| Сторінки (6/592): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Замерзаю у цьому місті
без Тебе
Безпричинні сльози
приходять у гості
непрохано
пАдуть скляними
горохами
в мОї жмені
Подумай про мене!
Згадай про мене!
У серці два неба
І... твої очі зелені
Згадай про мене...
Подумай про мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2011
Крокую
Обходжу це місто
магічними колами
гУблю слово "нІколи"
викрешую слово "ми"
ліхтарі видаються
іконами
у цьому безмежжі
бетонному
від цих кАм"яниць
не чекати спокою
я рятую себе
в місті цьому
Кроками
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2011
Зірками впираєш у мій небокрай,
Елеєм цілунків – у руки і губи,
Малюємо разом незбагнений Рай –
Лю-блю... лю-би-ти-му... Лю-биш?..
Я простеляю собою шляхи,
Викрешую іскри, щоб темно не бУло,
ОднОму Тобі дозволю пройти
Городами снів і реальністю вулиць,
ОднОму Тобі відкриваю світи
НагОї моєї безстрашності стегон...
Ь...
Водою не згасиш наш смолоскип!
Одному Тобі Моє Зоряне Небо...
Думки, що втрачаю потиск руки,
А*ле ж, у серці – весь Всесвіт - Люби
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2011
Моя прабабця знахарювала. І частенько, з моїх спогадів та снів виринають пучечки трав під стріхою та їх неймовірний запах, коли бабця заливала їх окропом. Не раз дихала ароматною парою над банячком з настояними травами. Допомагало від кашлю горла та дитячих шмарклів...
Ех, бабцю... Як би мені нині згодився якийсь кухлик з твоїм цілющим відваром! Аби розчинити в Твоєму літеплі свої тривоги, сумніви та гіркоту дивного болю у ділянці серця.
Ех, бабцю...
Гортаю Твій старенький зшиток, перебираю пучками пальців різнотрав”я у полотняних мішечках, та ніц не знаходжу для себе... Чого то так, бабцю, можеш допомогти іншому – одразу вихоплюєш все, що треба , вкидаєш у мищинку для настою, мазі чи відвару - та не годен помогти сам собі...
Де той заповітний рецепт для спокою душі? Які трави туди входять? Чим залити? Бабцю! Дай знати! Ти ж у мене така мудра! Видко нема такого... Так, бабцю? Що? Щоти кажеш? Вигадати самій? Та не є у мене зара тої сили, що була у тебе, тої мудрості та жіночності, аби створити Таке...
З оповідок, ти їздила за пару сотень кілометрів щотижня, аби просто скупати в травах своїх онучків. А я що? Що годна зробити, коли чуюся безпомічною, немов одиноке деревце серед відкритого поля, бабцю...
Кажеш, що то деревце є чи не найсильнішим у сім світі? Хочу відчути то в собі, бабцю. Знаю, що все саме так та, певне, віри бракне при супротиві цілому світові. Розумієш, бабцю? Знаю, що розумієш, як не розуміти, коли звідала неабияке життя з усіма його перипетіями?..
Так, бабцю. Та певне, що Любов... Через віщо іще? Приймаєш в себе Любов, будь готовий до того, що Всесвіт перевірятиме Тебе на гідність тому дарунку. Як Ісус, бабцю, так? Страждав... Але ж любив...
Дякую Тобі, бабцю...
Впишу у Твого зошита свого рецепта, десь наприкінці. Це буде нашою з Тобою таємницею. Люблю Тебе, бабцю...
Рецепт: Дев”ятисил
Чебрець
Безсмертник
Материнка
Звіробій
Ромашка
Іван-чай
Рум”янок
Липовий цвіт
Сон-трава
У рівних частинах
Залити окропом та варити, помішуючи зо три хвилини. Думати в той час про зелень Його очей та твердість думки, про сплетіння пальців, наче душ та дивну тугу під серцем в очікуванні, про промовистий сміх та непристойну ніжність, про міцні обійми вночі та спільне майбутнє, про скрип череса під дихання та купу вишиванок, про янголяті сни своїх дітей та влені відчуття, що перехоплюють подих...
Доки помішуєш – стає легше, повірте!
Основне, відкинути сумніви, простягнути руку, відкрити серце та впустити Любов у себе.
Далі йдеш увечері до потоку (на крайній випадок до ванної) запалюєш свічку, мастиш себе медом знизу-вверх та змиваєшся тотим відваром зверху-вниз.
Спокійно засинаєш, помолившись.
Прокидаєшся вдосвіта, посміхаєшся новому дню і радієш тому розумінню, що ти – Живеш!!!
„Привіт!” – шепочеш тихенько коханому, де б він не був...
І чуєш у відповідь :”Привіт...”, де б ти не була.
Це і є – рецепт Щастя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236755
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.01.2011
ІдУчи із місяцем на нитці
І босими ногами ступати у вогонь...
/Ось гудзик відлетів в задертій вверх спідничці
І літо в голову далО теплом твоЇх долонь!..
Я перед тобою така раптово-гола,
хоча й одіта у тисячі одеж.../
В твоЇх очАх зчитаю свОю Долю,
Лиш дИханням своЇм мені належ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2011
Я - вигин стегна
у вологості ночі;
Я - дике, щемливе
"так тебе хочу..."
Я - твОї гори,
спрагла земля.
Я - вже нічИя,
але ще не твоЯ.
Я - стоназвана і
Безіменна...
Я - врешті-решт,
просто Я!
Незбагненно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2010
Я - перевтілене втомлене
мамине серце,
з народження збОлене,
з попсУтими клапаними
та гіпертрофією лівого шлуночка.
Я - батькова хвора печінка,
легені і генетичний цукровий діабет,
історія про якусь іншу жінку,
та й - взагалі,
препоганий імунітет.
Я - нестабільність молодшого брата,
в скреготінні молочних зубів,
кахикання, асфексія при народженні,
Карантин... Третя палата...
Я - часом, волію померти
замість того, чим зараз я є...
розриваю нового конверта
з новим діагнозом -
Моє / не моє?
РегОчу!
Істерично посміююсь.
Та живу
і
, нарешті,
кармічно зцілююсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2010
Білозубо всміхається зорями ніч,
Крилом невідомим волосся торкає...
ПрислухАюсь до себе - не знаю в чім річ,
Обертаюсь - нікого... ЧогО ж ти чекаєш?..
*********
Серед людей, очей, знамен,
Серед хаОсу та думок неспішних,
Серед сотні тисяч забутих імен -
Надихає твоЯ усмішка...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2010
Стихійно малюю душею.
ЛистОпад - січень - Вічність...
Оселя моЯ зелена під стелю:
Волію за дня спланувати цю нічність -
Одежу вчорашню скидаю до долу...
Спочатку, чомусь, було СЛОВО.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2010
Вранішня вулиця - сонна, невмита, закутана у туман та ледь торкнута Сонцем...
Ти подзвонив о шостій. Мобільний з ночі на "беззвучно". Я ще спала. Та чогось прокинулася, аби прочитати сповнену розпачем смс:"Спиш... Прикро... Так важко"
Бігти! Бігти!!!! Бігти та несамовито кричати. Бігти крізь важке повітря, яким не можливо дихати. Бігти, розштовхуючи натовпи своїх божевільних нав"язливих думок, що не дають жити, рухатися і, навіть, вмерти... Не дадуть...
Нема жалості. Не-ма-є! Розтратила всю. На себе, мабуть. Не годна тебе жаліти. Та й не можна тебе жаліти. Ні в якому разі! Просто обіймаю тебе і молю Бога, аби хоч моя присутність стала тобі порадою. Не слова, не рухи, не думки, а мої чуття, що тонкими променями-струнами виходять з усіх семи моїх чар. І те, що витенькує моє серце на ткацькому верстаті нутра най стане тобі рятунком. Може не зовсім таким, як ти собі думаєш, хочеш, чи чекаєш, але справжнім рятунком. Я вірю...
Я сиджу високо на даху і вдихаю наповну цей ранок. Чую тебе... Знаєш, навіть, на мить, стаю тобою... Ні! Не подумай! Я не кинуся! Просто хочеться ввібрати цю дивовижу в себе, аби наступного разу, при зустрічі, висипати тобі за пазуху цілу пригорщу Спокою, у вигляді Вранішньої Вулиці - сонної, невмитої, закутаної у туман та ледь торкнутої Сонцем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223407
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.11.2010
Я час - за пазуху!
На руки - рукавиці!
І бігтиму, як тільки можу
швидко!
Переганятиму годинникові шпиці!
Вперед! Убік!
Петлятиму, як дика...
зашпораюся об...
ВпадУ, розсиплю миті,
як горіхи
І довго їх збиратиму
Назад
У пазуху,
щоб донести тобі
у хвилю ту, в яку чекати,
ніби перестанеш,
РозвЕрнешся спинОю,
аби додому йти...
Та раптом
ОбернЕшся,
усмІхнешся у вуса
І закружляєш
Несамовито-щиро!..
