| Сторінки (6/592): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Так близько,
як ніколи,
Так тихо,
аж ніяк...
І я - неначе море,
А ти - немов маяк.
Так дивно,
наче мрія.
Так просто,
як урок...
І я - неначе хвиля,
А ти - у воду крок.
Так ніжно,
наче дотик,
Так страшно,
ніби вир...
І я - немов наркотик,
А ти - неначе звір.
Так прикро,
що не знаєш,
Так палко,
як з вогню...
І ти - немов кидєш,
А я - немов люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187243
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2010
Протуберанці
Радості
Знову в гості?
300 тисяч кіломерів
за годину?
I need somebody!
Help!!!
Сонце -
Одне на всіх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186740
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Я навчилася жити без,
Я навчилась вмирати через,
Досягаючи точки небес,
Де у Бога гуцульський черес.
Я умію вмикати "LOVE"
Забувати про біль тривог.
Тільки біда - наша любов
Схожа на недОпалок "Vougue"
Дійсно, real, деколи жаль,
Що писати нема про що.
Я вручаю тобі медаль
З своїх рук. Це тобі не абищо!
Вириваю із себе фрази з реклам!
З дивного власного світу затишшя,
Знаєш, крила тобі я не дам!
Чую з вулиці:
"Хуй его знает, где приземлишься..."
Черес - гуцульський шкіряний чоловічий пояс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186739
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Півкроку
Крок
Півподиху
І... подив -
Не бачу
Тільки серцем
Чую,
Що голод я
тобою не втамую!
Хіба лиш, може, спрагу...
За Життям!
І нагло рву
ТвоЇх простОрів мЕжі
Мені від того
Ніби не залежить,
Але...
Знов мОя муза вимагає
Дозу
Три "кубіки" у шприц
твого гіпнозу
І я, спотворена на мить,
впадаю в стан
По-типу ейфорії.
Душа - летить,
неначе не болить,
А мозок - знову мріє,
На короткофокусну любов,
немов би захворію
Й не вмру!
А...
Просто так
Завмру
У ритмі свОїх вІршів
НаспІваних на ТвОї сопілкИ...
Нехай лиш мить...
Але ж горить!)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186187
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
Ступити крок назад
Наперекір інстинктам
І відпустити всіх птахів,
Зачинених у принципах
Суспільства...
Ступити крок назад
Від полум"яних вогнищ,
Що розгоряються нараз
У тілі і душі
Єства...
Ступити крок назад
Під дощ лунких емоцій,
Освячуючи кожен слід
Чорнильного пера
Любов"ю...
Ступити крок назад,
Втрачаючи гердан ілюзій,
Приймаючи в нутро
Звіриний поштовх Бога,
Щоб знов іти вперед!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186165
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
На брамах моЇх - столітні замкИ,
Що стримують шал прадавніх віків.
Про дивне "не можна" сняться думки,
Як квіти яскраві Купальських вінків.
На брамах моЇх - печаті сумлінь,
Що стримують крик із душі.
І п"ю по ковтку вину поколінь,
Розчиняючи вірність в ковші.
На брамах моЇх - непідйомні мости,
Що часом, крокують назустріч за нас...
Бажання у всіх - якось час провестИ,
Та нікому, чомусь, не дано - провЕсти цей Час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186038
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
Впасти!
І молитися щосили
Усім Богам, що у менІ.
Бо рве зсерЕдини
щось душу на шматки...
Пусте мовчання.
Тиша.
Здивований зв"язок
між тими,
хто чужий,
Мов древній Сивоок,
Молитися самій собі,
Благати вирвати
Ридання всі на волю
Крилатими віршами.
За кригою незламне
Оте,
що греблі рве моЇ,
Тече і витікає
Тихо
Але
Всерйоз.
Бери мене, мій Боже,
у свОї сни,
У свОї очі дощові,
в долоні теплі
І в захист золотого жита...
Твори дива,
Вселяючи у мене
Самого СЕбе,
Даруючи слова,
що я віддам паперу,
Малюючи сліди,
що на дорогах днів
перевертаються у спогад...
Твори, мій Боже,
Ці світи, неначе вперше.
Благословляй думками,
Діями, життям!
І випускай
крізь мене свОю Волю
Свободами Молитв
І Вірністю Сердець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185381
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
РОси у небі
Впали зранку на хмари
Знов співає дощ
Маленькі дубки
Пробивають суть землі
Власною суттю
Плин води - спокій
Велич вогню - пристрасті
Вічний супротив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185027
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
Молчание… Что это? Я много сейчас думаю об этом. Иногда мне хочется промолчать весь день, но, кажется, это будет невероятно трудно, практически невозможно. Подумалось, что попробую сделать такое в Крыму, в горах.
Очень давно не брала в руки руны. Наверное, это было их время молчать.
3 мая – 40 дней после имянаречения. А сегодня 25 дней, как я молчу о своём тайном имени. Поначалу было тяжело, а потом пришли мысли о молчании.
Молчание… Что это? Это возможность услышать себя? Я сейчас сижу у большущего окна на солнышке и чувствую Его каждой клеточкой тела, как тогда, на капище. Тогда было время побыть немым, слепым, глухим, бесчувственным к окружающему миру. Побыть наедине с собой и с Богом. Я с закрытыми глазами, открытым сердцем, Бог и Солнце… и ещё, где-то на краешке души, тонкая золотая нить твоего присутствия тихонько поглаживает тень моего сознания.
Воспоминание, лёгкое, как мотылёк. Вспорхнуло, тронуло щеку шёлковым крылышком и унеслось дальше. Куда? В страну, где молчание умеет говорить.
Ты молчишь много больше. Твои звуки существенно отличаются от моих. Ты можешь слушать Живое море, а я лишь его запись в старой ракушке. Но, зато, я могу слушать горы, которые совсем другие, не похожие на твои. Там, высоко, очень высоко, можно услышать много всего. Многие говорят, что там ближе к Богу. Смешные! Ведь Бог намного ближе, чем нам кажется. Он в нас. Для меня это аксиома.
Молчанье – это Бог? Хм… Нет, вероятнее всего, молчанье – это молитва. У каждого, наверняка, были такие моменты в жизни, когда нет нужды в словах, когда всё понятно и так. Возможно, мы просто позабыли, как это – пользоваться собой вместо речи. Настраивать своё сердце, свою душу, свой ум и свой разум, своё тело, как музыкальный инструмент для восприятия других людей и всего, что нас окружает. Мы попросту забыли. Или, что гораздо хуже, атрофировались в этом, эволюционировали в совсем другую сторону. По-современному, мы выбрали техногенный, а не психогенный путь развития. А это всё, что я сейчас пишу, по большому счёту, ерунда. Просто, хочется провести параллель между двумя мирами. Даже, быстрее, не параллель, а мост. Между чем? Между молчанием и «молчанием». Понимаешь? «Стройка» - это тяжело, но приятно. Ты, как никто, должен знать это. А стройка моста – это как?
