| Сторінки (30/2920): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
А за серпнем, вже- золота осінь!
В зажурі ,стоять пречисті дні...
Закружляв лист із верболози
Плаче захмарене небо в сльозі.
Літо, птахом розправля крила...
У вирій летить за журавлями,
дивлюсь ,де є мій птах сизокрилий
Жду ,його осінніми вечорами.
Розстеливсь, туман сизий сизий...
Розніжилось ,сонце в пелені хмари
далека ,відстань між нами милий
Сумна, у журбі я ходжу без пари.
Падає холодний дощ за вікном..
Бачу, твою тінь в золоті осіннім...
Між верховіттям змахнув крилом
Чому так рано, прийшла пора осіння?...
А за серпнем, вже Золота осінь!
Я шукаю ,своє літо тихий рай
Бо серденько ,ще зігрітись хоче
З любим злітати під небокрай.
М ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018
Прощавай літо -моя золота пора!
Співуча пташко замріяна панно!
Райдужні світанки- молодосте моя
Я співаю, тобі красуне Осанна!
Блаженний червень наливає сади
Зірвати ,у відерце плоди медові-
Зігріває цілунком з сонця і роси...
Пахнуть, матіоли вечори казкові.
Красень липень увінчав липу золоту
Веде ,у гай трави духмяні запашні...
Без пари, пташка колише печаль свою-
Шукає ,доленьку ясні сонячні дні.
Я біжу, босоніж у роздолля, поля,
Вдихнути, у аромат польові квіти,
Скупатись, у річці у водичці Дністра,
Зібрати ,урожай стиглі колоски літа.
Заховалось ,сонечко в тумани на мить...
розстелився, сизий туман над ставами-
Серпень, віє холодні ранки дощить
Літо, спішить у вирій із журавлями.
Дякую ,літо за сонцедні зореночі!
У садочку ,за солодкі медові груші
тепло, що зігріває серце жіноче..
І зорю, що з моря привела на сушу.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804228
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.08.2018
НЕ ПОСПІШАЙ ,МОЄ ЛІТО У ОСІНЬ!
О не поспішай, моє літо у осінь!
Не поспішай, не відлітай птахом удаль!
Прошу, тебе зупинися мить, ще трохи!
Дай, налюбуюсь, як квітне, цвіте розмай!
Намалюй, сяючий -рожевий світанок!,
У вікні-схід сонця золотій короні,
Я своїй доленьці скажу:"Добрий ранок",
В обіймах ,зацілую уста долоні.
У садочку ,нарву троянди червоні...
Увінчаю ,пелюстками на покривалі,
Доранку ,заласкаю у ніжнім слові...
Поведу ,до зір ,де нема.зими печалі.
Запрошую ,друже у зоряне літо!,
Поглянь, як зоріє волошка у полі?,
Над берегами ,шумлять кленові віти-
Тут все для двох ,для щастя, та любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2018
БЛАЖЕН МУЖ ЯКИЙ БАГАТИЙ ДУШЕЮ
Блажен ,той муж ,який багатий своєю душею?...
та світлі думки ,у нього –священні письменна...
Запалює, смолоскипи вечірньою зорею
Будує, міст сходинки до небесного вівтаря.
Стою ,під відкритим небом ніби хати не маю...
На рахманській землі, думи розпирають маківку..
Вже по землі ,не ходжу ,а птахом увись літаю...
Сяду на човен місяця попливу на спасівку.
Я мовчки, люблю спостерігати за божим світом...
у житті, не люблю базік у кого довгий язик,
І до півночі, розмовляю із нічкою з літом,
В моїй душі, до запаморочення втомлений лик.
Борись ,мій народе здобувай волю свободу!...
Допоки, ходити блудною вівцею голодним?...
Будь господарем, щоб не пити заржавілу воду...
щоб між світами ,стати шляхетним і благородним.
Наймогутніше ,найсильніше царство є у царя?...
Де зоране ,засіяне поле, і не в бур'яні,
Меле ,млин жорна щодня білий хліб смакує дитя...
Вітри ,дують не з давнини ,а колишуть сонцедні.
А я красним слівцем, розгадую кросворди життя...
Загубилась, у лабіринтах питань зайшла в тупік ...
Стріляють ,вбивають, війна морить голодом дитя...
хрести, домовини, отруюють двадцять перший вік.
кидають мідяки, як собаці обгризлу кістку
з загашника ,несуть в офіру з чорного портмане...
ставлять на коліна, та тешуть тоненьку різку,
наказати, не слухняних за не послух кабаре.
свій ,серед своїх розпн'ятий на морозі і босий ...
Мужновладці ,пишуть солодкі закони для себе,
Щоб добре жилось .у.народу ,ламають зуб гострий...
Підпалюють, живу правду ,хай горить хата у тебе?...
Білий день ,як чорна ніч потопає у людській крові...
Покликані , у бій кривавий у спалені степи ...
Іде караван ,у пустині верблюди одногорбі...
На стрітення ,до воскресіння Месії -ідуть раби.
Регоче лукавий дурисвіт шпигунський вояка,
європейській шестірці диктує свої правила гри...
Вашінгтон ,у окулярах підтакує неборака...
Будує, вавілонську піраміду ,міф куди іти?...
А тим часом ,добрий цар розщедрився на мідяки...
Виточує ,на станку серп ,як блискавку серед грози...
Відкрив двері ,до Варшави, і пішки ,туди іти ...
Одні ,добровільно на війну,а інші у світи ...
До чого дожили ,для знищення штампуєм зброю ...
Людина , не людина, а орангутанг ,шипанзе...
Стала ворожнеча , розкол нема миру спокою.
Без моралі ,цінності , відсутнє духовне святе...
Ей ви там ,на верху хижі орли , сини бездари?!...
Ви людське життя ,гнобите без цукру і солі...
Скажіть ,,а чи не боїтеся небесної кари?
За материнські сльози, вдову ,сироти недолю.
Людина ,не живе ,а існує протухли речі...
Не доїдає, затягує ремінь, з липи п’є чай.
з усіх сторін ,б’ють під дих...у сльозі очі малечі,
страхіття війни ,мара ,ходить з автоматом бабай.
Велику думу ,думають вельможні пани панянки,
,на верху. у раді виспляться в теплі і добрі,
І не рубає, дрова для воєнної землянки.
І в мороз на ходу не їсть засохлі калачі.
О моя земле ,змучена вистраждана потом кров’ю,
На тебе плюють ,зайди ,заброди ,чухринці кремля...
чути плач ,рев,і стогін запрягли в кайдани долю...
яким курсом пливемо ,що тягне на дно корабля?
Вмирають села ,і в зажурі хата у кропивах...
Чорне вороння кр’яче ,несе сумну звістку з війни,
На колінах, в домовині вітаєм дочку сина,
Ховаєм ,молодий цвіт і ростуть дубові хрести.
Село ,топиться в болоті від сліз святого неба...
у столицю ,далеко завищений тариф на проїзд,
Місто мовчить, чекає милості...надія на себе,
Розкололось ,небо надвоє від напруги хмар гріз.
За тридцять срібних стріляють у спину із-за кущів
перевертень гвалтує жбурляє в обличчя каміння,
розбрат ,біда ,і горе від кремлівських шпигунів...
підняв ,руку брат на брата і гине цвіт коріння.
На голову ,немов обвалилась крижана лавина
а сніги засипали груди нема чим дихнути ,
кричу у світ ,рятуйте у біді Україна...
біль ,пекучий скажений у душі не дає заснути.
В людській подобі від жадності прогнила утроба,
Від лже новин ,осліпли, оглухли не чують, не бачуть ,
У верхушці як на базарі найновітніша мода?...
Вельможі ,роблять пір на весь мір хмеліють і скачуть.
Хтось марить ,славою, багатством яхтами віллами
А хтось, не знає ,як до завтра у злиднях прожити...
а в окопах ,стоять в зимову ніч під прицілами...
Воює кіборг, мріє на землі у мирі жити.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804041
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2018
ДИВЛЮСЬ НА МАМИНУ СВІТЛИНУ
Я дивлюсь ,на фото , мамину світлину...
Скільки у неї ласки світла доброти?...
Коси посивіли, а я ще дитина...
В літнім садочку ,немов троянда з роси.
Хочу притулитись, в обійми до неї...
Відчути, захист, тепло ангельське крило...
Матуся ,- немов Мадонна у лілеях...
У біленькій хустині заквітчане тло..
Цілую личко і натруджені руки,
Шукаю, дитинство повсюди сліди...
Відлунюють, тихі кроки ,слова звуки...
Вона підкрадається у казкові сни.
Молюсь ,за неї за її вічний спокій...
неня , витирає з моїх очей сльозу,
Біжить, за водою час –молоді роки
Бачу ,погляд щирий усміхнену молоду.
Матуся мій храм душі, -святе причастя...
Мій небесний дзвін моє небо – висота...
Розмовляю, з нею дарує крихту щастя...
І розраджує – вечірня зіронька моя.
М ЧАЙКІВЧАНКА
2012 0510
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803906
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.08.2018
НАД СВІТОМ ЗІЙДУ СОНЦЕМ ВЕСНИ
Я над світом зійду сонцем весни
Розпущу проміння довгі коси
Від подиху розтане сніг зими
Зашелестять листям верболози
Осяю день в долонях осяйних
засію роси у безкраї поля
і проросту в колоссях золотих
Від сонця наллються буйні житта
Вдихнеш у груди пахощі духмяні
У польові квіти–квітучий май
і твій дух воскресне – на світанні
птахою поведу де водограй
Збудеться твоя бажана мрія
і усміхнеться мак на толоці
Весняний посів- зими надія
Дужі крила тверда хода у кроці
Я над світом –зійду сонцем весни
пригощу - у благодатнім слові
Намалюю світ божої краси
Подарую мить у місячній підкові
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803854
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 21.08.2018
ВОСКРЕСНУ МУЗОЮ
Я пролл'юсь дощем водограєм по світу
Торкнусь тебе і мільйон сердець струною
У душі зацвіту трояндою літа
Напою з джерельця живою водою
Воскресну музою у магічнім слові
задзвенить чарівна мелодія дзвінка
Небокрай нахилить океан любові
зійду зіркою у ноті скрипки скрипаля
Заграй мені скрипалю пісню для душі
Нехай відлунням дзвенить у серці пісня
у вишневім саду щебечуть соловї
в осінь у танку закружляє листя
Зазорію де шумлять стрункі ясени
де ясним світлом сяють ясні зорі
Де немає печалі холоду зими
Де все квітне для кохання для любові
Намалюю пречисте небо над тобою
Вітром прожену самотність у тумани
Засвічусь променем дзвінкою луною
світанкова райдуга залікує рани
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2018
РОЗІЛЛЮСЬ ПО СВІТУ ОСІННІМ ДОЩЕМ
Розіллюсь по світу осіннім дощем
Першим снігом впаду на долоню
я вітром розвію журу серця щем
попрощаюсь з землею з любов’ю
Ти почуєш кроки дзвінке відлуння
лебідкою полечу за межу
Білолиций осяє новолуння
Я розчинюсь у холодну сльозу
Поділюсь із тобою скарбом душі
відкрию свій зоресвіт у мові
я розкажу про життя на землі
Крихта хліба нагодує у слові
Те що придбала у житті земнім
Я залишаю немов шоколадку
у пам’яті буду у часі твоїм
книгу прочитаєш під лампадку
Життя чудове і в заметіль зими
Шануй цінуй кожен час у житті
Витри з своїх очей печаль сльози
Радій як цвіте первоцвіт навесні
Я зустрінусь поглядом у тишині
Засвічу ясне світло привітаю
Не марнуй даром літа молоді
шукай свою долю у земнім раю
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803739
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2018
СОНЕТ 2
О мила красуне, ти снишся ночами!
Я втратив,всякий глузд... сенс життя на землі
мрія ,пахуче миро над берегами...
сонечко ,яке зійшло у моїй душі.
Ти цвітеш ,як синя філка на долині...
Я нарву квіти, тобі сплету у вінок-
Віддам ,життя за щастя, моя княгине!
Заспіваю і затанцюєм у танок.
Ти Селена, яка освітлює море...
Від пісні, стихають білопінні хвилі,
Ти пишна квіточка троянда любові...
Маяк, в океані на тисячній милі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2018
ВІН НЕ БОЇТЬСЯ ПОМЕРТИ ЗА ІДЕЮ
Він не боїться померти за святу ідею...
і Називатись ,людиною на своїй землі-
В Сибіру, за гратами воює із юдеєм...
За Україну ,народ ,волю свободу її.
Там де є білі ведмеді ,цар загнав Сенцова...
і пече лютий мороз зашкалює циферблат,
його вільного духу не отрути в оковах!
Життя, на волосинці і б’є у світи в набат.
Він син України незламний духом до кінця...
і Вірить, що переможемо у цій боротьбі,
Крим, повернеться додому і зрадіє дитя,
Розкуєм ярмо, зійде сонце миру на землі.
Відгороджений, від світу, від преси й життя...
Зморений голодом за колючими дротами,
Зчорнілий ,виснажений живе надією душа...
що закінчиться війна! перемога буде за нами.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803520
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.08.2018
СОНЕТ1
Прийди ,до мене в гості моя Богине!
Де білосніжні яблуні цвітуть в саду
Де розлогі віти зоріють лебединно
Із келиха ночі у травах п'ють росу.
