| Сторінки (30/2920): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
ЗОЛОТАВА ОСІНЬ
Красуня осінь розпустила довгі коси
у вальсі кружляє багряне листя на вітру
над бистрою водою шепочуть верболози
проводжають,- Бабине літо в дощову імлу.
Золотава Осене -усміхнись поміж кленові віти..
подаруй, промінь тепла... не тривож душу мою-
із за синіх гір іде зима.. засіє снігопадом квіти,
дай ,налюбуватись Листопадом -в Осінь Золоту.
Прошу, зупинись на мить !!!-моє Бабине літо...
не спіши, не біжи так швидко вдаль від мене
нахили райдужні дні подаруй троянди квіти...
нехай у моєму вікні відзеркалює блакитне небо.
Золотава щедра осінь -неба тиха просинь
із тонкої ниті мережить білосніжну вуаль-
у пахощах розмаю троянда красу медоносить
і Осінь, на волося росипає листя і додає жаль.
У царстві осіннім опадає додолу жовте листя...
осінь крилом птаха змахнула у сизім тумані---
на прощання ,заспівала мені журавлину пісню
що мине зима, і весною зацвітуть квіти ранні.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762852
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.11.2017
ЛЮБИ ТОГО ХТО ПОРУЧ ІЗ ТОБОЮ
Люби, того... хто поруч із тобою...
хто готовий віддати за тебе життя,
хто молиться, за твоє щастя і долю-
і пелюстки троянд встеляє в твоє ім'я.
Кохай ,того... хто іде із тобою по -житті,
ділиться кусочком хліба в радості і горі...
хто не зрадить, не проміняє тебе на бариші...
і дає тобі крила летіти до зір у любові.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
НЕБЕСНИЙ ОТЧЕ!!!
О ,Владико світу -Небесний Отче!!!
ти сотворив небо і землю все живе...
дав віру, щоб молитись за день божий
дякувати за життя сонце золоте.
Змилосердся !- над козацьким родом
поведи до світла із тернистої путі
осяй миром небо для мого народу
подай добро хліб насущний на столі.
Предвічний Боже !-не залишай у біді
подай нам мудрість із високого неба
пошли Месію подолати труднощі у житті
бо білий світ гине у гріхах без тебе.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762491
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 27.11.2017
ПРАВО НА ЖИТТЯ
Йшов по землі тридцять третій рік...
лютий голод завивав, як вовк у ліщині...
день прожити здавалось, як увесь вік-
святий хліб на вагу золота- сиротині.
Віддавали кращі речі за кусочок хліба ...
щоб прогодувати накормити родини свої,
мерзлу бульбу-пекли на вогні опухлі діти .
і чоботи на всіх по черзі йшли до стерні.
У засніженому полі шукали колосок зерна...
у злиднях, як скелети ходив заморений люд,
як повзуча змія розповзлася - чорна чума-
хиже плем'я заганяло у рабство загнаний кут.
Червона орда відбирала право на життя...
вимітала у селянина із комори до зернини,
плакала Україна воском скапувала свіча
косила смерть косою помирали щохвилинно.
Як чорні круки налітали на жертву у село...
селянина обшукували під прицілом автомата
господаря називали ''куркулем'' за зібране зерно,
за те ,що гарував не лінився і збудував хату .
Всю сім'ю, дорослих і малих гнали в Сибір...
дехто втік через вікно переховувався у лісі,
за біженцем гонили, як пси оскаженілий звір...
шукали їх по чужих хатах у соломі на стрісі.
Хто сильніший ,той вижив скитався де міг...
добрі люди переночували взяли у прийми,
розлучили батьків і дітей назавжди навік-
і пухли животи від голоду горя і кривди.
Cвіте , пам'ятай!- голодомор і геноцид на Україні...
у цей день, у мовчанні запали скорботну свічу,
за мільйон жертв помолись на безіменній могилі -
віддавши ,честь і шану їм схили голову свою.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762487
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 27.11.2017
ЖІНКА ІЗ ПЕРЦЕМ
ГУМОРЕСКА
У мого кума Одарка жінка із великим серцем....
любить чоловіка і догождає йому у любу погоду,
живе із почуттям гумору трішечки із перцем...
красуня, мудра іде у це життя із модою в ногу.
А кум Василь баламут любить скочити у гречку...
але дорожить сім'єю повертається завжди додому,
і говорить, що він не виний ''а дівчини гарне личко''
що його заманюють красуні і ведуть у ''закохану кому''.
