| Сторінки (13/1266): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
В клетке тела плачет душа,
Одинока, как перст она,
Без любви ей в жизни...тоска,
Вот зачем такая судьба?
Бъётся она о жизни спицы,
На волю из клети стремиться,
Ей бы взлететь в высоту птицей,
Воздала б за это сторицей.
Ей небо по ночам снится,
Лёгкий, свободный взмах крыла...
За облаками б ей скрыться,
Пленит её их высота.
И там... будет она не одна,
А под защитой Бога-отца...
Там встретит судьбу, тепло, любовь
И обретёт своё счастье вновь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313067
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 11.02.2012
Пальцями занурюся в твоє волосся,
Розчешу його, бо вже сповелося,
Проведу ними доріжку по обличчю,
Мені якось лячно стало й незвично.
Ледь торкнуся вустами ніжних вишень-губ,
Пройдуся по колу твоїх теплих вух,
Лизну між віями сіль, незронених сліз,
Поцілую в ще сплячий, дитячий ніс.
Пригорнусь до серця, до гарячих грудей,
Послухаю, як б'ється воно й гуде,
Щоб закарбувати в пам'яті назавжди,
Я втягну запах тіла...не чекай, не жди.
Ми більше з тобою не зустрінемося,
Хоч, як би мені цього хотілося...
Ти спи, коханий й дивися сни, пророчі,
А я піду...зіллюся з тінню ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2012
Зрадників зневажали,
Їх на дибу саджали
Й поступово вбивали...
А потім... згадували.
Вони, як ракова пухлина
на тлі незайманого тіла,
Яка роз»їдає до кісток
І болить, і болить на всі сто.
Вони- біль, зраненої душі,
Бо твоїми друзями були,
Про любов та добро забули...
І стали зовсім тобі чужі.
То ковток гіркої отрути,
Що продовжує твої муки
І замість солодкого вина
На вустах, кровоточить рана.
Вони, підступні й злі вороги,
Діти чи воїни сатани,
Чом би й ні...злодії в законі,
Мізки в них уже зруйновані.
Зрада, як та іржа чи сміття,
Що потрапили в твоє життя,
Знічев"я тебе оббрехала,
Що можливо й долю зламала.
Вирви з пам»яті й забудь,
Серце остудь, така суть,
Тяжко... але можливо,
Для душі... так важливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312265
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2012
Опять идёт белый снег
И зажёгся фонарей свет,
А тебя, всё нет и нет,
Затерялся где-то твой след.
Я жду тебя. Очень жду,
Несмотря на злую пургу...
Что не так и почему?
Гадаю ...так и не пойму.
Снежинки в окна стучат
Азбукой Морзе по стеклу...
Я хочу стук разгадать,
Боюсь, что так и не смогу.
И ничем не рискуя,
Мороз узоры рисует...
На вопросы- ответы
Я ищу в зимних приметах.
Не горьких и не сладких,
А воздушных и приятных
Кроссвордах иль загадках...
Метелиц, ух, многократных.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312093
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 07.02.2012
Скавчить, малим цуценям,
десь у закутку дня, моя душа,
що й не дихнути їй там,
бо голодна, сиволапа вона.
Й обпечені жорна ті,
її, на морозі, як і в житті,
не мелються...бо зима...
закрутяться...як засурмить весна.
Будуть їй тоді жнива
й добрі, випечені сонцем хлібА...
заволають почуття
й насититься любов"ю, всіх зваба...
Серцем своїм спопеля ...
того, хто цурається кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310840
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2012
Замерзли пальці, скроні й мої думки,
Слова , білим паром з вуст потекли
Й розтанули в повітрі, немов хмарки...
А може на плечі вітрам лягли?
Щоб донести їх до твоєї душі
І до серця, що завмерло в тиші
Та стукати в такт коханню не спішить,
Бо морозної пори воно спить.
Чекає на весну, на тепло її,
Щоб забитися в такт мелодії,
Щоб забубнявіти квітом любові
У чуттєвих сонячних променях.
Коли заспівають солов"ї в гаях
І сонечко, любов проллє в рілля,
І розквітнуть поля, а в садах гілля,
Потече в моє серце любов твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2012
Стоять дерева в мережевій фаті
Й немов наречені в білих сукнях вони
І мов з рук звисає боа, з їх гілля,
Кожне чекає на красеня, жениха.
Чи може в тих одіяннях вони сплять
До весни... допоки вітами зашумлять
В полоні вітрів...і у квіті вінків,
Повернувшись із зимніх засніжених снів?
От тоді будемо й весілля гулять,
Зеленії коси дерев та й розпускать,
Листячко їх умивать в росах рясних,
Сушить, в сонячних проміннях, теплих, ясних.
Танцювать в травах духмяних та п"янких
Під співи пташок, голосистих і дзвінких,
Кохатись , цілуватись до світанку
Зустрічати цю щасливу мить, щоранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310638
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.02.2012
Ох, зима, зима, зима....
Заморозила нас. Вот это да!
Холода, ох, холода...
А в сердце и душе... метель, пурга.
В солнечных лучах игра
радуги во льдах, что слепит глаза,
Нетронутого снега
белизна...словно мы на небесах.
Первозданной природы
чистота...ведь безгрешная она,
В земле первые всходы,
согревает замёрзшая слеза.
По весне, растает снег,
Потекут ручейки, мило звеня,
Отражая солнца смех,
Ускоряя земной бег...нас маня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310373
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 31.01.2012
Замёрзла слеза на ресничке,
Холодно...и спрятались птички,
Ладошки у варежках тоже,
Но плакать совсем уж негоже.
Я поднесу твои ладошки
К свои губам...дмухну немножко
И поцелуем их согрею,
Эта боль пройдёт со временем.
А зима , грозна, на стороже
И морозом лезет под кожу...
Он всё крепчает, ну и что же,
Мы дома и мы в тепле уже.
За окном стужа... на вираже,
Рисует росписи на стекле,
Словно узоры на витраже,
Чуть дыханьем...а не крем-брюле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309948
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 29.01.2012
По лунной дорожке,
Я вернусь к тебе кошкой,
Свернусь чёрным клубком,
Возле твоих тёплых ног.
Глянув за окошко,
Ты возьмёшь лукошко,
Положишь спать меня...
Ночь глуха и темна.
Замяукав в ухо,
И лизнув тебя в губы,
Разбужу с рассветом
И растворюсь во свете.
Пока жива Душа
Я буду по ночам,
Когда полна луна,
Мурлыкать... звать тебя.
Моя Душа- кошка,
Хочет ещё немножко
Побыть возле тебя,
Мяу, мяу..., это я.
(Говорит тебе она)
первый
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209096
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309905
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 29.01.2012
Зимо, зимонько, срібнокоса,
Відкрий ворота, бо вітер зносить,
Гості вже стоять на порозі,
Чекають, коли їх та й запросять.
За воротьми в пітьмі, кінь стоїть,
На ньому, вершник, в білому, сидить,
Кришталевий кінь так і сяє,
Вершник діаманти розкидає.
А кінь не стоїть, а гарцює,
Копитами іскри б"є, танцює,
Вершник, гарний хлопець- Морозець,
Червонощокий удалець, стрілець.
Жіночих сердець, ой, убивець,
Такий собі, коханець, молодець,
У гречку, ще той він, стрибунець,
Чарівник і зимовий прибулець.
Ой, Морозе, ти мій, Морозець,
Не стій на порозі, сядь на стілець,
Розтруси свої діаманти,
Виконай всі мої, забаганки.
Хай заблищать -засяють сніги,
Скуються у льодах, води земні,
Щоб кататись ми на них змогли,
Щоб зраділи від щастя дітлахи.
Щоб скрипнули про любов, ноктюрн
І дерева, в одязі от кутюр...
Ой, Морозець, довго не гостюй,
Поїдь ще кудись, далі помандруй.
Чекаємо ми Завірюху,
Що вночі фуги хукає: ху-гу...
Ху-гу... і в димохід гукАє,
Сніг білий навколо, розкидає.
З нею трохи веселіше нам,
Бо ми любимо її білий крам,
Що б"є нам в обличчя й по очах,
Сильним сніговієм та й по руках.
Ой, як захукає, завиє,
Снігом діамантовим, завіє...
Мов пір"ячко, пухкий, полетить,
Доріжки замете й обліпить вмить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309239
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.01.2012
С Днём Татьяны, с днём студента,
Много раз этот день всеми воспетый,
Ещё раз я вам пропою,
Будьте вы все здоровы, я Вас люблю!
Благополучия всем вам,
Только, всем на "отлично", во зло врагам,
Успешных наук, жизни круг,
Хороших парней всем и милых подруг!
На сессию, без волненья,
Идите, не бойтесь, без сожаленья,
Деньги на взятки не тратьте,
Святой Николай поможет здать её.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309027
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 25.01.2012
Гадала, що метром доберуся скоріш
Та мабуть, невдалий видався ранок,
П'ять хвилин на станції...Яка то роскіш?
А потім на іншій...то смерті танок.
Відключили енергію, щоб дістати
Між рейок людину чи самовбивцю,
Я здогадуюся, бо не можу знати,
Ввечері покажуть по самописцю.
У вагоні, подумки життя листаєш,
Серце то б'ється, а то завмирає,
Від того, що на себе ти приміряєш,
Чужі примари...а воно ж триває.
Я гортаю сторінку за сторінкою,
Перед очима доля моя важка,
Ні війни, ні голоду.. та з гірчинкою,
Сама створила...нерозумна була.
Вона була яскравою, чуттєвою,
На останньому подиху, по краю,
Веселою, жвавою... і самітньою,
Я не жалкую та хочу до раю.
Поїхали ледь, ледь.. тихо й мовчки, прямо,
Кожний до своєї мети та мрії,
У кожного свій шлях і до долі кермо,
А на роботу разом... чудодія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308693
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2012
Розпатлала коси зимонька, зима,
Полетіла з них біла сивина,
Завірюхою, на ліси і поля,
Закрутилася, немов мітла та.
Не видно нічого навкруги, імла,
Присіла снігом, на дерев гілля,
Моднячих шапок їм наплела вона,
Теплих кожухів нашила сама.
Мороза- ювеліра запросила,
Одяг, той моднячий, посрібрила,
Ой, яка краса, ой, яка дивина!
Чарівниця, королева- зима!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308484
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2012
Новий місяць і почався Новий рік,
Нового життя нашого відлік,
Задумую свої мрії й бажання,
До Бога молитви, всім вітання!
Уже горять свічі- стихія вогню,
Беру вино-стихію води й п’ю,
За наше з вами здоров'я й за любов,
Щоб щасливі ми з вами були знов!
Бажаю всім кохання й насолоди,
Натхнення та доброї музи в польоті,
Душі й серцю зі світом гармонії!
З Роком Дракона! Миру всім і спокою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308482
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.01.2012
Затьмарилось небо, страшна завірюха,
Замітає снігом наше минуле,
Гуде сизий вітер. Ти тільки послухай,
Про те, що в житті давно промайнуло.
Запорошила зима землю,мукОю,
Білосніжною, свіжою, м’якою,
На очі впала інеєм, пеленою,
На вуста, молочною парИною.
А на волосся, срібною сивиною,
Чи може мені все це та й здалося?
Але душа залишилась молодою
І прагне кохання... стоголосого...
Шаленого, як завірюха зимова...
Щоб в серце з небес воно пролилося
Й наповнило життям, моє тіло знову
І досхочу вже його напилося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Розстібнуло гудзики небо,
Пухового пальта свого,
Та й розірвалося, старе ж бо,
Полетіло пір'я з нього.
