| Сторінки (30/2920): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Я, тебе милий, так давно знаю
І закохуюсь у тебе щодня.
З тобою мрію... до зір літаю
Бо ти, мій коханий, а я твоя.
Ніхто нас не може розлучити
Долі обрали одну путь в життя.
Цілуй уста,щоб мене любити
Нехай грають струнами почуття.
Ти, засолоди душу словами
Щоб танула від слів ,як білий сніг.
Світила ,як зірка вечорами
Впала , із віт ябком до твоїх ніг.
Яка красива - золота осінь !
Сонце дарує миті чудові.
Давай у неба тепла попросим!,
Щоб слухати музику любові.
Кружляє листя в мінорній ноті
Співає пісню явір яворині.
А ми, немов лебеді в польоті
Обіймаємо краї голубині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022
А ти ,як гіндлярка ...жадна, лукава
Перекупщиця ,що є на базарі.
Зігне в бика роги- дугу ,ця пава
Лиш ,би чула гроші в руках в наварі.
Ти, будь, людиною!- не шкуродером!
І не збагачуйся на чужій біді.
О, не тішся грішми...цінним папером
Бо зелень згорає у листя руді.
Літають стальні птахи під горою
Бомблять будинки із кам'яних споруд.
Спалює у попіл лихий війною
Все, що нажили за життя увесь труд.
Ти, не заробляй на людському горі !
Хай не тішить тебе зелений папір.
Бо він недосяжний ,як птах в просторі
Є великі очі...захцянок безмір.
Хіба можна бути незрячим, сліпим!
Кам'яним, і черствим немов би камінь.
Війна руйнує, спалює все у дим
Смерть з косою співає життю- Амінь!
Люди, як звірі переходять межу
Піднесли на житло, товари - ціну.
Гризуть одне одного -долю чужу
І сірником розпалюють війну.
Один гуляє п'є солодке вино
В іншого з чола тече кровавий піт .
Життя, штовхає у безодню на дно...
Війна поділила на дві раси -світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Де б не був віднайди час для Бога !
До нього найкоротша дорога.
Він із твоїх очей витре сльози
Прожене вітри, хмари та й грози.
Стукай в божі двері, у святий дім,
Щоб віднайти боже світло у нім.
Господь, як рідний батько обніме
З душі важкий тягар - камінь зніме.
Де б не був віднайди час для Бога !
До нього найкоротша дорога.
Він із твоїх очей витре сльози
Прожене вітри, хмари та й грози.
Ти, стань перед хрестом на колінах!
Покайся щиро у божих стінах.
Що ти, пропускав молитву не раз
Витрачав марно свій золотий час.
У божім храмі віднайдеш радість
Віра дає нам зустріти старість.
Молитва, це є оберіг душі
Захист, броня в морі та на суші.
Господь веде до вічного життя!
Дає пройти крізь труднощі буття.
Молись , працюй в труді немов пташка
Він дасть сили коли буде важко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Віднайди дорогу до Бога
Коли важко жити, тривога.
Слово боже загоїть рани
Легше на твоїм серці стане.
Ти, шукай святий храм, божий дім,
Щоб віднайти мир в душі у нім.
Молись, щиро молитву читай!
Щоб відчути радість життя -рай.
Господь-вчитель, батько Небесний
У твоїм домі гість почесний.
Лікар-цілитель серця, душі
Молись, він до щастя дасть ключі.
Проси прощення в покаянні,
щоб бачить- сонце на світанні.
Приймай причастя -тіло і кров
Хліб і вино -пресвяту любов.
Спіши до Бога з дальніх доріг
І впади ,як лист до його ніг.
Розкажи про свій біль,і горе
З ним злетиш за океан, море.
Хто із Богом іде по житті
Тому відкриваються путі.
Від спраги веде до криниці
Щоб напитись живої водиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Прийшла неждано в моє літо - осінь
Забагрянила листя літній сад.
Забілила, як сніг моє волосся
Гаснуть мої роки, як зорепад.
Дні за днями летять журавлями
Стелиться сизий -сизий туман удаль.
Закурликали птахи над нами
Їдуть дощі ...на душі смуток, печаль.
О ,сизокрила птице ти, почекай!
Хай ,ще намилуюсь раєм саду.
За обрій в теплі краї не відлітай!
Натруси зір щастя - листопаду.
Зійшло із-за хмар сонечко із неба
Дарує ніжні осінні квіти.
Іще цвітуть хризантеми для мене
Шле вітаннячко осені - літо.
Осінь запрошує всіх на карнавал
Виткала з парчі наряд святковий.
Одягла намисто з калини на бал
І спекла коровай пречудовий.
Впали ябка на скошені отави
Солодкі пресолодкі немов мед.
Я жду сонечка літа із заграви
Надвечір'я огортає у плед.
О ,сизокрила птице ти, почекай!
Хай ,ще намилуюсь раєм саду.
За обрій в теплі краї не відлітай!
Натруси зір щастя - листопаду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Ти, є жінка моєї мрії,
яку кохаю до нестями .
Бачу тебе душа радіє
Боготворю вроду піснями .
О, Мадонно сонячного раю!
Співаю Осанна тобі !
Ти, моє сонце з небокраю,
дай надивлюсь в очі голубі.
Ти, ясна зірка серед зірок
Квітонька райдужного маю!
Ти, моя любов - щастя ковток
Жінка, яку люблю, кохаю.
Обійму, ніжно зацілую,
Як водиці нап'юсь любові .
Я квіти щастя подарую
І запалю свічі святкові.
О, Мадонно сонячного раю!
Співаю Осанна тобі !
Ти, моє сонце з небокраю,
дай надивлюсь в очі голубі.
Я, поклоняюсь перед тобою
Знімають капелюх ясени.
Падаю до твоїх ніг листвою,
Щоб прийти у твої казкові сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Ви, в боргу перед народом вічно
Не відмолити провину свою.
І закінчити свій вік трагічно
Зогниєте в країні ізгою.
В неба свої правила, закони
Треба йому поклонятись в ноги.
Ви ,зніміть із голови корону
І шукайте святе слово Бога.
Виє сирена зриває голос
Від тривоги до відбою щодня.
Від жахіть підіймається волос
рятує від війн- молитви броня.
У вогні країна села, міста
Обпалені красиві будинки .
Горять стиглі засіяні жита
Смерть збирає на плаху обжинки.
Лиходій не знає слово боже
**Не чужо лож, не кради ,і не вбий**.
Перейшло межу бидло вороже
І спалює у попіл дім чужий.
Орел соловйов безбожно живе
Як звір, в дрімучім лісі , в болоті.
Гострий язик, все щось плете нове
Не довіряй, звіриній істоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Грає скрипаль на скрипці Страдіварі
Закоханим мелодію чарівну.
Ми, з тобою як лебеді у парі
В танці кружляємо у юну весну.
Ти, обняв руками ніжно до себе
Як лебідь ,лебідку білими крильми.
Відчуваю земне тепло від тебе
Квітну трояндою посеред зими.
Ти, моє сонечко -пречисте небо!
Казковий милий рай мій райдужний квіт.
У твоїх обіймах цвіту лиш для тебе
Ти є доленьки зодіак -увесь світ.
Від променя сонечка тануть сніги
Айсберг, кристальний лід у океані.
Музика -чиста водиця від жаги,
Щоб відчути висоту у коханні. .
Лунає божественний голос скрипки
Місяць запросив циганку ніч на вальс .
І від щастя в очах сяє іскринка
Музика у танці благословить нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Не будь, наївним сліпцем незрячим!
Відрізни ,хто є чужинець, а хто свій.
Обшпар орла кипятком гарячим
Нехай не дурманить лжею розум твій.
Вимкни чорний ящик із розетки
І не слухай обман " руського міру".
Та не лови на гачок креветки
Не довіряй, хто біситься від жиру.
Викоріни із себе "москаля"
Всіх ,тих хто сіє ворожнечу, війну.
Ти, є господар, це твоя земля!
Ти ,не раб у пана ...Знай собі ціну.
Ворог зомбує свій народ во лжі
І плює в очі ,каже, :"що дощ іде"...
Точить зброю : гострі мечі, ножі
Розпалює чвари і у пекло веде.
Прийшов диктатор в чужу країну
Зі зброї насіяв град... горить земля.
Спалив у попіл наш дім ...в руїну
І перейшли межу царі із кремля.
Тиран у бункері сховавсь, як щур
Літає чорний ворон навіює страх.
Козаки відважні небояться кур...
Йдуть до перемоги...стріляють бах...бах...
Біснуватий регоче від злості
Зі зброї стріляє в невинне дитя.
Не знає, що сам згорить до кості
Що на волоску висить його життя.
"Від руських"відцурався увесь світ
І він став навіки вічні- ізгоєм.
О, скільки пролив крові -ранній цвіт
Слава Україні!- козакам героям!
-----------2--‐-‐-------
В небі літає не голуб миру
А чорний ворон кряче щодень.
Ворог плює на христову віру
Розпалив війну...градом вогень.
Ще вчора братались брат з сестрою
Ділили кус хліба пополам.
Хрестили дітей кум із кумою
Єднав їхнє життя святий храм.
Чого тобі треба вражий сину?!...
Прийшов із автоматом в наш дім.
Стріляєш у невинну дитину
Спалюєш все у попіл у дим.
Приніс біль,горе, страждання,сльози
Вчинком своїм Бога образив.
Вивів народ на люті морози
Пам'ятай, що сам себе ти вбив..
Вистоїмо і переможемо!
Йдем крок, за кроком до перемог.
Лиходіїв на нуль помножимо
З нами правда -увесь світ і Бог.
----------3-----------
Налетіла хижа зграя на поле
Чорні ворони, круки і яструби.
Наробило біди -плем'я моголе
З коріння рве тополі, клени, дуби.
Крилаті птахи насіяли град, мін
Фосфорні бомби зруйнували наш дім.
Ангели б'ють у божий небесний дзвін
Що земля у вирвах... і горить все дим.
З віт впав зелений кленовий листочок
Білим голубом злетів він у небо.
Це мати Вкраїни милий синочок
Згорів ,як зірка...як колос зі стебел.
Стелиться яром сизий- сизий туман
Нема весни, літо, як зима люта.
З серця України тече кров із ран
Плаче сива мати горем затрута..
На краєчку зими за крок до весни
Спалили милий тихий рай у попіл.
Ідуть у кровавий бій : дочки ,сини
Женуть ворогів , щоб був мир, і спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Елюзії несуть нас вище хмар
Шукаємо зірку щастя у небес.
Мріємо поміж зоряних стожар
Квітнемо цвітом від солодких словес.
А в закапелках душі горить жар
Грає ніжна симфонія любові.
Кожен у своїй долі цар ,владар
Ти, зроби крок до кохання у слові.
Зима замітає снігом твій слід
Ти, холодний ,як Айсберг в океані.
Усміхнись сонечком розтопи лід
Побачиш осяйне світло в тумані.
А любов немов тоненька струна
І може обірватись від емоцій.
Лелій кохання ,хай цвіте весна!
Стеляться до ніг ніжний квіт акацій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Закохана у музику небес
В скрипку, у якої ніжний голос.
Будить сон, ясен місяць Полонез,
Щоб пізнала блаженний рай-космос.
Люблю слухати - Вівальді, Шопена
Бетховена, Моцарта , і Баха.
Від музики квітну, як лист клена
Розправляю крильця наче птаха.
Я, в музиці розчиняюсь, як сніг
Відчуваю гармонію в душі.
В ніч бачу ясне світло у доріг
І танцюю лебідкою в тиші.
Українці писали музику
Це є Барвінський, Ведель , Лисенко.
Кос-Анатольський створив акустику
В ноті краса немов би писанка.
В мелодії Скорика біль землі
Сам Господь є присутній у храмі.
Запалює нам пам'ятні свічі
Вклоняємось - Україні мамі.
Грає віола, фортепіано
Сковороди -"сад божественних пісень".
Сяє Сонечком раненько- рано
дарує натхнення у новий день.
А музику розуміють без слів
Встеляють пелюстки троянд до ніг .
Березовський знав октави птахів.
Леонтовича "Щедрик" вита всіх.
Епоха бароко, романтизму
Обіймає пташиним крилом нас.
У музичних Творців шарм харизму,
Який насолоджує різний час .
Музика -джерело насолоди
В Богині музи витончений спів.
Дарує радість, щастя в негоду
Оспівує рай для казкових снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Скрипаль взяв скрипку ніжно в руки
Заграв на струнах про любов романс.
Лунають мелодійні звуки
Для закоханих пар вінчальний вальс.
Дозвольте запросити на вальс!
І взяти вашу руку панянко.
До небес возносить цей романс
Я вас закружляю у цім танку.
Скрипаль співає про кохання
Дзвінкий голос прозорий, як кришталь.
Дзвенять щирі слова вітання
Ведуть лебедів у зоряну даль.
Для двох сердець музика звучить
Струна від щастя плаче, сміється.
Літо для кохання - чудова мить!
зорепад пісень рікою ллється.
Грай скрипалю пісню про любов!
Нехай музика єднає долі.
Запалить свічі щастя Покров
Щоб стріти осінь в родиннім колі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Я дерево життя, яке тягнеться до сонця
Без цілющих рос, дощу всихає коріння.
Мурахи з'їдають, гризуть кору на осонні,
Щоденно згасаю немов свіча у тління .
Я люблю юну весну... спів пташок в зелен гаю,
Коли на вітті шелестить листям красень клен.
Він зустрічає рано сонечко в небокраю
П'є з землі вранішні роси... грає кров у вен.
На вітті листячко сяє немов би сузір'я
До його рамен тягнеться віттям тополя.
Скільки у них взаємної любові, довір'я ?...
Сплели свої доленьку у чистого поля.
Стоять у мовчані слухають музику вітру
Поклоняються низенько матінці землі.
На світанку пробивається яскраве світло
Пливуть у синій океан немов кораблі.
Квітнуть мріями зеленим листячком дерева
Радіють життю вдихають у дух свободи.
З кленом щаслива тополя немов королева
Не боїться вона буревію, негоди.
Дерева, як люди тягнуться до зір, до сонця,
П'ють роси та й народжують плоди, насіння.
Колишуть казкові сни малій пташці в долонях
Поміж віт засмагають міцніє коріння.
Осінню жовте листя із гілля опадає
Засинають під покровом снігу до зими.
Дерево, як людська душа сонечка шукає,
Щоб відчути запах пахучих трав, цвіт весни.
--------------------2---------------------
ЯКА КРАСА!
Світає... сонце розпускає пелюстку
немов би соняшник у чистім полі.
Ніч знімає із плеча зоряну хустку
Ясніє ясень день на видноколі.
Яка краса словами не описати!
Над стиглим ланом кружляє білий птах.
Як Господь зумів цей світ ,так збудувати!
Дзюркоче ручай... в колоссі квітне мак.
Розляглися пишні трави наче море
Хвилями плюскоче їхня висота.
Старий дуб зорить в синє небо прозоре
Віттям відкриває пташці ворота.
Пливуть хмари по небу наче кораблі
В них сидять крилаті рожеві мрії.
П'ють роси дерева... зернятка на стеблі,
Наливає солодкий плід надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Якщо ластівка літає низько
Буде затяжний дощ, сирість, мряка.