Чоловіка ''вибрики амур''Одарці накипіло у грозу ...
і думає, як відомстити свому Василю покарати його,
то миш у тапочок положе...то перец насипе до борщу,
щоб голодом заморити його і грала у різні ролі у кіно.
Одного разу прийшов із роботи і був голоден ,як пес...
відкрив двері ,і зразу до Одарки'' насипай у миску їсти''-
вона усміхнулась поцілувала і подала ''блюдо із чудес''
він приперся, до їдла... скривився, а вона'' не тре до дівок лізти''
Отак ,любі жінки !- кума Одарка вчить розуму мого кума,
виховує ,як маленьку дитину... щоб поважав любив свій дім,
голодом його морить доки не очухається і дре йому чуба...
щоб тримався своєї жінки, де є затишно і комфортно у нім.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761868
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.11.2017
ЛЯПАС ЗА ЮМОР
Кум Петро є гойрак базіка і хвалько...
любить хвалитись і щось все вчудити,
гарно співає у пісні заводить все село...
жартує із життя -любить образи творити.
А як танцює ,то треба щоб всі відступали...
немов король прийшов на бал на свято,
стрункий високий... волос літа підмалювали,
є справжній козак, має вуса... трохи багатий.
Із молодими дівками любить фліртувати...
різні байки їм розказує запудрує маківку,
жінці не зраджує любить у різні ролі грати,
має підвішений язик заманює як рибу у сітку.
Він каже'' що жінка має тримати хлопа в руках''
на прив'язаному ланцюгу як пса на подвір'ю...
щоб бачила солодкі сни у казкових снах,
а мужик охороняти її красу пташине пір'я .
Одного разу із жінкою зайшли у маршрутку...
він треться, заговорює молоденьку красуню,
жінка із ревнощів її щипнула а він як би не спав сутку...
а пан'янка, розвернулась ''йому дає ляпаса у папулю''
Дівчина ,читає мораль,'' як вам не стидно мужчина ''...
його лице облилось кров'ю просить пробачення у неї-
молодиця відійшла ,а він до жінки ''' це не моя провинна'',
а дружина ,усміхнулась і каже'' що це я у жартівливій ідеї''.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761807
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.11.2017
ДЕ ПАНУЄ ВІРА НАДІЯ І ЛЮБОВ
У кого в душі, панує віра надія і любов...
той із небесних висот нахилить сонце людям,
у своїх долонях подарує радість- основу із основ...
щоб від крихти щастя билось серце у грудях.
Райдужними кольорами розмалює земний рай.
щоб на полотні життя квітнули рясні сади...
у вікні усміхалось щасливе літо -зелений гай
і душа розквітала, як лілія... від крапельки роси.
І на білий танець, до вальсу запросить весна літо,
щоб у казковім царстві раювали лебеді кохання...
і ніхто незможе роззорати межу між них на світі,
роз'єднати закохані серця почуттів бажання.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
ЗА ІСТИНУ БУВ РОЗП'ЯТИЙ ХРИСТОС
За істину, був розп'ятий Христос...
тиран розпинає мою Україну,
до смерті катує невинних... бос,
нічого не змінилось для сина.
Котиться у безодню жадібний світ...
до трудящого роду немає співчуття,
копаєм могили хрести ховаєм цвіт ,
розпалюють вогонь війни... без каяття.
Від безладу ,хаосу немає ні кінця ні краю,
кровопивці гострий ніж пхають у спину...
плугом роззорює межу життя вовча зграя,
на вирубцювану рану сиплять сіль сиротині.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761615
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2017
ДІЕТА ДЛЯ КУМА
ГУМОРЕСКА
Надумала, кума зробити із кума молодого...
щоб не їв він солодкі пляцки м'ясо і сало,
наварила йому із бурачині борщу пісного-
щоб у животі його грав марш і бурчало.
,А ''у вечері після шостої пий молоко квасне-
їж овочі фрукти і не треба вживати білого хліба...
щоб качав мускули займався гімнастиков карате-
і будеш мій чоловіче стрункий і накачене тіло''.
А кум, був такий добрий що слухався Одарки...
що сказала ,те робив щоб любій жінці догодити,
мив посуду, гладив штани... із свині топив шкварки ,
дообіду спала ,він на пінцюх ходив щоб її не збудити.
Мій кум, витримав діетичний режим два дні ...
а на третій день не витримав тай підняв голос,
''слухай, жінко готуй їсти я не буду гризти сухарі-
і не буду жити від роси і повітря як у полі колос''.
