| Сторінки (5/440): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Ви запевняєте мене, що я- особистість,
І скрізь панує у вашій партії закону вищість,
А я кажу вам:"Всі ви-вовча зграя,
Й закон один у вас: хто слабший, той зникає".
Олімпу хитрості давно відкрили владу,
Зачаткам совісті в суперники поклали силу,
І, як повсякденність, ввели у моду зраду,
І вас терпіти вже вдається лиш насилу.
Солодкі ріки брехнею ллються з рота ,
Та не сховають за собою холодні очі сірих кардиналів,
Вже так набридла ваша передвиборча улеслива турбота
Всеукраїнських політиків-вандалів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161003
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009
В білій постелі породілля ридає,
А за лікарняним вікном у садочку пташина співає,
Та не тішить її, бо для неї розради немає-
Їй лікар сумно сказав:"Твоє дитя помирає..."
Чоловіка питала:" Що нам робити?
Я не хочу без нього на світі цім жити."
А потім заснула сном стражденним небога,
І приснилося їй, що в гостях вона в Бога.
"За що ж ,Боже предвічний,покарав ти дитину?-
Зверталась до Бога, ковтала сльозину,-
Покарай же мене, зглянься над сином,
Візьми мою душу, не забирай рідну кровину..."
"Що ж ти, жінко, ридаєш, твоя доля буремна,
Що проживеш, те не знаєш, не лий сльози даремно,
Просинайся скоренько,бо плаче твоя рідна дитина,
Не для неї тепер остання година..."
Від незвичного шуму здригнулись повіки -
Розбудив молодицю щасливий крик чоловіка:
"Прокинься скоріше моя люба кохана,
Повернувсь до життя наш синочок жаданий!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160539
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009
Не знайдеш волошки зимою у полі,
Скільки її не шукай.
У ворожки не випросиш кращої долі,
Скільки її не питай.
Як випаде на дорозі лагідне щастя,
Радій, мов наївне дитя,
Об горе спіткнешся- терпи, поки вдасться,
Лиш байдужості не пробачить життя.
Печалься в розлуці, радій у коханні,
Страждай в самоті, у німому чеканні,
Живи для нащадків, вмирай за ідею,
Йди по життю за своєю зорею.
Шукаючи в Бога вічність у Слові,
Знайди ту стежину, що веде до любові,
Навчися прощати, і бути прощенним,
Й люби свою долю, бо вона є священна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160535
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009
В сивині туману виступає хаос лісу,
У вранішній дрімоті застигла сонна тишина,
Ніби крізь природню пелени завісу
Не посміє крикнуть жодна звірина.
Дощ мандрує полем, моросить сльотаво,
І не війне вітер- сховався десь в гілках,
Лиш бродячий песик щось шукає жваво,
В виораних свіжо польових грядках.
Осінь проминула, дотерпіли сосни,
І дуби поснули в прагненні весни,
Сном солодким млосним, сном високорослим,
заколисаним в дрімоті, їм шепоче дощ:"Засни"...
А під сірим небом ледь жевріє сонце-
Вкуталось хмаринням від холоду зими,
Що от-от загляне до твого віконця,
Й намалює казку зі скляними ворітьми.
Там збілілим полем в танці закружляють
Від волі захмелілі віхоли в бігу,
А дуби у лісі сплять й про це не знають,
Ти потім їм розкажеж про цей танець на снігу.
А поки ж сірооко малює осінь на прощання,
Немовби витрачає останні з своїх фарб,
Палітру кольорів, обрамлених чеканням,
Забираючи з собою весь природній скарб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160171
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Спокійно відчиняєш двері,
А я не кликав, та якщо прийшла,то вже заходь,
Мабуть, сьогодні знову будем разом ,і,як завжди, сльозами на папері,
Омріяну в чеканні, молитву слів напишем, і хай почує нас Господь
Ти будеш музою моєї рими,
Нажаль, нелюбої,що народилась в аурі страждань,-
Ознака болю,що приніс з тобою в серце холодні зими,
Самотніх вечорів і неспокійних рань.
Ти будеш плакати, та плач розчиниться в кімнатній тиші,
І стрілкою годинника награєшся без меж,
Проникнеш в душу сторожким шурхотом хазяйки-миші,
Охайним порухом здіймеш в ній вал пожеж.
Розкриєш лиш мені, і так відомий здогад:
Ти назавжди прийшла: на радість й на біду,
Розтанеш потім в тіні часу залишивши спогад,
Елегантно,в реверансі,мовивши:"Я ще прийду..."