Скоро осінь ...люта зима близько
З віт зриває жовтий лист вітряка.
Звучить мінорна музика Баха
І увесь світ завмер слухає дощ.
Під листом сидить монашка -птаха
Жде сонця...Вдихає в пахощі руж.
О, прошу, не йди від мене літо !
З висоти променем сонця зігрій.
Назбираю у віночок квіти
Напишу вірші із рожевих мрій.
Хочу відчути, ще трішки тепла!
Знайти стежку в тихий рай у літо.
І розправити свої два крила
У танці закружляти над світом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Надихнув Слав....😇 з перекладу китайської мови.
О, почуй, мій голос- незнайомко!
Пробач, що я тривожу твій незнаний світ.
Я, не знаю твоїх мрій панянко
Побачив ,за тобою лечу в політ.
Душа горить у полум'ї вогнем
День за день у попелищі згораю.
Місяцем пливу на човні в Едем
Щоб віднайти квіт щастя у цім раю.
В обіймах лебединого крила
Заколисую думи безсонні сни.
Сонечком торкаюсь твого чола
Відчуваю аромат до глибини.
Зійде сонце над океаном ночі
Поміж зір засяє яскраве світло.
Враз помарнілі думи юначі
Усміхнуться щиро світу привітно.
Без твого імені я в скорботі
Без твого імені піщинка мала.
А із тобою сокіл в польоті
Із гір ,чиста водиця -вічна ріка.
А без тебе я ніщо, і ніхто...
Тону від сліз у мілководній ріці.
Ллє дощ, зодягнув тіло у пальто
Несу квіти землі тобі у руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Зіркою явилась у казковім сні
Осяяла мій дім...усміхнулась.
Запалила свічу у моїм вікні
Ніжно рукою мене торкнулась.
Я, на тебе дивлюсь ,не надивлюся!
Малюю з твої вроди ікону.
Тобі зоряна мадонно молюся
стелю до ніг троянду червону.
Висока, струнка волосся золоте!
Розлилась хвилями моря - коса.
Я, милуюсь тобою ...душа цвіте
П'ю красу, як квіт вранішня роса.
Коли побачив тебе, пробудився ...
Ти, як пташка пірнула у небо.
А мій сон у місячну ніч розлився
Світає ...чую солов'я щебет.
Я, виглядаю тебе у своїх снах
У юрбі твій силует шукаю.
Лелію мрії ... оспівую в піснях
Озвись, бо тебе одну чекаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Даруйте жінкам ніжні квіти
Усмішку, і ласку й любов.
І шліть їй сонячні привіти
Хай у жилах грає гаряча кров.
Щодня говоріть ви , жінці Люблю!
Кохаю тебе !- скажіть, ви ласкаво.
Хай серце співа, даруйте зорю,
Цілуйте її ,як Сонечко трави .
Більше уваги приділяйте!
Читайте ліричні вірші.
Найкращі слова відшукайте
Кажіть від щирої душі.
Любіть і будьте коханими!
Хай щастям світяться очі.
Почуття будуть нетлінними
Увінчають -літа жіночі.
Даруйте жінкам ніжні квіти
Хай відчують в душі радість.
Бо всі вони немов би діти
Прагнуть висоту, яскравість..
----пісня----
Щодня говоріть ви жінці :"Люблю"
Кохаю тебе!- скажіть, ви ласкаво.
Хай серце співа, даруйте зорю,
Цілуйте її, як сонечко трави.
Даруйте, жінкам ніжні квіти
Усмішку, і ласку й любов.
І сонячні шліть її привіти
Хай в жилах грає гаряча кров.
Найкраще слова відшукайте
Кажіть їх з душевним теплом.
І так через роки кохайте!
Щоб світились очі щастям двом.
------------------3--------------------
Мамо, ти - сонечко на світанку
Ясна зірка в життєвім морі.
Ти є мій увесь світ - подих зранку
Мій берег щастя у просторі.
Не журися... мамо, усміхнися!
Поглянь у наш сад прийшла весна!
Хай тобі у твоїх снах насниться!
Красуня - цвіт вишня край вікна
Здалека посміхнись рідна мамо!
Хай усмішка красить твої літа.
Хай у даль пливуть сизі тумани
Золотиться доля, як жита.
О мамусю, пригорни до серця!
Поверни у дитинство знов, знов.
Я нап'юсь водиці із джерельця
Відчую твою ласку любов.
Розлетілись діти зі світлиці
Та ніхто не забув Отчий дім.
Летять, як птах до джерел криниці,
Де чиста вода дзвенить у нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Я, у дзеркало на себе дивлюсь
Та й малюю свій портрет очима.
І сама собі признатись боюсь
Що є багато літ за плечима.
На волоссі на скронях сивина
І під очима зморшки на чолі.
Нуртує вниз-осіння глибинна
То увись несуть птахи журавлі.
Я, змінилась, на красу не дивлюсь
Знаю, прийшов час -осіння пора.
Буває, то плачу, а то сміюсь ...
Душа шукає небо з -під пера.
Думала мене осінь обмине
Не відчую ностальгію, журбу.
А торкається буденне, земне...
Вітер гне додолу немов вербу.
З мого дерева зриває листя
Десятки, десятки, десятки літ.
О, зійди сонечко із захристя
Хай побачу , ще життя -білий світ.
Я багато не прошу від життя!
Всесвіт - синю блакить осягнути .
Щоб опертись на плече , як дитя
Про самотність, тривоги забути.
Я , як актор граю в різні ролі
Закладаю маску ,окуляри.
Ображають , я сміюсь від болі
Лечу птахою за сніжні хмари.
Я , віддаю людям свою любов
У спину мені кидають ножі.
Хижі змії п'ють з душі мою кров
Бува зриваюсь стою на межі.
Тоді сама собі вчитель ,лікар
Вчить життя ...я медитую рани.
Обминаю, тих , хто дикун, дикар
Піднімають дух - дуби титани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Шукайте в житті свою рідну душу!
Оту, що зрозуміє вас з півслова.
Яка зігріє сонцем в мороз, стужу,
Є ласкава, приємна, мила мова.
Будьте, із тими, хто думає про вас!
Демонструє свого серця почуття.
Не байдужий, не носить маску з гримас
Є милосердний і має співчуття.
Будьте, з тими, хто чує душею вас !
Піклується, захистить від негоди.
Не шкодує тратити дорогий час,
Щоб ви, відчули смак волі, свободи .
Будьте, із тими, хто дорожить вами !
Шанує вас, як дорогу людину.
Прощає... образ не носить літами
Думає про свій дім, дітей, родину.
Будьте, із тими, хто стоїть за вами !
Прожене смуток, печаль у важкий час.
Дарує щиру усмішку словами
Вміє любити , віддасть життя за вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
А людська душа світиться немов кришталь
Відзеркалює своє лице чуття.
Між нами космічна відстань -діагональ
Вірю, буде завтра день -нове життя .
А ласкаві солодкі слова лікують
І мають дорогу вартісну ціну.
Запалюють свято, щастя нам дарують,
Душа увінчана у вуаль -весну.
А душа, дорогий скарб немов би алмаз
Треба берегти, як зіницю ока.
Словами граємо... стріляємо не раз,
Як зі зброї, із рушниці потоком.
А душа,як дитя плаче від образ
Від байдужості у розпачі згорає.
В меланхолію, тугу впадає враз
Не бачить світу і радості немає .
Занурюється в синь неба - океан,
Щоб забути цей страшний сон... смуток, печаль-
Йдемо в нікуди сизий - сизий туман
душа від землі рветься птахою у даль.
Душа ллє сльози градом з своїх очей
Падають гранули мов роси пречисті.
І в самотній пустині серед ночей
Молиться, оживає в кленовім листі.
--------2--‐------
На світанку народжується сонце
В ім'я життя благословить новий день.
Жайвір злетів у небесне віконце
Щоб знайти натхнення, сили для пісень.
Заспівай ,мені пісню божа пташко!
І потіш втомлену душу на землі.
В самотині ,як у пустині важко
В'янеш, сохнеш немов колос на стеблі.
Прошу, будь ласкава до мене доле!
І стелися квітами до моїх ніг.
Будь, щедрою немов пшеничне поле!
І зустрічай калиною край доріг.
Голубіє небо в променях сонця
Ластівочка стрімко летить до гнізда.
Там де яблуневий цвіт край віконця
На лавці сидить, і жде мати моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Хто розпалив вогонь війни?...
Сам в ньому згорить у попіл.
А в бій пішли дочки, сини,
Щоб захистить наш мир, спокій.
Ворог насіяв мін та град,
летять кулі та снаряди.
Із кореня рвуть калин сад
Спалюють все безпощадно.
Перейшли межу ,кордони-
Підпалили стиглі жита.
Нехтують божі закони
І руйнують наше життя.
Розстріляне небо - мрія
Земля у вирвах в руїнах.
Лиш в душі одна надія,-
Що переможе Вкраїна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Під куполом небес світить сонце
Згасло немов останній день- літо.
Перша зірка сяє у віконце
Запалила в ліхтарику світло.
Вже не повернеться до нас літо,
Як весна, що відцвіла у саду.
Летять роки ,як листя за вітром
Згасають, як зірка -зорепадом.
Під куполом небес сяють зорі
В кожного своя висота, краса.
Там місяць біля них у просторі
Колише солоденькі сни -життя.
Із семи яскравих зір -сузір'я
Велика, Мала Ведмедиця вгорі.
Розсипають щастя на подвір'я,
Як маяк ведуть корабель в морі.
Там звіздар не спить всю ніч до ранку
Моргає до красунечки Діви.
Виспівує сонет до світанку
Ллються зореграєм переспіви.
Стою, дивлюсь ,як горять стожари
На оксамиті неба в літню ніч.
А місяць одинокий без пари
Щось мені шепоче...зорить до віч.
Голубіє рань в променях сонця
Буяє в ім'я життя новий день.
Квітне тихий рай біля віконця
Божественний сад мальви для пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
О ,скільки весен я йшла до тебе?..
Крізь світи, тисячу і сотню миль.
Твій портрет намалювало небо
Щоб в снах пізнала твого життя стиль.
Побачила серед перехожих
Ти, сонцем осліпив очі мені.
Благородний, пан серед вельможих
Високий, стрункий ,як клен навесні.
Чорні вуса ямочки на щоці
Білолиций зелено-карі очі.
Самотній без обручки на руці
Красень немов ясен місяць вночі.
Я, зрозуміла ,що рідна душа
Ти, мій отой чоловік - єдиний.
Що захистить мене ...дасть відкоша
Коли зима прийде в час відчайний.
Ти, усміхнувся мені привітно
Подав руку коли я спіткнулась.
І, я побачила яскраве світло
Небо дало знак, щоб оглянулась.
О ,скільки весен я йшла до тебе!,
Щоб віднайти сильне плече-любов.
І ,твої слова, як зерно зі стебел
Подарували мені життя знов.
Цю зустріч нам спланувало небо
Зійшлися в одну - наші дороги.
Для самотніх доль сонця, так треба!...
Щоб розділити на двох -тривоги.
Я, явилась немов зірка з небес!
Впала у твої долоні на щастя.
Віз мене до тебе кінь Полонез,
Щоб прийняв мою любов ,як причастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
На порозі осені край доріг
Стоїть серпень -останній день літа.
Літо поклонилось землі до ніг
Сказало:"Прощай"-божому світу.
А тут за гаєм у чистім полі
Літечко із осінню зустрілись.
Кружляють немов лебеді в колі,
Як листя на вітті розлетілись.
Дуб із голови зняв капелюха
Помахав літу "па, па" рукою.
У смутку зітхає важко стиха-
Жде сонце під синьою горою.
Прийшла нежданно до літа осінь
Чути в небі прощальні голоси.
А ,це журавлі дзвінко голосять
Що вже осінь золотить гай, та ліси.
А завтра осінь -золота осінь!
Загубились в травах літа сліди.
Вітер пожовкле листя розносить
Зриває ябка циганки плоди.
Вже збираються у даль журавлі
Кличуть літо, літечко з собою.
Закурликали кру, кру до землі.
Плаче, так небо дощем сльозою.
Вже короткі дні,та довгі ночі
Рано зірка спішить в надвечір'я.
Ідуть дощі... листячко тріпоче
Час встеляє падолист на подвір'я.
Розстелилися сиві тумани
І купається в молоці ранок.
У дзвін голосний дзвенять Горгани
Кличуть в осінь поеток- прочанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
А йому лиш двадцять літ
А він ,як голуб посивів.
Для нього цвів білий цвіт
Він, ще життя не розгледів.
Прийшла війна взяв зброю
Пішов добровольцем у бій.
Захищав наш дім- собою
І ворогам давав відбій.
Там пекло, кулі свистять -
Щодня побратимів втрачав.
Від град бетони горять
Молитвою- небо тримав.
Дивився в очі смерті
Як вої йшли у вічні сни.
Із пам'яті не стерти
Як горіло все від війни.
Йшов вперед крок за кроком
Визволяв від орди наш дім .
День в бою здававсь роком
Ніс стяг перемоги нам усім .
В шрамах душа,і тіло
Рани зашиті глибокі.
Зламані його крила
Спалені - вежі високі.
Там ,де маки у полі
Пломеніють край доріг в житах.
Тут пролито море крові
Кряче ворон голосно птах .
Ми, в боргу перед тими-
Хто стояв день, ніч у борні.
Вони стали святими
Щоб був мир на нашій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Всім прекрасним жінкам, які люблять музику, поезію, творять світ ,ще прекраснішим .Цей вірш надихнула Зорина Валхіновська співачка, скрипалька, бандуристка її неповторна краса жіноча закохала мене і надихнула на цей вірш.Вона талант,і красива душею.
ЗОРЯНА МАДОННА
Твоя врода мов осяйний алмаз
Божественна , як з ікон Мадонна.
Побачив ,затамував подих враз...
Забрала мій спокій -Белла донна.
Біле личко чорні-чорні брови
Пшеничне волоcсячко золоте.
Чую, мову...тану від розмови
В моїй душі - квіт лілія цвіте.
А ти, у мене одна, єдина!
Зіронька на ім'я "сонце"-в небі.
Рум'янець на щічках, як калина
На борідці ямочка у тебе.
Закохався у тебе... полюбив
Ти, пісня із пісень ніжна струна.
У своїм серці я любов зростив
п"ю красу ,як водицю з джерела.
Ти, моя любов - мій скарб дорогий!
Є мій алмаз - зоряна Мадонна.
Бачу, синіх очей погляд благий
Дві долі єднає -ніч безсонна.
Пробив моє серце постріл очей!
І попав Амур в любовні сіті.
Шукаю поміж зір серед ночей
Квітку , що цвіте весною у літі.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Вже відшуміло в травах літо
на порозі стоїть золота осінь.
Цвітуть, ще для нас літні квіти
Дарують букет щастя до морозу.
Розцвіли троянди для тебе
Пахощі надихають у любові.
В них, чарівність - небо голубе
Зоряна ніжність, висота у мові.
Коли закружляє перший сніг-
Ти , згадаєш цю прекрасну мить літа.
Я рушник щастя встелю до ніг
На них, квіти кохання - пишно квіти.
Я ,так люблю тебе, кохаю!
Із того часу, як зустрів у житті.