Біле, пухке і невагоме,
Розлетілося навколо,
Сіло на поля, ліси й гори,
На дахи й старі стодоли.
Вкрило землю босу і голу,
Щоб не було їй холодно,
Бо морози впадуть додолу,
А пташкам, буде голодно.
Ми не будемо стоять просто,
Дамо їм хліба і проса,
Й тоді, коли вони не просять,
А цвірінькають й голосять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308244
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.01.2012
Ой, заметіль, хурделиця,
Снігом білим стелиться,
Виє вовком, завиває,
Слідочки замітає.
Ой, до вечора не стихне,
У вікна сніжком липне...
І крутиться й вовтузиться,
Чарівна спокусниця.
Ой, вийду я, у заметіль,
Все ж таки вона не звір,
Не укусить, а спокусить,
У снігу пововтузить.
Ой, заметіль, хурделиця,
Я хочу веселиться,
У сніжки з коханим грати,
Вустоньки цілувати.
Ой, закрути нас, заверти,
У шаленім танці , ти,
Щоб згадали цю зиму ми
У спекотні літні дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308027
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.01.2012
Сніг летить з небес крилатий,
Падає на землю лапатий,
Двірник його лопатою,
А він, липне, немов ватою.
Сніг біленький і пухнатий,
Скаче, мов заєць волохатий,
Двірник хоче сполохати
І мітлою йому піддати.
Та не боїться він мітли,
Замітає доріжки й стежки,
Не проїхати, не пройти,
Треба їм спільну мову знайти.
Висипали діти на двір,
Зняли весь той, сніговий покрив,
Зліпили бабу і діда
Й у двірника робота зникла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307991
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.01.2012
Упали с небосвода звёзды
На земные водные просторы,
Чтобы люди были здоровы,
Рыбы, звери и твари все Божьи.
И пролилась Божья благодать
На земных грешников , на твердь и гладь,
Проникла к нам в души и сердца,
С тела Господа, с его слёз, с креста.
Чтоб мы были светлы и честны,
Чтоб помыслы были у нас чисты,
Перед друг другом, перед собой,
Перед родиной и своей судьбой.
Любви вам, Божьей, люди Земли,
На все времена и во все часы,
Благословенья Бога, небес,
Счастья вам, да будет мир и свет здесь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307692
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 19.01.2012
Сніжно й радісно мені на душі,
Зима запорошила всі доріжки й стежки,
Сніжинки кружляють, немов живі,
Діти щасливі від того, граються в сніжки.
Ось, прилетіли і горобчики ,
Навколо стрибають, цвір, цвір, цвір...просять їсти,
Що мої малі, гарні хлопчики?
Нате вам хліба і зерна, тільки виростіть.
Сизі голубки, голодні й жваві ,
На гостину чи на пирушку завітали,
Ситі у них зимові розваги,
Не завадили їм морози зі снігами.
Їжте, веселіться милі пташки,
Завтра принесу для вас ще трохи соняху,
Перезимуєте ви до весни
Разом зі мною, із хлібом і без голоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307360
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.01.2012
Завалило снігом всі шляхи,
Не проїхати і не пройти,
Комунальники не готові,
Розчищати для нас дороги.
Не чекали вони вже зими,
Розлінькувалися...до весни,
Ні машин, ні піску, ні солі,
Падай люд, ламай руки- ноги.
Не повезло бідним двірникам,
Роботи повно, то тут, то там,
Лопатою сніг, клятий, скребти,
Це люди, не поле перейти.
А, лід треба бити їм ломом,
Мати силу, точність розколу,
Щоб не вдарити в свою ногу,
Бо двором не пройдемо знову.
Закучугурить нас ця зима,
Заполонить у своїх снігах,
Немов та на скронях сивина,
А для дітей вона на "Ура"!
Сані, лижі, ковзани , сніжки,
Атрибути розваг головні,
Веселись дітвора від душі,
Нащо тобі без снігу двори
І ті, мов злодії, двірники,
З ковшами та мітлами, чудні,
Які крадуть з-під ніг, білий сніг,
Не покататися вже на нім?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306898
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 16.01.2012
Полем, полем скачут кони,
Свобода, воля... их корни,
Распустив на ветру гривы,
Несутся смело, игриво.
Радостное ржанье слышно,
Ноздри, огнём,так и пышут,
Почти не касаясь земли,
С удалью летят вдаль они.
Легко, с крыльями на спине,
Подниматься в птичьем клине
Ввысь, меж облака, на небо..
Поймать коня, цель поэта,
Не обычного, Пегаса,
Покорить словом и властно,
Чтоб поднял к вершинам славы,
И у вечность жизни главы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306677
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.01.2012
Сіється, віється білий сніжок,
На дороги, на дахи, на поріжок,
Падає він тихо і привітно,
На душі стає радісно і світло.
Вплітає вміло, сніжинки до кіс,
Посипає в очі, на губи та ніс,
Кидає під ноги квіти свої,
Ніжні, пухкі, зимові та чудові.
Застеляє землю килимами,
Дерева стоять модні, мов ті кралі,
В шубах білосніжних і жаданих...
Ось, ми зимоньки, зими й дочекались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306624
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2012
Плачет гитара под пальцами твоимы,
Умываясь слезьми, словно душа живая,
У неё харизма для мира незрима,
Звуками струн она ввысь слетает, не тая.
Слушая мелодии, я жизнь читаю,
Твою, чужую , свою? Но скоро узнаю...
Будто страницы её по дням листаю,
Ведь моя точно, как музыка, в той печали...
Рыдает гитара, твои пальцы в крови,
Одна скорбь и ложь, нет любви, а жизнь на мели,
Глотнёшь вина, ударишь по струнам...не ври,
Правду-матку гитара, мне быстрей говори.
Постой музыкант, мой друг, мой брат...не играй,
Не бей, струн не рви... отнесись очень бережно,
Ты её любимый мужчина, а не враг,
Сыграй мятежно, струны перебери нежно.
Заговори лучше о счастливой любви,
Пусть запоёт гитарная душа и моя,
Нас своей нежностью в мелодии плени,
Пусть исполнится небесами наша мечта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306549
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.01.2012
Серед буяння в цвітінні садів,
Чується гомін нестримних пчіл та джмелів,
Що злітаються сюди звідусіль
На солодкий дух пряних, медових квітів.
Ми стоїмо серед того виру
І слухаємо їх мелодію життя
Й разом п’ємо прану з елексиру
Що ллється від сонця і зветься "коханням".
Весна, радісно на душі, бринить серце,
Уже не ранок і ще не вечір,
Ти ніжно обіймаєш мене за плечі,
Ледь торкаєшся вуст... любов тече.
І не зупинити стрімкого потоку,
Забилась жилка у моїх скронях...
Водоспадом...не ступити нам вже й кроку,
Почуття закрутили нас знову.
Лине той їх потік понад долинами,
Піднімаючись над хмаринами...
Розливається над усім білим світом,
У цей час життєдайним і світлим.
То дар, то пролилася Божа благодать
За ті всі поневіряння й зради,
То щастя, що словами вам не передать,
Я буду міцно його тримати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012
Щедрівочка щедрувала, приказками чарувала,
З Різдвом Христовим, з Маланкою нас вітала:
Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров»я,
Щоб була у вас на столі щедра кутя медова,
Духм»яні пироги з капустою і маком,
І узвар, з солодким терпким смаком,
А ще домашня ковбаска, рибка в сметані,
Ікра чорна і червона, оселедці прянні,
Огірки і капуста квашені, помідори солоні,
Картопелька з печі-пару, салати чудові,
Горілка і вина заморські та свої ,
Такі хмільні, що зрозуму трохи зводять.
Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров»я,
Щоб життя було у вас світле, радісне і казкове,
Щастя вам і любові на цілий рік, на цілий вік,
Щоб добро примножувалося краще, ніж торік.
Нехай зникнуть заздрісні вороженьки навколо,
А хвороби щезнуть, як те перекотиполе,
Нехай Божа Зірка сяє, душу і серця від скорбот оберігає,
Нехай кров від кохання в жилах грає, звеселяє!
З Маланкою, з Василем, з Новим роком
Та Господнім по землі, по Україні кроком!!!!
Радуйся Пресвята Діво, радуйся, Христос народився,
Славімо його!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306240
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.01.2012
Сію, вію, посіваю
З Новим роком Батьківщину і народ вітаю,
Україну добром засіваю,
Любов у всі серця навіваю,
Щоб багатою наша держава стала,
Щоб Конституція і Закони силу мали,
Щоб Демократія розвивалася,
Щоб Незалежність не обірвалася!
Сію, вію, посіваю
На поля і лани, щоб були гарні врожаї
І жита , і пшениці, і всякої пашниці,
На ліси і сади, щоб медово весною цвіли
І від радості світилися наші лиця.
Сію, вію, посіваю
Щастя всім я нам бажаю,
На луки й долини трави духм"яні постеляю,
Щоб ми їх запашні аромати вдихали,
Щоб в озерах, ріках і морях водилася рибка золота
Та здійснювала наші бажання вона.
Сію, вію, посіваю
З Новим роком, з Василем вітаю,
Нехай Бог земельку нашу від супостатів оберігає,
Благословення на Україну та на нас посилає,
Щоб добре жилося нам у ріднім краю,
Щоб була у всіх робота і гідна зарплата тут, а не за горами,
Щоб ми могли гордитися своєю державою,
Щоб розвивали її таланти на славу!
Здоров"я всім нам на довгі літа,
Народ України, честь нам і хвала!!!
УРА!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305958
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.01.2012
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком, з Василем, вас вітаю,
Щастя й радості бажаю,
Щоб жили ви у любім краю, як у раЮ!
Сію, вію, посіваю,
Здоров’я вам всім, посилаю,
Щоб самітні пару мали,
А сімейні, гарну вдачу спіймали.
Сію, вію, посіваю,
Кохання вам я навіваю,
Щоб діточки в любові зростали
Й батькам завжди допомагали.
Сію, вію, посіваю,
Мрії та бажання здійсняю
Й щоб на неньку-Україну, милу,
Впала Божа благодать, омріяна!
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком, з Василем вас вітаю
І посилаю у серця добро,
У душі милосердя й тепло!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305435
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 09.01.2012
Серебрится серебром свет,
Смотрит в осколки зеркал Луна,
Ищет в отраженьи ответ,
Придёт ли в этом году Зима?
Ночь темна...иногда туман
Обнимет за плечи и меня,
Словно одинокий гурман,
Заползёт в душу, обман тая.
И тогда...не видит Луна
Себя, в блеске луж среди ночи,
Томна от тумана земля...
Фонари, прячут свои очи.
"Снега мне, белого снега",-
Шепчет, зависнув в небе, Луна:
"Я не хочу уже дождя,
Я хочу чтоб была кутерьма,
В снежки играла детвора
И веселилась так, как могла...
Зимой, посреди января,
Скрипели на морозе снега".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303688
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.01.2012
Усміхнися сніжинці, що пада з небес, білолиця
Й кружляє у танці, й сідає на вії та пальці,
Цілує твоє порожевіле з морозу обличчя,
Стікаючи сльозами від щастя в своєму вальсі.
Усміхнися непогоді і тим пухнатим хмаринам,
Що обліпляють ноги й не дають зробити й кроку,
Бо скоро перетворяться вони на дощу краплини
Й потечуть річками по землі до Нового року.
