| Сторінки (27/2683): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Колись прийде час, впадеш безсилий...
Згасне сонце -ясень день за горою.
Зложеш крила,як птах сизокрилий
В мить померкне увесь світ - над тобою.
Зупиниться серце, у жилах кров
Закриєш очі і схолоне тіло .
Запапалять свічі для молитов -
І над тобою запахне кадило.
Ангел небесний візьме на крила
Понесе, де немає зими у даль.
Заплаче голубка твоя мила
І виллє море сліз, свій смуток та жаль.
Зима замете твій слід на землі
Загубиться у снігах життєвий шлях.
Жалісно ,так заграють скрипалі
Буде жити ім'я твоє у піснях.
Зійде сонцем із - захристя Господь
Поведе за руку у вічність тебе.
Душа до небес ,землі - твоя плоть
Заплаче сльозою- небо голубе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
Ти подаруй мені весну
У травах заквітчане літо.
Цілунком розбуди від сну
На крилах мрій неси по - світу.
Я знайду найкращі слова
Запалю свято - вогник щастя.
Бо любов-водиця жива
Для спраглих сердець, то причастя.
Не спалюй до серця мости,-
Там, де є любов-там є життя.
А якщо любиш мене ти,
То плекай - у душі почуття.
Ми ,як два птахи з тобою
Стомлені від життєвих доріг.
Згубили наш рай весною
Мете зима на цвіт- білий сніг.
Ми йдемо в золоту осінь
Шукаєм закохану весну.
Зорить душа в небо просинь
Шукає тепло літа - квіт весну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
А ти дивився в дзеркало на себе
Чи бачив відображення лиця?...
О,скажи , чи нема Бога для тебе?...
Чи пізнав свій образ, ти до кінця?...
А ти свою душу лихому продав
Та за гроші , - не купиш довіру.
І, ти у цім житті різні ролі грав :
Йшов до слави за золоту ліру.
За моєю спиною гостриш ножі
Забув добро ,хто дав життя тобі.
Ти- перейшов межу , і живеш во - лжі
Регочеш, коли хто в смутку, в журбі.
А ти не зрозумів суть життя-буття
Інтригант, в якого - дика заздрість.
Хвалишся ,усім , що король "я ,я ,я "...
До чого привела - твоя жадність?...
А ти знаєш, ти впав у моїх очах,
Коли зняв із свого лиця маску.
Твоя розмова, це постріл : "бах - бах -бах"
Веде невинне ягня у пастку.
А я довіряла тобі ,як другу
Ділила радість,печаль з тобою.
В тебе бурні фантазії -недуга
І ти - наш рай розтоптав ногою.
Ні ,ти не святоша ,не Ангел білий
Ти жадна,скупа -базарна баба.
Так , ти є талант, і пес озвірілий...
Згубив себе ,як в болоті жаба.
_______2_______
О , дозволь нахилити небо тобі
І посадити калину на могилі .
Хай Сонце світить, коли день у журбі-
На вітті співають тобі пташки милі.
Співай пташко неси пісню у світи!,
Що ллється невинна кров і йде війна.
Хижа орда спалює в життя - мости
Плаче мати за сином і мліє вона.
О, ні ти не вмер ,ти у наших серцях!
Будеш у цвіті калини вічно жити.
Ти оживеш із мертвих ,як фенікс птах, -
Щоб вічний вогонь та свічу запалити.
Хай голуб принесе мир в Україну!
Запанує щасливе життя на землі.
Співає мати колискові сину -
До віть ясеня несуть щастя журавлі.
Стрічає синів, дочок - Україна
Живі квіти встелять до ніг край дороги.
Хай розтане сніг ,стихне хуртовина-
Прийде весна і принесе перемогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Ти подаруй мені весну
У травах заквітчане літо.
Цілунком розбуди від сну
На крилах мрій неси по - світу.
Я знайду найкращі слова
Запалю свято - вогник щастя.
Бо любов-водиця жива
Для спраглих сердець, то причастя.
Не спалюй до серця мости,-
Там, де є любов-там є життя.
А якщо любиш мене ти,
То плекай - у душі почуття.
Ми ,як два птахи з тобою
Стомлені від життєвих доріг.
Згубили наш рай весною
Мете зима на цвіт- білий сніг.
Ми йдемо в золоту осінь
Шукаєм закохану весну.
Зорить душа в небо просинь
Шукає тепло літа - квіт весну.
-------2------
День за днем ідуть у сиві тумани
І розчиняються краплями роси.
І у моїй душі цвітуть тюльпани
Ніжні, гарні квіти - щастя і краси.
О, сонечко насій квіти у полі
А у житах волошки сині- сині.
І Вінчай віночком барвінку - долі
Лебедів кохання в Україні.
На край неба зійшло весняне сонце
Тане сніг зими талою водою.
Та й заглянуло у моє віконце
Вітає із блакить неба -весною.
Ластівка мала в'є гніздечко в стрісі
Соловей в садочку соло співає .
Заврунилось листячко на горісі
А вишня у білу фату вдягає.
О моє сонечко -сонце золоте!
Виглянь із - за сніжних хмарок у небо.
Хай у травах квітка любові цвіте
В озерці купається білий лебідь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Дзвенить ніжно мелодія скрипаля
Розлились дзвінко струни рікою.
У тім раю, від октав цвіте земля...
Квітне весна - для нас із тобою.
Я запрошую тебе на вальс - бостон,
Щоб з'єднались серця у любові.
Грає ніжно скрипка та акордеон
Скрипаль веде - у світи казкові.
Під музику скрипки танцюй зі мною
Розправ плечі лебедині крила.
Обійму тебе до себе рукою, -
І , нахилю зорі - тобі мила.
Кохана - Твоя рука в моїй руці
Цвіту від щастя ,як мак у житах.
Чарує твоя усмішка на щоці
Ти - стала музою в моїх піснях.
Я п'ю музику зір - медовий нектар
На сонячних струнах - блаженну мить.
Тану ,як білий сніг від твоїх чар -
від погляду ,що як діамант блищить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Я голову покладу на твоє плече
Буду спати міцно-міцно до весни.
Ти-цілунком сонця розбуди мене
На крилах неси ,де стрункі ясени.
А там у чистім полі біля тополі
Розцвіли сині волошки у житах.
Сонце дарує весні - квіти любові
Ллється музика рікою у піснях.
Дивиться у очі явір яворині
І освідчується їй у любові.
Цілує уста козак гарній дівчині
Обняв ніжний - ніжний стан,пестить у слові.
Я люблю тебе кохана до безтями
Полечу за тобою на край світу.
Хай не буде більш розлуки поміж нами
Любов зігріває сонечком літа.
Повторення від 20 06 2023 року.
У бірюзових очах у сто карат
Відзеркалює діамант -блакить неба.
В шляхетній красі ,як солодкий цукат
Розквітає квітка троянда для тебе.
Троянда королева поміж квіток
Неймовірної краси горда панянка.
Закоханий робить до щастя один крок, -
Щоб цілувать уста, як сонечко зранку.
Йдемо у листопад - в золоту осінь
Шукаємо квітку - закохану весну.
Злітаємо птахом у небо просинь, -
Поміж зірок шукаємо,оту одну.
Щастя ,це у твоїх руках синиця
Не шукай ніколи журавля у небі.
Бережи любов ,бо вона криниця
У леті, для лебідки -опора лебідь.
А кохання,це гармонія в душі
Безмежний океан ,та тихий шепіт трав.
Романтика ,і лірика у вірші...
Чарівна музика високих октав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Вже сонце сідає тихо за горою
Вечір чекає - Мадонну ніч - край неба .
Розлилась солодка музика струною
Грає на флейті пісню білий лебідь.
А я прийду до тебе піснею весни
І сонечком багряним на світанку.
Поведу у жита, де стрункі ясени,-
Зацілую солодкі уста до ранку.
Я мила, так люблю тебе... люблю,люблю,-
Як волошки, п'янкі квіти у полі.
Красивим Твоїм ім'ям - зірку я назву,-
Щоб з'єднала навіки - наші долі.
А я візьму твої руки до своїх рук
Затанцюємо у танці у парі.
І притулю до себе ,як осику бук
Злетимо до зір, вище поміж хмари.
Мадонна ніч ,як поезія у слові
Манить у рай музики до ясних зір.
Розквітають квіти - паростки любові
У серці почуття - з синіх - синіх гір.
Я п'ю ніжну музику - медовий нектар
Із сонячних струн милий голос скрипки.
Намалюю тобі сни ,як місяць казкар
Подарую щастя ,як лебідь для лебідки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Зимове сонце світить, та не гріє-
У променях сонечка - небо голубе.
Розстеливсь густий туман ...день маліє
А хочеться, так відчути - тепло земне.
Зимове сонце світить ,так яскраво,
Що осліпило мої очі у снігах.
Дивиться із небес мило , ласкаво-
Дарує землі блаженну мить - у піснях.
А погода міняється ,як мода
І ,пробивається підсніжник у снігах.
Пахне весною, в тіні прохолода , -
Як сонечко сяє , то цвіте в небесах.
Зимове сонечко, таке багряне
Край неба наче ясна зірка осяйна.
Золотіє проміння полум'яне -
Голосить світу : ,"що скоро буде весна".
Зимове сонце світить ,та не гріє
Падає білий сніг... навкруги, як в раю.
У засніжених хмарах - день маліє
І ,стрічає край неба - зіроньку свою.
Зимове сонце сяє немов алмаз
Блищить ,і випромініє під ногами.
Зайде по -між сніжні хмари, згасне враз -
Шукає ранню весну під небесами.
Ясне сонце немов золота ріка
Ллє проміннячко золотаве до землі.
Творить цей світ прекрасним - божа рука,
Дарує нам ранні проліски у красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Я нап'юсь твоєї любові
Розвеснію,як ябуневий цвіт.
Приголублю тебе у слові
Нахилю блакить неба -увесь світ.
Зацілую,як сонце квітку
І лебединим крилом обійму.
О, розквітай -мій райський цвітку!
До твого серденька стежку знайду.
Полюбив гарну вроду твою,-
Як вишня в саду ніжний-ніжний стан.
Погляд твій зачепив душу мою
Блиск синіх очей немов діаман.
Подарую троянди білі
В них океан -високі почуття.
Захищу від зим,заметілі-
Зігрію Сонцем літа тебе я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Я не люблю зиму, місяць лютий
Коли падає дощ, ллє ,як із відра.
Як білий день у заперті скутий
В сніжнім небі немов велика діра.
У калюжі, водичці дощовій
Стоять сумні дерева босі, голі.
Пташка мережить мрії у сувій
Шукає сонечко - небо на волі.
Зима без снігу, течуть ручаї
Капає бурулька зі стріхи, даху.
У пелену хмарки скрились плаї
Каркає ворон на голубку птаху.
Спить ,ще білий ведмідь у берлозі
А значить ,ще не скоро буде весна.
Як стане березень на порозі
І тоді із снігом розстане зима.
А градусник показує плюс п'ять
Змінивсь глобальний клімат на планеті.
А у Карпатах сніг, гори димлять -
Зима йде до старту...стоїть, на злеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Очима ти мені сказав :"люблю"
І обійняв мене ніжно рукою.
Із тобою милий ,як у раю...
Стою, як за кам'яною горою.
А, я від щастя на сьомім небі
Від почуттів розцвіла цвіт весною.
Я твоя лебідка, ти -мій лебідь
На край світу полечу за тобою.
Поглядом торкнувся мого серця
Я зарумяніла немов би вишня .
Ми ,як два лебіді у озерця
Малює нам казку - зірка Всевишня.
Ти зачепив душу мою без слів
Я твої думки по очах читаю.
І б'ється серденько від почуттів
Я люблю тебе мій милий, кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
А на цій землі є такі місця, -
Що від краси дух завмирає.
Тече ріка - життя з джерельця
Від співу пташки душа співає.
О, життя зупинися на мить!...
Дай намилуюсь божим раєм.
Тут музика струною дзвенить
Цвіте весна квітучим маєм.
А тут сонях, як сонце у полі
Цвітуть червоні маки в житах.
Літо дарує щастя долі
І , ллється музика зір у піснях.
Я лечу птахою у рай літа,
Де трави зелені у росі.
Для мене цвітуть ніжно квіти
І, я воскресаю у цій красі.
А тут світає сонечко рано
У промінні квітне -небокрай.
Божа пташка співа сопрано
На струнах хвиль виграє водограй.
Тут немає заметілі зими
Будить від сну - Аве Марія.
Небесний дзвін ,як сонце весни
Дарує земне тепло -надію.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Сірий колір, є сірий він не буде -білий
Хоч, ти його до глянцу, до блиску натри.
Якщо його їсть ржа , то твій дух безсилий
Прийде час ,він впаде у очах ниць із згори.
Він носить на лиці рожеві окуляри
І на людях святоша ,Ангел небесний.
Пише Люсі високі слова -мемуари
Продав лихому душу блазень облеслий.
А папугай любить ,так хвалитись : я, я, я,
Знайшов собі пару на мітлі бефану.
А горобець, не переспіває солов'я
Бо немає від Бога хисту, талану.
Він хитрий, як циган вміє крутити світом
І, торгується ,як на базарі купець.
Пускає в очі дим ...притягує магнітом
За ширмою супер -мен ,та герой-боєць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
О, які прекрасні в Україні вечори!
Тут Мадонна ніч малює диво- казку.
Із осокою розмовляють явори
Небокрай дарує благодать -божу ласку.
Заглядає милий місяченько у вікно
Колише малят у дубовій колисці.
Циганка ніч ,духмяна п'янка,як вино...
Квітне, буяє вишневим цвітом на листі.
А тут ,як люстерко відзеркалює річка
Із синіх гір тече джерельна водиця.
Дарує нам мить щастя -зоряна нічка
І співає пісню про любов біла птиця.
А тут лунає мелодія для двох сердець
Запрошує закоханих у земний рай.
Зоряна ніч сплітає золотий вінець
І сіє щастя в наші долоні - небокрай.