Тремтливо сколихнеш осінній день поривом вітру,
Осяєш сонцем останню путь листа,
в небі розкладеш тривожну передзимню ватру,
І все-одно залишишся свята...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160169
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Своїй нещасливій долі сьогодні скажу:
"Я любив тебе,й хоч була ти в мене така недосконала,
В останній атаці я за тобою,як ніколи тужу,
Бо віра моя у власне безсмерття сконала."
Як зустріти останню годину тепер?
А так хотілось ще продовжить життєві дороги,
Надія ще є, та мій дух давно вже помер,
І на старті молодого життя вже пора писать епілоги.
Нас проковтне могили холодний граніт,
і плач музики ляже на плечі живих органно,
Закрутиться й зникне в каруселі війни цей навіжений світ,
І смерть на вуста покладе печать бездоганно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157896
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009
Закоханих очей тремтливу ласку
Шукаю я в безодні замріяних твоїх зіниць,
Й шепочу несміливо: побудь зі мною ще ,будь-ласка,
Бо така прекрасна ти на тлі зіркових багряниць.
Не летіть так швидко іскорки-хвилини,
Почекай небесна сонна мить,
Я закохався в очі милої дівчИни,
І розумію, що без їх мені не жить.
Незбагненні зоряні вершини,
Як неосяжна даль твоїх думок,
Скажи ж мені, хоча б одну причину,
Яка б закрила шлях нам до зірок.
Я п`ю сьогодні твою вроду,
Купаюсь в щедроті таїнних загадковостей єства,
В коханні до тебе пізнав я вищу насолоду,
А в образі твоїм побачив сяйво божества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156570
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009
Легким подихом сколихнулася,
Ніжним дотиком губ торкнулася,
І дозволу не спиталася,
В сердечко твоє закралася.
Ще була ти вчора самотньою,
І жила собі безтурботною,
Та сьогодні тобі вона зустрілася-
Та любов, що так солодко снилася.
В очі глянула ніжно, й всміхнулася,
До твоїх грудей пригорнулася,
І в думках неспокійних зосталася-
Ось , нарешті, і ти закохалася.
І не втікай від неї, не пручайся,
І даремно ти не засмучуйся,
Бо немає в любові нещирості,
Ти віддай сердечко їй милості.
Бо немає за неї світлішого,
І без неї нема щасливішого,
Дня прийдешнього й тихої радості,
Аж до пізньої сивої старості...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156568
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009
.
Цвіте бузок - це значить,скоро буде літо,
Юнацьких вражень жадібна пора,
Кохання править цим безмежним світом,
Для юних найсолодша гра...
Біля вагону зупинились двоє:
Солдат і юнка,в обох в очах лягла,як ніч,печаль,
Хоч діти ще,а розуміють вже обоє,
Що розлука як біда, а серце - це не сталь...
"Чому тремтиш ,Не холодно ж ,кохана?"
"Тремчу,бо тебе милого люблю,
Мене покинеш,і тоді душа,як рана,
Покриється нестерпним болем від жалю..."
"Не говори так- ти ж моя єдина,
Ніколи так нікого не кохав,
Ти лиш чекай!"-на вушко юнці шепотів хлопчина,
Й сльозу непрохану в рукав ховав...
Здригнувся потяг, і потекли вагони,
Забрали милого кудись в світи,
Його зустрінуть там чужі перони,
Й Афганістану задимлені хребти...
Його зустріне десь остання куля,
Останній погляд в небо до чужих зірок!
Не пощадила юного солдатська доля,
Бо був наказ не зходити з плацдарму ні на крок...
"Чому тремтиш,не холодно ж,кохана?
Я все-одно до тебе прилечу,
Коли загоється твоя душевна рана,
й не чутиме земля твого плачу...
Я прилечу разом з пташиним співом,
Із свіжим подихом весни,
Ти не забудь мене,моя прекрасна діво,
І як зацвіте бузок лиш пом`яни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155098
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2009
Невпевнені дитинства кроки,
Розмашиста у юності хода,
Шалений біг, коли у зрілості минають роки,
Й зупинка в старості, хоча душа ще молода...
Як сяйво ледь народженого дня ,
Тремтливо-лагідні дитячі руки,
Й сердечко ще не тривожать сумління муки:
В дитинстві ми живемо навмання.
Чудова юності пора: тут почуттів – кольорова гамма,
В закоханих таємна гра, і в розпачі життєва драма,
Романтика юнацьких дивних мрій,
І вперше мовлене: „ти мій”!
Як марево забутих вранці снів,
Так мрії тануть в зрілості малюнку,
У намаганні заховатись за стіною непотрібних слів,
Коли ключ до розрад – в одному поцілунку.
Період дивних відчуттів,
Коли до старості подать рукою,
Шалений біг нестримних днів,
У пошуках душевного спокою.
