| Сторінки (8/792): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
єдина чаша
яку ми натхненно
наповнюємо
це чаша наших
втрачених можливостей
наших сумнівів
які заважають жити
чаша наших страждань
вона з часом
наповнюється до країв
вихлюпується
заповняючи нас самих
і усе наше життя
якоюсь непроглядною
темрявою та
чорним сумом
ми шукаємо порятунку
від цієї темряви
у піснях
у книгах
та власних віршах
пишемо вбивчі рядки
щоб вбивати рядками
інших
відчайдушно
намагаючись пролити
хоч якесь світло
у наші життя
затиснені між
лещатами
страждань
та болю
це єдина чаша
яку ми наповнюємо
собою
7 травня 2015 [02:09]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579608
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2015
усі ми
убивці молодості
та юності
самовбивці власної
доброти
ковтаємо по пігулці
дні ці
забинтовані в темну
шаль
і нічого не прагнемо
ані щастя
ані життя
ані любові
ані будь-якої
мети
насправді ми просто
марнуємо час
між народженням нашим
і знайомством
з хароном
і чекаємо хто нас
першим
назве на "Ти"
6 травня 2015 [16:37]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579337
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2015
насправді
ніхто не знає
що білі метелики
це душі не мертвих
людей
а живих і нещасних
від цього мертвіючих
самотніх і втомлених настільки
що усі аромати улюблених квітів
змішуються у голові в букет
ще ніким не знаного смаку
і отак собі вони перелітають
від квітки до квітки
намагаючись упізнати
найулюбленішу
щоб з нею зіллятися
стати із квіткою одним цілим
стати щасливим метеликом
і жити
у квітці жити
із нею жити
щасливо жити
5 травня 2015 [15:04]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579280
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2015
єдина правда від якої ми
відмовляємось
творчість вимагає
жертвоприношення
самовбивства
самовідречення
і страждань переповнений
горщик
єдине можливе завдання
зрозуміти
що важливіше
прагнути щастя
прагнути бути щасливим
чи писати
переповнені болем
та муками
вірші
єдине справжнє значення
слова
говорити про любов там
де інші уміють лише
сміятись
малювати словами картини
барвисті світи
бути світом самому
не душити любов у собі
бути щирим
відвертим
не боятись
кохати
5 травня 2015 [20:50]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579160
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2015
Юлії Костюкевич
протилежності завжди притягуються
і плюс на мінус
то буде найміцніший союз двох цілих
не половинок не половинчастих
самодостатніх двох цілих
сплетених долею
напрочуд самотніх
мук
руки ж для того
щоб убивати самотність
обіймами найріднішими
вуста щоб передавати свободу польотами
птахів
в піднебессі хмар
сплетених в ніжність посмішки сонця
і я прагну Тобі дарувати постійно цей дар
Щастя моє
навіть якби я вельми хотів
навіть тоді було б злочином
позбуватися Твоїх життєдайних
чар
навіть я
той хто пізнав щастя лише завдяки Тобі
ніколи не зміг би уявити на Твоєму місці
жодну іншу
Ти можеш ховатися серед лісу
розчинятися у юрбі
але ми обоє знаємо що я знайду Тебе
по аромату Твоїх парфумів
по легкості Твоїх слідів
по посмішці коли Тобі усміхаються
перехожі
по теплу від сонця
бо до Тебе воно завше куди ніжніше
знаєш як серце переповнюється любов'ю?
це ж майже що відокремлений орган
має в собі Тебе
абсолютно не бачить інших
не знає куди іде
але знає для кого
знає що краще і гірше
та іноді плаче від втоми
це як певне самовідречення
бо весь світ без Тебе не має ні цілі ні сенсу
і з часом незважаючи на усе
починаєш розуміти одне
найважливіша в житті
відвертість
разом з тим хто дарує для Тебе
крила
іноді
якщо пощастить
це все сплітається у одне ціле
і чи варто ще щось казати крім того
що Тобі моє Щастя
у цьому таки пощастило?
3 травня 2015 [20:40]
дорогою додому
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579067
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2015
(поки лише уривок. хочу зробити цей вірш надзвичайним.
як і Вона)
єдиний можливий висновок того що відбулося -
найкраще повітря поміж Її волосся
найлегше дихається і найповніш живеться
коли аромат Її ніжної шкіри
наповнює горло і дістається серця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578590
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2015
присвячую Ю.К.
Вона посміхається згадуючи
своє попереднє життя
невинного тендітного метелика
із зеленими крильцями
небаченої краси
який порхав над поляною
заповненою сотнями ніжних квітів
Вона знала ім'я кожної квітки
і відгадувала розміщення найулюбленіших
за запахом
на будь-якій відстані -
і це було життя
справжнє і істинне
яке не вимагало жодних доказів
бо присутність іншого
метелика
який літав від квітки до квітки
навипередки із Нею
наповнювало простір непорушним
сенсом
крила іншого метелика
зображали світ якоїсь непізнаної
галактики
і вражали до глибини душі
своїми барвистими кольорами і їх
відтінками
***
Она улыбается вспоминая
свою прошлую жизнь
невинную хрупкую бабочку
с зелеными крыльями
невиданной красоты
порхающей над поляной
усеянной сотнями нежных цветов
Она знала каждый цветок по имени
и угадывала расположение самых любимых
по запаху
на любом расстоянии -
и это была жизнь
самая настоящая и подлинная
не требующая никаких доказательств
ведь присутствие второй
бабочки
летящей от цветка к цвету
наперегонки с Ей
наполняло пространство незыблемым
смыслом
в крыльях второй бабочки
отражался мир какой-то неопознанной
галактики
и потрясал до глубины душы
своими красочными цветами и их
оттенками
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577043
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2015
вспомни сколько всего было
в этих днях
нарисованных чернилом
на белом листе
скомканном и зачеркнутом
сжатом в ладонях
в комочек
несказанным словом
пролитым в стихи
повседневности
все дело в чертовой
безисходности
и в отсутствии каких-нибудь
альтернатив
времяпровождения
времясопровождения
времяспользойпроведения
в итоге получается
времятеряние и себятерзание
за то что снова не сумел
наполнить свой быт
таким нужным
смыслом
стихи прорывают сознание
будто кровь прорывает
вены
и вот ты уже кровоточишь вовсю
стихами
отвергая помощь в виде
бинтов перекиси углерода
и жгутов для перетяжки вен
кровоточишь
чтобы стихоизлияние
не прекращалось
ты же вечен
как и твое гордое
одиночество
вечен
как и твоя
боль
25 квітня 2015 [05:33]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576997
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.04.2015
ми всі застрягли у минулому та майбутньому
зневажили справжнє уникнули теперішнього
ніби це єдине
чого ми не хочемо
переживати
ми всі застрягли
хто в чотирьох стінах
хто всередині самого себе
хто всередині іншої людини
і не хочемо виходити із цієї
зони комфорту
або якщо точніше
зони відсутності життя
зони аеродрому
без аваілайнерів
гелікоптерів
і навіть злітних смуг
думаючи втім
що це не насправді
і ми зможемо в будь-який момент
вийти
***
мы все застряли в прошлом и будущем
презрев настоящее избежав текущего
как будто это единственное
чего мы не хотим
переживать
мы все застряли
кто в четырех стенах
кто внутри себя самого
кто внутри другого человека
и не хотим вылезать из этой
зоны комфорта
или если точнее
зоны отсутствия жизни
зоны аэропорта
без авиалайнеров
вертолетов
и даже взлетных полос
думая впрочем
что все невсерьез
и мы сможем в любой момент
выйти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576883
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2015
довіку мовчати
ковтаючи всесвіти інших
поглинаючи їх власним тілом
закутим в кайдани
пам'яті
пораненим метеоритними
дощами
витесаним вітрами
наче із каменю постала
статуя
людини із особистим
простором
зітканим із павутиння
снів
мовчати бо мовчання
не золото
це просто відсутність слів
сукупність звуків літер
переплетених брехнеправдою
заллятих гарячим оловом
щирих коли потрібно
брехливих же від страху
бо правда потребує сміливості
і надійності
у дорозі твоїй
на будь-якому шляху
мовчати як мовчать
гори
скандинавські чи закарпатські
і над ними ж мовчать зорі
просто сяють бо так потрібно
для створення світлосяйва
що передує красі
впадає неначе в море
в це небо в останні зорі
крихке і тендітне щастя
не стискай же занадто сильно
його у своїй руці
24 квітня 2015 [13:58]
в дорозі у Рівне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576852
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2015
ця ніч ніколи не закінчиться
ранок кудись зник
кудись подався
у невідомому напрямку
шукати щастя нової долі
або й не нової
лише б кращої за ту
що є
залишив на самоті
із відсутністю снів
із темрявою в кутах кімнати
із світлом електролампи
із тишею пронизливо-болючою
бо це страшно
коли у квартирі ні звука
і хочеться вити аби створити
хоч якийсь
шум
щоб остаточно не здуріти
бо клініка
близько
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576336
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2015
стільки років лишатися осторонь
зігрівати собою стіни
наче тепло це єдине зі всього
чого у нас забагато
і надлишок тієї нашої наче б то віри
кане у лету
відходить у далеч
буденно
неначе давно відсвятковане свято
позначення шрами порізи
на наших зап'ястях
не стільки від часу як через відсутність міри
страждання і муки потрібно для щастя
згубити й здолати
хвала мазохізму і тим хто його сповідує й вірить
у них все життя неземна насолода
у них цього раю багато
17 квітня 2015 [22:11]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576326
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2015
у мене теж є свій метелик
як у Бродського
присвячую Julia Kostukevi4
взмах крыла бабочки
хрупкой беззащитной
нежной
и рушится непрочный мир
на другой стороне вселенной
словно карточный домик
с чувством потерянного контакта
мир замирает сжимается
на краю бесконечности бездны
на грани фола
словно детская площадка
или дворик
места настолько мало
что даже чувствуется воздуха
нехватка
взмах крыла бабочки
бросившей свой несвободный кокон
ее полет сквозь время и пространство
как вызов тем
кого уже нет с нами
как представление для тех
кто пока остался
так рассекает море смелый мореходец
желающий добраться суши нового мира
и так поэт сгущающий чернила
все пишет о свободных крыльях бабочки
ее непостоянства
какая грация сквозит в ее полете!