Сміюсь Розхристана
У ТвОму Капелюсі
Твоя Руса
Ще довго люди
збиратимуть
у тому місці
мої горіхи щастя...)))))))))))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
Ніч рибою заковтуватиме
Вічність,
Як на гачку, ми на безбережжі
Божевілля.
Мов Сонце я, на тебе, вилию
Всю ніжність...
А ти, як Вітер, викохуєш
І ввільниш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
Ти зранку,
Самотужки,
народив Цей День.
Спеленав печаллю,
зітканою сонним серцем,
наспівав неспіваних пісень,
домалював деталі
у світанку
пензликом Любові,
барвою тугИ
і зеленню здивованих
своЇх очей...
Затамувавши подих,
в дарунок Світу,
Сонце підштовхнув
зі звуками душі
сопІлками тонкими,
Чим, чиїсь губи надихнув
всміхнутися впівсили...
У відповідь тобі,
під надвечір"я,
народжуватиму Дощ:
сльози щастя на шклі,
хмар фіолетове ганчір"я
і вмитість всіх
Франківських площ...
Тобі...
Для того щоб
знову ти вдихнути міг,
переступаючи поріг
між Гранями
Себе...
Люби і Мрій!
Щоб завтра знову
засвітилось Сонце...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2010
Ти заспівуєш
Я намагаюсь жити
Відчути тебе
Прийняти, як Господа
І народити Сонце
------------
Обійматимеш
Минуле і майбутнє
Я люблю тебе
У теперішній миті
Дозволь бути собою
------------
Вітер колише
Свободу і залежність
Разом в колисці
Закайданені крила
Але вчаться літати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2010
Знаєш, коло тебе,
Я забуваю про числа,
перестаю складати докУпи
прості, по суті, доданки,
вони ж бо на суму
не вплинуть кроками своїми...
Знаєш, коло тебе,
я закидаю підручники
з вищої математики
на шафу - нехай припадають пилом,
бо навіщо мені все те,
про що ти, точно, краще знаєш?..
Знаєш, коло тебе,
я втрачаю лік часу,
не зазираюсь на циферблати,
бо зроду не мала годинника,
та й пощо обмежувати себе
тихим скрапуванням хвилин у Вічність?..
Знаєш, коло тебе,
я перестаю рахувати
зіркИ, втрачені можливості та свОїх дітей,
задумуюсь лишень про те, що Любов
рідко заводить дружбу з цифрами
і усіляким непотрібом, що знищує душі...
Знаєш, коло тебе,
час не має значення,
він просто Є і вражає своЄю творчістю,
ти обіймаєш і цілуєш мене незлічну кількість разів,
а я... все те саме і, як в дитинстві,+Нескінченність...
Коло тебе, знаєш?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2010
Спи...
Забувай всі слова,
що проходили повз
в цьому дні.
Засинай, закриваючи очі
на безодні хвилин
в пеленІ.
Притуляй до рамен
руки схрещені
й зоряні сни.
Поцілуй у плече
після губ та грудей
і...
Засни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2010
Серед переспівів гір,
Серед перетину вір,
Серед Космосу й зір
Я обираю Тебе!
По серцю твоєму ходити,
Руками твоїми блудити,
Мрії спільні родити
Я обираю Тебе!
ВиграЮ у життєвім двобої,
Потрохи стаЮчи собою,
У дивній тиші й покОї
Я обираю Тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2010
РозхрИстане наметАло з листя,
Гола шия, калинОве намисто,
Така золотаво-волога мрія
Білі руки в туманах гріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2010
Не чути-
Лишень відчувати,
від крику німого
ноги, мов з вати...
Сидіти! Триматись! Стояти!!!
Не вИстояти
від слова "Літати"...
З дАху стрибати -
Навчитися
Чути
і
Відчувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2010
У гОрах темніє
Раптово
Різкішають тіні
І гостряться скелі,
Неначе твій настрій
в насуплених брОвах
Змінився
Й стріляє по мЕні
дрібною шрапнеллю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2010
Запахом з весільних коровАїв
І з "дежавю" цілунків на порозі
Мене повільно ти собою краєш,
Щоб залишити, як колись, на півдорозі...
А я - корюся під нападом бажання,
Тремчу від страху, що тебе я втрачу,
З одежею прощаючись безжально,
СтенУ співаючи і тішучися плачу...
Ти ж чересом і чреслами своЇми
ПечАті ставиш по менІ могучі!
То мало чи багато?.. МоЇ думки німіють...
Але ж, незмінно, як колись, "реве ревучий"?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2010
Я люблю тебе, коли ти вночі повертаєш ключ в замку, заходиш до хати і не переймаючись тим, що хтось спить шурхотиш на кухні. Але ж ти ПРИЙШОВ!
Я люблю тебе, коли ти дивишся на мене з очей наших дітей, особливо доньчинних, бо мають схожий відтінок на твій, та ще не несуть в собі того печального суму, в який я колись закохалася. Але ж він оселяється там з роками...
Я люблю тебе, коли істерично клацаю смсами в твоєму телефоні, вишуковуючи компромат і зламую твої паролі, щоб довести собі, що я таки права у своїх підозрах. Але дійсно роблю це все з дивною дикою любов"ю, знаючи, що неправа і все це фігня насправді!)
Я люблю тебе, коли ти хочеш показати, як сильно байдужий до мене, коли кажеш, що я спотворила тебе. Але ж я слухаю не твої слова, а вібрації твого серця...
Я люблю тебе, коли ти робиш вигляд, ніби мене не існує, ніби не було в твоєму житті останніх 10 років. Але ж вони були!
Я люблю тебе, коли ти бавишся з малими і вперто не хочеш іти з хати, аби залишатися поруч з ними і бачити як вони виростатимуть. Але я так хочу ще одну дитину від тебе!
Я люблю тебе, коли ти спиш поруч, намагаючись не торкатися до мене, міцно стискаєш у сні зуби, нервуючи і, хочеш-не хочеш, приймаєш мене , коло себе такою, якою я є зараз. Але я, попри все, чомусь починаю відчувати твою любов до себе...
Я люблю тебе, коли ти повертаєшся до себе, посміхаєшся і...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215583
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2010
Осінь заплуталась у твОїх вУсах
Молочним запахом і неприродньо-синім небом.
ТвоЇ думки вгадати нині не беруся,
Бо Осінь, раптом, вигадує нОву потребу.
Потребу знищити усі зелені плями
З моЇх думок, із спогдів та мрій...
Я завмираю в позі Далай Лами.
А ти відчуй, немов Півбог - задій!
Злови раптово Вітер ти за пОлу,
Мене за руку витягни зі сну...
Посипле жовтим листям в дУшу і додОлу,
Любов моЮ ховаючи сумну...
Неначе Мавка вросту собою у дерев корУ
І знепритомнію... так, ніби вже виношую Дитя...
ВізьмЕш мене на руки і пІдеш на своЮ горУ,
Де я чекатиму, коли, навЕсні знов вернЕш мені Життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2010
Магія дИхання...
Чудотворство дотику тіл...
Диво створення нОвого світу...
Життя плюс кохання...
Душа спрямовує погляд в решітку.
Спогад. Вічність. Віра. Прорив!
Як будиночок з карт вибухає сім"я...
В епіцентрі вогню, наче я,
Як шахідка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2010
ДумкИ моЇ - ластівкИ
Відлітають у Вирій.
А Вирій за
слідАми пОтягів,
лісами, гОрами,
порОгами рік,
камінням та зОрями...
А Вирій там,
де ти сонно дрімаєш,
де ти пишеш піснІ,
де ти живеш і співаєш,
Бо Вирій просто
Там, де Ти є...
Бо Вирій, це коли
ти відпускаєш
свОїх птахів
назустріч моЇм.
Бо Вирій, коли
я тут, далеко від тебе,
теж їх приймаю.
Вирій там -
на перетині наших шляхів,
де в"ють гнізда
наші з тобою
крилаті думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2010
ТвоЯ безневинність
трикутниками
митей
обмежує
мОю
Свободу.
Я розберУся з цим
потім,
Якось,
по ходу
розвитку
геометричних
подій.
Я обираю пряму,
але іду не по ній,
а по паралельній
вісІ ординат,
Де прописані шифри
координат
параболи ударів
овального серця,
що належить Тобі
в момент
фінальної терції
Вибору
однієї відповіді
у Кінці.
Геометрично
Ти
ще
у
мені.
А по суті -
бУдеш тут зАвжди!
Геометрія ="дорівнює"= Правда?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2010
Прет-а-порте...
Осінь
бронює
вулиці,
парки,
порти.
Вибирає
на ринках
то се, то те -
вискладує в кошик.
В кав"ярнях
завждИ
замовить
лате,
А вдома
на ранок
мате
В калабасі...
Вічний пошук!
Ковбасить!!!
Дощить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2010
Місяць кОвзає оком зваблИвим
по тілу, що співатиме пісню за мить.
Ти поруч лежиш коршуном хтивим,
що вІзьме мене і кудись полетить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2010
Осіннім пОлиском каштанів
І запахом чуття сторіччь...
У нашім тілі кров повстане
Любови повна й протирічь.
Горіх погрижений білками
УпАде дОлі, коло ніг...
