| Сторінки (4/377): | « | 1 2 3 4 | » |
Я жити римою недавно почала.
В одну прекрасну та кохану в́есну.
І між своїх рядків душею я жива…
Коли вмираю, коли знов воскресну.
Моє серцебиття шукайте у віршах,
І поміж слів вдивляйтесь в очі сині,
Коли радіють або тонуть у сльозах...
Живу я у віршах своїх віднині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
«Полюби і зрадь через хвилину,
Та хоч на хвилину полюби!»
Василь Симоненко
___________________________________
Прихисти, приголуб. Обійми.
Не співай мені хвалебні оди.
«Та хоч на хвилину полюби!»
Іншої не знайдеться нагоди.
Заведи у затишок мене,
І дай нагороду за чекання.
Ця «хвилина» швидко промайне.
Але є надія, не остання.
У серцях, де жевріє любов,
Зникнуть враз усі людські печалі.
І «кохаю» врешті ти промов.
Тут і зараз. Не гадай, що далі.
В своїх мріях знов до тебе лину.
Вірю, чуєш ці слова мольби.
«Полюби і зрадь через хвилину,
Та хоч на хвилину полюби!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
солодко-нестримні рухи
заводять нас у безкрайність.
і щирого серця звуки
закличуть мене в астральність.
і душі, неначе птахи,
злетять у стрімкім польоті...
і ми, ніби ті комахи,
потонемо в темній сльоті.
і тут ми згадаємо знов,
що все на світі омана,
якщо помирає любов.
і ти, наче тінь туману.
душею у простір злети,
спорідненість там твоя.
так зможеш одна лише ти.
дивись! відірвалась земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222824
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2010
Сумно і страх як пізно. Трамваї не ходять в депо.
Вони розлетілись околицями у небосхили.
Навій мені, вітре, та так, щоби все ожило.
І мрії мої зашкарублі напни на вітрила.
Вже зимно і лячно. Не сплять уночі гвинтокрили.
Вони усміхаються зорям, що впали додолу.
Напни мої мрії на їхні могутні вітрила.
Та не проси мене більше вертатись додому.
Вже гірко і тоскно. Трамвайчик заснув на даху.
Лиш мріями він так далеко злетів в небокрай.
Зроби ж йому ласку, здійми його мрію крихку
Й впусти його разом зі мною в казковий свій край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2010
Не цінуй в мені цей біль невпинний.
Не карай мене і не засуджуй.
Не люби в мені свою ж провину.
Не шматуй мене і не примушуй.
Відречись від мене і від звірських дій,
Що ятрили душу та сікли чоло.
І вдивлятись в очі ти мені не смій,
Бо не вернеш того, що було (пройшло).
Не цінуй в мені з очей краплини.
Витікають з них страждання м́ої.
Не люби в мені сумні хвилини.
Відпусти лелекою на волю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2010
Промінням сонця в серці вибито – Тарас!
І ніби не простий, та ти посеред нас.
І усмішка твоя мені ще не знайома,
Але в моїй душі давно ти ніби вдома.
І ті слова, які так близько поруч з нами
Лягли сумбурними і вірними рядками.
Я точно знаю, серце в т́обі найдобріше.
Тому пишу тобі я вкотре щирі вірші.
В тобі щемить твоя щиро-душевна рана.
Я знаю, бо душа стражденна не обманна.
В мені також багато всяких є образ,
Та то таке… воно пройде. А серед нас
Повинно бути тільки-но людське терпіння.
Бо там де кривда є – нема порозуміння.
Тому кажу тобі з усім своїм теплом –
До справжніх почуттів тягнися напролом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010
Перехрестя, перехрестя, роздоріжжя.
Намалюй волошку не блакитним.
Що виходить? Вимучене збіжжя?
Так розмокли і змарніли квіти.
Перемичка, перемичка, підвіконня.
Тон герані вже не підібрати.
Цвіт тьмян́ий і квіти стали сонні.
І листки меліси, чи то м’яти.
Перезапуск, перезапуск, старт.
І нехай все ніби не трагічно.
Увійшов неспокій у азарт.
Вибух твій мені аналогічний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2010
Одиночество черной кошкою по рельсам –
и на Восток.
Твоя гордость дремучей ночью
набирает новый виток.
Стуки в сердце тупее ямы
с отходами в сорняках.
Твои мысли и твои кости –
испепелились в зловонный прах.
Черный хвост чернее ночи
устремился на Запад торчком
Звуки колокола и морали –
давно уже нипочём.
Во главе не мораль стоит
и не облик святой на стене.
Мысли грязные, очи мутные, руки –
по локти в дер..ме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220215
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.11.2010
Завари собі каву з інтригою
І додай дві пелюстки розваг.
Не покриються роздуми кригою –
Ти готовий до нових звитяг.
Йдеш у пошуки істини (ніби),
Налаштовуєш світ проти всіх.
І мереживо в‘єш (як для німба) –
Все лише для химерних утіх.
Приготуй собі з підлістю кекс.
Що, не вмієш вмикати плиту?
Та не варто шукати ж бо сенс,
Навіть серця в тобі не знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2010
Ти наснився мені…
Твої губи як спрагле море,
Омиває земні простори…
Піниться й хвилями рветься.
Так в мені розривається серце.
Ти наснився мені…
Твої очі палкіші за дотик
Пригортали мене аж допоки,
На яву не вхопив у обійми…
Це не сон… це бажання підпільні.
Ти наснився мені…
Уві сні був ніжніший за пух,
І в мені переп́инило дух.
Не надихаюсь, хоч все минуло.
Але в серці любов промайнула…
Ти наснився мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2010
Відблиски синіх очей
В сонмі прижовклих надій.
Викинь непотріб з речей,
Вільності в котре радій.
Відблиск проміння світила
В лицях побляклих людей.
Все пеленою накрило
Листя змарнілих ідей.
Відблиск північного місяця
На кленово-жовтих листках
Вени в середині бісяться –
Вони переборюють страх.
Відблиск твоїх сподівань
На фоні мого сприйняття.
У очі іще раз поглянь –
У них променіє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2010
Скельця розбитих на друзки надій
Більш не склеїти вже воєдино.
Не чіпай їх зовс́ім, навіть не смій.
Їх вже нема. Пробила година.
Шмаття розкроєних навпіл сердець
Вже не зшити. Нема розуміння.