''Не подобаюсь, тобі такий іду до сусідки Оксани,
вона пошанує мене напече наварит і помиє ноги,
приласкає приголубит і скаже мій милий коханий
за мої руки і копійчину буде зустрічати із дороги''.
Моя кума, задумалась... що буде без кума робити,
коли її руки виросли не для того щоб працювати.
навчилась панувати за його спиною добре жити...
і каже '' їж скільки хочеш, щоб тільки здоров'я мати.''
М .ЧАЙКІІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760938
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.11.2017
ЯК КУМ ПРОПАС КОРОВУ
ГУМОРЕСКА
Приїхав, мій кум до села пасти корову...
теща дала збан видоїти молоко на обід,
і на повітрі добре від газів побути здорово-
трохи попас у травах... і відпочити приліг.
Пригріло сонце, вітер заколисав між віт...
він присів, і задрімав у холодку під вербою,
захропів, щось наснилося помуркав як кіт...
муха ,забдзеніла біля нього прибив рукою.
Від солодкого сну, збудився вскочив на ноги...
подивився, навкруги... і корову він пропас,
взяв збанок пішов шукати під ліс у дорогу...
а сонце високо піднялося... вже обідній час.
Заглянув, у ліщину нема... шукав гонив, як пес...
чужі корови пасуться на долині, а його немає...
гукав за нею ''Ластунька ,де ти є... явися із чудес,
бо теща, як взнає вижене із хати... та мі залає.
Повидів одну чорненьку корову... е та то моя,
обійшов довкола неї погладив... почухав чуба,
дав її скибу хліба із руки а трохи бурака,
доїть її, і примовляє-'' моя красунечко, люба''
Із кварти поласував тепленьке біле молочко,
захотів дуже від жари пити спрагу втомити,
багато надоїв, що і невлізає зверху ллється воно...
і гадає ,що теща дала збанок малий та тре лишити.
Підсвищує під вус... радіє ,що здав на державу,
аж чує, недалеко крик ,галас біля товстих бичків...
а сусідка верещить , що у корови молоко пропало...
шо якась мара нечиста видоїла із її спокійних корів.
Прийшов, додому побачив тещу почав розмову...
''що сусідка Одарка галасувала як дурна за мостом''
аж бачить ,до хвіртки ревить мечить його корова...
молоко із неї ллється рікою і крутить хвостом .
Теща ,відкрила хвіртку впустила корову до стайні,
у лисої вимила вим'я і надоїла повнісіньке відро...
неси Василю, до неї цей збан і купи чоколяди файні...
проси прощення зацілуй її, щоб не несла тебе у село.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760717
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.11.2017
ДІД ПИХТО ГУМОРЕСКА
Запатлів, мій кум за зиму...
бо надворі мороз лютий,
надів вушанку кожушину-
спить у валінках теплих взутий.
Кума ,каже ''вийде із хати...
вимети стежку до плоту'',
а він грає в'' дикого варята''...
довга борода як в ''Дон Кіхота''.
Кума, просила під милий бік....
щоб привів себе в люди до порядку,
бо скоро буде Різдво ...Новий рік...
прийдуть ,гості і тре дати колядку.
Загнала як сліпу вівцю у гето свого мужа...
до лиса обчимхала зробила козаком його,
кум ожив, відмився.. зацвів як квітка ружа,
взявся, до роботи і лінь загубив ''Дід Пихто''.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760614
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.11.2017
ЯК КУМ КУПЛЯВ СВИНЮ НА БАЗАРІ
ГУМОРЕСКА
Прийшов, сусід до мого кума пізно уввечір...
договоритись, на яку годину поїдуть на базар,
як треті півні заспівали взяли мішки на плечі-
до міста, покрутили на педалях де свинний товар.
Була темна нічка, ще село спало третя година..
швидко заїхали у місто немов на вертольоті,
приїхали на базар, дивились де жінка як калина...
щоб свиня росла здорова, на дріждах у господі.
Не торгувались, вибрали від доброї свиноматки...
Пані ,ще на щастя нам кинула у мішок три рубля,
прив'язали назад до багажника лягло воно спатки-
не рихтіло ,не пищалo, і швидко ми приперли до села.
Сусід, із кумом цілу дорогу додому пісні співали-
тішились, як малі діти ,що добре їм пішов базар...
світало .... приїхали до кума мішок розв'язали...
а там тільки сіно встелене,'' Іване, а де товар''...
Давай ,вертаємось по свіжих слідах куме Степане...