Так пахне п'янко матіола вечорами
У квітучім розмаю трояндовий рай.
Надихає два серденька почуттями...
Ти - мене коханий обніми люби , кохай.
Любіть Україну, так ,як батька..., як мати
Вона ,як ясне сонце для нас єдина.
Мрійте, вона навчить вас ,як птах літати
І ,вознесе до зірок мова солов'їна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Подаруй любов, яку звати "щастя"
І квіти ,що цвітуть у вранішній росі.
І, хай казкові сни мені насняться, -
Щоб цвіла трояндою, як цвіт у красі.
Цілуй мене пристрасно, як вперший раз
Мої руки... і солодкі ,як мід уста.
Знайди найкращі ,ніжні слова із фраз...
І, хай всміхаються світу -мої літа.
Я хочу буть щасливою з тобою!
Коханою жінкою відчути тебе.
В заметіль зими цвісти квіт весною
Злітати до зірок - у небо голубе.
Хай розквітають сади , шумлять гаї
Звучить музика ,лунає спів солов'я.
Сяють щастям ,як зорі очі твої,-
як лебеді в парі будемо ти і я.
Повторно.
КВІТКА ЩАСТЯ
Подарую любов ,яку звати "щастя"
І , Мільйон троянд встелю до ніг тобі.
Хай казкові сни тобі мила насняться
Намалюють рай- блакиті голубі.
Я зацілую пристрасно ,як вперший раз
Твої руки ...солодкі ,як мід уста.
Віднайду між зір найкращі слова із фраз
Поведу у рай ,де осінь золота.
Я хочу бути щасливим із тобою
Обожнювати та кохати тебе.
Набутись , наговоритись із тобою
Щоб була тільки ти - небо голубе.
Хай розквітають сади,цвітуть гаї
Звучить музика, лунає спів солов'я.
Сяють щастям ,як зорі - очі твої.
Ти - квітка щастя ,яку кохаю я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Чорні брови розкішні коси
Усмішка ,та ямочки на щоці.
Розцвіла ,як волошка у росах
Щасливий, як твоя рука в руці.
Дивлюсь на тебе не надивлюсь
І, малюю очима твій портрет .
Тобі немов Богині молюсь
І до півночі співаю сонет.
Я люблю тебе, я кохаю,
Освідчуюсь тобі у любові.
До серця стежку прокладаю
Хочу цілувать уста медові.
Обожнюю, боготворяю,
Від твоєї вроди тану, як сніг.
З тобою у мріях літаю...
Встеляю квіти троянди до ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Не збудуєш щастя на чужому горі
На брехні, обмані не знайдеш - божий рай.
Один є не воїн у бурхливім морі
Ти борись за щастя... Надії не втрачай.
А люди одягають маску на лице
На відстані важко пізнати :" хто є хто".
А коли впадеш пізнаєш життя-райце...
Хто був з тобою щирий, хто грав у кіно.
А хто робить добро, тому ніж у ребро
Підлий сексот не спить язиком белькоче.
У його корито насип зерна відро,
Свиня об гадить все, і лайном притопче.
А заздрість , як цариця сидить на троні
Воює з мечем хоче всім керувати.
Вона сліпа тримає щастя в долоні
Не вміє берегти дружбу ,шанувати.
Люди , як звірі жорстокі, та зрадливі...
Покусають до крові, лишають шрами.
Увійдуть в довіру змії юродиві
І стопчуть твій рай ,що дано небесами.
Пересій зерно від полови крізь сито
Ти пізнаєш хто недруг, а хто є твій друг.
Приходить лис і шито - крито
Доводять до сліз, душевних недуг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
О, ні!...
Так вже не буде ,як колись...
Став жорстокий світ ,інші люди.
Не здавайсь ,за життя борись!...
Молись, коли болить у грудях.
Плач тобі не допоможе,
Не гніти душу, не терзай.
Молись щиро ,дай на Боже -
На добро надію не втрачай.
Не бійся труднощів ,проблем
Повір, ти -сильний,і все зможеш.
Не падай духом від проблем
Повір ,із Богом ти все зможеш .
Часу мало, не багато...
Бережи рідних, і подзвони.
Відчуєш біль від утрати
Згориш від докору, від вини.
Чому додому не дзвонив
Близьким у біді не допоміг.
Чом бездушним на землі жив
І не спішив на рідний поріг.
Втрачаємо рідних, друзів
Щоденно свіча згорає.
Розвесели, тих хто в тузі...
В самоті, від болю страждає.
Коли можеш роби добро
Зумій прощати ,та любити.
І не встромляй ножа в ребро,
Щоб із очей сльози не лити.
Не будь зверхнім, та байдужим!
Не кидай зопалу слова.
Не впадь лицем в калюжу!
І пам'ятай, що душа жива!...
Життя двічі не прожити
І вже не буде, так , як колись...
Навчись прощати , любити...
За здоров'я рідних помолись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
А, ти не ревнуй мене кохана
на світі для мене ти, є лиш одна.
Найдорожча, єдина, жадана
У моєму серці квітуча весна.
Знаєш, мені нікого не треба, -
Хочу, щоб поруч ти зі мною була.
І, світила сонечком із неба
В саду трояндою для мене цвіла.
О, подай мені свою руку мила
Поведу тебе у казковий сад.
Я так хочу ,щоб ти була щаслива
І ,насіяв нам щастя зорепад.
Ніхто не розлучить нас із тобою
Ні, холодна зима, ні злі вітри.
Звінчали ясні зорі нас судьбою...
Смуток,і печаль із очей зітри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Впасти, і захворіти не дай, Боже
І бути безпомічним, як дитя.
Як здоровий зляже у біле ложе
Пізнає, усю суть життя-буття.
Коли на волосинці твоє життя,
То борись за нього до останку.
Не падай духом...І молись ,як дитя
Вдихай у пречисте небо зранку.
Ціни на ліки є такі космічні
Підіймають все вгору, та й вгору.
Люди стали бездушні, та цинічні,-
Як впадеш,- ніхто не підійме хвору.
Лиш віра, надія дає сили, -
Щоб піднятись хворому із постелі.
Від жару тіла, кипить кров в жилах-
Йде обертом голова ,як у пустелі.
У лікарнях нема води, світла
Обшарпані ,та обдерті палати.
В розбите вікно стукає вітер
Дивишся на білий світ через ґрати.
Посидиш біля хворого на мить,
Захворієш від його страждань, болю.
Усі ми хочемо на світі жить,
Щоб намилуватись,цим світом вволю.
Впасти, захворіти не дай, Боже!
Треба необхідні всі ліки купити .
Навіть місце та й постільне ложе...
Тре мати бабло ,щоб біль зупинити.
Так хочеться віддячитись лікарям
За те,що підіймають на ноги.
Бо деякі прощаються із життям...
І відлітають ,як пташки до Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Батьківська хата-це рай душі
А у вишневім саду спів пташки.
Це є святиня, як ллють дощі
Захистить від зим, коли нам важко.
Не продавайте батьківську хату,-
У якій скруті, ви б не були.
Вона зігріє ,як рідна мати
Веде у дитинство, де росли.
Не продавайте батьківську хату,-
Пам'ятайте- святий заповіт.
Тут звили гніздечко батько, мати
Малювали нам казковий світ.
Не продавайте батьківську хату,-
Цей куточок раю на землі.
У ній стільки сонечка багато
Несіть їй щастя ,як журавлі.
Знайдіть ключі до отчої хати,-
Як стомились з життєвих доріг.
Калина стріне ,як рідна мати
Відкриє двері на рідний поріг.
Тут святі ікони у рушниках
На світлинах ,вся рідня -батьки.
Життя тече ,як вода у струмках
Пам'ять повертає молоді роки.
Не продавайте батьківську хату,-
Що єднає родину, наш рід.
Тре підтримувати, доглядати...
І засолодить душу ,як мід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Поплач, моя душа поплач...
І вилий море сліз із очей.
Довів тебе до сліз палач
Регоче із тебе фарисей.
Дурню нічо не докажеш
Хоч голову об стінку розбий.
Йому хліб медом помажеш
А він обгадить тебе лакей.
Ти проси в Бога розради.
Помолись "Отче наш "до ікон.
А він дасть добрі поради
Загоїть твої рани, біль, стон.
А хто кривдить свою матір
Батькові він честі не дає.
Того кусає лихий в хаті
Не , як людина , як звір жиє.
Поплач моя душа ...поплач,
Як плачуть малесенькі діти.
Ніхто не є суддя, палач
Не має право тя судити.
Впустила у свій світ змію
І п'є кров вампір -кровопивця .
Розпинають душу твою
І хоче смерті твоєї вбивця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
Прийди до мене, ти в цю хвилину
І не відкладай час на завтра.
Віднайду для тебе час, годину...
Від радості, згорю ,як ватра.
Коли впаду, ляжу в біле ложе,
Безсилий, немічний, та слабкий.
Наді мною плакати, не гоже...
Не жалій, характером -стійкий.
Прийми мене таким ,яким я є...
Коли в біді, сумний, веселий.
Хай відчує біль серденько твоє
Вознесе ,як Ангел до хоралу.
Обійми ласкавими словами
Сонечком серед зим відігрій.
Боготвори, люби небесами...
Я стану Всесвітом з твоїх мрій.
Не треба плакати ,ридать за мною
Як відійду, ляжу в домовину.
Це є життя, змирись із судьбою...
Прости мені всяку провину.
Ти у душі образу не тримай,
Відпусти минуле, те що було.
Зроби крок, першим руку подай...
Щоб твоє серце щастя одягнуло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
Я дякую Боже, за все тобі,
За життя - неба очі голубі.
За віру, любов, світлу надію,
І за райдужну квітучу мрію.
Я дякую Боже, за земний шлях,
Що злітаю я до зірок, як птах.
За всяке добро, що дав ти мені,
За квіточку у травах навесні.
Я дякую Боже, за крила пташки
За те ,що даєш сили, коли важко.
За повітря, яким дихаю , живу...
За святу церкву, причастя, корогву.
Я дякую Боже, що мене спас,
Що ти ведеш мене у новий час.
І благословив у благодаті
І збулись мрії мої крилаті.
Я дякую Боже, за науку,
Що в біді подаєш мені руку.
За сонце, що підіймає від сну
За заметіль зими, та квіт весну.
Я дякую Боже за батьків,
Що оживаю від солодких слів.
За брата, якого дуже люблю -
Прожени від нього всяку біду.
Я прошу тебе, Боже благаю!
Дай нам мир, мій небесний Владарю!
Прожени із землі всіх ворогів
Поверни із війни усіх синів.
Дай нам волю та щасливу долю!
Орати сіяти зерно в полю.
Зібрати золоті плоди, жнива,
Щоб Україна з руїн розцвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2024
Вийшов старий батько до воріт
З чужих країв дітей виглядає.
І дивиться, на цей божий світ
І, як свічка від туги згорає.
На старість болять ноги, руки,
Гнітять, не раз душу важкі думки.
В журбі страждає від розпуки
І дивиться на небо на хмарки.
Чекає, коли стихнуть дощі,
Коли мине зима, хуртовина.
До весни, так далеко... вночі -
Не спиться... І плаче, як дитина.
Розлетілись з гнізда, як пташки
У житті свою долю шукати.
Батькові на серці, так важко
Не може їх до себе обняти.
Чекає дзвінка зранку до ночі
Хоче чути ,як живуть вони.
Щоб дали вісточку найдорожчі
подзвонили дочки та сини.
Не ображайтесь на них ,не треба!́́́
Подзвоніть до них допоки не пізно.
Підтримайте духом в потребі
Хай душа ваша не плаче слізно.
А помиляються всі у житті!
За пазухою важуий камінь не носіть.
На землі всі ми грішні, не святі
І прощення один в одного просіть.
Працював, недосипав, обмерзав
Хотів, щоб діти в достатку жили.
Вчив багато літ, освіту дав,-
Щоб у собі людину зростили.
Розійшлись з отчого порогу
І Цураються немічних стариків.
Додають серденьку тривогу
Стали байдужі до своїх батьків.
У душі радості немає,
Як голуб сивий, зморшки на чолі.
Думає про них ...час вертає -
І згадує, як були ще малі .
А на старість батьки, як діти
Хочуть чути добре слово від нас.
Потрібно обняти, зігріти...
У потребі віднайти для них час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
А мій брат, то моя - Україна
Тримає отчий дім на своїх плечах.
До калини злітає пташина
І оспівує мамин рай у піснях.
А у брата очі сині - сині
Немов би у неба голуба блакить.
Красень немов сонце на калині
Зігріє душу, коли вона дощить.
Він моя порада, найкращий друг,
Захищає мене від біди, тривог.
Його слово лікує від недуг
І він мій Ангел - охоронець, мій Бог.
Добре серденько і щира душа,
Від його рук ,все цвіте ,як у раю.
Я п'ю водицю, як із джерела -
Вдома, у цій красі я воскресаю.
Дякую, брате за твою любов,-
Що підтримуєш мамину світлицю.
В наших венах тече батьківська кров
Дзвенить ручаєм небесна криниця.
Поважають усі на роботі
І трудиться, як трудівниця - бджола.
Любить дітей, внуків і у ноті -
Сіє для них квіти, щоб цвіла земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Я із того роду ,покоління...
Хто шанує батьків , каже : їм на "ви".
Мій рід , це калинове цвітіння,
Як працює ,не здіймає голови.
Вчили батьки старших поважати
І цілувати свого батька в руку.
Слухати свою матір, змовчати...
Не входити у чужий дім ,без стуку.
А мій рід трудиться немов бджоли
Носить на золотих крильцях солод мід.
Зростають у гніздечку соколи...
Оре, і сіє зерно козацький рід.
Тут біля хати немов у казці
Розквітає цвіт яблунь у розмаю.
Родять груші, вишні в божій ласці
Злітають журавлі до зелен гаю.
В моєму краю родюча земля
Смерекові ліси,поля, діброви.