так словно вальс танцуют два крыла
сливаясь в ритме музыки
и в звуках царстве
что даже время замирает упиваясь
всматриваясь в их гармоничный танец
и эта бабочка есть символом упрямства
единственно красивым существом
на всю вселенную других таких же нет
она неповторима до неприличия
ей покорился воздух
ей покорилось небо
и покоряюсь
я
19 квітня 2015 [13:59]
під час репетиції
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575801
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.04.2015
присвячую Ю.К.
наслаждайся
наслаждайся тишиной
если это действительно то
чего ты хочешь на самом деле
дни похожи на сгустки запекшейся крови
запекшейся на ладонях
будто ты цеплялась руками
за жесткость холодных стен
чтобы уйти от проблем
выкресать правду из искры сомнений
и начать так отчаянно жить
чтобы стать для другого всем
13 квітня 2015 [13:20]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574434
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.04.2015
где ты
постигающий дзен человек
сквозь пустоту сигаретной пачки?*
сигареты убивают быстрее чем воздух
но медленнее свинца
человек приходит домой
ложится в кровать
читает хемингуея
с довольной рожей честного подлеца и -
прогоняет кота на батарею
где ты
носитель истинного лица
вместо маски
не сгущая краски
носитель гармонии внутри себя
всех цветов
внутреннего мира
научи меня жить без войны
чтобы сердце навеки молчало
а не говорило
от избытка боли и чувств
от излома привычного мира
и даже -
от избытка слишком тяжелой
любви
10 квітня 2015 [18:34]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573969
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.04.2015
процес відмирання душі від тіла
запущений з моменту мого
народження
природний неначе дихання
більше не лякає своєю
невідворотністю
значить так комусь треба
переконую я себе
треба щоб життя втікало
крізь пальці
невпинно і ненастанно
як майбутній кінець світу
вчені дають землі ще сто років
без сурдоперекладу
псевдоіснування
схожого до мого
телефони зникнуть
і більше ніхто не вибереться
з матриці
щоб побачити реальний світ...
27 відмітка нанесена новим шрамом
на зап'ясті
годинник вказує стрілкою на новий
етап старого болЮ
стрілка завмерла на позначці
"я все іще не із тобою"
11 квітня 2015 [17:35]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573708
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2015
присвячую Ю.К.
молись о том
чтобы это когда-нибудь
закончилось
а еще лучше
чтобы прежде
закончилась Ты
ибо всякое движение ложно
кроме саморазрушения
потому что [b]нет в мире
большего мазохизма
большего самоунижения
чем убивать душить топить
царапать
свои же собственные мечТы[/b]
10 квітня 2015 [10:02]
у маршрутці дорогою в Рівне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573487
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.04.2015
я вже забув як тримати ручку в руках
як питати "як ти?"
знаючи наперед що тобі хріново
як питати кого там несуть
у труні
чорній як ніч
чорнішій від ночі
чорнющій і засмальцованій
як саме життя
знаючи наперед
що не почую нічого нового
я забув як розпалювати багаття
сірники намокли
в запальничці скінчився газ
забув як йти супроти вітру
пливти проти течії
захлинатися свіжим повітрям
і дихати дихати дихати
наче в перший
й відразу в останній раз
9 квітня 2015 [20:12]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573348
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2015
сімейний стан - заглибленість у самоту
одинокості краще варити борщ
ніж люблячому хлопцю
або й власному чоловіку
час іде
час втікає між пальців
час вода
висихає на сонці
а в Тебе нема ні Хлопця
ні Щастя й Любові
ні Сенсу
ні Цілі
ні Долі
ні іншого Світу
занедбано все
закинуто
запечатано
і розбито
4 стіни і між ними Ти
як символ
життєпозбавлення
самовідречення
і забуття
щастя нема?
щастя є
Щастя було так близько
але Ти не взяла його за руку
бо вкотре обрала
біль
самотність
і запізніле у часі каяття
9 квітня 2015 [19:54]
дорогою додому
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573271
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2015
найдовше життя у спогадів
ілюзія присутності в минулому
від якої
не позбутися
навіть якщо намагаєшся
забути
найнеприємніші
це навряд чи коли-небудь
вдасться
це як не думати про слонів
та як про них не думати
коли вони такі рожеві
усміхнені
піднесені
танцюють ламбаду
на фундаменті
твого світу?
кожен спогад
це абзац у сторінці вражень
всередині книги твого
існування
написаної тобою і всіма
хто з тобою знайомий
із поправками щодо світогляду
атеїзму чи то бога
і повторенням помилок
31 березня 2015 [16:27]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2015
жизнь - череда бесконечных
утрат и потерь
мнимых
реже настоящих
ценных приобретений
место обретения или потери
веры
царство саморазрушения
и разврата
впрочем
вряд ли душа будет этому рада
кроме как кажется важных
соблазнов
и наслоения ценника на рукаве
мысли слова и чувства
внимание пустоте
за которой дорога в сторону
мерзкого ада
или же скользкий опасный путь
к мечте
26 березня 2015 [01:43]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570680
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.03.2015
на крилах тих птахів
що звуться нашими іменами
між пір'ям засіло щастя і проситься до польоту
набрати повітря у дзьоби гірське кришталеве
і там же дзьобами вхопити промінчики сонця
щоб щастя нарешті заграло і заслонило скорботу
26.03.2015р. [17:48]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570244
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2015
на теренах цього світу
живуть дивовижні люди
одиниці із цілих тисяч
інші - примарні приблуди
безцільні і безтілесні
обмежені рамками буднів
і скуті кайданами часу
непорушні неначе трутні
щирі як ті гієни
і віддані наче шакали
їм нічого в житті не потрібно
крім занепаду і фіналу
26 березня 2015 [02:02]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569804
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2015
аромат настоящей весны
скрывается в поцелуях
щеки к щеке
руки к руке
губ к губам
поэтому нужно жадно
вдыхать
эту жизнь
и чувствовать себя
живее всех живых
наполняясь внутри
лучистым светом
наполняя этим сиянием
других
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569622
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.03.2015
вчера тепло хоть ходи раздетым
сегодня холод пустующих улиц
рассвет прошел без восхода солнца
оно попросту не проснулось
и выбирая с двух разных жизней
все то что ближе и что нужнее
рассвет остался воспоминанием
вчерашним утром
последним сомнением
последним шагом на пути к бездне
упором для отчаянного прыжка
смотри
день растворился в пространстве
и времени
прощаясь с тобой
улыбкой
после которой
нарастающая пустота
22 березня 2015 [13:30]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568626
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.03.2015
всесвіт крихкий
ламається
розбивається на майже дзеркальні уламки
ти вдихаєш їх разом із повітрям
поранюєш власне горло
пережовуючи це гостре
близьке до дзеркального
скло
посміхатися боляче
чути нещирість
значить обпікати легені зсередини
отрутою
дихати пеклом
вабитися цикутою
випиваючи келих за келихом
на щастя на долю
упиваючись та не п'яніючи
ковтати гіркий полин
12 березня 2015 [19:32]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566660
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2015
щастя в опозиції до страждань
перевибори президента
горе завжди лідирує
по балах
по частках у мозку
по згустках життя
по зморшках
по кількості вицвілих вен
по стукоту серця
по порожній дитячій колисці
по тому що тебе ніхто і ніколи
не жде
модель поведінки
заглибленість у порожнечу
так споглядає прірву
той хто от-от у неї
впаде
як в останній політ
зовсім без страху
зовсім без крил
знаючи
щастя близько
але його не торкнутись
простіше без рук
намалювати автопортрет
12 березня 2015 [02:18]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566471
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2015
навушники
музика на повну потужність
найпростіший спосіб
приглушити свій власний біль
цей постійний анестетик
уже не діє
організм адаптувався
потребує нових препаратів
перебірливий
як дівчина у магазині
спідньої білизни
не знаходить нічого
підходящого
11.03.2015 [01:03]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566397
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2015
если бы музыка могла излечить меня
от депрессии
мне бы ее назначили слушать
уже тогда
когда я сидел в мамином животе
говорят я был шумным мальчиком
ножками бил когда меня называли
по имени и особенно
когда имена называли не те
но доктора не знают что такое
депрессия
это когда ты просыпаешься
сам не зная зачем
и когда засыпая
чувствуешь себя только тенью того
другого
исключительного и живого
чувствуешь себя только тенью того
кем бы ты мог когда-то стать
если бы ты был таким
как все
нет
доктора не знают что такое
депрессия
это когда твое вязкое существование
каждый день умоляет
покончи со мной я усталый путник
никуда не идущий
не поющий в душе и не танцующий
я смертельно устал никуда не идти
огранивать дни как алмазы
в пустыне пустующей
смерть засела в зрачке
улыбается
чувствуя что мне никуда не деться
от ее цепких костлявых пальцев
сердце стучит скорей по привычке
скорей из-за данности
чем по механике или надобности
последнего танца
линия судьбы спускается
к берегу стикса а там харон
уже машет приветливо
и улыбается радостно
не каждый день выпадает честь
перевозить поэта
на берег другой
ты закрываешь глаза
от смертельной усталости
садишься в лодку
плывешь домой
7 березня 2015 [04:00]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564967
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.03.2015
присвячую Ю.К.