У надвечір'я - жду, чекаю...
Щоб нахилить зорі ясні на путі .
Ти, візьмеш троянди в долоні
Поставиш їх у вазу кришталеву.
Згадаєш, ці квіти червоні,
Як любив тебе моя королево!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Ти, у серці моїм Україно!
Живу думками я лиш про тебе.
Я, молюсь за тебе Батьківщино!
Нехай зійде сонце миру в небо.
Мій Боже, тебе благаю, прошу!
Зупини війну - кровопролиття.
Нехай кожен віднайде дім, ложе-
І врятуй від жахіть війни - життя.
Порозкидала по світу війна
народ -в Торонто,Париж ,Мадрид, Рим.
Звучить скорботна мінорна струна
Горять від град села, міста у дим.
Отче Небесний захисти, спаси!
На полі бою кожного солдата.
І залікуй рани з води, з роси -
Хай з війни сина зустріне мати.
Господи, дай все це пережити!
Сиротинку до себе обійми.
Дай, сили духу все відновити!
У розпачі ,безсиллі підійми.
Я вірю що буде перемога!
З'єднається докупи увесь рід .
Підемо у завтра в одну ногу
Ворогів безслідно розтане слід.
І скаже : світ - Слава Україні!
Тобі, Алилуя святий Боже !
Заголубіє небо в промінні
Загримлять феєрверки переможні.
Слава, слава - герою України!
Який тримав святе небо в бою!
Відбудуємо все із руїни
Згадаємо усіх в мирнім строю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Живи, Україно прекрасна, щаслива!
На карті світу, як зірка світи, сіяй!
Хай в полі колоситься золота нива
І зі стебел в комору жнива збирай.
Ти, квітни садами моя Україно!
І під сонцем миру немов цвіт розквітай!
Радій, cпівай пісню червона калино!
Із далеких доріг журавлів зустрічай.
Відкривай гостям щиро двері у свій дім
Хає рідна мова єднає родину.
І піснею засмучених розвеселім
Зцілить душу, серце у важку хвилину.
Мій рід зазнав голод, війну і розруху
І йшов тернистою дорогою в життя.
А незламна сила козацького духу
Дає міцний дух, йти до мети - підняття.
Я вірю, що труднощі подолаємо
І ти, будеш сильна, могутня держава.
Наші руки у боротьбі з'єднаємо
І Світ скаже :**Україні слава, слава!**
**Cлава Україні! і героям слава !**
Що віддали за нас в бою своє життя.
В нас місця немає зрадникам лукавим ,-
Що каламутять воду сивого Дніпра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Сотню літ була в кайданах, ярмі
Розпинали на хрест вороженьки.
Не корилась шукала світло в імлі
За тебе стояли козаченьки.
Слава, слава тобі Україно!
Алилуя тобі святий Боже!
Борись за життя моя країно!
Нехай небо тобі допоможе.
Я вірю, що вистоїш в цім бою
Встанеш, як фенікс з попелу руїн.
Ти, воскреснеш із мертвих - живою
Возвеличить світ переможний дзвін.
Воїна зустрінеш з хлібом сіллю
В храмі з вишитими Хоругвами.
В кожнім домі, на кожнім подвір'ю
встелять герою квіти стежками.
Воїн стоїть за тебе стіною
Буде боротись в битві до кінця .
Над землею зійде сонце луною
Приймеш мир від небесного Отця.
Загоїть рани нам рідна мова
Слово святого писання в храмі
Усміхнеться зоря світанкова
Віддасть шану - Україні мамі!
--------2--------
Живи, Україно прекрасна, щаслива!
На карті світу, як зірка світи, сіяй!
Хай в полі колоситься золота нива
І зі стебел в комору жнива збирай.
Ти, квітни садами моя Україно!
І під сонцем миру немов цвіт розквітай!
Радій, cпівай пісню червона калино!
Із далеких доріг журавлів зустрічай.
Відкривай гостям щиро двері у свій дім
Хає рідна мова єднає родину.
І піснею засмучених розвеселім
Зцілить душу, серце у важку хвилину.
Мій рід зазнав голод, війну і розруху
І йшов тернистою дорогою в життя.
А незламна сила козацького духу
Дає міцний дух, йти до мети - підняття.
Я вірю, що труднощі подолаємо
І ти, будеш сильна, могутня держава.
Наші руки у боротьбі з'єднаємо
І Світ скаже :**Україні слава, слава!**
**Cлава Україні! і героям слава !**
Що віддали за нас в бою своє життя.
В нас місця немає зрадникам лукавим ,-
Що каламутять воду сивого Дніпра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
Я борюсь за тебе Україно!
допоки буду жити на землі.
Коли треба за тебе загину
Бо я син землі, колос на стеблі.
Я не один, а нас є багато!
Ті ,які йдуть проти ворога в бій.
Наш храм, наш дім - Україна мати
Борюсь за неї... ти, здаватись не смій!
А наша сила єдність народу
Йти крок за кроком до перемоги.
Долати всі труднощі в негоду
З нами ангели, молитва Бога.
За нашими плечима увесь світ
Який дає для захисту зброю.
Наша місія дати відсіч, отвіт-
Тому , хто знищує нас у бою.
Віра дає надію, міць, сили,
Щоб зійшло сонце миру над нами .
За скривджених і мертвих в могилах
Будемо битись із ворогами .
За Незалежність, волю, свободу!
Йдемо під синьо жовтим стягом в бій .
З'єднавшись від заходу до сходу
Стоїмо стіною, як бджолиний рій .
Ми є незламні, тверді немов сталь!
Воїни миру, добра і світла.
Воюємо не за ліри, медаль
Щоб тут жити й дихати в повітря.
Я вірю збудуємо новий дім!
Віддамо героям честь і шану.
Україна у дзвоні голоснім
Скаже слава - козаку титану!.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Не спиться мені до півночі
Вже втретє півні співають.
Місяць дивиться мені в очі
Думи мої душу крають .
В моїй Україні йде війна
Ворог спалює все до тла.
Горять у попіл села міста
Там є пекло... миру нема.
Ну, як тут спати коли війна
Ворог бомбить зі всіх сторін.
В чужім краю болить голова
Б'ю у світи, щоб чув мій дзвін.
Дивлюсь у прочинене вікно
В небокрай калиновий сад.
Зоряна ніч, як в казці - кіно
Осяйна... видно зорепад.
Місяць іде Чумацьким шляхом
За море тихий океан.
І розцвів соняхом над дахом
Тримає небо мов титан.
О ,яка прекрасна літня ніч!,
Як ябка падають зорі.
Місяць запалив тисячу свіч
Нічний ліхтар у просторі .
Співає землі колискову
Колише сон біля вікон.
Я думи сплітаю у мову
Молюсь до пресвятих ікон .
За мирне небо і новий день,
Щоб приніс нам перемогу.
Світає... птах співає пісень
Нічка йде за ним у ногу.
Чекаю світанку і дощу
Щоб погасив вогонь війни.
О, зійди сонце миру в грозу!
Зранену землю обійми.
ЗА СЕЛОМ В ОСІННІЙ ПРОСИНІ
Срібні дощі розпустили коси
Літня ніч вдягла агатову вуаль.
В отаву впали холодні роси
Світанки в тумані сіють сум, печаль.
Ходить по стерні птах одинокий
І дзьобом торкає кожну стеблину.
Крилом обнімає лан широкий
Визбирує ту, що впала зернину.
А за селом в осінній просині
Вже збираються у даль ключ журавлів.
Дзвенять струни дзвінкоголосими
До старого дуба, струнких ясенів.
Догоріли останні дні літа
Спас збирає сочні яблука в саду.
Зірвав в кошик грушку, сливку з віття
І смарагдові грона винограду.
Вже прийшов медово - яблучний спас
Відлунює голосний дзвін церквиці.
Витає з новим урожаєм нас
Летять в дальню путь за океан птиці.
Серпень зібрав із поля урожай
На межі золоту осінь ЧЕКАЄ.
З першого млину пече коровай
смаколиками літечка вгощає.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
--------------------3------------------
Розлився молоком туман
Розлився білим молоком туман
За крок не видно божого світу.
Небо закрито в синій океан
Пташка чекає сонечко на вітті.
Розпустили довгі гриви коні
За рікою вони заблукали.
Ніхто не стримає на припоні
Смакують отаву ,що шукали.
Cерпень пахне стиглими хлібами
На стерні зіллям хмільним полином.
На долині рясними грибами
Жовтим листям, що сяє бурштином.
А осінь у парчевій хустині
Зашарілась , як діва - калина.
Опадає лист до ніг пташині
Вже пізня пора - пізня година.
Коли сонце згорнуло пелюстки
Зійшла рано зірка в надвечір'я.
В дощі згубились літечка стежки
Осінь іде до нас на подвір'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
О УКРАЇНО, КРАЮ МІЙ РІДНИЙ!
Нехай пісня твоя Україно!
Летить за море далеко у світи.
Милозвучна мова солов'їна
Будує тихий рай райдужні мости.
О, Україно, краю мій рідний!
Від Чорного моря аж до гір Карпат.
Я вірю, що будеш ти свобідний!
Засяє сонце миру для онучат .
Нехай твоя пісня солов'їна!
Звучить у кожному дворі - оселі.
І квітне білим цвітом калина
І люди живуть щасливі, веселі.
Нехай в горах виграє трембіта!
Будить від сну новий день - полонини.
Солодить музика - дольче віта
Соловейко співає для калини.
Нині, всі ми боремось за волю!
Щоб жити праведно на своїй землі.
Щоб був хліб на столі ,кращу долю
В полі золотіли жита на стеблі.
Зійде сонце миру Україно!
Збудуємо новий дім, нове життя.
Прокладемо дороги, стежину
Щоб матері посміхалося дитя.
Я, Молюсь за тебе Україно!
Лечу, як до матері дитя в твій дім
Горнуся до тебе - Батьківщино!
Щоб витерти сльозу печалі усім .
Здобудеш перемогу - Україно!
сій зерно щастя... цвіти та процвітай!.
Єднайсь докупи моя родино!
І Бога в храмі піснями величай!
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
--------- 2--------
Я вірю ,що прийде день перемоги!
Одягну вишиванку святкову.
Калиною зацвіту край дороги
Заспіваю пісню веселкову.
Заплету чорняву довгу косу
А у неї синьо-жовту стрічку.
Намалюю Українки красу
Рум'янець на біленькім личку.
Я пишаюсь, що я Українка
Що в жилах тече галичанки кров.
Я з чистого джерела краплинка
Мій батько Дністер дав життя, любов.
Біля старого дуба калин сад
Дорога, яка веде додому.
Видно рідне село... Дністер фасад
Хати біленькі сад в голубому.
Тут як у казці ліс, гай, діброва
Річка, яка тече в Чорне море .
А в садочку солов'їна мова
У мріях веде - небо просторе.
Тут із діда прадіда жив мій рід
Орав і сіяв зерно лан широкий.
Куди б не занесла доля мій рід
Та вертає, де дуби високі.
Тут із джерела дзвенить водиця
Батьківський дім... сад яблуні, вишні.
Де шумлять ясени щаслива птиця
Тут є справжній рай зорі всевишні.
А там на вигоні на горбочку
Є для вічного спочинку земля.
Тут є могила батьків, синочку
І У вічнім спокою спить рідня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2022
Заховалось сонечко поміж хмар
згорнуло останній промінь літа.
Вийшов місяць між зоряних стожар
Привітав осінь - бабине літо.
Закрив золоту браму літній день
Згаснув, як зірка у надвечір'я.
Стихли солов'ї співати пісень
рано вечір іде на подвір'я.
Капелюхи зняли старі дуби
Стрункі ясени, клени край доріг.
Заворкотали білі голуби
І поклонились осені до ніг.
Серпень збирає стиглий урожай
Дякує за дари землі Богу.
Зажурилось літо зелений гай,
Що вже стоїть осінь край дороги.
Я дякую літечку за сонце !
За солодкі плоди ніжні квіти.
І за політ в небесне віконце,
Що зорі усміхались привітно .
Я візьму красу у серце своє
оці, польові квіти з долини.
Полечу пташкою в небо твоє
Намалюю пейзаж для картини.
Вже осінь... дощі, холодні ранки
А хочеться так, ще літа тепла .
Збираю груші, ябка циганки
Горіхи, сливи, зерно зі стебла .
Чути здалека голос журавлів
Кличуть мене в чужий край у даль.
Як чую курли, курли до землі
В моїй душі журба, смуток, печаль.
Прощай, червона калино в лузі!
Ліс, луги, гаї й поля ,діброви.
Запрошую вас мої милі друзі
на осінній бал - рідної мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
ХАЙ ЛЮДИ СМІЮТЬСЯ, А НЕ ПЛАЧУТЬ!
Нехай люди сміються, а не плачуть!
Буде багато сонця на землі.
Бажають один одному удачу
Миру, щастя, добра - сонячні дні.
А при зустрічі добрим, щирим словом
Вітаються немов сестри, брати.
Нехай не буде заздрості, обмови,
I сяє світло серед темноти.
О, ні, не треба дивитись лукаво!
На тих, хто усміхається світу.
Від заздрощів, брати меч і булаву
Ламати, топтати чужі квіти.
Не бурмочіть під ніс, не хмурте брови!
Не кліпайте очима із під брів.
Ви, женіть погані думки з розмови
Даруйте, як квіти букет зі слів.
А в кожного земний шлях, своя доля-
Несе на Голгофу свій важкий хрест.
А на все є допуст, та й божа воля
Не всім дано бачити Еверест.
Ріка життя тече... весна буяє-
Цвітуть сади прекрасний білий світ.
Живи заради тих, кого немає-
Ти,сильна ,a не слабка... вдихай у цвіт!
Не давай нікому пояснень і звіт!
Все, що тебе дратує - оминай.
І думкою не ламай іншим політ
Коли важко молись, Бога шукай !
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
А душа ,то сміється, то плаче...
Немов поранена пташка у клітці.
А від пісні, як серце юначе-
Розквітає білим цвітом на гілці.
Я немов птах фенікс - наодинці
Побиваюсь поміж пеклом і раєм.
Cкільки тре мати сил українці?!
Слухати отих, хто гавкає лаєм.
Скажи мені, хто ти, й звідки родом ?
І яка мати тебе народила?
Ти, чужий є між моїм народом
В тобі вирує- люта чорна сила.
Твій довгий язик, як хижа змія
Кидається на мою милу мову.
І до смерті буду боротись я,
Щоб одягти вишиванку святкову.
О, ні... ти, не щирий українець!
Називаєшся генієм великим.
Ти, зухвалий, безчесті чужинець
У мові поета ти є безликим.
Скільки ненависті, люті , злості?
І за пазухою душі: ніж, камінь.
Ти, в чужий дім заходиш у гості
З лайкою слів... я, кажу:** тобі Амінь !**.
Минаю тебе, як лихого пса,
Який кидається на перехожих.
А в тобі живе лихий - демон зла
Ти, одягнув маску панів вельможних.
Змій горинич двоголовий орел
Розпалює чвари жорстоку війну.
Мізки курячі... рже немов осел
Ти, від дози згубив в собі людину.
О , скажи проти кого воюєш?...
З жінкою ,яка оспівує Бога.