Зоря, веде до небесного вівтаря
Встеляє оксамитовий килим у ноги
Священний храм у любові звінчає серця
і закоханих благословить рука Бога.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803434
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 17.08.2018
ЗАМИРОТОЧИЛО ЛІТО
Замироточило літо струнка ялиця
Віковічне дерево у глеєвій сльозі
а Над нею ,закружляла горда орлиця
і Милується, як шелестить ліс у красі.
Тихенький вітерець колише хвойні віти
Чути голос, скрипки піанінно контрабас...
Відлунює мелодія –Золоте літо,
У вальсі ,закружляв чудовий прекрасний час.
Гучні трембіти ,нас кличуть високо в гори
До вершин ,де кам’яні скелі полонини,
телеграф, несе рацію до осокори...
і Шумить, водограй понад сосну модрини.
Не рубай, ялицю ,граби ,буки смереки,
Їх коріння, тримають замріяні ліси
Пахуче миро освячує політ лелеки
Ялиця, цариця - білосніжної зими.
М ЧАЙКІВЧАНКА –
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803388
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.08.2018
ПРОЩАЙ ЛІТО!
Прощай красне літо –золота пора
Сонечко в зеніті зоряні ночі
У гаю духмяна липа запашна
пахощі цвіту як зорі у ночі
О літо літечко мій тихий раю
де безкрає море гарячі піски
Скільки ти тепла віддаєш до гаю
Розсипаєш срібло злато мідяки
Щедре літо садочок біля хати
Сочні яблука груші і малина
Під вікном розквітла троянда м’ята
Їм усміхається сонячна днина
О літечко з шовку перкалю ситцю
У кольорах райдуги –казковий світ
На ясені крильми лопоче птиця
і Несе крихту щастя у пишноквіт
Літо літо прекрасна чудова мить
Стрибунець коник у росі конюшині
Медоносить бджола снує воскову нить
Вітер шелестить листям на тополині
і Відзеркалють - пречисті небеса
–замріяна біла лілея у небо
віднаходять щастя закохані серця
і в стиглих житах cяє час для мене.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803262
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.08.2018
ПОЛОЩЕ ДОЩ ВЧОРАШНІ МРІЇ
Я принесла, в жертву тобі свою святу любов,
Реготали вітри, навіяли чорну розлуку...
з моєї душі ,стікала з рани гаряча кров-
Ти пройшов стороною, і не подав мені руку.
У жертовнім капищі , догорав кохання вогонь...
Жевріла ,пречиста надія оживляла серце,
Я задихалась, повітря ковтала з сонця долонь
примхлива Доля ,вивертала все верх дном на скерцо.
Полоще ,осінній дощ вчорашні спогади мрії
Зажурливий вечір наливає абсент у бокал
Слякоть ,холод розтоптали душу у безнадії...
Дивлюсь, у калюжу ,бачу райдугу із зеркал.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018
КРАСИВІЙ ЖІНЦІ УСМІШКА ДО ЛИЦЯ
А красивій жінці усмішка до лиця,
Немов сонечко засяє над тобою...
у білому наречена іде до вінця
і поруч із нею душа квітне весною.
Поглядом своїм розжене печаль і журу
і пасмортний день засяє сонячним стає
Немов червона троянда в розмаю у квіту
і людям крихту щастя в долоні роздає.
Закохає у себе , вродою чарівною
її дзеркало душі випромінює світло
і від слів крила виростають за спиною
Де являєся, цвіте вічне весна і літо.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803147
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2018
ГРОЗА ВЕСНИ
А ти був мені ні чоловіком, ні другом...
Я грала роль, що живу із тобою у парі,
І день за днем все йшло по кругу...
За що мені таке життя –Небесна Кара.
Привів ,до вінця ...подарував золоту обручку,
В паспорті ,в комуні поставили штамп. Oт і все-
Ні любові, ні розмови, довів мене до ручки...
На людях, я усміхалась, що життя золоте.
Заради сина, терпіла щоденні причуди...
Гроза весни, нас розділила на два береги,
Ти підтакував, брехні,-людським пересудам-
Я втомилась, жити від очманілої хули.
Ти ніколи, не постояв за мене у житті...
На землі, я не жила ,а існувала увесь час,
як невинна діва, монашка закута у журі.
була заручницею, –недолі, яка труїла нас...
Я не мала земної радості добра і щастя,
Несла свій хрест..., думала що змінися ти...
Ні матеріально, ні духовно ...моє ,ти нещастя-
По волі у не долю ,загнала себе у пекло журби,
Ми із тобою, різні за характером ,думками...
Ти плив ,проти течії–на захід, я на Схід...
будь здоров !,я лечу у світи за журавлями.
щоб підтримати старих батьків і вчити дитя.
Доля, розставила карти ,все на свої місця...
Ми із тобою, розійшлись, як у морі кораблі...
Прощай!я нічого тобі не винна ....це моє життя,
І під команду фас ,не виконую забаганки твої.
Твоєму божевіллю ,я не рабиня, і не слуга ...
Кожен має право на крихту щастя і добро,
Краще жити у пустині ,без води, хліба –одна-
А не витрачати, цінний час ,для кого ти є.-ніхто .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018
НАЗУСТРІЧ ДОЛІ
Зазоріло надвечір'я , як квіти у полі
Квітне синіми волошками–літо казкове
і Лебідь до лебідки летить назустріч долі
піднімає високі хвилі глибоке море.
Князь місяченько одягнув золоту корону
Вздовж села осяює стежки вдаль до ранку
Видно, як вдень розсипане зерно край дороги...
туркотять голуби, і зоряна ніч циганка.
Вийди ,мила ,де соловей співає у гаю
Я у долонях тобі несу квітку любові...
поглянь ,яка божа краса у квітучім раю
Тут все для двох зоряні ясні ночі медові.
Замріяний вечір виграє дзвінко струною
Наливає райські яблука літнього саду
Явір до верби залицяється під горою
Признається, їй у любові під зорепадом.
Ой, як пахнуть ніжно запашні трави духмяні
Переливають перлами роси на долині,
поведу, тебе де зацвіли квіти кохання
Щоб від щастя, раділи твої очі сині сині.
вітерець заколихує верховіття дуба
На довгім вітті шелестить листя зелене
Притулись до мого серденька дівчино люба
Як білокора берізка до стрункого клена.
Присядем, тут на березі річки під вербою-
Де відлунює водограй мелодія чарівна
яке це щастя бути мила поруч з тобою?
під сіянням зір цілувати твої солодкі уста..
М .ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2018
Я РОЗВІЮ ТВОЮ ПЕЧАЛЬ
Золотавий серпень біжить в Золоту Осінь...
вітер зриває пожовкле листя золоте,
як задощило за вікном і неба просинь-
Птахом удаль відлітає літо молоде.
Я, прийду, піснею розвію твою печаль...
Поглянь ,життя прекрасне і в Осінь Золоту,
Усміхнись ,мені зніми з серця смуток ,і жаль,
хочу бачити щасливою витри сльозу.
Життя ,протікає за водою по між нас-
і не в змозі, зупинити -літа молоді,
вдихай ,у пахощі... лови кожну мить і час,
вимірюй, гавань океану на кораблі.
Запрошую, на побачення, як вперший раз-
Немов вчора, зустрілись з тобою навесні,
Яворова скрипка натягне струни у вальс
я пригорну, і зацілую уста твої.
Іду , в росяні отави босоніж по стерні,
у серпня ,попрошу віночок із колосся...
Віднайду ,квіти на оксамитовій межі
і Увінчаю, щастя у твоє волосся.
Ти Не ховай, очі у туманний світанок
променем сонця тепла зігрію cеред ночі...
Ти любов ,спрага живиці блаженний ранок-
Моя ніжна троянда -скарби найдорожчі.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018
Я не знаю, у житті :" хто я "?..
Рабиня, слуга ,чи людина...
Живу ,на небі, чи в покоях?...
І все комусь ,я винна ,винна...
Я незнаю ,у житті :"хто я "?...
В моїй душі ,то плач ,то спів...
В одну мить, радість і ноя...
З життя ,зжинаю у міх посів.
Іду ,у путь -Чумацьким шляхом
Збираю ,мід і сіль землі...
Відриваюсь, у Всесвіт птахом
І кров'ю, стікаю на хресті.
О ,скажи ,святе небо :"хто я"
З Марсу, Венери, з яких планет?...
Увінчала ,у лаври слави доля...
пише книгу життя поет.
М ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802678
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2018
Ніколи не заздри чужій долі
Ти не знаєш, як живеться її
Чи панує, чи плаче у горі?...
Чи в радості ,чи в журбі її дні?.
Не заздри ,ніколи чужій долі
Без потреби, не дивись лукаво-
душа самотня ,верба у полі
Прагне трішечки щастя як пава.
Заздрити, чужій долі не треба...
Зависть руйнує душу до болю.,
Хай всякі ласки дарує небо
Сій зерно добра з миром любов'ю.
Неси ,у своїх долонях цей світ
І кожному дню радій, як дитя...
черпай ,водицю лети у політ
Духовно ,зцілюйся у вівтаря.
Скільки ,мене шліфувало життя?...
Не раз ,дивилась смерті у вічі,
випробування зазнала душа
Ангел,ліпив із глини при свічі.
вмирала щоб зустрічати зорю.
І боролась, за кожен крок життя-
Як пташка, залюблена у весну...
будую ,з зірок гніздечко
буття.
Заздрити, моїй долі не треба...
У мене були ...злети падіння,
Вір, де Бог- перемагає небо...
приймаю -боже благословіння.
На шляху, вітри шмагали бичем...
Плекаю ,надію іду вперед,
зігріває ,сонце зимовим днем,
І терпкий, буває солодкий мед.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802670
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2018
Дивлюсь, на ясні зорі крізь шибку прозору...
І бачу, синій синій океан глибоку ніч,
Білолиций, колише блакить неозору
І осяює стежки удаль літечку до віч.
Медовий серпень неспить мріє допівночі,
Стиглі, золоті колоски пожинає в снопи...
І Чоло обливає потом , на толоці-
Прийшов ,час збирати у кошик сочні плоди.
Пахне м'ята, із любистком на квітучих лугах,
Цюркоче ,коник купається в конюшині,
Стоїть, в зажурі місяць на високих берегах...
Відзеркалює - Білі ночі червоній калині.
М .Чайківчанка..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802521
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2018
Хто змалював план, страти-Небесної Сотні?
Хто беркуту ,дав наказ в народ стріляти?
Хто розпалив війну? за трон, і рублі модні?...
Вкоротив, життя, ти негіднику кате.!
За скоєний злочин, нема прощення тобі.,
Вбивця-нелюд!тобі, брат -рашиський ватник...
І серед своїх, не буде місця на землі,
В історії ,повічно продажний зрадник.
Скажений звір! стріляє у козака сина
Тече кров рікою, реве ,стогне Дніпро-
Осиротіла, мати ,вдова і дитина,
Кат, руки миє ,не спить ...потіє чоло.
На білім снігу, заплакало сонце кров'ю...
На мерзлу бруківку, падали ясени...
Труїли газом, і обливали водою...
Стихала, худерлиця в заметіль зими.
Розтерзана істина, надія і воля ,
На лютий мороз, роздягли на коліна...
Зчорніла у скорботі українська доля..
Привласнив Крим, Донбас у вогні руїні.
Над степом ,у трави падають, гаснуть зорі...
В бою ,безслідно горить у попіл солдат...
Від граду ,викарбувана земля у крові
І знівечені віти ,калиновий сад.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802466
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2018
Небесний художник намалював портрет
Божественний образ увінчану у вінку,
Як троянда у саду ніжний силует
Вродлива красуня жінка вся у квіту.
Волосся сяє ,як пшениця золота...
По плечу розпустила коси шовкові,
Здалеку ,видно зірку висока струнка
Блакитні очі, світяться у любові.
Сонячна жінка ,загадково зваблива..
Таку красуню ,звуть:" Богиня в іконі"
Закохує, у себе усмішка щира...
Несе світло ,у світ цариця на троні.
Біленька леля, дві ямочки на щоці...
Райдужні пастелі фарби кольорові,
Митець, залишив молодість на полотні,
Квітка серед квітів, волошка у полі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018
Моє рідне село-біленька батьківська хата
Мій казковий світ дитинства на березі Дністра
Босоніж злітає думка солодка крилата
Де стрункі тополі підпирають небеса.
Моє село -яблуневий садочок у цвіту
І незабутній спогад-мого роду коріння,
Тут моя весна ,як ліловий бузок у квіту...
На зорі ,перше кохання злети падіння.
Моє рідне село- над ставом плакуча верба...
Столітній дуб ,на княжій горі світлі хороми,
Пахуча липа заквітчала двори вздовж села
Голосний дзвін церквиць кличе журавлів додому.
Моє рідне село -перші зустрічі прощання...
Моєї душі -земні скарби і гірка сльоза
У мені весна ,заврунила- сонця світання...
веде, у діброви, ліс гаї безкраї поля.
За рідним селом, в'ється річка ,як синя стрічка,
І біла чайка -обнімає своїми крильми,
Віддає поклін, колише -зоряна нічка
Де над бистрою водою шумлять ясени.
Де б у світах, не була до тебе повертаю ...
Бо залюблена, закохана як сходить зоря..