день
лживое слово
обозначающее существование
времени
разделенного поровну
на двадцать четыре часа
в нем знаки препинания
расставлены наобум
и между каждым
вдохом и выдохом
мерзкая пустота
заполненная Твоим
отсутствием
день
зажатый между ребрами
сжатый легкими в твердый
камень
падает вглубь моего нутра
и становится больно
дышать
словно тяжесть внутри
на дает мне сдвинуться
с места
рассекаю мыслью
химически сложный воздух
шепча
как в последний раз
будь рядом со мною
просто будь рядом
Ты нужна мне
Ты мне нужна
7 березня 2015 [04:18]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564891
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.03.2015
ще не дочитав книгу
а вона вже
товчеться у твоїй голові
пульсує
весняними дощами
гримить
літніми громовицями
розштовхує
дорогоцінні і травматичні спогади
дитинства
якого у тебе ніколи не було
і дорослості
з якою ти говориш
на різних мовах і тому
вам ніколи не зрозуміти одне одного
до кінця
книга товчеться
пхається
шукає собі місця серед безкінечності
інших прочитаних книг
серед років твого існування
серед народжень та смертей
близьких
останні різали по живому
своєю невідворотністю
від розуміння обов'язкової втрати
серце розривалося на клапті
кривавого м'яса
добрий лікар час зовсім безсилий
не в змозі залікувати жодну із ран
тому
просто тримаєш все в собі
весь цей непід'ємний біль
намагаючись не вити вовком
бо мисливці за вовками
ніколи не сплять
у них одвічне безсоння
врешті книга
шпорпаючись у закапелках пам'яті
розбурхуючи їх
провокуючи подальші спогади
заспокоюється
втихомирюється
і чекає
доки ти її нарешті
дочитаєш
до кінця
6 березня 2015 [02:42]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564741
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2015
синяя птица счастья уже не сидит на моем плече
она сорвалась с места
покружила вокруг меня
и теперь стремительно отдаляется
все дольше и дальше
будто упираясь в линию падающего горизонта
будто стремится в пропасть
чтобы падать до бесконечности
но никогда не падая до конца
чтобы не разбиться
на холодном полу белых больничных стен
пусть где-то пирует жизнь
порой
я слышу смех крики и голоса
но день за днем отнимают мой неиспользованный воздух
и я забываю что значит жить
что значит чувствовать что-то
кроме любви
что значит просто банально дышать
легкие чернеют внутри от безработицы
и каждый миг
коченеют от отсутствия жизни
в них
птица безысходности
указывает на точку невозврата
давно пройденную если верить внутреннему календарю
черная точка
черный кружочек
черная дата
взмах черных крыльев и я говорю прощай
этому черному февралю
и говорю вслух привет
этому марту цвета того же
что и февраль
скоро черный апрель
как всегда существуй
постарайся
не сойти с ума
и пожалуйста
не скучай
5 березня 2015 [20:02]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564525
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.03.2015
посвящаю Ю.К.
очередное внутреннее землятресение
прошло с ужасными последствиями
дома разрушены
окна повыпадали будто от старости
трещины в стенах домов напоминают
капиллярии
такие тонкие и крохотные
будто созданные от неосторожных ударов
вернее
толчков коры земной
крыша уехала окончательно
в страну забвения
по-английски
не прощаясь
и не оставив взамен ничего
кроме света холодных далеких звезд
которые давно угасли
но их сияние все еще заставляет нас
поднимать свои головы
вглядываясь в ночное пространство
искать свою единственную звезду
которой вполне вероятно
тоже уже нет в мире
живых
дописываю стих
выхожу на балкон
моя звезда пока все еще спит
досматривает свой последний
и самый сладкий
утренний сон
03.03.2015 [05:16]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564051
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.03.2015
коли йде дощ і ти мокрий
через непоступливість самому собі
через власні дурнуваті принципи
не користуєшся парасольками
коли ти дивишся у вікно з маршрутки
яка на зупинці впускає у себе нових пасажирів
то бачиш
що асфальт живий
вбирає у себе вологу
міниться і піниться
дихає і насолоджується
краплями
які відбивають на ньому
не чуті ніким раніше
мелодії
28.02.2015 [19:22]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563552
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2015
кожен хто на щось або на когось чекає
бажає знати що чекає не даремно
це так само важливо як і знання
що Твоє дихання комусь потрібне
що Твій стукіт пораненого схвильованого серця
хоч для однієї людини на цілий світ
звучить як найпрекрасніша музика
як найдосконаліша мелодія
котру не під силу зіграти жодному з класиків
знати що ця людина бажає звучати з тобою в унісон
створюючи ще мелодійнішу і багатограннішу музику
замість огидної пустоголосої тиші
26.02.2015 [19:27]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562968
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2015
от коли приходить час підбиття підсумків
більшість небезпідставно шкодує про те
ким вони не стали
хоча безперечно мали все потрібне для того
щоб стати великими
окрім внутрішнього стержня який би примушував рухатися
а не злякано озиратися чи хто небудь помічає міліметри
їх внутрішнього зростання
за рік
26.02.2015 [19:07]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562763
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2015
мы тяжелеем от лет
как водой полнятся все тучи
так и мы полны слов нерасказанных
дел недоделанных
так и уходим потом на пенсию или покой
вечно несмелыми молчаливыми
несчастными и неумелыми
будто в груди чертова глыба
скала вместо сердца
и ее не разбить не сломать
она как чертов стержень
на котором весь мир наш наколот
и держится кучи
в груди все молчит
собираются тучи
наверное
скоро дождь
30.01.2015р. [07:08]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562199
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.02.2015
пустота
этих черных бездонных дней
бесконечная словно ночь
стрелки часов
смотрят на цифру три
круговорот вселенной
напоминает шторм
ты или никто или же пуп земли
профессия
держатель ножа
над собственной головой
родная как девушка что в груди
поселилась и там живет
и ты улыбаешься всем тем
чересчур живым
улыбаешься
неживой
19.02.2015 [20:13]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561137
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.02.2015
есть сезоны мертвые и есть мертвее всех остальных
это когда ты внешне смеешься но внутри у тебя рыдает от боли
седой-преседой старик
это когда корабль болтался по морю
паруса его изорваны в клочья ветрами и штормами -
такова цена каждой свободы -
каждой которая есть
это когда ты приходишь к себе домой
и тебя там никто не ждет
тебе не с кем даже сесть и поесть
17.02.2015 [20:18]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560624
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.02.2015
от коли ми забудемо власні імена
і нам ніхто не буде нагадувати
оці вироки що потребують підтвердження свого здійснення
бо у нас безліч судимостей і обмаль засуджених
тоді всесвіт розшириться до небачених розмірів
кожному знайдеться його місце під сонцем
кожному його особистий квадратний метр простору
кожному місце для кроку вперед
навіть якщо не буде куди іти
навіть якщо його ніхто не чекатиме
навіть якщо у нього переламані ноги
в летальних випадках люди найчастіше роблять крок назустріч
навіть якщо в принципі живуть без будь-якої мети
навіть якщо не живуть взагалі
завжди легше поусміхатися
ховаючи біль що зсередини наче іржа роз'їдає всю душу
замість того щоб просто зізнатися
не криючись від найважливішого
ти єдина людина
з якою я почуваюсь насправді щасливою
ти потрібен мені
будь ласка не йди
з цього все починається
і продовжується
з достобіса
великою варіативністю
одних і тих же складових
17.02.2015 [19:31]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560531
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2015
потому что воздух в легкие не заталкивается
когда нам не для кого дышать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560003
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 15.02.2015
разве мы люди
да так просто механизмы
переработки и разложения частиц
воздуха и углеродного газа
потребители чистого и совершенного
производители мрачного и пустующего
реже красивого
если сердце не до конца испорчено
этой якобы важной
жизнью
производители систем
отторгания
игнорирования
разочарования
забывания
разрушения
и даже саморазрушения
продавцы смерти
и ее же покупатели
верны до той поры
пока нам это выгодно
гораздо чаще гордые и глупые
предатели
молящиеся богу
господи помоги мне
умолчав но искренне надеясь
ты же меня любишь
а сами боимся открыть свое сердце
рассказать о своих чувствах другому
из-за предвзятости
потому что чаще всего видим в людях
только плохое
потому что якобы все неверные
способные причинять только боль
оставляющие в одиночестве
не умеющие любить
нарушители внутреннего спокойствия -
так гордо мы называем нашу внутреннюю пустоту
которую нам больше всего заполнить чем-то важным
хочется
мы долбанные механизмы отталкивания и неприятия
людей которые нас любят
хотя глубоко в душе
нам очень плохо одиноко и это состояние прорывается наружу
выливается в стихи в агрессию в ругательства в истерики и в слёзы
потому что заключенный в нас человек
умоляет
пожалуйста найди того кто сможет искренне полюбить меня
потому что в этом вся радость и счастье - быть любимым или дарить любовь
большего и не надо -
потому что это большая редкость и даже удача -
когда тебя по-настоящему любят -
потому что это чертовски много для каждого