Тахикардия…
Вопросы-вопросы-вопросы… Есть вопрос, значит, где-то уже есть ответ. Но, иногда, задаёшь кому-то вопрос и получаешь неиссякаемый словесный поток. А в ответ, на уровне живота – ничего, молчание, тишина. Нету ответа. Значит, пора задать этот вопрос самому себе?
Ещё там, перед имянаречением, у меня было ладование души. Меня попросили мысленно построить мост от своего сердца к сердцу другого человека. Не хватило совсем чуть-чуть. Пару сантиметров. Тогда я не поняла, что это значит. Но, повинуясь словам, продолжила, всё-таки, свой мостик и побывала в гостях в чужом сердце. А сейчас, пришло осознание этих нескольких сантиметров. Это сантиметр молчания и сантиметр терпения. Мне попросту не хватило терпения помолчать! Чтобы молча сознательно достроить этот мост. Почему понимание приходит позднее? Потому что нужно думать!? Да! Неизменно, сначала обязательно чувствовать. Но, параллельно, надо уметь думать. Одевать чувства в одежды слов и уметь их промолчать…
Дело мужчины – думать, дело женщины – любить. Дело мужчины – думать, дело женщины – любить? Дело обоих – дополнять. Для рождения ребёнка, дело которого – чувствовать, ощущать и радоваться.
Мысли-мысли-мысли…
Если бы не письма, стихи, сны… Куда их? Не хочется держать Свободу, которая наивно, но искренне, входит в меня вместе с Живой, с Жизнью; закрывать в клетку «себя» и завешивать коваными замками. Ведь тогда Она перестанет быть Свободой, а я…перестану быть собой…
Молчи! Молчи и слушай, как твоё море поёт тебе песню о моих горах. Молчи и ощущай, как Солнце, одно на всех, одновременно дарит себя многим-многим, не умаляясь ни на микрон. Молчи и смотри, как этот мир каждую секунду хочет удивить тебя. Молчи и учись слушать. Слушай и учись молчать. Молчи и… Люби… Открывай двери своего сердца как можно шире. Чтобы Жить! Молчи и улыбайся. Молчи и чувствуй своих Предков. Молчи и ведай, где есть Бог на самом деле. Молчи и, просто, запрокинь вечером голову вверх, беззаботно, как в детстве – посмотри, как красиво умеют молчать звёзды…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184660
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.04.2010
КВІТКА
Знаєте, людина така дивна істота. Я знаю, більш-менш добре, одну людину і не перестаю дивуватися тому, що в ній (цій людині) відбувається. То думками чіпляється за щось, за когось, немов гачечками, то одягає, замальовує все у барвисті кольори емоцій , то втікає від власних думок, як навіжена. Одне добре, що світ ця людина сприймає по-дитячому, тобто досить просто. Тому, мабуть, їй жити трішки легше ніж іншим.
Навколо безліч різних людей, та ця людина усвідомлено/неусвідомлено шукає самотності, шукає розуміння чогось незримо-глибокого. Легше, іноді, вирвати рослину з корінням з твердого грунту, ніж якісь почуття з Неї. Вона, як садівник, нікого не підпускає до свого саду.
Тут висаджені клумби з найрізноманітнішими сортами усього. Тут і реальні квіти, і ілюзорні, і такі, що ще не розпустилися і тому, ми не можемо знати, якими вони будуть. Рідко хто може зайти в цей сад. Бо як заходить, то відразу прямує до найяскравішої клумби ілюзій і зачинає їх рвати. Для чого іншим ці ілюзії? Адже, як квіти у дзбані, вони не простоять довго. А для цієї людини – вмирають назавжди... Тому, скільки б не було людей довкола, мало хто здогадується про існування цього саду.
А ще – ця людина вміє вирощувати крила. Вони такі різні! Часом, коли нема що подарувати, ідучи на яке свято, вона дарує крила. Інші навіть не здогадуються, який цінний подарунок отримали.
Ця людина дуже любить молоко. І, завше, коли пише, попиває його з велетенської чашки, залишаючи над губами білі вуса, аби потім нишком злизати їх. А писати вона любить так само, як молоко.
От. А ще, вона в дерев”яному ящичку посіяла мрії. І вони, на диво, вже по вигулькували з-під землі і тепер бовваніють на чорному тлі кольоровими бісеринами (знаєте, такі, що грубші).
Нещодавно цій людині подарували квітку в горщику. Було незрозуміло що то за квітка і , навіть, якого вона кольору. Ясно було одне, що ця квітка з її саду. У описниках її рослин знайшлося дивне пояснення щодо цієї квітки : „Ця рослина має дивне життя. Вона може жити один місяць, або дев”ять місяців, або й багато-багато більше і , навіть, перетворитися у міцнюще дерево невідомої породи. Доглядати серцем, з серцем, під серцем. Потрібне підкреслити ”
„Хм... Дивні інструкції”: - подумала людина, оздобила горщик лляною тканиною з зеленою шворкою і поставила на видне місце. Бо ж рослинка була неймовірно гарна, чого її ховати від інших?! Було враження, що людина почала рости з цією квіткою, розправляти листочки, підіймати голову, тягнутися до Сонця, відчувати зміни у своєму тілі. Через місяць прийшла пора розквітнути з пуп”янка квітці. І людина занепокоїлася, затривожилася, заметушилася. Вона й сама не розуміла, що то з нею таке діється і чого вона так переживає. Вона могла годинами сидіти біля вікна, зігрівати квітку своїм поглядом і думати про минуле і про майбутнє.
З усього було видно, що квітка має бути білою. І людина, яка любила барви, прийняла цю квітку саме білою, розуміючи навіть, що цим кольором рослинка переверне її (людини) світ з ніг на голову.
Цілий тиждень квітка навіть не поворухнулася у бік початку розквітання. Людина, роздратовано пішла до саду, погриміла начинням у комірчині і витягнула звідти індикатор, аби-таки пересвідчитися, яким кольором зацвіте її квітка. Та, на жаль, індикатор цього разу не показав нічого. Зовсім нічого з того, що було написане в інструкції. Людина махнула рукою і вирішила, як буде, так і буде! Зацвіте, от тоді розповім про колір небаченої квітки, або й покажу!