Бистрі ріки, біля ставу верба,-
Тут дзвенить ніжна солов'їна мова.
Як вдягає весна вишиванку
І злітають до її віть солов'ї.
Сонце будить від сну на світанку
Оспівати красу рідної землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
А я згадую Різдво - Отчий дім,
Дитячий сміх, як дзвін лунав у нім.
Як колядували вечорами
Божий святий дух витав над нами.
Сходила перша зірка над світом
І морозець щипав щічки вітром.
Зима у благодаті на землі
Малювала сніжні узори на склі.
Ми із братом, ще маленькі діти
Любили мамин рай, сад і квіти.
Стрічали першу зірку у вікні
Ловили мить щастя - зорі ясні.
Ще вдень ми нарядили ялинку
У цукерки, горіх, мандаринку.
Радості та щастю не було меж, -
Як завітав дід мороз до нас теж.
В білих рушниках сяє світлиця
А мама, як бджілка трудівниця.
Напекла, наварила на свята
Частує нас,чим хата багата.
Перша зірка зорить у віконце.
На вишитім обрусі - хліб ,як сонце.
Запалена свічка мертвим горить
Усі моляться до ікони, у цю мить.
Господар несе дідуха до хати
Славить боже дитя Марію мати.
В сінях солому розстелили
І всяке добро благословили.
В бідній стаєнці народивсь Ісус
Стелять духмяне сіно під обрус.
Пахне риба, рум'яні пампушки
Кутя, голубці, та грибна юшка.
Зима лютувала , заметілі
А ми ,як голуби білі-білі.
Воркували ,чекали вечері
Колядникам відкривали двері.
Із зіркою йде вертеп до хати
Три царі ,Ангел став нас витати.
Жидівка гроші у торбу збирає
Циганка краде ковбасу , моргає.
Зорями осяяний свят вечір
Місяць малював казку малечі.
Пахло дванадцять страв на столі
У Ніч Різдва - справжній рай на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
У твоїх очах іскряться зорі
В них купаюсь немов у морі.
Вони кольору синього неба -
Білим птахом лечу до тебе.
Я, як лебідь розпустив крила...
В заметіль лечу до тебе мила.
З твого личка п'ю насолоду
Із джерел краси -чисту воду.
Ти -ясне сонце - моє кохання
Поміж зірок -зірка світання.
А ти -найдорожчий скарб у житті
Мій осяйний алмаз в почутті.
Думаю про тебе дні і ночі
У снах шукаю твої очі.
Ти- моя музика -ніжна струна...
Пісня з синіх гір -юна весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Не ховайсь дівчино, від мене за фіранку!
Знай, віднайду я ключі до твого серця.
Вийде до воріт твоя мати зранку
Попрошу : напитись водиці з відерця.
Матінка покличе тебе із хати,
Щоб принесла мені кухлик до криниці.
Я буду, як соловей щебетати...
І нап'юсь твоєї вроди, як водиці.
В неї чорні брови, смагляве личко,
Немов красуня Мадонна на картині.
Золоте волосся, а в косах стрічка...
Зорю в твоє вікно бачу очі сині.
Малюю, як художник твою вроду
І дивлюсь ,не надивлюсь мила на тебе .
А Господь дав долі ,як нагороду,-
Щоб слухав твій голос пташко, милий щебет .
Твої очі ,як блакитний небокрай,-
Як сині волошки, що цвітуть у житах.
О , вийди дівчино у зелений гай!
Я, обійму крилом лебедя наче птах.
О, не втікай від мене ,як дика лань
Зупинись, хочу з тобою говорити.
Ти є мій найдорожчий скарб із надбань...
Повір, буду на руках тебе носити.
В горах Карпатах , там на Верховині,
Де сяють наче смарагд - смереки стрункі.
Дівоча краса , як волошки сині
Закохують у себе , ці квіти п'янкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Падає ,падає білий сніг
Зацвіли сніжинки самоцвітом.
Забіліла земля край доріг
Немов біла лебідка над світом.
Вже завітала зима до нас
Одягла у шубку ,рукавиці.
О, який , є цей блаженний час
коли коляда йде до світлиці.
Відкрила браму у небеса
встеляє біленький килим до ніг.
Зима творить диво, чудеса...
до сонця немов алмаз блищить сніг.
Йде із вертепом Україна
Колядує від хати до хати.
До вечері спішить родина
Витає Ісуса Марію мати.
---------2------
А ,я згадую Різдво -Отчий дім,
Як дитячий сміх скрізь лунав у нім.
Як колядували вечорами
Божий святий дух витав над нами.
Сходила перша зірка над світом
І, морозець щипав щічки вітром.
Всюди божа благодать на землі
зима малювала узори на склі.
Ми із братом, ще маленькі діти
Любили мамин рай сад, і квіти.
Стрічали першу зірку у вікні
Ловили мить щастя - зорі ясні.
Ще вдень ми нарядили ялинку
Цукерки ,горішки ,мандаринку.
Радості ,і щастю не було меж, -
Як завітав дід мороз до нас теж.
В білих рушниках сяє світлиця.
А мама ,як бджілка трудівниця.
Напекла, наварила на свята
Частує нас,чим хата багата.
Перша зірка зорить у віконце.
На вишитім обрусі, хліб ,як сонце.
Запалена свічка мертвим горить
Усі моляться в тиші, у цю мить.
Господар несе дідуха в хату
А за ним діти вінчують мати.
В сінях солому розстелили
На всяке добро благословили.
В бідній стаєнці народивсь Ісус
Стелять духмяне сіно під обрус.
Пахне риба, рум'яні пампушки
кутя, голубці, та грибна юшка.
Зима лютувала , заметілі
А ми ,як голуби білі-білі.
Воркували ,чекали вечері
Колядникам відкривали двері.
Із зіркою йде вертеп до хати
Три царі ,Ангел став нас витати.
Жидівка гроші у торбу збирає
Циганка краде ковбасу , моргає.
Зорями осяяний свят вечір
Місяць малював казку малечі.
Пахло дванадцять страв на столі
У Ніч Різдва - справжній рай на землі.
-------3-------
Нині Різдво - величне свято
Україна в скорботі сумує.
Печаль, журба, смуток у хаті
Молиться за тих, кого бракує.
А нині в Україні війна
Спалила наш рай, у руїни дім...
В душі радості , втіхи нема...
Плаче мати ,бо нема сина в нім.
У вікно заглядає зірка
Кличе на вечерю мати сина.
Чекає із війни ,плаче гірко...
В домовині спить її дитина.
Пішов на війну не вернувся
Серденько щемить від болю за ним.
Білим Ангелом повернувся
Запалив пам'яті свічу живим.
Йде фосфорний дощ на святвечір
І сирена гудить у ніч Різдва.
Від вражих рук плаче малеча
І молиться за мир- душа жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
А люди бувають немов би Боги
Творять цей світ своїми руками.
І, цвітуть для нас сади, поля , луги...
Звеселяє нас пташка піснями.
Я назву твоїм ім'ям зірку в небі
Оспіваю твою мила красу.
Намалюю казку ,як білий лебідь
Твій образ до ясних зір вознесу.
Я дивлюсь на тебе мов на ікону,
Освідчуюсь тобі у коханні.
Дарую в руки троянду червону
Слухаю твою мову у мовчанні.
На крилах понесу на острів щастя
Там ,де цвіте весна -казковий рай.
Зацілую уста, руки до зап'ястя...
Ти мене кохана : "люби, кохай"
Ми, як голуби у парі з тобою
Злетимо до зір -сонячних орбіт.
Звінчаємо наші серця весною, -
Щоб удвох у леті був легкий політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
О, заграй скрипалю пісню про любов ,
Хай серед зими душа цвіте весною!
Вечірня зоря веде у казку знов
Дарує віночок пісень нам з тобою.
Хай на струнах скрипки музика дзвенить!
Стихне за вікном сніговій, метелиця.
Для двох сердець дарує прекрасну мить
І , на килимі - сніжні квіти стеляться.
А сніг іде, падає та кружляє,
У цім блаженстві немов би алмаз блищить.
Де живе любов, там душа співає...
Закоханих - білий лебідь благословить.
О, заграй скрипалю веселі пісні!
Запроси на свято лебедів кохання.
Хай збуваються мрії, дзвенять пісні
І малює казкові сни - зірка рання.
Хай серце не знає смутку, та журби!...
У мріях злітає у даль до ясних зір.
Хай знаходять пари білі голуби!...
У долоні ловлять щастя із синіх гір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Ти - моя весна, а я твоє літо -
І на крилах мрій лечу у твій світ.
Ти як райдужний світанок над світом
Квітну до сонця немов вишні цвіт.
Ти - моя осінь, а я твій листопад...
Вітром розплітаю твої коси.
Поміж хмар ловлю сонячний променад
Тану, як сніг , що падає в осінь .
Ти, як писана княгиня на троні
Я дивлюсь, не надивлюсь на тебе.
Немов чарівна троянда в бутоні
Вдихаю у твій аромат - небо.
Ти - моя ніжна квіточка кохана,
Мій острів щастя - куточок раю.
У білій фаті вишня заквітчана
Віночок пісень із водограю.
Вабить твоя врода, усмішка мила...
Часто, ти приходиш у сни мої.
Як птах до зірок розправляю крила
Зорю до ночі у вікна твої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
А звабний погляд у голові туман
Постріл у серце і душевна біль.
Зіб'є із путі грішна любов- обман
Грає ролі, танцює водевіль.
Не моргай до мене із під чорних брів
Ти - не мій принц із моєї казки.
Я не вірю у любов без почуттів
Дружбу- без поваги, добра ,ласки.
Не зваблюй у свій рай, мене козаче!
Не дури голову собі ,мені.
Нехай від обману душа не плаче...
Не приходь до мене навіть у сні.
А дівчат ,як зір не порахувати...
А ти заграєш до мене зранку.
А не треба мені сонет співати
Під вікном про кохання співанку.
Не той красень ,що має чорні вуса
Знає гарні слова говорити.
Той козак, що творить дива, чудеса...
Вміє любить, на руках носити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
А мороз лютий добрався до пятки
Трясе тіло із ніг до голови
Вірус ставить на грудь свої печатки
Не падай духом ,читай молитви.
Як темніє в очах , йде кругом земля
Лікуйся ,за своє життя - борись.
Коли впадеш безсилий ,як немовля.
Пий гарячий чай, і Богу молись.
На все свій час ,треба все пережити
Подумати про своє здоров'я.
Ніколи не треба нити, спішити...
Молись ,молитва ,лік - твоя зброя.
Вір, одужаєш...не втрачай надію
Віддай Богу в руки своє життя .
Жени із душі тугу, ностальгію ...
Будь сильний... і мине біда оця.
Ти -набирайся сили і терпіння!
Знай, береженого Бог береже.
В Бозі наше життя, спасіння...
Дає випробування, і ложе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Цей чарівний голос -діамант України
Оспівує велич життя , красу землі.
Від колиски аж до сивини -син Калини
В солов'я пісню закохані журавлі.
О, Віват королю -української пісні!
Неповторний голос -лік, на душу бальзам.
Як з джерела водиця лунають слова ніжні
Ведуть у казку запалюють свято нам.
Сонячно так сяє, як зірка поміж зірок,
І віддає тепло свою любов людям.
Від пісні завмирає серденько у квіток
І, в сніжну зиму цвіте весна у грудях.
Маестру стоячи аплодують скрипалі
І встеляють мільйон троянд до його ніг.
Красивий, голос жене смуток ,тугу, жалі
Від співу стихає заметіль , тане сніг.
Як співає пісню : "Два кольори", " Ясени"
Душа вдягається в щастя ,вишиванку.
Голос немов сопілка колише цвіт весни ,
Як море прозоре дзвенить на світанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
Запроси мене, сонечко у квітучий гай!,
Щоб від щастя кружляла, як голуби білі.
Хай розіллється у п'янких пахощах розмай
Насниться мені рай літа у заметілі.
О, мій сизокрилий птах - полюби, закохай!
І неси до зір синьооких на крилах мрій.
Хай намалює нам прекрасну мить небокрай
Квітнуть світлі почуття поміж білих лелій.
Намалюй на полотні землі - пейзаж літа!
В горах Карпатах, красуні смереки стрункі.
Ліс, діброву, у смарагдових травах квіти,
На схилах водоспад і мелодії дзвінкі.
Нап'юсь очима від спраги земної краси
З цілющого джерела чистої водиці.
Зашумлять листям столітні дуби із роси
На вітті защебечуть пісні білі птиці.
Запроси мене, сонечко у казковий рай!
туди, де немає печалі, смутку, журби.
Розтопи променем, сніжні хмари з небокрай,
Хай воркують, голубляться в парі голуби.
Повторно подаю, помилково видалила попередній вірш.
О, БОЖЕ ДАЙ ЦЮ ЗИМУ ПЕРЕЖИТИ.
Я ,так чекала ,що прийде Листопад
Подарує мені хризантеми білі.
А прийшла у гості зима ...снігопад
Замітають наш рай сніги...заметілі.
Ще вчора всміхалась осінь золота
І під музику вітру кружляло листя.
Від морозу в'яне квітка, обліта...
Падає холодний дощ ,то сніг імлисто.
Йде зима і так далеко до весни
Мороз у білосніжну шаль окутав сад.
Зима малює дітям казкові сни
Вкриває землю білим пухом - снігопад.
О, Боже ,дай цю зиму пережити!
Дочекатись, діждатись ранньої весни.
У своїх руках добро людям творити
Слухати у тиші ,як шумлять ясени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
О, мій друже, за плечима вже осінь,
А зима заглядає у вікна мої.
Душа зорить до хмарин - небо просинь,
Щоб відчути плече, дужі крила твої.
Ти, як голуб злетів рано у небо,
Залишив мене одну в журбі на землі.
Зустрічаю люту зиму без тебе
Поміж сніжних хмар, шукаю сонце в імлі.
Впав білий сніг на волосся, на скроні -
Листопад осені дарує прекрасну мить.