Я ще дружина, та ти вже вдівець.
Бо у мене ти кинув камінням.
Ось поруч сиджу, неначе жива.
Та моє це лиш тіло блаженне.
Душа ж відлетіла, десь відпливла.
І без неї я тут навіжена.
Гадаєш, що я споглядаю на тебе,
Очима у душу дивлюсь супрот́и?
Це тіло бездушне. Воно тобі треба?
Я знаю, що ні! Пора! Відпусти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2010
Умий мене ранковою росою
З пелюсток квітів, що пахнуть любов’ю.
Не залишай серця мого в спокої,
Бо лиш тобою дихає, тобою.
Зігрій промінням сонця навесні,
Яке відн́айде радість у мені.
Полетим́о з тобою, ніби в сні,
Як ті птах́и, з коханням на крилі.
23.10.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2010
Думки мої – усі про тебе.
Мої слова – тобі лишень.
І очі тягнуться до неба,
Бо мого серця там мішень!
Чому у небі, запитаєш?
Здається, ти ж бо янголя.
І очі сині-сині маєш…
Лиш там тебе помічу я.
Укутаним у хмари-ковдри,
Засніженим пухким сніжком.
І в сонця ти чекаєш згоди,
Щоби відкрити людям сон.
Бо ти із місяцем укупі
Приходиш ніччю в кожен дім.
І проясняєш днем забуті
Зірки на небі лиш твоїм.
Ти місяця щирий товариш,
Існуєш у імлі нічній.
Мабуть-таки не мною мариш.
А лиш зірками… з чужих вій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2010
* * *
Вместо неё-другой он предпочёл все же меня.
И все мои поступки и слова были не зря.
Ведь только тот полюбит беззаботно и легко
Чье сердце к людям тянется, не где-то глубоко.
* * *
Лишь только тот, кто красно-лестно говорит,
По-настоящему не любит – он играет
Ведь если искреннее сердце в нём горит,
Слова и оды не к чему, они мешают.
* * *
Потягивая своей жизни вермишель,
Своих корней ты забывать не смей.
Ведь пастой мудрости приправлены они.
В них окна Родины и смех твоей родни.
* * *
Когда спокойно ляжешь спать и вдруг проснёшься ночью
Не от того, что спазмы в теле или боли в голове…
Тебя разбудит детский плач, «сказать» который хочет,
Что счастье в нём. Не в твоем смехе, а в его слёзах – вдвойне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217537
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.10.2010
Відмовила у зустрічі тобі, хоча було нелегко.
Лети у вирій назавжди, сумна журба-лелеко.
Закрийся, серце, від думок, які тебе не варті.
Забудь минулого дзвінок, і викресли на карті
Місця, де були тет-а-тет, і де вуста тремтіли.
Тепер готую свій багнет і в бій іду несміло.
Ти не захопиш у полон знову моє єство.
Забудь, іди, тобі пардон – кохання відцвіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2010
Постукало минуле у вікно
Краплинами холодного дощу.
Мені тепер вже все одно… давно!
Але що було, того не прощу.
Катують підвіконня краплі болю…
І з пам’яті доноситься ледь чутно:
«Пусти, пусти мене скоріш на волю…»
То по тобі журба, ніби забута.
Навіщо ти згадав мене тепер,
Коли болить від інших почуттів?
Чому Кронос із пам’яті не стер
Усіх позаминулих прикрощів?
І приказка здається неправдива:
Що стерпіти я в силі всякий біль.
Бо де знайти і в кому того дива,
Яке відгонить смуток звідусіль?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2010
Так пусто стало в сердце без тебя
Как будто стая перелётных птиц
Навеки улетела в тёплые края…
И письма ты поджог - ворох страниц…
Так горько в сердце и тошнит полынью,
Не слыша голос твой и смех на проводах.
И скучно так и все покрылось пылью,
Ведь ты забыл меня, и я сотлела в прах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216895
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2010
Скажи, чому такі холодні руки у твоєї совісті?
В якому закутку заснули мрії та ідеї повісті?
Куди кристалики посипалися з-попід серця навтьоки?
Чому у міста підворітті рука не добере руки?
У совісті своєї попрохай рятунку та пощаду.
Й герої повісті нехай нарешті віднайдуть розраду.
А всі кристалики з’єднаються в одне велике серце.
Й нарешті рука щира до руки безкОрисно торкнеться.
Побіжи з веселкою разом в марево.
Там мрії кубляться і сиплять хмарами.
Там коні білі не такі уже й страшнІ,
З долонь твоїх випрошують собі пашні.
І мрії ринуть з думкою у небосхил.
Й щасливі люди мерехтять навіть без крил.
І чиста совість поведе тебе в світи,
Де ти потрібна. Не така, як зараз ти.
Де птАхи райдугу запрЯгли що є сили.
Там дощики цілющу воду наносили.
Де ти всміхатись будеш кожну світлу мить…
Таку країну у собі знайти б зуміть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216748
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2010
Познімай з рук холодні кастети,
Скинь з тіла свого в'їдливі лати,
Вибери вірні пріоритети
І ну – у хованки з ними грати.
Згадай райдугу на підвіконні;
Мрії, що не давали заснути;
Очі закохані, любі та сонні,
Які ніколи не зможеш забути.
Випусти списа з вікна на асфальт,
Скинь шолом і відкрий свої очі.
Хоч цій будівлі не треба базальт,
Ти не зважай. Бо мрії – пророчі.
Не захаращуй себе дріб’язково,
Не закривай своє серце залізом…
Бо я прилину – обов’язково
І уміщу усі мрії в валізу….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2010
Смерть подошла к тебе вплотную.
Лежишь – без права на выдох и вдох.
Злосчастный миг всему виною.
Он тебя живым удержать не смог.
Молодость совершает ошибки –
Под откос идёт целая жизнь.
И от смерти косой улыбки,
От конвульсий ты нервно дрожишь.
Был ли третий этаж, в самом деле?
Или ты оборвался с границ?
Много кошек в тебе просидели,
Часто падая на землю ниц.
Так прожил ты семь жизней по три,
Не умел останавливать время.
И на слёзы родни не смотри…
Безысходность – тяжелое бремя.
P.S. он сегодня умер (14.10.2010)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215885
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 13.10.2010
Чи прокричу, чи прошепочу –
До тебе я в обійми хочу!