Аби розвіятися людина гайнула в подорож. На кілька днів. Подивитися на світ, щоб перестати думати про квітку. Подорож виявилася напрочуд яскравою та цікавою, багатою на емоції. Саме такі до вподоби цій людині!
І ось, перше, що побачила людина, зайшовши до своєї хати – це темно-червоне диво на вікні. Квітка розцвіла дико-червоним кольором, неймовірно красива, велична і сильна... Людина зачудувалася. Гладила пелюстки пучками пальців і дякувала за цю красу...І тільки десь на межі її саду, непевно проросла невеличка рослинка сумовитого незрозумілого жалю : „Чому ж не біла?...”
Дійсно, людина – це дивна істота. Я знаю, більш-менш добре, лише одну людину. Це себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183652
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2010
І дивно-багаті,
емоційно-величні
місця
Минуло-Майбутньої Сили.
Що тепер?
Старі рови
без води,
наповнені
ЧУрами Предків,
які споглядають
на світ
З віків, що пройшли,
під кутом майбуття.
І кожен узір
на сих образАх
укладений силою
Любові та Віри
людськими руками
через Творця.
Чути теплО
від Прадавніх,
коли даєш собі
Дозвіл
Почути
пУчками пальців
Життя.
А кожен розкол,
кожна тріщинка,
кожна давнинка
чи тінь неповаги
Сповнена
незвичним для нас
Прийняттям.
На диво,
Вони всі усміхнені!
Просто
вбирають у себе
останні дрібки секунд
Чекання
Свого Часу.
Своєчасність... -
Любов,
Та ніяк не страждання!
Швидше знак
для тих,
Хто в змозі розплющити очі
І...
Здивуватись
Життю!!!
Чи Приймеш?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183375
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010
Замість місяця
Штучне світло
Блідого ліхтаря
І велетенська ватра,
яка,
Я Знаю,
не розгориться
без могО вогню...
І я - ідУ!
І я - даю!
І я на мить
перед зірками
в стані "НЮ"...
Я всі чуття - туди!
Я всі слова - лови!
Я всі енергії - у небо!
І цей вогонь спалахує!..
Для тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183283
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
Весна, неначе осінь, переливає золотим,
На струнах ручаїв керує : "Piano, Piano..."
Мій погляд, ще зимовий, перед тим,
Як перейде з порожнього в весняний.
ВсерЕдині сонцЯ розпукують бруньками,
Керуючись одним - маестро каже : "Fortе!"
Ще тільки мить! І... всоте стане "Мама" -
Весна ідЕ в дорослість з дівчиська в куцих шортах.
І світ летить уверх, у небеса несУть
На крилах натовпів : "Пошвидше! Presto-presto!"
І, раптом, в мить, являється Життєва Суть,
Як друга смужка позитиву тесту!
Piano - спокійніше, тихіше (іт.)
Fortе - сильніше, голосніше (іт.)
Presto - швидше (іт.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183266
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
А мені - не страшно!
Серйозно! Ні крапельки не страшно, коли нікого немає вдома, коли навколо багато чужих, коли темно... Нехай інші лякаються!
Та ні, я, дійсно, нічого не боюся. Ні павуків, ні змій, ні вампірів, ні привидів, ні чудовиськ, ні монстрів, ні зомбі, ні чужопланетян, ні стівена кінга, ні лютих звірів, ні сектантів, ні злодіїв, ні вбивць, ні розлуки, ні зради, ні раптового крику, ні дивних шурхотів, ні зброї, ні війни, ні болю, ні холоду, ні голоду, ні атомного вибуху, ні грози з блискавками, ні страшних думок, ні самотності, ні хворіб, ні смерті, ні життя... Бо найстрашніше, що могло зі мною статися, вже трапилося...
... Мене Безжально АБОРТУВАЛИ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183230
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
АвтІвками, пОтягами, літаками,
Ваговозами, кранами, ракетами,
Пішками, кроками та возАми
Я блукаю своєю Планетою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182424
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2010
Ти у снах називаєш мене мовчанням.
Я відчуваю
ТвОє бажання
Знати, що я німа...
Ти заперечуєш мОї вуста
Відстанню, хмарами, відсутністю суті.
Тільки щоб не родились слова,
В любові настояні, як на отруті.
Прикуті...
Ти відлякуєш свОї думки,
Спускаєш з ланців свОю совість,
Ти мариш, щоби навспаки
Здрукувала минулого повість.
Вість...
На свОї ж уста накладаєш печать,
Тримаєш себе у незримім полоні.
А у Просторі, серед снів, кольорово звучать
МОї руки
на тобою
засіянім Лоні...
Природні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182422
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2010
Відкриті шляхи -
Розпростерті всі крила!
Розпанахані в́Есни рвуть лляні сорочкИ на собІ,
З рукавів випускають лелек.
"За що так колись полюбила?.."
Тріскає лід, скресає з води,
Омиває весняно-тільки-жіночу суть.
"З тобою/без тебе. - Безліч в житті небезпек!"
"Бери мене, Ладо, за руку - веди!"
В божевільні сни вриваються
Саме ці, заклопотані весни,
Розтікаються в тіло ручаями,
Вибухують в свідомість Світлом!
"Де ти мій, єдино-небесний?"
"Дай мені, Боже, воскрести!"
Перешкоди у вигляді стереотипів,
Греблі рвуть потоки моєї уяви.
Коні мОї б"ють об землю копитом -
З Нави несУчи Образи в Яву.
"Скинула руки до Сонця! Чекаю на твою появу..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182043
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Эйфория...
Эйфория расставанья.
Ни с чем не сравнимое
Чувство
Вины и свободы.
Смешан коктейль.
Розоватая трубочка
Нежелания
Прощаться
Шевелит в стакане
Лёд сомнений,
По кругу-
В воронку.
По глотку.
Кисло-сладко.
Если бы не было
так гадко
на душе -
То,
Наверное, было
Бы вкусно.
Знание наизусть
Всего, что будет
Потом,
Рождает вместо
Силы - эйфорию,
Восторг в макияже!
Истерия!
И...
Слёзы
Сквозь смех
Рыданий.
Жизнь, как бармен,
Опять коктейль повторила...
Слизывай соль!
Заедай лимоном!
В этот раз -
Зто была
Текила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182037
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.04.2010
Потоком Світла
Сонячна гроза
гримітиме Промінням
і нат́омість
Дощем із іскор
стомлена Зоря
заповнить Перевеслами
свідомість
Сумн́івні бл́искавки
гор́одами тривог
розч́ахнуть н́авпіл
Ілюзію Стихії
Подивиться у вічі
мені отець Сварог
і посміхнеться...