В однЕ посплІтані тілАми,
Хто з нас цю осінь переміг?
ЛапАє місяць за обцаси,
Знімає одіж, як король...
У нас, здається, мало часу,
Щоб вдало вжитися у роль.
Туманом схлипує світанок,
Траву прим"явши до грудей...
Холодні руки, як в русалок,
А серце - тепле, як в людей.
Пошило в дУрні Місяць Сонце -
Поклало світло на столі...
Думки, мов з льоду в ополонці
Прокинулись в лляній полІ.
Волосся світлі соломИнки
Губами тОркну на щоці...
Ще спиш? У диханні зупинка...
І щастя... в неба молоці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2010
Кохання плете павутину...
Таке собі макраме безневинне.
Нанизує крила на спИну.
Верету тче - то радість червону, то тугу синю...
*****
Розлінилося Сонце, як золотава муха,
Не сполОхає в пОлудень шум,
Тихий Вітер упівтОна дмуха...
Осінь малює сум...
*****
Дзвіночки ввімкнули розлуки:
Не сьогодні! Не сьогодні. Не сьогодні...
ЗалАмую римами свОї руки.
Слова загубились в безодні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2010
Аби розлюбити
Довелося колись закохатись...
Аби розлюбити,
Довелося любити, як всі...
Аби розлюбити
В Небі двом прописатись...
Аби розлюбити
Перестати писати віршІ.
Аби розлюбити -
Когось у любові зачати,
Аби розлюбити -
На дорозі одній, але різні шляхи,
Аби розлюбити -
Плакати, рвати, кричати!...
Аби розлюбити -
Полюбити себе і... пітИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2010
Прозоре скло,
що заляпане брудом,
Показує світ
не в рожевому кольорі.
А я, стоячИ
Коло нього на сходах,
ДИвлюсь крізь себе
між поверхами.
На вулиці холодно.
Осінь милується
з вітром
у жовтому одязі.
А в мОїх очАх
усе ще зелене;
Весною пройняте
і спокоєм небо.
Стукіт слідів
на порепаних сходах
глушить музику
моЄї душі...
ТвОї руки
вириваються з мрії
мене обіймаючи
і радіючи цьому.
Посмішка синьо
очима грається
і перекидує
кУльками суму.
У мріях
руки
пірнули в волосся,
пригорнули до тіла,
вигнули стан.
Губи з болем
прискіпли до мОїх
з такою любов"ю,
що здається - назАвжди.
Стугін крові
у скронях, у серці
з"єднався в один...
Та й нас вже не двоє.
Це в мріях...
А насправді?
Після раптового щастя
миттєвого дотику
Руки утІкли,
посмішка зникла,
блакитно манячи
за собою погляди...
Лише в Очаїх
залишилася Мрія,
що зв"язала навІки
наші долі
у синьо-зелений вузлик...
жовтень 1996р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2010
Здесь после дождей
тихо пахнет полынью,
вместо такого родного
мне чебреца.
Лето уходит под
тягучую песню волынью,
Троеточье ставя
вместо банальностей
золотого кольца...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210182
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.09.2010
Чуже повітря
в зовсім чужі запахИ...
Я зникаю поволі...
Розчиняюся в Сонці і Воді...
Розповсюджую спогади
мОлючись Небу вітрами.
На ногах мОїх твОї вібрами,
що на цьому піску
залишають твОї сліди...
Я тут сама, незважаючи
на...
Крізь відстань
піймай мОю руку й
ВЕДИ!
Крізь час
дочекайся мене...
Долюби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2010
Ти входиш у мене без посередників, тобто без пальців.
І, знаєш, таке, чомусь, збуджує понад усе!
БАйдуже, що я рОблю в цю мить:читаю Павича, вишиваю на п"яльцях,
Чи п"ю малими ковтками каву "гляссе".
Бо, коли, нарешті, крізь перепони думок ти таки входиш,
Я відкладаю на бік закономірні : читати, вишивати,чи пити
І зачинаю співати усім свОїм тілом:"Що ти...хочеш?", "Що ж ти...робиш?"
Бажаючи чути у відповідь твОго тіла :"Я... просто.... так хочу жити!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2010
Коли небо грає серенади краплинами дощу над нашими тілами...
Коли гумка з клаптика тканини, що прикриває... сповзає дещо вниз...
Коли Ти тим, що покидаєш мене у дивні миті, щоразу знов доводячи мене до сказу...
Коли Твоя волога потрапляє на мОю шкіру, раптово викликає невимовну тугу...
Коли, опісля, у свідомість вибухає якесь таке земне фізичне щастя...
Тоді я , прокидаючись, обов"язково молюся до Бога, що нині я прокинулась з Тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2010
Буває дивно...
Буває дико...
Я зраджую тобі
з голосом чужого
і з переборами
гітарних струн.
В картинах, звуках
і кольорових тембрах
Позберігалися все ж
всі НАШІ темпи.
Холодно,
бо бракує твОїх обіймів,
бо бракує слів,
що сказані руками.
Наші мови Любові
схоже лунають...
Я люблЮ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2010
"янки гоу хом"-
написано на стіні бетонній
вона витягла з сумки лом
і всміхнулась собаці бездомній
била важко й нестримановільно
по гранітних плитах цвинтаря
-агов, всі хто живе мобільно!!!
я ненавиджу свого лікаря!!!!
краще маритись у підвалі
краще так непомітно з"їхати з рейок
ніж півліта безнадійно чекати
зміну в серці рятуючих батарейок
- Вона навпроти,
У кріслі зі шкірзамінника,
ДумкИ, як дрОти.
Віброрежим в моєму мобільнику..
50 хвилин її сповіді,
10 хвилин мого відпочинку,
На день буває по сім оповідей!
Але що мені до твоїх вчинків?!
Я міняю так звично тобі батарейки,
Вставляю лишні акумулятори.
Навколо „позитивісти”, „веди”, системи „Рейки”,
Антидепресанти та біостимулятори.
Я сама б, часом, малювала би графіті
На стіні своїй, тій, що з п”ятого боку хати...
А натомість – історії хворіб, дикі графіки,
І обмеженість білим халатом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2010
Я маскуюсь.
Тебе зачіпають
ще не написані мною рядки.
Я і гадки не маю,
що з тим робити!
Які такі дивні зв"язки
ще доведеться творити?
Посплітатися пАльцями,
тілАми, генами,
молИтвами, кнИгами
і одкровеннями?
Лягати у ліжко поруч
у різних Галактиках...
Біг по колу!
Вічна статика!
По одномУ
я вбиваю
своЇх олов"яних солдатиків.
(У мене їх цІла коробка,
на горищі,
залишилась з дитинства,
коли ще я бУла хлопчиком...)
А зараз я ХТО, впринципі?
Сплетіння слів, думок
і принципів?
Стандартний набір всяких функцій:
"нагодуй", "посміхнись", "віддайся"
- З якого місця Вам брати пункцію?
Чуєш, Я! Не бійсь!
Розганяйся!!!
Рятуй сотні душ
від депресій і дисоціацій,
Вкладай себе і усе
в тисячі акцій.
Роздягайся!
І відчуй увесь цей світ на повну...
Колись же ж, нарешті, тебе наповнять?
З любов"ю
Любов"ю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2010
- Я забуваю всі пісні, що вчора вітер нашептав, коли навмисне заблукала.
- Так, ніби я, зовсІм одна, душа-вишИванка в запасці гір.
- Бог чистить ніч від хмар, щоб зорі вилились в моЇ здивовані зіниці.
- Чим запечатати твоЇ уста, щоб ти зумів мене серед усіх відчути і змінити?
- Ти, раз у раз, запитуєш чомусь, чи ти в мені...
- Я кажу "Так", бо хто ще зможе ТАК тебе приймити? ГлибОко й щиро?
- Твоя вишИванка в душі під чересом з тих самих гір, що і моЯ запаска...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2010
СвОї емоції
випускаєш
у світ,
обмежуючи їх
латексом презервативів.
Що ж ти
ховаєш/шукаєш?!
- Любові ліміт -
Ніде неописаний гріх
Пустку в твоєму серці вивів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2010
Боже, часами не відаю, як звертатися до Тебе. Та й байдуже мені до того, бо просто знаю - Ти є. Ти живеш у різних хатах, відкликаєшся на сотні Імен, робиш чудеса - від найдрібніших до таких, від яких дух перехоплює. Ти твориш світи, Ти вдихаєш життя у наші душі.
Я стою сьогодні у одному з Твоїх храмів, зведеному людськими руками в твою честь. І я знаю, що Ти є тут. Я вдихаю запах Твого дому, як запах бабусиної комори. Він чужий мені, бо то Твій запах. Я не знаю, як поводити себе в Твоїй оселі - чи ставати на коліна, чи страждати, чи співати, чи запинатися хустинкою, та й , взагалі, чи маю право ступати сюди своєю ногою. Тож стою і вдихаю просто повітря, яке є лише в цьому місці. Вдихаю і благаю Тебе, аби з кожним подихом очистив мої думки від сумнівів, від нальоту чужих переконань, щоб Вибір, який я ВЖЕ зробила в собі став яснішим та виднішим.