Тут від пісні жайвора, душа розквітає
тут все рідне ,і дороге.. водиця із джерела.
Рідне село -садочок, школа гігант завод,
Тут течуть молочні ріки до Чорного моря
Щастя, л'ється водограєм із мелодійних нот...
Бо тут народилась ,моя родина -і доля...
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018
На світі країн ,як зір є дуже багато...
А найкраща ,наймиліша -Вкраїна моя...
Яблуневий садочок ,рідна Отча хата-
душа, злітає ,де лине пісня солов'я.
На голівці, віночок колосся пшениці
Одягла вишиванку у-райдужній красі,
Тут чорняві козаки, пані білолиці,...
як гладіолуси́ ,і троянди у росі.
Україна-пісенне цілюще джерело,
Козацький дух ,росте у колисці дубовій...
І єднає ,пісня, синьо-жовте знаменно-
Солов'їна мова на зорі світанковій.
Україна моя-безкраї розлогі поля,
Замріяні ліси діброви і долини...
Над селом ,шумлять ясени ,над ставом верба...
Чорне море, Карпати гори полонини.
Україна моя-образ святого храму...
Із світів ,сизокрилих птиць кличе додому,
І духмяні запашні трави гоять рану,
А водиця ,із криниці знімає втому.
Україна-героїв слава вічно жива...
На червоній калині ,журавки соколи...
За тебе рідна земле, віддають життя
Щоб вільно дихати у пречисті простори.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802142
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2018
ЦЯ ЖІНКА -НАРОДЖЕНА СПІВАТИ
Ця красива жінка -народжена співати
дімантовий голос точила на станку зоря,
а співом мертвого від сну може підняти
Співає-Богиня земна.і квітне душа.
Співай ,білокрила птахо,і неси радість душі!
хай осяює стежки Всесвіт ясно зоря...
до ніг ,стелиться вишитий рушник на землі
відлуннює водограй мелодія дзвінка.
Струнка ,як тополя -із слов'янського роду
зачаровує божествений голос ,рух, жест...
українському роду нема переводу
і звати українкою.-це велика честь.
Від магії слів затихає дощ за вікном...
сходить щаслива райдуга іскряться очі,
і море любові лл'ється у келих вином...
життя прекрасне- дарує зоряні ночі.
Шикарний витончений голос єднає серця,
і в горах ,тане сніг від полум'я любові
веде до небесного престолу до вінця
за спиною виростають крила у мові.
О, Заспівай красуне колискову ніжну!
милозвучна нота прожене печаль мою
і в заметіль зими ,даруй усмішку світлу...
з пісенного джерела пити водицю святу.
Її голос, впізнаєш серед тисяч здаля.,..
як заспіває мурашки біжуть по тілі...
Ніна Матвієнко -мати України дочка-
веде у надвечір'я, де цвітуть айстри білі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801984
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.08.2018
Зима замітає твої сліди...
у розкішних хоромах я сама
глибока довга ніч колише сни
допівночі неспиться і журба.
Пробирається мороз до тіла
малює мертві квіти на вікні
худерлиця дороги засніжила
я рвуся до тебе і очі в сльозі.
Туркоче голубка у заметіль
без пари холодно дика туга
не радіє весною на серці біль
розцвітає первоцвіт плаче душа.
Пурга будує криштальну стіну
білий світ в пелені сиве небо
замурувано ледом мрію мою
не проїхати ні пройти до тебе.
Зима нас звінчала листопадом
перші дні грудня озолотила
килим щастя встеляла снігопадом
лебедям до зір розправляла крила.
Ні не зігріє птаху сонце зими
більш не усміхнеться літо весні
лебідь відлетів у зоряні світи
туди де ясен місяць сяє зорі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2018
Дивлюсь ,на небо, як світанкова зірка гасне...
розсипає ,срібні роси у трави запашні
Літечко дарує ясне сонечко прекрасне
Проміння золоте тепло для тіла і душі.
Виграє ,іскриться виблискує зоря зранку
Відзеркалює небокрай дорогу до Дністра
Розпускаю крила купає зілля рум'янку
І іду ,де квітнуть червоні маки у житах.
Ласкаве сонечко цілує голубить квітку
Різнобарвними нитками вишиває рушник
Глянь ,яка чудова золота пора у літку?
У холодочку ,як шелестить листя у осик.
Погода різна, падає дощ то світить сонце
Кольорова райдуга усміхнулась над селом
І лови ,щастя незабутню мить у долонці,
Коли на ясені лелека лопоче крилом.
Зазолотіли соняхи колосся пшениці
І освячує ,яблука груші Медовий Спас
Від спраги п'ю цілющу водицю із криниці
Я милуюсь, божим раєм, тай біжить швидко час.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018
Чекай і жди
Ти ,слухай свого серця, чекай і жди...
Я вернусь лебедем білим навесні
Прилину ,як зацвітуть п'янкі сади,
Ясним сонечком розбуджу у вікні.
Розпахни ,відчини віконце у сад
Де лине ніжна пісня про кохання
У танку ,закружляю під зорепад
І сонячний день передасть вітання.
Ти ,слухай свого серця, чекай і жди...
Не втрачай віри , у житті надію-
Я червоним маком розквітну з роси
Із зір ,вимережу жадану мрію.
Ти ,слухай свого серця ,чекай і жди...
Не сумуй ,не плач, не тужи за мною,
У серці ,будеш навіки назавжди...
Любове ,ти виглядай свою долю.
Якщо я згорю ,у полум'ї війни,
Знай ,моя мила тебе кохав одну...
Місяцем осяю дороги стежки ,
Янголом ,тебе до вінця поведу.
Ти ,слухай свого серця ,чекай і жди...
Доля ,до тебе прискаче на коні....
На могилі за мене молися ти,
Будь щаслива усміхайся на землі.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018
КНЯЗЮ МІСЯЦЮ ДОБРИЙ ВЕЧІР!
О ,Князю місяцю який ти багатий!!!
Циганці нічці даруєш скарби золоті,
До тебе злітає синій птах крилатий,
Щоб віднайти щастя у небесній далині.
Запалюєш ,амфору зоряне світло,
У океані відзеркалює проміння
Сяють зорі усміхаються привітно
Переливають самоцвіти у цвітіння.
Квітучий Царгород відчиняє браму
Лебідь залицяється до сузір'я Діви
На човні ,місяць везе всякого краму
Поспішає на побачення дзвенять ліри
О ,мій княже Місяченьку- Добрий вечір!!!
Я ,віддаю низький поклін від землян тобі
друже ,не прошу ,скарби дорогі речі!
дай, мирне небо спокійно спати на землі.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801781
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2018
Час, не зітре твої сліди життя на землі...
Душа поета ,буде жити вічно у слові,
Пролетять ,століття табунами на коні-
Червона калина заспіває твою мову.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018
Дмитро Себій- засновник Волинського народного руху.У Володимирі ,на свято Хрещення Русі 1030 читав Шевченка вірш:Ненародженим і живим і мертвим.Я думаю, портрет поета пророка потрібно вісити у державних приватних офісах.,як ікону .Щоб кожен чув його слово .І немов свята водиця освячував державні установи.А також школах ,лікарнях ,заводах ,фабриках всюди де працює народ.
А Шевченкове слово це -гостра зброя
Захищає українців від ворогів
Для живих- сила духу для мертвих-воля
Із рідної землі -прогнати москалів.
Прийшли заброди зайди у нашу хату
У святім храмі славлять батюшку, царя
Реве сивий Дніпро стогне земля мати
Кров тече рікою ...в Україні війна.
Воскрес Кобзар ,у слові в душі козака....
Читав ,:Ненародженим живим і мертвим...
На Хрещення Русі врозумити попа
Збудити сонно -сліпих словом відвертим...
З уст промовця ,летіли слова, як куля
Перелякані, попи задерли ноги...
Торкнувся ,душі літній сивий дідуля
Немов вдарив грім з неба Перуна Бога.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018
Назву тебе зіркою на ім'я Сонце,...
Щоб зорею сяяла вдень і вночі
Дарувала земну любов у долонці
В заметіль зими танув сніг на путі.
Моя квіточка весни ,найкраща пісня...
На світанні сонця промінь золотий
На вишневій гілці цвіт зелене листя...
Щебет пташки, діамант голос чарівний.
Бачу ,волошкою ,в пшеничнім колоссі
У полі, цвітеш маком в стиглих житах
Під небесами ,жайвором в стоголоссі
Ти Всесвіт ,прекрасний зореквіт у снах.
На полотні ,неба пишу твоє ім'я...
Нехай світить, на землі тисячу століть...
зорій, світанкова зоре сонечком дня
Усміхнись, квітом із яблуневих віть.
По між ясних зір світи доленько моя
Нехай надивлюсь у блакитні очі
Послухай ,як б'ється у серці почуття
Ти мій солодкий плід медові ночі.
Ти чуєш, я хочу в обійми твої...
Дай збудуєм міст щастя два береги
Давно мрією розквітла в моїй душі
Лечу до тебе , через океан світи.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018
Я відпускаю тебе кораблику у світи,
пливи, пливи, в тихий океан безкрає море...
і на пристані щастя ,рідну душу- віднайди!
розділити, із нею радість журу і горе.
Хай зоряний маяк осяює путь дорогу ...
і капітан місяць зорить удаль за штурвалом,
попрошу, благословення у святого Бога...
і нехай несуть вітрила над морським перевалом.
Не бійся, буревійного шторму високих хвиль!
а зустрічним кораблям, дай місце, привітай!
і виміряй ,компасом життя тисяч тисяч миль,
де золоті піски до узбережжя -повертай!
Виграють ,мажор мінор зорі святкові
кружляють, білі чайки i торкаються крилом
хто шукає, перли корали, а хто любові...
i до місця призначення веде доля веслом.
О ,небо небо я в тебе ні чого не прошу!
ні княжого трону царя, ні срібні дукати...
тільки вірного друга плече надію одну,
у заметіль зими, захистив мене, як мати.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018
Ти тоненьким сірником розпаливши вогонь
підкинув сухі дрова колючими словами
високо розгорілось полум'я із долонь
виросла камяна стіна розлуки між нами.
Прошу, всі образи забудь, ласкай словами!
щоб від щастя ,до зір злітала ,як біла птиця
подай руку, цілуй солодкими устами
з злої тигриці ,стану для тебе добра киця.
О ,як стогнуть небеса гіркою сльозою,
від напруги ,розкололось небо і не в парі
лл'є дощ, гасить вогонь солоною водою
вітре, розжени далеко, чорні чорні хмари.
Cпалив у дим чудовий час у сірий попіл,
чаша щастя розбита у моїй душі журба
по над старі дуби неси на крилах сокіл
а ти літній дощ зціли ,щоб відродилась душа.
Ми із тобою, різні по статті по крові,
я мінус ,а ти плюс ,-і у нас відмінність в думках,
Одинокі серця єднають у любові ....
і одне одному віддають ніжність у словах.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018
Я прийшла до тебе у дім без запрошення
не подзвонила по телефону, що прийду,
о, ти знаєш до тебе моє відношення!...
як треба я через океан перепливу.
Вибач, що не постукала у двері твої
нарушила твої правила ігри і спокій,
і негадано увійшла розбудила у сні
і несу свого серця почуття високе.
А ти міцно ,спиш ...не почувши мої кроки,
у казковім сні ,буває так ,як наяву...
крізь світи, лечу туди, де шумлять потоки...
до тих хто для мене найдорожчий і люблю.
Пахне димом, задихаюсь, стискає груди...
очі виїдає ,тютюн вчорашнього дня
я не боюсь, обмов людські пересуди.
розпахни вікно, щоб побачила світло душа.
Падає, цілющий літній дощ у чудову мить
вийди ,вмийся ,від всякого блуду -зцілися...
наберися, сили розірви минулого нить
кайся, у провині !щиро Богу молися.
Воістину ,думай ...про минуле і майбутнє,
зваж на терезах, що вибрати куди іти...
у тебе є час, лети вітром попутнім
із новим днем, відродися! з сонця і води.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801138
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.07.2018
Красива жінка, як ясне сонце сяє...
Випромінює красу і тепло весни,
Увінчана вінцем волошковим маєм
В золотій іконі королева краси.
Осяйна розквітла троянда кохана,
До якої тягнуться тисячі сердець...
Гострі колючки шипи її охрана,
Портрет ,її малює художник митець.
Як інші жінки, прагне любові щастя,
Сонячна і яскрава грішна і свята,
Світиться серденько, як фея із казки
Неповторна ніжна зажурена сумна.
Прекрасна лада ,не кориться нікому,
І знає, собі цінну -шляхетна душа...
Хто завоює серденько у любові...
Дарує, усмішку високе почуття.
Небо, намалювало вроду чарівну,
До неї ,хочеться торкнутись руками,
Птицями злетіти у Всесвіт на луну
Зореквіт щастя встелити пелюстками.
Погляд очей ,засліплює перехожих..
І відзеркалює, пречистий храм душі...
Блаженну окрасу омріює кожний,
Цілувать ,уста довгі коси золоті.
М ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2018
Побачив ,вас застиг від погляду на місці...
І довго, дивився вслід на вроду молоду...
Немов ясне сонечко розлилось по місті,
Засяяла постать, як троянда у саду.
Скажіть,мені хто ви є принцесо чарівна?...
І звідки ,будете родом, та ,як вас звати?...