Як підсумок прожитих літ:
Спокійна совість , чи неподоланна туга ,
У старості вже не такий манливий світ,
І все смішніші до життя потуги.
Траєкторія буття:
Від світання – до смеркання,
З першим криком нового життя –
До території мовчання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155097
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2009
По щоці сльоза сповзала,
І ніхто не зна,
Чи вона когось шукала?
Чи вона когось чекала?
У печалі світ сприймала,
Безутішно в нім страждала.
Чи була, можливо, зовсім й не сумна?
Може вже когось зустріла,
Може вже чомусь зраділа,
В душу сонечко зронила,
Його сяйвом звеселила.
Чи її зродила дивина?
Що красою враз зманила,
Серцю крила почепила,
У фантазію злетіла,
І сльозою втіхи потекла.
Зі щоки додолу впала,
В безвісті часу пропала,
Кудись за ним поманрувала,
І навіщо ця сльоза була?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153861
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2009
Троянди падали до ніг,
Шепотіли губи: як ти міг?!
Та не важливі вже слова,
Як зрада душу обрива.
А ти не плач, а ти мовчи,
Лиш поглядом своїм кричи,
І хай почують небеса,
З очей спливе його краса.
А потім біль заллє дощем,
І лікар час загоїть щем,
І сонце висушить журбу,
Зніме з вуст на сміх табу.
І прийдуть знову почуття,
Почнеш по-новому життя,
Відкриєш серце для бажань,
Бо світ не милий без кохань.
І лиш наївність пропаде,
Й до того, хто тебе знайде,
Ще буде час для недовір,
Та потім все минеться, вір.
Бо так заведено в житті,
Що гріх вмирає в каятті,
А після найболючих зрад,
Приходить час і для розрад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153602
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2009
Розкажи, чому тобі летіти вже несила,
Розкажи, де ти загубила свої крила,
Покажи, де болить, і я загою твої рани,
Покажи, бо час не спить, а ти моя навік кохана.
До снаги, тобі цей шлях ще подолати,
До снаги, тобі у небі ще літати,
Ти живи, я не дозволю тобі страждати,
Не тужи, цей світ- для того, щоб кохати.
Пролетять, як хмаринки роки,
Проминуть, і ти забудеш його кроки,
Промайнуть, і ти забудеш його руки,
В цьому суть, не варті його твої муки.
Ти літай, у небі ще багато щастя,
Ти кохай, тобі іще в житті воздасться,
Мить мине, й нові відкриються пороги,
Лиш мене, візьми з собою у дорогу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153601
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2009
Під металевий стук коліс, текла, котилася дорога,
Студентський безтурботний сміх,пісні на "біс",аж до рідного порогу,
Неначе стихія, я радий,що тут я, тут молодість моя,
Забудь моя душа про всі тривоги...
Хитається вагон, самотнім залишився десь перон,
І нам так весело чудовою студентською порою!
Гітару попросив циган, який йому в тому резон?
Нехай, старий потішить нас своєю грою...
Пробігли пальці по струні, пробігли, затремтіли,
Гітару стиснув у журбі, аж випинались на руках старечі жили,
Один аккорд на вибір взяв... Гітарний гриф поцілував,
Й полинули слова, хоч ромські, та дивно, ми їх розуміли!
Як шум дощу у небесах, як літній подих зливи,
Як вітер у лісах, як шепіт золотої ниви,
Перепліталися слова і музики припливи і відпливи,
Заплакали в душі сумні циганські жалісні мотиви...
З дригалася струна і лилися аккорди,
Були дивними слова, то у жалю, то неспокійні й горді,
А на очах сльоза, й мов у плачу стеналися старого груди,
і в нас в душі розбушувалася гроза й мовчання запанувало всюди...
Замислився циган, неначе в несподіваній розгубі,
В очах немов туман, й щось тихо шепотіли губи,
Немов шукав свої слова, відновлював у пам`яті загуби,
Гітару пестила рука, а пальці ніжні, мов у дівчини, не грубі...
"- Простіть, сини, гітари не тримали мої руки,
З минулої весни на ній була печать розлуки,
Минулої весни мене настигла невимовна біллю втрата,
Як поховав я рідних: сина й брата..."
Під металевий стук коліс, текла, котилася дорога,
Студентський безтурботний сміх, пісні на "біс", аж до рідного порогу,
Неначе стихія, я радий,що тут я, тут молодість моя,
Чому ж в моїй душі стоїть тривога?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153505
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2009
Подивіться: на дворі зів`яло листя,
Хоча ще вчора воно було в чарівній позолоті,
Й в яскравих шатах затишне обійстя
Тепер завмерло в несподіваній скорботі.