У відповідь - зРайдію
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180584
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
І ставати удвох на капищі,
Виглядаючи Сонце словесами -
У вогн́яну л́адію в Ра-тиші -
Небеса тривожити веслами.
Звелемудрити, мудромирити, володарити,
Чародіяти, світоладити , зореславити,
Перелеляти, обнадіяти, зколодарити -
Криловолями вверх зустрічно падати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180393
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010
Ти знаєш моє таємне ім.”я,
Я була при народженні твого.
На жаль чи на щастя, я – не твоя.
Точно одне – незвідані Божі дороги..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179837
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2010
Не зрадити, не встигнути, не знати,
Щовечора листи твої читати,
У ковдру снів закутувати мрії,
Любити і не відати, що дію!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178856
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
Пространство
Закрыто на ключ.
Я боюсь
рассплескать этот день
в тихой поступи ночи.
Счастье...
Так близко,
что можно потрогать рукой,
Пригладить русую чёлку
И плакать навзрыд
От того, что жизнь этого дня
состоит из сотней ЖИВЫХ секунд,
Которые врезаны в память
От сегодня - навечно!
Тактильность...
И правило -
хоть чем-то касаться
друг друга.
И так - целый день!
Тела рассходятся на ночь,
уставшие от потока Всего...
Но души-то
остались держаться...
- "А то!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178855
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.03.2010
И, неумея рисовать,
Опять черчу круги в тетради.
Штрихи, значки, слова... Опять!
Душа моя, как в армии, в наряде.
А Бог решил сыграть в "Йо-йо",
В резинку превращая расстоянье.
Судьба?.. Приборы шќалят. Йо-ма-йо!
И наши имена, как в лотерейном барабане.
Я книгу перечитываю раз в сто лет,
Нанизывая счастье в Жизни пояс...
А выиграшным может оказаться твой билет!
Билет, который ты купил на поезд...
Лотерея (от итал. lotteria) — организованная игра на удачу, при которой распределение выгод и убытков зависит от случайного извлечения того или иного билета или номера (жребия, лота).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178188
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.03.2010
І сльози перетворюються в мед,
От тільки як, скажи, той мед нам їсти?
Малюю сль́озами у сні я твій портрет,
Але , чомусь, виходить лиш порожнє місто...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178187
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010
Когда мои волосы
вырастут длинными,
Когда я сниму
все свои скафандры,
Ты поймёшь,
что умрёшь,
если не дотронешься
до моих волос.
Ты узнаешь,
что
все в мире письма -
от меня,
Что правда очень жёсткая,
что за счастье ст́оит
бороться...
Я улыбнусь
и почувствую
своевременность
Любви,
своенравность
Судьбы
и двузначность Смерти.
В зеркале - "Я"-Ребёнок
А ты - озорной мальчишка,
который
ни за что не дёрнет
меня за косичку.
В первую очередь потому,
что мама
всегда стрижёт меня
"под мальчика"...
Тогда ты не понял,
что перед тобой - Женщина...
Возможно,
я позволю себе
отворить свои двери
навстречу твоим
робким шагам
подсознания.
Возможно,
я устану
от счастья с тобой.
Кем я стану,
после того,
как побуду
твоей Судьбой?
Распущу свои волосы
И пойду смотреть на звёзды.
И, если ты, во сне,
начнёшь искать меня рукой...
Я - вернусь...
И мы вместе встретим Рассвет,
выбирая соломинки с длинных волос Любви.
Счастье...
Виртуальность опасна?
Ничего!
У меня ведь короткие волосы!
Пока...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177729
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.03.2010
Найнеординарніше (оце так словечко!), що я витворила у своєму житті було, власне, моє народження. Тому все, що відбувається далі є лишень відблиском самого першого.
Графа неординарність. Перелік. _ книги, одяг, друзі, фільми, вподобання, хобі...
Просто, не така, як всі. Не так, як всі гризла нігті, пила манку з пляшки аж до 8 років (бо смачно), читала з 3-ьох, вмерла в 30.
Неординарно народжувала своїх неординарних дітей. Неординарно і далі народжуватиму та житиму!
А от, що б я хотіла?
О!Ось! Є!
Ступити на мокрий пісок на морському узбережжі і, щоб ніколи ніяка хвиля, ні в якому разі не змила того сліду...
Нині отримала листа, якого не чекала, чи ВЖЕ не чекала...
Блін! Знову все спочатку!
Неординарно мордуйся, неординарно вмирай, неординарно народжуйся і, хрін зна як, люби...
Психоаналіз, курва!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177721
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010
"...І Жити одними лиш Віршами,
бо вони єдині лиш Живі... "
Я
І в м́ені з дзвоном струни рвуться,
І з хрускотом ламаються мости,
Хребці ілюзій перекусує реальність,
Самотність пише неконвертовані листи.
Епістолярні жанри заповнюють все тіло,
А кров із часом зпрозорює у сльози,
Думки по Фройду розкладую уміло,
Але уже не в в́ірші, а у тужну прозу.
І викиднем грозить моє нове зтяжіння,
Спина півмісяцем болить від всіх історій роду...
Як кинутись в політ наперекір законам всім тяжіння?
І як себе переінакшити наперекір самій Природі?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177237
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010
і сніг, який не розтоплений,
І вулиці, по яких ходить Ро,
І дивні дворики,
так близько від колії,
щоб було з ким обіймаатися з ними вночі
паничі-
хмари у вигляді черепах
крабів, морських тварин,
на небі темному
з червоним полиском
безліч ліхтарів
то ближче, то далі...
світ, як медаль
має дві сторони.
------------------------------------------------
цілуючи скло, обіймаю дерева,
люди в купе розмовляють про Бога,
я дивлюсь на місто -
на місто дивного Лева
сміюся в душі над цитатами правди,
наливаюсь стукотом пісні потяга,
вмираю з кожним вагоном,
переводжу свої внутрішні стрілки,
наздоганяючи Бога...
--------------------------------------------------
балакаю з диктофоном
шлю листи телефоном
давно вже не їм піцу з беконом
і живу за дивним законом
а Львів зникає з останнім вагоном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177183
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010
Коли під "нуль" пострижена душа,
Коли гаряче серце бавиться в "моржа",
Коли слова об тебе - звуться рикошетом,
Коли любов здається Пікасо-портретом,
Коли річки раптово зсоленіють,
Коли уста зшепочуть - цілуватися не вмію,
Коли вогонь в зіницях догорить у попіл,
Коли планета моя розітнеться навпіл,
Коли коралі сліз - в триразове намисто,
Коли кардіограма моя змре навмисне,
Коли кохання камінь з себе я відкочу,
Тоді, мабуть, тебе відчути вже не схочу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176936
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Ты строишь дом,
Вокруг живой забор,
Калитка увита плющом,
Уютный тихий двор.