його не вкрали, мішок не розірваний дири немає...
що скаже, мені ''Ганька, як встане раненько рано''
ми за село, виїхали ...а на дорозі свиня нас чекає...
Іван і Степан окружили свиню із двох сторін в круг,
а поросятко, втомлене само здалося у наші руки....
від радості ,що впіймали у мішок заперло нам дух-
вдома ,випили стограм і реготали від сміху внуки.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760476
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.11.2017
ПОЇХАЛА ,КУМА НА КУРОРТ
ГУМОРЕСКА
Придбала, кума путівку на море на курорт...
купила собі новий купальник для загару,
вибілила чорний волос на білу побила рекорд...
вийшла, як пава Азамонка... їде одна без пари.
Голову підвізала хустину від сонячного удару...
натягнула теплого светра від холоду і дощу-
в жару, під сорок градусів топиться жирне сало...
і піднесла бюст до гори і шукає місце на пляцу.
В руці, тоненький кульок аж тріскає - обід і вечеря,
наварила яєць, у бутилці із сушених яблук кампоту,
напекла солодких пляцків, ж господиня а'' не тетеря''...
кусок сала, помідори і все готувала до ночі до поту.
Всі на неї ,дивляться іздалека видно що із села...
а вона ,гадає думає що красива всім до вподоби,
усміхнулась, на ліво направо помахала до мужика...
та ніхто не підходить, а ховаються від спекотної втоми.
Прекрасна, жінко жінко... ти господиня і красуня!
оділась на варята, як опудало вдівають на городі,
всі ворони повтікали, i круті їй показують дулю...
регочуть , бо бачуть що ''дівка'' і мешти у болоті.
Кума Дарка думала що візьме за увесь сезон загар...
ніжне тіло почервоніло зачало її зудити до сліз пекти,
цілісенький день сиділа під сонцем і кинуло її у жар..
на третій день, втікала додому щоб білет у касі віднайти.
Загубилась, у світі не вміє себе вести між людьми...
губи на червоно намалювала не знає у моді межі...
кудкудакає, як обскубана курка між білими гусьми..
завжди ,будь собою і віднайдеш своє щастя на землі .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760426
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.11.2017
ГУМОРЕСКА
Сидять бабки перекупки, як на дроті ворони...
каркають ,теревенять про життє про те про се,
хто до кого заслав сватів за ким били дзвони-
як Каська гострила зуби Надці бо ''гривак'' не йде.
Слово по слові дійшли до Києва до влади до верху-
зачали ''чесати'' чинів ,як живеться князям на троні,
слухай, жінко'' тузи і королі не бачуть'' хлопа'' внизу,
і ось воюють, між собою'' ричуть'' як козли на припоні''.
Ця'' хлань',' завагітніла владою відпустила'' пузо'' грає ролі,
на рингу,боксу займаються спортом показують обличчя,
Любка, вони '' у мягкім кріслі і вигукують'' блатні паролі','
деруть ''чуби'' один одному як ''буряк деруть за гиччя''.
Ганька, у тих'' крутих'' все шикарне ''Дольче Габбана '...'
мають бізнес, -лишній прибуток і валютний є - дохід'',
Любка, якби ти була на їх місці сікла б ''капусту захлана'',
із державного корита їла і як кабан пхала у свій живіт.
М .ЧАЙКІВЧАНКА .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757501
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.10.2017
ДОЩ, ШЕПОЧЕ ТВОЄ ІМ'Я
За вікном, падає дощ проливний
упивається від спраги матінка земля,.
сьогодні сірий день такий сумний
і дощ шепоче промовляє твоє ім'я.
В спогадах, шукаю тебе в небокраю
живу минулим а не майбутнім у житті,
мій сивий голубе до тебе увись злітаю
щоб до мого вікна нахилив зорю у сні.
Від світанку до зорі виглядаю тебе
щоб усміхнувся променем ласкавим,
надворі вітер листя зриває удаль несе
навіює печаль і споглядає лукаво.
Я ,втратила сонце свою любов...
птахом відлетів у зоряні світи,
на крилах мрій лечу до тебе знов
і повертаю наш рай молоді роки.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2017
НАДІЯ ВМИРАЄ ОСТАННЬОЮ
Я ,живцем молодість заховала у глибоку могилу...
та хіба, це життя бути рабою у наймах на чужині?
корюсь Всевишньому святому Духу небесній силі
і віра душу оживає воскресає як цвіт навесні.
У народі кажуть, що надія вмирає останньою...
треба боротись ,за своє щастя і вогник тепла...