З казки , птахою защебетала до вікна?...
Божественна квітко очей не відірвати!.
Очі сині сині ,як волошки у житті...
Мила ,щира усмішка-,як ніжний маків цвіт...
Немов на гілочці бузку літа налиті,
Немов серед ясних зір ліловий зореквіт.
Скажіть, мені панянко, із якого краю?.
.чи з далеких світів, сюди доля привела?...
Зійшлись наші стежки і дороги до гаю
На березі щастя , моя душа розцвіла .
Моя прекрасна незнайомко ясна зоре!
Знімаю ,свого капелюха перед вами...
Закриваю очі бачу птаху над морем..
На ложе ,стелю мільйон троянд пелюстками.
Закохався, як юнак у коси золоті...
Моя божественна розквітла квітко краси!
Мрію ,летіти у парі у ніч до зорі,
Вдихнути ,п'янкі пахощі стиглий плід весни.
Ви ,так нежданно завітали в моє життя...
Явились, сонцем і змінили мою долю
Прошу, вас станьте моєю ,і в руці рука...
Перша зустріч запалила свято любов'ю.
Мила ,незнайомко-білосніжна лебідко!
Ви є мій Всесвіт ,муза блакитнього неба!
Ви ,бистра річка дзвінкий водограй у літку...
Станьте, моєю нас звінчає святе небо .
М ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018
Не переливай, із пустого в порожнє
Ніколи, не став крапку ,де треба кому...
Бо в житті ,ми усі люди подорожні-
Помиляємось ,шукаймо спільну мову.
Людей, єднає знаменні дати., горе,
Спільна ідея, любити ,творити світ-
Тож будь ,капітаном ,і пливи у море
Пам'ятай ,вертай ,до берега де твій рід.
Лелій надію..мрію, дозріє думка...
І народжуй план, щоб добре було усім...
смакуємо мед ..або п'єм полин трунку...
бо життя, складне не однакове усім.
Одні п'ють вино,і щоб заглушити біль
Інші розкошують,і солодять життя...
тільки той мудрець ,хто знає межу і ціль
І несе світло, коли худерлить зима.
Не усіх в голові каша:-сіно солома...
Хто, як собі постелить ,так буде спати,
Збудуй ,дім... метр на метр,ти у себе
дома
добрий зять, невістка,і свекруха мати.
І не всі ті, що ходять до церкви святі...
На відстані, не всі чують Боже слово
А вибрані, що пройшли пекло у житті...
У них відкрита душа і щира мова.
І спочатку ,у житті віднайди себе...
Вчись ,і трудись,думай, стань на свої ноги...
Досягай ,успіху ,проси небо святе:
-У Бога , благословенної дороги.
Ніколи, не закохуйся ти весною
Тобі ,як паростку ,ще рости і рости...
троянду, не зривай голою рукою,
шипи ,охороняють красу, щоб цвісти.
Бідний ,живе у злиднях ,і бачить зірки...
багатий, в розкошах золото і срібло,
І крутиш колесо ,з вверху до низу ти...
Будь завжди людиною, і неси світло.
Людина ,зазнається при владі троні -
Не бачить ,страждання убогих у нужді,
привласнює, всяке добро у долоні,
І не купить ,щастя нащадкам на землі.
міряєм, путь ...стираєм сандалі,штани...
Не тільки, їсти, пити ,панувать світом,
щоб пізнати, Бога рай божої краси
Живи, як вперше, востаннє у цьому світі.
У дурня, в голові вітер, язик без костей,
Мудрець ,слухає інших ,у ночі тишу...
І сидить ,скраю непомітний -між людей,
І без зависті ,душу не шкребе миша.
Людину ,закути в кайдани хоче волі...
Тож Шануй, кожну мить ...зважуй її ціну...
Усе не варте .,гроша без добра любові,
Як серце ,черстве ,не бачить душу живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800248
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 22.07.2018
Віддати б усі мої борги,
Усім кому винна у житті,
Швидко летять молоді роки,
Орем сієм зерно на землі.
Ледачий веде до убозтва
Роботящий збагатить статки
І радіти дарунком кожним
Добром, що зародили грядки.
Не давай, взайми під проценти
Не збагачуй, на заробітку .
Посплачуй борги дивіденди
І заплатить Бог у пожитку.
Душу гнітить почуття вини
Винні ,батькам, дітям, родині...
У грудні ,підводим баланс ми,
несемо любов сиротині.
Шукаю храм скарби духовні
Помножити надбання в стократ
Зодягну думи молитовні
Сонцем зігрію квітучий сад.
Перед Богом у боргу завжди
За щирі всякі ласки земні
Хто пішов у вічність навіки
За душу помолюсь на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800093
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.07.2018
Я ,закриваю очі на все...
Через окуляри ,дивлюсь на світ...
Прийде час ,все забудеться і мине...
Ти шукатимеш ,ще довго мій слід.
Як прийшла ,нежданно... і піду туди...
Де мене ,чекають сонячні дні...
Все ,що маю залишу... тобі ,візьми:
-"Для тебе-ілюзія тінь - у сні:.
Щоб бачити, небо чисте прозоре...
Відродилась ,від крапельки сльози
Пливу ,на кораблі життя у море...
Доленька розвела наші стежки.
Бути капітаном свого корабля,
Вимірювати ,світи ...планети,
Пташкою торкнутись до твого вікна,
Може вітром ,струною куплета.
М ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018
ТИ, ВІДРІКЛАСЯ ВІД ХРИСТОВОЇ ВІРИ
Ти ,відріклася від Христової віри
Читаєш слово священну книгу Коран
Молитву несеш Богу Аллаху в офіру
у покорі постися під час Ромадан.
У мусульман ,як діамант сяє жінка
І від чужих очей одягає хіджаб
Ти ,прийняла іслам відкрила сторінку
І у світах ,заблукала... душа- є раб.
І коран, дозволяє полігамія...
У чоловіків, по чотири п'ять дружин
душа, прагне святості ,і ностальгія.....
Дивиться, на дикий світ з високих вітрин.
Я не маю, право тобі диктувати
Але шануй цінуй все своє у житті
Зрадивши, святу трійцю Христову мати,
До краю літ жити без радості тобі.
Я не проти іншої раси чи віри
Мусульман та євреїв і щирих мирян
Але не цурайся свого роду за ліри
Де у храм,і ти прийняла хрещення сан.
Можна все на світі вибирати доню
Але не Батьківщину ,маму і святе
Загубиш щастя волю і свою долю
Чужина не зігріє сонце золоте.
МЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799842
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 19.07.2018
Добрий вечір! Доброго ранку!!! Друзі мої!
Хочу подякувати усім , хто переживав за мене і стояв за мене. Від щирого серця дякую усім. .Низький усім поклін!Мій компютер вийшов з ладу .І я вийшла із КП.Зараз ,я знову з вами.
Добрий день друзі мої!
Дякую усім хто був зі мною
Хто переживав вболівав усі дні
І стояв за мене кам'яною горою.
З повагою до вас М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018
ЛЕЧУ ДО ТЕБЕ ЧЕРЕЗ ОКЕАН ШИРОКИЙ
Твоя любов забрала мій спокій
я побиваюсь пташкою в тишині
лечу до тебе через океан широкий
щоб почути розмову твоєї душі.
Манить, до тебе небо синє
світла щира усмішка твоя
бачу твої очі волошки сині
по зоряній стежині веде зоря.
Я не можу більше мовчати
моє серце рветься до тебе
скільки ,потрібно ще чекати ?
щоб долі наші звінчало небо.
Для тебе літо пише листа
вітання моє передасть вітер
журавка постукає до вікна
слово душі із пяти літер.
Я прощаю, за все на світі
за образи, колючі слова,
ми ідемо стежками літа...
чому у душі холод зима?
Розійшлись стежки дороги
стоїмо на різних берегах,
і відчуваємо біль тривогу
і в зажурі , одинокий птах.
Без тебе ,я сумна пісня...
чорна нічка без ясних зір,
у саду, опавше пожухле листя
не радіє ,сонцю із синіх гір.
А з тобою ,я жінка кохана ...
і за спиною дужі крила,
поцілуєш загоються рани
і не лякає ,осінь зливна.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018
А ЩЕ НЕ ОСІНЬ, ЩЕ НЕ ОСІНЬ....
А ще не осінь...
а ще не осінь...
а тільки літо молоде!
зоря веде ,де шумлять верболози...
у росяні трави, де папороть цвіте.
Вечір мережить зоряне намисто
відзеркалює алмазом зоряна ніч,
грає на скрипці клен зеленим листям
до білої березоньки зорить до віч.
Сяє зоряна ніч під зорепадом,
де пахнуть яблука і груші медові
сад увінчав віночком винограду,
зодягнений ,у вишиванці святковій.
Світе ясний -зупинись на хвилинку!
Дай, нап'юсь твоєї водиці з джерела
гляну , як пливе човником хмаринка
налюбуюсь блакитним морем іздаля.
Золоте літечко листям тріпоче
зачекайте, не йдіть до осені літа!
моє ніжне серце до тебе хоче...
де жайвір, співає над нивою життя.
А ще не осінь!
а ще не осінь !
а тільки літо молоде!...
зоря розпустила свої пишні коси,
кличе ,лебедів під небо ояйне.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018
НЕ ХОВАЙ СВОЇХ ОЧЕЙ КОХАНА
Не ховай,в тумани очей кохана ...
дай надивлюся на вроду квітучий цвіт,
ти увійшла ,у сни сонечком зрана
синею птицею передаю привіт.
Не ховай ,кохана блакитні очі
усміхнись подаруй усмішку чарівну
у твоїм озерці потонути хочу...
і сказати ,як кохаю, і люблю.
Моя Мадонно зоряного неба
ніжним поглядом обійми душу мою
твоя врода забрала сни у мене
і про тебе думаю, тобою живу.
Мені тебе подарувала доля
веселкою ,увійшла у моє життя...
зацвіли світлі почуття любов'ю
моя красуне, ясна зіронька моя.
Як лебеді білі злетимо у ніч
туди де неба океан синій синій
зацілую уста зіп'ю любов з віч
засвічу щастя на місячній стежині.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2018
О ДЕ ТИ ДОЛЕ УКРАЇНИ?
О де ти,де , доле України?
чому вмиваєся слезами
жебракує бідна сиротина
за кусочком хліба світами.
Скажи,ну доленько ,як живеться?
Далеко від дому від хати...,
ой не раз, не раз, тобі ікнеться,
згадає тебе стара мати.
О де ти ,де , доле України?
в корчмі пропили твоє добро
все розтягнули до краплини
в злиднях, убоге місто і село .
Заводи фабрики як хороми
порізано на металолом
і голосить здичавіле поле
без війни ,руїни і погром.
Розпинають людину на хресті...
зрадники плебеї базіки,
продали, тебе жиди, москалі,
у рабство в неволю навіки.
О де ти, де , доле України ?
за правдоньку слова на нари...
на морозець ставлять на коліна,
нахабні, в пагонах -бездари.
Дорвались ,до трону ситі кнурі,
і плюють у власне корито-
живуть, на широку ногу царі
тягнуть, мільйони шито крито.
Стогнуть,живі і мертві у гробах...
перевертаються від болю,
кряче чорний ворон літає птах
клює, очі сину на полі бою.
хижа орда сміється у вічі ...
потирає, руки від крові,
убієним запалюють свічі
ростуть могили хрести дубові.
О де ти ,де ,доле України?
ідеш тернистими шляхами
і стара мати ховає сина
оплакує долю ночами.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798936
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2018
ПАХНЕ ЛИПОЮ ЛІТО
Пахне липою духмяне літо...
дурманить... білосніжне цвітіння,
а два голуби туркочуть на вітті
і у танку ,кружляють у сплетінні.
Прекрасний світ -всміхається тобі,
твоє життя,- звати тихим раєм...
легкою ходою ступай на стежі
Із тобою той кого ти кохаєш.
На землі віднайди ключ до щастя...
не ховай, свої почуття душі,
сяй зорею намалюй дивоказку
і іди , з коханим рука у руці.
М .ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018
В ТВОЇМ ПОГЛЯДІ- СЯЄ ВЕСНА
В твоїм погляді сяє весна
я бачу небо синє синє
я черпну водицю із джерела
щоб здійснилися мрії пташинні.
Скажи, мені я тебе люблю...
хай серце жіноче не сумує ,
крізь заметіль до тебе прийду-
хай між зір твоя зоря квітує .
Без променя сонця в'яне цвіт...
без води сохне древо коріння,
у двадцять ,тридцять, і сорок літ,
душа, прагне любові цвітіння.
Хай душа ,світиться любов'ю
пломеніє цвіте маком в житах,
розділлю, щастя із тобою,
заколишу тебе любий у снах.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018
КОЖЕН КОВАЛЬ СВОГО ЩАСТЯ
Минає день відходить ніч
біжить галопом все по кругу
загубиш втратиш цінну річ-
високовольтна б'є напруга.
Немає змісту без любові
немає радості в душі,
кусаєш свої уста до крові
і в безодні океану на дні.
Ти ,спустошена, напівмертва...
перекреслені мрії бажання,
для себе самої ти є жертва...
і сохнеш, в'янеш без кохання.
Сонце теплом обнімає світ
і осяює життєвий шлях,
одному терня стелиться до ніг
а інший злітає увись як птах.
