і вогонь ...все - одно.
Здається, життя на межі...Жариночка тліє в душі...
Покинь! Відвернися! Піди! Й зітри за собою сліди!
Мене залиши,одиноку! Дозволь же пожить мені трохи,
Щоб з крові й вогню - у світи!Не грайся зі мною, хоч ти!́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016
Мені хочеться неба краплиночку,
До криниці бджіл диких-диких.
Мені хочеться щастя і сонечка,
Хочу так - де спокійно і тихо..
Мені б цвіту бузкового, синього...
Мені б солод трави свіжоскошений,
Де полишу я туги осінні
За тиночком старим, перекошеним.
Пиріжків би з шовковиці, з яблуком.
І росою босоніж зранку
Прокотилася б білою хмаркою
Над рікою й ставком по світанку.
В той би дім, де стіни побілені.
Де на вікнах ставні небесні,
в той би край, де мальви засіяні,
в сад бабусин - це диво чудесне...
І до діда б: з ним радість проллється...
Вічність вся у руках мозолистих
Бо коли дідусь усміхнеться,
життя шлях не такий вже й тернистий!
Мені в небо, а там - журавлі ,
білокрилі все кличуть,вітають
Додому б, де мої солов\"ї
у вишневих садах заспівають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652865
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.03.2016