Ты свёл стену -
Кирпичик к кирпичу,
Придумал личную страну,
В которой я молчу.
Ты крышу поднял
Поближе к небесам,
Прочувствовал и понял
Всё то, что нужно нам.
Ты строишь мир
С кусочков солнца и любви,
Без лжы и чёрных дыр...
Он нужен мне... прими...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176929
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.03.2010
Плагіат
Кардинальних
Ілюзій
Ідей
Вседержителя
Прим
Лідер
Безперечного
Щастя
Реціпієнти
Давніх
Образ
Циклічність
Спіралі
Квадратом
Стереотипи
Розвінчаних
Міфів
Сивіння
Озброєних
В бої
І срібло
Тридцятої
Проби
Секс
Смішних
Конкуренцій
Змішаєм!
Зіб"єм!
Перемелем!
А Істина де?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176802
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Я кричатиму довго,
Я зникатиму марно,
Я плакати буду без сліз,
Я закутаюсь в ковдру,
я знімаю всі лаври...
Розлюбити тебе - мій девіз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176801
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
З підсвідомості
З сну
Як горохи,
сипляться всякі слова;
Падає на стіл
та на руки
перевтомлена голова.
Засинають, блукають,
пророчать
В́ірші, до паперу охочі;
На пусте, на не те,
на долівку
сковзують м́ої очі.
Змалку, з дитинства,
зі смерті
Сковані мідні п"яльця;
Батогами, сльозами,
безумством,
захворіли буденністю пальці.
Небезпека, контроль,
безперечність
Пересолена цукром з перцем;
Монотонно, просто,
надзвично
Зупиняється м́оє серце...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176763
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Предки
внутрішні трупи
Пост-Его
Репризи
на нотному стані
безрунним атолом
зі сталі
спираючись
лівим плечем
на сп́ину
абсурду
Б́ере сивий
Поет
у руки бандуру
Шворкою
витканою із звуків
Зв"язує
у гобелени
Реальність і внуків
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176760
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Заснути. Забути. Згадати.
Відчути. Знайти. І далі - шукати.
***
Вдихнути запах Львова -
Мить тиші серця потягу -
Душевна післямова -
порожність псевдодотику...
***
Розбуджено древній вулкан.
В вогні може все потонути.
Життя поставило знову капкан -
Навчитися Слухати й Чути.
***
Ти рвешся в бій!
В який? У бій зі Смертю?
У вирі хаосу подій,
Повір, ще буде час померти.
***
Як помру,
не буду боятись,
що не схочеш мене ти торкнути...
За життя
довелося звикати,
як байдужі стають твої руки...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176660
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
Хранитель Времени
живёт не в часах,
Хранитель Времени
смотрит твоими глазами,
Хранитель Времени
в разных глазах
Зеркалит себя временами.
Хранитель Времени
с Солнцем в руках,
Хранитель Времени
моими стихиями мыслит,
Хранитель Времени -
древний след в городах -
Движение Жизни Слышит.
Хранитель Времени,
Родной, не грусти!
Хранитель Времени,
Ты опять рождаешь Покой.
Хранитель Времени,
Прости. Не взыщи!
Я просто буду всегда с Тобой...
Перемешано всё,
Перетеряно, переискано,
Найдено...
Я гуляю по парку
со своими детьми.
Обернулся маленький сын.
Улыбнулся. Ну прямо, как Он!
Глазами Любви ко мне -
Хранитель моих Времён...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176658
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.03.2010
Прийми у свої сни
Мій дикий спокій...
Обіймами Весни
Правдиві твої кроки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174917
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
І в л́аданку - сушеної лаванди,
Наполовину з тихим чебрецем,
Аби в вогні таємні всі принади
Для тебе стали суттю панацей.
Барвінок - в тугу, деревій - у волю,
І тісно посплітати все в кос́у -
Волосся твоє закосичити у свою долю,
А твою силу - у свою красу.
Конвалії - у сни, а в Яв, - мабуть калину,
Шипшину - у відвар, за пазуху - кор́у,
У лоно лиш твою очікую дитину...
Любов"ю з травами я Простір розверну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
Ты ставишь меня в тупик
Одним только словом - "Родная",
Это, как-будто, мой ник
В мире, который условно реален.
Свободное слово не знает,
Что иногда превращается в цепь -
С губ твоих птицей взлетая,
всё норовит моё сердце задеть.
Не понимая ты произносишь,
На расспашку держ́а себя,
Меч узорчастый словом заносишь,
Не замечаешь, что ранишь меня.
Но завтра молиться будут ветр́ы
Тетив́ой странного лука, гнутого мной.
В руку вложу я слово вместо стрелы.
Сильное слово одно... "Родной"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174498
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.02.2010
А нитка пульсу парадоксально рівна...
Будуєш ти, доскладуєш у ціле,
а я малюю ритми божевільно
і в в́ірші спогади викладую невміло.
/ А що за лінією? П́еред, ачи п́оза?
Торкнутися тоѓо можливо, ачи ні?
Чи там чиясь поезія, чи проза?
Чи сон у Яві, ачи Ява уві сні?.../
І відстань стискує емоції в пружину!
Ти фарбувати будеш в мрії свій будинок,
Я ж знов виношую чужу дитину...
Чомусь стоїть вмонтований в наш час годинник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174438
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2010
Намалювати ніч
дозволить Бог
пастелями думок,
що линуть в Вічність.
У чому річ?..
І як узір із зір.
На Бога ти мені
Такий?..Кармічний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174203
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
Щоб дихати -
Не вистачає кисню.
Я м́олюся -
мовчить Всевишній...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174198
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
Місце зустрічі - сім минулих життів.
І у кожному з них - ти тримаєш мене за руку.
Я впускаю тебе в найтаємніший з м́оїх світів,
Де час між ударами серця - розлука...
Я пригадую кожну думку, що дотиком стала,
Проживаю щоночі з тобою по спіралі нове життя...
Подихом мрії пускаю вслід зор́і, що упала...
Б́огів предвічних, двох галактик наївне злиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173871
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2010
І тихо зацілують зливи море,
Але відмовляться навік любить.
І прошепочуть таємницю зорі,
Але примусять пам"ять загубить.
І раптом блискавка коханням вдарить,
Але лишень на мить покаже свою суть.
І трави відьма вміло в трунок зварить,
Але птахи його тобі не донесуть.
І звично ляжуть руки на рамена,
Але сорочка не спаде по тілу вверх,
І глянуть очі - погляд, як стремена,
Але не стримають, на жаль... Але...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173397
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010
Вранішня кава
(обов"язково з молоком),
що п"ється мною
тільки двічі, зате щороку.