Душа людська в шрамах... ти, бануєш?...
Твій Пегас - є дикун, хвостик і роги .
----- 2-----
ХАЙ ЛЮДИ СМІЮТЬСЯ, А НЕ ПЛАЧУТЬ!
Нехай люди сміються, а не плачуть!
Буде багато сонця на землі.
Бажають один одному удачу
Миру, щастя, добра - сонячні дні.
А при зустрічі добрим, щирим словом
Вітаються немов сестри, брати.
Нехай не буде заздрості, обмови,
I сяє світло серед темноти.
О, ні, не треба дивитись лукаво!
На тих, хто усміхається світу.
Від заздрощів, брати меч і булаву
Ламати, топтати чужі квіти.
Не бурмочіть під ніс, не хмурте брови!
Не кліпайте очима із під брів.
Ви, женіть погані думки з розмови
Даруйте, як квіти букет зі слів.
А в кожного земний шлях, своя доля-
Несе на Голгофу свій важкий хрест.
А на все є допуст, та й божа воля
Не всім дано бачити Еверест.
Ріка життя тече... весна буяє-
Цвітуть сади прекрасний білий світ.
Живи заради тих, кого немає-
Ти,сильна ,a не слабка... вдихай у цвіт!
Не давай нікому пояснень і звіт!
Все, що тебе дратує - оминай.
І думкою не ламай іншим політ
Коли важко молись, Бога шукай !
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
МИ, ХУДОЖНИКИ СВОГО ЖИТТЯ
Ми, художники свого життя
І кожен малює те, що бачить.
Всі ,прагнемо казки ,як дитя
І на все потрібно щастя, удачу.
В кожного є свій внутрішній світ
Не всі можуть висот осягнути.
Птах розправляє крила в політ
Щоб тут волю, воленьку відчути.
Світ багатий в красі природи
Один чорно-білим розмалює.
Інший,в різних кольорах моди
Із ідей, фантазій розфарбує.
А в кожної пташки свій голос
Одна набире ноту високу.
Інша, низько ,як в житі колос
Співом обійме ниву широку.
У кожної пташки є талант
Не у всіх є ключ до раю.
Одна перелетить океан
А інша до зір ,до небокраю.
Ми, художники свого життя
І любимо райдужний колір.
Хай сонце осяє наше буття
Дарує долі -сюрприз сувенір.
М..Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Я, прислухаюсь до музики дерев
До пагінців, що зростила природа.
А у них висота ,як у королев
Вони плачуть дощем слізно в негоду.
Я прислухаюсь до музики дерев
До пагінців, що зростила природа.
Вітер гне їх додолу, як дикий лев
Зриває з гілля білий цвіт в негоду.
О, не лютуй і втихомирся вітре!
Сядь під деревцем і відпочинь з доріг.
Хай зелений гай розмаєм розквітне
Стелить оксамитовий килим до ніг.
На їхніх вітях пташка в'є гніздечко
Співає, звеселяє світ піснями.
Малюють казку золоті крилечка
у танці ,у вальсі під небесами.
Нахиляють сонце з блакиті у гай
Єднають піснями землю і небо.
Голубіє волошкою небокрай
Дарує щастя для мене ,для тебе.
Дерева впустили корінь до ріллі
Стають дужі, міцні крони з роками.
Тримає їх небо божий дух землі
Продовжують рід,насінням, плодами.
Дерева віттям розганяють хмари
Вони ,як люди відчувають цей світ.
Заховались в сніжні гори отари
Щоб в п'янких пахощах цвів липовий цвіт.
----2------
МИ, ХУДОЖНИКИ СВОГО ЖИТТЯ
Ми, художники свого життя
І кожен малює те, що бачить.
Всі ,прагнемо казки ,як дитя
І на все потрібно щастя, удачу.
В кожного є свій внутрішній світ
Не всі можуть висот осягнути.
Птах розправляє крила в політ
Щоб тут волю, воленьку відчути.
Світ багатий в красі природи
Один чорно-білим розмалює.
Інший,в різних кольорах моди
Із ідей, фантазій розфарбує.
А в кожної пташки свій голос
Одна набире ноту високу.
Інша, низько ,як в житі колос
Співом обійме ниву широку.
У кожної пташки є талант
Не у всіх є ключ до раю.
Одна перелетить океан
А інша до зір ,до небокраю.
Ми, художники свого життя
І любимо райдужний колір.
Хай сонце осяє наше буття
Дарує долі -сюрприз сувенір.
М..Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Я, стою на березі океану
Молюсь, на зоряній вервичці молитв .
Виглядаю, жду сонце із туману
Із небес райдужних блаженств, та божеств.
А всі сміються, а я тихо плачу
В журбі, смутку зустрічаю новий день.
В Бога прошу долі, щастя, удачу
Мелодійну ноту для нових пісень.
Я, йду через терни до ясних зірок
Туди ,де немає заметіль зими.
Вдихаю у чисте повітря ковток
І в душі розквітають квіти весни.
Журавкою лину в зоряні світи
З пекла вогню до небесного раю.
Де нема божевілля ...лиш, Боже ти...
Чути спів райських пташок в небокраю.
Я, тобі Отче, кажу:"Алилуя"
За те, що ти є зі мною в скрутний час.
Бузувір, слуга лихого лютує...
Я, прошу тебе Боже помилуй нас.
А чорний ворон скрегоче зубами
Б'є своїм крилом ..і будить дзвін церквиць.
О, захисти нас Боже, молитвами!
І напій словом із небесних криниць.
Покарай, того ,хто поранив душу!
Відбери ум, найдорожче у житті.
Нехай він заплаче, як дитя в стужу
Зазнає тривог, страждання на землі.
О, ні безумця суди по закону!
Хай у власній крові кров'ю стікає.
Нехай його рід мучиться до скону
Блудний пес на землі місця немає.
Слово ранить,вбиває душу на смерть
Лживий язик твою честь брудом облиє.
Лихий розпалює війни..просто жесть
Спалює мости ...в самоті, як вовк виє..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Йдуть від нас близькі, рідні, друзі
туди, звідки немає вороття.
Ми, всі в розпачі, горю і тузі,-
коли втрачаємо батьків, дитя.
Згадаймо тих, хто вчора з нами жив!
І був серцю дорогий та й милий.
Свій дім і родину осиротив
Злетів птахом у даль -туман сивий.
Згадаймо ,тих чиє згасло сонце!
Він ніколи не побачить цей світ.
Голубом загляне у віконце
Плаче дощем на перший ранній цвіт.
Згадаймо тих, чия згасла зоря!
Спалахнула миттєво у житті.
І запалімо біля вівтаря
Свічу пам'яті у ці важкі дні.
Згадаймо тих, хто залишив свій слід!
Ангелом приходить до нас у сни.
Їх смерть засмутила увесь наш рід
Тримають небо дуб клен ясени.
Нехай Господь прийме їх у свій дім!
Загоїть рану душі і тіла.
І подасть Царство Небесне усім!
Цвітуть маки на їхніх могилах.
Згадаймо ,всіх тих ,хто пішов від нас!
Обірвалось передчасно життя.
І для кого був короткий цей час!
Відлетів білим птахом в небеса.
Згадаймо ,всіх рідних поіменно!
В їхню честь запалімо свічу.
Несім Богу молитву щоденно
Нехай залікує рану болючу.
Посіймо квіт весни на могилі!
Чорнобривці, айстри, ружі білі.
Нехай співають їм пташки милі
Легким пухом будуть заметілі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
---- 2---
Літо промчалось на коні
Немов поїзд експрес крізь життя.
Листя в полум'янім огні
Згорає миттєво в небуття.
Наступна зупинка-осінь
Ллє дощ, стелить стіною туман.
Журавлі у стоголосі
несуть рай літа за океан.
А життя, як би не було
Відцвіло волошкою в полі.
Злетіло літо на крило
час зриває лист у тополі.
Життя немов лист осінній
Опадає падолистом з віт.
Час у течії нестримній
розмальовує золотом світ.
Я збираю квіти літа
Подарувати їх на щастя.
Щоб у зиму нести світло
Пити красу немов причастя.
Дні, за днями журавлями
Подалися за обрій - у даль.
Сходить зірка вечорами
І мережить осінню печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Я ,сіла в швидкий поїзд експрес
їду по маршруту весна-літо.
Мчить,що іскри сипляться з колес
Дивлюсь у вікно, як зріє літо.
Думкою лину в чисте поле
Туди, де цвітуть любисток ,чебрець.
Розляглись жита немов море
Сплітаю літу -літечку вінець.
За гаєм стільки доріг, стежок
І я,заблукала в житнім раю.
Перейшла кладку, через місток
Жара, від спраги воду шукаю.
Бачу кісельову криничку
Зупинилась водички попити.
Вмила своє біленьке личко
Присіла, тут трішки відпочити.
Пахне липа ...жнива покоси...
Задрімала час...минуло літо.
А наступна зупинка -осінь
Йдуть дощі...листя зриває вітер.
Так хочеться, ще тепла літа !,
Щоб купатись у росяних травах.
Зібрати колосочки жита
І милуватись літом в загравах.
Летять ,летять журавлі у даль
Забрали десятки літ з собою.
Лишили в моїй душі печаль
Осінь... стелить туман під горою.
За п'ять хвилин тре' виходити
Іти в осінь- золотий листопад.
Я, не хочу літа лишити
Білі ночі -казковий зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
ЗІРКИ- ПТАХИ ВИСОКОГО ЗЛЕТУ
Господь співцю дав красу, талант-
І викув голос, як дзвін голосний.
Щоб він став могутній, як Атлант
І піснею славив свій рід славний.
Він є артист, співець та й співак,
Зійшов на сходинку слави до зір.
На вкраїнській землі цвів, як мак
Купавсь у морі- мелодійних лір.
На Вкраїні він народився
Зростав орлом в калиновім саду.
А коли трохи він обжився
Захотів більше грошей досхочу.
Він подався за рублем в москву
Там впустив свій рід і своє коріння.
Артист грає роль повію живу
зів'яло калинове цвітіння.
Забув звідки, з якого роду?
Яка земля його народила.
Тут соловей пив чисту воду
Красень Київ град дав йому крила .
Коли прийшла орда в країну
Оголосила жорстоку війну.
Зрадник забув про Батьківщину
Став слугою юди вклонивсь йому.
Дзвонять йому про біду друзі
Що бомблять села, міста москалі .
Горить земля по всій окрузі
Що стань, на захист своєї рідні.
Скажи слово, щоб чув тебе світ,
Що ти є душею українець .
Захисти свій калиновий цвіт
Мовчить... перевертень став чужинець.
Перевзувся відцуравсь рідних
Забув давно свою рідну мову.
Душа матері в дощах слізних
перевертається рве окови.
Ой ,сину я тебе родила!
годувала хлібом і поїла.
А ти, забув батьків могили
москалиха твій ум засмітила.
На обличчя маску заклали
Рашиську печать на своє чоло
Самі себе в ярмо загнали
З висоти ''звезди'' летять на дно.
Ще вчора, народ кричав браво!
Аплодували стоячи на біс !
Стелили квіти сцена, слава-
Та за одну мить, все викреслив біс.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
Я в руках божих є глина для кувша
він сотворив мій образ на благо світу.
А він знає, що потребує душа,-
Щоб від спраги напитись водиці вліті.
Господь великий майстер, творець добра-
Майструє посудину з глини на щастя.
Щоб прийшов у гості брат, а чи сестра,
Родину єднала мова, як причастя.
Всевишній - володар наших доль - життя
Ліпить нас, щоб ми відчували тепло рук.
І в дусі гартує з кожним днем буття .
Вчить нас трудитись ремеслу - різних наук.
З під рук творця по гончарному кругу
Глина є прозоро блискуча, як кришталь.
Обпалена вогнем у красі - другу
Є подарунок неба тверда немов сталь.
А кожен товар має свою ціну
Ти, можеш мене оцінити в монету.
Я оспівую землю несу весну
Я дзвін - чиста водиця для злету.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
На вервичці зоряних молитв
Зустрічаю схід сонця у вікні.
Ллється ніжна музика у ритм
Слово боже будить мене у сні.
Ще той не вродився на землі,
Щоб всім людям догодив, як треба.
Що посію ,те зберу з ріллі
Дякую Богу, за плоди з неба.
Ніколи не стаю в перший ряд
А завжди скраю юрби -остання.
До Бога обрана в перший ряд
Щоб чути його голос вітання.
По божій волі йду до вершин
Не маю медалей, високих звань.
Крок за кроком іду із низин
туди ,де сходить сонечко світань.
Там немає заметіль зими,
В тім раю білий ангел витає .
Є пречисте небо без війни
І пташка пісню душі співає.
А Хто шукає в житті Бога
І той віднайде мир та спокій.
До нього найближча дорога
Він відкриє путь -світи широкі.
Скільки сонця в душі поета?
гармонії, ніжності , любові.
Він надихає інших до злету?
Осяює сонцем путь для долі.
Господь дав життя все, що треба-
Увінчав коси лавровим вінцем .
Щоб читала вірші для тебе
і ти зростав дужим пагінцем.
На вервичці зоряних молитв
Я відчуваю блаженство неба.
Б'ється моє серце у такт в ритм
Несу шматочок щастя для тебе.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022
Прийшла хижа орда в чужу країну,
щоб спалити дім, убити дитя.
І знищити націю - Україну
Зруйнувати наш рай - наше життя .
Хто ти - мародер,кат злочинець, вбивця?...
Прийде час і прийдеш на божий суд.
Від твоїх рук пролилась людська крівця
Завдав ближнім на рану солі пуд.
А прийде час Господь тебе спитає?...
Яке добро ти зробив на землі.
Дав тобі життя про все розпитає
Чи, гідний син був матері землі?...
Лихий дав тобі наказ взяти зброю,
Щоб вбивати увесь народ - життя.
І ти, став навіки вічні ізгоєм
Відрікається від тебе земля .
Будеш у пекельнім вогні горіти
Розірвуть тебе гради на куски.
У вогні, в аду живцем будеш тліти
Земля не захоче взяти кістки.
Скільки бід, тривоги приніс народу!
Ти, спалював зернину на ріллі.
Ти, є проклятий - до сьомого роду
Тобі немає місця на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Як до влади прийшли куми, свати?...
То привласнили державне майно.
В команду йшли блазні, круті понти
На дурняк пили заморське вино.
Партій розмножили депутати
Патріотам писки закривали.
А коли треба було кричати...
Сиділи в норах тихо мовчали.
Треба було усіх в шию гнати
Вилами та із царського трону.
Передбачити біду, за грати-
Бариг всіх судити по- закону.
Привели сюди "руський мір" з кремля
До влади яничар допустили .
І виросли роги у москаля
Свині на широку ногу жили.
З казни добро качали ,як воду
Гривню у валюту: євро, долар.
Депутат -слуга свого народу
Розкрутив свій бізнес - чорний базар.
Підписував льоня **договірняк**
І поставив цар круглу печатку.
Брали , що очі бачать на дурняк
Щоби нащадки жили в достатку.
За народ ніхто не думав із них
Лиш ,би я нажився та добре жив.
Із багна виліз злодій до крутих
щоб в Європі, Штатах гуляв, та й пив.
Розтринькували державне майно
Кремлю за безцінь зброю віддали.