Й немов весь світ уражений чеканням,
Прикрив свою печаль осіннім снігом,
Він звеселя того, для кого осінь ця- остання,
Хто до весни не добіжить й шаленим бігом.
А сніг радіє, мов мала дитина,
Кружляючи, лягає на долонях, змішаний з сльозами,
І зрозуміла лиш тепер стара, засмучена хворобою, людина,
Яка причина робить світ в недосяжності жаданим.
Здригнулася душа гірким нестерпним сміхом:
Нарешті скинуто з плечей вагу років у суєті і дивини чеканні,
Коли не помічав, що плечі вкриті першим осіннім снігом,
Милуєшся тепер їм, коли для тебе він останній...
Подивіться: на дворі зів`яло листя,
І сніг укрив всю землю першими грудками,
Зупиніться!.. Хоч на мить, зупиніться,
Покажіть його своїм коханим.
Усміхніться... Хоч на мить, усміхніться,
Він для вас старається чудесними холодними зірками,
У прекрасне, хоч на мить, огляніться,
Й полюбіть це життя до нестями...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153502
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2009
Не плач, країно,
Твої сльози не заллють байдужі тіні
Зникаючих розбещених еліт,
Бо тільки розпач чути в твоєму голосінні,
А для еліт- ти лиш вічний сателіт...
Пробач, країно,
Що я не в силі,
Зняти з твого серця болю гніт,
Та все-одно для мене ти єдина,
І вірю я , що буде вільний твій політ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152985
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2009
Ми всі у цьому світі гості:
Звідкись прийшли, кудись підем,
Провівши час в доброті і злості,
Хто-королем, хто- бідарем.
Гортаючи життя хвилини,
Плекаєм щедрість майбуття,
Та в претензії на вічність
забули,що для нас це лиш гостини,
І треба встигнути з душі зібрать сміття.
Киваючи на когось,щукаєм виправдання,
І просимо у Бога особистого тепла,
Та чи було..?Чи буде в нас бажання,
Відкинути солодкі випробовування зла?..
І не важливий сан, і зовсім не важливе місце-
Це все лише обставин збіг,
А твій духовний стан, й наскільки твоє серце чисте,
На дні безсилля, і на висоті життєвих віх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152983
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2009
Знімала білу, як зимовий день, весільну шаль.
І весело навколо! І радісно навколо!
А у твоїх очах – сумна печаль,
Крок зроблено, розірвано стражденне коло.
Зреклась себе, віддавшись в жертву нелюбові,
Ти більш не згадуєш мораль,
Дівочі мрії й клятву з губ, погасшу на півслові,
А я...А я спізнився на одне життя, на жаль...
Вже не сама... У твою честь танцюють вальс,
В повітрі пахне поцілунком,
Це хтось чужий цілував тебе, а ти дивилася в далеку даль,
Десь щастя залишилось там нездійсненим дарунком.
Серед букетів білих , мов в снігу, троянд,
Вітань, і усмішок, - не поскупились щирі друзі,
Вінчальний танець , як вірності гарант,
Як останній штрих моїх ілюзій.
Й немов в передчутті біди,
Сховалось сонце в темних хмарах,
Кричало моє серце: ”не ходи,
У танець цей, бо він тобі не пара...!”
Плаксиво щось заграв рояль,
Не лише він вгадав наш настрій.
Зніми ж... Зніми з свого лиця вуаль,
Я помилуюсь їм в останній раз, й піду нещасним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151856
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
Ще серце чує шепіт мрій,
Та сон торкнувся твоїх вій,
І вечір в сутінках погас,
Прошелестівши: спати час...
Тебе покине самота,
Огорне тіло дрімота,
А за вікном – звичайна річ,
У небі світом править ніч.
Моя кохана, засинай,
У сновидіння поринай,
Дивись солодких ніжних снів,
Де я тебе до щастя вів.
Де палко в губи цілував,
Своїм коханнячком назвав,
Тугу пестощами змив,
Солодким шалом тіло вкрив.
Моя кохана міцно спи,
Хай сняться вранішні степи,
Гірський шумливий водоспад,
І в небі срібний зорепад.
Іскриться в висі сонцеграй,
Шумить весною щедрий гай,
І в море обрій тебе зве,
Там вітер милою назве.
І ні печалі, ні сльози,
Ніколи там нема грози,
Нехай в твоїх солодких снах,
Ніколи не приходить страх.
Нехай моя кохана спить,
Про все, що мріє хай їй снить,
Хай заколише колискова,
І віднесе у світ казковий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151855
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
В нестримнім падолисті,
До нас приходить осінь,
В сріблястому намисті,
У пишному волоссі.