Музика, яка прокидає,
бо чуєш її не зразу,
а з інтервалом у час,
який відповідає Вічності.
Засніжений сквер,
що мліє під сонцем,
чекає прелюдії
перед сексом з Весною.
Мідні дзвінниці,
що цілуючись з небом,
стають золотими,
дарують вулицям посмішки.
А дикуваті ровери
з сонцями замість коліс,
шалено гасають моїм містом,
шпицями топлячи сніг.
І я у цьому всьому,
загорнута у шаль із мрії,
виходжу з тіла - подивитись зверху,
як саме родяться вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173281
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010
Сидіти
в кріслі,
Огорнутою
конопляним покривалом,
Водн́очас
перебув́аючи
в тобі...
Сидіти
на дошках -
торкатись моря,
Молитись
про любов
і мружити зіниці Сонцю.
Сидіти
і в піску
лишати
слід своїх думок,
І дивне вміння
залишатися
Собою.
Сидіти-
Слухати слова,
які у себе
повплітає вітер,
Впускати в душу
Насінини
Бога.
Сидіти
Розчинятись
Всесвітом у світло,
Щоби
зібравшись в ціле,
Нести
Це світло
в світ...
Сидіти
за сотні кілометрів
і вміти відчувати,
Що хтось
сидітиме
тим світлом
поруч...
Сидіти,
дихаючи небом
і жити абсолютною любов"ю...
І виправляти нею
зпокривлені шляхи.
Сидіти...
Шепотіти
По півслова...
І знати,
що їх
почуєш ти..
Летіти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173122
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2010
Пробіли, перейми, перверзії.
Плач. Породілля. Поезії...
Сопілка синьо виспівує сонету -
Самотність створює свою планету...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173100
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2010
Грудкою меду кладу себе у шклянку сну,
Де розчиняюсь в прянощах мольфарства,
Я дотиком долоні зітру твою броню
І присягну твій меч на захист свого братства.
У свідки зкличу трави і зорі всі навколо,
Нехай вінчають душі стожари смерекові!
Я сплю? Чи може тчу веселкою "ніколи",
Вплітаючи у себе із уст гердани крові.
Малюючи нову весну у твоїх снах пророчих
І запахи нічні в конверти знову сію,
Крізь кригу полюсів - екватор - твої очі.
Прокинутись?.. На жаль... По справжньому...Не смію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173046
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2010
Це ж тільки сон...
Примарилось, здалося -
Що твої очі б́еруть у полон
Без рук торкаючи моє волосся.
Це ж тільки так, думки...
Пас"янс у підсвідомість...
Губами зірку взяти із руки,
Життя віддати враз, натомість.
Це ж тільки вигадка,
Пусте! Ілюзія Любові...
Чому ж всередині така
Ріка тече, народжена у слові?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172923
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2010
Прокинутися
Мати щастя бути тут
Замріятися
І всіяти думками
Ложе своїх сновидінь
Я вірю в тебе
В безмежний дух любові
Люблю живучи
А живу кохаючи
Твій світ лиш втрапив в мого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2010
Вдох-выдох -
Изморозь в лёгких
Запах города,
Шаг нелёгкий.
Чувство странное-
Крыльев нету.
Тело бренное
Бродит по свету.
Грусно наверное
Но не грустится
Во всех суевериях-
Плохо волицей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172438
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.02.2010
Коли відчуваю тв́ої потоки-моря
Через сотні тисяч древніх часів,
Пролітає у небі опахата зоря
Через ніч у очах зароджує спів.
Найсильніші ќови мої́ у цю мить
Дивно зникають під наметалом,
З серця сул́ицею трем вже летить,
Щоб розбитись в різн́ицю твою́ із металу.
Я п"ю ситу́ вич́авлену зі сну,
І шлю меркуріїв сво́їх незлічно...
Кірісе мій! Думками засіваєш борону́,
Мою кувачницю тривожачи магічно.
Ти, як завжди́ , ор́ужний та з мечем
І різноличний з рубами від бою...
А я все слухаю, як Віщий мій рече -
Обіймом котор́итися з тобою...
Словничок:
Час - древня міра довжини (5км)
Опахата зоря - комета,
Кови - чари,
Наметало - плащ з капюшоном,
Трем - хвилювання,
Сулиця - спис,
Різниця - кольчуга,
Сита - безалкогольна напій з меду,
Меркурії - вісники,
Кіріс - пан,
Кувачниця - кузня,
Оружний - озброєний,
Різноличний - різноманітний,
Руби - шрами,
Віщий - внутрішній голос,
Рече - говорить, пророкує,
Которитися - сваритися, боротися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172404
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.02.2010
Не сни мене!
І не дивися в мої очі.
Ніколи не читай моїх листів!
Не зачіпай обіймом,
Думкою; Не хочу!
Щоби, крізь час, мене ти не схотів!
Не мрій, не думай!
Ні доброго, ні злого,
Не переймайся тим, чого ніколи ти не згубиш.
Не стримуй, не питай,
Не вгадуй з голосу чужого...
І не кажи, що відьму не полюбиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170847
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
Ти рунами являєшся у мої сни,
Усім футарком, дивно-незбагненним.
Одною кажеш -Спи-засни!
А іншою - Гори натхненням!
Ти викладаєш з мене ворожбу,
Не хотячи, тасуєш в вічність.
Я дивом в́еду боротьбу,
Сприймаючи удар за ніжність.
Засну-прокинусь, дикий хоровод
Думок, бажань, тіней і тіл.
Ти сама дивна із моїх пригод -
У моє серце - осиќовий кіл...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170622
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
-1-
...То скапують слова в листи,
Неначе віск з церковної свічі...
Я сповідаюся паперу знов - прости!
Так невимовно тихо кожен йон душі кричить!
-2-
Бринить міжслів"я таємницями доріг,
Вплітає в речення мережку з долі...
Я завтра вийду боса на поріг,
Щоб випустить свої думки на волю!
-3-
Хай відчуття мої стають на крила,
Нехай летять крізь о́брази і звуки!
Я так боюсь, що в часі заблудила...
А ти... боїшся взяти ручку в руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170617
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Всі ріки дивним чином бер́уть початок з джерела,
Всі ріки дивовижно точно десь впадають в море.
Моя́ ріка тече крізь різьблені пером потоки світлого тепла,
Впадаючи у сонячні долини твого серця, піднесеного вгору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170103
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2010
Чужа посріблена ріка
З чужими, Боже, берегами.
Чужа, недавно рідна ще, рука,
Чужі удари між серцями.