значит
нам в ладонях несут настоящее счастье а мы
сомневаемся истинное ли оно или фальшивое
не чувствуя что там внутри нас человечек улыбается
самой солнечной на свете улыбкой
превозмогая боль думает - наконец мы нашли его
любящего человека -
теперь нужно не упустить ведь
он излечит от бесконечной боли
и сделает нас счастливыми -
но
делаем все наперекор
мы смотрим в ладони несущему и спрашиваем
это все мне
тогда держи крепче оно слишком хрупко и зыбко
лжем - мне от тебя ничего не нужно -
иди ищи другого кому оно будет нужней -
и наши звезды тускнеют луна скатывается в пропасть
меркнет в груди свет становится с каждым часом
все темнее и
темней
12.02.2015 [23:11]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559443
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.02.2015
присвячую Майї Кузнецовій
дом за которым взрывы
трясется но не от смеха
соседи вышли и не вернулись
знакомые кто еще жив уехал
и город от взрывов гудит
словно улей
пчелы не делают мёд
они превратились в пули
ищут мягкое тело
чтобы напиться крови
мастодонты человеческой жизни
лишь посыльные костлявой карги
и вот
ты уже улыбаешься шепча "существую"
раскрываешь глаза не зная зачем
просыпаться ничем не рискуя
если даже страх перед смертью
исчез насовсем
12.02.2015 [07:35]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559217
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.02.2015
может ли открыться второе дыхание если нет первого?
11.02.2015 [06:54
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559050
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 12.02.2015
если закрыть глаза своему счастью
останется боль чернота и тишь
видишь
птица на дереве
на тонкой и хрупкой ветке
ждет для песни своего часа
ну же
скажи этой птице
прости дорогая
но ты больше никогда не зазвучишь
твои трели сигналы смартфонов
да звонки в закрытую дверь
дорогая птица
все что осталось от жизни
череда бесконечных потерь
и
если разжать кулак
пепел сгоревших непрожитых
дней
11.02.2015 [03:54]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558979
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.02.2015
сосуществовать
с этим миром
переворачивающим все вспять
значит самому быть перевернутым
значит не отражаться в зеркалах
не отбрасывать тень
не застревать на полпути в пространстве
или в коридоре
не забываться в снах неистово-валидольных
не знать значения слова крах
вы взаимосвязаны
ты монета
мир автомат не выдающий чеки
за каждый счастливый билетик
платишь так как будто в чем-то виноват
за каждый счастливый день
годы депрессии и черного одиночества
даже лжешь что больше ничего не хочется
но кто тому верит
тот дурак
10.02.2015 [15:59]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558742
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.02.2015
это страшно
когда хочется дарить
не свет добро и красоту
а злобу хаос и одиночество
как несбывшееся пророчество
счастье превратилось в мечту
и ты смотришь вдаль
понимая
это финиш
больше ничего не хочется
ни тепла
ни улыбок
ни радости
ничего
все не больше чем вспышка
что на миг осветила существование
но твое чертовое сознание
не молчит
не забыло
презирает немоту
как поэт презирает свои чернила
09.02.2015 [00:07]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558589
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.02.2015
это начало твоей бесконечности
начало конца и по совместительству
самое одинокое
самое отреченное
самое печальное
из начал
это как
в процессе существования
забыть сущность слова жизнь
и вспомнить его
под самый финал
это как протереть лобовое стекло
ладонями
на ладонях останется боль и страх
почерневший от старости снег
и застывшее ночью безумие
когда смотришь в лицо
в когда-то светлых и нежных
теперь в усталых безумных
глазах
ты когда-то слышал это слово
слово жить
и оно въелось в твою память
и сверлит твой мозг
создавая галактики
черных дыр
нет желания
нет потребности жить
ты зашел в тупик
ты есть мышь
мир - мышеловка
не отдающая этой мыши
ее выстраданный в муках сыр
и если время сочтет ненужным
все то что делал ты
о чем мечтал
тебя забудут словно статую
здесь когда-то был какой-то человек
но он был слаб
имел друзей
умел любить
мир его распял
08.02.2015 [19:52]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558271
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.02.2015
холод нічного вітру пронизує наскрізь шаблонно
нічого не має нового навіть у примхах природи
чекаєш вже не світанку а просто трикляте завтра
хоч знаєш що в тому "завтра" все буде таке ж
як і вчора
06.02.2015р. [07:03]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557746
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2015
зупинись часе
роки
починайте йти у зворотному напрямку
забагато втрачено
занадто мало лишилось
цвяхи нові
блискучі
щойно куплені
вже чекають на пробиття
моїх потрісканих зморшками
долонь
у двадцять шість
казали
світ повен радостей
а життя чудес
казали
схід сонця та його захід
найдивовижніші із них
але змовчали
що земля це місце
де втрачають крила
ангели
відправлені нам з небес
колись красиві і сильні
на землі нещасні згорблені
і крила їх зламані
звисають двома ганчірками
яке там небо
05.02.2015р.[15:35]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557620
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2015
усі рядки набувають конкретики
і єднаються не думкою
а їдкою концентрацією болю
щоб жалити при влучанні у ціль
але не вбивати
за першим законом догматики
догми створені щоб перетворювати
мозок у цвіль
і тіло в кайдани закуте
уже не бажатиме
волі
насправді ж все дуже просто
щоб почуватись живим
потрібно знайти
чи зустріти людину
яка живе лише поруч
з тобою
і не боятись вогню
бо вогонь той
святий
03.02.2015р. [13:52]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557193
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2015
(ой, хай ще буде українською)
от якби ми народжувались
відразу дорослими
і старіючи
поступово перетворювалися
у немовлят
нам було б значно простіше
змовчати все те
від чого розриваються
наші серця
а так
ручки самі стрибають у наші руки
комп'ютери створені
щоб вистукувати по клавіатурі
слова рядки і думки
виливати переживання
на чистий лист
справжній
або на лист в моніторі
нема значення
суть лише в тому
що ми не вміємо мовчати
про найголовніше
ставимо крапельниці
собі та іншим
із власних і чужих
віршів
і загортаємось в ковдри
холодних слів
замість того щоб
насправді зігрітися
у обіймах людини
яка нас
кохає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556828
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2015
вот если бы мы рождались
сразу взрослыми
и старея
постепенно превращались
в младенцев
нам было бы значительно проще
умолчать все то
от чего разрывается
наше сердце
а так
ручки сами прыгают нам в руки
компьютеры созданы
чтобы выстукивать по клавиатуре
слова строки и мысли
выливать переживания
на чистый лист
настоящий
или на лист в мониторе
какая разница
суть лишь в том
что мы не умеем молчать
о главном
ставя капельницы
себе и другим
из собственных и чужих
стихов
и кутаемся в одеяла
холодных слов
вместо того чтобы
по-настоящему согреться
в объятиях человека
который нас
любит
01.02.2015р. [19:18]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556472
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.02.2015
ми недосконалі
нам ще різьбити і різьбити себе
і ліпити із глини всі ці
дрібні здавалося б невидимі
гачечки щоб стати для когось зачіпкою
вихопити прямо із прірви вируючої
людину яка падає в неї головою донизу
або зупинити того хто тільки прямує
на свій перший і останній карниз
або того хто копає для себе могилу
гачком зацепити й витягнути на білий світ
він зіжмуриться від сонця забуде що робив раніше
скаже вперше привіт і вже без гіркоти
без важкості слів без кайданів на руках
без цеглин в кишенях і без петлі на шиї
скаже вперше привіт промовчить спасибі
кине копати яму для себе і почне потихеньку жити
тому що це єдине зі всього
що він поки так і не робив
30.01.2015р. [05:33]
мы несовершенны
нам еще тесать и тесать себя
и лепить из глины все эти
мелкие казалось бы невидимые
крючечки чтобы стать для кого-то зацепкой
вытащить прямо из бездны бушующей
падающего в нее человека головой вниз
или остановить того кто только всбирается
на свой первый и последний карниз
или того кто роет себе могилу
крючком зацепить и вытащить на белый свет
он сощурится от солнца забудет что делал прежде
скажет впервые привет и уже без горечи
без тяжести слов без оков на руках
без кирпичей в карманах и без петли на шее
скажет впервые привет умолчит спасибо
бросит копать себе яму и начнет понемногу жить
потому что это единственное из всего
что он пока еще так и не делал
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556302
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2015
харон сказав мені
тепер я не веслую на цьому човні
чортів прогрес
не моя вина
добрався й до підземного царства
замінили човен
забрали весла
тепер човен з бензиновим двигуном
витратний до біса
кажу ж не моя вина
хочеш на той берег стікса
плати втричі
тепер все значно дорожче
навіть щоб просто померти
і припхати свою душу сюди
потрібно платити втричі
а при тобі копійки
лише на проїзд по місту рівне
в один кінець
далі пішки
так що давай
воскресай
повертайся у світ живих
хоч ти й не живеш
мені начхати
раз не можеш жити
без головного
то хоч помри правильно
так щоб по-людськи
там із пафосом
піснями
сльозами
присвятою віршів
похоронами
квітами на могилці
а може й з пам'ятником
як ти там казав?