Від подиху тане сніг на долоні,
Осінь дощить, а зима увесь світ засніжить.
Мете сніг, завірюха, хуртовина,
Йде, поспішає зимонька зима до нас.
Від холоду зими тремтить пташина
Спохмурнів ясен день, бо вже зимовий час.
В променях сонця сніг,як алмаз блищить
З небес Сонце світить, та не гріє душу.
Я повертаю наш рай - прекрасну мить
І смакую літо, як солодку грушу.
Заметіль вирує над білим світом
Клен, тополя похилилась під снігами .
А ще вчора весна буяла квітом
Літо вгощало солодкими плодами.
Красень клен полисів чуб та постарів,
Похиливсь, як столітній дід під снігами.
Наче зимовий день посірів, змалів -
Виглядає сонечка під небесами.
На лютім морозі стоїть калина
У снігах, як я про юну весну мріє.
Вітерець гне додолу, хуртовина...
У своїм серці земну красу леліє.
РОЗСИПАЄ КЛЕН ЗОЛОТАВЕ ЛИСТЯ
Розсипає клен листя золотаве
і шепоче осені : **я тебе люблю**.
Звучить музика зір струна октави
І додає жалю старому скрипалю.
О, заграй скрипалю, мій старий друже!...
Пісеньку про любов лебедів кохання.
Нехай душа за минулим не тужить
Дарує людям щастя, як зірка рання.
Ти - не журись ,що вже золота осінь,
Що синє небо покрили сніжні хмари.
Відлетіли журавлі в небо просинь
Ти один у самоті, як птах без пари.
О, візьми скрипку, ти - у свої руки!
Торкнися смичком до тонких дивних октав.
Хай рікою розіллються ніжні звуки
Звучить струна пісні зі сонячних заграв.
Заграй нам скрипалю, запали свято!
хай розтане сніг ... у душі цвіте весна !
До весни далеко , хай спів крилато...
Запалює вогні - музика чарівна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
А сніг іде, падає, кружляє,
Засипає усі доріжки.
А дикий холод до ніг проймає
Йду до тебе крізь сніги пішки.
Зима немов лебідка кружляє
Сіє на щастя біленький сніг.
Під музику зір душа співає
Стеляться мільйон троянд до ніг.
Без тебе холодно, в душі зима,-
Так хочу відчути рай літа.
Мете хурделиця, тебе нема -
малює на склі сніжні квіти.
Мовчить телефон - безмежна вічність,
Перша зірка до вікна зорить.
Спогад про тебе дарує ніжність...
Сніг замітає сліди в цю мить.
В ніч віднайду дорогу до тебе
Місяцем назбираю зірок.
Нахилю до ніг голубе небо,-
Щоб легкий був політ, кожен крок.
Зима і так далеко до весни -
Згадую біля хати наш сад.
Співають мені пісню ясени
І кличуть до зір під зорепад.
Я йду, де квітне трояндовий рай,
Де лине в стоголосі пісня.
Чекаю, як сонце із небокрай -
Спішу, як весна до квітня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
О листопад, листопад, листопад,
Чом, так рано прийшов у мій сад ?!...
Зриваєш листячко у тополі
Дощ виграє в нотній бемолі.
Світить місяць, як маяк у морі
Падають яблука, як зорі.
Листопад запрошує на свято
Розпалює камін у хаті.
Зажуривсь красень клен край доріг,
Що завтра зима, впаде білий сніг.
Лист мов сузір'я на вітті
Розмаєний у срібному нитті.
О прощай, прощавай мій листопад!
Завтра прийде зима снігопад.
Спалить мости у бабине літо
Впаде сніг на осінні квіти.
О листопад, листопад, листопад,
Ти - озолотив осінній сад!.
І даруєш хризантеми білі
Ведеш у казку в заметілі.
Над рікою стеляться тумани
Осінній дощ б'є в барабани.
Листопад дарує прекрасний час
Малює гобелени для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Твоя рука в моїй руці -
під сіянням зір єднаються долі.
Сяє усмішка на щоці
Дзвенить вінчальна музика любові.
Ми - замріяні, щасливі,
Летимо у даль, у голубу блакить.
Ми, як зірки мерехтливі
Малюємо казку, цю прекрасну мить.
Тримай мене, не відпускай!
І віднайди для душі слова ніжні.
Якщо мене любиш, кохай!
Хай для нас цвітуть білосніжно вишні!.
У твоїй руці моя рука -
Здається немов би у казці - життя.
Хай летить час, тече ріка...
Лебедів єднають cвітлі почуття.
З тобою не боюсь зими,-
Грози, дощу, вітру та урагану.
Я буду спати до весни -
На плечі стрічати сонечко рано.
Відчуваю серцем тебе,
Ти щит - мої два крила у польоті.
Ти - моє небо голубе -
Пісня скрипаля у високій ноті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Ти поклич і я до тебе прийду
І серцем зрозумію твою мову.
Посеред ночі стежку віднайду,
Щоб почути твій ніжний голос знову.
А над рікою стелиться туман
І не впускає він мене до тебе.
Твоя любов я знаю, це - обман -
І мовчання відштовхує від себе!
А мені потрібна твоя любов,
Твоя ніжність, ласка, усмішка мила.
У сутінку ночі шукаю знов
До тебе розправляю свої крила.
Зроби до щастя всього один крок
І, як сполохана пташка не втікай.
Любов від спраги водиця ковток
Ти є моє сонце, мого життя рай.
За тобою піду на край світу
Захищу крилом від заметіль зими.
Коли поруч - в душі цвіте літо
Душа не знає печалі, самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Навчись слухати тишу,
Як пробуджується світ від сну.
Як ніч дитя колише
Малює дивну казку чарівну.
Навчись слухати тишу,
як гойдає листя дуба, вітер.
Пізнаєш суть найвищу -
у святім писанні із літер.
Навчись слухати тишу,
Як плаче важко дощ за вікном.
Шум хвиль - ріку найглибшу
Коли побиває птах крилом.
Навчись слухати пташку,
Як шумить діброва, ліс і гай.
Молися коли важко
Закохайсь у синій небокрай.
Звільнись від стомлених дум
Відпусти, як пташку на волю.
Вдихни у п'янкий парфум
У квіт ромашки в чистім полю.
Навчись слухати ручай,
Як цвіркун у травах цвіркоче.
Із синіх гір водограй
Як вода дзвенить та плюскоче.
Навчись слухати небо,
Як сонце світанок стрічає.
Більше щастя не треба,
Як соловей пісні співає.
Розлились в барвах квіти
О , яка в гармонії краса!
Дух летить понад світом
Дарують мить щастя - небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Зійшло осіннє сонце із засніжених гір
Малює осінній сад - філігранно
Шліфує як золоті прикраси - ювелір
До ніг сипле жовте листя неждано
Осінній ясен день розплющив свої очі
Шукає промінь сонця із за хмарин
Підіймається зранечку він неохоче
Слухає музику небес - клавесин
Сяє у харизмі листопад так іконно...
Манить у політ у цю безмежну даль
Звучить струна мелодій скрипки неповторно
Торкнувся сердець спрагло явір - скрипаль
А завтра зима замете сад білим снігом
Дощ змиє в осінньої казки сліди
Забіліє у блаженстві земля над світом
Зацвітуть білосніжно зимою сади
Прощавай, Листопад мій брате синьоокий!
Ще кілька днів погостюєш у саду.
Злетиш, як птах за синій океан широкий
Зима запалить зоряну лампаду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
Поглянь, кохана вже листопад !
Знов вітер пестить, берізці коси.
Поверну літечко - літо назад
Де маки і срібнії роси.
У синьому небі пливе сніжна хмара
Немов лебідка танцює в цю мить.
Тужливо звучить саксофон і гітара
Кличе в небесну блакить.
- Прийшов листопад до нас на подвір'я
- дарує другу весну для нас.
- ВЖЕ СОНЦЕ НИЗЕНЬКО У НАДВЕЧІР'Я
- Чорноока циганка ніч лиш для нас
Осінь малює барвами листя
Для двох запалює вогник тепла.
Падає, падає золоте листя
Лечу, як птах у два крила.
❤️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Не сумуй милий, що вже осінь -
Хочеш буду твоєю весною!
Поведу до зір в небо просинь
Будемо,як дві зорі з тобою.
Ти є мій Всесвіт, мрія з орбіт -
Цілющої любові криниця.
Без тебе не злечу у політ,
Твоя любов від спраги водиця.
Я тебе люблю, люблю, люблю,
Хочу, щоб був зі мною щасливий.
Тисячу раз тобі промовлю...
Навіть,коли будеш голуб сивий.
Ти обійми ніжно до себе,
Щоб відчула твої дужі крила.
Я буду світити для тебе...
Лиш скажи: **я люблю тебе мила**
Хочу чути слова любові
На твоїм плечі засипати в снах.
Заспівай ніжно колискові
Над тобою закружляю як птах.
В сніжну зиму ти - моє літо
Я зацвіту для тебе весною.
Сонечком усміхнусь привітно, -
Щоб відчути мить щастя з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Я не в тому віці (Ярослав Ланьо )
Я не в тому віці, щоб літати
Іду повільним кроком у життя.
Люблю мріяти, та фантазувати
Я лірик дивлюсь на світ ,як дитя.
Я не в тому віці ,щоб фліртувати...
Шукати собі пару до вінця.
Між чорних ворон голуба шукати
Іти із ним у життя до кінця.
О, навіщо мені лишні проблеми,
Під чужу дудку танцювати щодня.
Варити їсти ,прати - діадеми...
Злітати з гнізда ,як пташеня.
У мене свої погляди на життя
Свій характер, норов та болячки.
Буваю сильна ,то слабка ,як дитя
Як у троянди гострі колючки.
Не вірю ,що з терпиться , з любиться..
Можна жити ,без любові увесь вік.
Люди сходяться і розходяться...
Щоб віднайти любов, для душі - лік.
Я у мріях літаю ,як пташка
За хмарами шукаю свою весну.
У ніч бува безсоння, як важко
Стрічаю світанок зіроньку ясну.
Я люблю гумор ,та жартувати
Буває сміюсь ,то плачу, як дитя.
Як актриса в різні ролі грати,-
Щоб в гармонії розквітало життя.
Я дивлюся прозоро на цей світ
Кажу : "На біле- біле, чорне - чорне".
За плечима несу багато літ
І ,у спогадах - життя неповторне.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Ти закрила за собою двері
Полетіла пташкою в чужі світи.
І лишила слова на папері :
- "Прошу ,забудь мене ...прощавай, прости!".
Я не можу тебе забути
Із своєї душі відпустити.
Нашу весну ,час не вернути...
І вчуся без тебе знову жити.
За вікном осінній дощ, злива...
Змива твої сліди, ранить душу.
А скоро прийде зима сива...
Весь світ замете в сніжну порошу.
Не зумів тебе зупинити!
І подарувати щастя в цю мить.
Вже волосся у срібній ниті
Думаю про тебе - серце щемить.
Скільки минуло весен ,і зим...
Літо спалило мрії жадані.
Приходиш у сни музою з рим...
Лебединою піснею в коханні.
Падає, падає перший сніг
І я ловлю його у долоні.
Я виглядаю тебе з доріг...
А роки летять ,як білі коні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Один багач купив собі папугу
Посадив його в золоту клітку.
Хотів, щоб вчив мову ,мати друга,-
Щоб той співав ,як соловей влітку.
У нього кручений дзьоб довгий язик
Чує інших , копіює мову.
Як незадоволений ,то здіймає крик
Дав Бог розум ,щоб розумів мову.
І папуга вчить солов'їну мову
Прагне він співати ,як соловей.
Хоче він Всесвітню славу світову
бути на вершині серед людей.
Слухав соловейка пісню у саду,
Як співає голосом сопрано.
Вдихав спів, у рай музики досхочу...
Заздрив маленькій пташці - талану.
Папуга вслухався у різні голоси...
У спів жайворонка, канарейку.
Тягнувся до музики, та до краси...
Слухав горобчика, соловейка.
Він з тропічних країн зорів у вікно
І слухав щодня - трель солов'їну.
Співати ніжно ,як пташка не дано...
Оспівувати в лузі калину.
Вчився красиво, мило розмовляти
Тренував голос зранку до ночі.
Та ,як соловейко не вмів співати
Бо порвав свої зв'язки співучі.
Надірвав голос до почервоніння
І не може навіть говорити.
Та задихається ,як від куріння...
Захрип, і висот не підкорити.
А мораль друзі, у цій байці така...
Переспівував , те що не вміє.
Нехай танцюрист танцює гопака
кожна пташка співає те, що вміє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Кому довіряла ,той мене зрадив,
Як пілат розіп'яв мене на хрест.
Як дикий звір із собою не ладив
Гавкав, кусав до крові ,як злий пес.
Один підіймається на вершину
Досягне своєї мети в житті.
У важкій праці, у труді гне спину,
І ломлять його кости у хребті.
А інший сидить дома пасе гуси
Заглядає з вікна хто куди йде.
Живе він, як в Африці папуаси
Марнує свій час життя молоде.
Ще вчора його другом називала,
Ділила в біді з ним хліб і воду.
Посеред ночі двері відкривала
Зігрівала сонцем у негоду.
З тисячу ночей я віднайду одну,
щоб стати поруч у біді, горі.
І до себе обійму розчавлену
Руку подам, як потоне в морі.
А люди від заздрощів гострять зуби
Розпускають довжелезний язик.
Сидять у багні ...квакають ,як жаби -
І кидають для розпалу сірник.
Я одягну маску піду між люди,
Щоб ніхто не побачив печалі.
Невимовний біль тисне мої груди
Натер душу як мозоль сандалі .
Треба знати із ким тобі дружити,-
Кому довірити свій скарб душі.
Хто звався другом, може все спалити -
Продасть тебе за мідяк, за гроші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
Стоїть ,як в казці осінній ліс
Розмальовані у барвах листя.
Аплодують осені на біс, -
Щоб сонечко зійшло із захристя.