Чужі слова, чужі думки,
Чужинський дивний світ довкола,
Чужі поставлені замки -
Мій не підходить ключ до замкнутого кола...
Ти молишся чужим богам,
Чуже мені вдихаєш ти повітря,
Чуже майбутнє пророкуєш нам...
О, помисли мої, чужому ви не вірте!
Тоді чужою може здатися Земля
І Сонце рідне теж зчужіє...
Зболить відчужена душа моя,
Залишивши у жмені НЕ ЧУЖУ надію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170101
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2010
Настояні на диких травах
Думки зимовими ночами.
Вар́ю розлуку я в узварах
І обіймаю сни безкрилими плечами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169616
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Не може зникнути, не може виникнути з нічого те, що є завжди. Те, що є Суттю усього живого; Матір"ю, у лоні якої виношувався увесь світ.
Любов.
Любов - це Бог. Бог - це Любов. Тому прояви їх багатоликі, багатогранні, неочікуванні та завше щирі.
Чого ще можна просити, як не Любові? Бо вона є началом всього. Не раз у сні, у Яві, у всіх діяннях чується : Пошли мені, Боже! Зішли на мене Любов, оселися в моєму серці. Повідкривай усі мої внутрішні засуви, замки, позривай ланцюги, порозбивай затемнені вікна, вивільни з мене ту дивну бранку, що зацькована цим світом, і запроторена у найглибшу камеру схову мого єства.
Звільни...
Я буду з Радістю народжувати її щохвилини, щосекунди, щомиті; тішитися, як власній дитині; колисатиму в долонях та відпускатиму до Сонця, неначе пташа у перший політ. Буду любити її, як себе, викохуватиму кожен йон її світла і даруватиму її світові,
аби відбивалося її сяйво від усіх очей, втрапляло теплом у кожне серце, топило кригу байдужості і черствості та виходило назовні джерелами усмішок.
І світ таки зміниться!
Любов...
Бо наш світ - Любов!
Бо ми - є Любов.
Бо я - Любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169332
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Вода-Вода-Водиченько!
З роси, із сліз, і з личенька,
На тр́авицях настояна,
Зірками зачарована,
Вітрами перевтілена,
Землею переспівана,
Вогнем-свічами-іскрами,
Неси кохання істинне.
Тобою най вмивається
І в мене закохається,
У моє серце, душеньку,
Водице, тихо зруш його...
Як Сонце з небом знаються,
Так ми тепер з"єднаємся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169327
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
У нас надв́орі т́акож "плюс".
Я їм морозиво, залишене тобою.
В душі, для в́іршів відчиняю шлюз
І на папері гину в дивному двобої...
Відшукані давно всі істини книжкові знову
І фортеп"янні клавіші торкають передбачену струну.
Я з кожним словом у листі народжуюся нова,
А грішну думку примушена вкладати у труну...
Сей спокій в м́ені, дивний, схожий на свободу,
Як подих Абсолютної Любові в м́ою творчість.
Мо́ї словесні доторки крізь тебе все шукають броду.
Знайд́уть? Не зн́айдуть?.. Снігом у Безмежність...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010
Я - божевільна!
Боже! Я - вільна!
Коли знову вчула у тілі ту точку своєї Любови, яка, раптом, пухнатим звіриком залоскотала мене зсередини, накрила хвилею Свободи і примусила снити дивні сни.
Божеволію від того, що маю розриватися у цьому житті по-між різними різностями, замість того, аби просто бути вільною, Боже...
Вільною в собі, відкритою всім, потрібною Тобі...
Ото мрію, сню та марю, коли притиснеш мене до свого серця у цій моїй Яві, прошепочеш : "Рідна моя...". І тоді аж пущу я коріння, вистрілю в небо крилами, обійму тебе руками-гілками, народжу безліч сонячних дітей!...
І аж тоді нарешті стану і Божа, і Вільна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168869
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2010
Страхи?..
Малюнки сірого
на чорному папері?
Дитячо-вмілими
півтінями у сквері?
страхи.
Нічні, північні, денні,
Смертельні і життєві,
Колисані в колисці з дуба
Злонованого яблука у Єві.
Страхи
Свідомістю змальвані
У підсвідомій казці.
У дзеркалі заховані...
Це ти - у дивній масці?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168622
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2010
Безумовні,пливучо-пекучі,пергаментно-лишні мо́ї сновидіння.
Пунктиром безликим,уявним посилом,раптово,крізь всі покоління.
Молитви інакші,вогн́яно-вітр́яні р́іками падають в Сваргу.
Легендою згадка над жерлом вулкану.Кіліманджаро в польоті гепарда.
Над точкою Світла (гармонія/хаос) відлік почато м́ого Кохання.
Змагання із Богом,народженим в собі,істинно-диким,майбутнім проханням.
Простір відкрито!Безмежності ім"я вкотр́е медитує проймаючи душу.
Час по спіралі стискає пружину-до свідомості вибух виснити мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168618
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2010
Тіло
Точка
Постріл
Дочка
Сонця
Неба
Мить
Потреба
Лиш
Любові
Тиша
В Слові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168549
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2010
Занурююся...
Глибина.
Я - Море.
Я - Душа.
Безмежність.
Влада над собою.
Політ.
Падіння.
Воля.
Вдома.
І тепло, як ніколи!!!
Втома...
Злови!
Вгамуй!
Згадай!
Прийми...
Я - Рай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168147
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.01.2010
Порух
Вирій
Де ти, милий?
Море
Хвилі
Чуєш, милий?
Сонце
Вдома
Де ти, рідний?
Ж́ива
Втома
Знаєш, рідний?
Голос
Руки
Де, єдиний?
Серце
Стукіт
Ти - Єдиний!
Мій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167624
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Цей Бог,
Що квартирує,
часом,
у моєму серці.
Цей Бог
Без імені,
який
Любов"ю зветься.
Цей Бог,
Що сяє оберегами
на тілі.
Цей Бог,
як паростки
пшениці
ще невмілі.
Цей Бог,
Який будує
дивний світ
навколо.
Цей Бог
Щовечора
зникає
Видноколом.
Цей Бог
Захований словами
За твою пол́у.
Цей Бог...
Не я....
але
я Ним живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167623
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Я не хочу
бути сонцем,
Радше - зіркою,
бо тоді
буду сонцем для
інших галактик.
Я не хочу
бути морем,
ліпше, напевно, небом,
бо тоді
буду морем
не тільки з води.
Я не хочу
бути дорослою,
краще - дитям,
бо тоді
зможу
ще раз вирости.
Я не хочу
бути очима,
може поглядом,
бо тоді,
швидше за все,
буду очима Господа.