Корабель"Україна "йшов на дно
Нові князі подвійну гру грали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Ой ,підкрутив козак чорні вуса
Іще й моргнув чорною бровою.
Для дівчат, і жінок-то спокуса
Манить їх, як циган за собою.
Козак стрункий немов зелен клен
Кучері над чолом карі очі.
На білім коні лицар- супермен
Шукає між зір щастя до ночі.
В козака дівчат до буднів, до свят
Біла, руда, та й чорна циганка.
Дивиться в очі до їх оченят
Милує їхня мова -співанка.
Коли полюбив молодий козак
Чорняву та й чорну циганку.
Враз ,розквітнув немов би в житі -мак
Мріє про неї не спить до ранку.
Козак ,як орел високо літає
Допоки не полюбить дівчину.
Тоді, сам від любові страждає
Прокладає до неї стежину.
Скажи, дівчино ,як тебе звати?...
Де, ти живеш, із якого краю?...
Я, хочу тебе за жінку взяти
Бо тебе я люблю, і кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
Горить Україна в полум'ї війни
Голова болить, а що буде далі?...
Чи, вистоять у борні дочки, сини
І поставлять царя на кон, на палю.
Звучить, сирена тривога...тривога...
Підіймає посеред ночі від сну.
Темрява, тьма...одна надія на Бога
Втомлені бійці палять градом орду.
Мольфари дають прогноз Україні,
Що буде скоро мир,добро...згине зло.
Вірю ,Бог ,світ допоможе країні
І великий народ прожене орло.
Від ракет, зриву гранат земля тремтить
Паніка...б'ється серце, терпнуть ноги.
Дорога кожна хвилина...кожна мить
Війна, це є невідомість...тривоги...
О, скільки ,ще треба пролити крові?...
Щоб загнати ворога у глухий кут.
Зросли з руїн, попелу -вежі нові
Зламати хребет панщині -рабства кнут.
Як знешкодити колорадських жуків?...
Змій- плазунів, які в норах країни.
Слуг"руського міру" і крутих биків
Які є відсталі шкодять калині.
Як знищити хижих гризунів злючих?...
Які точать, як черв'як древо життя.
Двоголових орлів та миш летючих
Які ламають крила, мрії в дитя.
Вірю ,що вистоять воїни в бою!
Прийде час, і настане перемога.
Повернуться усі в домівку свою
Відбудують дім, прокладуть дороги.
В храмі Богу подякують за мир
Всім героям ,що віддали своє життя.
Слава Україні ! -скаже богатир
Він буде Атлант - ікона для дитя.
Нехай діточки граються у війну
Солдат захищає мир на кордоні.
Лелека до ясеня несе весну
Квіти щастя цвітуть для сина, доні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Я дивлюся у високе небо,
Чекаю тебе, щоб прийшов у сни!..
В серці є місце тільки для тебе,
Ти - моя любов, сонечко весни!..
Ти - мій Всесвіт, лебедині крила,
За тобою лечу за океан!
До тебе манить небесна сила,
Ти - володар серця, мій Атлант!..
Ти є ніжна пісня, рідна душа,
З тобою я піду в Листопад...
Ти захищаєш від дощу, життя,
І ведеш у весну, у літній сад...
Мені потрібен тільки ти, ти, ти...
І більше щастя мені не треба!..
До тебе будую зоряні мости,
Щоб віднайти зірку щастя в небі!..
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Я ,стою на краєчку літа
Збираю яблука в саду.
Із віть, жовте листя обліта...
Вже вечоріє находу.
На краєчку літа вже осінь
Розпліта коси золоті.
Вітерець падолист розносить
Сумно курличуть журавлі .
Летять,як птиці дні за днями...
Час золотить листя в дерев.
Розлилося небо дощами
На очах сльоза в королев.
Грає на скрипці явір скрипаль
Музику сонячних кларнет.
Зорять журавлі у синю даль
Із чаші п'ють літо ,як мед.
Сад літа в золотім серпанку
Дарує жоржиновий рай.
Розстеливсь туман спозаранку
І журавлі кажуть: " Прощай!
Прощай! Прощай! літечко моє...
Поля, гай ліс, і діброво.
Я візьму пісню в серце своє
Щоб зігріла твоя мова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
жін. голос
Мені потрібен тільки ти, ти, ти...
І більш нікого мені не треба.
Я, за тобою полечу у світи
На іншу планету до зір в небо.
Ти, здалека усміхнися мені!
І подай знак та й моргни бровою.
Ти є стрункий наче клен навесні
І, берізкою квітну з тобою.
Ти, музика весни -моя любов
Є мій політ -лебедині крила.
Погляд манить до тебе знов,і знов
З тобою поруч милий, щаслива.
Ти, потрібен ,як ковток повітря
Як у пустині - водиця жива.
Без тебе -туман...не бачу світла
Ідуть дощі... тривожить ніч німа.
Ти здалека усміхнися мені
і подай знак та й моргни бровою.
Ти стрункий наче клен навесні
і берізкою квітну з тобою.
чол
Мені потрібна тільки ти ти ти
І більш нікого мені не треба
Я за тобою полечу у світи
На іншу планету в небо
Ти, здалека усміхнися мені!
І подай знак та й моргни бровою.
Сохну без тебе як клен навесні
А, берізко квітну із тобою.
Ти, музика весни -моя любов
Є мій політ -лебедині крила.
Погляд манить до тебе знов,і знов
З тобою поруч щасливий, мила.
Ти, потрібна ,як ковток повітря
Як у пустині - водиця жива.
Без тебе -туман...не бачу світла
Ідуть дощі... тривожить ніч німа.
Ти, здалека усміхнися мені!
І подай знак та й моргни бровою.
Сохну без тебе як клен навесні
А, берізко квітну із тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Я, не сплю дивлюсь на ясні зорі
В бездонну глибочінь край неба.
Навкруги тишина надворі
Лиш доноситься солов'я щебет.
Місяченько пливе, як на човні
Несуть хвилі в океан зірок.
Став дивиться до мене у вікні
Манить до себе...я роблю крок.
Очі у зорях немов літня ніч
Розцвіли волошками в житі.
Місяченько заглядає до віч
Щось шепоче на вушко миті.
Циганка нічка пісні співає
Танцює чардаш допівночі.
Срібні роси в трави розсипає
Для літа -скарби найдорожчі.
Кличе мене у літній садочок ,
Де ябка солоденькі, як мід.
Там сяду ,присяду в холодочок
І буду шукати юності слід.
Я між ясних зір шукаю зорю
ту, що називають всі щастям.
Я, неба благаю, прошу, молю!
насій у жмені зір будь-ласка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Ти ,сина віддала вчитись в школу
Туди, де вчать взяти зброю в руки.
Вбивати, стріляти в душу голу,
Щоб завдати страждань, болю, муки.
Ти , прагнеш тисячу рублів ,слави
Для героя -медалі золоті.
І, ходити немов птиця пава
Купатись в злоті розкошах - в житті.
А в цій школі вчать вбивцею бути,
Щоб рубати з коріння життя сад.
Спалювати дім, стріляти в груди
Руйнувати, знищувать все підряд.
Налили в чарку "руську водку"
Без рук, без ніг омиває медалі.
З бутилки випив цілу сотку
Скажи, жінко, що буде далі?...
О ,скажи, хто ти, людина, чи звір?...
мати, мачуха, а чи вовчиця.
Бачиш, як горить чужий дім, і двір...
Твій язик стріляє, як рушниця.
Повір, що не вічний на троні цар!
І ті, що служать, цілують руки.
Все, йде по колу... зазнає удар-
"руский мір'- впаде , як дуби, буки.
Син Вкраїни свій край захищає
Землю на якій він народився .
Ліс ,гай, поле... пташку, що співає-
Мову , святий храм ,де охрестився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
О , співуча пташко - дочко України!
Твій ніжний голос дзвенить немов кришталь.
Ти, є жінка взірець - гордість Батьківщини
підіймаєш дух у воїна Азовсталь.
Твій дзвінкий голос немов ковток повітря
Вдихають у свої груди соколи.
Ти, квітка весна промінь сонечка світла
Пісенне джерело струна віоли.
Ти, є вільна пташка, яка любить небо
Святу землю, що тебе народила.
Ти прагнеш миру, добра... слухати щебет
Співати пісні ,щоб душа ожила.
О, мила пташко - ти із цвіту калини!
Звати тебе Катруся, Катерина.
Без пісні немов без водиці краплини
Немає життя - нема України.
Прийшла війна... налетіли чорні круки
Взяли у полон закрили у клітку.
А неволя завдає душевні муки
Пригнічує, гнобить ́найкращу квітку.
О заспівай, заспівай пташечко мила!
Піснею запалюй дух - мільйон сердець
Рідна мова, пісня, це є міць і сила-
Ти, гордість країни народний співець.
О усміхнись, не сумуй - співуча пташко!
Ти, для козаків джерельна водиця.
Заспівай пісню коли на душі важко
Хай твій спів у світ несе біла птиця.
Ти, є Українка із славного роду
Красуня жінка, воїн захисниця.
Яка бореться за волю, та свободу
Мов Амазонка, що в бою як орлиця.
Я вірю, що настане день перемоги !
Зійде сонце миру колос на стеблі.
В Київ град приведуть пташок із дороги
Зацвіте садами життя на землі .
Заспіває співуча пташка калині
Слава Україні! героям слава!.
Ти будеш охороняти сон дитині
Щоб щастя не вкрала війна лукава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
АНГЕЛИ ІЗ БІЛИМИ КРИЛЬМИ
Ангел воїн із білими крильми
тримає на плечах небо над нами.
Захищає нас своїми грудьми
Він запалює зорі іменами.
Падають, падають, падають зорі
Згорають від куль полум'я війни.
В бою ранені стікають од крові
Стають героями мужні сини.
Воїни стоять на варті день, і ніч
І дощ спраглі уста напуває.
Круки клюють їхні очі - чорна дич
А смерть кроваві жнива збирає.
Там в жорстокім бою день немов рік
Від ракет, розстріляне святе небо.
Із сходом сонця молитва, як лік
Дає нам зібрати зерно зі стебел..
Ангели миру Ангели світла!
Стоять за кожен метр святої землі .
Їхня любов велична, пресвітла
Залишила свій слід у кожній душі.
М.Чайківчанка.
-----2-------
ВІЙНА -ЦЕ БЕЗОДНЯ
А війна, це чорна діра- безодня
Вона спалює все у чорний попіл.
Захищати свій дім воля Господня
Воїн розправляє крила, як сокіл.
Ідуть відважні, мужні воювати
Воїн бере у свої руки зброю.
Щоб захистити свій край - землю мати
Він дивиться смерті в очі - в цім бою.
Воїни, це Ангели світла, добра!
І беруть удар ворога на себе.
Вони, як титани... кам'яна гора
Стоять у борні за мене, за тебе.
Війна, це руїни страх, рабство, полон,
Відкрита паща для дикого звіра.
Рве на шмаття тіло... плаче Бог з ікон,
Дає надію, сили нам - свята віра.
Війна, це жертви та кровопролиття
Материнський плач, хрести та могили.
Море сліз, які ллє за батьком дитя
Скалічений дух, тіло, рвані жили .
Ми не раби, а вільнолюбний народ !
Вірю, перемога буде за нами!
Встане сонце миру до Дніпрових вод
Загоять душевні рани нам храми.
Україна вистоїть у цім бою
І здолає труднощі у важкий час.
Спалений дім дощ омиє водою
Меч і вогонь охрестить волю у нас .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
ФРОСЬКА(Трішки гумору)
В неї одяг, сукні від Версаче
Кольору бірюзи, аквамарин.
Думає, що з Голівуду наче
Дивиться на цей світ ,як з вітрин.
Любить всякі дарунки ,парфуми
Солодкий аромат руж -від Жадор.
В роті жвачка -надувні гуми
Думи хмільні, як від вина кагор.
Любить шикарні туфлі та сукні
Із діамантом пятнадцять карат.
І ловить донжуанів попутніх
Щоб носити перстні в стокарат.
Королевою себе відчуває
Коли підмалює личко, брови.
Волос наманделює...літає-
Дивися, немов роги в корови.
Як запалить дамську сигарету
Закурить, впусте дим під чужий ніс.
Літає на скорості ракети
Туди, там де живе лахматий біс.
Коли заговорить по -блатному
Фразами модниць, з вулиці панків.
Все буде, окей!і по -крутому
Моргає до панських, до чужих синків.
Вона наколола, серьгу на ніс
Стальні ланцюги, як в корови.
На язик, на варгу зробила розріз
На чолі стоїть клеймо з підкови.
Пліткують на неї Каська, та Зоська
В них очиська немов би цибулі.
Зобачит їх, дре голову Фроська
Показує їм язика, дулі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
А вона робить на руках манікюр
Обрізає нігті, чистить від бруду.
Немов художник модельєр от кутюр
Одягає душу в щастя диво чудо.
Фарбує нігті для здоров'я, краси,
в пастельні бліді, та й в яркий колір.
Для Клеопатри червоні квіточки
Для дів Лель- зоряний узір із сузір.
В неї слабість- поетична пристрасть
В знаменитих дам ідеї переймає.
О, ні це не щедрість душі, а хитрість
Копіює чуже і слави шукає.
Взяла собі ще псевдонім ''заразка''
Тож тре, щоб вигадати таке ім'я.
''Чуже не бери'' ,це тобі підказка
Не спалюй дружбу у попіл в полум'я.
Вона копіює вірші і радіє
Їй ставлять окей ,лайки ,вподобайки.
Від високих фраз та слов -хмеліє
Плете павутиння та пише байки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
А хто був у пеклі віднайде рай
В кінці тунелю побачить світло
Йому двері відкриє небокрай
І чорні хмари прожене вітер.
Я, вірю в Бога -небесну силу
Знаю, що він є господар землі.
Лихому звіру зламає крила
Зітре його слід з святої землі.
Молись , зійде сонце благодаті!
Осяє путь у світи до небес.
Збудуться твої мрії крилаті
На ниві зросте тисячу чудес.
Не здавайся, і не опускай рук!
Борись за своє місце на землі.
Вдихай у небо немов дуб ,граб, бук
Все минає: спека, як ллють дощі.
Ти, не забувай, що є добро, зло,
Темрява, і світло печаль, радість.
Білий, чорний Ангел... висота, дно
Бог дав життя, щоб пізнати старість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Йду до тебе крізь тернисті путі
Дякую, що запросила у гості.
В Осінь роки ,як листя золоті
Падають немов зорі з високості
О, красуне -осене золота!
Блаженна Покрово з святих молитов.
Ти, зігрій з небес сонечком тепла
І поклич у свій рай мене знов, і знов.
Вже сонце низенько в надвечір'я
І вечір запалив свічу святкову.
Путь в осінь осяяв лебідь сузір'я
Викув мені із зір щастя підкову.
Із віть падає падолист до ніг
Розносить вітер листя то вверх, то вниз.
Завтра його покриє білий сніг
І Покрова дарує долі сюрприз.
Сплела віночок на коси з листя
Запрошує мене на бал в Листопад.
Благословить долю із захристя
Стежки в літо замітає снігопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
За вікном бабине літо -осінь
Я, бачу вас і в душі цвіте весна.