Кожен є коваль свого щастя
не спалюй мости ,а прокладай-
віддай коханню любов і ласку...
не відштовхуй його ,а притягай.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2018
У МАМИ СЕРЦЕ ВИРВАНО ІЗ ГРУДЕЙ
А стара мати з голови зняла білу хустину
завенула у чорну, в заплакані небеса...
і вороном, звістка облетіла всю Вкраїну
що із пекла війни, везуть її сина до села.
Іде за ним, по тернистій дорозі на Голгофу
і із своїх очей, сльози ллє проливним дощем
перед престолом зустрічає Господь Саваофу
херувими, серафими співає літнім днем.
Дяк, воїну заупокійні молитви читає
матінка, не чує святих слів не бачить людей
немає більше болю, як мати дитя ховає...
немов живцем , вирвано серце із її грудей.
А син герой, стояв на передовій на Донбасі
боронив свою землю від затятих ворогів
знепритомніла, і змарніла у скорботнім часі
і бачить, сина живого серед чужих синів.
А я не вірю, це не правда, що ти в домовині...
і від відчаю, голосить розхристана душа
лине сумна пісня'' пливе кача по тиссині''
у журі, палахкоче тривожно воскова свіча.
Встеляють, пелюстки троянди в останню дорогу
ще десять метрів, у своє лоно прийме земля
запечатають , на вічнім посту буде у Бога
і назавжди єдина надія згасла зоря.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798681
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.07.2018
СКАЖІТЬ ,КАТИ МОГО НАРОДУ?
Скажіть зажерливі кати мого народу?
чим завинила перед вами Україна?
Тим, що українка -козацького роду
хоче жити вільно щаслива родина .
Прийшов час ,і народжується Україна
революція Гідності збудила від сну...
пише, книгу життя червона калина
і бореться за волю свободу свою.
Не одне століття,бичували тирани...
на Урал у Сибір,як скотів гнобили,
не охрещена орда знищувала храми
ламала хрести бузувірів ростили.
Москалі привели до влади дядю вову
посадили на трон зробили з нього царя
двоголовий лякає світ до розгрому
перейшов межу в Сирії трує дитя
Україна на Сході-у кривавій війні...
там задихається, у вогні диму крові...
захищають свій край козаки молоді
із ворогом воюють за життя нове.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798398
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2018
ПРИСВЯТА ІВАСЮКУ
ПІСНЯ ВОЛОДІ
Пісня Володі ,цвіте квіткою любові,
''Червона рута'' єднає континенти світи-
співці набирають високу ноту у слові
І солодить струна серця золоті голоси.
Дзвенить водограєм мелодія чарівна
про вроду дівочу велике кохання ,
і у Карпати веде світанкова зоря,
де росте квітка і сходить сонце зрання.
Він поклонивсь, як долі квітучому маю
із краплі сльози проріс кленом на полонині,
де в росяних травах весна літо зустрічає
і чути ,як курличуть ключі журавлинні.
Лети пісне лебедина за сині моря
і даруй закоханим щасливі сонячні дні
веди в Україну до пісенного джерела
де в гаю відлунюють солов'їні пісні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2018
МИ ЄВРОПЕЙЦІ,
Ми вибрали ,важкий шлях у Європу
Небесна сотня пролила за волю кров
на війні стоять у мерзлих окопах
розкути кайдани рабства із оков.
Пліч- о- пліч стоять козаки на сході ,
захищають ,від ворога землю свою
віддають життя у крові і поті
сіяти зерно,пити водицю святу.
Мій рід ,не азіати мусульмани ,...
нація велика трудолюбивий рід,
вірять у боже слово - християни
і Шевченкову мову несемо у світ.
Ми не раби, нищого сорту і проби...
земляни , які прагнуть миру добра ...
і крізь століття ідемо до свободи
у своїй хаті всміхалось дитя.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798340
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.07.2018
УСІМ ХЛОПЦЯХ ,ЯКІ ЗАГИНУЛИ НА ВІЙНІ
ЧОМУ ТАК РАНО ЗГАСЛО СОНЦЕ ДЛЯ ТЕБЕ
О, синочку ,куди злетів по зоряній стежині?
крізь тумани ,заплакане небо в далеку путь...
ой чому, так рано згасло сонце тобі дитино?
і ти склав, свої крила положив руки на грудь.
Для тебе ,квітує весна в житах буяє літо
а ти поспішаєш, за обрій в зоряні світи,
о молодий козаче ти подався тихим вітром...
залишаєш ,мати Україну зранений ти.
О Легеню-соколику,поглянь на цей білий світ?
як розцвіли білосніжно сади біля хати
а ти закрив очі зібрався у вічний політ...
і над тобою, надривається у сльозі мати.
Мій Синьоокий місяцю калиновий цвіте !
За тобою,затужили верби стрункі тополі,
і ронять солону сльозу ніжні трояди квіти
і їхня краса ,в'яне від душевного болю.
Мати зарано посивіла зчорніла, як земля
побивається над труною цілує спалене тіло
торкається руками де криваві рани у дитя
плаче ,ридає, голосить падає з ніг безсила.
Скажи ,чому зозуля накувала так мало літ?
чому не захистила Ангелом де ходив ти?
скажи ,моя кровинко з яких виглядати доріг?
коли закінчиться війна, щоб не гинули сини.
Зупиніть війну! -кровопролиття дочок і синів
хай з серця матері не ростуть мальви червоні,
ураганні гради з коріння ,не рвуть кленів ясенів...
не ламає калину, не клює чорний ворон у полі.
Синочки України нехай буде вам пухом земля!,
у шані низький поклін віддає червона калина. ,
На могилі горить бентежно запалена свіча
і сирота мати чекає додому свого сина.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798156
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.07.2018
ЯКЩО БУВАЄ ВАЖКО У ЖИТТІ
Якщо буває важко у житті
а ти, ідеш по лезі бритви
молися ,шукай Бога на землі
з тобою, Господь у молитві.
У божі руки ти віддай себе
свої думки душу і тіло
і знай ,він оберігає тебе
дає розум духу і сили.
Надія на Небесного Отця!
із очей витре гірку сльозу
бо він є основа і суть життя
подає ласки милість свою.
Хто стукає тому відкриває...
серед ночі відчине свій храм
і у твоїй душі сонце засяє.
і засієш зерно щедрий лан.
Скажи, хто ти без Бога на землі ?
мурашка , осліплене ягня,
а без віри ,пустиня в душі...
і куди ідеш вічна зима.
Той досягає високих вершин,
хто вклоняється у покорі...
впавшу ,підніме на ноги з низин
Спас, з тобою у біді горі.
Шукаймо, Бога всюди на землі
він зцілює душу від недуг,
благословляє, долю у житті..
і він є вчитель лікар твій друг.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798124
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 04.07.2018
НЕХАЙ ТВОЯ ДУША ЛІЛІЄЮ ЦВІТЕ
Місячна зоряна ніч така осяйна
І зірками стелиться дорога до гаю
цвітуть медові квіти, а в душі зима...
в моєму літі тебе коханий немає.
Я світилась зіркою струною весни
запалювала свічі у вечір казковий
душа квітнула щастям, бо поруч був ти..
кохала тебе і слухала твій блюз новий.
Над синім безмежним океаном ночі
зорю зітхаючи розриваюсь чаїно
шукає втрачені дні серце жіноче
руками торкаюсь неба згораю тлінно.
У спогадах, мережу стежки до раю,
там де плавали лебеді в синім озерці...
а ти знявся у жита до небокраю...
нерозквітлі мрії заросли, немов скерцо.
Пролетіли літа - над берегом життя
і я зустрічаю ранки у смутку журбі
любіть коханих і шлях освітить зоря
бо де є кохання там все для двох на землі.
Нехай душа білою лілією цвіте,...
а світлі почуття нев'януть ніколи,
і виростають крила у небо осяйне,
бажана мрія сходить сонцем любові.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018
РОЗЦВІВ ДЕНЬ ЯК БІЛИЙ НАРЦИС
Розцвів день весни ,як білий нарцис...
ніжну пелюстку розпустив до сонця
художник малює пензлем живопис
на полотні пейзаж у долонцях.
Усміхнувся ранок небу привітно
білосніжна усмішка на щоці
красень нарцис несе блакитнє світло
перші квіти пахнуть на твоїм столі.
Дарую, білі нарциси тобі...
ті, що зацвіли у веснянім саду,
вони кличуть додому журавлів
і душа щаслива під зорепадом.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797963
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.07.2018
ВІРШ НАДИХНУВ ВІТАЛІЙ НАЗАРУК
ВЕЧІРНЯ ЗІРОНЬКО ДЯКУЮ ЗА НІЧ
Вечірня зіронько ,дякую за ніч!
за Чумацький шлях -зоряні світи
за щебет солов'я ,що не злякав сич
слухаю пісню дзвінкі голоси.
Вечірня зіронько-дякую за ніч !
і Князя Місяця пастиря святого
що сяйвом освічує стежки до віч
і будує міст щастя до вікна мого.
Вечірня зіронько -дякую за ніч!
за вербу над ставом Білі ночі
і біла птаха злітає на твій клич
мрією квітне серце жіноче.
Вечірня зіронько -дякую за ніч!
що в заметіль зими цвітуть сади
у світлиці запалюєш тисяч свіч
ведеш на свято Божої краси.
Вечірня зіронька -дякую за ніч!
зі мною в час радості і журбі
даруєш мені скарби священну річ
сокровенне слово вічне душі.
Вечірня зіронько -дякую за ніч !
Чорнобривій, вклоняюсь низенько
не залишаєш у Беззоряну ніч
зорю до зір, де мати рідненька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2018
ЖИТТЯ ГІРКЕ ,ЯК КАВА БЕЗ ЦУКРУ
Життя гірке ,як кава без цукру...
не того зустріла, як сади цвіли...
і душа щемить ,сльозить і мокро,
як свіча ,тану згораю від журби.
Ой доле , доле.. не трави душу,
не сип, на відкриту рану сіль
я несу, важкий хрест тяжку ношу,
в'яне ,молодість на серці біль.
В очах ,смуток згас промінь надії,
в рокішних світлих покоях, я сама...
несплю, безсониця ,ностальгія...
час, біжить за рікою бистра ріка.
Зійшла перша зірка в літній вечір,
місяченьку зорить до мого вікна ...
яскраве світло ніжить за плечі
грає скрипаль жалісно плаче струна.
А кого, любила розтоптав мрії
вільну, окрилену закув в кайдани...
без тепла ,любові вянула лілія,
її зима , обпекла ...на серці рани.
М, ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2018
Я ХОЧУ НА МОРЕ
Я хочу на море , на золоті піски,
під пальму від галасливого світу,
де небо синє, на пляжі - я і ти...
в тихім океані купається літо.
Втікаю ,від розпеченого асфальту...
від авто гонки на автобані,
злетіти, на Маямі, чи на Мальту...
насолоджуватись днем у гамі.
Заховатись, у горах, від спеки жари...
і закружляти ,над переливом хвиль,
віднайти ,щастя де шумлять ясени
вимірювати ,прекрасну мить тисяч миль .
Ніжитись під сонцем вдихати свободу,
у пахощі ,квітів свіже повітря...
від спраги жаги , пити чисту воду,
іти,- зоряною дорогою світла.
Я хочу на море, на золоті піски...
щоб наш корабель колисали хвилі ,
і на крилах мрій... удаль несли вітри,
доплисти, до берега, де пташки милі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2018
НА ЗОРЯНІЙ ВЕРВЕЧЦІ МОЛИТЬСЯ ВЕЧІР
На зоряній вервечці молиться літній вечір
зорі розквітають, як сині волошки у полі...
Місяць, дивиться в очі обіймає за плечі,
літо ,закоханим запалює свічі святкові.
Під сіянням зір одні ,як лебеді в озерці...
запальні юні, від любові хмелієм без вина...
високе почуття грає струною у серці,
у келих, наливає щастя ніченька чарівна.
Білолиций веде до небесного престолу...
золотим перстом благословляє навіки долі,
а райські пташки співають солодять розмову -
і до ніг встеляють, пелюстки троянди лілові.
Місячна ніч осяює стежечку до верби,
де запашні трави ,відлунює дзвенить водограй,
зацілуй устами милий, до серця обніми-
і візьми, мене у полон з обіймів не відпускай.
Закружляєм лебедями де стрункі тополі....
і нехай первоцвіт мріями розцвіте у душі,
черпаймо чисту водицю з джерела любові-
бо кохання, цвіте один раз, як сади навесні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2018
НЕ ЗАЛИШАЙ МЕНЕ
Не залишай, мене на перехресті доріг...
вимірювати, в довжину кілометри життя,
іти ,крізь вітри грози у цей чудовий світ
від болю ,згорати і кровоточила душа.
Торкнись ,рукою вечірнім променем зорі...
обласкай , чарівною мелодією літа,
цілуй, устами, як сонце квітку у росі-
від щастя щебетала ,як соловей на вітті.
За вікном, дощ вітер закружляв жовте листя,
холод проймає, нахиляє віття додолу...
замріяна ,у весну ,де дзвенить ніжна пісня-
зоря веде до тебе на зустріч святкову.
Закрию, очі .Чую, кроки постать у сні,
бачу, в океані переливаються хвилі...
чому розминулись з тобою навесні?