Усміхнися цій хвилині й шаленому блиску миті,
Порадій зимовій годині, побудь ти щасливим,
Бо всі пророчі слова про майбутнє, ой, як розмиті,
Побудь трохи дитиною ...під цим небом мінливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303026
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.12.2011
Я, україночка мала,
І звати мене Алла,
Ходжу кожний день до садка,
Водить мамина рука.
Люблю свій садок дуже я,
Та свого друга Сашка,
Пухкенького колобочка,
Чи малого грибочка.
Люблю грати з ним, я щодня
У ляльки та машинки
Й малювати маму, й тата...
Здувати з них пушинки.
Українка , ось я така,
Чепурна і кмітлива,
А, вихователька яка?
Ой, вона ж бо красива.
Мене читати навчила
Й писати, я й лічила,
До школи йти вже готова,
Бо я дуже моторна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301701
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.12.2011
Я вырву тебя из объятий смерти,
Зубами, молитвами, криками...
Успеешь ещё от меня ты уйти,
Давай будем мы с тобой хитрыми.
Пока тебе рано, чуток потерпи...
Боже, как больно! Лезвие уйми,
Что режет тело в средине на куски,
Эти раны...они так глубокИ.
Мы залижем их , как лесные звери,
Когда боль уж совсем нестерпима,
Обесточим на время без потери,
Пусть побудет во тьме и незрима.
Когда вспыхнут на небе Зари лучи,
Зажжём от них молельные свечи,
Разорвём печать Колеса Сансары,
Чтоб не повторять всю жизнь сначало.
Уберём молитвой мы свои грехи,
Сгладим углы поворотов судьбы...
Ты нужен мне здесь и сейчас, на Земле,
Рано теребить облака тебе,
Белыми крыльями ангела в небе...
Хочеться любовь расплескать везде,
Чтоб помочь тебе вырваться из бездны,
Мало осталось, жди...пусть придут сны.
Я знаю, что болит невыносимо,
Но, как же летом пъянит в тех полях
Маками и васильками синими...
Вот увидишь, отступит твой злой враг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301617
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.12.2011
Шановні друзі !
Щиро та від душі, вітаю Вас з Новим роком та Різдвом Христовим!
Зичу всім Вам багато щастя , любові й вірних друзів доволі,
Нехай буде затишок і добробут у Вашому світлому домі,
Нехай Божа благодать розіллється гармонією навколо!
Бажаю оптимізму, невичерпної енергії та надії,
Нехай здійсняться у Новому році Ваші плани й усі мрії,
Здоров»я Вам і родині, успіхів у житті та на творчій ниві ,
Нових професійних перемог Вам і в найкраще майбуття віри.
Ще бажаю радості, наснаги та доброти Вам і Вашій рідні,
Щоб небесні Ангели охороняли Вас у важкі ці часи ,
А, Ісус Христос посилав завжди своє тепло Вам, любов і ласку,
Щоб життя було у Всіх нас з Вами прекрасне, як чарівна казка!
ДРАКОША
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301446
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.12.2011
На На-д-е-ж-да http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299798
"Зрада і любов - поряд дві сестри…"
Ти скажи, чому так гірко на душі мені ?
Бо полетіли в вирій рідні журавлі,
Бо осені печаль тривожить твоє серце
І в житті не стало більше того сенсу.
Бо замели ті сніги дороги та шляхи
До його серця, до душі...одні пастки...
Розлетілись в заметілях троянд пелюстки,
Залишились лежать на снігах їх шипи.
Чи забудеш ти його зраду чи може й ні,
Чи знайдеш розраду в іншому коханні ,
Чи може й ні?...Бо горять ще твої почуття
В серці й душі, й не згасити їх багаття.
По весні, розтануть скельця зими, нам чужі,
І любов знову озветься в його душі,
Забринить веселкою і духмяним квітом,
Зірветься в вирій, зачарованим співом.
Чекай та ЖДИ!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2011
Ой, прийди Зимонько, Зима,
Укрий білим пухом всі поля,
Розкинь пір’ячко по землі,
Щоб м'ягко ступати нам по ній.
Надмухай морозцю трохи,
Щоб скрипіли сани на снігу,
Щоб зарожевіли щоки,
Щоб загули проводи з верху.
Нашли на нас завірюху,
Щоб сови в лісі захукали,
Ху-гу, ху-гу, ху-гу, ху-гу...
А ми зиму не профукали.
Щоб веселіше нам стало,
Щоб в сніжки ми добре пограли,
Покатались на санчатах,
А не сиділи в цих чатах.
Ой, прийди Зимонько, Зима,
Бо скоро Новорічні свята,
Та розтривож душі сплячі,
Нехай серця в грудях поскачуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299644
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2011
Ты на год стал старше и умней,
Пережил предательство, измену,
Не бывает жизни без потерь,
Прими, как к лучшему перемену.
Ты встретишь свою судьбу, поверь,
Ту единственную, королеву,
Что станет половинкой твоей,
Полюбив на всю жизнь непременно
И такого, как ты есть теперь,
Умно-глупого, попеременно...
Только Ей свои чувства доверь,
А невзгоды... пусть будут временно.
Любимый мой сыночек! Моя лапочка!
Поздравляю тебя с Днём рождения!
Желаю, чтоб твои желанья
Сбылись в этой жизни по праву!
Забудь про муки и терзанья,
И иди к своей цели прямо!
Здоровья, любви и счастья,
Живи честно и не напрасно!
Пусть жизнь твоя будет прекрасной,
Как весна, в своих цветах, рясной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299633
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.12.2011
Жаль, крил немає, сум огортає
Самотнє моє серце,..
Аритмія, стук його збиває,
Слухаю, чи озветься?
То стукотить, а то пропадає,
На мить, мов завмирає,
У скронях жилка, ох, теліпає,
Кров , знов по них гасає.
Душа, безкрила і не злітає,
Любові хоче й зітха,
Сама себе щодуху, картає
Бо тіло прагне гріха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298479
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2011
Ночь. Тишина. Я без тебя,
Копаюсь в сознаньи, сама не своя,
Пухнет от мыслей голова,
Пустота, и где-то зависли слова...
В сердце...Душа словно нема,
О любви, ни слова ...Тоски делема,
Приостановилось время,
Свалилось на меня самости бремя.
Ни дождя, ни ветра...Пора
Осени ушла...Нет зимы убора....
Отрешиться бы от мира,
Да вот куда денешь дела в эфире?
Рассказать хочу о любви,
Да крылья отпали седые мои,
Поцелуи наши горьки,
На устах сургуч печатей. Вот деньки!
Где ж те снега, что теребят,
Разудалые зимние морозы,
Я хочу на окне любя,
Рисовать любви узоры. Прочь слёзы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298333
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.12.2011
Нудьга, страшенна нудьга, обплітає павутиною плечі
І душу, і серце, і тіло...вони на самотність приречені,
Голизна дерев, сірість в тумані міста, де немає сонця...
Я втікаю від людей, від тебе, від себе... до того віконця,
До друга від мого безсоння, який не знає ніяких втом
І який зветься компом, із підключеним до нього інтернетом,
Де на рожевому сайті вплітаю у вірші прості слова,
Які ятрять і болять, і хочу я сказати , що не полова...
Та я виключаю це неонове світло, зв’язок зі світом
Іду в ніч, ловить місячне проміння, життєві миті, перед сном,
Чуттєві... Доторкнутися то тиші, до чогось приємного,
Щоб відчути, як світять містом ліхтарі, дорогами темними.
А потім донести людству і світові, щось своє та нове,
Периваривши в душі, в серці, в мізках все, що нас сковує живе
І не дає злітати над свічками й дахами бетонними,
Й розповісти , як добре, коли літаєш над хмарами сонними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297854
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2011
2-й варіант
Чуєш, як падають яблука,
В осінні тумани гупА,
Звуком до наших сердець гука,
Душі сплетені, розшарпа,
Що дозріли літньої днини,
Смачні та червонопикі,
В осінніх сльозах- крапелинах,
Свіжі, без віку й без ліку.
Наповнені сонцем і дощем,
Місячним сяйвом, росою,
У душі радість і якийсь щем
Від урожаю рясного
Та від листопаду стрімкого,
Що спустошує цих яблунь
Ту чудову красу, садову
Й гуп- теплого літа відлунь...
В душі сум’яття, життя спіраль,
Осіння пектораль, на жаль,
Із суцвіття мертве плетиво,
З павутиння мереживо...
У запаху духмяних яблук,
Чується тепло твоїх рук,
І згадується мені їх ГУП...
Наче й не було в нас розлук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2011
Мені так хочеться піти
У чудові сни, у ті світи,
Де люди дуже щасливі,
Усміхнені й такі красиві.
Туди, де сонячні серця,
Де не знають, що таке брехня,
Де тече любов без кінця,
Так, як зради в тих краях нема.
Де квітнуть сади і поля
Й пташиний спів лунає щодня,
Де коханням пахне трава,
А в росі купається зоря.
Де з белькотінням у вустах,
На маминих теплих колінах,
Не знаючи, що таке страх,
Скаче радо дитинча, миле.
Туди, де немає журби,
Де гармонія живе в душі,
Де люблячі друзі одні,
Мов ангели небесні вони.
Де я, безгрішна й молода
І у весні всі мої літа,
Де і ТИ, та моя доля,
Що дана Богом на все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2011
ШАНОВНИЙ ОЛЕКСАНДРЕ ПАВЛОВИЧУ!
Зверніть, будь ласка, свою увагу
На те, що робиться в столиці,
На її, колись такому гарному, обличчі.
Вже " Євро-2012 " до нас прийде скоро,
А ми, поки що зовсім і не готові,
Зустріти його з хлібом-сіллю і достойно,
Бо навкруги повно сміття і в ямах, дороги...
А ЩЕ:
Як нам всім набридла ця несанкціонована торгівля у Метро,
Не пройти ... попереду пішохода того, не обійти,
Тут МАФи виставили своє китайське, якесь нікчемне барахло,
А, навпроти дядьки-тітки, бабки- дідки, хлопці та дівки,
Торгують чим-попало з землі, смалять цигарки...стоїть коромисло
З диму, перегару, лайкою...І це сучасні базари?
Слава Богу, не задавило нас у потоці руху...а пронесло...
Так схожі ці страшні базари на циганські балагани.
Любі станції " Осокорки", " Позняки" і " Харківська"- стали " га...но",
Перетворилися на " Шанхай" чи середньовічне фуфло,
А начальники станцій свої обов"язки зовсім не виконують
Бо торговці для них то дійна корова, що наповнює
Їх кармани грошовими знаками... від НИЗУ і до ВЕРХУ дати,
Щоб нікого із начальства метровського не ображати
І всіх чиновників навколо себе не зобіжати... закривати
На все очі...нехай пішоходи ламають руки-ноги...
Визиваємо міліцію. Не приїзджає, на 3-й раз заглядає,
Протоколів не зіставляє..."Торгуйте панове й далі...
Ви ж наш хліб і масло, а кому до нашого столу і смачна ікра,
Ще й горілочки пляшечка, і коньячку...ми ж не голитьба".
Ось і тьотя Наташа зі своїми капустою і огірками,
Розложилася по- під стіною й на напівпереходу,
А там Ліда, Люда, Валя із землі торгують синіми курями,
А Петро з Іваном південними фруктами й овочами.
Хлопці та дівчата ! Поряд є базари. Торгуйте там своїм крамом!
Не ганьбіть нашу державу і не будьте ви такими хамами,
Ваші на людей прокльони, повернуться до вас знову, бумерангом,
Ще з більшою силою, якщо будете, як собаки гавкати.