Всміхається чарівно,
Дарує подарунки,
Всі думають: царівна,
Й цілують її руки.
Вона пройде садами,
Все золотом покриє,
Так гарно...Тільки в мами,
Ще більш волосся посивіє...
О, лукава осінь!
У пишності ти вбрана,.
Та в серці залишаєш,
Незагойну рану.
Тобою плаче старість,
Тебе боїться юність
Бо ти – остання радість,
Про це розкаже мудрість.
Надію вб`єш дощами,
Обсиплеш розпач листям,
Й тужливу біль, ночами,
Принесеш непроханим гостем.
Повієш холодним сумом,
І в серці не знайдеш розради,
Від жалю за роками, що вкрадені димом,
Невідворотної втрати.
І проллються старечі сльози,
Як згадається мить торішня,
І вдарять перші морози,
Й затихне пташина пісня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151790
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
Вона не бачила моря,
Не звертала уваги на те,який красивий сніг,
Не знала безмежного горя,
І їй не сипали квіти до ніг.
Не було в неї часу співати,
Та й не знала ніяких пісень,
Не хотіла нічого втрачати,
Проживши життя,немов один день.
Одні говорили:"Щаслива!"
Бо не знала сімейних турбот,
А інші бурчали сварливо:
"Яке ж це життя без пригод?"
Та, мабуть, лиш Богу відомо,
Про тягар її самотніх доріг,
Коли знемагала від душевної втоми,
Коли самотність була,як нескінченний забіг.
А як просиналась ночами,
Подушку скропивши від сліз,
Бентежилось серце від сну,де з коханим,
Слухала,як шумить нічний морський бриз.
І серце стискалось від туги,
І стукала в двері журба,
Й в знемозі стерпіти наруги,
Не раз проклиналась судьба.
Лягатиме листя осіннє,
Покриє чоло білий сніг,
Проживе,відцвіте ,без коріння,
Так і не здолавши до щастя поріг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151788
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
Кохання у листах – два сонця між рядками,
Не висловлений страх: коханий, ти ще з нами?
Лягає між шляхів заробітчанська драма,
На стиці двох країн, біль пекучих слів:
„Сину передай останній поцілунок мамі”...
І хто кого продав?.. У всьому винна доля,
Як їхав, то кохав, а там , - як вітер в полі,
Чужинська сторона обрізала коріння,
І ніхто не зна, коли прийде гірке прозріння.
Дарунки сину, як плата за розлуку,
Та чи заспокоїть це твою душевну муку,
Нове життя однак зміліє в ностальгії,
До болю схочеться, щоб як колись,
Нести додому квіти для своїй Надії.
І сам вже знаєш, що втрачав,
Коли не цінував любові,
Так легко докоряв, і не прощав у злому слові,
І лиш тепер, за відстанню, в журливій безнадії,
Спокутуєш в чужій землі гріхи,
Так легко втраченої мрії.
І тут чужий, і там - Іуда-зрадник,
Й ніякий час для тебе більше не порадник,
Колись вернешся блудним батьком до синового порогу,
Та чи пробачить син? Хто зна,
Про це мовчить розлучниця-дорога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Дволика моя Україно,
Твій шлях, як пориви душі,
То перед панами гнеш спину,
То їм даєш відкоші.
Хто в тебе кидає каміння,
Того ти любиш, як миле дитя,
А хто помирає за твоє покоління –
Намагаєшся скинути в вир небуття.
Красива ланами, прекрасна в озерах,
Манлива в морях , і розрада в піснях,
Лягаєш брехнею на історичних паперах,
І байдужою впертістю встеляєш свій шлях.
В путах раби, в безмежній покорі,
Долаєш в ярмі столітні віки,
І за те, що народ купається в горі,
Вдягаєш іудам лаврові вінки.
А потім проснешся, розправивши крила,
Гордо здіймешся в зеніт вишини...
Щоб знову, за хвильку, позбутися сили,
І на колінах просити прощення своєї вини.
Моя Україно, для мене ти люба,
Як матір моя, хоч й безпутня в світах,
Моя вічна розрада, моя вічна загуба,
жертва подіумів, і Героїня плах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149139
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Говори,говори,не мовчи,
Розкажи про сумні світанки,
Коли зорі згасали,мов вогник свічі,
Як солодкі сни німфоманки.
Розтопи страждання в солоних сльозах-
Самотності вічної звички,
Та знай:не буде в тебе більше в очах
Безнадії холодної нічки.
Візьми мою вірність з собою у сни,
І серце відкрий для любові,
Бо нема у тому твоєї вини,
Що жага циркулює у крові.