Звари мені гарячу каву
І пригорни за стан ласкаво.
Зайди за спину й обніми -
Мурашки щоб побігли стадом.
До губ губами припади,
І буду я тобі відрада…
Тільки приїдь та обійми…
Не думай про усі незгоди.
Не знайдеш кращої пригоди,
Де в ролях головних – лиш ми…
Чи прошепочу… Ні! Кричу!
Тебе я випить досхоч́у
Так хочу!.. Відцурайсь пітьми!
Лише приїдь та обніми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214827
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.10.2010
Відповідь на вірш Тараса Слободи:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214640
Не проклинай мене разом з весною,
Бо серце все одно тобі належить.
І хай з’єдналась осінь із журбою
Й на вулиці в хмаринок знову нежить.
Але мине цей дощ й тепло прийде до нас!
І знай, що стіни ті розбились унівець,
Бо для кохання й пристрасті настав вже час,
Й немає перешкод для люблячих сердець.
P.S. хоча не я адресат Тарасового вірша, але він надихнув на таку відповідь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2010
Якщо очі мають синій колір, це ще не означає, що в них відобразилося небо. Можливо в них віддзеркалилася смерть
________________________________________
Синього кольору мантія на тілі.
Іде відьма на обряд жертвоприношення
Навколо зібралися покійних тіні…
Вони чекають – мають своє відношення.
Жертва побачила віщий сон у тут ніч.
Прокинувшись, знала, до чого той синій тюль.
Бо пов’язані синій колір, смерть, північ.
Їх зв'язок не став доводити сам Леві-Брюль.
Якась мана завела на Лису гору
Іще живого, але вже не свідомого.
Синя Хель дивилася знизу-угору…
Кинджал... кров… тіло плащаниця огорнула…
P.S. Синій колір втілює смерть: так, в ісландських сагах людина, що йде скоїти вбивство або праведне помста, одягнений у синє, синій плащ носять чаклунки, а також верховний скандинавський бог, владика мертвих воїнів Одін. На відміну від чорного, білого і червоного - гранично амбівалентних кольорів, що символізують життя і смерть в межах однієї і тієї ж культури, - синій колір практично повсюдно означає саме смерть. Для прикладу вкажемо на африканський звичай фарбувати черепа предків, що зберігаються в будинку, в синій колір; індіанці доколумбової Америки в аналогічних випадках інкрустували черепа бірюзою. Скандинавська богиня смерті Хель - сіньотіла. У слов'ян і сусідніх з ними фінно-угрів синій колір носять вдови. У західноєвропейських казках синій плащ або капелюх - атрибут чарівника, який при цьому зображують старим (єдина міфологема: синій колір - старість - магія). Народні сонники стверджують, що побачити уві сні щось синє - до біди. Найбільшому досліднику міфологічного мислення Л. Леві-Брюлю зв'язок півночі, синього кольору і смерті представлявся настільки очевидним, що він не вважав за потрібне його доводити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2010
tout ce que j'ai - Je tu donne seulement
Parce que tu es le soleil de ma vie
Je donne tout ce que la vie est maintenant
parce que tu es mon amour d'aujourd'hui
Все, що я маю – я віддам лиш тобі,
Тому що ти сонце мого життя
Подарую все, що маю в житті зараз
Бо ти – мій коханий сьогодні
__________________________________
Все, що в мене є – віддам лиш тобі
Бо - tu es le soleil de ma vie.
Віддам, що є в душі aujourdhui,
Parce que tu es le soleil de ma vie
Віддам все - навіть останній l’atome.
Ну й нехай, що на вулиці – l’automne.
Mais mon cœur відчуває твоє…
Ось де справжнє la sentiment жиє…
Все, що в мене є – віддам лиш тобі
Бо – ти сонце мого життя.
Віддам, що є в душі сьогодні,
Тому що ти сонце мого життя
Віддам все - навіть останній атом.
Ну й нехай, що на вулиці – осінь.
Але моє серце відчуває твоє…
Ось де справжнє почуття жиє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2010
Жовтень жалить жалом жилу…
Милий млосно мучить милу…
Ріже руки, рани рве…
Дивним димом дико дме…
Так тривоги трощать треки…
Лячним леготом лелеки
Кличуть криком каяття
Про паскудні почуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214216
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.10.2010
Малиново-ванильный привкус на губах.
И бело-серых крыльев птицы в небе взмах...
И остро-пылкие глаза глядят в тебя...
Скажи мне: это жизнь, ни разу не любя?
И пусть малина с послевкусием крови,
Но все же знаешь ты уже цену любви.
Ведь если не страдал и вкус не ощущал –
Не жил тогда, а без затей существовал!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213824
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.10.2010
Лиш-тільки від одного слова: «Сонце»
Моя душа злітає до небес.
І ясний день торохкає в віконце,
Й вітальню наповняє блиск чудес
Від тихих мовчазних твоїх думок
Складаю сумно руки під щоками.
Тоді мене наповнює морок.
І знов ця клята відстань поміж нами…
Ти напиши, і стане враз чудово.
Я дам одвід від серця чистоти.
Ти напиши. Й можливо помилково,
Але мені потрібен конче ТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213764
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.10.2010
Кава Еспресо як ніжно-відвертий дотик.
Морозиво Шоко – гірко-печальний подих.
Очі у дзеркалі, ніби сумний кришталь,
Що не найдуть символ життя – Святий Грааль.
Ніби не я так пильно дивлюся у очі –
Це всі удавано-щирі мене охочі.
Ну й вдавіться своєю брехнею щирою.
Не проклинаю вас… Але вже й не вірую…
P.S. легенда про Святий Грааль має язичницьке коріння і веде свій родовід від стародавнього індоєвропейського міфу про магічний кубок — символ життя і відродження.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2010
Підлий троянду у моєму серці -
Вона в тобі луною обізветься.