Ти є моїм вибором, Боже.
Не знаю чи то потрібно Тобі, та хочу своє Життя, в якому Радітиму, Любитиму, Даватиму було Твоїм усвідомлено. Знаю, що й так, від самого мого народження, належу Тобі, та зараз відчуваю, що доросла моя душа до розуміння Тебе. До того, що годна впустити Тебе у себе і тим самим змінити своє Життя.
Я не збираюсь страждати, бо для чого Тобі того? Не буду ставати відлюдником, бо навіщо Тобі оселятися тоді в моєму одинокому серці? Не острижуся і не одягну одежі монаші, бо таких є багато у Тебе. Не читатиму денно і нічно молитовники, бо мої молитви інакші. Бо молюся собою, бо славлю Тебе, Боже, кожним своїм днем, кожною думкою і дією. Бо дарую Тобі своїх дітей, яких народжую в Щасті. Бо мої молитви полягають в Любові! В Любові, яку Ти віки тому вклав в мене, чекаючи поки моя душа виросте і, нарешті, прийме той дарунок, перероджуючись з життя в життя, з людини в людину, набираючись мудрості, світла, творчості та сили.
Я вже, Господи...
Відчиняюся назустріч Твоєму Світлу...
Бо знаю, що Ти ніц не зробиш злого мені
лиш...
даш ще одне Життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206154
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2010
Я цілуватиму тебе зірками, хмарами, вітрами,
У цьму сні так розпалю твоЄ нутро!
Щоб під Трембіти дивні гами,
Над нами Небо розкинуло шатро...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2010
Колискова.
Співаючи дітям,
чую,
що сном
рикошетить і в тебе.
Я вмощуюсь поруч,
На землі, як на небі,
не торкаючись тілом
ані йона тебе.
Засинаючи, рахую до...
Злизую ніч
та сни
смаку "Бордо".
Ти ж
проникаєш в ці сни,
як Адам
проникає у Єву -
руками,
цілунками,
кригою заперечень,
точками "Еф", "Аш" та "Джі",
доторками гіпотетичних речень,
невідомими навіть мені
на власному тілі;
Я народжую втрачені цілі
Просто у пригорщі
терпких Любовей...
Не поспішай!
Давай не так скоро!
Струшує моЄ сьогочасся
сюрчанням цикад,
ТвОїм теплом
й тихим Щастям...
Саме так
я добуваю для тебе
чужі мені інтеграли.
Вигадую нОві рівняння
З іксами вір і магічних граалів,
Щоби потім
якось зійшлося
ТвоЄ - Чоловіче
МОє - Жіноче
В інтегральне Кохання
парадоксальних бажань
і наших Життів,
Звичних усім меридіан
І зОвсім новИх полюсів
наших спільних
інтимних світів.
Раз
і
НазАвжди!
Я, вкотрЕ,
завмираю у твОїх обіймах
на початку слова "Кохали"
(-сь)
Я вибираю тебе,
як Батька свОїх дітей...
До чого тут
інтеграли?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2010
Ти відвозитимеш мене
щовечора
в місце
під назвою "хата".
МОя ж Душа,
як кішка,
повертатиметься
знову і знову
до твОго серця,
неначе Додому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2010
Місяць підглядає
за тим,
як ти
газдуєш на сходах
мого тіла.
Я тебе захотіла
за того,
хто буде
мОїм Газдою.
На разі,
я нічия...
І граю рАзом з тобою
у гру
кодова назва - \"Життя\".
На разі,
у нас - нічия!
Нуль-Нуль
чи, може,
Два-Два.
Хто зна?
Та й різниця яка?
Коли не існує
пОки
в реальності
\"НАС\"...
Ще не час?..
Тільки з чого я
втрачаю свідомість
від твОїх сутностей,
від рукоприсутностей
в мЕні?
Ти, мабуть, Мужчина,
Янгол і Геній,
А я - Жінка,
Інтуіція, Звір.
Я, певне, від завтра - Гори,
А Ти - від завтра,-
Газда сих гір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2010
Двері мОго серця,
Ворота мОго лона,
Хвіртка моЄї душі
Розчахнуті навстіж
перед Тобою!
Ти - дивний.
Все топчеш траву
на порозі.
Хтось,
зовсім чужий,
ходить протягом
по хаті
і петляє
по моїй дорозі
замість тебе.
Ти ж - чудний,
чекаєш,
бо "Ще Не Час"...
А бог обіймає мене
твоЇми руками,
Тембрами слів,
крізь падаючі зорі,
каже ходити тобі
по мОїй дорозі.
Ти - мудрий,
Стоїш десь на розі
перехрестя наших доріг.
Я вже йду...
назустріч тобі,
щоб "підійшли" не тільки
наші руки,
а й усе Життя
і спільні діти.
Двері мОго серця
розчахнуті навстіж
тільки тому,
що то
Ти
на моєму порозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2010
Тулитися,
Шукати захисту,
як загнане в кут
звіреня.
Милий,
ТвОя сорочка, як броня,
ТвОї руки, немов обереги,
Чекання пронизує
Це сьогодення
Просто в серце
Сотнями стріл!!!
Лишається
вимкнути камеру
і пірнути
у сіно,
як в море,
щоб притулитися
і малювати одне одним
по тілу знаки, від вроків.
До біса життєві уроки!
Просто
у ЦЬОМУ ЖИТТІ
засинай і прокидайся
коло мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
Пробач...
що випила замало
тепла з твоЇх
бездонних рук.
Пробач,
що вперто не скінчала
думок своЇх потік
про твОє джерело.
Пробач,
що ерос підворіття
туманить взір
і помисли моЇ.
Пробач,
що крізь ще сонне віття
повним місяцем спить
знов закохане серце моЄ.
Пробач...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
Руки пахнуть
тобою,..
наче шлях серед поля
перед грозою.
Перші краплі
втомлено сяють
в обличчях калюж.
Ти лишаєш сліди
на траві
і відбИток
на
котрійсь з мОїх душ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
Заплющити очі
і водити перами
від крил
по паперу;
Нема життя Гуліверу
серед нації ліліпутів.
Де ти зараз, коханий?
Стоїш у центрі
семи перепуттів?
В кінці
якого шляху
з семи
буду я?
Тобі вибирати -
кроками міряти,
правди шукати,
оббивати ноги
зоряним пилом,
аби
лиш
тебе
я
любила.
//Коми ставити,
часом,
справа нелЕгка.//
Кирилицю сію зараз полегки,
Чекаючи на...
сьогоднішній дощ,
що раптово помер.
Цікаво, хто з нас
Гулівер?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
Притишена краса
стуманеності шляху.
В долонях мить,
яка є суть Буття.
В твоЇх зіницях
Зорі вершать знаки,
У пориваннях твОїх
є точка відліку,
де ще одне Життя.
Прописуєш мелодії
по травах в сутичці з луною,
а я боюсь
торкнутися
позначене Громовицею одною
це смерекове диво-лоно...
А я боюсь торкатися руками
до тіла твого,
загорнутого в черес...
Торкаюсь тільки,
щоб не видати страхУ.
Сама себе
я зашиваю в тайстру
зеленим гобеленним швом,
своЇ страхИ
сплітаючи в косУ,
нервово реагую животом
на крик твоЇх долонь
по мОїх
давно неходжених стежках.
Горять Вони.
Як полум"я,
чекаючи, мов кисню -
Поцілунку.
А паралельно
в мЕні
крутиться ім"я
Нових дітей.
Так тихо...
й
Лунко...
Я падаю...
Опори десь нема.
Що принесе тобі моЯ зима?
ТИ поруч?
чи то я - одна?
Перемішалися емоції,
Як в шклянці.
Я прокидатимусь
у завтрішньому
"Вранці",
шукаючи посмішкою
лиш твоЇх очей
І слів
про
надспокійне щастя,
в якому
вже
страхУ нема.
А тільки...
Дві вишиванки лежатимуть аж занадто поруч
ПС. І, обов"язково. пахнутиме сіном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2010
А хмари осідають по долинах...
Я вергну вІрші лавинами із гір.
А ти пускатимеш своЇ лавини
В моЇ долини. Але ж коли? З яких позареальних пір?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2010
Раптовий Подих Надвечір"я
У Дірці Неба, Серед Гір...
На Зламі Щастя - Два Сузір"я.
Лишень у Щастя Ти повір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2010
Пальцем по тілу,
наче по глині.
Я малюю на серці
НАШУ дитину.
Я вкарбовую в себе
кожен порух і подих,
Аби схожим на Тебе -
Дев"ятимісячний Подив!
Аби Вітром назвали...
Щоби світле волосся...
Доля тихо вплітала
В очі зелені жовте колосся.
І щоб посмішка щира
У цієї дитини.
І щоб виросла з Нього
Справжня Людина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2010
Малюючи дугу
на цвинтарі
Обоє
Переплітають спогади
Чи не усіх родів!