Вам пасують довгі пишні коси
в них ,умаєна троянда запашна..
О, жінко з усмішкою Мадонни!
Ви, приходити до мене щоночі.
Я, малюю ваш портрет Джакондо
Цілую ваші руки карі очі.
Запрошую на побачення вас!,
Щоб удвох золоту осінь зустріти.
Золотий час стелить килим для нас
До ваших ніг мільйон троянд- квіти.
Зійшла ясно зірка в надвечір'я
Запалила на двох свічу святкову.
Прийшла рання осінь на подвір'я
І благословить долю на Покрову.
Дозвольте, вас запросити на вальс!
Закружляємо, як лебеді білі.
Хай за вікном дощ не лякає вас!
Ми, розпалимо камін в заметілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Я, так довго тебе чекала
А ти,так рано відлетів удаль.
Люта зима тебе забрала
Йдуть дощі, і метуть сніги...печаль.
Вітер зірвав із віття клена
Зелений листочок на білий сніг.
Мов лавина впала на мене
Земля йде обертом з під моїх ніг.
Згасла зірка на імя "Сонце"
Згоріла, як свіча, так миттєво.
Вдарив грім стукнув у віконце
Ти, голубом злетів в зиму сиву.
Зима заметіль, хуртовина-
Без тебе, так холодно, тривога...
У смутку мрія лебедина
І метуть сніги мені в дорогу.
Той є щасливий і багатий!
Хто золоту осінь зустрічає .
Засніжив коси сніг лапатий
Зима...І птах жалісно співає.
О ,ні я тебе не забуду!
Впізнаю в юрбі через сотню літ.
А любов леліяти буду
Щоб в інших світах сказати" привіт".
Дякую, що зустріла в житті
А небо з'єднало наші долі.
Звінчали нас зорі золоті
щоб пізнати цей світ в любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Догорає літечко немов свічка
Вітерець колише крони верховіть.
І над берегом життя тече річка
Час зриває останнє листя із віть.
Пливи, пливи мій кленовий листочку
Човником в море ,аж за девятий вал.
А спопеливши тіло по шматочку
Побачиш небо- світло в синіх дзеркал.
Чуттєва душа від думок сивіє,
туман впав пеленою на чоло.
Красиве тіло немов листя тліє
Вітерець несе удаль дух на крило.
Лечу, вище хмар на іншу планету
Туди ,де немає зими, заметіль.
Від високих нот радію сюжету
Від чвар плачу, хто на рану сіє сіль.
З- під ребра стукає оголений нерв
Любов на ниточці життя тримає.
Дух від тьми мліє, як корінь у дерев
Сяє сонце, як листя воскресає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Лілія
Благородна вишукана квітка
Розквітає , не весною, а літом.
А поміж квіточок ясна зірка
Титул - міс красуні понад світом.
О, Лілія, Лілія, Лілія ...
Ти, прекрасна герцогиня в саду.
Чорні очі ,як ніч...ідилія-
Сузір'я лебідь леліє в саду.
Соловейко ,так закохавсь в красу
Співає до ночі серенади .
П'є її вроду ,як чисту росу
Нахиляє - сонячні рулади.
Квітка лілія ,як наречена
Що одягла фату білу - білу .
Вітер колише листя зелене
пелюсточки - мрію білокрилу.
Квіт Лілії дарують на свято
Коханій на весілля у букет.
А у ній стільки сонця багато!
У слові спів - поетичний сюжет.
Я зірву мила квітку для тебе
Поставлю у вазу із водою.
В ній моя душа - пречисте небо
Від цілунку уст розцвіту весною.
---------------2-------------------
МОЄ СЕЛО - ТИ КУТОЧОК РАЮ
Наснилося мені рідне село
Берег Дністра - ліс, поля, гаї.
Річка - у ній кристальне джерело,
Як над нею кружляють журавлі.
Моє село - ти куточок раю
Насолоди, радості та втіх.
Тут на крилах птаха я літаю
Збираю медові груші повний міх.
Я дивлюсь на крислаті ясени
На їх міцні розлогі крони.
По між них з небес сонечко весни
Леліє мальви у бутони.
Під вікном гортензія, жоржини,
Ліловий бузок пахучий цвіт.
О скільки щастя в очах дитини!
Коли цвітуть вишні райський цвіт.
Біжу босоніж в росяні трави,
Щоб там віднайти свою весну.
Розпускаю я крильця, як пава
Милуюсь садом - п'ю цю красу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Серпень до літа завітав в гості
І день за днем іде на сонце спад.
Стелить тумани до високості
Холодні ранки немов в листопад.
Панове , скоро осінь, скоро осінь!
У вирій збираються журавлі.
Вітерець розплітає вербі коси
Розсипає жовтий лист по землі.
Догорає літо в літнім саду
Малює в багряний колір листя.
Сіє на щастя зорі з зорепаду
Дарує золотий час з захристя.
Вже стиглі зерна жита, пшениці
Сиплеться немов би із рукава.
Над полем голосять білі птиці
Спас збирає медовий плід ,жнива.
Пахне серпень яблуками, медом
Отавами ,що золотіють до сонця.
Вкриває квіточку теплим пледом
Жоржину ,що цвіте біля віконця.
На ясені залопотів лелека
Злетів за обрій за океани.
Крилом змахнув літечку здалека
Ллє дощ, стеляться густі тумани.
Серпень літу відкриває візу
Птах замріяно зорить до зірок.
Кладе свої думки у валізу
В золоту осінь робить перший крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Випромінює сонце купол церквиці
Благодать Божу несе голосний дзвін.
На месу віряни летять, як птиці,
Щоб Богу віддати низенький уклін.
Стоїть жебрак чекає мирян з храму
Сіли на плече голуби біленькі.
А в долонях хліб кришить їм до грама
Ніжно гладить немов діти маленькі.
Тримає у своїй руці ікону
Просить подати на життя в торбину.
Одяг старий до великого дзвону
Збирає копійку, як птах зернину.
Просить милостиню і промовляє:
''Нехай Бог помагає вам у житті''!
В сніг і в дощ немов би пісню співає:
"Хай буде мир... сонце на вашім путі ".
Почула слова дівчина сирота
Віддала старцю останнє, що мала.
А любов до ближнього , це висота-
Душа духовно багатшою стала.
Не той, багатий у кого увесь світ
А той , хто має щире серце, душу.
Усміхнеться тобі і скаже :"привіт",
Зігріє словом тебе в мороз, стужу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
О, НЕ ШАЛІЙ ВІТРЕ!
О ,не шалій ,втихомирся вітре!
І не ламай гілля в тополі.
З очей України сльози витре
І не розпинай на хрест долі.
Плаче небо ллє сльози солоні
Горять степи, лани пшениці.
Земля Азов сталь, воїн в полоні
обпалені крила у птиці.
Молодий юнак посивів за ніч
Впав ранений кров'ю стікає .
І в очах сльози скотились до віч
В Бога дожить ранку благає.
Взяв в жменю грудку святої землі
Поцілував, як рідну мати.
Він немов стигле зерно на стеблі
Пошматований від гармати.
В полі колосився золотий лан
Ракети сіють град звідусіль.
Стелиться дим стіною, як туман
Спалена земля в чорний вугіль.
На війні, як в м'ясорубці - пекло
Під вогняний шквал кулі свистять.
Від канонади сонце померкло
Козаки в бою живцем горять.
О не шалій, втихомирся вітре!
не розпалюй вогонь у полі.
Попроси миру -небо просторе
дощ омиє рани від болі.
Йде жорстокий бій, кроваві жнива
Що буде з ним ніхто не знає.
Я вірю, що дощ злива грозова
всю нечисть жуків позмиває.
Зійде сонце миру- ера нова
Закінчиться війна страшний сон
Засіємо зерно зродить нива.
Народ з'єднає Господь з ікон.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
Ой гаю ,мій квітучий гаю,
На вітті листя зелене.
Мрії у віночок сплітаю
Дарую тобі сокровенне.
О, рости, розквітай мій гаю!
древом життя вглиб до землі.
Розлийся нектаром в розмаю
Пахощами для журавлів.
Я далеко в чужому краю
І все думаю про тебе.
І у казкових снах шукаю
Край ,де синє -синє небо.
Ой гаю, мій квітучий гаю,
На вітті листя зелене.
Ой ,як гарно у твоїм раю!
Розцвіла липа для клена.
Вдягла фату білу -біленьку
Поклонилась низько землі.
І подає свою рученьку.
Клену, що полюбив її.
Квітне верба, цвітуть тополі,
Над ними жайвір кружляє.
Журавка на воленці- волі
Явору пісню співає.
Ой гаю, мій квітучий гаю,
Ти, приходиш часто у сни.
Бачу тебе і розквітаю
Ромашкою, як квіт весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Так, хочу повернутись в дитинство
Бачити, цей світ в кольорі щастя.
Відчути пахощі лип -блаженства
З чаші літа приймати причастя.
О, везіть у казку коні вороні!
Де в росі трави духмяне сіно.
Скупаюсь у річці на мілині
Змочу ноги у воді вколіно.
Хочу крилом птаха край обняти
Плисти на хмаринці, як у човні.
На золотім піску засмагати
І сплітати у вінок -літні дні.
Чую дзвін музику водограю
І, як цюркоче коник -стрибунець.
Стою на краєчку небокраю
Щоб змалювати літо , як митець.
Йдуть жнива...Літа -пора золота!
Збираю по колоску пшеницю.
Від спеки , і жари спраглі уста
З джерел криниці п'ю водицю .
А тут ,за гаєм немов би в раю
Впереді, життя -квітуче поле.
Польове зілля хмільне в розмаю
Шумлять ясени ...радіють гори.
-------2-------
Я,малюю пейзажну картину
Ліс, вузеньку кладочку в діброву.
Дівча, обриває в дзбан малину
Співає будить зірку світанкову.
Я, з віть рясну малину збираю
Солодку пресолодку немов мід.
Трохи їм, а трохи в дзбан кидаю
Вже сонце високо біліє світ.
Вже пора повертати додому
Сонце ,як годинник вказує час.
Дійду до Дністра згублю втому
Скупаюсь у водичці оживу враз.
Тут пасуться коні на долині
Червона корова між чорних корів.
І, одна пасеться в конюшині
Заховалась в тіні між яворів.
Я , здалека впізнала корову
Попрошу молочка з пахучих трав.
Поведу з нею свою розмову
І нахилю веселку із заграв.
Я поколола ноги в будяках
Жалить мене жагуча кропива.
Я, не плачу ...усмішка на устах
Тут моє дитинство...я щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Ніби вчора я у вишиванці
Збирала волошки у житах.
Зустрічала сонце рано-вранці
Купалась в травах немов би птах.
Ніби йшла по стежці літа в поле
Босими ногами у жита.
А золотий лан немов би море
Плюскотів хвилями ,як життя.
О не спіши - Осене Золота!
Почекай , не біжи у літо.
У мене стільки планів на життя
Хай для душі, ще цвітуть квіти.
А осінь білим малює скроні
Дарує золотих літ- букет.
Троянди гарні квіти в долоні
Запрошує в гості на банкет.
Розмалювала у дерев листя
І стриже їхні довгі коси.
Ще сонечко гляне із захристя
Віддає тепло до морозу.
Прошу, тебе осене, почекай!
Дай ,долюбити всіх у слові.
Зібрати зерно спекти коровай
вклонитись низенько- Покрові.
О , дай натішитись -земним раєм!
Від спраги напоїти уста.
Намилуватись зеленим гаєм
Назбирати літ ,хоч би до ста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Я БУДУ ЖИТИ У ПІСНІ ЯСЕНІВ
Коли прийде до мене останній час
Догорю ,як жовтий лист тополі.
І тихо, скромно я піду від вас
Туди ,де шумлять дуби у полі.
Я, буду безпомічна ,як дитя
Впаду безсила ...закрию очі.
Вітерець зронить пелюстки життя
І згасну, як зірка опівночі.
Я, голубкою злечу в Листопад
За обрій в туман - невідомий світ.
Мої сліди замете снігопад
Виросте могила в білий граніт.
Я востаннє на земний рай гляну!
Поклонюсь низько - низенько землі.
Впаду сніжинкою і розтану...
Щоб жить вічно у пісні ясенів.
Написали доленьку небеса
Земну путь, кожен крок до краю літ.
Щоб продовжити свій рід це життя
А у піснях славити божий світ.
Наді мною зацвіте калина
Злетяться до моїх віть солов'ї.
Заграє струнами тополина
Ти, почуєш мелодію душі.
Я де б не була в якому краю
Я знаю, що повернусь до землі.
Туди , де рано сонце світає
І видно золотий лан на ріллі.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Я, лелекою в рідне село вернусь
Віддам низький уклін -Отчому дому.
З батьківської криниці води нап'юсь
І від щастя зрадію, як дитя в ньому.
Тут з діда прадіда -моє коріння!
Моя колиска- синє небо і земля.
В саду-медових яблунь , груш цвітіння
Солодить ,як спів пташок -душу окриля.
Тут юність, дитинство -золота пора!
І перша любов цвіла немов цвіт вишні.
Зорю, як зірка до берега Дністра
І у спогадах веде у дні колишні.
Тут матуся вчила мене співати
Трудитись ,працювати ... іти до мети.
Свій біль душі міцно в кулак стискати
Щоб крізь грози, дощі тернистий шлях пройти.
Тут початкова школа знань, і добра!
Закладала фундамент у мою душу.
А рідна мова -поезія сестра
Колише мої сни в спеку, в стужу.
Я чую відлуння кроків з юних літ
Де ходили в поля мої босі ноги.
У вінок сплітаю мрії- пишноцвіт
Стріча калина,як мати край дороги.
Тут, розправляю ,як птах вільні крила
Є мої падіння ,злети -казкові сни.
Тут ліс, гаї ,річка і чайка біла
На крилах мрій несе до зір у рай весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
Ця війна затягнеться надовго
І в ній проллється багато крові.
Де зрадники, там жди дня судного
Відчуєш страх від важкої зброї.
Гра без правил вигідна для трої
В бою не діє ні один закон .
Хижак , як дойну корову доїть
І чути ,скрегіт ворон людський стон.
Повсюди зрадники пси бродячі
В них, вуха довгі очі цибулі.
Серед чужаків -звірі ходячі,
Ще покажуть українцям дулі.
Москаль запросив орлів у свій дім
Тухлі мізки, як в шкарлупі горіх.
Спалюють міста ,села в попіл -дим
Збираємо жнива в дірявий міх.
О скажіть, як перемогти звіра?..
Який гострить зуби має язик.
Як зменшити апетит у тхіра?...
Що на широку ногу жити звик.
Карлик маленький він має силу
Поклоняється царю "руський мір".
Хто повстає до нього із тилу
Знищує його задум та намір.
Чи, переможемо хижу орду?...
Що нищила українців літа.
Як козак зупинить війну , біду!
Тоді збудуємо нове життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
Ніхто ,нічого тобі не винний
Надійся на себе свої сили.
Не закривайся у світ пустинний
Ти,є живий ... не мертвий в могилі.
Не втрачай віри у добро світу!
Хто молиться ,і вірить той спасен.
Як зародить твій сад плоди літо
Побачиш сонце немов зелен клен.