І весь мій смуток гулко-безкінечний
Відчуй, як власний в грудях біль сердечний…
Обріж всі гострі голки на стерні,
Відчуй той біль, що ожива в мені
І часом гноєм рани покриває…
Ти відчуваєш? Боляче?.. Я знаю…
Закрий мене від протягу сумного,
Зігрій мої пелюстки біля свого
Каміна з жаром пахощів чуттів…
Не вмерла… Розцвіла… Ти обігрів…
________________________________________________
Ти мій Маленький принц… Та це ж бо я -
Троянда депресивності твоя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2010
То не кров і не сльози -
То малиновий сік витікає
І не сніг та морози -
Літо в серці яскраво буяє…
Просто хочеться тиші
І спокОю у раненім серці
Не байдужі й не ліпші,
Але смуток уже не озветься
Ти не думай, що плачу –
Просто вітер надув прохолоду
Словом може пробачу,
Але серцем напевно ні зроду*
То не кров і не сльози –
То малиновий сік витікає
Іншим в серце дам «візи» -
Там вже жалю по тОбі немає.
*ні зроду – ніколи, ні в якому разі, нізащо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2010
Я троянда посеред пісків
Виростаю з брехні чужих слів
Не загину я від обману
Проросту і сильною стану
Стану диким квітом у полі
Не в ярмі почуттів – вже на волі
На шляху колючки нагострю
І в кулак зберу волю свою.
Обіллють плачем мене хмари
Змиють з серця оману-чари
Оазою стану в пустині
Я Троянда Пустелі віднині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212180
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2010
Бірюзове намисто вдягнула
Мила дівчинка із задзеркалля
І в очах у небес потонула…
Ти красуня, красунечка, краля!
Скільки хочу тобі я сказати
В день народження милої любки
Важко путніх промов підібрати
Напишу на крилі у голубки.
І вона на крилах моїх слів
Принесе всі мої побажання:
Мила, добрих, ясних тобі днів,
Наснаги, здоров’я, кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211946
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.09.2010
Твоя усмІшка – сонце серед мряки.
Твої уста – це мед серед полину.
Твої слова – то щирості ознаки.
До твого серця своїм серцем лину.
Нехай лиш фото маю на екрані,
Та все одно дає воно мені тепло.
З тобою ми не перші й не останні,
Та почуття такого досі не було.
І через всі колишні перешкоди,
Через пасткИ брехні інших людей
Наша любов не втратить насолоди
І буде ясним днем серед ночей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211862
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.09.2010
Чому здається, що з тобою схожі?
Що маємо однакові думки?
Раніш ми бУли просто – перехожі,
А зараз стали зовсім навпаки.
Хоча між нами теж тільки слова,
Але вони нас позбавляють від турбот.
І сила слів цих в душах ожива,
Де вже не має місця для вигод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2010
В віддаленому закутку моєї юності,
Де світло захлиналось крізь вікна фіранку,
Було в пробудженні моєму стільки мудрості,
Якої так не вистачає людям зранку.
В давно забутих днях дитинства нетривкого,
Де так мені сміялось чисто й так нестримно,
Було нестерпно й надто боляче від того,
Що дуже швидко на душі ставало зимно.
А в цьому подиху гірко-важкої дійсності,
Де страх минулий не дає вночі спочити,
Так важко жити із собою в несумісності,
Бо знов-таки у дзеркалі не я… Безлика ТИ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2010
Ніна Володимирівна надихнула :)
_________________________________
Не люблю осінній дощ -
Смуток в серце він вливає
Не люблю я сірість площ,
Що під мрякою зникають…
Від пожовклого листка
Жалість лине повсякчас
Він весь змок та обліта -
Так знущається із нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2010
Злови мене й не відпускай,
Як той листочок восени.
Злови та у руках тримай,
І не чекай ти до весни…
Бо потім можу я втекти
Туди, де зорі в небі сплять
Де мрії досягли мети,
І, ніби "зайчик", мерехтять.
Якщо не розумію щось,
Мені люб'язно поясни.
І сльози, що проллю якОсь
Перетвори у цвіт весни…
14.09.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2010
Разбуди меня своим звонком,
Прошептав мне в трубку: «Просыпайся, кроша»
И поведай тихо мне о том,
Что с любовью светит солнце мне в окошко.
Напои меня с утра водой,
Что сбегала с глаз твоих в разлуке дней.
Вдохнови меня своей мечтой,
Где навеки захочу я быть твоей.
Ты не думай, что любовь пройдёт,
Что однажды я скажу – прожили зря
Ведь она всех тех переживёт,
Кто нас осуждал, ни разу не любя…
Разбужу сама своим звонком
Помолчу немного в трубку, может странно.
И поведаю тебе о том,
Как скучает моё сердце постоянно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210797
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2010
тече у кожній з нас
відьомська кров у жилах
бувала в різний час
і знов вона ожИла
і спонука вона
до перемін в житті
була раніш сумна
набридло в самоті
а зараз роздум маю
таку свою мету
тебе вже не тримаю
пускаю під мітлу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2010
Я кішечка твоя! Полоскочи за вушком.
І лагідно – «мур-мяу» скажу, бо я слухняна.
Ти каву заварну налий мені у кружку –
У ліжко принеси – від неї буду п’яна!
Та кава запальна здійснить наші бажання.
Лише б її з тобою не вилити в постІль.
Я випити не встигну, бо нам не до чекання -
І насолода миттю порине звідусіль.
Знов гАряче мені – та це не від напою.
Від ласок й поцілунків, які накрили нас.
Так хорошЕ удвох у ліжечку з тобою…
Однак, ми забарились! Уже вставати час!
P.S. вдячна Тарасу за допомогу у редагуванні :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210081
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.09.2010
Вот где запретно-божественный плод –
Приторно-сладкий, пьянящий и сочный.
Так ведь придумано было нарочно,
Что бы желал его весь мужской род.
Эту клубнику не кинешь ты в мюсли.
Один раз отведав - пишите, пропало
Око парнишки её увидало -
Нет больше слов, одни только мусли*.
И не поспоришь с природой никак,
Ведь не пойдёшь напролом сквозь усладу.
Созрело желание – значит так надо.
Плохо, когда ты уже не мастак.
*мусли - слюни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209708
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 06.09.2010
(спроба №2 - реальніша)
спроба №1 - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209507
Зігрій мене своїм теплом
Мені так прохолодно знов.
І ці шкарпеткові думки
Не гріють. Більше навпаки -
Завуальовують печаль,
Яка в душі сидить, на жаль…
І важко її скоренити.
Ще важче – в серці з нею жити…
Тобі присвята у рядках -
Тому, хто переборе страх
І все ж таки примчить чимдуж
На поклик серця й наших душ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2010
(спроба №1 - менш реалістична)
спроба №2 - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209539
З ігрій мене своїм теплом
М ені так прохолодно знов.