Я впізнаю надію в болючих словах,
В сльозах я зрозумію неспокій,
В розпуці народиться вірності птах,
Що злетить в любові високій...
Говори,говори,лиш не мовчи,
Бо іншого щастя не буде,
Біди свої в останній раз полічи,
І хай час їх навіки забуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149079
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Надломила гілочку вербову,
Усміхнулась...Та в очах бринить безмежний сум,
І паузу незвичну,насторожено-нервову,
В розмові не сховає міста галасливий шум.
Все зрозуміло, ти до мене охолола,
А в мене ще лишилось так багато слів
Про почуття, яких до зустрічі з тобою я не знав ніколи,
Які прийшли немов із найсолодших снів.
\\\"Пробач,я не твоя,на жаль у нас чомусь не склалось,
Можливо винен ти, можливо винна я,
І не сумуй, залиш в минулому все те, що з нами сталось,
І зрозумій,що так буває,це-життя...\\\"
І поцілунком ти закрила нашу долю,
Як поцілунком я її колись відкрив,
Забрала із собою частку мого болю,
Назавжди залишившись тою,яку колись любив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149078
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
. Славетний мудрий подорожній,
В пошані ти в домівці кожній,
Схилилися перед тобою всі віки навіки,
А ти як і завжди , для когось смерть, для когось – ліки.
Ти був у зародку імперій,
І спочивав на їх могилах,
Гуляв просторами безкрайніх прерій,
Й ховався у вузьких гірських щілинах.
В дитинстві йдеш повільною ходою,
І мчиш у старості на велетенських крилах,
Ти забираєш все, нічого не беручи з собою,
Осідаючи пилюкою на запущених могилах.
Радієш, милуючись дитям у дні народжень,
Хвилюєшся від першого невинного кохання,
Сумуєш, коли хтось падає, так й не здійснивши сходжень,
І не жалієш тих, хто все життя живе лише чеканням.
Своїми кроками відмірюєш безкрайню вічність,
І поклоняєшся хіба що лише Богу,
Щасливий той, хто зрозумів твою величність,
Збираючись разом з тобою у свою дорогу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Над річкою просинь,
Хвилюються трави,
Лоскоче чоло вітерець,
Ох,знову ця осінь,
Манлива й лукава,
У серце вселяє терпець!
Золотими нитками
Малює пейзажі,
І ніби від барв горить світ,
Заполонила думками,
Про природні колажі,
І фантазії дивний політ.
І зовсім не сумно,
Хоч серце тривожить,
Невидимий подих зими,
Бо як же безумно
Хочеться жить,
Й не знати гіркої суми.
Й хоч ця осінь з дощами,
Мов неба сльозами,
Завтра змиє натури портрет,
Я щасливий,що з нами,
Вона мандрує літами,
Я закоханий в неї естет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143740
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.09.2009
Я осідаю білим снігом на твоїх руках,
І тану від тепла, й краплиною вмираю на долоні,
А потім знов сніжинкою народжуюсь на небесах,
Й лечу, щоб поцілунком вмерти на твоїй дівочій скроні…
З жагучим дотиком, в полоні погасаючих агоній,
Вмираючи, втрачаю всю красу: осяйну й неземну,
І все для того лиш, щоб в твоїх очах, у глибині бездонній,
Хоча б на мить побачити прекрасну дивину…
Ти спинишся, уражена , на мить, красою,
Щось шепотітимуть в трепеті уста,
А я розтану, по щоці проклавши слід водою,
Немов сльоза, що бачила як тануть молоді літа…
І зрозумієш враз, що ти сама – сніжинка,
Що падає, пронизуючи час,
В надії долетіти до свого кохання, й хоч на хвилинку,
Побачити в його очах трепетний екстаз…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143739
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.09.2009
Ось і знову промайнули теплі літні ночі,
На землю впала холодом туманна сивина,
І осінній дощ шепоче у вікні пророчо,
Що ще на скоро прийде з сонечком весна...
Ти пишеш листа, в якому між рядками пролягла розпука,
Відчаєм в словах, немов в проваллі глибини,
Твоє серце болить від печального слова "розлука",
І незримої відстані нездоланної далини.
Простір душі сповнений вічним чеканням,
Там ніжність і докір в терновім віночку сплелись,
У вірі,що осінь ця буде нарешті остання,
І все повернеться, все буде так,як колись...
Заклеїш листа,на адресі напишеш: самотність,
І молитвою ревною його пошлеш в небеса,
В надії на Бога, що почує безмежну скорботність,
І подарує тобі незвідану грань чудеса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143704
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.09.2009
Горить свіча...Свята свіча...