Іди до цілі, до мети в життя
Із глухого кута шукай вихід.
Думай, не будь наївний, як дитя
І знайдеш відповідь у безвихіть.
А, ти не вимагай в інших чудес!
Не здавайся, а трудись як пташка.
Молися, і пожнеш блага з небес
І віднайдеш сили коли важко.
Де б не був шукай стежку до Бога
Він вкаже істинну путь у світи.
Воскресне дух -життя перемога
Із ним зумієш до висот зрости.
Ти, шануй, і цінуй все те, що твоє
По можливостям, допожи людям.
Перед ближнім не згуби лице своє
Обіцяв, хай жаба не давить груди.
А коли , ти пізнаєш важкий труд
Із чола впаде хоч крапля поту.
На устах відчуєш солі пуд
Тоді будеш шанувать банкноту.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Я БЕЗ ТЕБЕ
Я ,без тебе, як небо без сонця
Що проливає день у день дощі.
Пташка, що змокла у віконця
Так, прагне земне тепло для душі.
Я ,без тебе ,як корабель в морі
Який заблукав в сизім тумані.
Немов маяк в синім просторі
Осяює пристань на світанні.
Я, без тебе немов би журавка
Несу тягар на тендітних плечах.
На березі річки немов мавка-
Прокладаю до тебе путь в снігах.
Я, без тебе немов тополя
У якої вітер з віт рве листя.
Вже полудень дня- посеред поля
Жду тебе ,як сонечко із захристя.
А, без тебе у журбі літній сад
Що зародив нам медові плоди.
Догоріло літо вже листопад...
Без тебе -шумлять ясени...холоди.
Я, без тебе ,як без води річка
Спрагла земля немов у пустині.
Я, без тебе, як без зірок нічка
Згораю у журбі ,самотині.
Я, без тебе на дорогах життя,
В роздумі, не знаю куди іти...
Так хочу притулитись ,як дитя
Відчути плече , щоб поруч був ти.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Ще вчора була дівою святою
І вірила в казку, чудо, диво.
В садочку цвіла квіткою -весною
І дивилась на зорі мрійливо.
Прийшла чорна хмара ,забуяв вітер-
І зруйнував дім, гніздечко в пташки.
У небес шукаю слова із літер
Коли тривога на душі важко.
Із очей ллються калинові сльози
В голові осів туман до млості.
Падає дощ сипле град... і морози...
Благаю сонечко з високості.
В гарної квітки було стільки планів
Все ,те що мріяла не збулося.
І душа страждає від хмар-титанів
Від вітру, гріз сивіє волосся.
Вітер зламав мрії в троянди весни
Рукою зронив пелюстя до ніг.
Я, весною відчула холод зими
Впала на землю...покрив білий сніг.
Він ,вирвав з коріння калиновий сад
Стоптав квіти троянди в розмаю.
Лелек розігнав по-світу , як листопад
І зламані долі в тихім раю.
А не для всіх зацвіла цвітом весна
Калина стала з святої грішна .
Від гріз, вітру зів'яла... з рос - ожила
Її дух ростить - зірка всевишня..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Я дякую Тобі, Отче Небесний!
За віру, надію, пресвяту любов!
Ти в моїй душі є гість почесний,
З Тобою відчуваю радість знов!
Господи, з Тобою все здолаю,
Ти є світло для світу і хліб життя.
Отче, Тобі Алилуя співаю!
Ти - мій батько, а я - Твоє дитя!
В молитві відкриваю свою душу,
І у відчаю молюсь до Тебе.
Ти - сонечко, що зігріває в стужу,
Мій мир в душі та пречисте небо.
Минають за часом століття, віки,
І минають князі, царі на троні.
Святий Господь на землі є завжди
В ореолі сонця в небесній іконі!
Я прошу, мій Боже, захисти, спаси
Від усіх ворогів, що кривдять мене.
Зціли словом мій дух із води, з роси,
І благослови моє життя земне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Життя ,як бурхлива ріка
Тече понад берегами.
Повір, все у божих руках
Бог — Небесний цар над нами.
З тобою Боже ,життя — рай!
Душа радіє, як дитина.
Прошу у мій дім завітай!
І благослови долю сина.
Господи у твоїм храмі
Я, віднайду благодать, мир.
Слово лікує від шрамів
Боже світло — святий псалтир.
Мій Боже ти, добрий пастор!
Подаєш міць, руку в біді.
Не дай сироті пропасти
Дай сили, міць... втіхи в труді.
Я, прошу захисти, спаси!
Від ворогів у важкий час.
І пожежище погаси
Що спалює у попіл нас.
2-------------------------
АНГЕЛЕ - ОХОРОНЦЮ!
Ще в лоні матері дитини
Від народження аж до смерті.
Посланий Ангел для людини
Дорога життя в конверті.
Посланий з небес — Ангел божий,
Який дає нам нести свій хрест.
Захистить від бід в час тривожний,
І веде на гору Еверест.
О Ангеле, мій Охоронцю !
Ти Надійний Покров, захист мій.
Ти світло боже у віконцю ,
Пречисте небо — мир, спокій мій.
О Ангеле, мій Охоронцю !
Моя доля у твоїх руках.
Ти сонце ясне у віконцю
Світло, яке осяює шлях .
Слухай голос янгола небес
І серце відчує тривогу.
Він насіє тисячу чудес
І вкаже тобі путь в дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2022
Я, дякую тобі, Боже за життя!
Що з бурхливих хвиль возніс до небес.
Ти, спаситель, лікар-душ, вчитель життя
Словом лікуєш, знімаєш стрес.
Я, дякую тобі, Боже за цей день!
Що бачу сонечко цей прекрасний світ.
За хліб святий, що споживаю щодень
За добро , що налився в саду плід.
Я, дякую тобі, Боже за любов!
Що любиш мене немов батько дитя.
Кличеш у молитовний храм знов, і знов,
Захищаєш від біди, горя-життя.
Я, дякую за надію серця стук!
Що живу, мрію, дихаю в повітря.
Приймаю святе причастя з твоїх рук
В темряві, тумані я бачу світло.
Я, дякую за підтримку кожен крок!
що впавши, ти підіймаєш на ноги.
За твої поради життєвий урок
Що відкриваю Всесвіт у світи дорогу.
Я, дякую за твій Всевишній голос!
Ти, пречисте небо в мені.
Я, зростаю духовно в стиглий колос
Віддаю уклін за всі скарби земні.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
О, cкажіть, що то за країна така?
Де живуть не люди, а стадо баранів.
Лживий язик хає життя в козака
Сам живе в рабстві,в неволі шайтанів.
Дивися на них немов дикуни,
Які нападають на невинну жертву.
Хмільні, а на язик гострі вони
З народами світу ведуть вічну битву.
Живуть немов у середньовіччі
В хатці пушкіна без газу, світла, води.
Немає мізків тупі, сліпучі
Сплять в болоті й не треба їм свободи.
Там живе ванька, льоха, анфіса,
Чешуть язиками ведуть в блуд народ.
Руський канал шоу служить у біса
Приймає медалі ,а еліті закриває рот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Любов сліпа, як закоханий по вуха
Милуєся ,який прекрасний білий світ.
Летиш, як птах коли зима, завірюха,
Щоб в снігах для неї віднайти первоцвіт.
Живеш в ілюзіях з надією на щастя,
Як любиш до безтями -пробачаєш все-
Із часом згасають почуття, багаття...
байдужість , як грім твою душу потрясе.
Серце розіб'ється, як бокал на друзки,
Дрібненькі осколки, які ранять душу.
Вчорашні мрії пакуєш у валізки
Падає дощ ...ти, бачиш сонце в калюжі.
Під одним дахом без ласки важко жити,
В самоті, журбі згасають дні за днями.
Мовчки, одне біля одного ходити,
Відриваєшся від землі летиш світами!.
Як відштовхує любов тебе на відстань
І до серденька свого спалює мости.
На березі надія не знайдеш пристань
І твоя молодість згорить від самоти.
O, не ходи ти, сумний наче день в тумані!
Ти ,молодий у тебе все, ще впереді.
Шукай своє щастя і долю в коханні
Щоб до зір злітати ,як білі лебеді.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
ПЛАЧЕ ГОСПОДЬ СВЯТІЇ ІКОНИ!
Життя - від народження до смерті
Господь відміряв для нас певний час.
Написав земний шлях в конверті
І благословив кожне ім'я Cпас.
А коли зійде на трон людина
Думає,що може гнобить життя
І їй під силу всяка вершина
Що їй належить космос і земля.
Плаче Бог, плачуть святі ікони!
що горить, палає в огні земля.
I б'є в голосні небесні дзвони
О, Зупинись людино, благаю я !
Ти, у молитві встань, на коліна!
І у Господа прощення проси !
Подай руку, як плаче дитина!
І від огненних гріз - життя спаси.
Думаємо, що сильні, всемогутні,
Прийшли у цей світ, щоб панувати.
Що ми є величні ,та й безсмертні,
Ближнього можемо ображати.
Життя від колиски до краю літ
Бог написав нам довгу земну путь.
Ми, прийшли у гості у божий світ
Щоб пізнати основу - життя суть.
Ніхто із нас не знає своєї долі,
Яке майбутнє, що завтра чекає?.
Страждаєм від бід, горя, недолі
Наше життя, як свіча згасає.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Чи можна мовчати, сидіти тихо?...
Коли йде війна... біда, горе, лихо.
І казати ,''що моя хата скраю''
Коли кат в невинне дитя стріляє.
Чужак розпустив орлині лабети
Спалюють міста і села ракети.
Знущаються під дулом автомата
Спалює наш дім у попіл гармата.
Прийшли до нас зі зброєю чужинці
Принижують за те, що українці.
Підпалили стигле зерно у полі,
Щоб від голоду пухли від недолі.
Я Україна! - ви, дочки та сини!
О ні, немає моєї тут вини!...
Прийшли вороги до нашої хати
Хочуть вас в рабство, в неволю загнати.
Я Україна - ваша мати земля!
Дала вам мову ростила, берегла .
Захищала від гріз, дощу рукою
годувала хлібом, поїла водою.
Щоб ви стояли стіною за мене
В бою захистили дім, все священне.
Віру, храм, солов'їну мову, пісню.
З нею йшли у світ в епоху новітню.
Я витримаю на світі всякий біль
Тільки не сипте на мою рану сіль.
З'єднайтесь докупи в одну родину
під стягом синьо жовтим - Україну.
Там де йшли кроваві бої у полі
Засійте зерно пшениці для долі
І на ньому зацвіте червоний мак
Пом'ятайте, за, що пролив кров козак!
Боровсь за перемогу -мирне небо
Щоб на столі святий хліб був у тебе
В саду соловейко співав калині
Щоб добре тобі жилось в Україні
Чи можна мовчати у жорстокий час?
Коли чужинець гнобить знищує нас
Казати, що ніц не бачу, не чую...
Коли розпинають душу святую.
-------------------2-------------
О, cкажіть, що то за країна така?
Де живуть не люди, а стадо баранів.
Лживий язик хає життя в козака
Живе в рабстві, ярмі, в неволі шайтанів.
Дивися на них немов дикуни,
Які нападають на невинну жертву.
Хмільні, а на язик гострі вони
З народами світу ведуть вічну битву.
Живуть немов у середньовіччі
В хатці пушкіна без газу, світла, води.
Немає мізків тупі, сліпучі
Сплять в болоті й не треба їм свободи.
Там живе ванька, льоха, анфіса,
Чешуть язиками ведуть в блуд народ.
Руський канал шоу служить у біса
Приймає медалі ,а еліті закриває рот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
О скажи ,хто ти така людино?...
Думаєш ,що Бог -Володар землі.
Зійшла на трон...літаєш орлинно
Прагнеш слави своєму імені.
Кажеш, що Всемогутній, сильний цар
У тебе влада у твоїх руках.
Що на коні і відважний лицар
А народ ,то твої раби в ногах.
Літаєш орлом до зір вище хмар.
Думаєш на троні царя вічно.
Втратив розум, себе...немов дикар
В очах світу -ізгой...кат одвічно.
У храмі розписав свою ікону
Немов Ангел, птах миру на землі.
Йдеш у храм до воскресного дзвону
Ставиш хресне знамення на чолі.
Клонися Богу біля олтаря
А уста, завдають ближньму болю.
Граєш різні ролі доброго царя
Руйнуєш чужий дім чужу долю.
Мовчки Всевишній спостерігає
Як від злобних рук згорає життя.
З уст поета словом промовляє:
"Зупинись, кате не вбивай, дитя!".
Плаче, Господь з високого неба
Сльози, чисті -пречисті ,як сльоза.
Бачить, як горить колос на стеблах
Людина зайшла за межу за..за...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
МУЗИКА, МУЗИКА, МУЗИКА
Музика, це висота -зорі ясні
Магічна струна вабить до себе нас.
Я відриваюсь у даль від землі
Запрошую тебе до танцю на вальс .
Грає музика, музика, музика,
Веде нас до ясних зірок у політ.
Грає музика ,музика ,музика,
Передає Вселена усім привіт.
Твоя рука в руці... і очі в очі,
Ти, поряд в обіймах... земля йде з під ніг.
Щаслива щира усмішка жіноча
Так запалює вогонь в жилах моїх.
Б'ється серце... у висках стукає кров
Горять святкові свічі, та лампадки .
Музика зближує закоханих знов
І рум'яніють лиця від зарядки.
Лунає скрипка, саксофон, гітара,
І їхній спів злився в ритм воєдино.
Всі танцюють у цім вальсі по -парах
Вдихають мить щастя -адреналіном.
Грає музика, музика, музика,
Веде у казковий рай до блаженства.
Грає музика, музика, музика,
Зводить почуття до шаленства.
Ми, з тобою як лебеді кохання
будемо у цім вальсі танцювати.
Впаде зірка, загадаємo бажання
Щоб у любові дві долі звінчати.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Ти, княгиня серця моїх ночей
Моя зірка між тисячу зірок.
Ти, моя роза...а я твій Орфей,
З твоїх уст п'ю - цілунок ковток.
Демонструю тобі свою любов
І відкриваю світлі почуття.
Звільню тебе із зимових оков
І подарую Всесвіт - небеса.
Скільки тре буду тебе чекати
Щоб з тобою іти разом по - житті.
До півночі сонети співати
Щоб звінчати наші долі на землі.
Твої очі синя-синя блакить
І в них тону немов у морі.
Літо нам дарує прекрасну мить
Щоб знайти зірку щастя в просторі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Нам судилось взяти в руки зброю
Захищати свій край від ворогів.
Освятить волю своєю кров'ю
Майбутнє для наших дочок, синів.
В жорстокий бій покликала війна
Проти тиранів і нових царів.
У нас вибору іншого нема
Життя - воля,або смерть для ворогів.
Не віддамо ні клаптика землі!
Стіймо, брат, за брата...свій за свого.
Нехай не спалюють жита в ріллі...
Не беруть хліба з поля чужого.
Ми, спимо в окопах на увесь зріст
Стоїмо в заметіль, в спеку ,і в дощ.
Пишемо історію- новий зміст
Щоб би кожен був пан серед вельмож.
Від крилат ракет залізо горить
Проб'є наскрізь бетонну стіну.
Усі хочемо цей світ долюбить
Збудувать з руїн Вітчизну свою.