І ці шкарпеткові думки
Н е гріють. Більше навпаки.
лИ ш приморожують* печаль,
М ій біль закрила їх вуаль.
О бігріває лиш надія -
Є дина неповторна мрія -
Ж ертовна знадоба любові.
тИ не подумаю, що я знову
Т ебе кохати змушую мене..
Т воє сердечне каяття мине.
Я ж поки трохи почекаю…
та чи дождусь – не обіцяю!
приморожують* - лише охолоджують, а не викорінюють
знадоба* - потреба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2010
Якби ти був не так уже й далеко –
Поцілувала б у твої вуста
І ніжно доторкнулась би до тебе.
Та так, щоб ти тоді ж таки розтав…
Якщо б між нами було менше слів,
Тоді б разом могли ми спочивати
На подушках і покривалах снів,
Де ти і я – навік не роз’єднати.
Та ти не поряд і це лиш мрії,
Які ведуть від талану* до драми.
Й живемо без віри, без надії.
Ти там, я тут – тільки слова між нами…
*талан - тут мається на увазі "щастя"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2010
Між нами відстань в тисячу доріг,
Ті кілометри – біль і перешкода.
Я б прилетів до тебе, коли б зміг,
Бо лиш з тобою бути насолода.
Якби ти був сьогодні біля мене,
Зацілувала б я твої вуста,
Бо моє серце спрагле і шалене.
Лиш ти один відрада і мета.
Між нами осад нових розтавань
На тілі й досі присмак поцілунків.
Тепер кохаю щиро, без вагань
І вірю в справжність наших я стосунків.
Якби могла пробратись в твої сни
І розказати все, що відчуваю.
Ти, на прощання, любий, пригорни
І залишись на вечір, я благаю.
Між нами прірва мрій і сподівань,
Яка серця не хоче поєднати.
В твоїх очах цвіте знову герань,
Тому в думках у мене лиш одна ти.
Якби було між нами менше слів -
Про головне навчилися мовчати
Якби ж ти швидше, милий, прилетів...
Не в силі я уже, повір, чекати!
P.S. що б не казав Тарас, моя заслуга тут мізерна :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2010
Твої спокусливі уста
Тривожать мою душу.
Моя фантазія проста –
Поцілувать їх мушу!
Не знаю, як оце здійснить –
Між нами перешкоди.
Хоч, що є час? – він тільки мить!
Не втрать цю насолоду!
31.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2010
Скажи, чом, море синє
Я чую, що віднині
В душі легкій спокІй?
Скажи, чом, вітре тихий
Я хочу знову зникнуть
У легкості твоїй?
Скажи, чом, сонце ясне
Чуття буяють рясно
Й співає серце знов?
Скажу я вам, бо знаю,
Що він мене кохає!
Оце і є любов!
28.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2010
Безкорисливість кохання – у очах,
У ледь помітних поглядах і рухах;
У самовідданості днів і у ночах,
Де безвідмовність ходить на поруках.
Безнадійність у закоханих в думках
І в тому, що один до одного говорять:
У обіцЯнках і нездІйснених словах,
Які, злетівши в простір, пустомовлять.
Недоречність почуттів є у обрАзах,
У всіх словах, які наповнює брехня;
У недоспіваних піснями образАх,
Де він не відрікається в її ім’я.
Зрозумівши безкорисливість – кохай!
Відчувши вашу безнадійність – втікай!
І недоречність почуттів своїх – втрачай!
Але живи своїм життям – й на інших не зважай!
24.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208506
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.08.2010
Т вої очі манять шоколадом
А вуста – солодким смаком вишні
Р ада я, що зможу поєднати
А ж одразу два смаки прийдешні -
С мак вишневої спокуси і відради
С ам, одначе, ти занадто скромний
Л ише пишеш про любов невинну
О такий ти ніжно-романтичний
Б орешся за мрію неземну
О , а може ось вона – в вірші
Д уже хоче показать, що ти – не всі
А такий, що ходить літом по росі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206256
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.08.2010
Кому цікаво, чом я не засну
У час оцей, в першій годині ночі?
Чому нема ані дрімоти, ані сну
Й свої не можу я стулити очі?
У мене у дворі* звучать гарні пісні
І дивний, чудний голос їх співає.
Лише у мріях уявляла і у сні –
Й зв́абливішого голосу не має.
І десь на мить собі я уявила,
Що то мені співають серенади.
Що то його кохана я і мила,
Й миліші лиш мої йому принади.
І хочеться побігти на той спів,
І сісти поруч… глянути у очі.
Поки писала, голос ніби вмлів.
Аж ні – звучить! Моє єство тріпоче!
15.08.2010 (01:06)
* - під балконом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205972
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.08.2010
Не повторится снова этот день,
И тот уж тоже не взойдёт на круг.
И может нашей жизни просто лень,
Сначала начать день хоть как-то, вдруг?
Не повторятся солнца яркие лучи,
Что в этот день горели в небе ясно.
Как не проси, и не моли, и не кричи,
Но все попытки на повтор напрасны.
И сами мы не повторимся вновь и вновь,
Ведь каждый человек – он уникальный.
И гены наши, отпечатки пальцев, кровь –
Жизнь наша – процесс индивидуальный.
И часто мы не видим маленького счастья –
Заката солнца, пенья птиц, смеха детей.
Все наши дела, проблемы и ненастья
Глаза закрыли нам на радость мелочей.
И, правда, очень жаль, когда не можем мы
Взглянуть на мир глазами восхищения.
Ведь мы теряем драгоценные дары,
Которые нам дарит безвозмездно время.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205485
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.08.2010
Дивлюся у очі щасливі твої -
І бачу своє віддзеркалення.
Невже колись такі були дні,
Де всі почуття - тільки марення?
Здається, що ти був весь час.
І я була поруч з тобою.
Вчуваю, настало для нас
Чуття, що йменують – любов’ю.
Я знаю, як тяжко кохання
Пронести крізь всі перепони.
Ти тільки поспій із зізнанням -
І будемо разом до скону…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2010
Я люблю в твоє світле волосся
заплітати весною бузок.
Багатьох зутрічать довелося.
Та лиш ти дала щастя ковток
Я люблю навесні спів птахів,
Що щебечуть для нас без упину
Тільки ти лиш один так зумів
Покохать, як свою половину.