і довго шукали, берег птахи сизокрилі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2018
ВЕЧІРНЄ НЕБО
Дивлюсь на небо ,як сонце сідає...
як зодягнулось в малинову вуаль
і проміння вінцем тихий рай вінчає,
віддає тепло іде у зоряну даль .
Вечірнє небо -безмежне глибоке,
як синій океан хвилями шумить
виграє зорями море синьооке
князь місяць відзеркалює чудову мить.
милуюсь ,у тиші заходом сонця,
зійшла перша зірка малює казку...
дарує ,зореквіт у своїх долонцях.
я шукаю на березі пристань щастя
Золоте сонечко ,дякую., за день!
За сині волошки маки червоні...
За соловейка у саду ніжних пісень!
за буйні жита у заквітчанім полі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797594
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.06.2018
ДОБРОГО РАНКУ МІЙ ТИХИЙ РАЮ!
Пейзажну лірику малюю на картині
барвистий серпанок літнього світанку
в росяних травах ромашки на долині
соловей дзвінко співає'' Доброго ранку''!
Доброго ранку !небо синє- Україно моя!
Доброго ранку !-зоряне літо ,гаї діброви!
Доброго ранку !-Дністре, водице із джерела!
Доброго ранку!-тихий раю- ліси і гори!
Розпустило сонечко проміння золоте
ніжить кучеряву вербу над рікою
столітній дуб зорить у небо голубе
у лісовім царстві милується красою.
Біжить літній ранок до фінішу до кінця
ще два кроки липень прийме естафету.
Прийде новий місяць і збирає жнива
медами солодить уста пише сонети. .
На Івана Купала свято кличе у храм
помолитися святим, за хліб у полі,
хто трудився ,посіяв зерно той є пан,
і застеляє обрусом столи святкові.
Хто не проспить весну і працює до зорі
зародиться овес жито і пшениця
небо благословляє руки золоті
і втомлений від жаги п'є - чисту водицю.
Час запалює ватру багаття золоте,
дівчата, віночки кидають у воду
літо ,в заметіль зими.. надію несе...
вінчає хлібороба і дякує Богу.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797514
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2018
МАЛИНОВЕ СВІТАННЯ
Солодке літо малинове світання
полумяну пристрасть мереже з думок
і романтичний дух несе вітання
насолоджуюсь пaхощами п'ю ковток.
Падає дощик і світить ясне сонце
літній світанок розсвітає цвіте
райдужне світло сяє у віконце
і благодать божа обіймає мене.
У тишині мерехтять згасають зорі
сяють барви мереживо казкове
розчиняються хмарки у просторі
кучеряві хвилі розлились, як море.
Сонце цілунком зарумянило щічку...
випромінює усмішку чарівну,
зорить до водиці у синю річку
відзеркалює небокрай земну красу.
Увінчаний віночком пречистий ранок
голосним дзвіночок грає у дзвони
защебетала пташка на мій ганок
злітаю у блакить небесні хороми.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797428
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.06.2018
МАРІЯ
На берег надія злітаю, як птах...
побачити, твою Богине -красу.
ти приходиш до мене у казкових снах
бачу сонячну щиру усмішку твою.
Серед усіх найпрекрасніше ім'я...
звати,так гарно Марія! Марія!,
світанкове сонечко,-зіронька ясна
люблю кохаю тебе -квітко леліє!.
Світлі почуття як- безмежне море
з чаші любові ,приймаю причастя
синьоока мріє- небо світанкове
моя доленька зодягнута у щастя.
Закоханий красуне до нестями...
шукаю, погляд у зоряних світах,
встеляю, пелюстки кохання зірками,
і дарую ,троянди у своїх руках.
М .ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018
ЯКІ В УКРАЇНІ КАЗКОВІ ВЕЧОРИ !
О ,які в Україні казкові вечори ?
в гаю ,соловей щебече допівночі,
і сочними медами наливають сади
літо розсипає скарби найдорожчі .
О ,моє літо літечко... пора золота!
Ти купаєш у росах трави запашні,
з небокраю ,відзеркалює Божа краса...
діаманти ,алмаз , перлини осяйні.
О, зоре зіронько божественна перлино!
ти місячним сяйвом осяюєш стежки.
у фаті липа окриляє лебединно...
O ,як пахнуть літні казкові вечори!
Місяченьку ,засвітив ліхтарі над селом...
і тисяч яскравих свіч горять доранку,
осяює біля хати розмай під вікном
п'янкі пахощі квітів п'є -ніч циганка.
Дзвенить, ніжна мелодія струна чарівна
над берегами відлунює водограй...
падають зорі у трави, де стоїть верба...
лебедям, дарує мить щастя тихий рай .
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797316
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.06.2018
ЯКІ ПРЕКРАСНІ ЛІТНІ РАНКИ
О ,Які прекрасні літні ранки?
і схід сонечка на березі Дністра,
сонячний день ллє щастя у збанки...
біжить ,час за водою , бистра ріка.
Нап'юся краси із долонь літа
нектаром засолоджу свої уста
сплету віночок із ніжних квітів
і злечу птахом під сині небеса.
Червневим маєм радіє літо
і на трембіті промінням виграє
сміється людям божому світу
ласкаве сонечко тепло роздає.
Медові соти збирає бджола
у полях, як море шумить пшениця,
жайвір злітає увись в небеса..
з польоту, матінці землі вклониться.
Ясний Місяць за океан пливе
і випромінює сяйво до води..
світанок ,ще зіроньками цвіте
зорить ,де є русалка біля верби.
О літо, літо пора золота!
тут мріями цвітуть волошки сині
горять червоні маки у житах...
о, як пахнуть ромашки на долині!.
О ,які прекрасні літні ранки ?
у віночку у білосніжній фаті
дарують літо для галичанки ,
і тихому раю пахощі земні .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797260
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.06.2018
Я ЩАСЛИВА, ЖІНКА ЩАСЛИВА
Йду, замріяна -в шляхетні світи...
живу ,мрію і щаслива щаслива,
я народилась, від краплі сльози-
і благословила весняна злива.
Знаєш, я жінка щаслива щаслива...
і усміхаюсь літу сонечку тепла,
на денці серця колоситься нива
і у моїй душі квітне вічна весна,
Виміряю путь- в довжину життя
і наді мною ллє дощ світить сонце
сходить райдуга світлі почуття
я обнімаю троянди у долонцях.
Ніхто, не бачить, як живеться мені,
чи сміюсь , плачу у себе вдома...
дякую , за щасливі сонячні дні...
хто був блискавиця серед грому .
Небо ,дарує скарби золоті,
нових друзів родину Україну...
недруги загубились у житті
доля повела у нову стежину.
Закохана ,у орхідеї в саду...
зустрічаю літній тихий вечір,
люблять, не за очі, за душу мою...
місяць голубить мене за плечі.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018
ПРИСВЯЧУЮ ,УКРАЇНО ТОБІ ПІСНІ
Де б не була пташко ,у яких краях...
якими стежками доля б не водила,
знай, шастя там, де чути щебет в гаях?...
де рідна матінка тебе народила.
Присвячую , Україно тобі пісні!
душа мерзне без тебе на чужині...
ти сонце ,яке віддає тепло мені...
блаженство духу на цвітті калини.
Ти маяк -у бурхливім океані,
і ведеш мене птахом в далекі світи...
по зоряній карті шукаю зрання,
іду ,Чумацьким шляхом де мої береги.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797065
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.06.2018
Я ВІДПУСКАЮ ТЕБЕ МОЯ ПТАШКО
Я відпускаю, тебе моя пташко,,
лети лети, собі в заможні світи...
візьми, собі калину, як буде важко...
на чужій землі ,біля хати посади.
Зранку, поливай водою з джерела,
хай пагінець проростає в коріння...
бережи ,від вітрів ,щоб цвітом зацвіла-
до віть, злетілись солов'ї до цвітіння.
Рости ,рости , рясно мій кущ калини...
і бальзам медитує рани твої,
нагадає про садок на Україні
на квітучому березі зеленгаї.
Червона калина усміхнеться тобі,
приголубить , зітре сльози з твоїх очей...
сонцем засяє, як за вікном дощі,
ясна зіронька у безсонних ночей.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2018
СВІТАНКИ НАВЧИЛИ МЕНЕ УСМІХАТИСЬ
Я біжу, у дитинство казкову мить,
де старі дуби підпирають небеса
а над берегом Дністра мій час біжить...
і водограєм дзвенить - квітує весна.
На моїй душі сонячно і світло
я живу мрію і щаслива щаслива
зранку Всесвіт всміхається привітно
і жайвір несе до зір на своїх крилах.
Прекрасна мить -як солодка малина
після дощу ясніє пречисте небо
бігає сонячний зайчик як дитина
райдужні дні сіють щастя для мене.
Заквітчала весна зелені коси
із польових квітів вінок із барвінку
і листям шумлять віттям верболози
соловей несе пісню про українку.
Вітер -закружляв у вальсі у танку
на волі вдихаю пахощі аромат
під сіянням зір не спиться доранку
душа квітне у мрії як вишневий сад.
Світанки, навчили мене усміхатись...
радіти сонцю хвилиною у житті,
Святому небу низенько вклонятись
дарувати щастя радість на землі .
Замріяна, закохана в небеса
білою лілією квітну в розмаю
люблю зеленгаї безкраї поля...
і тут частинку серця я залишаю .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796905
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.06.2018
Я ВТІКАЮ ВІД СЕБЕ ВІД СВІТУ
Я, втікаю від себе від світу...
де босоноге дитинство моє,
туди де мамине батькове літо
і зозуля щасливі роки кує.
У спогадах злітаю додому...
де замріяні вишневі сади,
вечір заколихує мою втому
розвіюють печаль стрункі яени.
Ясени ,мої стрункі ясени!
Заспівайте,пісню моїй душі,
синьоока зіронько осяй стежки
де шелестять трави у срібній росі.
Пахнуть ніжно піони жоржини ?
під вікном лілія рута мята
сочні груші яблука і малина
бо сад посадили батько і мати.
О яка прекрасна щаслива мить?
для тебе весна і літо цвіте?
у криниці чиста водиця дзвенить
і бється батьківське серце золоте.
Я пташкою лину до калини,
щоб до півночі слухати пісні...
і від щастя злітаю в небо синє
бо стежками села іду до рідні.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796877
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2018
МAMO УКРАЇНО -ЧЕРВОНА КАЛИНО!
По білому світу, розлетілись журавлями...
хто, куди? у різні краї ,нас доля повела-
до тебе ,Україно!-злітаєм до мами...
під твоє крило, до свого рідного гнізда.
Мамо Україно — червона калино!
із усіх найкраща- лебідко моя!
Поклич, додому свою дочку і сина...
у садок ,де чути пісню солов'я.
Вишнева Україно, -велика родино!
у барвистій вишиванці -козацький рід...
до тебе на свято ідемо на гостину,
над Дніпром заспівати тобі многа літ .
Процвітай-мій раю українська доле
заколосися золотим колоссям хліба
з'єднай воєдинно - світанкова зоре
веди нас у майбутнє дорогу до світла.
Хай миром засяє сонце небо синє
храм залікує рани триєдина любов
у вірі воскресне надія пташини
розкуємо кайдани зла рабства з оков.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796724
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.06.2018
Я ПРОЩАЮ УСІМ ВОРОГАМ
Залишу землю цей жорстокий світ
птахою полину на сьоме небо
там де вічна тишина зореквіт
зоря відкриває Всесвіт для мене.
Забуду, образи страждання біль
всім недругам, які заздрили мені,
хто сипав на зболену рану сіль?
кидав камінь ,сміявсь у вічі мені.
Я, прощаю кривдникам ворогам,
які безневинно словом гнобили,
а брудні руки ламали мій храм,
рили яму , ховали до могили.
Знай, я під захистом Бога Отця!
і під Покровом Пречистої Мати...
на морі , суші рятував життя.
і благословив слово у благодаті .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796592
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2018
ВІД ЛЮБОВІ НАРОДЖУЄТЬСЯ ЖИТТЯ
Від любові ,народжується -життя...
від любові -божий світ добріший,
дзвенить ніжна мелодія чарівна
і зажурний день стає світліший.
Зодяглась небесні шати лілові,
несу блаженство у земній красі
струменить водограй у моїм слові
мій друже, несу вітання тобі.
Зоря запалює іскорку тепла...
розсипає роси у тихий рай
босоніж біжу де чути солов'я
і самоцвітом заряснів розмай.
Моє сонечко соняшником цвіте...
квітне мрія золоте проміння,
голубить зернятко небо голубе-
іду, щаслива у сад цвітіння.
Над берегом ,тече бистра водиця,
вслухась у річку оживаю знов...
і обнімає крильми біла птиця
в долонях, дарує святу любов .
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796559
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.06.2018
ВІК ЖИВИ І ВІК УЧИСЬ ДИТЯ
У вечірнім небі сяє ясно зоря...
а значить ,я живу, люблю і мрію
плаче воском щомиті згорає свіча...
ближче до небес у думах зорію .
Скільки, відміряв Бог прожити ще літа?...
стільки, треба пройти нам життєву путь?,
не забувай, ''вік живи вік учись дитя''!-
прагне , спрагла душа пізнати життя суть .
Розум, ще спить ,як дитя у снах дорання...
пробудись ,шукай водицю джерела ,
трудись ,вчись, щоб досягти своє бажання
віднайди час ,пізнати Бога Отця .