Хтось дивувався Сонцю,
Хтось бачив справжнє диво,
Хтось плакати до віку не умів.,
А хтось по-справжгьому життю радів
Й воно, життя, відповідало тим самим,
Малюючи дугу
у світлі спільних спогадів
Тотих Обох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2010
Так тихо тішить вечір тишу,
Тамуючи жагУ спітнілих передплічь.
Я тихо схлипую від доторків і пИшу,
Народжуючи крок до тебе в тиху ніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2010
Коли живеш,
то вІрші непотрібні?
Слова від близькості,
неначе дрібнуть.
Коли цілуєш,
моЇ думки німіють,
Як виноград
поволі зріють,
щоби скотитись
гронами
з найвищих насолод.
І щось таке
заплутане, несміле,
мабуть, ще зовсім
неуміле
пульсує в мЕні
словом "ЖИТИ",
бажанням ще
навчитися Любити
Так, як ніколи ще не вміла...
Приймеш мене
таку?...
Вже списану, але
як новИй листок
ще білу
на другій стороні?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2010
Повертайся!
У сни моЇ,
в щастя
і в радість
торкання.
Повертайся.
Здогадайся,
що серце моЄ
зостається
десь там
біля тебе.
Здогадайся.
Дочекайся
Натягнутих мОїх струн,
що співають
тільки від
твОїх рук.
Дочекайся.
Повертайся
До мОїх джерел,
щоб напитись
по новому знову.
Я - чекатиму.
Ти - повертайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2010
Завмираю
від того, що ти
усміхаєшся
і робиш усілякі
дрібнички, про які
я мрію з дитинства.
Забираю
усі миті з тобою
до купи,
аби сховати їх
назАвжди-назАвжди
глИбоко в серці.
Хочу Раю
від відчуття тебе
у собі.
І, щоб ніщо і ніколи
не зрушило з точки Любові
наші душі.
Вибираю
щастя поруч з тобою,
дитячо-доросле,
усміхнене, яке босе біжить
і пірнає у мОї трави...
І... відчуття Дому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2010
Серед гір і природніх речей,
Серед тихих прадавніх лісів,
Серед глибоких умовних ночей,
Серед безперервних дощів
Я шукаю прихисток
у твоїх цілунках.
Знаходжу будинок
твоїх обіймів
і затишок твоїх слів.
Серед підсвідомості й снів,
Серед різних дотичних людей,
Серед хаотичності часу і днів,
Серед посмішок наших дітей
Я шукаю спокій
у твоїх очах.
Знаходжу правду
натомлених крил
І поезію твоїх рук.
Серед відблисків вогняних ватр,
Серед подиву й схлипи смерек,
Серед буденних митей театр,
Серед себе - вдовж\впоперек
Я шукаю любов
у наших близнюкових серцях.
Знаходжу подібність
наших душ
І життя у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2010
"ДивлЮся, ніби вперше.
Все зазираю в твої очі,
Стараючись у пригоршні зібрати
Усі меди із поглядів твоЇх..."
Весняно-зелено, липнево-жовто
В очах твоЇх сьогодні,
Такі, до болю рідні, в очах медові соти
Летять у мене так, що дихати не годна!
І я по краплі все приймаю в себе,
Сприймаючи твій усміх, як втіху із утіх...
І з доторком твоЇм стікають в моє небо
Усі меди із поглядів твоЇх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2010
Будь зі мною...
Будь мОїм небом,
МОїм Богом,
Думками,
стисканням живота,
Сузір"ями і
смерековими лісами.
Зо мною будь...
Кроками услід
І поглядом,
що кинутий
вже по прощанні.
Будь зі мною...
Спільним подихом
І дивною печаллю,
заплутаною у волоссі,
коли нема нікого поруч.
Зо мною будь...
Огорнений обіймами
з любов"ю,
переспівуючи знову
серця мого стук.
Будь зі мною...
Впускаючи своїх
дітей до мене
тимчасово,
щоб вийшли з-під
мого моря
НАШИМИ дітьми.
Зо мною будь...
Прокидаючись із Сонцем,
Лишень...
Мене Люби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2010
Обплутане
Замотане
Перевите
Перешите
Перевишите
Поруч
Навпроти
Приправлене
Ревністю
Вимальоване
Викохане
Вирізьблене
Одесную
Близько
Окрилене
Волею
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2010
Зрікатимусь.
З-Ріка-Ти-мусь.
Зрі-Кати-мусь.
У снах твоїх
літатиму-кохатимусь.
І що до того ще комусь?
Коли я знов
Тебе
Зрікатимусь...
З ріки стікає каламуть,
Скажи мені хоч що небудь!
- ))) Тримайся!
Не забудь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2010
Коефіцієнт корисної дії
Неба
прямопропорційний
розмаху крил маленької птахи.
Я хочу залізти на дах
І там на тебе чекати,
Декламувати власні вірші
Сьогоднішнім хмарам
з черепахового сердолІку.
До віку!
Дарувати їх Єдиному
Чоловіку,
який витримає
ККД мого неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2010
Дикунка.
Омріяне літо.
Сидіти та підставляти
обличчя
червневому сонцю.
Нині - в останнє,
Бо завтра вже липень
І я
зраджу йому
з тобою.
Я забуваю про те,
що вчора майже
Кохалась,
майже лишилась одна
і майже з тобою зосталась.
Майже...
Бо між нами
у ліжку,
як меч
ще не зроблена Богом
Дримба...
Ти спиш?
У сні ж
тримаєш мене за коси
І я від того
наливаюся спокоєм
і теж засинаю.
А ти, немов інквізитор,
раптово прокидаєш
зливами безперечного шалу...
І лишаєш мене
на межі з
майже...
Я всоте вигинаюсь
назустріч,
щоб майже
тебе вловити.
Зволікаю...
Зволікаєш...
"Де ти літаєш?"
-Чекаєш?
На прощання цілую
у спИну.
Там
у Тебе
родимка
майже там само...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2010
Раз... Два... Три...
Де я?
Хто ти?
Наші тіла-
розвідні мости,
що у певний час
роблять спробу зустрітись.
Три... Два... Раз...
Я - гаряча.
Ти - хочеш зігрітись.
/Так глибоко у твоїх зіницях
Кольору "на тон світліших ніж я"/
Де ти?
Хто я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2010
Наші сорочки
з єдиного льону.
Я тебе не бачу -
лишень відчуваю.
Ти не бачиш мене -
та шепочеш ніжні різності.
Я відкрита, мов книга,
Моє лоно
ще не чИтане тобою-
лиш
опробОване на дотик -
З якого паперу.
Я притискаюся
ближче до тебе -
заплутана у пОлах
сорочки і твоїх думках.
Моя Доля -
у твоїх руках.
Твоя Доля -
на точці горла -
Сузір"ям.
Тут моя нова Віра.
Я тільки-тільки
зачинаю вірити
І довіряти.
Я вчуся
на ново
по тілу губами
щось малювати.
Ще одна спроба
Кохати
До того, як хтось
зробить боляче зранку...
Любаска... Коханка...
Статус не має значення.
Слова вплітаються дивно
У свідомість
крізь мОї пробачення.
***
Ти хвилюєшся через дрібниці,
Я ж витискаю з тих дрібок Життя.
Чуєш? Таких, як ТИ - одиниці!
І десь, так само - таких, як Я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2010
Ти скоро ступиш в мОє Місто,
І доторком усі мОї Фортеці вІзьмеш,
Тебе чекала я десь років двісті,
А ти умить знамена всі заміниш,
Боротися уже не буде змісту...
І я молитимусь, як і колись, на Тебе,
Свободою впиваючись, немов причинна,
За вітром відпускатиму свОї одежі,
Любити буду просто, без причини,
І боронитися тоді не буде вже потреби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2010
Рахувати дні
до зустрічі,
ПотІм години...
І завмирати
на останніх хвилинах...
НЕ дихати,
не стукати серцем,
Не думати,
аби в ту секунду,
коли тебе відчую поруч,
Вибухнути Любов"ю
і розцвісти найкращою
зі свОїх посмішок -
Тільки для тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2010
Чи чуєш?
Кілометрами доріг
на дроби ділять
почуття.
Ще не почута нами
пісня солов"я
народжується
в тиші надвечір"я.
Я відзеркалюю у сОбі
ті серцЯ,
яким укОтре
майже вірю.
Відшукую у сОбі те,
чого душа моЯ
іще не вміє,
Хоча і чую здалека,
чомусь по-італійськи,
Solo Mia...
То хто гукає крізь світи?
Мене, чи мОю душу?
Було би добре,
якби ти...
/Любові не відоме
слово "Мушу"/.
Я перероджую усе,
що досі зріло у менІ,
переливаюся у суть
усіх твоЇх доріг.
Любов не знає слова "Ні"?...
А Богу невідоме слово "Збіг"?
Я всУпереч усьому
вишиваю слово "Щастя"
на тій новІй вереті.
що Доля зачинає
в мЕні прясти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2010
Витікають думки
у моє міжсезоння...
Хто я сьогодні?
Що я сьогодні?
Як самогУбця
на крАю безодні
РозкИдую руки,
аби полетіти,
Та стримує
зУстрічний
Вітер.