Ми за Європейську державу, за чистоту в ній і за її славу!!!!!
Ми за славетне місто Київ , за Європейську столицю,
Будемо стояти до кінця й боротися з нечистю дуже справно!
Віруємо у любов Бога й Архангела меча крицю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297190
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.12.2011
Зібралася за столом сім»я,
Лежить дитя, серед стола,
Ще вчора животіло маля,
А сьогодні.... мабуть доля.
Буде для всіх у сім"ї ,« свиня»,
Ось така прийшла, та біда,
Голодом, зветься для всіх вона,
Мором, бо штучною була.
Припухлі ті діти...худорба
І жадібність до немовля,
З»їсти б кусень їм усім пора,
Того чудового м»ясця.
Мати, немов мрець, одні кістки,
Ділить те тіло, між дітьми...
Очі, мов жах, темної ночі,
А серце, не жіноче, відьмоче
Й черствий окраєць її душі,
Думи грішні та невтішні...
Хто завтра постане на чергу
До Всесвітнього зашморгу,
Скажи мені Боже, не картай,
Із пекла страшного та в рай?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296761
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.11.2011
Нарядился лес в бархат зимы,
Не оглядевшись на осени дни,
Прикрыв бахрому белым снегом...
Тишина отозвалась в нём эхом.
*******
Онемели в инее ели,
Седыми красками акварели,
В алмазной россыпи их свечей,
Играют блики, солнечных лучей.
*******
Аквамариновые ветви,
В меха пушистые разодеты,
Скачут по их красоте белки,
Очередную шишку приметив.
*******
Порхают птицы утром ранним
По нежной белизне одеянья,
Следов, рисунки оставляя,
Словно гжелью их переплетая.
*******
Звери, по следам чужим спеша,
Принюхиваясь к воздуху вокруг,
Дичь на завтрак себе так ища....
А она, из-под лап, выскочит вдруг.
*******
У вышине, кусочек неба,
Голубизной своей милой светит
И такая уж есть примета,
Что нас, морозом этот день встретит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295679
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.11.2011
Чому так солодко мені в твоїх обіймах,
Чому самітньо на душі, коли зникаєш ти,
Чому так гарячо мені в любовних ритмах
І тоді, коли складаєш про кохання рими?
Чому невтішно , як вітер зриває листя,
І тоді, коли йдуть холодні дощі невпинно,
Чому так добре, коли бродимо вдвох містом
Рука в руці, хоча й вітер штовхає нас в спину?
Бо коли кохаєш ти, то не помічаєш,
Що робиться навколо тебе і що навкруги,
Ти поганого не побачиш, бо літаєш,
Метеликом чи тою пташкою у вишині.
Ти тепло в своїй душі й щастя відчуваєш,
А в серці, незрівнянну гармонію кохання,
Кохання, від якого в небеса зринаєш,
Забуваючи , що замість крил, живі ще рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2011
День Свободи, день совісті,
Ми в якійсь невагомості,
Заблудилися в тенетах,
Зневірилися в " багнетах"
Помаранчевих, біло-синіх,
Свободівців туманно-сірих...
Які замилюють нам очі
Й мають душі, ой, такі вовчі.
Дорвавшись до тої влади,
Ох, до хтивої принади,
Ділять її між кланами,
По сімейним обставинам,
Дружинам, дітям, кумам, сватам...
Всі працюють там, у тих верхах,
А що ж нам, холопам-біднякам?
Мінімальне життя і...хана.
Всілякі від них реформи,
Тільки "для блага народу"
Пенсійні та податкові...
Пусті їх фонди, збиткові...
І де ж їм взяти такі гроші,
Чи МВФ нам все ж таки допоможе?
На пенсії надприбуткові,
"Хазяйвам- " злодіям в законі".
Депутатам, не хватає,
Все вже і так поковтали,
Розікрали та розгребли,
Ось, такі вони є пани.
А, ми, будемо їх терпіти,
Якось жити, Бога молити,
Щоб до пенсії доробити
Й не мовчати, а говорити!!!
І не дай Бог, нам дожити,
До того, що може вбити,
До реформ "волі" й " свободи",
Ох, стережіться, іроди!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295260
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 22.11.2011
Оборвалась жизнь твоя, как-то вдруг и внезапно,
И улетели ввысь, вместе с тобою мечты,
Постелила б шипы, поставила б замки, знать бы,
Но наверное тебе же было суждено:
Не дождаться весны , и того, как цветут сады,
И больше не услышать там пенья соловьёв,
Не вдохнуть запахов трав и ароматов цветов,
И не раствориться больше в их дымке любви.
Не умереть от тех страстных женских поцелуев,
Не почувствовать тёплое дыханье земли
И предрассветный холод, жаркого лета, росы,
Не насладиться до конца телом юных дев.
Больше не будет в твоей душе, ноющей боли,
Которую молитвой загасить не сумел...
Так и ничего в этой своей жизни не успев,
Ушёл. Оставив на земле, капельки крови.
*******
Память в сердце моём, осталась о тебе, рубцом,
А в душе , только светлые воспоминанья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294604
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2011
Вітер, налетів якийсь шалений,
І кинув в очі листя жменю,
Як , тому бідняку милостиню,
Немов справив мені гостину.
Зірвав з осені останні шати,
Обірвавши минуле життя,
Кинув до ніг старе її шмаття,
Не чекаючи на каяття.
Полетів голою долиною,
Залишив мене в двох з тобою,
Зі своєю цьою даниною,
Чи злою , а чи золотою.
Чекати зими тої срібної,
Де сніжинки скачуть на віях,
Де хурделиці ночами виють,
А ми тіла любов'ю грієм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294563
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.11.2011
Ой, квітами пропах, цей вишневий сад,
Аромати з нього, линуть долинами,
Як наречені, там дерева стоять,
Ваблять своїми білими сукнинами.
Я у вишневому саду,
Кохання своє знайду,
Твоє серце я заберу
Та дам душі розраду.
Аромати терпкі й духм"яні такі,
Плинуть над селом у тумані, хмільному,
До твоєї хати, до вікна, стрімкі
Й зовуть тебе на побачення зі мною.
Я у вишневому саду,
Кохання своє знайду,
Твоє серце я заберу
Та дам душі розраду.
Прийди коханий мій у вишневий сад,
Де вишні білі, як наречені, стоять,
Поцілуй мене, обійми і розрадь,
Дай кохання мені ковток. Ой, благодать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2011
У шовку трави, в павутинні літа,
Ти мене на частки розірвав і знітив,
А я, немов сомнамбулою стала,
Йшла за тобою і до неба злітала.
Аромати трав такі п’янкі були,
Мозок мій ятрили... Я від них хмеліла,
Твій поцілунок почула між грудьми,
А потім на своїх вустах.. І зомліла.
Про всіх і все тоді ми геть забули,
Віддавалися... Що ж тоді? Ти знов збудив,
Любов і пристрасть постелив під ноги,
Бо я так цього хотіла... До судоми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293970
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.11.2011
Ты моя Муза, ты моя Звезда,
Прекрасная и мудрая Елена,
Последняя в моей жизни, любовь
И души, мятежной, ноющая боль.
Я шёл к тебе, сквозь годы скитаний,
Стал очень мудр, накопил много знаний,
Прошёл сквозь тёмную бездну и ад,
Чтоб Мастером для любимой Марго стать,
А душу дьяволу всё же продать,
Чтоб засиял над ней славы звездопад,
За любовь её, я сделал ей дар,
Создал " Мастер и Маргарита" роман,
Увековечив наши имена,
И земную мою любовь, навсегда...
Эх, цыганка всё же была права,
Ты, третья жена, дьяволом мне дана.
Ах, Елена, мой порок, грех и рок,
Я возвысся над миром, словно пророк,
Ты мой гений, ты ангел, Венера,
Я никто без тебя. Был подмастерья.
Ты сделала Мастера из меня,
Словно тот Пигмалион Галатею...
А я создал в Маргарите тебя,
Наделив волшебством нимфы Цирцеи.
Прости, что не так, я любил тебя
И сейчас люблю, пусть, и в аду душа,
Я скоро приду, мы будем в раю,
Ты, стала безгрешна, искупив вину.
Цирцея
Цирцея (Кирка) - дочь Персеиды и Гелиоса, бога солнца, могущественная волшебница, нимфа острова Эя.
Далеко от владений первых колдунов, на покрытом лесом острове Эя в Адриатическом море жила волшебница Цирцея. Ее спутниками были прирученные звери, которые некогда являлись моряками. Всегда злобствующая, Цирцея заманивала их на берег магическим пением и превращала в животных с помощью заклинаний.
Значение слова цирцея
Словарь иностранных слов
цирцея [гр. kirke] - кирка - в древнегреческой мифологии - волшебница, владетельница острова эя, куда был занесен одиссей со своими спутниками, которых ц. обратила в свиней.
Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова.
Цирцея ж. Волшебница, превратившая в свиней спутников Одиссея и силой чар удерживавшая его самого (в древнегреческой мифологии).
Орфографический словарь
цирцея цирц`ея, -и (растение)
Современный толковый словарь
ЦИРЦЕЯ (Кирка) , в греческой мифологии - волшебница с о. Эя, обратившая в свиней спутников Одиссея, а его самого удерживавшая на о. Эя в течение года. В переносном смысле - коварная обольстительница.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293879
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2011
Я от любви к тебе страдаю,
В этой сути, вся моя вина,
В душе я Бога порицаю
И этим грехом поражена.
Сама себя заболеваю,
Молюся, от боли рыдаю,
Не я Маргарита, а она,
Мастером воспетая Звезда.
Я недосыпала тех ночей,
Когда ты стонал под властью тьмы,
Я сжигала множество свечей,
Чтобы прогнать вон дух сатаны.
Вырывала тебя из бездны
Морфия и его порока,
Чтоб был всегда со мной ты вместе,
Молилась Богу и пророкам.
Но Бог не внял тем, моим мольбам,
Ты вдруг ушёл, разлюбив меня,
Осталась горечь в моей душе,
Ты теперь на новом рубеже.
А я, первая твоя жена,
Богом с неба, я тебе дана,
И от людей, Любовь вторая ,
Елена, от дьявола стала.
Прощаю тебя... век прожила,
Хоть и не в роскоши, но всё же,
Я молодость тебе отдала,
Мне Имя твоё ведь дороже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293591
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.11.2011
За окном , как-то тихо тает зимний день,
Становится синим от сумерек снег,
Падает на него от круга луны , тень,
А в небесах от звёзд, вспыхивает свет.
Неслышно погас робкий розовый закат,
Закружились снежинки в танце опять
И ночь обняла тихо за плечи меня,
Прошептала, что спать мне идти пора.
Нет, я пойду на улицу в снежки гулять,
Буду там из снежинками танцевать,
Под пенье ветра и зимнего оркестра,
Словно на свадьбе с женихом невеста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293503
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.11.2011
Где-то, в нежных перелесках лета,
Где много солнечного света,
Затерялась мятежная душа,
Любовь свою между них ища.
В серебристых росах пьянящих трав,
В дымке зелёных лесов и дубрав,
В солнечных бликах и переливах,
В лучах ласковых, тёплых, игривых.
В звенящем рассвете малиновом,
В цвете душистом сиреневом,
Средь рек и озёр, в морях и в горах,
На широких земных просторах.