"тут могла б бути людина"
ото скажи хай так і напишуть
і чуєш
конче щоб всі говорили по тому
який ти типу
хороший був мужик
тільки сумний як 300 мерців
водночас
але то ньюанси
зрозумів?
і не забудь сказати
щоб поклали в труну
втричі більше
тоді приходь
домовимось
30.01.2015р. [06:41]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556067
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2015
всю жизнь впустую встроить в ветра да туманы
чтобы каждому кто в них входит пооткрывались раны
чтобы каждый был неуютным острым и колким умел
не сдерживаться и всегда говорить по сути
и вытягивать по слову по мысли эти из крови созданные смыслы
что в стихах попрятались между старых выцветших строк повисли
и висят будто небо перед грозой до краев наполненное пока еще
застывшей жизнью
27.01.2015р. [21:19]
у маршрутці по дорозі додому
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555691
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.01.2015
Многие люди умирают в 25 лет, а в могилу попадают только в 75.
Бенджамин Франклин
мертвое сердце у двадцать шесть -
вот и все чем меня наградила судьба
и если прежде хотелось его воскресить
показать ему жизнь
то теперь и любовь к Тебе
хочется в нем распять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554910
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2015
кричать
унижаться
растаптывать душу
последнюю гордость распять на кресте -
да к черту же эту гордость!
там где прежде весь мир виднелся
в зрачке
теперь черный пустой
и навеки холодный космос
к черту меня послать!
да с чертом мне и остаться!
финал уже близко
мне скоро придут на смену
такие же люди
зажатые в тупике
с такой же проблемой
нет ощущения жизни
как не стучи в свою грудь
как не сжимай почти мертвое сердце
в своем от боли побелевшем кулаке
24.01.2015р. [01:35]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554361
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.01.2015
присвячую Ю.К.
мовчати так щоб чулося як кров
у венах співає вічні гімни несвободи
моїй залежності з зеленими очима
зібрати клунки скласти за плечима
найбільше горе завжди божевільне
найбільше щастя завжди неповторне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554291
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2015
страшно
когда тебя спрашивают "ты живой?"
а ты все мечешься не зная что ответить
когда в глазах осколки цели что наметил
когда рука дрожит как будто в конце фильма
забыли вспомнить в титрах что ты жил
когда окоченевшие мечты
становятся похожими на красно-серые свертки
когда внутри уже все пусто все забыто
когда ты обнажаешься открыто
представив миру душу в ссадинах и шрамах
как будто на войне ее за волосы таскали
и унижали распинали били сапогами
смотрите же что от нее осталось!
живая сотканная болью сущность
в которой холодно мертво и пусто
22.01.2015р. [20:55]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553848
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.01.2015
присвячую Ю.К.
метелик ніколи не чує помахів своїх тоненьких крил коли літає самотньо. зате інші метелики, які пролітають повз нього, прекрасно чують як у такт із його крильцями б'ється його серце.
він летить до електролампи щоб обпектися. вжалитися цим божевільним теплом і або миттєво згоріти, або загорітися справжнім життям. оцим якимось підсвідомим бажанням жити, яке виходить зсередини із кожним його новим подихом. вдихає біль - видихає життя - і помирає, коли видихне вдосталь. коли видихне всього себе. розкладе перед світом, наче на прилавку, свої найсокровенніші мрії, оголить свою вкриту шрамами душу - і почує сміх у відповідь на його відвертість. але не відвернеться і не забере назад свої скарби. коли там, де було його серце, залишиться попелище, згарище. коли він всередині перетвориться на чортову пустелю без жодного оазису. без найменшої краплинки води. щоб кожен подорожній, який потрапить у його сахару, неодмінно помер через відсутність цієї живильної вологи. щоб від нього відреклися навіть ті, хто літав завжди поруч, на відстані одного взмаху крила. щоб його відлучили від світла і він більше ніколи не побачив сонця і не відчув, як сонячні цілющі промені торкаються його стомлених крил.
а поки він б'ється. б'ється відчайдушно, навіжено, неначе востаннє. б'ється головою у скло щоб пробитися крізь цей скляний світ до іншого метелика. щоб жити. щоб чути поруч біля себе помахи чужих, але насправді таких рідних крил.
20.01.2015р. [04:54]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553827
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2015
чомусь отак нестерпно важко, неначе на мені плита
гранітна площею в пів світу, як пам'ятник, що зведений
на грудях, щоб дихати ставало важче
неначе все це як нагадування: я не потрібний
і пропащий ні коханій людині, для якої маю стільки
щастя, що можна задихнутися від нього,
ні цьому світу, безглуздому до
божевілля
живу, немов закопаний живцем
у хвилях із пам'ятником, втисненим
у груди
на ньому кілька слів лише
"тут могла б бути Людина"
а чи буде?
20.01.2015р. [01:50]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553520
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2015
на деревах
що пожовкли від часу
а не від цієї змертвілої осені
завмерли краплини не дощу
а нашого болю
в корі вже не сік
ми з'єднані з ними навіки
під корою в прогалинах
в жилках
вирує
тремтлива гаряча
кров людська
зрубаєш березу
вона плаче сльозами
людина і то так не може часом
хлипає дитинно і сліпо
за що ви мене
привітну
вбиваєте так спокійно?
20.01.2015р. [04:37]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553249
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.01.2015
всесвіт всередині кожного з нас
прагне розширитися
прагне збагатитися
і тому вимагає дотиків
до галактик інших
всесвітів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552183
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2015
старість у двадцять шість
жорстка констатація факту
кажуть живи так і так лови моменти
насолоджуйся головним але не кажуть
якщо головного не має поруч
то як його в біса взяти
і як його в біса жити
якщо розчиняєшся в просторі наче дим
схоже лишилось не так вже й багато часу
каміння повсюди збирати розкидане ще й не мною
бо не встиг як вже старість беззуба
обскубана хижа оббиває ноги об мій крихкий
колись юний міцний непорушний
поріг
і думаєш вже потрохи як то його краще померти
тільки так щоб це сталося не вві сні
є чимало таких хто до скону боїться смерті
а я бачив її очі
вони зелені і безмежно сумні
14 січня 2015р. [00:48]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551619
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2015
я один из черных доверчивых вечно бездомных псов
которые лижут руки каждому прохожему
надеясь выпросить крупицу какой-то ненавязчивой ласки
чтобы хотя бы на миг почувствовать себя кем-то еще
кроме извечно пустого места
зачем человек приручает зверя
если он в нем не нуждается?
выбрасывает на улицу этот обнаженный чужой
но уже такой родной мир
и приказывает "живи без меня" точно так же
как прежде приказывал "лечь" "сядь" или "поприветствуй"
каждая бездомная собака мечтает быть прирученной
но только самые особенные
способны искренне любить своего мучителя
12.01.2015 [23:11]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551185
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.01.2015
Ю.К.