Вітер зриває листя з клена
Згорає немов день моє буття.
Червоне , жовте та зелене
Згасають ,як зорі в небуття.
Жовтий лист кружляє вітер
І несе за течією ріки.
Всміхається клен красень містер
Розсипає лист з своєї руки.
Люблю осінь- золоту осінь
у барвах золотих осінній сад.
Як зорять крони в небо просинь
Встеляє килим до ніг листопад.
Я дякую Богу за життя!
За те ,що іду - в золоту осінь.
Шаную кожен день я буття
Не боюсь заметіль , і морозу.
Розстелився туман стіною
Поміж сніжних хмар сховалось сонце.
Кружля жовтий лист наді мною
Дощ вмиває небесне віконце.
Листопад, листопад, листопад,
Прошу зігрій , ще осінні квіти.
Хай хризантеми у снігопад
Дарують нам мить щастя - рай літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Я місяць ,а ти - зіронька у небі
Зоряне сяйво у моїм вікні.
Я, нахиляю зореквіт для тебе
Коли являєшся у снах мені.
Я люблю, люблю, люблю тебе...
І демонструю тобі почуття.
Ти є Всесвіт - небо голубе
Мого літа-літечка рай -життя.
Пахне лавандою твоє волосся
Солодкий аромат вабить, п'янить.
Лунає музика зір стоголосся
Небо малює нам -блаженну мить.
Я роблю до тебе крок вперед
І хочу до себе ,так обняти.
В зоряну ніч співаю пісню сонет
Коли ти поруч, хочу літати.
Я хочу доторкнутися рукою
Цілувать солодкі вуста твої.
І милуватись твоєю красою
Звінчати навіки серця свої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Не зазіхай на чуже!
Чужі маєтки ,хату і поле.
Не ріж душу ,як ножем
Коли босі ноги стерня коле.
Хто ласиться на чуже!
Той вогнем обпече свої руки.
Вабить очі Фаберже...
Витвір гарних слів їх ніжні звуки.
Кожна душа красива
По своєму дивиться на цей світ.
Тоді вона щаслива
Коли летить як пташка у політ.
Будуймо храм любові
В якому нема заздрості та зла.
Він даний нам у мові,
Щоб у ньому вічно душа жила.
Господь дав розум, очі ,
Дав нам талант творити - мить життя.
Підіймає уночі -
Надихає ідеями буття.
Не переходьте межу!
Не претендуйте на чужу власність.
Свята правда поб'є лжу
Все таємне оживе, в тьмі ясність.
Даруйте щастя людям!
Во славу божу творіть новий день.
Сонцем зійде дух в грудях
Поет народить слово для пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
Наснився мамин рай, рідна хата
І квіти ,що розцвіли під вікном.
Немов айстра усміхнулась мати
Веде у казку журавлиним крилом.
У хаті пахне духмяним хлібом
У рушниках образ божий на стіні.
Спить моє село під білим снігом
Сниться дитинство , юні літа у сні.
О, мамо айстро -осіння квітко!
Казковий тихий раю - ясний світе.
Поміж зір -вечірня ясна зірко,
Світи ,світи - веди мене у літо .
О мамо ,матусенько рідненька!
Бажаю тобі здоров'я ,довгих літ.
Прошу, дочекайсь на мене ненько!
І заспівай мені пісню давніх літ.
На крилах птаха лечу додому
Там, де яблунь цвіт і вишня в розмаю.
Вклоняюсь землі , дубу старому
Золотій липі у зеленім гаю.
О мамо - голубко сизокрила!
Цілую твої руки до зап'ястя.
Я дякую за все - мамо мила
За труд, недоспані ночі - мить щастя.
Де б не була я у яких краях
Лечу, де цвіте червона калина.
Тут річка ,щебет солов'я в гаях...
Ліс, став, в діброві солодить малина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
Прийшла осінь до стрункого клена
Опустив до землі віти низенько.
А ще вчора листячко зелене
Втішало в милої пташки серденько.
Я стою, дивлюсь в голубу блакить
і милуюсь, як золотіють крони.
О зупинися, ще блаженна мить!...
Хай співає пташка клену канцони!...
Сховалось між хмар осіннє сонце
з вітром в танці кружляє жовте листя.
Клен взяв скрипку у свої долоньки
І звучить симфонія падолиста.
Розстеливсь сивий туман стіною
З віть клена падає, падає листя...
Звучить нота мінорно струною...
- О , літо - літечко, де ти озвися!...
Вже пізня осінь до кісток пройма
Холодно... плаче захмарене небо.
А завтра впаде сніг, скоро зима...
Музика зігріє душу у тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Ти від мене, так далеко, як місяць від сонця...
Зійшла перша зіронька зорить до віконця.
Запалив осяйну лампадку - свічу небокрай
Кличе закоханих лебедів в зелений гай.
О,зоряна Богине муз - луна, луна, луна...
Закоханих мрій пісня - мелодійна струна.
Ти візьми на корабель, на острів щастя до зір...
Нехай звучить музика про любов з синіх гір.
Ой світи, світи дороги - місяць, місяченько -
І веди мене туди, де моя миленька.
Ми між синіх гір немов два птахи у польоті
І з'єднає наші серця пісня у ноті.
Я подарую перстень з алмазом у сто карат...
Ти моя квітка троянда - п'янкий аромат.
Я твій, я твій, ти навіки будеш моя, моя...
У моїй міцній руці ніжна рука твоя .
Для двох сердець потрібна любов щастя й фортуна
Океан зір ,де дзвенить блакитна лагуна.
Щоб стрічати удвох ясне сонечко світання
В заметіль зими в душі цвіла квітка кохання .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
Я дивлюсь на небо ,як сонце світає,-
Як світанкова зірка миттєво згорає.
І, думу гадаю, чому я не сокіл...
Не маю крил злетіти у небо високо.
Прошу , тебе Боже, дай крила орлині!
Злетіти до сонця у небо синє - синє.
Крилом розігнати сніжні сиві хмари
Нехай шукає голуб голубку до пари.
Хай в сизокрилого птаха сяють очі!
Співає коханій пісні зранку до ночі.
В їхньому серці горить - вогонь кохання
Стрічають новий день - сонце світання.
Якби я мав крила ,як пташка маленька
Я б на крилах злетів ,там ,де моя миленька.
Прилетів у вишневий садок ,до вікна
Співав пісні, хай цвіте в її душі весна!...
Прошу, тебе Боже , дай крила орлині!..
Навесні рясно цвісти - червоній калині.
Хай до старого дуба летять журавлі!...
На крилах несуть щастя до матінки землі.
О Боже ,дай голос, щоб співати пісні !...
Розвеселити одиноке серце мені.
Хай від співу пташки розквітають квіти!...
В гніздечку усміхаються матері діти.
Хай світить сонце із блакитного неба!...
Розквітають соняхи для мене, для тебе.
Хай дощ омиє глибокі рани землі!...
І, оспівують життя - божий рай солов'ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
Листопад розсипає пожовкле листя
Кинув на щастя золоту монету до ніг.
Він є майстер-ювелір птах благовістя
Дає знак, що скоро зима, впаде перший сніг.
О, поглянь моя кохана вже листопад...
Вітер розплітає берізці пишні коси.
Я повертаю літо - літечко назад,
Де мережить срібною ниттю трави осінь.
Пливе по небу сніжно - біленька хмара
Немов лебідка танцює у вальсі в цю мить.
Звучить музика : саксофон і гітара -
Кличе із тобою мила в голубу блакить.
Прийшов золотий листопад на подвір'я
Дарує другу весну - блаженну мить для нас.
Вже сонечко низенько і надвечір'я...
Чорноока циганка нічка єднає нас.
Осінь розмалювала у барвах листя
Для закоханих розпалює вогник тепла.
Падає, падає золотаве листя
Я, лечу ,як лебідь до тебе у два крила.
ПІСНЯ (СПІВАЄ ОЛЕГ ТУЧАПСЬКИЙ)
Поглянь, кохана вже листопад !
Знов вітер пестить, берізці коси.
Поверну літечко - літо назад
Де маки і срібнії роси.
У синьому небі пливе сніжна хмара
Немов лебідка танцює в цю мить.
Тужливо звучить саксофон і гітара
Кличе в небесну блакить.
- Прийшов листопад до нас на подвір'я
- дарує другу весну для нас.
- ВЖЕ СОНЦЕ НИЗЕНЬКО У НАДВЕЧІР'Я
- Чорноока циганка ніч лиш для нас
Осінь малює барвами листя
Для двох запалює вогник тепла.
Падає, падає золоте листя
Лечу, як птах у два крила.
❤️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
А я, так люблю тебе, кохаю...
Пісні про любов співаю.
А ти - немов би холодна зима
Не знаєш ,що хочеш - ти сама.
Завжди мені, ти кажеш :" підожди"
У снігах гублю твої сліди.
Я хочу чути твою розмову
Бачити тебе знову і знову.
Розстануть білі сніги весною
Підемо до вінця з тобою.
Закружляєм , як лебеді в парі
Злетимо до зір поміж хмари.
Коли цвіте квіт вишня в розмаю
Падають зорі з небокраю.
Стеляться пелюстки троянд до ніг
Від сонечка тане в душі сніг.
У суцвітті мрій розквітає сад
Щастя нам насіє зорепад.
Я візьму твої руки у свої руки
Зацілую, не буде розлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
О , ПЛИВИ РИБКО, ПЛИВИ
(СЕРГІЙ ЖАДАН)
ЗАХОТІЛА ПРОДОВЖЕННЯ ВІРША
О пливи рибко, пливи,
За течією ріки у море.
Не піднось голови
Бо орел зловить, понесе в гори.
О пливи рибко, пливи,
Шукай свій тихий рай в океані.
Глибини перепливи...
Переживи шторми ураганні.
О пливи рибко, пливи,
І не дивись акулі у зуби.
Борись, зі смерті оживи...
Вдихай кисень у свої груди.
О пливи рибко, пливи,
Хай не лякає вода студена.
У важкій праці гав не лови
Хай стелиться трава зелена.
О пливи рибко, пливи,
Не здавайся рибалці на гачок.
Та не втрачай голови
Коли зробиш до любові крок.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
РАЙ ЛІТА
А час змиває літечка сліди
Та не стерти із душі - рай літа.
І, висока хвиля несе туди,...
Де золоті піски, море квітів.
Хай літо буде для нас раєм!...
Буяють трави, і цвіте лаванда.
І на крилах мрій до зірок злітаєм..
Пелюстками стелиться квіт троянда.
Хай світить сонце - голуба блакить!
Літо єднає самотні серця.
На хвилях моря музика дзвенить...
Любов веде голубів до вінця.
А там, де пальми широколисті...
Над морем білі чайки літають.
Грають на хвилях струни сріблисті
Там закохані сонце стрічають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
Осіннє сонце світить, та не гріє...
Та все ж так хочеться, сонечка тепла.
Самотній птах про весну, літо мріє...
І на крилах мрій злітає до села.
О зупини осінь, цю блаженну мить!
Я так не хочу іти у Листопад.
Хай , іще Жовтень листячком золотить...
Втішає сонечко - наш осінній сад.
А те, що я мріяла...не збулося,
щоб стріла із милим зиму на плечі.
Все у житті чомусь переплелося
В літо-літечко шукаю я ключі.
Ніби вчора цвіли вишні навесні
Йшла в рай літа, де трави духмяні.
Стрункий клен всміхався здалека мені
Освідчувався щиро у коханні.
А, швидкоплинний час сплив за водою
І ніхто не може його зупинить.
Падає, падає листя наді мною...
Слухаю дощ, як клен листвою шумить.
Світи, світи мені - осіннє сонце!...
Насолоди піснею моє життя.
Музою явись у моє віконце
Хай цвітуть розмаєм мої почуття!.
------2-------
РАЙ ЛІТА
А час змиває літечка сліди
Та не стерти із душі - рай літа.
І, висока хвиля несе туди,...
Де золоті піски, море квітів.
Хай літо буде для нас раєм!...
Буяють трави, і цвіте лаванда.
І на крилах мрій до зірок злітаєм..
Пелюстками стелиться квіт троянда.
Хай світить сонце - голуба блакить!
Літо єднає закохані серця.
На хвилях моря музика дзвенить...
Любов веде голубів до вінця.
А там, де пальми широколисті...
Над морем білі чайки літають.
Грають на хвилях струни сріблисті
І на пристань кораблів стрічають.
-----3-----
О , ПЛИВИ РИБКО, ПЛИВИ
(СЕРГІЙ ЖАДАН)
ЗАХОТІЛА ПРОДОВЖЕННЯ ВІРША
О пливи рибко, пливи,
За течією ріки у море.
Не піднось голови
Бо орел зловить, понесе в гори.
О пливи рибко, пливи,
Шукай свій тихий рай в океані.
Глибини перепливи...
Переживи шторми ураганні.
О пливи рибко, пливи,
І не дивись акулі у зуби.
Борись, зі смерті оживи...
Вдихай кисень у свої груди.
О пливи рибко, пливи,
Хай не лякає вода студена.
У важкій праці гав не лови
Хай стелиться трава зелена.
О пливи рибко, пливи,
Не здавайся рибалці на гачок.
Та не втрачай голови
Коли зробиш до любові крок.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Я закрию очі ,образи забуду
Прощу усіх ,тих , кому не вгодила.
Як сопілкар заграю тихо у дуду
Заспіваю, розпахну свої крила.
Коли побачу вас подам свою руку
Відпущу в забуття вашу провину.
Щоб моя душа не знала болі, муки
В самоті не лила з очей сльозину.
Я відкрию вам двері в дім : вдень, уночі
Постелю на біленькім ложі спати.
Ні, не буду гострити проти вас мечі,
Буду вам читати вірші, співати.
Нагодую хлібом , напою водою
Колисковою заколишу ваш сон .
І намалюю казкові сни рукою
Буду світити зіркою до вікон.
Хай розвіється немов дим вчорашній день
Вітерець розжене туман над нами.