Як завше,
повільно зітхаю,
назад повертаю,
несУчи свОї крила
зІбгані, під пахвОю.
Я літатиму поруч з тобою?
Емоції сплетеними шворками
волочаться за спинОю.
Головне, ідучИ, не впасти...
А, як падати,
то в твОї обійми,
А тоді вже - байдУже!
Верхониз, право-ліво...
Бо я
Вірю у Диво!...
Просто і щиро
По-дитячому...
Вірю
у Бога
і
в Диво
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2010
Як книжку мене читаєш,
Гортаєш по дві сторінки,
на бік відкладаєш,
щоб від цікавості
знову хапати у руки
через деякий час.
Ця книжка про нас?
На фоні важких ситуацій,
криків, плачів, різкій поведінці,
Як то трапилось, від провокацій,
Ти відкрив мене на потрібній сторінці?
Мене, як в часи інквізицій,
Рвуть, шматують, у вогнищі палять...
Серед сотень оманливих всіх пропозицій,
Я благаю у Бога одне...
Ти мене дочитаєш?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2010
Знов зачинати
кожен Божий день
із благословення
Твого доторку
й бажання
Посміхнутися і Жити,
раптово згадуючи
якусь з щасливих
митей,
укритих таємницями ночей.
Й від того
раз по раз
зітхати і тремтіти,
слова твоЇ
устами шепотіти,
аби хотів
вернути їх не раз...
***
По-між віків всі наші вІрші поблудили.
Я розчахнула, як ворота своє тіло.
Слова своЇ вкарбовую пальцЯми в твОю спИну.
ТвоЇ ж - з цілунками падУть в моЇ гірські долини.
***
Заплету у вінок я
цю ніч,
аби не згубити ні грама
ТвОїх пестощів,
зАпахів, гір,
ТвОїх печатей
на мЕні
незчислені рани!
Не болять,
лиш нагадують -
ВІР!
Кожній думці,
доторку, слову,
кожній миті,
секунді, вікам.
І, щоразу,
коли відбиратиме мову,
я тебе обійматиму
всім єством!
І не дам
жодного шансу
звільнитись
з чарів шалу,
волосся і трав...
Чи ти схочеш, мо", зупинитись?
Вже запізно.
Мене ти впізнав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2010
Чуття
у серці -
ритми неспокійні.
Здається,
ніби я,
аж понад міру
ВІЛЬна.
Свобідна від усього,
зливаюся з водою
й з небом.
я ВІЛЬНА
і від себе
і від тебе.
Я ВІЛЬНА
у думках і пориваннях,
Я ВІЛЬНА
ще зробити
крок останній
назустріч тому,
що зовуть
КОХАННЯм?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2010
Слова чужих мені поетів
Запущені у простір всоте,
Я відокремлюю для себе
Лишень вібрацій певних соті.
І підсвідомо сію вІрші
В місцях, де ти буваєш часто.
Вода бринить за спИною у чаші,
Я ж -
намагаюся не впасти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2010
Потиск руки,
Ніби слово пророка
рОдить в серці
відчуття ейфорії
І відсутність
наступної дії
Спонукає мене
на довічне чекання
Кохання.
ТвОя рука
трошки надовше
залишИлась в моїй.
Цього достатньо,
аби мені
прожити
ще аж три дні
Без тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2010
Біжу дорогою
й Любові тихо хочу,
Лляну сорочку
над колінами закочу
і вбрід піду
крізь твій потік,
чекаючи не повний рік,
щоб вмитися
вологою твоєю,
така собі гірська Психея,
покарана не знаючи за що.
Не любиш?
То скажи пощО
Займаєш душу
звуками трембіти,
примушуєш себе хотіти?
Очей із тебе не зводити?
Коли не хочеш володіти
тремтінням моїх крил
над мріями обох?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2010
Вітри зніматимуть сорочку
І градом вкриють грішне тіло
І громовиця вдарить в серця точку,
Дощами зацілує міцно-вміло.
Так я кохатимусь з тобою вперше,
Впускаючи усі стихії в себе.
І свОє лоно, наче вершу,
В воді сховаю лиш на тебе.
Впаду потоками гірськими
На голову, на спИну, плечі,
А потім розстелЮсь, як кИлим
Пахучої трави над вечір.
Як полум"ям тебе хотіти,
Щосили кинутись у твОю ватру,
Із попелу нанОво відродитись,
щоб впОперек сходить твоЇ Карпати.
Ділитися на все своЇм повітрям,
Щоб Всесвіт наш не задихнувся,
Зачати раптом новий Вітер
У мить, коли у мене б ти вернувся.
І мОє Сонце створить Обережне Коло,
Вологий ліс прийматиме, як в хату,
А Бог зупинить час навколо,
Коли уперше бУду я тебе Кохати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2010
П"ять слів, як крик у інтернеті
І неочікуване раптове "МОЖУ",
парадоксальне, мов існуванням Єтті
хтось в гуглі буквами ворожить.
І зрозуміти я себе не хочу.
Смак, як із дитинства виник в роті.
Коли складається у пазл "ДЕСЬ ЗАСКОЧУ"
З твоїм багатозначним я "НА ДРОТІ"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2010
Душа
світла невагома
вірити впускати шукати
я хочу її відчувати
Бог
Сонце
рідне єдине
відає творить кохає
в серце моє заглядає
Сварог
Крила
вільні широкі
ширяти творити кохати
у небі тебе малювати
Щастя
Вогонь
крилатий іскристий
горіти тліти хотіти
з попелу світ народити
Дитя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2010
Збирається на дощ,
Я спрагла волі, як води,
Я вже відбула сотні прощ,
Тепер не знаю йти куди.
Я стерла безліч постолів,
Я сліпла й зріла стільки раз!
Засіяла собою сто полів,
Для інших зупиняла час.
Я колисала всі вітри,
Складала в молитвИ слова,
Аби лиш з того вийшов ТИ
І щоб, на Бога, я - нова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2010
/гори/
Прокидатися
протягом
ночі,
аби пересвідчитись
Ти - поруч.
ПОтяги
з зірок
протягАми
зносить
в світанок.
Я щасливо
рахую
твої подихи
і удари сердець,
Як дитина,
з окриком,
боса пірнаю
в траву
І з твОїх рук
приймаю чебрець.
Заримовую
краплі води,
якими
вкОтре
будиш мене
серед гір.
P.S. Я без дозволу
торкала
вночі
клаптик
твого
голого
плеча
ледь
вкритого
вишиттям...
І посміхалась.
Це ж Життя!
/місто/
У місті -
задуха.
Я засинала
серед людей,
біля твого
плеча,
стелячи плахту
на низ,
а на тіло
лляні полотнА.
Я стільки
блукала
серед світів,
аби Бог
дозволив мені
в тобі
відпочити.
На волю
себе
відпустити.
Прощатись,
ніби назАвжди,
підглядаючи,
як ти ідеш.
Засинаю,
щоб рукою
у ліжку
знову тебе
шукати.
Не знаходити...
Кликати в сни
І довго чекати
на ранок,
в якому
ще не буде
Тебе...
Прокидаюсь
І, все"дно,
думкам своЇм
посміхаюсь,
змиваючи
першим промінням
пустку
зі свого тіла.
P.S. СвОїм вмінням,
якого хотіла,
Яке не втратити,
і не віддати,
Рівно так,
як моє
"Кохати"...
Свої пробудження
саме тобі
Да-Ру-Ва-Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195406
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2010
Клік!
СвОє серце
На мить
ви-ми-ка-ю.
Є бажання
сховати його
у коробку,
обклеєну старими журналами.
І не витягати,
Аж допоки
ТИ
Не назвеш
Мене
-
Коханою...
*************
Еротичні сни
навідують мене
далеко не щоночі.
Сьогодні були
Електричні струми
наших астральних
свідомостей
І
краплі поту
на моєму чолі,
коли я
розплющила очі.
***
Відчуття тОго,
що Кохання
знову винаймає квартиру
саме у моїй душі.
На Його посвідченні особи –
ТвоЯ фотокартка.
Є дві ознаки,
Що ставлять
В його розумінні крапку.
Це непереборне хотіння
Впиватися запахом
ТвОго тіла
І бажання –
виношувати в собі
ТвОю Дитину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195370
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2010
Коли по тілу тепла хвиля,
коли дурман у голові,
Коли я чую, що за хвилю
Ти будеш повністю в мені.
Коли я сню, що є насправді,
Коли в душі - синіє небо,
Коли ти кажеш все по правді,
Я повністю впущу у себе.
Коли боюся, як там далі,
Коли пишу листи у сквері,
Тебе впускаю якнайдалі,
Чекаю, що прочиниш двері...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195280
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2010
важко писати,
коли ти поруч...
Ревнувати,
коли ти
цілуєш воду у цебрі,
а не мене.
Тамуючи подих,
чекати,
що день цей мине,
залишИвши на згадку
"Підходить!" твоєї руки.
Я вдихаю цей вечір
і міцно тиснУ кулаки,
щоб не зронити
вчорашні сльози
Знаєш? Такі... по-дитячому
НеДоРечНі,
Перемішані з щастям
потоків гірської ріки
і запахом чебрецю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195192
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2010
Якби ж то знання!..