И одно вызывает мой восторг,
Что ты рядом со мной и до сих пор,
Мы витаем в фантазиях лета
И песнь его, нам ещё не спета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293469
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2011
Мамо рідна, твої руки, такі ніжні й м'які,
Хоча й стали вони сухі від прожитих років,
Шукаю в них розради і спокою й зараз я,
Як і колись, давно, коли була малим дівча.
Мені стає доволі спокійніше на душі,
Коли пригорнеш ти мене до себе і втішиш,
Проганяючи тяжкі думи від мене мерщій
І хід їх нестримний у моїй голові стишиш.
Я, немов дитинча, пригортаюся до грудей,
А ти, пестиш моє, вже посивіле волосся
Й знаю, біль в моїй душі скоро від того пройде ,
Бо вже так між батьками і дітьми повелося.
Мамо, я хочу, щоб ти довго на землі жила,
А я весь час була ще, твоїм милим дитинчам,
Бо хто мене захистить від жорстокості світу?
Тільки материнські руки твої й душі світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293461
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.11.2011
Я картаю себе за слабкість духу,
За те, що життя моє суцільна мУка,
Тече за течією, мов по вістрям ,
Не змінюючи свій небезпечний напрям.
А воно, як завжди, випробовує,
То ошпарює, то холодом сковує,
То бринить сльозою, а то і сміхом,
Або спокушає й докоряє гріхом.
Я втікаю від тої реальності
У вірші, писати оці банальності,
Довіряючи світові секрети,
Дістаючи зі шафи свої скелети.
Торкаючись незримої любові,
Купаючись у словах рідної мови,
Я перетинаю ті перепони,
Малюючи навколо, уявне коло.
Чи зриваюсь в небеса молитвами,
Богу пісні журні чи скиглі співати,
А він то чує, а то й ні...по вірі,
Та все ж легше жити, чим в якійсь зневірі.
*******
Люблю тебе, моя земля прекрасна,
Лісами, луками й річками ти рясна,
Люблю тебе, світе ,зорями ясний
І тебе, Весно, завжди і повсякчасно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293210
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 14.11.2011
Ох, как мне наскучил, земной этот мир,
Все материалисты до мозга костей,
А я, люблю ловить, наслажденья миг,
Летать в розовых облаках , чувств и страстей.
Скитаться меж них, по ватным ухабам,
Забыв о земной , непроходящей боли,
Пить из чистого источника, влагу,
Божественной любви, забыв о недоле.
Искать в хлопке, неземные забавы,
И летать, словно та бабочка, на воле,
Вспоминая, как пахнут внизу травы,
Вдыхая запахи небесного моря.
И прикасаясь мыслями к той выси,
К тому, где властвует мой Бог и мой кумир,
Я становлюся спокойнее, тише,
Замедляя свой скачущий, сердечный ритм.
А прислушиваясь к курантам сердца,
И к дуновению осеннего ветра,
Я открываю, своей души дверцы
И впускаю в себя вибрации света.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293079
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.11.2011
Кружит над городом вороньё,
Летает, ниже облаков оно,
Кричит во весь голос: кар, кар, кар...,
Что мой волос дыбом от шума встал.
Не то на снег, а не то на дождь,
Заволокла небо чёрная мощь...
И клюёт она мозги мои,
Вытягивая по кускам нити,
Словно в белые клубки свиты
И как буд-то горечью облиты,
Парного серого вещества...
Это мне мерещится ...я жива.
А небо серо и дождь идёт,
Снег пролетел прытью...знал, что умрёт...
Свалило вороньё, лихое,
Клевать вещество мозгов, чужое...
Вой ветра и моей души вздох,
Лист, ещё вчера зелёный, усох,
Мокрый, садится мне на пяльцы,
Занимели от холода пальцы.
Пусть разразиться в небесах гром,
Но только ты в сердце всегда со мной,
Сублимирую чувства в стихи,
Для тебя, милый друг, они. Лови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292655
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.11.2011
Метушня на пероні,
Холод в моїх долонях,
Ти в сьомому вагоні,
Мій коханий, майоре.
Сивина на скронях
Блиск зірок на погонах,
Втікаєш від долі
Й від моєї любові.
Можливо так і треба,
Бо нема того тепла,
У душах іде війна
І між нами, світова.
В потязі протяги,
Поїж теплих пирогів
Почуття одягни,
Забудь своїх ворогів.
Убий ту недовіру,
Яка тягне у прірву,
Подумай у дорозі,
Чому я поряд досі.
По склу течуть сльози
Чи мої, чи осені,
Я чомусь в знемозі...
Сковують їх морози.
До зустрічі. Чекаю,
Тебе я все ж кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Вчера ты любил жизни виток
И наслаждался, как пахнет цветок,
Брал женские сердца в нежный плен,
Играл на вираже своих измен.
Деньги текли в твой карман рекой,
Для нас ты был халявщик и скупой,
Но подшутить всё же всегда мог,
Хотя иногда был с другими строг.
Поездки на море с друзьями,
Путешествия с женой по странам,
Тайные свиданья, от семьи,
Где женщины балдели от любви...
И теряли головы свои,
Недвижимость, авто,скупка земли,
Всё было в твоих руках, держи
Покрепче... судьбу обмануть спешил.
Но...следят за нами душ ловцы,
Вестники Бога, его посланцы...
Жаль. Мученицкая смерть в огне...
Сына спас, себя нет... горе семье.
Вчера мы смеялись, шутили
И подколы друг друга ловили,
Ты строил планы...просто мечтал,
А, сегодня тебя нет средь землян.
Но у меня в душе была боль,
Какая-то щемящая...как коль,
И сожаленье о потере,
Твоей жизни, Валера, поверь мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292213
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 10.11.2011
Изморозью покрылись чувства,
В сердце стало совсем пусто,
А в душе извечная борьба,
Двух роз, что красна и бела...
Любовь и страсть, тьма и ненависть,
На изломе судьбы сплелись
В клубок, что душу на части рвёт,
Высосет жизни сок вот- вот...
Я терплю эту адскую боль
В душе и слёз жгучую соль,
Только ты и Бог могут помочь,
Дотянуться б ...самой невмочь...
На моих губах одна горечь,
А в солнечном сплетеньи, мечь,
От тех, недошёптаных молитв
От света и тьмы, долгих битв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292070
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.11.2011
І вітром гнані, небесні хмари,
Гірко розридалися над полями,
Над житами й між них, волошками,
Щоб заколосилися врожаями.
Над гаями, лісами, садами,
Щоб гарно росли на радість і славу,
Милували очі, надихали
На нові емоції та розраду.
Над травами хмільно- духм’яними ,
Щоб були соковитими й чистими,
А ми прохолоду пили прянну
Й дихали ароматами свіжими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291972
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2011
Зимно надворі, зимно на душі,
Зима у волоссі. Ні, тобі не здалося,
Парою з вуст дихни на них мерщій,
Розтопи ту сивину, у осінніх росах.
Розкидає вітер, листя- вірші,
Ці, недописані рукописи осені,
Рве на частини... там слова грішні,
Чи старі листи, що цвіллю запорошені.
Мені від того, якось невтішно,
Вітер проймає холодом мої долоні
Й шаленіє від злості.... не смішно,
Просто гірко тече сльоза бо зимно в скронях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291741
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2011
Спи, мій місяць ясний,
Спи сонечко, прекрасне,
Спи та відпочивай
І мене у сні кохай.
Спи мій дуб і ясен,
Спи мій казковий красень,
Спи й у сні посміхнись
Та зі мною обіймись.
Спи мій любий янгол,
Спи й дивись у сні футбол,
Спи й забий мені гол
Бо я вип’ю валідол.
Спи котик- муркотик
Не хропи, закрий ротик,
Спи носик- курносик
Та хай мій дах не зносить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291274
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.11.2011
Смарагдові твої очі, пронизують мої, опівночі,
До самого серця, до щему в середині душі,
Вони такі глибокі, бездонні, мені кохання пророчать,
Виривають із світу самоти... Вони не чужі.
І поглинають поглядом щоночі, немов морська безодня...
В них світло і морок, і тваринний, якийсь дикий блиск,
Несамовита пристрасть манить...Затягує до самого дна
Мене приваблює таїна ... Та гра енергій скрізь.
Вип’ємо по келиху старого й доброго, п'янкого вина,
Закриємо очі... Захмеліємо в насолоді
Й почуємо сердець биття чи одного на двох...От дивина,
Й заблукаємо, мов сліпі...В лабіринтах любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2011
Уже двірники, позбивали з дерев останнє листя,
не діждавшись вітру і коромисла дощів,
Уже стало зовсім голе і якесь пусте обійстя,
тільки скачуть сонячні зайчики повз кущі.
Блакить небесна розлилася так радісно над містом,
що хочеться всіх любити... і двірників теж,
Незважаючи на те, що вони принесуть нам звістку
і приберуть лопатою ті сліди ...з між меж...
Осені і зими. Листопада і грудня на землі....
І невже холоди , загасять вогник в душі?
Не будемо марнувати час на дурні думки в імлі
Станцюють сніжинки нам танго на віражі.
Чи бачили ви таку осінь , казкову, як сьогодні,
теплу, сонячну, верескову....пречудову,
Де співають ще пташині хори , якось надприродньо,
немов би весна, десь за рогом іде знову?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290859
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 04.11.2011
В эту ночь мне не вмочь,
Ты ангел в точь....
Опустился с небес,
Сняв с меня спесь...
И напоив страстью,
Подарил мне счастье
Испепелив уста,
Летим, прощай, Земля!
Окрылил, дав сто крыл,
Со мной ввысь взмыл,
Глотнув чуть Грааля,
Прямо к раю.
И нежной вуалью,
В Туманность Вуали,
Взлетела и душа,
Тихо и не дыша.
Туманность Вуаль, также туманность Петля или туманность Рыбачья сеть — диффузная туманность в созвездии Лебедя, огромный и относительно тусклый остаток сверхновой. Звезда взорвалась примерно 5000—8000 лет назад, и за это время туманность покрыла на небе область в 3 градуса. Расстояние до неё оценивается в 1400 световых лет. Эта туманность была открыта 5 сентября 1784 года Уильямом Гершелем.
http://ru.wikipedia.org/wiki/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290355
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 02.11.2011
Я не люблю людського галасу,
Я втомилася від юрби,
Щось зі мною мабуть та й сталося,
Ох, набридли люди мені.
Хочу зачинитися в "палаці"
І дивитися на світ крізь пальці,
Писати з вечора і до рання,
Про нерозтрачене ще кохання.
Про сивину вже на скронях,
Та про холод у моїх долонях,
Про радість і про печалі,
Про почуття, яких так чекали.
Я і ти, друзі... а не вороги,
Нехай обходять наші дороги
І не шукають зустрічі вони,
Бо захистять нас від зла молитви.
Пишу тобі листи-вірші,
Шукаючи в посланнях розраду,
Чом би й ні, вона для душі,
А ти мені, щось гарне порадиш.
Я хочу тиші та вітер свище...
Передрікає холодні дощі,
В серці, якийсь дивний від того щем
Та я прожену його біль вночі,
В поцілунках і обіймах твоїх,
І забудемо тоді про все ми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2011
Моя сестричко, Ірино, люба та мила,
Вітаю з Днем народження, рідна,
Бажаю щастя, сонячного і довгоплинного,
Ти його , я знаю, дуже гідна,
Щоб пронизувало тебе його тепле проміння,
До серця, до душі неодмінно,
До тієї таїни та до самого коріння
Обіймало, звеселяло, гріло,
Кохання в пристрасті шаленіло до божевілля
І мліло від поцілунків тіло,
Щоб було в тебе міцне здоров’я й привітна доля,
А чоловік, кохав без упинно.