Тінь доторкнулась до меча,
І ти торкнулася плеча,
Немов в останнє відміча,
Пелюсток лілій обруча,
Холодних, як сумна свіча...
Зів`эться в небо чорний плащ,
Повіє смертю серед хащ,
і небо-в пргненні грози,
не знайде на обличчі в тебе ні сльози.
Останнє слово- до катів,
До того, хто тебе хотів,
Колись тебе одну жадав,
Не маючи на це ніяких прав.
"О,графе чесний Де ла Фер!
Чому ту лілію не стер,
Як цілував святе клеймо?
Тепер воно,немов більмо...
На берегах твого ставка,
Лишилася любов гірка,
У цвіті лілій молодих,
В бажаннях графських,рокових.
На лезі гострого меча,
В суворих рисах палача,
Відважний графе Де ла Фер!
Твій смуток чорний не помер,
Шукатиме свій шлях Атос,
В уколах шпаг,немов у жалах ос,
Та лиш знайде тінь злої леді-
Прокляття мертвої Міледі..."
Скотилась по долоні кров,
Погасли барви ніжних лілій,
І довго ще лунав запеклий шепіт серед старих дібров,
Це Атос молився,просячи у Бога ласки своїй милій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142484
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
В свіжому блиску винограду,
Що доторкнеться до щоки,
У шурхоті німого листопаду
Шукаю почерк Божої руки.
Нехай мені несе розраду
Проміння сонця із небес,
Я,як завжди, знайду його пораду,
Шукати спокій в плині голубих рікових плес.
Я з природою єднаюсь,
У розмові на самоті,
Я дякую,я перед нею каюсь,
За нелюбов, за відчай у житті.
Вона для мене візерунки зродить,
Веселковим кольоровим тлом,
І в душі чуттєву гру відродить,
В якій добро іще побореться зі злом,
Тонко-струнним ехом співу птаха,
Шумовинням в небі верховіть,
Дзижчанням сонної комахи,
й барвистим мереживом суцвіть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142483
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
Завмерти, на хвилину,
Від краси.
І слухати... І слухати тебе,
А ти проси...
Проси, щоб цілував,
Долоні ,аж до болю, в пристрасті стискав,
І щоб жадав,
Солодкий дотик губ твоїх шукав,
І з глибини очей жагу збирав.
І щоб я знав,
Про що вчорашній місяць зажурено зітхав,
Й чому осінній вітер зі щоки в тебе сльозу зірвав.
І щоб кохав,
Аж до кінця кохав,
До свіжості ранкової роси,
До білизни старечої коси.
Проси...
Знімаючи з душі савани болю,
Даруючи мені навік свою журливу долю,
Не криючи краси,
Проси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142443
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
Я падаю, й нікому не спинити це падіння,
Як падає зоря-до самого кінця,
Аж до межі холодного терпіння,
Аж до краю печального вінця.
Самотнім візерунком промайнула юність,
Як марево видіння зраджених надій,
Солодких мрій...Я лише зараз зрозумів їх згубність,
Та вже не зупинити хід неконтрольованих подій.
Я не зумів зростити крила,
І до наївності додати смирення чесноту,
Я падаю,і воля щось змінити вже давно безсила,
Згораючи, втрачаю духовну чистоту.
Тамуючи в вині і плетиві думок смак болю,
Ховаючись в тінях спогадів, від сяйва ще живих зірок,
Не маючи відповідальності за власну долю,
Я падаю в провалля,і все простішим є до нього кожен новий крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142430
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
А зорі,як долі, в небесній оправі:
Одна сяє барвисто,інша ледве блищить,
А мільйони погаслих забулись у славі,
Та нічого не вдієш,треба жить-не тужить.
Твоя доля-для тебе,хоч коротка,як спалах,
Хоч тяжка зверх терпіння,і сумна аж до сліз,
Ти світи,хоч й безкрилий,ти світи,хоч й в кайданах,
Твоє світло важливе,як невинність беріз.
Бо ж зорі палають, і це для когось потрібно,
значить й в долі є свій прихований сенс,
Ми до зір,що у небі живемо подібно,
Ми варті для когось,хоч для інших не вартіші за пенс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141671
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
Ти плачеш? О,невже це осінь,
Налила в келих по вінець журбу?
Ти думаєш,що вона прийшла назовсім,
Й кусаєш в розпачі губу.
Він не прийшов...А тобі лише сімнадцять,
Не знала зрад, не відала жури,
Наївно вірила в безмежний вихор танцю,
З яким несли тобі кохання ангели згори.
Несли любов,принесли ж зраду,
Смак поцілунків розтанув у струмках солоних сліз,
І нема в кого знайти розради,
Не знаєш ти,що це ще не любов,а лиш її ескіз.