Я люблю захід сонця багряний
І дурман синьо-сірих очей;
Доторкатись у вечір весняний
До твоїх, Таня, юних плечей.
Я не знала, що можна ось так
Покохати і втратити розум.
Мої ж очі дали тобі знак,
Що без тебе вже жити не зможу.
- Відповів поцілунком п’янким
Мої губи не вміють брехати
- Не зрівняю його я ні з чим…
Так… не можна тебе не кохати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2010
Коливання листків за вікном вже не тішить.
Сонця промінь її душу не гріє давно.
Вона мовчки сидить укупі із тишею.
Знає, їй дочекатися його не дано.
«Він не прийде у ночі гіркої печалі,
Не постукає в шибку тремтливо рукою.
Лиш у згадках моїх стають ближчими далі,
Що навіки-віків роз’єднали з тобою…»
Сліз немає у неї на гарячих щоках -
Повисушував вітер усі “слізогони”
Лише спомин почуттів тих щезне у віках
І всі непереборні ними перепони…
04.08.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2010
Уявно покохатися із Вітром -
Танюшенько, хіба це не прикол?
Аби опісля не з’явились діти -
Бо ні до чого нам такий прокол.
Якщо від непорочного зачаття
підуть, Танюшо, діточки у нас
візьмЕмося за діло із завзяттям
і наклепаєм разом цілий клас!
Та класу, я гадаю, мало буде.
розжЕнемося ми на стадіон!
Я буду героїнею! Ой, люди!
А ви, звичайно, тато-чемпіон!
Заманлива, звичайно, перспектива,
та де ж нам взяти цілий стадіон,
тридцятидвохкімнатную квартиру,
харчів дитячих - мінімум вагон?!!!
Ну то скажу я – значить нам не доля
Разом із Вами діточок "клепать".
Така, мабуть, для нас є Божа воля.
Бувайте. На добраніч. Пішла спать.
Я нині також дуже хочу спати,
та от біда - не визначився: З КИМ?
Коментарів у вірші так багато...
Та то - таке... Добраніч! Меньше з тим...
P.S. писалося, як відповідді один одному в коментарях під віршем :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203477
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.07.2010
Танюшенько, то Ви також фанатка? -
Записую до себе у журнал.
Уже, напевно, - просто кавоманка...
Скажіть мені - хіба це кримінал?
Скоріше навпаки - ознака шарму,
Метода "ламанутися" в Астрал!
Хоч не солдат - ведіть мене в казарму.
Налийте кави, потім - трибунал!
Такій красуні - раді в трибуналі!
Якщо вона ще й кави принесе -
Шукай усю казарму у Астралі,
Від цього кому хочеш дах знесе!!!
P.S. писалося, як відповідді один одному в коментарях під віршем :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203465
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.07.2010
Лише любов запалює серця
І здатна розірвати чарів коло.
Навколо стільки STORY, як оця, -
Чому ж тоді такий духовний голод?!
Тому, що серце ниє від жалю
І раз-у-раз душа кричить щосили,
Бо запитання вічне: чи люблю? -
Коли у серце болю натрусили…
Сміється знову росяний світанок!
Ти прАва, певно, Таню... Та поглянь -
ВІН завжди пропонує полустанок,
Де вже немає болю і прощань...
Світанку заховався погляд ніжний
Бо душу мою сутінки накрили…
І одяг натягнуло літо сніжний:
Усе навкруг сніжком запорошило…
P.S. писалося, як відповідді один одному в коментарях під віршем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203428
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.07.2010
Спалив мене своїм вогнем, сонце.
Зламав мої ти руки-віти, вітре.
Обрізав, милий, за спиною крила.
Зробив усе, щоб жити не хотіла.
Змішав з багном всі мої надії.
Розбив ущент усі наївні мрії.
Загнав мою ти душу в пекло.
І кинув моє серце, наче скло.
Заплющив мої сірі очі біллю
Линув отрутою у рани - сіллю
Накрило моє тіло камень-брила.
Хотів, щоб я так швидко розлюбила.
Тобі не вдасться це – ще рано.
Хоч й свіжа кровоточить рана.
Та все ж ненависті до тебе і не буде.
Ми помилилися. Розсудить Бог і люди.
24.07.2010
БІЛЬ, -і, ж., рідко. 1. Білі нитки, біла пряжа.
2. Яскраво-білий колір; білість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2010
Що потрібно для щастя тобі?
Шампанське, дівчата, розваги?
Щоб кожен день у цій метушні
На подвиги дав хтось наснаги?
Що важливо тобі в самоті?
Пляшка віскі, сигари та тиша?
А чи є все у тебе в житті?
Все? Та кохання немає лише.
Що цінуєш найперше в людині?
Гроші, владу та статус високий?
Так скажу я тобі, що віднині
Ти продажний й німий є, допоки –
Сам-один не поставиш за ціль
Жити в мирі, любові, братерстві.
Лиш тоді, на кінець, звідусіль
Прийде щастя – то цінність найперша.
18.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201635
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2010
Собери всю радость моего сердца и наполни ею чистый лист бумаги для оргАна. И он заиграет-запоет на весь мир, наполненный пением моей души… Собери это оглушающее пение и измерь. Тебе опять не хватит никаких децибелов. Выпустить бы его наружу. И все окна в моем районе разобьются в дребезги…
Собери моё сердце по кусочкам, и увидишь, что части одной её нет. Она навсегда с тобой около твоего сердца возродилась родинкой. Ты заметил, что раньше её там не было? До меня не было. Эта часть теперь неразделима с твоей плотью.
Услышь моё сердцебиение, и ты поймешь, что оно бьется так же, как и твое – влюблено и перехватывающее дыхание, как двести тысяч молотков бьют по железной трубе.
Посмотри в мои глаза цвета крыла сизой птицы – и увидишь отражение в них своих сладко-шоколадных… и влюбленных до беспамятства. Ты думаешь, птицы любят шоколад?
Помолчи, сидя рядом со мной – ведь эта тишина кричит громче всех од и признаний мировых поэтов и всех влюбленных в мире. Наше молчание и безмолвные признания дают нам ощущение легкости, от которого мы летаем в умиротворении…
Собери все дорожные знаки по пути от тебя ко мне – они ничтожно малы будут по сравнение со всеми буквами, точками и запятыми, которые написаны уже нами друг для друга… И ещё будут написаны… Вот они, наши знаки. И только наши. На пути друг к другу.