мне уже не нужно место под солнцем
не нужно место где спрятать свой остывающий труп
есть только время это самые дешевые деньги
есть только ветер прогоняющий дни и недели
словно изгоняют дьявола
но впрочем это только между этих
почерневших от сырости строк
есть только грубость продрогших ночных дорог
и дождь барабанящий без устали по стеклу
и эта ночь которую пережить не смог
а после будет рассвет
который я также пережить не смогу
есть только путь ведущий всегда не туда
поэтому приводящий к этой бесконечной зиме
у меня внутри совсем не осталось пустого места
скажи отчего же так бесконечно много
Тебя во мне
11.01.2015. [05:43]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550691
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.01.2015
междустрочные интервалы невыносимы
хочется взять и заполнить их
чем-то таким отчаянно-сильным
чтобы сердце забывало стучать
а мозг выворачивало наизнанку
чтобы сражать наповал
отдавая себя без остатка
беспредельно-неповторимым
разжигая в зрачках давно как угасшее
желание жить
10.01.2015г. [06:44]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550423
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.01.2015
кожна людина бажає не жити,
а бути живою
цього більш ніж достатньо у світі що сповнений катаклізмів
вистачить просто банально знати
що серед цих землетрусів, ураганів, торнадо, повеней, зсувів
що у житті де щодня - неначе востаннє - відбувається новий кінець світу
є людина яка для тебе ладна жерло вулкану закрити собою
лише б тебе не торкнулась його спопеляюча лава
18.11.2014р. [15:26]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549528
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.01.2015
ты нажимаешь enter
и возвращаешься туда
откуда вышел прогуляться
подышать свежим воздухом
пожить хоть секунду
в новой строке
этого несовершенного
сам себя создающего
стиха
будто мысль сорвалась
с цепи и бегает на свободе
и лает на луну да на прохожих
и смотрит в небо воображая
себя гордым и очень серым
волком
в каждом стихе волк
который воет на луну
и на каждой луне по отражению
одинокого волка
в глазах которого покоятся
тысячи звезд
но не находят себе места
миллиарды
02.12.2014г. [02:11]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548527
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.01.2015
когда ты слышишь как бесится время
комкая в своих ладонях
беспощадно морщинистых
людей мечты и дома
когда от избытка тепла
от трения ладоней
в небе искрятся звезды и восходит луна
ты молишься времени
этому единственно реальному богу
молишься даже если раньше никогда не веровал
даже если был убежденным атеистом
даже если убеждал себя что в молитвах нет смысла
даже если прежде ты не верил в никого
молишься времени вслух и в уме
наяву и почти в каждом собственном сне
просишь
скомкай и меня
разотри меня всего
в ладонях
в которых зажат весь мир
только не оставляй
только не оставляй здесь меня одного
я никогда одиночества не просил
02.01.2015р. [00:29]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548152
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.01.2015
счастье сокрыто в умении
обманывать самого себя
чтобы притворяться счастливым
говорить себе в уме или вслух
я счастлив
и верить каждому этому слову
чтобы смеяться глотая как воздух
собственную грусть
и запивать ее валерьянкой
или же алкоголем
счастье сокрыто во лжи
лжи самому себе
это гораздо больнее чем верить
в чужую ложь
это гораздо страшнее
пытаться хоть как-то жить
лгать самому себе в том
что счастлив
значит убивать внутри себя
в прошлом счастьем вызванную
дрожь
память груба
лучше прочего знает как сделать больно
как не остри иголки собственного щита
зачем себе лгать если счастье весьма реально
если не прогонять человека который
действительно любит
с которым Ты была счастливой
с которым Ты уже не раз
по-настоящему
жила?
27.12.2014р. [23:08]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548012
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.01.2015
усі наші біди
весь оцей наш страшенний
щоденний біль
через те
що ми нічого
не доводимо до кінця
бо ж будь-яка справа потребує
свого логічного продовження
і завершення
а ми кидаємо на півдорозі
через трикляті постійні сумніви
через свою непостійність
через свою спонтанність
через свою невпевненість
найкращі шляхи
найкращих людей
і найкраще з можливих життя
а потім живемо з цим болем
ховаючись за обережністю
усі наші біди від кроків
незроблених до кінця
бо люди
на прикрість так звикли
до власного болю
що щастя бояться і брешуть
що його нема
втікають від справжнього щастя
у стіни власного дому
усі наші біди від того
що нашу
щоденну суцільну пітьму
розвіяти може не сонце -
жива людина -
а ми їй не віримо
закриваємось і ховаємось
хоч поряд із нею
поряд із люблячим серцем
почуваємось завше
щасливо спокійно
і навіть дитинно
усім нашим бідам
всій нашій відсутністі щастя
всій нашій оцій нещасності
всьому нашому суму
і сльзам
всій нашій темряві
існує одна-єдина причина
так-так
ви не помиляєтесь -
людина завжди потрібна людині
27.12.2014р. [21:57]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2014
воплощение мысли
в кончиках пальцев
стучащих по клавиатуре
разрывающих клавиатуру
на куски обожженной пластмассы
но не от скорости печати
нет
от тяжести собственных мыслей
что недоступны массам
и поэтому посещают меня и днем
и во время бесконечной ночи
они вовсе не спрашивают
чего же я собственно хочу
они просто указывают
хочешь дотянуть до утра
пиши
30.12.2014г. [05:20>
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547587
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.12.2014
бетонні стіни сірих будинків
це все що ти бачиш в своєму житті
коли їдеш у Рівне втупившись поглядом в вікна маршрутки
а вони стоять всі такі мокрі злі непривітні
не посміхаються; ще не мертві бо в них живуть люди
але вже - байдужі
23.12.2014р. [15:44]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546883
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.12.2014
я устал от отсутствия жизни во мне
беспокоит вовсе не смерть
а банальное отсутствие жизни
почти со всем остальным
кроме одного -
наиболее важного -
я научился мириться
тенью недочеловека
бредущего по миру
смотрю как рассветы
расплавляют тонкие стекла окон
эти чертовые перегородки искажают реальность
запятнанную отпечатками человеческих рук
мешают увидеть превращение
слона в муху
мир мал и тесен
порой страшно представить
что будет если он вдруг исчезнет
останемся ли мы а если останемся
то что будет с нами?
ответы всегда двузначные противоположные
конкретика погибла не успев родиться
и ты выбираешь из двух вариантов
не тот который тебе больше
нравится
а тот к которому ты более
приспособлен
люди называют это инстинктом самосохранения
я называю это слабостью
26.12.2014г. [06:52]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546671
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.12.2014
по суті - прем'єра. цього вірша ще ніхто й ніколи не бачив.
[b]присвячую
Ю.К.[/b]
Ти для інших звичайна людина
хіба що - добра
з великим серцем
і дуже вродлива -
це все що іншим відомо
а для мене Ти стала сонцем
моє божевільне Щастя
моє щиросердне Диво
Ти стала для мене всім світом
і світом сліпучо-красивим
в якому хочеться жити
не знати ні правил ні масок
моє неповторне Щастя
мій божевільний Світанок
щоразу як сходить сонце
і Ти відкриваєш очі
бажаю Тобі - крізь відстань -
щоб день Твій склався хорошим
бажаю побільше світла
людей найщиріших серцем
усміхнених і відвертих
що вміють приносити радість
у світ переповнений лиха
моє сонцесяйне Щастя
моя неймовірна Втіхо
так вперто рахую хвилини
до зустрічі із Тобою
що може висохнуть море
риби враз вийти на сушу
й почати ходити пішки
пісок ворушити ногами
з обличчям кольору хвиль
моє невід'ємне Щастя
моя галаслива Тиша
я так зачекався на Тебе
що просто сказати мушу -
життя без Тебе катівня
а катом є час він німий
моє незамінне Щастя
я Твій я навіки Твій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2014
До вашої уваги творчість трьох молодих авторів Поетарху.
Романа Сагайчука
Віктора Шупера
Медведь Анастасії
У кожного своя реальність...
Захід відбудеться в неділю 21-го грудня о 14.00.
Місце зустрічі - бібліотека Палацу Дітей та молоді (каб.№208).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544205
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.12.2014
Ю.К.
все образумится говорят
все еще будет хорошо
дотерпи доживи
хотя бы попробуй
будь сильным
ну ты же мужик -
как в упрек
будто гвоздь зажатый
между тонких пальцев
будто нить чтобы повеситься
будто камень чтобы вдруг
зачерстветь
будто молот чтобы разбить эту жизнь
на несколько зеркальных осколков
будто нож чтобы разрезать эту
узкую серую сеть
все еще образумится
попробуй только дожить
не гоняясь за поездом
за последним его вагоном
стань перроном и
провожай
всех на свете подряд людей
в никуда в длинный путь
или просто вот так
по этим железным шпалам
по этим бесконечным дорогам
все еще образумится -
к черту все
мне бы самого главного
хоть немножко
мне бы ее улыбку
но так чтобы на каждый день
мне бы ее дыхание
но не тревожное
мне бы ее присутствие
каждый миг
чтобы счастье запомнило
ее ангельское черты
а солнце запомнило изгибы
ее тысячеваттной улыбки
знаю - пространство хрупко и очень зыбко
но все же пусть время сохранит ее для мира
вот такой вот безумно красивой
ведь мне бы ее не на мгновение
а навсегда -
и я бы сделал ее навеки счастливой
09.12.2014г. [03:57]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542538
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.12.2014
ніколи не запитуй чому б'ють у дзвони
ніколи не сумнівайся чому плаче дзвін
це за тобою незрозумілим і закордонним
це за тобою - нещасливим і ледь живим
це за тобою; хіба ти знаєш таких же інших
які знають толк у знаряддях власного катування?