Щоб в сім'ї завжди царили любов та гармонія,
Радували, успіхами сини!
А матусі, довголіття і велика надія
Що збережуть вас її молитви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289705
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.10.2011
Я переймаюся чужими гріхами,
забуваючи про "колоди " свої,
Тривожать мене лицеміри і хами,
а мої друзі бувають не такі?
Я так давно не заходила до храмів
і не ставила їх образам свічки,
Не спілкувалася в молитві з ангелом,
не впускала Бога в таїну душі.
Щось розірвалось чи розійшлися шляхи...
І ось нахлинула хвиля безвір'я...
Навколо залишились тільки вороги,
Клюють...я то з війною, а то з миром.
Господи! Як важко жити по-чесному,
Таких не розуміють...їх ковтають,
Молюся, молитвою безсловесною,
Вірю, що... мислетворення злітають
До тебе, до краю твого небесного
І в молитві мої гріхи згорають
Й ворогів...під зором Бога Воскреслого...
Нехай вони теж чисту душу мають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289434
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2011
Зачем Вы предали меня,
Мы столько лет дружили,
Считай подругою была,
Семнадцать лет вдруг сплыло?...
Наслушались Вы сплетен зря,
Поставив двери, стену
между нами и без звонка,
Собравши со лжи, пену.
При встрече, Вы, скорчив мину,
Опустивши в пол глаза,
Здороваетесь, всё мимо,
Сквозь зубы, как-то молчА.
Я, очень уж удивлена,
Этим перепитиям,
Почти была у нас семья,
Вы давно в упитии....
А, жаль...не съедите борща
И не поговорите,
Не посмотрите бой Клычка...
Разорвали все нити.
Не почитаете стихи,
Непонятые мною...
Они хороши иль плохи?
Не скажу Вам более.
Застыла жизнь в гадких словах,
Вы верите ? То й верьте...
Поэт испытывает страх,
Как будто перед смертью...
Боль в душе от предательства,
Разочарована я,
Чужие слова, ложь- молва...
Вы умерли для меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288653
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 26.10.2011
Мені так солодко в твоїх обіймах,
Лежати стиха на руці
та оберігати сни після "війни",
З блаженством на своїм лиці.
Закривати навколо всі шпаринки,
Від тремтячих, від видінь вій
Та здувати, невидимі билинки
Із твоїх, несповнених мрій.
І поцілунками змивати сіль сліз
Із очей, через серця біль,
Що пронизує твоє життя наскрізь...
Кохай і страждати не смій.
Ти спи та від наших тих снів шаленій,
А я тебе почекаю...
І знову впадемо в гріх, жаданий свій,
Де я тебе закохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288615
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.10.2011
Я шаленію від подиху осені,
Дмухає вітрами вона стоголосими,
Вибиває моє тіло з рівноваги,
Я випиваю її трунок і оману.
Чи вони дають ейфорічну наснагу,
Чи можливо то все від філіжанки кави?
Але ковтаю я пахощі ті пряні
Й відчуваю, як течуть почуття жадані.
Розливаються по тілу, по спіралі...
Я так прагну кохання в осінній вуалі,
В оманливому тумані, що так манить
У безодню любові й до таїни вабить.
Нащо чекати нам весни, скажи мені?
Давай поринемо під листопадом у сни,
Ти, моє Сонце й розтопиш кригу в душі,
В коловороті осені, під шепіт дощів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2011
Сонце лізе в очі, чмокає у щоки,
Я закриваю вії і ловлю вустами
Його проміння...уявляючи, що ти
Цілуєш мене і обіймаєш руками.
Ці миттєвості гріють серце і душу
Та чекати на тебе я все ж таки мушу,
Бо тільки ти висушиш з обличчя сльози
І не пустиш до мене тих сивих морозів.
Що холодом пеленають і сковують
Моє тіло...в самотності таке вразливе...
З тобою, самота до безодні сплине...
Я вже не сама, нехай морози це чують.
Сонячні зайчики все скачуть по мені,
А вуста, смакують поцілунками, в жазі
Їх чи твоїй... такі солодкі і терпкі...
Плине наше кохання в осінньому джазі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2011
Шукають прихистку дерева, стоять суворі та сумні,
А вітер, то стогне, то реве, знімає з них останнє плаття,
Рве все, що тільки є і перетворює його на шмаття ,
Вони соромляться, бо голі, вони в його неволі... в ярмі.
Розв’яже всі проблеми зима, вдягне дерева в кожухи,
Чи у білі шуби з песця, такі ж теплі й химерні, як сама,
Та краще вже щось, чим сіра голизна , іншого і нема,
Щоб від морозу не померли вони, надіне на них й шапки .
Такі ж висловухі, як і у чудернацьких смішних кролів,
Які дають радість дітворі та шамкають попкорн у ночі...
У завірюху зариплять зі страху але не покличуть
Нас на допомогу...бо німі...лиш сльози замруть з льодових хвиль...
Осінь, гортає свої сторінки, вітри зривають листки,
Готуються вони до танцю сніжинок на щіточках -віях,
На волоссі, що розплелося і від снігу посивіло,
На лицях, обтяжених життям, на вустах, усміхнених і ні...
Ох і буде мабуть від зими знову бедлам і вітру шквал,
Хурделицею прийде вона, замете до дому доріжки...
Враз ми станемо дітьми, зробимо сніговій бабі ріжки,
Повеселимся від душі... й дорослі, і малі...здійнемо гвалт.
А дерева достоять собі до весни в шубках снігових,
Не страшні їм не морози, ні вітри, поринуть у сни...ось так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288116
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.10.2011
Заштопає осінь прогалини на землі,
Візерунком ікебани із листя та квітів,
Щоб не зрушити краси, стишим подих вітрів
І тихо ступатимемо по її витвору .
Роздягнуться дерева, скинуть свої сукні,
Багряно-золоті... залишать тільки намисто,
Кроваве й дуже гірке, за своїм присмаком
І немов у згубі ,сривляться губи, присутніх.
Ми з медом розітрем, намистини червоні,
Вуста наші намастим для краси та здоров’я...
З твоїх вуст перехоплю, п’янкі й терпкі грона,
Поцілунком заберу ягоди калинові...
Штопає осінь свої прогалини чорні,
А вітер піднімає ікебану до небес...
Чи він не виспався, чи стався нервовий стрес?
Шматує листя...вітруган, чумний і моторний.
Та скоро білою сукнею вкриє зима,
Візерунки осені... і зникне ікебана...
Та залишаться нам поцілунки на вустах,
А серед снігів, калина...червоно-вогнЯна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2011
Я устала от твоих измен,
От твоего непонимания,
Твоя любовь превратилась в тлен,
От таких долгих лет молчания.
Ты не думай, я не взгрущусь
И не скажу тебе: " прощай",
Я громким эхом повторюсь,
Уйдя в неведомую даль...
И тогда, когда взойдёт Заря,
И спустится на земь ночная мгла,
Ты вспомнишь мою любовь...не зря,
Ты вдруг захочешь моих рук тепла.
Ты не думай, я не взгрущусь
И не скажу тебе : " прощай",
Я громким эхом повторюсь,
Уйдя в неведомую даль...
А я, из-за облачной дали,
Тёплые руки , сквозь тьму протяну ,
Обниму... ведь их ласки ждали,
Пальцами заиграю по телу...
Ты не думай, я не взгрущусь
И не скажу тебе : " прощай",
Я громким эхом повторюсь,
Уйдя в неведомую даль...
И услышишь музыку любви ,
Энергию моей живой души,
Войду в тебя, память оживя...
Это моя игра...я ведь жива.
Ты не думай, я не взгрущусь
И не скажу тебе : " прощай",
Я громким эхом повторюсь,
Уйдя в неведомую даль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287844
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.10.2011
Осіннім холодом, пожовклі листки,
Мов мої недописані, старі листи,
Розкидають по полю сизі вітри,
Замітають осені, вчорашні сліди.
Мої мислі в ефір стікають воском
І летять у твої мізки стоголосо,
Наввипередки з думками, у простір...
Осіння злива...й на душі чомусь тоскно.
Чому мовчиш ... обірвані проводи?
Я давно вже в ефірі і пишу листи...
Десь загубився ти на моїм путі,
В павутині інтернету чи на сайті?
Та крізь цей зміст, світиться слово "любов",
Ти хоча б пошепки мені його промов,
Коли знов заведеш бесіду світську,
Якось так невимушено, по-сусідські.
Моя душа страждає в самотині,
Ти чуєш, моє серце плаче й до нині...
Ти один і я одна...буде пара,
Невже я від твого кохання пропала?
*******
Збільшіть картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287683
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2011
Мені без тебе тяжко у житті, зрозумій,
Ніхто так і не зігрів самотню душу,
Нащо сліди свої ,ти з неї сльозами змив
І що ж я тепер робити з цього мушу?
Я пишу тобі листи. Згадую минуле,
Ти мене за все прости, бо були часи,
Коли кохались ми та свою "правду" гнули
Й не зчулись тоді , як розірвались мости.
Ти їх читай і на вус мотай. Можливо ще...
Зробите все й писати разом... по тілу...
Ти один і я одна...разом буде краще,
І задовольниш мою уяву хтиву.
Чекаю тебе, друже, прийди і зроби це,
Скинь сутану ченця і німб зніми з себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287489
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.10.2011
Стікають потоком по обличчю сльози,
Б’є мене током та зупинити їх я невзмозі,
Ти стоїш на порозі моєї долі
Й моє слабке життя береш в свої теплі долоні.
Тобі буде важко, коханий, я знаю,
Дмухни на нього, розтопи порожнечу...Благаю,
Серце крає. Самітність каркає круком,
Любов твоя її проганяє....кохання звуком.
Душа ожила, заплескала крилами,
Й до неба злетіла...від щастя, вона так мріяла...
Та не бійся ти, повернеться з вирію,
І ні куди від тебе не подінеться ...вірю я.
Вже горить вогонь твого єства пізнання,
З ночі і до рання тіла наші будуть в єднанні,
Буря пристрасті зніметься і злетить ввись...
"Я сте-во""! Та не бійсь, хочу, щоб ти від оргазму звивсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287382
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.10.2011
Люблю, коли плачуть світанки росою
І йти по траві босоніж, разом з тобою,
Ніжитись досхочу в терпкій прохолоді
Та вдихати дух тіла, п'янкий, в насолоді.
Люблю, коли вітер куйовдить волосся,
Ти мене ревнуєш? Чи мені так здалося?
Й цілує в очі, й лоскоче між віями...
Невже я можу в тім йому протидіяти?
Люблю, коли стікає в мене лави жар,
І млію від того дійства, твоїх дивних чар...
А мої вуста палають в твоїх губах,
З присмаком меду...ванілі...Ти згуба, чи як?
Люблю, коли проміння сонця золотить,
А ми кохаємося так, як в останню мить...
Ти мене все хочеш і не відпускаєш,
Вітер чатує...Ти його гніву чекаєш.
Він давно мене, як і ти , уже звабив...
Кинув у хмари, між Стожари та й розслабив,
Бо хтива я до гріха...моя - таїна
Та люблю лиш тебе, мого єдиного, я.