Ревнива осінь не розкаже,
Що сльози висохнуть,забудуться у снах,
Й колись спіймаєш погляд,що тебе на вік прив`яже,
Коханого...Й знайдеш кінець журбі в його руках.
Коли душа від дотику зомліє,
Замре у мить солодкого цілунку світ,
Тоді лиш твоє серце зрозуміє,
Справжньої любові колорит.
Вона зустріне тебе,довгожданна,
Коли,самотня,стомишся чекать,
Коли повіриш в долю безталанну,
Вона прийде і принесе з собою благодать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141653
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
Як сонце сяде на долоні,
І пальці зацвітуть в вогні,
Здається,що зігрівши обрій під небесним лоном,
Воно дарує сонячність й мені.
Жевріє вогник надвечір`я,
І перша зірка-осяйна,
Предвісник срібного сузір`я,
Бентежить серце вічністю вона.
До неї шлю свої печалі,
До неї-всі мої сумні думки,
Для вічності вони легкі,мов дотик шалі,
Для мене ж, як тягар на всі віки.
Нехай холодна, так, нехай вона безжальна,
І не почує мене зі своєї вишини,
Та у своїй високості прекрасна й майже нереальна,
Ще довго хвилюватиме мої тривожні сни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141652
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
Що важливіше за життя?
Честь? Гідність? Совість? Віра?
А як вмира дитя,
Яка до його долі у небес є міра?
Безмірні грані існування,
У чому сенс?-нас мучить вічне запитання:
Пізнати,як себе, Христа?
Чи жити з чистого листа?
Покласти душу на алтар любові,
чи кожен день віддати злові?
Чи може нам вже наперед розписано всі ролі,
І щось змінити в нас немає волі?
Напевне кожен знайде привід докорити своїй долі,
І кожен скаже:"Я один у полі!,
А всі думки безглузді,як сміття,
Бо всьому, що було немає вороття."
І все-одно для кожного безцінне власне майбуття.
й не знайти нам міру вартості життя.
Та все ж величність задуму,що в первородній глині,
Поклав Творець нам в серце на зорі буття,
Говорить нам,що на терези вічності,заради рідної людини,
Ми часто ставимо вагу свого життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141619
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
А в закоханих серце,як сонечко,
І світла безхмарна душа,
І ніби сяйво у віконечко,
Так смішинка на вустах поспіша.
А в очах загадкові грайлики,
Ніби знають про щастя з небес,
Веселунчики,мовби смайлики,
У всіх виклика інтерес.
У закоханих врода,як квіточка-
Життєдайна цілюща краса,
Що розкрилася посеред літочка,
Як Божа іскриста роса.
А мрія єдина, барвінкова:
Щасливе,без бід,майбуття,
Кольорова,жагуча,веселкова,
Віра в прекрасне життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141618
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
За межею реальності
Мої сни,мої мрії,
В далині недосяжності,
Обрій моєї надії.
Там в`ється дорога заквітчана,
І море шумить в приливі,
І ти зі мною повінчана,
І обоє ми молоді й щасливі...
За межею моєї реальності,
Птаха співає для ниви,
Її воля сягає захмарності,
А в грудях дзвінкі переливи.
Й білокорі берези сумуючи,
Серед поля самотні,заплакані,
Своє серце дощу даруючи,
шумлять ,гордим вітром ,налякані...
За межею моєї реальності
Горда пісня шанує велич свободи,
Для неї нема міри дальності,
І не знаю я цінніш нагороди.
Там змирилася осінь з туманами,
Бо знає,що вони не назавжди,
А я все не можу змиритися з ранами
Реальності жорстокої правди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009
Біль слів,
Якщо вони загублені в блуканні
Просторами журливої душі,
Не сказані в свій час ,промовчані в чеканні,
Знайде тебе колись на самоті.
І ти заплачеш не спита причини,
В долонях вміститься весь білий світ,
Сльозами вмитий без провини,
Та не зумієш зняти з серця гніт.
І поведе по пам`яті стежинам,
Раз по раз спогади зрива,
Та стиснена колись у німоті пружина,
Всю душу болем розрива.
І буде злити невідомість:
А що було б якби змогла,
Твоя сміливість перемогти свідомість,
І ти тоді б йому розповіла,
Про всі думки народжені ночами,
Про всі несказані слова.
Хто зна, можливо б зараз поміж вами,
Любов іскрилася жива.
Або відмова змила сльози,
Відкрила шлях у серці до шукань,
Й кохання перше залишилось лиш в згадці прози,
Як джерело набутих знань...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140740
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009