Я , так не хочу захворіти на мігрень
Поранити, як ви мене словами.
А слова бувають солоденькі ,як мід
А бувають гострі немов би бритва.
Добрі ,залишають у душі добрий слід
Лихі спалять мости, сльозить душа - жертва .
А душа чиста , крихка немов би кришталь
Торкнешся ...і розіб'єш її Всесвіт.
Не склеїти чашу щастя - в душі печаль...
Бо вітром стоптаний, і в'яне її цвіт.
А самолюбець запальний, як дикий звір
Розпалює язиком війну ,чвари.
Вириє він під тобою яму ,як тхір
Сонце заступить із чорної хмари.
А люди лихі переходять за межу
І стріляють словами ,як зі зброї.
І показують свою лапу ведмежу,
Що сильні, мають медаль і герої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Я лелекою лечу у рідний край,
Де цвіте буйно сад біля хати.
Манить здалека, так до себе мій рай,-
Де родилась, і жде мене мати.
О , яка ,тут краса немов у Казці!,
Так пахне солодко вишня в меду!.
Літо дарує квіти в божій ласці
Духмяні півонії у саду.
Зацвіла , так яскраво півонія
Розпустили бутони пелюстки.
Розлилась мелодійно симфонія
Нагадують мамин рай, ці квітки.
Я так люблю , як цвітуть півонії!
Мамині квіти, що сяють ,як зорі.
Вони надихають в гармонії...
Купаюсь у розмаю ,як у морі.
Цвіте мамина півонія в саду
Стелить літо рушник нам під ноги .
Я у казковий світ дитинства іду,
Щоб загубити втому з дороги.
Лечу , як на свято додому в село,
відчути радість, щастя у душі.
Обніму піонії своїм крилом,
Задзвенять у пісні мої вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Вже осінь кохана - Золота осінь!
І стелиться сивий-сивий туман.
Осінній день зорить у небо просинь
Тримає небо старий дуб титан.
А дні за днями летять падолистом
Вже Листопад...і за крок до зими.
Золотіють крони дерев над містом
І, милуються осінню ,як ми.
Красуня осінь в золотім намисті
Кличе до себе у свій рай - п'янить.
На твоє волосся падає листя...
Перший білий сніг на ньому блищить.
Я візьму твої руки у свої руки
Поведу у Золотий Листопад.
Заграють струнами - мелодійні звуки
Повернемо нашу весну назад.
Ми немов лебеді білі із тобою
Злетимо у даль голубу блакить.
Закружляємо у танці листвою
Хай Осінь дарує нам блаженну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
На краю літа зустріла тебе я
Сходила перша зіронька в цю мить.
З під моїх ніг втікали небо і земля
Вечір єднав долі із- за блакить.
Ти з'явивсь, як сонечко із небес
Закохалась в тебе я щаслива.
знайшла тебе без записаних адрес
у твій світ привела пташка мила.
Я так люблю тебе , я кохаю -
і лечу до тебе на крилах мрій.
а від долі не втечеш , це я знаю...
хто посланий Богом, той буде твій...
Жду, як корабля на пристані щастя,
знаю коханий , що ти тільки мій.
Душі потрібно слова, як причастя
Сонця для квітки у любові святій.
Не біжи ,прекрасний час, мить зупини!
не втікай, так швидко у листопад.
На мить мій рай літа - поверни !
хай дарує нам щастя зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Єднайтесь сестри та й брати в родину!
Бо в єдності сила і міць народу.
Згуртуйтесь докупи у важку годину
Хай лиходій, тут не каламутить воду.
Хто не знає ,хто він з якого роду
Забув із якого походить коріння.
Він носій зла і зрадник для народу,
Іскорка вогню, що спалює все в тління.
Хто народився виріс на цій землі!
Не хоче мовою землі розмовляти.
Він язиком вбиває наш дух душі,
Розпинає на хрест Україну мати.
Згадаймо,нині всіх героїв війни!
тих , хто стояв з ворогом на смерть у борні!
Хто віддав життя, не дожив до весни!
Високу ціну заплатив за мир у вогні.
Важка терниста в народу дорога,
ми обрали свій шлях до свободи, волі.
В єдності духу наша перемога!
Прийде час засіємо зерно у полі.
Для хижих зайд і різних мастей приблуд
На стражденній землі їм місця немає.
Хто вбивав дитя, прийде на божий суд...
За скоєний злочин у муках сконає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Коли вперше стріла я кохання,
То очі світились щастям, як кришталь.
Як до місяця йшла зірка рання
У мріях я злітала у синю даль.
Я ростила довгу косу до вінця
Водоспадом лилось моє волосся.
Вплітала квіт троянду до лиця
До сонця сяяло немов колосся.
Хотіла трішки казки у житті
Бути королевою біля тебе.
Згорати, як зірка у почутті
А над нами було високе небо.
Від погляду танула немов сніг
В грудях серденько билось наче пташка.
Чекала тебе з далеких доріг -
Молилась тобі, як Богу монашка.
Я довго - довго косу ростила
А пізніше обрізала під каре.
Ти зламав мої пташині крила
І поміняв мене на кабаре.
А тобі мене було замало
Хотів шаленства - гарячої крові.
Моє серце в самоті згорало
Без ніжності, ласк, цілунку у слові.
Ми розійшлись назавжди з тобою
Не повернути нашу весну, наш рай.
Швидкоплинний час сплив за водою
І нагадує про тебе місяць май.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Думи, мої думи ...чого , вам не спиться?...
До ранку шукаєте світло на землі.
Ідіть між люди , спитайте , як їм живеться?...
Розпинають на хрест душу, кусають джмелі...
Лукавий глядить на чуже косим оком
Лишень ,би увірвати шмат добра собі.
Напруга вольтова б'є в душу сильним током
Брат з брата дере шкуру, очі в гіркій сльозі.
Зупинись, не розпалюй вогонь , бо обпече!
І прийде день розплати за сльози вдови.
Ти - не тішся, що ранив словом серце живе
Не літай, як орел і не штовхай до біди.
Мудрий чоловік , який вміє мовчати -
Слухати інших мову ,як трава росте.
Вміє в любові часточку себе віддати
Нахилити ясне сонце - небо голубе.
Думи, мої думи , душу не тривожте !
Не додавайте, мені жалю і журби.
Ніколи не надихне - серце порожнє
Хто живе без Бога, руйнує щастя мости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2023
Ти нежданно прийшла в моє життя
Світ став казковим раєм ,в цей час.
Від погляду - билось серцебиття...
Високе почуття з'єднало нас.
Я затамував свій подих на мить
Довго -довго дивився на тебе.
Ти- пісня, яка до себе манить...
Хочу відчути твій простір неба.
Твої очі, це дзеркало душі-
В них відзеркалює твоя краса.
Ти дай мені до серденька ключі,-
Щоб у мріях злітати в небеса.
Я хочу іти поруч з тобою
Слухати мову зранку до ночі .
До себе обняти своєю рукою
Дивитись в твої блакитні очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
Вона, як з Голівуду ,крута модель
В її голові метелики літають.
Такий портрет Дів малював Рафаель
Закохуються в них, пізніше-лишають.
Роздягнеш до голого нерву душу
Б'є током немов високовольтна струна.
Немов сніжна королева у стужу...
Не зігріє, не заколише сни вона.
Як вийде на люди без фарби, маски
То немов падає корона в калюжу.
В гордих немає ніжності, і ласки
І душу пораниш об троянду-ружу.
Вона актриса грає різні ролі:
Красуню фею, русалку, попелюшку.
Запальний характер...спалює долі
Не звариш з нею каші і рибну юшку.
Любить натирати посуд до блиску
Вночі літає з мітлою ,що тече піт...
Зважує все на терези по списку...
В рожевих окулярах дивиться на світ.
А життя навчило коритись долі
Працювати , досягати цілі, мети.
Довелось страждати... з'їсти пуд солі
Посеред чужих світів любов віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
Я осіння квітка - жінка осінь
У моїй душі цвіте - цвіт весна.
Я ясне сонечко - в небо просинь
Зіркою зорю до твого вікна.
На землі - моя місія життя,
Щоб оспівувати красу світу.
До краплинки спити роси буття
Дарувати людям радість світлу.
Я є осіння жінка - мить життя
Листя дуба, клена ,і тополі.
Я сіль землі її серцебиття
Пташка , яка прагне миру, волі.
Я осіння жінка, дощ і вітер,
Захід сонечка у надвечір'я.
Ласкава, мила мова із літер...
Поміж зірок - яскраве сузір'я.
Я осіння жінка - музика зір
Перший сніг на зеленому листі.
Я відлуння - ехо із синіх гір
Усмішка веселки із захристя.
Я осіння жінка - солодкий плід
Ябко, грушка, виноград,і вишня.
У твоїм серці я залишу слід
Прийду у сни ,як зірка Всевишня.
Ти осіння жінка - жінка осінь
У твоїй душі цвіте - квіт весна.
Ти ясне сонечко - в небо просинь
Зіркою зорю до твого вікна.
Ти осіння жінка - мить життя
Листя дуба, клена , і тополі.
Ти сіль землі її серцебиття
Пташка , яка прагне миру і волі.
Ти осіння жінка, дощ і вітер,
Захід сонечка у надвечір'я.
Ласкава, мила мова із літер...
Поміж зірок - яскраве сузір'я.
Ти осіння жінка - музика зір
Перший сніг на зеленому листі.
Як відлуння - ехо із синіх гір
УсмІшка осені із захристя.
Жінка в осені - солодкий плід
Ябко, грушка, виноград,і вишня.
У твоїм серці я залишу слід
Прийду у сни ,як зірка Всевишня.
Ти осіння жінка - музика зір
Перший сніг на зеленому листі.
Як відлуння - ехо із синіх гір
Усмішка осені із захристя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023
( 3 вірша.)
Якщо піду, поцілую на прощання,
Щоб не забути те ,що було між нами.
Я візьму з собою весну кохання
закружляю вище гір під небесами.
Я чую харизматичний голос - спів
В душі - осіння печаль, осіння печаль.
Шукаю сріблясте сяйво зір - зі слів
І Музика веде у новий день у даль.
Чуєш я вільна, вільна, вільна пташка,
Не закути у ланцюг мою свободу.
Я молюсь, коли буває мені важко...
У мене є мова, пісня, стиль моди.
Порозумітись не змогли з тобою
Не знайшли ми серединки у розмові.
Молоді роки спливали водою...
Ми згорали без почуттів у любові.
--------2--------
Ти неждано прийшла в моє життя
Світ став казковим раєм в цей час.
Від погляду - билось серцебиття...
Високе почуття з'єднало нас.
Я затамував свій подих на мить
Довго - довго дивився на тебе.
Ти - пісня, яка до себе манить...
Хочу відчути твій простір неба.
Твої очі, це дзеркало душі -
В них відзеркалює твоя краса.
Ти дай мені до серденька ключі,-
Щоб у мріях злітати в небеса.
Я хочу іти поруч з тобою
Слухати мову зранку до ночі .
До себе обняти своєю рукою
Дивитись твої блакитні очі.
------3--------
Вона, як з Голлівуду, крута модель
В її голові метелики літають.
Такий портрет Дів малював Рафаель
Закохуються в них, пізніше - лишають.
Роздягнеш до голого нерву душу
Б'є током немов високовольтна струна.
Немов сніжна королева у стужу
Не зігріє, не заколише сни вона.
Як вийде на люди без фарби, маски
То немов падає корона в калюжу.
В гордих немає ніжності, і ласки
І душу пораниш об троянду-ружу.
Вона актриса грає різні ролі:
Красуню фею, русалку, попелюшку.
Запальний характер...спалює долі
Не звариш з нею каші рибну юшку.
Любить натирати посуд до блиску
Вночі літає з мітлою ,що тече піт...
Зважує все на терези по списку...
В рожевих окулярах дивиться на світ.
А життя навчило коритись долі
Працювати , досягати цілі, мети.
Довелось страждати... з'їсти пуд солі
Посеред чужих світів любов віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023
ПОВТОРНО
Намалюй мені зоряний вечір!
У променях сонця квітучу весну
Візьми на крила в краї лелечі
І цілунком сонця розбуди від сну
Подаруй мені любов, подаруй!
Білі ромашки ,що цвітуть у полі.
І стукіт мого серденька відчуй!
Хай усміхнеться зірка - щастя долі.
Заквітчай моє ложе пелюстками,
Щоб купатись в океані почуттів.
І зацілуй уста - небесами
Знайди солодку родзинку між слів.
Подаруй мені любов, подаруй!
Білі ромашки ,що цвітуть у полі.
І стукіт мого серденька відчуй!
Хай усміхнеться зірка-щастя долі.
Поведи мене в золоту осінь!...
Обійми крилом лебедя до себе.
Як вітер вербі розплети коси...
Нахили ясні зорі - синє небо.
Подаруй мені любов, подаруй!
Білі ромашки ,що цвітуть у полі.
І стукіт мого серденька відчуй!
Хай усміхнеться зірка-щастя долі.
Ти моє небо...жадана мрія...
Як лебідь лебідку веди у політ.
Ти сонечко у вікні - надія
Моя любов, а в ній життя - увесь світ.
------- 3--------
ПОЦІЛУЮ НА ПРОЩАННЯ
Якщо піду поцілую на прощання,
Щоб не забути те ,що було між нами.
Я візьму з собою весну кохання
закружляю вище гір під небесами.
Я чую харизматичний голос - спів
В душі - осіння печаль, осіння печаль.
Шукаю сріблясте сяйво зір - зі слів
І Музика веде у новий день у даль.
Чуєш я вільна, вільна, вільна пташка,
Не закути у ланцюг мою свободу.
Я молюсь, коли буває мені важко...
У мене є мова, пісня, стиль моди.
Порозумітись не змогли з тобою
Не знайшли ми серединки у розмові.
Молоді роки спливали водою...
Ми згорали без почуттів у любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Прилетів лелека на церковне подвір'я,
Де йшла свята меса за вбитого бійця.