Якби ж то уміння
відшукати тебе
"поза зоною",
щоб відчути на мить -
я - не сама...
Іноді, я оперую себе
без наркозу
для Життя.
Передчуття
най-якогось Світанку
У час
найгустішої темряви.
Виливатиму свою душу
в завтрішню шклянку,
щоб заварити на ній
чай із трави.
"Не іди..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2010
Гу
Ка
Ю
Тебе крізь нескІнченний простір
сантимЕтрових відстаней між
наших рук на поверхні стола
Шу
Ка
Ю
Кавалки розхристаної душі
твоєї спільної з Богом
на моЇй території щастя
Скла
Да
Ю
Перевернуті пазли із рун
перекладуючи майбутнє з минулим
яких не існує Тепер
Пи
Та
Ю
Твій улюблений звір
про якого ніколи не думав
дитинЯчий подив в очах я Вовк
Лі
Та
Ю
ДумкАми у цьому дивному місті
повному твоЇх асоціацій
і творчості біля фонтанів
Ши
Ря
Ю
Хизуючись новими КрИльми
які так боязко все ж розправляю
коли ще поки ніхто не бачить
Га
Да
Ю
Ти чуєш мене через віки
пересипаючи сутність сміхом
і я зачинаю писати без слів і без рими
...о
...а
...ю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193582
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010
Жасминова крапка
У потоках нестримних
Емоційних лавин.
І здивована згадка
Із древніх глибин -
Я, він і жасмин...
На кілька Хвилин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192408
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010
Неможливість тогО,
що засвідчує твОє світло
В мОїй свідомости
ставить під питання
мій Вибір -
дихати у той керунок
Чи ні,
Чи дозволити серцю
відбивати удари
під кроки твОго приходу.
СпИною бачу тебе у вікні,
Чи то пак, відчуваю.
І своєї голови
не здіймаю,
Аби
дозволити тобі зайти непомітно,
Хоча
мОї шворки з маленькими
дзвониками від душі
ти зачепив за 5 метрів
від хати...
Скільки собі ще брехати?
Вперто вперше вдивлятися в очі -
світлі з темним пружком...
Пити чай з молоком,
роздумуючи над словом "запала".
Я пИшу листи,так, ніби зопАлу,
Вкладаючи в зміст слово "Свобода",
Слово "Мовчу" і слово "Літала".
У минулих життях
я вже тебе відчувала
На босих ногах
росою із трав...
У цьому житті - ти мене не впізнав...
Я впиваюся миттю,
бо вже чую твоЮ глибину.
І ніяк не дістатися дна!
Забракло повітря...
Пірнати у комусь - є небезпека
Колись заблукати.
Знову шукати?...
В собі
тихий колисковий моря шерех
Двом рибам, викинутим на берег...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192407
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010
Думок моїх не паперові стоси,
Готуються в середньовічні війни,
твоє тепло таке близьке і безнадійне
До мого серця східний вітер зносить.
Твої слова давно попсуті ритуалом
В цей вечір, ніби-то чужі,
Влучають в мене, як ножі,
Прохромлюючи душу сплавом із металу.
І що воно таке людське життя?
Тунель. Вогонь. Політ. Стріла.
Я мить тому закохана була,
І як завжди, вмикається закон тертя.
Не пробувати б того погляду гіркого,
Зрубати б з твого серця всі замки!
Червону нитку крізь віки
Пустити. Де ти? Знов нікого...
І вовчі очі із серця мого власної зими
Перемагають сум під проливним дощем,
Лікують мій дорослий і дитячий щем
Волосся твого ластів"ячими крильми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191813
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
ТвОї обриси
ніби знайомі,
чи, навпаки,
розчИнені в нОчі
і тОркнуті
порохом нОвого місяця.
НазАвжди.
В мОїй пам"яті
вишиті мрії
про суцвіття
майбутніх дітей,
про корені
прадавніх Істин
І крила
самотніх ночей.
Я сплю.
Чи лише засинаю?..
Пів на другу...
В голові
Чатують нісенітниці
укупі з безсонням.
Просто тебе я
Чекаю.
Знаєш?
Долоні...
У напівмареві
Я ворожу
і навчаюся
ткати
нові долі...
Спати...
ми обидвоє на Волі!
Поволі...
Підійдеш і
сховаєш
мОї безглузді
думки
у свій кАптур,
а мОю голову
у свОїх руках.
Ти Аллах?
Чи, може, Ісус?
Бережися мене -
Я - Іуда!
Та ні!
Ти рідний для мене
золотоволосий древній рус.
Забери мене
в свОє "Нікуди"
під арфи..
Ой! Ні!!!
Під трембіти!!!
Дозволь поруч тебе тремтіти
всім свОїм
Жіночим.
Оголеним.
Ніжним.
Пророчим...
Чоловіче!
Муже!
Я дивлюся в вічі
ГлИбоко
Дуже...
І сорочка
мОя заблукала з твоєю
в чужій паралелі.
Я жертвую
Все!
У твОїй постелі, Лелю!
За щастя
бути сенсом
його поривань.
Здивований
подих
бажань...
Наші руки
у різних містах,
А то і країнах!
Я множу
кохання в листах,
міняючи світ.
Докорінно.
Та кОму то треба?
Скажи?
Одвічна Божа потреба
Любови...
Зворожи
мене свОїм словом.
Й збережи
серця могО
підкову
За пазухою
спільного Чогось...
На щастя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191257
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2010
Уже котрий день підряд іде дощ... не просто дощ, а суцільна стіна води. Схоже на апокаліпсис. А ще, на додачу – гримить та блискає. Страшно? Мені – ні. Не пригадую навіть, чи я колись боялася грози. Як стихія вона мені не страшна, а от як...
Як?...
Боже ж мій! Як витримати те, що відбувається всередині? Коли там – неприступна стіна. Не дощу, ні! Каміння – голого та гострого. Боляче! Боже! Боляче! Страшно вмирати отак – живою.
Дивлюся у дзеркало. Очі, які і так бачуть зле, втрачають заповітну іскру, скляніють. Губи набувають стану повної амнезії. (Га?! Шо?! Що я забуваю? По-смі-ха-ти-ся? А що це таке? Забула...) Обличчя знерухомлене, але ніби живе, майстерно витесане з чогось, як скульптура Лео Мола. Шия... Зсудомлена німими риданнями, прикрашена брязкотом вже непотрібних амулетів. Тіло, яке сховане від усіх під старою вишиванкою (льон – цівка сили до моєї душі, щоб не впала раптом), зів”яло, стомилося, постаріло вмить. І руки, які все ще можуть писати, тим самим, певне, рятуючи мене від справжньої смерті...
Те, що комусь видається не вартим уваги, дрібницею, нісенітницею, іншого може просто вбити, знищити. Рррраз! І готово! Цікаво, що усілякі фіглі у вигляді зформаліненого трупа, чи розітнутого мертвого тіла, не викликають у мене таких бурних емоцій, лише якийсь тихий подив-супротив – з чого б це? А тут... Звичайна смс-ка професійно вирубує мене у повний нок-даун лівим хуком кулака легендарного Роя Джонса.
Цікавість рухає світом, але, іноді, призводить до непорозумінь та трагедій. У мене є точка, десь у животі. Гіпотетично, вона є у кожного. Називається інтуіцією. Так ось, у мене вона ввімкнута майже завжди. Але є ще поруч така манюпусінька, ледь помітна пімпочка Шерлока Холмса – ця вмикається сама по собі і не завжди вчасно, а переважно безпосередньо перед подіями дещо забарвленими у кримінальний відтінок. Як от сьогодні...
Звичайнісінький день, схожий на інший (якщо, звичайно, не враховувати шаленого сексу вночі), прямую до комп”ютера – копіювати фотки. Механічно до рук потрапляє чужий мобільний. Пальці, що давно звикли до апаратів фірми „Nokia” швидко знаходять папку „Massages”, нічого цікавого, телефон повертається на своє місце. Та тут вмикаються усі можливі кнопки мого внутрішнього пульта управління життєвими ситуаціями і клік-клік-клік – „Delivered reports”. Доставлено. Доставлено. Доставлено. Доставлено. Доставлено. Протягом тижня мережа доставляла комусь іншому, чи то пак, іншій смс-ки від мого чоловіка. Ого!.. „Detals”
...”хочу зустрітись з тобою у четвер”, „як твій зубчик?”, „цьомаю.надобраніч”
О-о-о-о!!! Ось тут я відчула усю любов свого благовірного до боксу. В районі сонячного сплетіння. Не пройшли безслідно спільні (мною досі не зрозумілі) перегляди різноманітних боїв (щоб йому було приємно!). і чіткі відчуття ударів по тілу в уяві. А вона ж (уява) у мене багата. Ні! Я, звичайно, не проти Кличків. І, навіть, признаюся, при нагоді (якби запропонували) вийшла б за когось з них заміж. То мені колись такий сон наснився, що Володя просить у мене руку і серце, а я вагаюся, бо вже одружена. Хі! А чого? Діставала б найкращі місця на всі видатні бої. Йому б це сподобалося. Бартер!)