*******
Стожа́ри, або Плея́ди (також відомі як Мессьє 45 або Волосожа́ри, Баби-Звізди) — зоряне скупчення в сузір'ї Тельця; одне із найближчих до Землі та одне з найпомітніших неозброєним оком розсіяних скупчень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2011
Коханий! Ти поряд зі мною, я це знаю,
Всіма фібрами душі я відчуваю,
Моє серце, як навіжене калатає,
Кров у жилах, мов жаром вогню палає.
Електризується повітря між тілами,
Щось загадкове відбувається з нами,
Якесь неймовірне передчуття кохання
Й тої, нестримної пристрасті жадання.
Розриваються на атоми мої мізки,
Не зупинити хтивого тіла жаги...
Прийди, коли загаснуть на обрії вогні,
До мого світу увійди, розстань в мені.
Розжени в душі холодні осінні вітри,
Поринь у мої солодкі й гріховні сни,
У любовний полон все єство моє візьми,
Покарай коханням...Самоту забери.
Я віддам тобі все і ще більше, ніж маю,
Бо в мені почуття росте... До безкраю...
Чуєш! Пахне весною й бузковим розмаєм,
Ллється спів солов’я, а ми... Плинем раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2011
Чому так холодно мені?
Чому невтішно на душі?
Скажи, коханий мій, скажи,
Зміни, думки мої, зміни.
Ти в темне небо подивись:
Місяць хмарами оповивсь,
А жовтень, тим дощам скоривсь,
В душі від того туга й злість.
Ти, обійми мене, обігрій,
Зніми з терпких вуст моїх іній
Та й зацілуй до нестями їх
Й розтануть вони в губах твоїх.
І зіллємся ми в одну ріку,
Безбережну й п'янку... До віку
Й осінь промайне, мов сіра тінь,
Повз пристрасть любовних сновидінь.
Не спіймає вічності, мить,
Бо вже все пройшло й не болить...
Я чую твій дух і порух
В мені... Жар від кохання, ух!
Пронизує наскрізь тіло,
Вогнем запалахкотіло,
Сяйнуло мільйон блискавок...
Дай ще любові ковток...Ох!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286499
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.10.2011
Дождь и ветер, и вой в ушах,
Сброшены листья второпях,
Где-то в груди прячется страх,
Деревья хотят крепко спать.
Листопад, золота град,
В душе тревога опять,
Шёлк превращается в прах,
Привкус смерти на губах.
Белый саван укроет нас,
Холод пробежит по коже,
А, снежинки станцуют вальс,
Я б тоже...будь помоложе.
Проснётся почка со сна
И расцветёт жизнь в садах,
Ах, как прекрасна весна,
В своих радужных тонах!
Опьянит запахом лето,
Опалит солнечным светом,
Напоит нас росами трав,
Подарит музыку дубрав.
И снова осенний марш,
Звуков шуршанье... шантаж...
Хочу у весну сейчас,
Чтоб услышать любви глас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286205
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 14.10.2011
И снова осенние холода,
И вой ветра на проводах,
И шум опять, сердитого дождя,
И плачет вновь моя душа...
Быстротечно во Вселенной время,
Шуршит под ногами листва,
Несу тяжелое жизни бремя,
Устала. На покой пора...
Но моя суть взбунтовала, взвыла:
Что я трепала нервы зря?
«Очнись!»- сказала я себе сама
И на чинуш "войной" пошла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285770
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.10.2011
ЖЕРТВЕННА ЛЮБОВ
Пам'яті святих мучеників Адріана і Наталії
( 8 вересня за н.ст.)
Слухаючи розповіді з житій святих мучеників перших століть, мимоволі переймаєшся їхньою мужністю і стійкістю у вірі. Проте, чи часто ми замислювалися, як сприймали страждання і смерть мучеників їхні рідні? Розповідь про святих Адріана і Наталію буде не тільки відповіддю на це запитання, але й уроком подружнього6взаєморозуміння, єдності та вірності.
Адріан і Наталія були молодим подружжям, що жило на рубежі III-IV століть у місті Нікомідія Віфінська. Всього через рік після їхнього весілля розпочалося страшне гоніння на християн при імператорі Максиміліані. Імператор обіцяв щирі нагороди усім, хто буде виказувати християн. З'явилося багато доносів. Якось донощик виказав місце знаходження 23 християн, котрі переховувалися за містом у печері. Заарештованих віддали на страшні тортури, спонукаючи їх зректися християнства та поклонитися язичеським ідолам. Серед мучеників був і Адріан, котрий щойно увірував у Христа. Молодий чоловік турбувався за долю своєї дружини і не знав, як вона сприйме звістку про його смерть. У той час слуга Адріана зумів сповістити Наталію про ув'язнення її чоловіка. Наталія вже тривалий час була християнкою, і тому її тривога змінилася на радість, коли вона дізналася, що Адріан має сподобитися постраждати за Христа. Вона поспішила до нього у в'язницю зі словами підтримки:
“Щасливий ти, господарю мій, що увірував у Христа. Ти знайшов дорогоцінний скарб. Не жалій своєї молодості і краси: тлінне наше тіло стане їжею для черв'яків; не думай і про багатство: воно не принесе користі у день Страшного Суду. Лише тільки добрі справи і віру приймає Бог”. Адріан пообіцяв Наталії сповістити про час своєї кончини.
Після тривалих тортур Адріана було засуджено до страти, однак мучителі вирішили піти на останню хитрість, аби змусити його зректися Христа. Вони відпустили мученика додому, щоб той міг попрощатися з дружиною. Задум полягав у тому, що Адріан розчулиться і проміняє страшну смерть на домашній затишок. Наталія, почувши біля дверей дому голос свого чоловіка, вирішила, що він зрадив віру, і не хотіла впускати Адріана. “Я не втік від мук, а прийшов кликати тебе побачити нашу кончину”. Коли ж Наталія нарешті відчинила двері, Адріан мовив: “Щаслива ти поміж жонами! Ти та дружина, що насправді любить. Ти спільниця мучеників, хоч і не терпиш тілесних мук”. На здивування імператора, Адріан повернувся у в'язницю твердим і незламним. У день смертної кари Наталія прийшла на місце страти і всіляко підтримувала словами свого чоловіка. Мученикам після нестерпних тортур відбили почергово руки і ноги, а потім тіла їхні хотіли спалити у печі. Але раптом зірвалася сильна буря, блискавки одна за одною вражали землю, і йшов проливний дощ. Мучителі зі страху розбіглися, а Наталія підібрала руку свого чоловіка-мученика і зберігала у своєму домі.
Один із правителів хотів одружитися з молодою вдовою. Але Наталія, дізнавшись про це, залишила домівку і переховувалася у Візантії. Тут їй уві сні з'явився Адріан і сповістив, що скоро вона знайде спокій у Господа. І дійсно, невдовзі Наталія померла. З того часу Церква вшановує її подвиг як мученицький.
Наталія показала високий ідеал самовідданості жінки-християнки, ще раз підтвердивши істину, що жіноче серце має бути найкращим вмістилищем і провідником живого релігійного почуття і в домашньому, і в суспільному житті. Таке серце здатне на високі почуття дружини і матері, воно цілком віддає себе на виховання дітей та найщиріші прояви милосердя і співстраждання до знедолених людей. А у цьому, власне кажучи, і є справжнє призначення і справжня доблесть жінки-християнки.
“АМВОН”, Григорій Кордон
Взято
http://g-vik.narod.ru/2003/n18/03_18s8.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279451
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.09.2011
Осені нестримний і буремний вир,
Непроханого вітру, стоголосий вий
І шалений танець крапель-сліз дощу,
Бурхливий їх стукіт-тупіт в танго по склу....
Наганяє на мене дику пристрасть
І якусь в душі непередбачену злість
Та гомін Ангела на моїм плечі,
Припинив в мені ці небезпечні смерчі.
"Нехай танцюють краплі дощів по склу
І чується завивання звіровітру,
Я тебе в холодну днину захищу,
Тепло в твоє незбагненне серце впущу.
Я сам вітром від щастя та й засвищу,
Тебе прощу, долю знайти допоможу,
В полум’ї любові життя зігрію,
Невже ти не віриш? А я в казки вірю.
Ти теж повір у казку і у чудо,
І здійсниться твоя мрія й щастя буде,
Я знайду тобі твого "Андріана"
Й зникне з душі, мов з небес грозова хмара".
СВЯТИЙ АДРІАН І НАТАЛІЯ
Святі Адріан і Наталія, проживши в подружжі лише рік, прославилися за часів правління Максиміана в Никодимії Вифанійській. Цей імператор, ревний переслідувач християн, обіцяв нагороди тим, хто вистежуватиме таємних християн та видаватиме їх владі. Появилося багато донощиків. Одного разу в печері поблизу Никодимії за доносом було схоплено 23 християн, Адріан був їх суддею . Мученицька смерть відважних свідків Христа мала радикальний вплив на нього, Адріан навернувся і відверто заявив про це. Відповідно був схоплений. Один із слуг Адріана доніс Наталії, що її чоловіка запроторили до в'язниці. Наталія злякалась, але дізнавшись, що Адріан страждає за Христа, зраділа, бо також була таємною християнкою. Вона поспішила до в'язниці, щоби підбадьорити чоловіка.
Кілька днів схоплених християн мучили у в'язниці, особливо жорстоко поводилися з Адріаном, намагаючись схилити його до ідолопоклонства. «Пожалій себе, приклич наших богів», - умовляв його Максиміан. «Нехай боги твої скажуть мені своїми вустами, що вони мені дадуть, коли поклонюсь їм, а якщо вони не можуть говорити, то для чого їм поклонятись?» - відповідав Адріан. В цей час Наталія своїми молитвами та діями як могла підтримувала його. Мученикам почали ковадлом відбивати руки і ноги, після чого тіла хотіли спалити в печі. Та раптом почалась гроза і пішов сильний дощ. Слуги розбіглись, а деякі були вбиті блискавкою. Наталія ж взяла руку Адріана і зберігала її у своєму домі. Дізнавшись, що начальник імператорської армії хоче одружитись з нею, вона сховалась у Візантії. Тут їй уві сні з'явився Адріан і сказав, що вона скоро упокоїться в Бозі. І дійсно, св. Наталія невдовзі померла.
Мощі св. Адріана зберігаються в Римі, в храмі, зведеному на його честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2011
Осенняя ночь холодна,
Спят подушки-облака,
Луна Солнцу , сестра родна,
Смотрится в окна-глаза,
Не там ли прячеться тайна?
Не катится ли слеза?
Может и от счастья она,
А не горькая стезя.
Тайну ту знают небеса,
Откроется она вам
И снимется с глаз завеса...
Вот уже свет проник к нам.
Россыпь брыллиантовых звёзд
Укрыла весь небосвод,
Луна приступила всерьёз,
Осветился тайный ход.
Тайну что за печатями,
Сорвала она с окна,
Где с тобой так отчаянно
Целуемся у одра.
Ночь, любовью окроплена
И страстью заведена,
Сброшена с тайны пелена,
Что за окнами была.
Ну, а у нас до рассвета,
Будет на одре борьба,
Луна в окна ярко светит,
Чтоб видней была война.
Со сладким проникновеньем,
С оргазмом, с исступленьем,
Со вкусом мёда на губах,
С духом амбры на телах.
*******
(Увеличьте картинку)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278725
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 05.09.2011
Ми не бачилися два роки,
Та все ж люблю тебе я поки,
Свої думки в твої вплітаю,
До серця твого я влітаю.
Хочу забути образ твій,
Десь в глибині душі, ти мій...
Протиріччя обіймають
І до розуму сягають.
Та не можу я ось так, як ти,
Від себе самої й утікти...