Опустив голову і чорно - біле пір'я
Моливсь,щоб злетіти до зір - Бога Отця.
Злетіли журавлі за обрій у тумани
Залишивсь самотній птах один на землі.
Перебите крило на душі його рани
Бачить горе людей і страждання землі.
Горять села і міста у полум'ї вогні
Залита земля в крові стогне від болю.
Козаки стоять щитом пліч - о - пліч на війні
захищають від ворогів нашу долю.
Птах все розуміє, та не може сказати ...
Не може віддячити за добро людям.
Що поїли, годували мов рідна мати,
Мають добре серце ,що б'ється у грудях.
У домовині несуть сина України
встеляють пелюстки троянд до його ніг.
Несуть вінки, живі квіти, гілку калини
Старі дуби перед ним схилились край доріг.
Розлились потоком немов би море люди,
І скраю йде за ними сизокрилий птах.
Невимовний біль мами роздирає груди,
Що вбите дитя її несуть на руках.
Плаче і ридає стара мати за сином,
Що більше йому не зацвіте - цвіт весна.
Згасло сонечко і летять журавлі клином...
Сліди сина снігом замітає зима.
Співає сумні пісні соловей калині,
Там за селом цвітуть маки сум і печаль.
Мама поцілувала дитя в домовині
Птах взяв на крила сина злетів в синю даль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Прийшов важкий час , і чорна година
І, ходить по лезі бритви - життя.
І ,ллє гіркі сльози мати - калина
На хресті розп'яте її дитя.
Прийшла з болота людожерка - війна
Привела до нас вражого сина.
І, світу голосить : "Не моя вина",
Що в усьому винна Україна.
Літає не птах миру, чорний ворон,
Щодень він приносить звістку сумну.
Стріляють, і вбивають , беруть в полон...
Куля вкладає до вічного сну.
Ніхто не знає ,що буде завтра з ним?...
Чи побачить схід сонечка рано?!...
Війна спалює дім, і стелиться дим...
Пливуть чорні хмари...і тумани...
Юнаку назавжди згаснув білий світ
І, куля наскрізь груди пробила.
Молодий, йому було, лиш двадцять літ...
Плаче за ним матінка мила.
Зацвіли чорнобривці на могилі,
Горить запалена свічка сину.
На калині співають пташки милі
Матері з очей витирають сльозину.
О, поглянь зійшло українське сонце!
Цвітуть мальви квіти у розмаю.
Зорить мати у небесне віконце
Виглядає сина у снах з небокраю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Господь, такий прекрасний створив, цей світ!
Царі жорстокі грають у війну.
Куля перериває пташці політ
За волю платить високу ціну.
Ураганний град смертоносна зброя
Спалює у вогні рай на землі.
Карлик на коні грає у ковбоя...
Гострить проти всього світу шаблі.
А князі воюють поміж собою
Ніяк не можуть до згоди дійти.
Наштампували куль - огненну зброю
Спалює мирного життя - мости.
За владу , злоту корону , мільярди
Царі на троні перейшли межу.
Збожеволіли дикі леопарди
Будують своє завтра з куражу.
Плаче Марія з дитям на іконі,
Що у крові , вогні горить земля.
Вбивця стріляє мати на пероні
В лоні ненароджене немовля.
Прошу, тебе Боже, зупини війну!
Прожени з трону вражого сина.
Принеси до землі - сонячну весну,
Щоб із руїн зросла - Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Я стою слухаю -Золоту Осінь
Королеву музики-скрипку.
Як весна розпускаю свої коси
Щоб напитись мелодій краплинку.
Грає на скрипочці мінорно скрипаль
розганяє хмари білогриві.
А осінь, як весна вдягає вуаль
Єднає долі серця щасливі.
Золотіють крони стрункого клена
Під ноги листя летить і летить.
Немов друга весна прийшла до мене
Нахиляє небо - блаженну мить.
Розлилась рікою - музика октав
з вітром у вальсі танцює осінь.
Я ходжу ,як самотній птах між отав
Шукаю наш рай - у небо просинь.
Я ЛЮБЛЮ ЗОЛОТУ ОСІНЬ СПІВАЄ ГЕННАДІЙ ВОЛОДЬКО
Один любить весну ,інший літо
А я люблю -Осінь Золоту.
Як розквітають жоржини квіти
І очима п'ю ,цю красоту...
Я дивлюсь на верховіття дерев,
Як золотіє листя клена.
Золота осінь - для дам королев
Дарує музику Шопена.
Жовтень змахнув крилом : "Прощавай!
Злетів у даль за журавлями...
- "Ти мене в Золоту осінь - чекай!
Я прийду до тебе з піснями.
Час зриває жовте листя з клена
Кружляє листва наді мною.
Злетіли у даль роки від мене...
Шукаю блаженну мить під горою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
А роки немов би осіннє листя
Падає, і падає на плечі.
Прийшла ,вже осінь на моє обійстя...
Запалює зорі у надвечір.
Не відлітай, побудь Жовтню зі мною!
подаруй душі , ще блаженну мить.
Я зацвіту для тебе квіт весною,
Щоб в осінній красі - вічно жить.
Розіллюсь в тобі дзвінкою рікою
Хай музика зір струною дзвенить.
Так, хочу намилуватись тобою
І нахилити голубу блакить.
Стою , слухаю музику скрипаля
Жовтня оксамитовий голос.
І під ногами пливе кругом земля...
Від щастя квітну ,як в житах колос.
А роки немов би білий - білий сніг
Впаде дощем на щоку, розтане...
Згорить ,як жовте листячко у вогні...
Окриляє осінь - сонце жадане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Я, так хочу прокинутись від сну,
Щоб не було страшної війни.
Зустріти під мирним небом весну,
Щоб від сонця ,танув сніг зими.
Хто прийшов із війною у наш дім
Зі зброєю в руках стріляє.
Хай згине від кулі ,розвіє дим!...
У муках , як хижак сконає.
За кожну пролиту невинну кров
Бог дасть катюзі, по заслузі.
Заплатить високу ціну за кров
Відречуться рідні, і друзі.
Хай не знає радості на землі!
Буде не милий , цей божий світ.
А його потомки ходять в імлі
З серця стікає кровавий піт.
А хто зацькував язиком правду
Його уста несли лжу людям.
Втратив себе і душу лукаву
Відчує божий гнів біль в грудях.
Хай почує мої слова Господь!
зупинить війну, кровопролиття.
Оживе з руїн війни - дух, і плоть.
Усміхається матері дитя .
Хочу , щоб люди не знали біди
Будували свій дім, як у казці.
"Хай квітує життя і цвітуть сади!"
Птах оспівує життя в божій ласці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Відкрию тобі двері у душу
І напою водицею з криниці.
Подарую на щастя квіт -ружу,
Щоб виросли крила немов у птиці.
Я візьму тебе у казкові сни
Там де ,як океан -голубе небо.
Поведу у рай по стежках весни
Цей білий світ подарую для тебе.
Я засяю сонцем над тобою
Поведу тебе на берег любові .
Задзвенить музика струн луною
Оспіваю твоє ім'я у слові.
Від погляду очей я літаю...
А від цілунку тану, як білий сніг.
Від ласкавих слів душа співає
Встеляє мільйон троянд до твоїх ніг.
Полечу ,як вітер за тобою
І обійму ніжно крильми до себе.
А від спраги напою водою
І намалюю казку лиш, для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Один любить весну, інший - літо,
А я люблю Осінь Золоту.
Як розквітають жоржини квіти,
І очима п'ю цю красоту...
Я дивлюсь на верховіття дерев,
Як золотіє листя клена...
Золота осінь для дам-королев
Дарує музику Шопена.
Жовтень змахнув крилом: Прощавай!
Злетів у даль за журавлями...
Ти мене в Золоту осінь чекай!
Я прийду до тебе з піснями!..
Час зриває жовте листя з клена,
Кружляє листва наді мною...
Злетіли у даль роки від мене...
Шукаю блаженну мить під горою...
-----2------
Явір скрипаль взяв скрипку у руки
Звучить мінорна нота октав.
Розлилися мелодійні звуки...
Шукаю сонечко між заграв.
Жовтень запросив мене на свято
Стелить до ніг квіти- небокрай.
Звідусіль лине вітань багато...
Покрова дарує- Коровай.
Золота осінь, це друга весна-
Листя мов полум'яна квітка .
Хай дарує щасливу мить вона
Зігріє ,як сонечко влітку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Осінь з віт зриває жовте листя
Вітає мої роки із захристя.
Встеляє багряний килим до ніг
Забіліли скроні немов білий сніг.
Роки злетіли немов журавлі
Хочу додому до рідної землі.
Згадую дитинство - дні колишні,-
У маминім раю як цвітуть вишні.
Повернусь у село в рідні края
У батьківську хату ,де виросла я .
Хоч не надовго ,на декілька днів
Наслухаюсь пісень струнких ясенів.
В маминій світлиці ,як у раю...
Тут вишиті рушники у розмаю.
Так пахне духмяний хліб на столі
Наберусь сили із рідної землі.
А тут ,де духмяні трави в росі
Так цвіте золота липа у красі.
На березі ріки ліс, діброва...
Дзвенить водограй - солов'їна мова.
Прийду ,поклонюсь дубу старому...
Присяду із доріг... загублю втому.
Намилуюсь божим раєм в саду...
Тут зустріну - юну весну молоду.
Я йду в осінь - золотий листопад
Згасають мої роки , як Зорепад.
Втішає соловей - рай яблунь цвіт
І мамина ніжна пісня - давніх літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Спала під біленьким снігом земля
Ніч малювала дітям казковий сон.
З Чорного моря підняла війна
На світанку ворон забив до вікон.
Земля у диму... палає в огні-
Плачуть від жахіть малесенькі діти .
На білім снігу кров, все у багні...
З коріння рубають дуби їхні віти.
Відважні хлопці львівські соколи
Пішли на війну стоять в перших рядах.
Злітають з небес немов янголи
Відкривають білі купола, як птах.
Десантники, як зорі у небі...
Розганяють хмари, сиві тумани.
Розправляють крила наче лебідь...
Захищають матерів та коханих.
Десантники - воїни титани
Захищають нас від хижої орди.
Це є славні козаки - гетьмани,
Які ідуть тільки вперед, усюди...
Десант торкається зір рукою
Сонця, що віддає тепло до землі.
Тримає міцно у руках зброю -
І, в надії сходить сонечко в імлі.
А славні - бандерівці онуки
Порвуть тих, хто ставить на них капкани.
Перехоплюють ракети буки
Перелітних птахів, що звуть ''орлани'' .
Стоїмо пліч - о -пліч у цій борні
За святу землю , свій дім ,і родину.
Нас не зламати ,не вбити... О, ні!, ...
Живі, мертві стануть за Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
З Чорного моря прилітають ракети
Стирають з лиця землі села, міста.
Насіяли град - зривні мінні прилети
Ллється, як вода рікою кров свята.
Гуде, як хижий звір сирена **тривога**
З хати на мороз лютий жене війна.
Надія на себе - Всевишнього Бога
Молись, хай стороною іде вона!.
Хто видумав тебе, людожерко війна?...
Скільки принесла горя, лиха, біди.
Там ,де ти ідеш миру, спокою нема...
Спалені мости, зруйновані світи.
Хто прийшов із мечем, від меча загине!
Нема місця йому на чужій землі.
Хто стріляє в тебе... від кулі погине -
Згорить він у вогні - на дикім полі.
Ми є українці - миролюбний народ!
Хочемо миру ,не дикої війни!...
Пити із криниці , із джерел чистих вод -
Звести дім , щоб росли дочки, сини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
А нині світом править сатана
Сидить на троні в ізумрудах.
Йому потрібно хаос і війна
І кровопролиття в мільярдах.
Його приймає в гості Ватикан
Дає руку, здалека з дороги.
Вішає локшину веде в обман
В Україні війна ,тривоги.
Вже, увесь світ відрікся від нього,
Від скаженого пса втікають.
Друзяки :бацька, дон- дон з грізного
Таємну гру із царем грають.
Якому Богу молиться Пілат?...
Той, що взяв меч, і зброю в руки.
І ,статки зашкалює циферблат
Хоче крові, помсти , і муки.
На короні, тіарі три шістки,
Як Ангел пухнастенький, білий.
Договірняк між вбивць - без печатки
Погляд звіриний, здичавілий.
Він вже купив собі планету Марс
А на землі - підземний бункер.
В його розмові блеф , і один фарс....
В крові купається луципер.
Хто пам'ятає, як їздив на початку війни в Україні цар до папи, як ворон і чайка нападали на голуба.Але війна на Донбасі вже була.Все написала про ці події це, 2019 рік 4-5 липня, як вбицю стрічав Ватикан ,як дорогого гостя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Летіли над хатою у даль журавлі
Кинули мені пір'їнку на щастя.
Несли чарівні струни літа на крилі...
Подарували пісню, як причастя.
О, мої журавлі, журавлі, журавлі!
Я чую ваш голос здалека "курли"
Я вертаю спогади рідної землі,
Коли в садочку цвіли мої роки.
Там ластівка звила гніздечко у стрісі
Соловей зранку до ночі співає.
Квітнуть літа ,як листячко на горісі
Душа в мамин рай дитинства злітає.
Я лечу за вами у синю- синю даль...
Туди , де в земнім раю - моє літо.
Вдягаю свою душу в зоряну вуаль,
щоб вдихнути у цвіт -пахощі квітів.
Я іду босоніж у росяні трави
Там, де цвітуть червоні маки в житах.
Тут стрічаю сонечко із - за заграви...
І , душа на волі співає ,як птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Там ,де цвітуть квіти,є надія
(леді Берд Джонсон)
Там де цвітуть квіти, є життя
Світає сонце- день новий.
Хочеться творити ,це буття...
Змалювати -світ казковий.
Там ,де цвітуть квіти, є краса
Рай у божій благодаті.
Наливає сочний плід - небеса
Втішають друзі-пернаті.