Ой! Так про що ж це я? Губна амнезія поволі пропадає. Я посміхаюся. А-а-а!!! Поки писала, настрій піднявся до звичної поділки „ОК!” Тому писати далі не стає інтересу. Але... Вам же ж , мабуть, цікаво? Ну то спробую стисло переповісти подальші події.
Ах ти ж! Руки тремтять, жбурляю телефоном у ліжко.
- Що за одна?! Забирайся!!!! Не можу тебе більше бачити!!! Який сенс у цьому всьому?
- А що тут такого?
Хм... ну як тут коротко пояснити усі тонкощі жіночої та чоловічої психіки і сприйняття? Ніяк. Мабуть... Сльози і безсилля перед наглухо замкненим серцем і розуміння власного бездумного кружляння по стосунковому колу. І ще – байдужість. Та страх від тої обоюдної байдужості та тиші в серцях...Бо дійсно, а що тут такого? Була любов і не стало... або й взагалі не було. Як там у Фредеріка Бегбедера – „Любовь живёт 3 года”. А ми, дай Боже, вже більше 10 протягнули!
Іду під проливним дощем і сумую. Сльози танцюють з громом. Думаю. Про Любов. Про байдужість. Блискає у небі, а у мене враження, що то мене світлом розтинає навпіл. Незрозуміло, тому тужно. Дивлюся в небо. Що далі?...
Як завше – писати. А там – буде, що буде!
- То ти ще писатимеш їй?
- Ні.
Консультуюсь з ним по питаннях боксерських термінів та імен. Діти бігають туди-сюди по хаті. Регочуть.
А раптом, він, все-таки, прочинить колись на трошки своє серце і я встигну туди втрапити ще раз? Новою?...
- Що ти там таке пишеш? Наклепи на мене? Не забудь ще про контрольний в голову після нок-дауну! )))
Ги! Енді Ворхел нашого життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190216
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2010
І страшно від того,
що ми обидвоє
Точно знаєм
Про те,
що у кожному з нас
Бомба сповільненої дії -
ЧАС.
Проти всіх.
Підступно-разюче
Раз в рік невезуче,
Саме зараз
мОє пророцтво.
Паперове свідоцтво
Про народження
І про мОю смерть.
Я переповнена вщерть
Вибухівкою твОго мовчання.
Дивно-тихе тягнуче чекання
Кроку назустріч
Із звуком чеки...
Вогнений Вихор Війни!
І на пам"ять -
доторк твоєї руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189967
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2010
А в серце
Закочуються хвилі
чужого Сонця.
Ніби поруч,
Дуже близько -
Вібрація у чарі Живіт.
Ми звірі
з різних порід,
Тому ти
Видаєшся далеким...
Одинокий лелека,
що випадає з небачених снів
В перешитій старій вишивАнці
на стомлених крилах...
Що б я зробила
для того,
аби ти не зник?
Народила би сина
і слухала б пісню
п"ятьох сердець,
Аж поки ти б звик
До того, що я
чую твОї дримби
Навіть,
коли ти не граєш...
Забуваєш. Літаєш. Шукаєш...
Засинаєш
Під моЇ колискові,
Котрі вигадую в ті ночі,
Коли ти не спиш...
Не спіши моє серце!!!
Може
просто
Стиш...
Вимикай наші долі із мережі!
Але код збережи...
На кінчиках пальців
у вигляді
Мрії
про крилатого сина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189950
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2010
І великі дитячі очі
З намистинами здивування.
Через рокИ, через молИтви,
Через поривання
Душі
Обійняти саму себе
Через час...
-Маленька! Не плач!
-Це ти, "велика", не плач!
Просто... Спробуй щЕ раз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189770
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2010
"Го-о-о-рррррррри-и-и!" Перкалаба
Ото не перестаю чудуватися тими людьми, з якими зводить мене своєю ласкою пан Біг. Все не звикну до того відчуття, яке виникає, коли людина тільки-тільки зачинає втворяти перед тобою свою душу. У мене тоді усе всередині перевертається і тремтить, ніби ввели у кров якийсь дивний лік, аби перевірити на практиці, як би він мав подіяти.
Тож, на разі, стою перед прочиненими дверима ще однієї людини і непереборно хочу ділитися тим, що виникає в мені від споглядання того, що бачу у тій щілині дверної пройми. Якби”м могла, то просто б сіла та й пустила то чуття сюди риданням. Не розпачем, а просто, ніби гірським потоком Прута. Так ні ж, сі прозорі потоки примушують писати і виношені емоціями сльози спішать перетворитися в словеса.
Ніби жиєш у цьому світі, на сій землі, дотикаєшся з іншими тілами, контактуєш, балакаєш і – НІЦ! Бо що є Людина без Душі? Таки ніц... Не є людини. Лиш тіло... Ото і є наукою, аби не прогавити тої хвилі, коли душа має хотіння виказати себе і промовити :”Ади! Я є! Чудуйсі!” І я таки встигаю злапати той мент і... Чудуюся. Як вперше!
Хто зна, що може стати ключем, аби душа втворилася? В сему випадку не помогло ніц – ані спільні поїздки, ані всілякі веселощі, ані яка допомога одне одному, ні печена бульба біля ватри, навіть не глибокі розмови за моїм круглим лозяним столом. Нє-е-е! То важко пояснити.... потаємну Суть Людини. Но! Та спробую.
Він миє лице в джерелі, пирхає навсебіч щастям і, раптово,не дивлячись, запускає пригорщу зимної води просто мені в обличчя! Ох! Схлипую. А з нутра, моя Суть стає в стійку : „Прокинься! Розплющ очі! Лови!!!”
Я посміхаюся.
Він іде по майже рівній дорозі до гір і вже видко, як його Суть прокидаючись смачно потягується.
„Ого-го-го-го-гой!” – гойкає щосили.
То байдуже, що навколо незнайомі і якісь троха дивні люде, бо він в сю мить – Живий!
Він співає пісень, немов молиться своїй Суті, що є також Суттю Гір. А я згадую слова Хоткевича про Довбуша і знаю, що опришки колись були саме таким.
На деякий час основою Суті є вода, повітря, йти, несамовито гойкати у власній абсолютній тиші і відчувати Життя.
Ковток, подих, крок, крик, тиша, Бог.
Він цитує Франка, Лепкого, народ і себе – сплітаючи то все у дивну косу туго перев”язану стрічкою своїх власних переживань. Я – чую. І від того волосся моє на цілому тілі стає дибки! Бо Суть виходить тембром голосу в його очі, руки, рухи та думки, що вискакують десь з-під серця, а не з голови.
Він сміється, наче гора пускає по собі каміння – котитися додолу, і страшно від того гуркоту, а далі – стає смішно зі свого, такого дитячого, переляку. І Суть його визирає з дитячих спогадів, наче солодкий льодяник.
Він ще такий молодий, а Суть його – стара та мудра, виривається з погляду доріжками зморщок.
Він оточений людьми, увагою, словами, справами, а його Суть сидить одиноко на лівому плечі і завжди грає на дримбі, ніби плаче.
Він голий купається в холодному потоці, змиваючи з себе неіснуючі гріхи, а Суть його вірно лежить на землі вишиванкою та шкіряним чересом терпеливо очікуючи свого часу.
Він лежить горілиць, позамикавши себе на усі можливі металічні блискавки, а Суть його, протестуючи, вимагає дивитися на зорі і жартує з ним у снах!
Він вибігає на пагорб з розкинутими, наче крила, руками і голосно гукає: „Я газда сих гір!!!!!!!!!!!” І видко, що Суть його у сю мить є ним...
І я вірю йому.
Так! Він – газда сих гір!
І най я часами знаю, що буде далі, мені зараз байдуже. Бо я пішла вдолину, а він – т”горі...
Не стрималася, і з самого низу гойкнула до нього своєю Суттю :”Га-а-аз-до-о-о!!”
Маю надію, що почув...
Йок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188638
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2010
ТонкИм пером у невагомі звуки
Проруню камінь віщою строфою.
О, Боже! Силу дай у мОї руки,
Щоб рідне слово лИлося рікою!
Блукання тихі за межами безодні,
По крАю леза променем молитви...
Невже впустити знов Тебе не годні
В нутро душі, наперекір гонитві?
У хвилях гір непроходимі стИгми
СмерЕкових лісів та дихаючих скель.
До сходу Сонця не спізнися - встигни!
Зросити Вірою тІла свОїх пустель.
Шість сорок п"ять. І Всесвіт творить Диво!
Освячує собою всю Сваргу із небес!
А хто не вірить, що усе правдиво,
Той знає менше на ще одне з чудес...
І відчуття, що Вирій стане Раєм
У ембріонах сили та Добра...
Ми знов Тебе крізь ніч в пітьмі шукаєм,
Мій Боже. А Ти - у Світлі серця... Сонце - Ра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187893
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
Подорожі, як дивна суть.
Дороги, Сонце, Крим-Карпати...
Ось душу мОю вверх несуть
У Мить, коли перестаєш чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187245
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2010