ти посміхаєшся щиро тій, хто навік найрідніша
і в очах тих шукаєш відповідь замість зізнання.
це за тобою; повір, бо так найпростіше
киптюжитись пилом і задихатися світлими снами
дзвін за тобою лунає щоб розігнати тишу
щоб наповнити простір не пострілами, але дощами
це за тобою - таким, хто не вміє брехати
навіть на найвідвертіші в світі питання
ЦРУ, ФБР, СБУ вибивали інформацію, але у них не вийшло
люди чомусь не вірять словам із суцільної правди
детектор брехні зламався і дивиться хижо
як вовк що готовий стрибнути на свою здобич
ти зухвало підморгуєш підстрікаючи - давай швидше
я не втікатиму більше від тебе праворуч
й не сумніватимусь в тому для кого цей дзвін звучить
ніколи не запитуй чому б'ють у дзвони
ніколи не сумнівайся чому плаче дзвін
це за тобою незрозумілим і закордонним
це за тобою - нещасливим і ледь живим
04.12.2014р. [08:07]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541503
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2014
коли все помирає ми залишаємось
людьми які колись були щирі серцем
без черствого слова і цвілого хліба
ми розпинали у власних обіймах
людей хто для них були найріднішими
воскрешаючи потім розп'ятих у віршах
просто тому що нам так хотілося
обіймати відчуваючи необмежену владу
знаючи що людина в Твоїх обіймах
зробить для Тебе
все
28.11.2014р. [20:41]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540954
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2014
время менять календари
смотри
ноябрь уже выброшен в окно
этакой мистер ненужность
первое место в рейтинге
безудержно потерянного времени
а был ли вообще этот чертов месяц?
эти 30 якобы важных дней?
а была ли в этих 30 днях
хоть какая-то жизнь
хотя бы ее привидение
улыбалось ли оно тебе
или смотрело как всегда
с ненадуманной
грустью?
все начинается с причины
запомни
если хочешь жить но не можешь
потому что для этого не хватает
самого важного
сдайся
но не иммитируй эту гребаную жизнь
ведь хреново же получается
время менять календари
убивать снежинки
и пока что
вместо горения
тлеть
01.12.2014г. [03:59]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540772
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.12.2014
лікувати старість у двадцять шість
щоб дожити чи дотягнути до тридцяти
кругла дата краща за дев'ять підряд простих
наодинці байдуже розпадатися чи цвісти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540742
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2014
не хватает
воздуха
не только чтобы дышать
но и просто чтобы пережить
эту бесконечную ночь
сохранив раскаленный тяжелый
рассудок
на часах 3:25
монстры под кроватью галдят
и залезают в кровать
и я во второй раз в своей жизни
по-настоящему боюсь
надеюсь на Чудо
29.11.2014г. [03:25]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540526
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.11.2014
[b]спасение только в Тебе одной. к сожалению или к счастью это чистая правда[/b]
мозг теряет способность воспринимать этот свихнувшийся мир
глаза забывают что значит простое видеть
сообщество маленьких черных мыслей
словно общество мёртвых поэтов
усиленно требуют моего внимания
и я думаю
черт
я же и так лег в 3:25 вместо привычных
шести-семи часов утра или еще ночи
никогда не мог толком определить
и разобрать когда за окном то солнце
то холодная мокрая тьма которую можно даже пощупать на ощупь
верхушку черепной коробки срезают бензопилой дружба
хотя пилит она -
больно до слёз -
совсем не по-дружески
всегда казалось что я уже привык
к этой невыносимой боли
но каждый раз эта операция
приносит мне новые высоты болезненных ощущений
толкает меня каждый раз
в еще более глубокое место
этого ада
чтобы я запомнил имена всех чертей
и к каждому обращался по имени
хорошо что среди этих бесов
нет людей для меня знакомых
маленькие черные мысли заползают в мой мозг и берут меня под свой полный контроль
теперь все к чему я не прикоснусь становится исключительно черным
предметы теряют свои цвета
даже воздух становится как смола
и мне чертовски тяжело
дышится
единственное что спасает
Твое неповторимо-прекрасное солнечное лицо
на заставке телефона-андроида
я всматриваюсь у Твои до неприличия зеленые глаза
пока солнце не разгонит тьму за окном да в моей голове и тогда
наконец
засыпаю
29.11.2014г. [03:59]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540260
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.11.2014
присвячую Ю.К.
придумай для мене новий вид катування
щоб я відчував по-новому етапи старого болю
щоб рани не заживали і щоб залишались шрами
неначе старі та нові сказані і замовчані зізнання
ні не під час допиту а від оцього кохання
про яке або пошепки або мовчать відверто
від якого іноді хочуть жити іноді просто померти
і не казати ні слова навіть мовчати у думці
щоночі ковтаючи по божевільній пігулці
твого вже запатентованого винаходу-подарунку
для мазохістів безцінного наче вода для риби
вбивай мене як сонце скресає кригу
як холод нічного вітру розкриває вузьку фіранку
щоб Ти заповзла в цю шпарину
і залишилась
до ранку
28.11.2014р. [06:01]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540077
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2014
що не вірш то удар нижче пояса
що не слово то в кров як ін'єкцію
і під шкіру повітря кубиками
лікувати невиліковне
коли серце відмовляється стукати
список того що досі не зроблене
у твоїх 26 відміток
затискається у кулаці
потім падає у смітник непоміченим;
щорічно як шрами на тілі
по кожній новій відмітці
як перелік позначень гріховності
годинник в твоїй руці
26.11.2014р. [16:07]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539640
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2014
бесконечное "нет" на бульваре извечных "да"
как осознанный бред оголенные провода
упираясь руками в небо думаешь - навсегда
отращу себе крылья чтобы взлететь
и больше не падать
к черту все месяцы и года
думаешь
вот начну улыбаться себе каждый день
глядя в зеркало на свое осунувшееся лицо
мешки под глазами зрачки как тарелки
чудик, когда ты в последний раз нормально спал?
стоишь и не можешь вспомнить совсем ничего
жизнь убегает как поезд стремиться вперед
у тебя есть деньги но билет ты не взял
к черту поезд и этот проклятый перрон
и пустынный вокзал
я сам по себе меня никто здесь не ждал
я пришел в этот мир по ошибке
словно чертов девятый вал
у меня нет смирения - есть мозги
когда падают с лестницы я выпрыгиваю через балкон
не боюсь ничего только грузные этажи
извергают с квартир огни похожие на пожар
я бы вышел с помощью двери но я заперт внутри
и распят и зачеркнут и жить перестал
и ходить разучился тоже
хотя никогда даже не танцевал
у меня нет богатства но есть душа
слишком добрая к тем с кем я давно знаком
даже к тем кто смеялся надо мною всегда
даже к тем кому верил
к тем кто меня предавал
кто когда я шел впереди над моею спиною
ножа держал
не обрушил на спину значит ты мне не враг
если смелости нет иди распинай других
только пожалуйста не снимай ты меня с креста
не выдергивай гвозди с ладоней
не молись за меня небесам
я распят пока меня не пожелают убить
пока не выбросят вместе с крестом
в ближайший овраг
я не враг себе нет я не враг
я воскресну однажды в один распрекрасный день
когда жизнь мне внезапно напомнит
о своем постоянном присутствии
когда Счастье мне скажет когда-то
"привет. я пришла за тобой. я пришла к тебе.
расскажи как ты жил во время моего отсутствия"
у меня нет иллюзий но есть любовь
чувство что имеет способность дарить тепло
пусть ладони холодные но сердце стучит живо
не само по себе а потому что запущено было Тобой
словно эти новые светлые не похожие на прежних дни
словно ощущение что все действительно хорошо
жизнь уже больше не сон
и реальность не жуткое ужасающее Ничто
время уже не убегает сквозь пальцы будто вода
бессердечное "нет" на бульваре извечных "да"
24.11.2014р. [7:10]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539239
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.11.2014
Ты улыбаешься
каждой идущей навстречу старушке
думая
вот улыбнусь и ей станет на миг
теплее
вот улыбнусь этим самым теплым
в мире подарком
кроме горячей
(правда по праздникам)
батареи
вот улыбнусь
она посмотрит и улыбнется в ответ
забудет на миг о проблемах
войне болезнях и пенсии
улыбнется в ответ
и Ты подумаешь
сколько же в ней солнца и тепла
в этой старой
но по-прежнему сильной
Женщине
23.11.2014р. [04:21]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538953
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.11.2014
доки ти не кохаєш, впевнений хоч стріляй що твоє особисте щастя залежить лише від тебе. та я сам був у цьому впевненим. думав, що все залежить від того наскільки я вирішив бути щасливим, що я роблю для щоб бути щасливим і ще тисячі різних бла-бла-бла. безперечно, це все має величизний сенс. і воно не зовсім бла-бла-бла. поясню: воно має сенс рівно до тих пір, доки ти не покохаєш іншу людину. має сенс лише тоді, якщо ти не кохаєш нікого у теперішньому часі. доки твоє життя належить тільки тобі, ти можеш робити з ним що завгодно.