Без труда, не зародить жито у полі ...
ори, сій зерно любові і добра,
новий день, подарує плоди медові ...
нагодує насущним хлібом дитя.
Людина, народилась віднайти себе...
іти до вершин у молоді роки,
молитва-цілюща сила небо святе-
у праці ,духом зцілить з води і роси.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796531
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.06.2018
БОГ-ЦЕ ХРАМ ПІД НЕБЕСАМИ
Богу, не однаково, якою дорогою ідеш ти?
Про що думаєш?, що робиш? ,що читаєш?
він все чує ,бачить ,своє дитя поміж юрби...
з висот, на тебе споглядає, що ти обираєш?...
Бог -це добро милосерддя ласка і любов,
дає надію розум, світлі помисли і життя...
із чаші віри ,приймати причастя тіло і кров-
є взірцем,божого сотворіння- земного буття.
Якщо тебе, звати високим ім'ям людини...
то живи, згідно писання святого закону,
не смій, оплювати душу убогу сиротину,
не гостри ,ніж у спину -безпомічному малому.
Бог -це храм, дорога життя під небесами!,
перебуває у сонцю, вітру, дощу і грози...
він є повітря, джерело, яке тече над берегами
засіяне зерно добра .Хліб, який споживає я і ти.
Бог -є твій Отець, духовний вчитель і наставник!,
лікар-кволих душ, пастир-заблукавшого ягня...
а людина, як мурашка, яка снує свій муравник...
без Бога — дикун, пожирає, вбиває - життя.
Де моляться ,двоє,перебуває Бог між ними...
не страшний , у вовчій шкірі оскаженілий звір ,
їх охороняє ,захищає ангел із божими святими...
в океані- потопаючому подасть руку і ласк безмір.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796414
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 20.06.2018
ПІД СУЗІР'ЯМ ''БЛИЗНЯТА''
БЛИЗНЯТА
У мами ,народилось два синочки...
близнята схожі ,як дві краплі води....
обняли її крильми два ангелочки
дві радості -два стрункі ясени.
Защебетали, весною малі соколята...
тулить ,до грудей два маленькі серця,
любується, як зростають її пташенята...
і просить, у Бога щасливої долі і вінця.
А яка радість, як пролунало слово ''мама''?,
як зробили ноженята свій перший крок...
з дитячих уст, почула'' єдина, люба, кохана''...
і за ручку, вела їх двох на перший урок.
На світ божий, з'явились, як сонце навесні...
збудувати міст щастя, - надії два береги,
тече ріка водограєм, понад деревця молодi
і до її джерела поспішають черпнути води.
Під сузір'ям'' Близнята' радіє мати...
два красені козаки у неї ростуть,
небесні очі однакове личко і шати,
І в Золоту Осінь -до неї на свято ідуть.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796326
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.06.2018
ПРИЙДИ ДО МЕНЕ В ЧЕРВНЕВИЙ МАЙ
Встало рано вранці сонце...
мережить золотосяйне полотно,
заглянуло до літа у віконце-
і до небес ,птах розпахнув крило.
О ,вітре жени удаль чорні хмари..
бо прийшла у сад золота пора,
лебідь лебідку шукає до пари
їм осяює стежку вечорова зоря.
Прийди, до мене в червневий май!
де липа пахне медовим цвітом...
де зорями сяє синій небокрай
і золоті серпанки увінчані зореквітом.
До ніг, простелю рушник щастя
ніжні пелюстки троянди чарівні
запалю тисяч свіч у дивоказку
нехай квітне тихий рай тобі.
Попрошу, красеня явора -гітариста!,
щоб заграв на струнах мелодію весни...
піснею ,зашелестить зелене листя
у легкому вальсі закружляєм я і ти.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018
ПОСАДИ НА МОГИЛІ АЙСТРИ БІЛІ
Прийде час, я згасну спалахом зорі
впаду за зелені гаї у трави духмяні
краса зів'яне згорить у жертовнім вогні
з тобою Україно, попрощаюсь на світанні.
Як помру ,прийди до мене на могилу,
принеси ,гілку калини ніжні квіти мені
запали воскову свічу дорогий мій сину
знай,я тебе любила, як небо журавлі, .
Посади ,на моїй могилі айстри білі
нехай до розмаю злітають солов'ї...
вони цвістимуть до осені до заметілі,,
зійду зорею у пишноквіті на землі.
Ти прийдеш ,як зійдуть сніги навесні
пелюстка розцвіте у жемчугах -роси,
у тиші відчуєш мою присутність у красі
і я легким вітром торкнусь твоєї щоки.
Солодкі спогади навіє віттям тополина ,
згадаєш слова забринить сльоза в очах...
злетиш у дитинство де матінка мила
я обніму крильми ,як білокрилий птах.
Я, як квітка засну і буду спати у вічнім сні...
ти захочеш ,почути мій голос і мене віднайти-
не сумуй ,не журись, для тебе я зацвіту навесні
виглядай ,мене, як сонце де шумлять ясени .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796071
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2018
НА ВСЕ ПОТРІБНО ЩАСТЯ І УДАЧУ
Закохуємось у гарне личко небесні очі
пишне волосся стрункий ніжний стан
а серце прагне надійне плече у ночі
душу щиру багату, як золотий лан.
Серед юрби не легко віднайти людину
одну оту єдину душу на цім білім світі,
яка тебе підтримає у важку хвилину
і буде тобі щебетати як пташка на вітті.
Із тобою у біді розділить кусочок хліба,
сонечком засяє зігріє променем тепла
і збудує щастя родинний храм із світла
від солодких слів засяєш, як ясна зоря.
Важливо не краса а мудрість чоловіка
щоб у заметіль зими запалив вогонь
і любив кохав тебе за твою душу довіку
збудував гніздечко із золотих долонь.
Зумів вирішити любі проблеми у житті,
щоб квітучі мрії цвіли у твоєму серці
подарує небо сонячну усмішку тобі
закоханими лебедями плавати у озерці.
На все потрібно щастя, удача і везіння...
бути в назначенім місці у певний час,
слухай, свого серця побачиш провидіння...
доля, зведе дороги подарує Всесвіт із окрас.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018
В РОСЯНИХ ТРАВАХ ЗАЦВІЛИ РОМАШКИ
В росяних травах зацвіли ромашки
на зеленій долині забіліли біло -біло,
розпустили крильця ластівята пташки
радіють, сонцю і щебечуть пісню мило.
Н а крилах жайвора злітаю у поля...
вдихаю, у запашний аромат румянку,
купається в зеленім морі моя душа
зриваю, квіти плету віночок зранку.
За сонечком біжу в оксамитове літо,
де пломеніють червоні маки у житах
не відірвати очей ,як зашарілись квіти...
як заголубіли волошки сині у полях.
Замайорів, любисток ,чебрець рута м'ята,
зелений барвінок увінчав божу красу,
тут мріями квітне вродлива земля мати...
я заблукала, і додому стежку не віднайду.
Ясне сонечко прокладає міст до річки
де із синіх гір тече бистрий водограй,
хлюпоче до високого берега водичка
і соловейко несе пісню у небокрай.
У солодкі парфуми запашилось літо...
виткало барвистий рушник у Діброви ,
я поспішаю, де малина дозріла на вітті...
де столітні дуби тримають лісові хороми.
Збираю , ягоду малину у своє відерце...
пригощами смакую засолоджую уста,
і дивлюсь, як причепурилось озерце
білими ліліями немов мавка лісова.
Як добре, на волі іти стежкою у літо,
де сонечко зігріє тебе своїм теплом,
бджола медоносить на польовім квіту
коник стрибунець обнімає крилом.
Від спраги, п'ю чисту водицю із джерела
усміхається сонце зарумянилo щічки...
у казковий світ кличе птаху золота пора,
дарує, прекрасну мить до зоряної нічки.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795972
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.06.2018
О ЦАРИЦЕ, МОЛИСЯ ЗА УКРАЇНУ!!!
Рафаель намалював на полотні Мадонну
божественній вроді поклоняються віки
Мати із немовлятком увінчана в ікону,
Санта Донна - незрівняної жіночої краси.
О ,Владичице неба і землі - Божа мати!
Зглянься, на Укранський народ із висоти!
зодягни ,божою мудрістю у небесні шати
у святім храмі з'єднай нас і благослови.
О, Богине ти на руках тримаєш немовля!
до своїх грудей міцно -міцно притулила,
ти ніжним поглядом обнімаєш світ здаля-
все бачиш, все чуєш, даєш надію душі крила.
Пресвята Діво Пречиста -Ліліє Прекрасна !
Випроси, у Бога для Вкраїни спокою і миру!
Зупини війну !-недай цвіту в'янути завчасно
випалену землю омий дощем дай духу і сили.
О, Царице ти сидиш на троні у Бога Отця!
молися ,за знедолений люд вдову сироту,
у біді, горі відкриваєш своє серце для дитя..
із чаші віри -причащаєш витираєш сльозу.
Милосердна Княгине захисти під покровом !
До Чудотворної ікони несемо молитви свої,
зішли ,нам земні ласки добра зціли словом...
Христова Мати подай радість у зболеній душі!
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795787
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 15.06.2018
У ВСЬОМУ Є ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
У всьому є початок і кінець...
нічого вічного немає на світі,
до Бога ,іде багатий і мудрець-
і зелений лист жовтіє на вітті.
Є добро і зло святі і грішні
дорога світла і дорога тьми
є жорстокі люди і є привітні
та завжди ,будь людиною ти!
Один увінчав із терня корону
інший славою лавровий вінець
із вірою, молиться на святу ікону
сходить благословення і він знавець.
Подолає, усі труднощі в житті...
радіє, успіху досягне до вершин,
збудує дім ,посадить сад на землі
і родині усміхається із світлин.
І його доля, купається у шоколаді..
їсть червону ікру, п'є заморські вина,
і має титул звання на вищій посаді
є розкішні вілли і не одна машина.
На рік, по кілька раз їздить на море,
під сонцем на Гаїті приймає загар
та нічим, не задоволений, щось коле..
недає, спокійно жити дух-із примар.
Відстань, є коротка і довга у життя...
візьми хрест на плечі іди у покорі,
скільки, записано у книзі буття?
Стільки попливеш на кораблі у морі.
Хтось допливе до берега до причалу
а когось, зіб'є із дороги вітер, гроза...
і потоне на дно від життєвого удару
і гасне, як свічка від бід горя -душа .
Усе в своєму житті треба перейти
вірити ,що все буде добре у тебе
хто із Богом ,живе встеляються стежки
і Ангел рукою захищає веде у небо.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795740
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2018
ПРИСЯДУ, У ПАХУЧІ ТРАВИ
Присяду ,у пахучі трави буду споглядати...
як троянда пишноцвітна квітне біля хати,
як у саду, розцвіли квітом яблуні і вишні-
пригадаю ,свою весну і молоді літа колишні.
На подвір'я, із за хмар виглянуло ясне сонце...
розпустило золоте проміння до мого віконця,
усміхнулась , юна весна розпустила довгі коси
зашелестіло зелене листя їх купають чисті роси.
Ловлю , прекрасну мить Щастя у свої долоні,
шалун-вітерець зачіпає і я в обіймах у полоні...
красуня весна запрошує мене у квітучий май,
де пахне м'ята і замайоріли мальви у розмай.
Дивлюсь, як ластівка в'є гніздечко в стрісі...
іздалеку ,чути ,як кує щастя зозуля в лісі
на дроті, горобчики посідали шнурочком
милуюсь, як пливуть хмаринки у холодочку.
На одній нозі ,в гнізді закурликав лелека
у батьківський дім кличе дітей із далека...
де біля воріт зацвів рясно кущ калини,
розрісся старий горіх і солодка малина.
І в босоноге дитинство лечу на крилах
де сидить на лавочці матуся і тато сиві
у біленькій хустині барвінок у віночку
споглядають, як ростуть зелені огірочки.
Прийшла весна, батьки не всидять в хаті,
трудяться , щоб вродив урожай багатий...
тато, оре сіє... ярий овес жито і пшеницю,
клепче косу у трави, щоб рід був ситий.
У батьків- золоті руки, щире ,чуйне серце-
від спраги, я черпаю водицю із відерця...
із світів ,де б не була біжу додому де мати...
де сироті , серед ночі відкриє двері тато.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795651
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2018
ВЖЕ СОНЦЕ СІДАЄ НАДВЕЧІР
Вже сонце низенько сідає надвечір
ховає проміння пелюстку чарівну
накинь, мила ніжний шалик на плечі!
кольору неба парчеву нитку золоту.
Як зоря зійде підемо в зелений гай ...
там соловейко про кохання співає пісні,
допівночі будемо дивитись у небокрай
де квітне,зорями наша весна літа молоді.
Посидимо, у надвечір'я там під вербою...
вона довгі віти свої коси купає в ставку
там явір на скрипці виграє над водою
і закружляєм як лебеді кохання у танку.
Вечірнє небо розлилося багрянцем...
подивись!кохана , як сяють зорі ясні...
у запашних травах запахло румянцем,
і на долоні літа згасають серпневі дні.
Послухай, як у тиші водиця хлюпоче...
відзеркалює місяця на човнику зоря,
неспиться, закоханим їх серце тріпоче-
і тримає у полоні зоряна ніч осяйна.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018
У МЕНЕ НЕ ЗАЛИШИЛОСЬ ЧАСУ
У мене ,не залишилось так багато часу?