До святих ікон моліться за нас!
Запаліть свічу за убієних солдат.
Згадайте їх імена в мирний час!
В честь героїв посадіть калин сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Душа оголена до нерву
Під очима синці на лиці.
Сили черпну з віри резерву
З молитв небесної світлиці.
Віра, надія - це мої крила
У любові ведуть до життя.
Навіть коли я безсилла
Піднімають на ноги дитя.
В дусі, відчуваю опертя
Тугу, тривоги жену з думок.
Коли , ще б'ється серцебиття
Я, роблю до життя твердий крок.
Життя ранило мою душу
Я злій недолі не корюсь.
Заради рідних жити мушу
Йду до мети... Богу молюсь.
Зустрічаю сонце новий день
Купаюсь у пахощах квіту.
Приймаю причастя із пісень
Всякі земні блага дає літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
О, ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ ПРОСТО ЖИТИ!
О, яке це щастя просто жити!
бачити, як сонечко світає.
І у новий день двері відкрити
Чути, як соловейко співає.
Прекрасному світу усміхнутись
Вдихнути у свої груди повітря.
До п'янких трав в росі доторкнутись
Летіти вище білих хмар вітром.
Впасти дощем на листячко вишні
Напоїти від жаги спраглий сад.
Зустріти сонечко із Всевишнім
У надвечір'я -літній зорепад.
Шануйте кожну мить, кожен час!
Любіть, того хто поруч з вами.
Бо життя -один раз цвіте для нас!
Запалюйте свято ви, словами.
Любіть, життя -старійте красиво!
щоб незнати страждань, біди, болі.
І розправляйте крила мрійливо!
І дякуйте за все своїй долі.
О, яке це щастя просто жити!
Знайти рідну душу. на землі.
З нею радість, тугу ділити
Злетіти за обрій ,як журавлі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
СКОРО ОСІНЬ, КОХАНА!
З дерев опадає багряне листя
Закружляв їх вітерець у танку .
Лелека закурликав над обійстям
Ясень зажурився рано-зранку.
Пливуть сиві, сиві- сиві тумани
І відлітають у даль журавлі.
І дні за днями немов би прочани
Віддають поклін сонцю на землі.
Скоро осінь, кохана, скоро осінь!
Літо відцвіло в зеленім гаю.
Нехай не лякають дощі, сніг, грози!
З тобою все на світі здолаю.
Швидко згасають роки як зорепад
Посріблила осінь наші скроні .
Так хочеться літа ще в листопад
Зловить прекрасну мить у долоні
Я нарву з поля незабудок букет
Як твої очі блакитно - сині.
Залишу, як спогад у пісні сюжет
Насіють зір крила лебедині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
Я віднайшов старий- старий альбом
А в них фотографії давніх літ.
Заметіль, мете снігом за вікном
Зима люта засніжила твій слід.
Дивлюсь на фотографії твої
Ти, із них усміхаєшся мило.
І до тебе летять думки мої
Плаче небо ...в душі задощило.
Я ,живу мріями лиш, про тебе...
Люблю,тільки одну тебе мила .
Згадую твою мову...твій щебет
У мріях, розправляю крила.
А без тебе ,так мені самотньо
Дні, за днями згасають ,як свіча.
Біжить час, як вода - незворотньо
Знаєш твого тепла не вистача.
Я, не забув тебе, пам'ятаю!
Бережу всі подарунки твої.
Як лебідь лебідку жду, чекаю
Щоб явилась у спраглі сни мої.
Довжелезна відстань поміж нами
Ти, дарунок неба -моя любов.
Я, чекаю весну з журавлями
Щоб віднайти стежку у наш рай знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
МУЗИКА МОРЯ
Я люблю літо, пальми - тихе море,
Як білі чайки кружляють над водою.
Золотий пісок, небо прозоре,
Як до берега плюскоче шум прибою.
Літнє сонечко ласкаве, привітне
Випромінює проміннячко до землі.
Таке синьооке небо блакитне!
Веде з океану з плавання кораблі.
Стою на причалі...слухаю море
Милуюсь, як кружляють чаєчки милі.
Як дзеркало море чисте прозоре!
Сонце цілує срібноголосі хвилі.
Морські хвилі розчісує вітерець
І хоче впіймати сонечко в долоні.
Біжить, як птах окрилено навпростець
Де омивають берег бризки солоні .
Літо, літечко купається в морі
Чайка вимірює чистих вод тисяч миль.
О, яка тут благодать у просторі!
Слухаю музику моря спів диво-хвиль.
Плюскоче море миє ноги босі
На піску змиває сліди ,де ходила.
Вже є сивина на моїм волоссі
Я у мріях розпускаю вільні крила.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
СКОРО ОСІНЬ, КОХАНА!
З дерев опадає листя багряне
Закружляв їх у танку вітерець.
Вдихни мила у повітря зоряне
золотого літа квітки вінець.
Пливуть сиві, сиві- сиві тумани
І відлітають у даль журавлі.
І дні за днями немов би прочани
Віддають поклін сонцю на землі.
Скоро осінь, кохана, скоро осінь!
Літо відцвіло в зеленім гаю.
Нехай не лякають дощі, сніг, грози!
З тобою все на світі здолаю.
Ми, пройшли з тобою стежку - лан життя
Посріблила наші скроні осінь.
А назад на жаль немає вороття
Моя любов зігріє тебе в морози.
Я нарву з поля незабудок букет
Як блакитно - сині твої очі.
Залишу, як спогад у пісні сюжет
Наше літо у серці жіночім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
У цієї жінки залізний характер
ЇЇ дух викутий зі сталі війни .
А серденько поранив вражий реактор
Єдине дитя вбили руські сини.
Її серце виплакало океан сліз
Безсонними ночами в подушку.
Вона птахою летить до білих беріз
Від білого світу хова усмішку.
О ,скажи святу правдоньку руська мати!
Кого носила під своїми грудьми .
Дай, мені отвіт, як твого сина звати ?...
Чому він катує дитя своїми чобітьми.?
Він взяв у свої руки зброю стріляє
Знущається і вбиває невинних .
Довгий язик та дикий мат дошкуляє
Він мародер, вбивця з роду шалених.
З московських боліт прийшли кати, чужинці,
Фосфорні бомби спалюють все живе.
Вбивають за те ,що ми є українці!
Міна з коріння калиновий сад рве.
Літо. жнива... горить дім... у вогні земля,
Золоті колоски стиглі зернята.
Знищує найкращих синочків москальня
Летять у вічність наші соколята.
Мати свій біль страждання стискає в кулак
Від горя, як голубка посивіла.
На полі бою син зацвів немов би мак
Обпалені її пташині крила.
Співає колискову над труною сина
Віддає йому палку любов земну.
ЇЇ син є герой- мати Україно!
На прощання дарує пісню свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Я, так люблю харизматичний голос
Я, так люблю харизматичний голос
Співця, який артистично подає спів.
Що підіймається догори волос
Біжать по тілу мурашки від ніжних слів.
Виточив, цей голос небесний коваль
Вабить, манить... притягує нас до себе.
Дав Бог талант... він є митець- скрипаль
На різних інструментах грає для тебе.
Потужний оксамитний голос співця
Віртуозно володіє божим даром.
Гармонія співу ллється у серця
Солодить, як пахощі квіту нектаром.
О, заспівай скрипалю ніжну пісню !
хай моє серце не плаче, а радіє ...
Я попрошу небес зірку вечірню
Нехай в земнім раю нам щастя насіє.
Струна музики немов морські хвилі
Переливаються з голосом до висот.
Вдихаю повітря в зорі на милі
Ковтаю насолоду із високих нот.
Хай сонечко миру зійде у блакить
І променем веселки обніме мій край.
Хай літній дощ вогонь війни погасить
Цвіте у піснях наш милий- тихий рай.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
ВІДЕНСЬКИЙ ВАЛЬС
Дзвенить, так святково музика любові
У високій октаві віденський вальс.
Осінь запалює вечори казкові
І запрошує на білий танець нас.
В скрипки наче у жінки голос сопрано
І скрипаль ключем ноту підбирає.
Дозволь ,взяти тебе в обійми кохана!
Музика нам першу зустріч нагадає.
Ти, зроби крок вперед, крок назад, по кругу
Закружляємо, як лебеді з тобою.
Підніми голову...з плеча скинь напругу,
Відчуєш легкий політ ти зі мною.
Лунає музика, музика, музика,
Мов хвиля моря набирає висоту.
Прекрасну мить нам дарує Галактика
Веде у казковий світ-осінь золоту.
О, музико моя чарівна Богине !
Ти, троянд блаженного раю -ковток.
Немов би красуня весна княгиня
Солодить мед пахощами із квіток.
Знімає свого капелюха Листопад
Він стоячи маестро аплодує.
Ніжний звук скрипки, як сонячний променад
У танці білих лебедів віншує.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
В літнім садочку біла ружа розцвіла
мов наречена у білій фаті.
Поміж ніжних квіток королева вона
У її рай летять пташки крилаті.
Біла ружа, біла ружа, біла ружа
Квітка кохання, ніжності, краси.
Вона зігріє у заметіль зими, стужу,
Подарує свято - пісню весни.
Біла ружа, біла ружа, біла ружа,
Зелене листя, гострі колючки.
Так вабить до себе квітка княжа
Не зривай голими руками ти.
Хто мальву ружу полюбить, покохає,
Нахилить пречисте небо- зорі.
Вона з ним своє серденько поєднає
І запросить у вечори казкові .
Біла ружа, біла ружа, біла ружа
Полум'ям любові згорить до тла .
Ти, люби її, кохай- мій милий друже!
Бо це доленька навіки твоя.
Ти, не зривай ранню квітку нехай цвіте!
Не зрони, пелюстку шальним вітром.
Шляхетна душа немов сонце золоте
Осяє твою путь у казковий рай -світлом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
А моя земля пахне рум'янком
І духмяними травами в росі.
Розцвіла ,як соняшник світанком
Усміхається край села в красі.
Небо голубе немов льон синій
Сонечко розпустило пелюстки.
Щебече до ночі хор пташиний
Кличе ластівку на берег ріки.
Мальовничий пейзаж на картині
Верба над ставочком... поля, ліс, гай.
Отча рідна хата на долині
Вишневий сад немов би справжній рай.
Розцвіла мальва ружа під вікном
Запашив солод аромат подвір'я.
На ясені лелека змахнув крилом
Розсипав на щастя мені пір'я.
Червона калина біля воріт
Зорить ,де пахне п'янко матіола.
Земля убралась у пахучий квіт
Витає благодать божа довкола.
Літає мала ластівка над водою
Слухає мелодію літа до нічки .
Водограй дзвенить дзвінко луною
І єднає два береги у річки.
Відлуння лине до діброви
Де ясен день збирає малину в дзбан.
Сховався в лісові хороми
Радіє літу- літечку немов пан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Погляд синьооких очей ,як алмаз
Він проб'є глибоко серце стрілою.
Притягує немов зірка в небі враз
І манить в казковий світ за собою.
Ця дама -немов королева сніжна
На ній платтячко- осяйне, блискуче .
Чарівна, елегантна ,недосяжна...
Підкорить кожне серце чоловіче.
На відстані притягує до себе
А поряд відштовхує ,як цариця.
О, зупинися, вона не для тебе!
Погубить твою долю, ця левиця.
Волосся білосніжне немов би сніг
А лице загримоване рум'янком .
Опухлі губи окрутять тебе в ріг
Гострий язик ,як в змії вкусить ранком.
А любов є сліпа,не бачить горба-
Озолотить раба і зробить паном.
Вознесе до зірок старого граба
Встелить до ніг квіти золотим ланом.
Шукає панича, і товстий гаманець
Щоб був мерседес, розкішна вілла.
І , шелестів немов листя папірець
Любить купатись в перлах Камілла.
--------2-------
ТИ КНЯГИНЯ СЕРЦЯ МОЇХ НОЧЕЙ
Ти, княгиня серця моїх ночей
Моя зірка між тисячу зірок.
Ти, моя роза...я твій Амадей,
Із твоїх уст п'ю-цілунок ковток.
Демонструю тобі свою любов
І відкриваю світлі почуття.
Звільню тебе із зимових оков
І подарую Всесвіт-небеса.
Скільки тре' буду тебе чекати
Щоб з тобою іти разом по-житті.
Допівночі сонети співати
Щоб звінчати наші долі на землі.
Твої очі синя-синя блакить
І в них тону немов у морі.
Літо нам дарує прекрасну мить
Щоб знайти зірку щастя в просторі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Цвіла ружа у вишневім саду
Соловей милувався красою.
Казав, що кохає, любить одну
Ніхто їх не розіллє водою.
Ой, не ,та гарна квітка ,що цвіте!
А та, що вміє щиро любити.
Має добру душу ,серце золоте-
І любов'ю зуміє зігріти.
Ружа в саду цвіла ,як пава
Залицялись до неї явір ,клен ,бук.
Сяяла немов зірка яскрава
Захищалась від лукавих рук.
Соловей ніжні пісні співав
Закохав у себе квіт ружу .
А своє серденько іншій віддав
Залишив в мороз в стужу.
Якщо вірно любиш, то кохай!...
Цілуй, цілуй солодкі уста..
Від вітрів, дощу, гріз захищай
Хай для неї квітне -осінь золота.
Ти, не проспи свою любов, щастя!
Будь, щасливим... пий, щастя ковток.
У любові приймай причастя.
Під зорепадом - розмаю квіток.
Були ,як лебеді кохання
Немов би дві зорі високі.
Любились, кохались дорання.
Злітали у світи широкі.
Та вдарила блискавиця
Розколола небо пополам.
Розлучила громовиця
І залишила в душі шрам.
Одна доля солодка ,як мід
А інша гірка немов полин.
Втрачаєм любов шукаємо слід
Весну, поміж зим хуртовин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
Тримайся неба, коли тобі важко!,
Як язиком змія вкусить душу твою.
Шукай Бога і молись, як монашка,
Щоб пізнать на землі життєву суть свою.
Тримайся неба, як за соломинку!,
Як падаєш вниз у глибокий океан.
Молись і вітер розвіє хмаринку
В темряві побачиш світло - золотий лан.
Зійде сонце у благодаті Бога
І вкаже в тумані тобі путь у світи.
І, зроби правильний вибір в дорогу
Знайди себе, щоб не згубивсь у тьмі ти.
Та, вирви із коріння чортополох,
Що заважає зрости тобі у життя.
З голови викинь непотрібний мотлох
І думай, нехай душа цвіте в небеса.
Ти, не здавайся, не опускай руки !
І не будь, жертвою у жорстокім світі.
Не завдавай , сам собі болю, муки-
Глянь, навкруги, як цвітуть сади на вітті.
Вдихни у пахощі... слухай шум дібров,
Як в зелен гаю соловейко співає.
Всім кого любиш... віддай свою любов
Хай печаль, смуток за водою минає.
Дороги в минуле немає назад!
Думай, мрій, і трудись, щоби знову жити.
Повільною ходою іди в листопад
Щоб хто поруч з тобою долюбити.
Коли ти, пізнаєш важкий труд
Із чола впаде, хоч крапля поту.
На устах відчуєш солі пуд
Тоді будеш шанувать банкноту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022