хто працює, -той має і встає пташкою ранньою-
щоб досягти мету ,бажані мрії втілити у життя.
Думи, недають спати а яке майбутнє в України?
пани валюту відкладають в скарбницю в офшори...
а як має жити пенсіонер на старість у лиху годину?
коли гальмують тормоз владолюбці життєві затори.
За мізерну пенсію треба оплатити газ світло-
купити необхідні ліки хліб продукти до хати,
і у церкві запалити свічечку у щирій молитві
щоб помолитись, за живих і мертвих згадати.
А чи знають ненаситні мужі ,як живеться вдові?...
коли не працює, на її шиї батьки і діти маленькі,
дні і ночі оплакує чоловіка бо загинув на війні-
за себе недумає ,що рвані чобітки пальто стареньке.
Нема кінця і краю межі зажерливим чинам...
їм все можна, є недоторканість... влада в руках,
ніяк не можуть наїстися і догождають царям,
засіяли на родючих землях чортополох і війни жах.
Без даху над головою поневіряється убога сирота...
хто її нагодує на шматочок хліба дасть копійчину?
Куди веде мільйон українців- так'' звана братва?''...
грають у війну і знищує націю підвладна машина.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756513
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2017
ЧАС СИПЕТЬСЯ, ЯК ПІСОК...
У вчорашнє минуле немає вороття назад..
на очах мліє застигає листя в'яне краса...
цвіте весна за нею літо наливає плодами сад,
час сипеться,як пісок крізь пальці у життя .
Я, не можу зупинити прекрасну мить...
сонце обпікає жаринкою втомлене тіло,
із клубка в довжину буття торочиться нить...
бджілка медоносить у свій час поки дужі крила.
У безсонні ночі шукаю свій рай під дощем...
на яворі грає вітерець відлуння лине осіннє,
струн душі торкається спогади болючий щем-
все відходить у небуття як квітка згорає у тлінне.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2017
ПРОБАЧ, МЕНІ ДРУЖЕ!!!
Пробач ,друже !що була неуважною до тебе...
що закохана в поетичний світ у рідну мову,
муза душу манила алмазним сяйвом у небо-
і я проміняла любов на вірші нові обнови.
Прости, пробач! що жила на планеті Венера...
втікала ,від щастя, як дика птаха від стрільця,,,
що рвалось увись і підкоряла Богиня Венера...
а скільки радості світу хотіли розказати уста?.
Я втратила вірного друга щастя навіки...
бистра вода забрала молоді літа мій час,
зболену душу незалікує бальзам ніякі ліки ...
тільки спогади у слайді нагадують про нас.
Моє серце перед тобою відкрите і відверте...
оголений нерв ятрить душу до шаленого болю,
небесний художник малює картину на мольберті,
самотню жінку, яка прожила роки безлюбові.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2017
ХТО Я БЕЗ ТЕБЕ?
Твоя смерть моє серце пробила стрілою...
я немов підбитий птах впала безсила,
назавжди згасло ясне сонце наді мною-
і виросла увінчана квітами могила.
Несу тобі хризатеми пахучий квіт...
б'є скорботний дзвін моїй недолі,
прийшла осінь обриває листя із віт,
вітровій додолу гне, як билину у полі.
Осиротив мене, я тану як воскова свіча...
цей світ став бідніший і убогий без тебе...
ніяке золото скарби незамінять твоє життя ...
ти, із голубої блакиті білий ангел для мене.
Смерть замурувала у темну гробницю...
втративши тебе я загубила солодкі сни,
у чорну хустину завенула вдовицю-
І я, відчула самотність заметіль зими.
Ну хто я без тебе -верба над водою?...
струнка тополя яку шарпають вітри,
всі по парах лиш я одна із сльозою...
ходжу сумна і серце крає печаль журби.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754729
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.10.2017
БЕЗ ТЕБЕ БОЖЕ -УБОГИЙ СВІТ
Без тебе, Боже пустота -убогий світ...
жадані мрії вітрисько здирає із саду,
на зболеній душі шрами кривавий піт-
і в господі , в нашім домі немає ладу.
Без тебе ,Боже -слабне міліє віра...
занепадаєш духом ходиш у пітьмі,
від польоту стерті зламані крила-
і згасають свічею твої літа молоді.
Шукаймо святий храм стежку до Бога...
щиро молімось він почує наші благання,
смуток розвіє, як туман... поведе у дорогу-
тебе наповнить силою духу із світання.
М. ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754257
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.10.2017