догорить Літо ,полину птахом в заметіль ...
з любов'ю востаннє гляну на планету нашу,
сонечком зайду за межу, в небуття у тінь.
Я віддавала, себе до дна усім кого любила,
як могла, так тягнула на плечах віз життя...
простіть ,мене кому в житті не догодила?
хто не хотів, почути мій голос душі слова.
Ніхто незнає, дороги де його щастя ходить?
у які світи, приведе доля, що чекає тебе...
сієм зерно у ріллю, і не знаєм ,що вродить?
і що сьогоднішній день нам у дім принесе.
Пів життя прожито ,як би його і не було...
проминуло, немов сон ...на порозі ,вже літо-
весна ,відцвіла... у польоті важче крило,
крізь життя, шукаю Божу милість і світло.
Безсоними ночами згорала, як воскова свіча...
від самотності, замерзала в дощ і сніговії,
прагнула щастя, щоб матері усміхалось дитя
щоб в житті, збулись усі бажання жіночі мрії.
Прийшла в це життя, щоб пізнати божий світ...
сіяти зерно любові ,залишити свій слід на землі-
посадити вічний сад ,засіяти щастя пишноквіт...
i ти друже прийшов до нього послухав мої пісні.
М .ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795455
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.06.2018
ВТРАЧЕНЕ ЩАСТЯ
Яка печаль, коли ти загубиш щастя?
А хтось, іде за тобою його віднайде...
на все у житті ,Божа воля і Божа ласка-
втрачене, ніколи ...ніхто тобі не поверне.
Із первоцвіту опадають роси , як сльози...
розлилися, синьою рікою в літо молоде,
верба розплела до води свої пишні коси...
і виглядає, як зійде сонечко в небо голубе.
Бережи квітку кохання, що цвіте весною...
лелій, у долонях прекрасний час золотий,
нехай твоє щастя світиться ясною зорею,
і душу звеселяє соловей голос дзвінкий.
Навесні ,верба закохалась у кучерявого клена,
коли від тепла танув сніг скресав лід зими...
лебедів кохання купала духмяна трава зелена,
і вигравали на скрипці пісню стрункі ясени.
Їх розвела доля, віти руки шумлять над водою...
розійшлися, навіки... назавжди дороги і стежки,
на небі, сяють ясні зорі зорять до них журбою-
і ведуть у спогадах, де цвітуть троянди весни.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
2010 05 17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2018
Я ЗАКОХАЛАСЬ У КРАСЕНЯ
Я закохалась у незнайомого чоловіка...
як дві краплі води схожий до Кобзаря,
в іншому житті буду любити довіку,
за чуйне серце і добрі щирі слова.
Ще вчора був мені далекий чужий...
а сьогодні, любий дорогий і рідний-
захищав мене крильми ангел святий
усміхається із світлин -чоловік літній.
Я прочитала ,по твоїх очах що мій,
тебе ,я загубила у часі.. і віднайшла-
безсоними ночами малюю образ твій
і дякую долі ,що наші дороги звела.
Я закохалась у красеня, як юна діва...
що дарував квіти прекрасний час,
душа народжувала музичну ліру
і встеляла пелюстки троянд для нас.
Дякую ,мій любий за надійне плече!
за золоті руки, що творили цей світ...
за твою любов чоловіче слово святе,
поруч із тобою скресав у моїй душі лід.
Мій друже ,я не помилилась в тобі!
із тобою я була як за кам'яною горою,
нам нахиляли ясне сонце похмурі дні ...
і дві одинокі долі з'єднали божою рукою.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2018
МОЛЮСЬ ,НА ЗОРЯНІЙ НА ВЕРВИЧЦІ
Молюсь, на зоряній вервичці під небесами,
минають дні, минають ночі у тижні місяці...
міняються пори року, іду до тебе світами ,
горить свіча життя відраховує час на стіні.
Із роками хода стає важчою у моїм кроці-
роки за роками опадають, як пожовкле листя...
відлітають ,мої журавлики літа найдорожчі
із вирію відлуням дзвенить ніжна пісня.
Не біжіть, мої роки за журавлями вдаль!
зупиніться ,на березі надія де моє літо...
за порогом осені лиють дощі зимова печаль
і від морозу ,холоду вмирають троянди квіти.
Зоряний вечір манить вабить мене у зелен гай
де липа квітне в медових пахощах у суцвітті
там на вітті соловейко звеселяє тихий рай
і до півночі щастям курличе молоде літо.
У росяних травах купаються лебеді кохання
і до ранку, мрії квітнуть, як волошки в житах...
на долині, зорі сіють зорепад щастя до рання,
іду у літо, зустріти тебе на квітучих берегах.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2018
РАЙДУГА СТАВИТЬ БОЖУ ПЕЧАТЬ
Поглянь, серце моє на білий світ!
як білосніжно розцвів цвіт у саду...
не сумуй, вклонись небесам до ніг!
Подякуй, за життя і красу під зорепадом.
Новий день, зустрічати, яка то благодать?
Як сонечко, веде тебе за руку у щедре літо,
падає дощик і райдуга ставить божу печать...
і ти вдихаєш, у п'янкий аромат пахощів квіту.
Мій Боже, дякую за твою присутність у мені,
через святого духа даєш сили і натхнення...
ти приходиш,у гості в час радості в журбі ...
витираєш ,з очей сльозу даруєш сьогодення.
Зранку сонячним цілунком обнімаєш мене...
на чужині,увись злітає моя мрія крилата....
на аркуші, колосяться буйно хліба слово святе,
усміхається, неповторна прекрасна мить, як мати.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795228
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.06.2018
О, ВЕСНО ''НАЗВИ ПАРОЛЬ''
О весно, ''назви пароль'' у казковий світ!
щоб на твій берег щастя я прийшла....
вдихнула у запашні трави дивоцвіт
і в тихім раю, душа радість віднайшла.
Заколиши вітром на гілочці вербовій...
щоб як ластівка закружляла над водою,
провожала чудову мить у тиші вечоровій
і слухала водограй над бистрою рікою.
О весно, увінчай мене зоряним вінцем!
І веди у розмай де цвіте бузок ліловий,
дай помріяю, під небом сонячним днем...
і зіп'ю, у саду весняний квіт медовий.
О весно! дай промінь сонечка у вікні
зігрій душу в самотньої пташини
обніми райдужним небом на землі
від дощу,я квітнула цвітом на калині.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2018
КРИЛАТІ МРІЇ ЖУРАВКИ
Скажи, журавко чому гірко плачеш?
чому у безсонні ночі лиєш сльози?
ти високо літаєш і все далеко бачиш...
чому ти без пари і обпікають морози?.
Ти ,перелетиш безмежне море і океан,
тисяч тисяч верст долаєш проти вітру...
розправляєш крильця ,щоб вдихнути у лан,
де колосяться жито і пшениця- щедре літо.
Тихий вітерець заколихує тебе на вітті,
як мале дитя голубить під небесами,
шукаєш зернину крихту хлібця на світі...
і душа народжуює крилаті мрії піснями.
Промінь сонечка ласкає ніжить навесні
і для тебе розцвітає квітуча квітка у маю,
духмяні запашні трави зціляють у росі...
прошу, пташко витри сльози у своїй печалі!
Я ,знаю що і тобі несолодко живеться...
потерпаєш, від грози чи заметілі зими.
то чорний ворон обклює ...сич, у бою б'ється,
і ти себе захищаєш від хижої стаї крильми.
Прилети, до мене божа пташко до мого вікна,
від зимового сну розбуди мою душу піснями...
щоб крилаті мрії народила одинока душа
і від щастя, закружляла із тобою під небесами.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794935
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2018
ХВАЛИВСЯ ПАСТУХ СОРОЦІ
Хвалився ,зазнайкуватий пастух сороці
''що має владу над вівцями на долині''
замріяний, сидить на березі на толоці...
а отара, сама пасеться у росяній конюшині.
Що є царем, господарем -Саza Nostra...
йому у ноги ,встеляються квіти польові,
на базарі ,продає, кусають ціни'' сuando соsta'',
знає, магію чарівних слів і ідуть купці.
Жене, отару овець без душі у трави поколіна,
недалеченько ліс. Річка, яку веде до водопою....
розлетілись, розійшлись, зайшли у пахуче сіно,
а він виглядає, їх на кручі під високою горою.
Паслася отара, щипала барвінок часник,
напихалa різнотрав'я ,що завухами тріщало....
де будяк, терни обійшла, щоб невколоти язик-
оминала стороною, щоб необпекло кропиви жало.
А вівці ,барани, козли трудились ,щоб прожити....
проросло сало, кожухова шерсть у золоте руно,
служать ,довгі літа, щоб своєму пану догодити...
у хаті ,був хліб і пив заморське солодке вино.
Виспався, вигрівся чолов'яга під сонцем до обіда,
із нагайкою,бичує їх до бистрої річки до води-
а натомлена отара ,біжить до джерела до літа,
напитись, водиці і відпочити від спраги і жари.
А жадний, думає, щоб нажитись на скотині...
примножити золото срібло у скарбницю ліри ,
заганяє у гето, їм із очей сльози котяться,як дитині...
людина,знищує тварини,рубає ліс і розпалює війни.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794934
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.06.2018
ПОДАРУЙ ,З СОЛОДКИХ СЛІВ ЛІЛІЙ БУКЕТ
Подаруй, любий усмішку мені!
із солодких слів лілій букет,
як соловейко защебече навесні
заспівай ,пісню про кохання сюжет.
Вже гай розмаїв зеленим листям...
липа зацвіла духмяно-духмяно
нехай понад сині гори лине пісня
веди у казку обніми до серця кохану.
За тобою соколику піду в золоте літо,
де у росах духмяні трави запашні...
і будемо, до ранку купатись у квіту
і злетимо ,як лебеді кохання до зорі.
Прийшла, у сад весна пора кохання...
у тихий вечір зійшов місяць білолиций,
зацілуй, у палких поцілунках дорання-
щоб пити кохання із джерела чисту водицю.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2018
Я ПІДУ У ЗАПАШНІ ТРАВИ ВИСОКІ
Я піду у поля запашні трави високі
де колосяться колоски із пшениць
а в них цвітуть волошки сині синьоокі
і дарують щастя для сизокрилих птиць.
Із далеких доріг, за гаєм сяду і відпочину,
де дзвенить струмочок цілюще джерело...
від жаги, нап'юсь водиці і гляну на калину
обніму, матінку землю -пташиним крилом.
На березі Дністра вдихну у пахощі весни...
послухаю, чарівні мелодії струни водограю,
як на скрипці явір виграє пісню для верби-
і погляну ,як течуть бистрі води у божім раю.
Розмахну, крило полину у вишневий садочок
де гудуть бджоли а ніжне суцвіття наливає плід,
назбираю, польові квіти і сплету на коси віночок
пташкою , заспіваю мамі подарую цей білий світ.
А рідна матуся раненько мій голос почує...
розпахне відкриє віконечко вийде до мене ,
я благословлю, на многії літа її звінчую...
витру сльозу ,зацілую руки нахилю їй небо.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2018
ЯКБИ Я МАЛА КРИЛА ЛЕЛЕКИ-З
Якби я мала крила лелеки,
я б полетіла додому на Вкраїну
збудувала гнізлечко на віттях смереки
і слухала, б до півночі пісню солов'їну.
О ,вільна птахо -лелеко білокрила!
неси ,мене в зелені гаї у трави запашні
там в лузі розцвіла червона калина
і в полях, настояні в росах колоски золоті.
На рідній землі ,у квітів пахощі вдихну...
нап'юсь ,чистої водиці із польової криниці,
у Діброві, пригощами солодку малину нарву,
і від радості , до ясних зір злечу, як птиця...
Якби я мала крила лелеки,
із світів принесла миру добра...
зорецвітом засіяла щастя із далека
у вишневім садочку раділи мати і дитя...
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794671
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.06.2018
О БІЛИЙ СВІТЕ ПРИЙМИ ВІД МЕНЕ ПОДАРУНОК
О, білий світе прийми від мене подарунок!
Всесвіту, блаженного зорецвіту дивограй...
ясного сонечка повітряний поцілунок-
яке розсипає проміння у божий рай.
Доторкнись, мене своїм розумом і руками,
лови ,зорі... дотиком почуттів своєї душі,
впіймай ,як цілющий дощик під небесами....
який малює прекрасну мить райдужні дні.
Вдихни, у простір наповни кисень у груди!
ясне світло приведе до храму вічної любові,
тут збудований міст щастя, посіву золоті вруни..
зіпий, моє пісенне джерело у вишуканім слові.
Радій, сходу сонця! ,як шелестять трави із роси...
люби ,засніжені княжі зими заколихані вітром,
життя, як нива... борись за щастя себе віднайди!
Трудись, посади сад і у твоїй оселі буде світло.
Натомлена душа твоя відтане ,як білий сніг...
прийде весна, на твоє подвір'я принесе тепло,
водограєм ,задзвенить ріка... почуєш шелест у віт,
і у стоголоссі, спів пташки, тебе обніме крилом.
О, білий світе прийми від мене подарунок!
пейзажну картину красуні матінки землі,
сині сині гори, замріяні ліси, гаї в дарунок,
і на квітучих берегах самоцвіти пахощі земні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794593
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.06.2018