Там ,де цвітуть квіти ,є щастя
Ти його знайди для душі.
Приймай ,як причастя
Пий, як чисту воду у вірші.
Посіймо квіти для любові
Даруймо, тим , хто поруч нас.
Вознесімо до зір у слові...
Шануймо кожну мить ,і час.
Там ,де цвітуть квіти, є надія,
щоб вдихати в пахощі цвіт.
Душа пречиста ,як лелія...
Їй потрібно зірку з орбіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
На Марсовім полі гаї калинові
На шматочку землі, де буйна трава.
Звели із граніту дім юнакові -
Стяг синьо-жовтий, як корогва.
На Марсовім полі сумують могили,
Лежать тут герої страшної війни.
Над ними смерічки віття схилили,
Хмари приходять, колишуть їх сни...
На Марсовім полі смуток і печаль,
У скорботі співає тут птах у журбі,
І лине з серця його біль та жаль,
За хлопців невинних молить у мольбі...
На Марсовім полі, на рідній землі,
Сивий тут батько зростив кущ калини.
Над нею весною пролетять журавлі,
Де маки ростуть із роси краплини...
На Марсовім полі цвітуть знов тополі,
Буяють тут квіти... Палають свічки...
Лежать тут сини, що прагнули волі! -
Вони у нас в серці, в душі - навіки!
--------2-------
На Марсовім полі, там хрест високий
На ньому викарбуване ім'я сина.
Щоб бачив гай, поля - світ широкий,
Як цвіте у буйноцвітті Україна.
На Марсовім полі час зупинився,
Для тих, хто віддав життя за Україну!
Над ним старий дуб низько схилився
В шані ,віддає честь - герою сину.
На Марсовім полі, тут мати калина
Стоїть ,як билина за сином ридає.
В неї був ,як сонце - єдина дитина
Зранку до ночі колискову співає.
(В небі синім - синім його шукає.)
---------3-------
За селом у полі,там хрест високий
На ньому написано ім'я сина.
Щоб бачив в даль - світ широкий
Як цвіте в буйноцвітті Україна.
За селом у полі час зупинився
Для тих, хто віддав життя за Україну.
Над ним старий дуб низько схилився
В шані віддає честь герою сину.
За селом у полі, тут мати калина
Стоїть, як билина за сином ридає.
В неї був , як сонце єдина дитина...
І ,до нього пташкою щодня поспішає.
За селом, у полі, там шумлять тополі...
А на могилі сумні пісні співає птах.
Там маки цвітуть від пролитої крові
Що за свою землю пролив козак.
За селом у полі ,тут сиві тумани...
Розганяють хмари дуби, та ясени.
Від горя, біди посивіли мами
І, Чекають у снах сина із війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Ти-моя любов, світло у вікні...
Хочу з тобою злітати до зір.
І, спати на твоїм плечі у сні...
Чекати весну із синіх гір.
Коли ти поруч , то я щаслива...
Не боюсь гріз, заметіль зими...
Нехай ллє із - за хмар дощ, і злива
Знаю, захистиш, зігрієш крильми.
Я хочу з тобою іти у світ
У осінь-золотий Листопад.
До сонечка злітати у політ...
В долоні ловити снігопад.
Я хочу в обіймах прокидатись
З тобою ділити сум ,радість.
Цим земним раєм - намилуватись
І ,стріти захід сонця- старість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Світ у якому я живу
Звуть, так красиво, ніжно - мрія.
Молюсь , тримаю корогву...
В серці оживає - надія.
В храмі краси та любові
Співає жайвір божа пташка.
В ніч квітнуть зорі казкові
Запалює свічу монашка.
Тут прекрасна, щедра земля
Вгощає паскою на Різдво.
Родить хліб - два рази рілля
Тече рікою мед, молоко.
Подарую казку тобі!
І обійму сонечком літа.
Поведу в плаї голубі,
Там, де цвітуть у житах квіти.
Нахилю райдужне небо
А на світанку промінь сонця.
Осяю стежку для тебе,
Там, де два голуби на осонні.
А хочеш візьму у свій рай
Там, де цвіте липа духмяна.
Поведу у зелений гай,
Де росте вишня полум'яна.
Я дивлюсь на крони дерев,
Як на вітті листя золотить.
Тут троянда квітка королев
дарує клену - блаженну мить.
------2-----
Ти-моя любов, світло у вікні...
Хочу з тобою злітати до зір.
І, спати на твоїм плечі у сні...
Чекати весну із синіх гір.
Коли ти поруч , то я щаслива...
Не боюсь гріз, заметіль зими...
Нехай ллє із - за хмар дощ, і злива
Знаю, захистиш, зігрієш крильми.
Я хочу з тобою іти у світ
У осінь-золотий Листопад.
До сонечка злітати у політ...
В долоні ловити снігопад.
Я хочу в обіймах прокидатись
З тобою ділити сум ,радість.
Цим земним раєм - намилуватись
І ,стріти захід сонця- старість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023
Ви підняли руку на Бога
Забули святу заповідь"не вбий!".
Прийшли з війною біль, тривога...
Зруйнували наш дім, і храм святий.
То не дощ ,то плаче Всевишній
Ллє сльози вмиває рани землі.
О, зупинися - враже грішний!
Ти спалюєш колоски на ріллі.
Сивий священник на колінах
Біля вівтаря молиться щиро.
Плаче ікона храм у руїнах...
Боже ,зупини війну ,дай миру!
Кате, ти взяв в свої руки зброю
Стріляєш у невинне дитя.
Вигнав на мороз ...топиш водою...
Хто дав право вбивати - життя.
Боже, солдат поверни з війни!
До рідної хати мамі сина.
Хай зійде рано сонце весни!
В саду росте щаслива дитина
О, Господи , війну зупини !
В молитві прошу, тебе благаю .
Ворога із землі прожени!
Хай запанує мир в ріднім краю.
--------- 2-‐------
Вбивцям, катам мого народу!
на цій землі їм місця немає!
Хто каламутить чисту воду,
Той у пекельнім вогні згорає.
Орда принесла біду, горе
стерті міста, села із землею.
Пролита жива кров, сліз море...
Мій рід шукає захист -Мойсея .
Ви вдарили по щоці Бога
Скривдили ближніх: сестру, і брата.
В мертвих стріляє звір убогий...
Україна на хресті розп'ята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023
Якщо доля нас розлучить колись
Бажаю тобі добра, щастя, любові.
Ти - на цей світ по - новому дивись!
Відпусти ,що не твоє було у долі.
Прошу, тебе не думай про мене!
а віднайди свою любов у цім житті.
Хай душа квітне ,як листя клена...
Тягнеться до неба , сонця у почутті.
Куди б тебе не вела дорога...
Хвилі моря не занесли твій корабель.
Шукай свій причал, пристань у Бога...
Будуй свій дім...гніздечко ,як журавель.
Ти іди , не озирайся назад!...
Що було вчора, хай пливе за водою.
Зрости у душі храм -любові сад...
І перечекай дощ, що ллє над тобою.
Ти - пам'ятай ,що життя прекрасне!
І по - новому дивись на цей білий світ!
Мрій, твори поки сонце не згасне!...
будуй рай життя - для сивих , як зима літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Його очі, як волошки сині
Маком зацвів у стиглих житах.
Закрив навік свої вічки нині...
Злетів за обрій немов би птах.
Юначе, тобі любити дівчат!
А ти згаснув, як зоря рано.
Любив Україну взяв автомат...
Захищав дім , батьків, кохану.
На війні ,на бойових дорогах,
Над головою кулі свистять.
Йдуть бої в поразках, перемогах...
У вічному сні - сини лежать.
Над степом ворон літає, кряче...
Несе мамі звістку сум ,печаль .
Куля пробила серце юначе
Білим голубом злетів у даль.
Мати віддала на плаху сина
Йому встеляють квіти до ніг.
Україна стала на коліна
Стрічає із війни край доріг.
Мати за сином плаче ридає...
Зчорніла від горя ,розпуки.
Колискову йому співає
Цілує холодне чоло, руки.
А за селом ,де святі могили
Там у журбі стоять тополі.
Шану віддають дуби старожили
Синам ,що прагнули волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Я хочу, щоб закінчилась війна
На землі запанував мир і спокій.
Засяяло сонце, прийшла весна...
І у небо голубе злітав - сокіл.
Хай дзвін небесний розбудить від сну!
Зійде райдуга підковою щастя.
Новий день подарує нам весну
Пісня причащає немов причастя.
Нехай запанує мир на землі!
Господар посіє зерно у полі.
Колоситься пшениця на ріллі
Пташечка співає пісні на волі.
Хай золотиться нива золота
У срібних росах розквітають квіти .
А церковний дзвін кличе- на свята
Щасливі зростають до сонця діти.
Збудуймо по цеглинні храм життя!
Посадимо дуба, клена, тополю.
Щоб на молитву спішило дитя
Молилось за щастя та кращу долю.
Зведемо високі вежі наш дім...
Посіємо квіти добра, любові.
Посадимо сад , хай птах співа в нім!
Наливають сочні плоди медові.
Хай впаде дощ росами у трави!
Загоїть глибокі рани на землі.
Засяє сонечко із заграви
Здобудем перемогу на цій війні.
Хай повертає до матері син!
До дітей батько ,до жінки чоловік.
Хай світить ясно сонце- для родин
І на святій землі буде мир вовік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
Нині Україна стала на коліна
Опустили голову дуби та тополі.
Чекає із війни мати свого сина -
Від горя плаче ,ридає...мліє від болі.
О дорогий синочку, мій милий сину!
Поглянь, уся родина зійшлася до тебе!...
Лиш встань , витри із моїх очей сльозину!...
Від нині, як билина - сирота без тебе .
Ти - янголом злетів у синю - синю даль
І більше ніколи не повернешся в наш дім.
Сину у моїм серці смуток та печаль...
Без тебе зима, так холодно порожньо в нім.
Сьогодні твоє весілля - любий сину
Дівчата встеляють пелюстки троянд до ніг .
Вінки соснові сплели у квіт, калину...
А ти в домовині лишаєш рідний поріг.
Розстелилися хмари пливуть як човни
Серед літа зима...дощить у літню днину.
Сина у мовчанні стрічають ясени ...
Мати до землі віддає дитину.
Зайшло сонечко за хмари ...день в тумані
Небо у журбі ...померкнув увесь - білий світ.
Дзвенять дзвони у ці хвилини останні...
Ховає мати сина, якому двадцять літ.
----2---
Посадила мати біля хати клена,
Щоб у сад до нього прилітали солов'ї.
На вітті квітнуло листячко зелене
В садочку зростали щасливі діти її.
Плаче осіннє небо проливним дощем
О ні ,то не дощ ,а то плаче Україна.
Несе на плечі хрест важким тягарем
Мати в сиру землю ховає свого сина.
Приніс чорний ворон біду, і море сліз...
І за ніч мати як голубка посивіла.
Згорають як зорі - сини...від граду, гріз...
Соколи на груди складають свої крила.
Лине пісня "пливе кача по Тисині"
І колискова колише його вічні сни.
Везуть вбитого сина у домовині...
Встелять в останню путь до ніг - квітами весни.
Ростуть дубові хрести,могили ,граніт...
На вітрах шальних майорить синьо-жовтий стяг.
Війна топче найкращий калиновий цвіт...
І , запалені свічки...журно співає птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
Я не модель, і не міс Голлівуду...
Не демонструю красу на показ.
Не камінь блискучий з ізумруду...
А Богом вишліфуваний образ.
Я ,люблю позитив і блиск в очах...
Правду, коли пече ,болить в грудях.
І не рву пташечці пір'я в пух і в прах...
Не ставлю себе вище на людях.
Де б не була я, завжди стаю скраю...
ніколи не рвуся іти вперед.
Стою на сцені ,різні ролі граю...
Пишу, вірші..і співаю сонет.
Я, люблю тишу - матінку природу
Шелест буйних трав польові квіти.
Дзвін водограю п'ю ,як насолоду,
Як в житах цвіте маками літо.
Я вдихаю у груди п'янкий нектар
Душа мрійно злітає до сонця.
Дякую Богу за життя - божий дар...
За мальву ,що цвіте у віконця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2023
А ви бачили , як гори димлять?!...
Як смереки торкаються зір - неба?...
Яка то краса-божа благодать!
Як музика цимбал грає для тебе?...
Карпати-Швейцарія маленька
Тут райський куточок немов у казці.
Накує довгих літ - зозуленька
Дарує мить щастя- в божій ласці.
В горах Карпатах - на Верховині
Там літом не тане білий - білий сніг.
На високих скалах- полонині
Лунає ехо літа -веселий сміх.
Я , хочу поїхати в Карпати,
Вдихнути аромат - чисте повітря.
І ,як орел високо літати
Рукою ловити сонячне світло.
Із гір дзвенить на струнах водоспад...
Вмиває личко сонечко золоте.
Розсипає алмази- зорепад
Тут для закоханих- едельвейс цвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2023
Я прокинулась від цілунку сонця
Поніжилась в ліжку ,ще з п'ять хвилин.
Прилетіла голубка до віконця
Крильцями постукала до вітрин.
Піднялась , дивлюсь у віконце раннє-
Стрічаю світанок - день, як вперше.
Злетіла , як пташка в небо безкрайнє...
Малюю пейзаж літа - для верша.
О світку милий! ти - мій земний раю!...
Який ти прекрасний в божій красі!.
Я тебе до болю люблю, кохаю!,
Як цвіте зелен гай - в травах росі.
Співає жайвір на зеленім листі
В благодаті розквітає весна.
Блищать до сонечка роси сріблисті
І струмочком дзвенить- пісні струна.
Ластівка звила своє вже гніздечко
Колише ластів'ят у колисці.
Зігріває їх сонечко літечко
Купається птах в синім озерці.
Розлилося ,як море буйнотрав'я...
Зазолотився гай липовий цвіт.
Літо завітало в гості до травня
Медами ,так пахне - казковий світ!.
---------2--------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023