Ще леліють мої почуття
І не мають вони каяття.
Й не знають провини вони,
Тільки в пам’яті моїй ти
І ночі любовні в імлі
Та від поцілунків сліди.
А ще і щем, і туга тіла,
Порожнеча на вуста сіла,
Янголи кохання злетіли,
Забули про Амура стріли.
Скажи, що між нами не так,
Невже тридцять років, це так,
Життя нашого пустий зміст?
Ні, я чую полум'я тріск,
Від любові у серці твоїм,
Я говорю про вогонь той всім,
Можливо й ти зберегти зумів,
Дух своїх, неземних почуттів.
На протязі двох цих років,
Я бачила багато снів:
Ми разом і не треба слів,
Де лине до нас, щастя спів.
*******
У слухавці чую подих твій,
Кожного дня, декілька з вуст слів:
Як справи? Як цей день прожила?
Ні, я живу і любов ще жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2011
Над рікою світить серп,
Золотиться старий сквер,
Чеше вітер коси верб,
В самотині дуб завмер.
Там де сріблиться пагорб,
Зажурився старий граб,
Вмить він ,зовсім голим став,
Бо вітер одяг зірвав.
В красі цих осінніх фарб,
Ти мене цілунком зваб,
Візьми з вуст любові скарб,
Ніжно, не люблю нахаб.
Пристрасті віжки ослаб,
До гріха мене не квап,
Не спустошуй і не граб,
Дощик з неба кап, кап, кап...
Ніхто його і не звав,
Стукає, як барабан...
На небі грози тягар,
Війна блискавок між хмар.
Часу під дощем не гай
Та додому повертай,
Втечем скоріш ми у рай,
Пристрасть лине поза край.
Погасим той її шквал
І безсоромний запал...
Скільки б ти знов не стогнав
Та підкатується вал...
За вікном періщить дощ
І на всю міць... ну то й що ж,
Ми млієм від тіл пахощ
Й любові прянощ, ото ж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2011
Я встала ранком, сонце в очі світить,
Проміння грає, любов"ю сліпить,
Стікають шовком останні дні літа,
Земля щаслива і обігріта.
Метеликом порхає вітер між трав,
Дощ ще тепло літа з душі не вкрав,
Тільки трохи з нічев"я пожартував,
Мелодію осені проспівав.
Скоро знов вона сумна, проллє із хмар,
Надихне серце на печаль і жаль
За співанкою про любов, солов"я,
За світанком, де пила росу я.
Де ходили в травах я і ти босі,
Де кохалися в п"янких покосах
В обіймах голі та простоволосі,
Де літали з тобою в небесах.
Прийде жаль за тою безтурботністю,
За якоюсь серця безмовністю,
За розумінням днів і ночей без слів,
За його пристрасті гучний порив.
Мені вже цих останніх днів дуже жаль,
Змахне крилом осіння пектораль,
Накриє нас дощів холодних прірва,
І засніжить зима- стара діва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277751
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.08.2011
Рыжими веснушками укрыта листва,
На опушке леса, семейство боровика,
Манит грибников оно в свой шляпный салон,
Каждому по шляпе подарит их грибной Бог...
Лишь только не рвите корни милых грибов,
Режьте ножки нежно и чуть выше, над землёй,
Складывайте их в лукошки не торопясь,
На зиму про запас...поедите дома в сласть.
Смотрит раскосым взглядом рыжая лиса,
Под еловую ветку, где заячья нора,
Выжидает хитрая бестия... и зря,
Нету дома зайчонка, ускакал он с утра.
За кустами пролягла волчья путь-тропа,
За лисой наблюдают голубые глаза...
Серый волк, голоден и совсем одинок,
Бедолага, удобной минуты, очень ждёт,
Сейчас за сытный обед здесь будет борьба,
Не на жизнь, а на смерть...вот такие брат дела...
У лесных жильцов вот нелёгкая судьба,
Кто кого... держись красавица... я за тебя!
Выстроились рядочкам в лесу грибочки,
Просятся их шляпки в баночки и у бочки...,
Тихая охота у нас с вами, друзья,
Не дышите и не спугните боровика!
Грибы любят в лесу, тихую тишину,
Сами плывут в руки к хорошему грибнику,
Зовут его дальше в дебри и в темноту,
Открывают тайные сховы под мхом ему.
Не идите вы друзья, далеко туда,
Не то, как заманит лес под свои покрова,
Где дикого зверья вьёться тропка тропа
И где за жизнь идёт, очень жёсткая борьба.
Лучше свежим воздухом в нём подышите,
Нарвите цветов, наберитесь на зиму сил,
А потом, домой уж скорей поспешите...
Чтоб не слышать, как волк на луну в небе завыл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277658
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 29.08.2011
Притулюсь до тебе, обплету волоссям,
Закую ланцюгами любовними,
Ти прости за неволю, так довелося
Й більш не до сліз, ночами безсонними.
Впущу до душі та відкритого серця,
Нехай воно в тій пристрасті заб"ється,
Гулко і нестримно, тільки навзаємно,
До роси на шкірі й досить шалено.
Перлами вкрию твоє змужніле тіло,
А вуста вишневі, обпалю вогнем,
Щоб у середині запалахкотіло
Й спав із душі самотності дикий щем.
Розберу по клітинам та по атомам
Твої думки,... сплету з них нові клубки,
Для адсорбції, Божим ангелам віддам,
Щоб довго й безтямно мене ти кохав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276806
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.08.2011
Україно моя, синьооких озер сторона,
Жовтокосих ланів, карооких садів, неперевершена краса,
А зелень трав, лісів і долин милує ока зір
І неба, твого блакить, чистіша від сльози-роси Зорі, ти повір.
Шовкові поля...й пісня солов"я, лине над краєм,
Любов"ю омита рідна земля, що зветься чарівним дивокраєм,
Червоні кетяги калини, немов намистини
Й рута- м"ята, прикрашають українську садибу біля хатини.
Оксамитові спориші, холодять ноги босі
Й вітри завивають у степах і на покосах, буйні, стоголосі,
Сміються наші любі діти милі та курносі,
Нас зігріва, золоті соняхи і жита, і волошки в колоссях.
О, Україно, чумацьких шляхів твоя сивина
По пагорбам і міжгір"ям між хвиль морів, між крутих століть пролягла
Й кров"ю змочена козацькою колись була вона
За незалежність і щоб була вільною наша українська земля.
Україно, ти, батьківщина, зореока моя,
Я сьогодні піднімаю келих червоного і хмільного вина
За Незалежність від країн -узурпаторів сповна,
За мрію козаків, щоб ти була щаслива й духом і міццю росла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276785
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2011
Вітер, грайливо заглядає під вії,
Обіймає за стан, як він уміє,
Куйовдить моє, неслухняне волосся,
Без надії. Чи мені так здалося?
Пестить поцілунками змарніле тіло...
А воно затремтіло й забриніло,
Як для гострих стріл, натягнута тятива,
Чи немов та, скрипкова дзвінка струна.
Спокушає гріховодець мене на гріх
Та від нього є у мене оберіг,
Крикне тричі півень йому на його слід
І здійметься вітер від мене у біг.
Та я не хочу, щоб втікав цей коханець,
Можливо він брехун і самозванець,
Але ж такий милий і ніжний зухвалець,
Що нехай уже цілує ,поганець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2011
Співають ще цикади у траві,
Збирають зерно жайвори по стерні,
Яблуками й медом пахне в ці дні
Й дощом, що гуляє нестепно в серпні.
А ще полином і васильками
Та чорнобривцями і майорами,
Маком, чебрицем, м"ятою, вівсом,
Житом, пшеницею й медовим квасом.
Тричі приходить свято до нас, Спас,
Заготовляєм ми врожай про запас,
А ще, це прощання з літом у нас,
Останній вальс...хтось плаче, граючи джаз.
Терпкий туман плине над полями
Й пливуть у небі хмарки, вітром гнані...
Курличуть журавлі сумні пісні,
Збираються летіти в чужі краї.
Прощай літо, прощай моє любе,
Колись ми стрінемось, знов приголублю...
Я запах твій сьогодні вбираю,
Останні дні цілую й обіймаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275742
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.08.2011
Лето. Август.Зеленью пышет сад,
В блёстках дождя играет его наряд,
С красными яблоками на ветвях,
С жёлтыми грушами, что под ним лежат.
Под пенье птичьих трелей - серенад,
С привкусом сладкого мёда на губах,
Средь высоких и дурмянящих трав,
Мы с тобой улетим у рай или в ад.
Под ликующий в небе звездопад,
Растворимся в росе мигдально-тёрпкой,
Словно огнём, чертог любви объят,
Мы в атаке, забавляемся игрой.
Утолим безудержную страсть в сласть,
Под присмотром Месяца молодого,
Нам бы в этой пропасти не пропасть,
Жаждет душа тела обновлённого.
*******
Где-то осень трепещет средь ветров,
Распустив шелковистые волосы,
Слышен нам её буреломный стон
И шурхот листвы, охрипшим голосом.
Холод осени совсем не страшен,
Зной лета мы возьмём с собой горящий,
Забудем тогда о страданиях,
Тоску её прогоним в объятиях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275585
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.08.2011
Незалежності України сповнилося уже, як 20 літ,
Заплаканими очима дивиться вона на цей світ,
Бо залежною Україна від Росії ще більш стала,
Газове питання в цій справі вирішальним постало.
Залежна наша Україна від Америки й Європи
Диктують умови, як нам, українцям жити, хлопи,
Скільки гривнів за комуналку та ще й квартиру платити,
Скільки років всім нам до тої пенсії ще робити.
У нашій країні повний безлад і бардак. Невже, не так?
Зарплату по декілька місяців не платять і мовчать,
"Геть з роботи!"- Якщо правду комусь ти ненароком сказав
І затягають по судам, забудеш, як тебе, і звать.
Лікарям-плати, вчителям-плати, міліції -грошей дай,
Всі чекають на мзду, хоч хату і обійстя продавай...
Ростуть статки від "прихватизованих" земель багатіїв,
Тануть гаманці від цін пенсіонерів і трударів.
Але не всі у нас такі мордовороти і хижаки,
Є люди світлі й серця їх повні любові й доброти,
Вирощують хліб і ще й до хліба, добувають вугілля,
Будують дороги, розвивають таланти у співах.
Десь там, на Дніпровських київських кручах, де Дніпра водограй,
Посадили на честь Незалежності, калиновий гай,
Палахкотять калинові кетяги червоною кров"ю,
Нагадуючи про боротьбу за свободу і волю.
Україно моя, мій рідний край! Прийшла знов пора, повстань!
Зроби свій демократичний вибір та вийди на Майдан,
Покажи свій козацький сильний дух! Ух! Поклади всьому край,
Стань вільною й незалежною серед світових держав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275397
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.08.2011
Зацвели хризантемы в саду,
Зашумела листва листопадом,
Осень запела серенаду,
Прощаясь с летним жарким закатом.
Разлилась по лесам акварель,
Словно страсть июльских знойных ночей,
Птицы спели последнюю трель,
Собирая в небесах ряд ключей.
Чтоб лететь в далёкие края,
На рассвете в безоблачном небе,
Где ждёт их богатая земля
И где не нужно думать о хлебе.
Весной, когда расстают снега
И солнце согреет теплом поля,
Зеленью укроются леса,
Вернутся птичьи странники тогда.
Ну, а сейчас: сбор урожая
И дождей расхабистая стая,
И глоток вина из бокала,
Ждут нас за вуалью из тумана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274789
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 12.08.2011