але чорт... якщо ти кохаєш, то це все змінює. твоє щастя цілком і повністю у руках людини, яку кохаєш. знайди роботу, придбай авто, квартиру, займись тим, що ти любиш та будь-що, будь-яка альтернатива насправді зовсім не допоможе тобі бути щасливим. таким почуттям альтернативи нема. сублімація не допоможе. ти будеш нещасним, бо тобі завжди не вистачатиме людини, яку кохаєш. звісно, якщо ви не будете разом. і ховатися за роботу, посміхатися буцімто щиро і щасливо - найгірший із способів приховати правду. найгірший із способів видатися щасливим. бо щасливих людей справді видно здалеку. вони сяють. а нещасливі схожі на фотоальбом із чорно-білими фотографіями. і якщо білого на фотографіях більше - це зовсім нічого не значить окрім того, що порожнечі у твоїм житті значно більше, ніж хотілося. бо ж порожнеча насправді потрібна, але у дуже обмеженій кількості. якщо її багато - вона починає керувати людиною, робить із неї що хоче. і ти хоч стріляйся, хоч бийся головою об стіну - не допоможе. заповнюй порожнечу як хочеш, але без людини, котру кохаєш, вона так і залишиться порожнечею. і її буде багато. ти від неї нікуди не втечеш і не сховаєшся.
(далі буде. уривок із майбутнього твору)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538763
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.11.2014
хьюстон
у меня проблемы
отправь меня в гребаный космос
куда-то в другую систему
подальше от этих вопросов
куда-то на край вселенной
где время действительно лечит
где ответы лежат как на полке -
приходи и бери какой нужен
отправь меня в гребаный космос
где не слышно ни слов ни сигналов
людям нужно действительно мало
чтобы не притворяться счастливыми
ведь на деле так просто - быть ими
только счастье не приходит к одиночкам
тщетно верить и надеяться впустую
одинокие уходят незаметно
все врата и двери все минуя
по дороге идеально-гладкой и без кочек
ненавижу
ненавижу
одиночек
19.11.2014р. [22:07]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538486
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.11.2014
посвящается, как и многое другое
[b]Ю.К.[/b]
что Тебе рассказать?
о том и о сем?
как живые острят ножи
или как мертвые выходят на балкон
покурить
избежав неизбежной лжи?
что Тебе рассказать?
каждый мертвый лучше двоих живых
о нем всегда хорошее и - бесплатно
а живым вставляют заплаты
запихают внутрь этажи
в каждую дыру размером с большое яблоко
чтобы после заливать эти дыры
алкоголем или же ядом
пока на кухне все так же точат ножи
притворяясь то ли ангелом
то ли небом
то ли же райским садом
что Тебе рассказать?
как Тебе объяснить?
почему эта жизнь для одного как миг
но для двоих...
для двоих тоже миг
только миг совершенно другой
когда искренность вместо лжи
мир становится чище и ярче
становится более честным и таким до боли живым
даже ночью когда солнце идет на покой
что Тебе рассказать?
о том и о сем?
рассказать что не живу но пока
вроде как живой?
ножи не заточены они заржавели
и я не держу их в руке
за своей спиной
19.11.2014р. [19:43]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538070
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.11.2014
я не плачусь другим в жилетки
и не жалуюсь понапрасну
но на извечный вопрос о жизни
- как сам -
- как жизнь -
- как дела -
наверное
никогда не смогу ответить
спасибо
все просто прекрасно
к черту всю ложь
и зачем же мне лгать человеку
я не следую моде
если этого кто не заметил
в наше время пик популярности
будто волна мейнстрима
притворяться счастливым
улыбаться не щурясь в глазах
как бы радуясь этому веку
19.11.2014р. [06:03]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538062
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.11.2014
світ нагадує сонного звіра
що зачаївся під ковдрою
останніх днів
цієї безкінечно-сумної
осені
і вдихає прощальне тепло
вечірнього міста
з вогнями що загоряються
і зникають
неначе ті п'яні світлячки
напередодні новорічних свят
той впав
той загаснув
той заблудився у кронах вже голих дерев
та надсилає сигнали save our souls
світлом своїм блимаючи і загоряючись
бо світлячки навіть п'яні червононосі
також бажають жити
й губитись в Твоїм волоссі
що пахне солодким квітучим медом
6 листопада 2014року [21:23]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535189
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2014
переконувати даремно
і доводити щось теж марно
як захоче то завжди побачить
коли не закриватиме очі
і віритиме хоч трохи
якщо не словам то вчинкам
дієприкметникам і дієприслівникам
але не бісовій бездіяльності
вона прикрашає мертвих
що спочивають в могилах
холодних німих і відвертих
в яких спочиває кожен
хто помер від бажання жити
4 жовтня 2014 року [11:41]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534944
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2014
до ранку лишилось дві чашки чаю
схожого на смолу
сім треків
а може один і той самий
по кільканадцять разів повторений
завчений напам'ять
перемішаний із дощами
і шумом падаючих зірок
в канави вузької реальності
потяги прибувають щодня на вокзал
безнадійних очікувань
і болючо-надійних сподівань
лишаючись там спорожніло
вагонами без пасажирів
вони втратили сенс для руху
тож тепер необачно ржавітимуть
не надіючись знову рушити в подорож
по коліях життя чи світу чи цього міста
епіцентру прощань і зустрічей людей
їх очей та рук
їх дотиків та обіймів
їх тривожно-чутливих гярячих вуст
що опору не зустрічають для ніжності
до ранку лишилось пів чашки чаю
життя завмерло у горлі незробленим ще ковтком
а в іншому місті я відчуваю
моє несміливе Щастя прокинулось
і заспано кліпає
проганяючи вперто свій останній лінивий сон
4 жовтня 2014року о 6:23 ранку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534778
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2014
маленька людина
підстрибує
з піднятими догори руками
приземляється
простягає долоню
буцімто каже
ось в моїй долоні сонце
Людина з великої літери
простягає долоню
підставляючи її сонячному промінню
і каже
на моїй долоні промінь
я частинка цього світу
мені більшого не потрібно
і обоє брешуть
долоні маленької людини порожні
у них нічого
окрім повітря
значить вона обманює
Людині з великої літери
ніколи не вистачить
просто променю на її руці
тому вона бреше
намагаючись переконати інших
буцімто їй достатньо
найменшого
02.11.2014г. [21:40]
маленький человек
прыгает
с поднятыми вверх руками
приземляется
протягивает ладонь
как бы говоря
вот в моей ладони солнце
Человек с большой буквы
протягивает ладонь
подставляя ее солнечным лучам
и говорит
на моей ладони луч
я частица этого мира
мне большего и не нужно
и оба лгут
ладони маленького человека пусты
в них нет ничего
кроме воздуха
значит он лжет
а Человеку с большой буквы
никогда не хватит
просто луча на его руке
поэтому он лжет
пытаясь убедить других
будто ему достаточно
самого малого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534261
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2014
день проваляться в кровати
ища смысл в мухе
сидящей на потолке
ночью без света
сочинять грустные
никому не нужные стихи
бросить все
открыть окно
и выйти на лунный свет
завыть
превратиться в волка
или взорваться опять на куски
31.10.2014г. [15:03]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533783
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.10.2014
человек со сломанным прошлым
где твое будущее?
погадай на кофейной гуще
но сначала сложи вопросы
напиши на клочке бумаги
чтобы не затерялся в памяти
список вопросительных знаков
видишь мы все одинаковы
когда прячем лица под масками
и притворяемся совершенными
ударяя своими антеннами
об этот свисающий космос
от звезды к звезде расстояние
словно от ложки к банке с сахаром
словно от чашки горячего кофе
к нашим губам пересохшим от жажды
влаги жизни или спасения
вечно смешанного вместе с
сомнением
на запястьях браслеты из стали
а мы верим что это лишь украшения
просто железки красивые звучные
чтобы нам стало значительно проще
руки раскрывать для своих объятий
чаще всего напоминающих распятие
наших желаний живых и не очень
в этой уже поседевшей от старости ночи
нет ни малейшего смысла просить прощение
нет ни малейшего шанса искать озарение
нет ни малейшего смысла а впрочем
в этой уже поседевшей от старости ночи
есть человек со сломанным прошлым
30.10.2014г. [06:00]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533737
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.10.2014
витрачай наш час надаремно
викидай під холодний дощ
розвішуй на хмарах
накидай на сітківки
чужих антен
пускай за водою
за стрімкою її течією
але потім...
пізніше
будь ласка не плач
коли в Твоє
тріпочуче птахою серце
завітає самотньо
і сум
і шторм
і пекельно-болючий щем
витрачай наш час надаремно
Ти ж впевнена
ми є вічні
в цьому світі живому
і достобіса трагічнім
час щомиті лине у вічність
ми ж залишаємось
згадками на обличчі
людей
що чекають
буденного завтра
витрачай наш час надаремно
доки горить останній сірник
доки вугілля ще гріє
ватру
29.10.2014р. [21:21]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533531
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2014