Мы освободились, наконец, от этого непонимания и молчания. И если это значит, что мы освободились и от ненужных нам людей, значит, надо было пойти на такую жертву. Как думаешь?
Собери для меня своего моря прибой
И пусть останется он навсегда со мной.
Шум листвы у окна своего подари…
И о любви своей говори, говори…
P.S. Прочтение этого рассказа без предыдущего прочтения «Собери мои слёзы в сосуд…» не даст вам полное понимание его. Эти рассказы взаимосвязаны…
Вот он: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198403
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201442
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.07.2010
Навеянное стихом Samar Obrin eTc (eva) :
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201251
Мужчины и женщины
Мужчины и женщины - жители разных планет
Мы отличаемся и вышли из разных племён
Но на все наши сомнения есть один ответ –
Равноправие между нами, когда ты влюблён.
Говорят, женщины пришли с Венеры
Мужчины же, разумеется, выходцы с Марса
Но нет преград для нашей общей веры -
Мы друг для друга существуем не напрасно.
Вот ты сказал, что вы* – понятие пустое,
На фоне женских ценностей и снов*.
К чёрту, мой друг, алхимию, когда нас двое!
Мы все равны, ведь в сердце есть любовь!
16.07.2010
вы* - мужчины
снов* - грёз, мечтаний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201267
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.07.2010
Безпощадно темне небо плаче.
І Зевс зійшов з небес неначе.
На Пегасі по ньому Гермес скаче.
Куди летиш, до кого ти, юначе?
Чи то Амур стрілу свою пустив.
Чи це Іріда нищить райдуги-мости.
І вже Харон втомився знов гребти.
До біса міфи! Головне – є ТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200802
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.07.2010
Алая, алая роза
В нежно-могучих руках
И полотенца махра
На его чувственных бедрах
_________________________________
Алая, алая роза
Рвет мое сердце на части
Как никотина доза
Или судьбы напасти
Алая, алая кровь
Стекает с моих ресниц
Так умирает любовь
Падая нА землю ниц
Алая, алая роза
Мне беду предсказала
Как от шипа заноза
В сердце навеки застряла…
06.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199533
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.07.2010
Опять я одна нарушаю молчание.
И молю, и кричу в твою пустоту.
Бьюсь об камень и трепещу в отчаянии.
Разбиваюсь о скалы на всем лету.
Ты дал возможность мне взлететь, как птице.
И через мгновенье скинул ты меня с небес.
И как при этом всём мне не разбиться?
Разбилась. Не воскресла. Ведь только ОН воскрес.
Но если назовешь ты фениксом меня,
Я возрожусь опять из пепла твоих слов.
Скажи мне, наконец: «Люблю, люблю тебя!»
И буду я, воскресшая, у облаков.
05.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199470
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.07.2010
* * *
Важко й нестримно боляче без тебе.
Та вголос я тобі не скажу це.
Бо що моя душа значить для тебе?
Лише розвага, гра та наче й все…
Хотілось вірити тобі і тим словам,
Які промовив ти один-єдиний раз.
Було це п'ятого червневого числа.
Що значили вони тоді, що зараз?
Ти все мовчиш і цим мене вбиваєш.
Ти хочеш крапку ставити, можливо?
Промов нарешті ці слова, як маєш,
Бо жити так в мовчанні неможливо…
03.07.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2010
Собери мои слезы в сосуд. В ванне с ними искупайся и умойся ими.
Собери боль и крик моей души и измерь. Тебе не хватит никаких децибелов.
Выпустить бы его наружу. И все окна в моем районе разобьются в дребезги…
Собери моё сердце по кусочкам, и увидишь, что части одной его нет.
Она тобой утеряна и выброшена…
Ты этого не хотел? Ты уверен?.. А я нет. В тебе уже нет…
Твоего сердца стук я так и не услышу, твоих шоколадных глаз так и не увижу. А ты так и не прикоснешься к шёлку моих волос, так и не пройдёшься ладонью по моим щекам.
Я знаю, что всё было полуправда, полуложь…
И нам было удобно какое-то время там…
В этой лжи…
Мне уже дискомфортно. Меня душат слёзы непонимания. Меня оглушает крик сердца в собственных ушах. Меня убивает невыносимое его биение, как двести тысяч молотков бьют по железной трубе.
Знаешь, что мне хочется? Услышать пение внутри меня, почувствовать легкость в ногах и взлететь от умиротворения. И освободится наконец от этого непонимания и молчания. И если это значит и освободится от тебя, то, возможно, стоило бы пойти на такую жертву… Как думаешь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198403
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 29.06.2010
Надихнула Марі своїм віршем: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197363
та деякі сьогоднішні переживання...
_________________________________________________________________
* * *
І знов курю, і пофіг, що не гарно.
І пофіг, що хтось скаже, що вульгарно.
Я так агресію передаю у дим.
І вся вона виходить разом з ним.
Нехай крилець немає на спині.
Та все ж велика сила є в мені.
А ТИ не бачиш, що я майже янголя?
Ти впевнений, що тОбі треба саме Я?
23.06.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2010
Р иторичне напевно питання,
О днак все ж таки я запитаю.
М оже краще було б не страждати?
А дже люди й хороші бувають…
Н авіть Ваша читачка постійна
С еред всіх інших читає лиш Вас.
Е нергетику Вашу відчувши,
Н авіть віршик написала для Вас.
І , звичайно, цей вірш препоганий.
В се ж, надіюсь, звесЕлить Романа!
24.03.2010
P.S. написаний був для Романа, який пропав десь безслідно... :((
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193666
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 04.06.2010
Oh! C’est l’amour
Oh! C’est l’amour!
C’est le depart et le retour.
L’amour c’est la douler.
L’amour c’est le malheur.
C’est la mort et la naissance.
L’amour c’est la souffrance…
C’est la fin et le commencement.
C’est un grand sentiment!
2000
Переклад:
О! Це кохання!
Це старт і це фініш.
Кохання - це горе (біль).
Кохання - це нещастя.
Це смерть і це нарождення.
Кохання - це страждання.
Це початок і це кінець.
Це велике почуття.
P.S. вірш написаний мною у 9 класі... взагалі я вчила французьку мову з 1 по 11 класи...прикро, що вже багато чого забулося...
Можливо хтось захоче перекласти більш гарно та поетично. Буду рада!
P.S.S. аудіо - це мій голос... наче з вимовою ще не все втрачено :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2010
Не приходь!..
Не приходь, не люби, не кажи.
Не цілуй і не песть мої губи!
Всю ту (ніби) любов ти у вузол зв’яжи.
Доведе вона нас лиш до згуби.
Не пиши, не дзвони, не тривож.
Бо це все вже не сила терпіти!
Мабуть досі люблю я також,
Але краще ці двері закрити!
І ключі ненависні згубити,
Що ведуть до глибин мого серця…
«Так, не можу тебе не любити!»
У душі моїй тихо озветься…
Але все ж не приходь, не дзвони…
Цих ключів вже не має… Загубились вони…
Не дзвони… Не дзвони… ПОЗВОНИ!!!!!!!!!!!
06.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2010
Отдай обратно
В чём виновата я, скажи?
В том, что любила безвозвратно?
Не поняла твоей я лжи.
Вот в этом точно виновата!
Я все красивые слова
Воспринимала, как признанье.
А оказалось всё – игра,
После которой расставанье.
Забрал кусочек ты души,
Частичку сердца моего.
Зачем оно тебе, скажи?
Отдай обратно мне его!
05.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164422
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.01.2010
Думки…
Думки – веселі і не дуже –
Заходять іноді у душу.
І серце кров’ю розіллється:
Ночами плаче, вдень сміється.
Луною розіб’ється смуток –
Чи то є хрест, чи то здобуток.
Та все ж таки досвід суттєвий,
Який не дінеться миттєво.
Залишиться він у думках,
У вчинках, поглядах, словах.
Я буду завжди оглядатись,
Щоб потім знов не помилятись!
26.09.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147135
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.09.2009
* * *
Подари мне краски прекрасные.
Подари мне песни небесные.
Подари объятия страстные.
Подари мне сказки чудесные.
Подари в этом мире любовь.
Подари, что не жалко тебе.
Подари поцелуи мне вновь.
Подари … и забудь обо мне.
26.11.2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123513
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.03.2009
* * *
Котик з мишкой подружились:
Бігали, гуляли.
Потім сильно посварились,
Ворогами стали.
Один одного кусають,
Лають, ображають,
Різні капості вчиняють,
“Ніжки” підставляють.
Якщо котичок засне,
Мишенятко покусає.
А коли котик встає,
Мишеня втікає.
Ось і знову посварились,
Сварка закрутилась...
Тут питання: хто вредніший:
Чи коти, чи миші?
10.07.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123321
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.03.2009
* * *
Писатиму вірші,
вони посміхнуться,
покину писати,
впадуть, розіб’ються;
як думи мої,
що неначе зникають.
І я все не знаю,
і вони все не знають;
як моя душа,
що б’ється, мов птах,
померла б давно,
ще й у всіх на очах;
як серце моє,
що живе і кохає.
Це знає лиш ВІН
і душа його знає;
як погляд у сні,
що будить у ночі.
Не дивний цей сон,
лиш чудні ті очі;
як дім рідний мій,
за ким лиш тужити,
і постать коханого,
з яким хочу жити,
як наших два серця,
що міцно кохають,
й кохатимуть вічно.
За що? Самі знають!
Тому і кохають.
08 липня 2002 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123244
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2009
“Ти знаєш, що ти людина…”
Людина… Яке загадкове створіння… Для чого вона прийшла на світ, для якої користі її створила природа? Чи знаєте ви, що ваше існування на Землі не випадкове? Чи задумувалися ви над тим, що ваше життя вимагає відповідних дій з користю для когось? “Кожна людина народжується для якоїсь справи. Кожний, хто ходить по землі, має свої обов’язки в житті” (Ернест Хемінгуей). І це справді так. Адже ми не були створенні лише для того, щоб задовольняти свої потреби та примхи. Ні! Природа не випадково обрала нас, як “вищих істот”, не дарма ж нам дали “звання” Homo Sapiens. Напевно, якщо б вона могла повернути час, то дуже б сильно задумалася, чи варто створювати людину. Адже з кожним століттям людина вдосконалює свої знання і надбання. Разом з цим, з кожним роком вона завдає все більшої і більшої шкоди навколишньому середовищу, вирубуючи ліси, висушуючи болота, проводячи експерименти з небезпечною зброєю. Все, що останнім часом робить людина, шкодить не лише природі, а й їй самій. Погіршується екологія, разом з цим – і здоров’я людей, відбуваються незворотні зміни в умовах життя та існування не лише людства, а й усього живого. Отже, з впевненістю можна сказати, що людина – це “блудне” дитя природи, яке в зрілому віці звернуло з вірної дороги, а обрало хибну, нищівну та смертельну для себе та всієї планети.
Ми повинні оправдовувати наше “звання” Homo Sapiens, яке нас спонукає і зобов’язує охороняти все живе на цій планеті. Якщо ми будемо так робити, то виправдаємо слова Максима Горького: “Человек есть украшение мира”. Отже, для людини є обов’язком прожити своє життя з користю. Тому вона повинна чітко визначити для себе ціль і йти до неї. Але, звичайно, не потрібно забувати про інших, бо “тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити людину в іншому”(О. Радіщев).
Людина, людина, людина… Можна сотню разів повторити це слово, але так і не збагнути справжню його суть та завдання. На мою думку, людина – це щирість, любов, вдячність, ввічливість та чистота. Життя людини – найцінніше; думки її, як перли; а мова – найбагатша. Тому людське життя не можна купити та продати, як і її душу. “Хоч людське життя не має ціни, ми завжди поступаємо так, ніби існує ще щось більш цінне” (Антуан де Сент-Екзюпері).
Нам, як людям, властива здатність до розмноження, тобто продовження свого роду. І це, напевно, головний наш обов’язок. Звичайно, ми хочемо, щоб наші діти жили в чистому та доброму світі, без бід та катастроф. Тому ми повинні докладати максимум зусиль, щоб наше оточення було таким, в якому благополучно могли б жити наші діти.
На кінець скажу: люди, посміхайтеся, і всі проблеми підуть від вас, бо “посмішка завжди прекрасна, бо вона привідкриває простий внутрішній світ людини”, як писав Максим Новіков.
Посміхайтесь на здоров’я!
2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123199
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2009