Я не хочу
бути тобою,
нехай вже - собою,
бо тоді...
Я буду Сонцем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166930
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2010
Передостанній вірш з вітрилами мелодій спускаю в воду.
Передостання хвиля вітрильник цей з собою забе́ре...
А в ньому тиша всемережжя і передостанній подих-
Я знов зусиллям відпускаю в подорож себе.
Передостаннім може бути останній поштовх мого лона,
Народжуючи не передостанній твір Небесного Творця.
В передостаннє перед смертю б"ється звір у загородь бетонну,
Без перестанку погляд вириваючи із недр душі свого ловця.
Передостання ніжність поцілунку в простір перед падінням в сон.
Передостанній дивний сон у передчутті безумних з"яв нового світу.
В багатоповерівках для когось світить передостаннє із вікон.
А дикі весни тихо перетворюють осінь в передостаннє моє літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166580
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2010
Серед зими запахла травами сорочка з льону.
Вдихну у себе, як Життя, той запах я на повну.
Та мить, коли стоїш, неначе дуб, гілками обіймаєш на порозі,
Від щастя плачу я слізьми соснової смоли в морозі.
Стою одна, сер́ед своїх світів, що світять через Праліс.
Мол́юся серцем про тоѓо, хто раптом біля скелі лісом виріс.
З минулого я викликаю зіллям чарівним всі спогади твого коріння.
Не знаю,чи поможе Сонцю це моє,таке просте,навпроти твого,дивне вміння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166351
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2010
Ніхто не загл́яне в мене так гл́ибоко.
Нікому не здогадатись про кількість тепла.
Нічого не втямити - сонячно, ніби-то.
Не винен вогонь, що нищить до тла.
Крім Тебе, Хто носить Світло всер́едині і
Любові прост́ори безмежні моря...
* Ніхто нікому нічого не винен, крім любові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166348
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2010
Ти прийшов і пройшов,
Неначе зимові свята.
Що шукав? Що знайшов?
Кому крила мав передати?
Ти прийшов, пролетів,
Немов дикі зимові свята.
Посвітив, звеселив. Чи хотів
Просто про щось спитати?
Ти прийшов, промайнув,
Як наддивні зимові свята.
Обійняв, струсонув!
Залишається тільки чекати...
Залишається знову писати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166056
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.01.2010
Коли сідаєш за стіл
Круглий, як ядра горіха,
Розумієш, що цього різдва
Чомусь не мете завірюха
За вікном дідусевої хати,
Що у грубці немає вже дров,
Що вогню ні на чому не грати,
Чомусь вже не сниться так знов
Усм́ішка кохання з дитинства
В скляній ялинковій прикрасі...
Принцип прадавній РаДійства
Чомусь загубився у часі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165770
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2010
З чого мої в́ірші створені?
З чого плетуться слова?
З першого дня Творення
Зліплена моя душа...
Вірш́і, що ідуть від жаги,
Вірші, що виходять з дітьми,
Вірші, що малюють сніги
По скрижалях небесних пітьми.
Слова, що застрягли в сумлінні,
Слова, що вибухають раптово!
Слова, що як світло по тіні
Народжую знов від Любові.
Рефлексую крізь забрало повік,
Рефлексую крізь внутрішні звуки,
Рефлексую щоразу - навік,
Запускаючи в образи руки.
Засіваю собою весь світ,
Засіваю моря голубі,
Засіваю у себе твій плід
І виношую себе у собі.
Вириваю думки, як з полону,
Вириваю сутність, як сподвиг,
Вириваю з фантазії сонний
Та живий первозданний Подих.
Виколисую звуки свої усі,
Виколисую мрії аж до межі!
Виколисую в травах, в росі
Візерунки своєї душі.
Вичакловую їх із багаття,
Вичакловую їх із зорі,
Вичакловую з подолу древнього плаття
І з польоту крила угорі.
Перероджую їх із плачу,
Перероджую їх із стіни,
Перероджую і ... Лечу,
Торкаючись Сонця струни...
І вірші мої зникають в пісок,
І вірші зникають, як нікого нема,
І вірші, як постріл собі у висок!
Бо без тебе, я знову - німа....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165212
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.01.2010
Богине, моя Берегине!
Без суму, ́але з ненастям,
Баную твоїми очима,
Бавлюся своїм щастям.
Багато, ой як багато,
Блискавок в моїм світі!
Багр́яним полум"ям хата
Б́ереться. Сонячні діти.
Бадиллям тихих поезій
Бродять невипиті вина.
Бажання настільки тверезі!
"Біле ніколи не винне?..."
Бабусині трави в полотнах
Б́айки розказують вітру.
Байстрючата сміються в болотах,
Боючись Життям захворіти.
Балакають звірі по ночі,
Біблію, певно, пишуть.
Багаття! І... Твої очі
Базилік зелений у моїх залишать.
Бандурою в моє тіло
Блакитно натягуєш струни.
Барвінку в вінок схотіла!
Бірюза у душі, наче руна...
Бездна пророча. Місячна рана.
Божа присутність у серці, у лоні,
Боса у травах Я - Босорканя
Барткою скину св́ої долоні...
Безкарно розкинулись н́авколо зорі,
Блимають, ніби в останнє...
Боже! Невже то знову я хвора?!
Б́айдуже... Бо Коханням...
*Босорканя - закарпатська відьма, що ходить боса по траві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165166
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2010
Ты задаёшь вопросы
Ответам на которые
По десять тысяч лет
Я роняю на пол
Керамическую посуду
Времён Триполья
Ты пишешь так
Как я никогда не смогу
О жизни и смерти
Но я напишу о тебе
О каком ты себе не знаешь
Но возможно будет интересно
Если посплетать в тугую косу
Всякие дикие разности
Получается новый мир
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164020
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.01.2010
Фіолетова радість
Французьких мелодій
Фіалками на вікні
Фантомом здаються мені
Фальсифікат рапсодій
Фонетика любові
Фігурно обкатує лід
Фундук у цукерки ховає
Флейта в ехо щезає
Фазаном розпушує хвіст
Філософи записують книги
Фліртують з чоловіками жінки
Фокстрот дерева танцюють
Франками губи цілують
Фарисеї купили квитки
Фарбітки на старих одежах
Факір витягає кроля
Феячі крила падають в Сену
Фіакром білим везуть наречену
Фаянсофе немовля
Феєрія...
Фелон...
Футарк...
Фа-мінор - щось сьогодні не так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164013
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.01.2010
Сидіти за столом,
Смакуючи щось
на зразок
твоєї душі
в старовинному кубку...
Випущені на волю
Всі суккуби.
Я дозволяю руці,
Чого не дозволю собі
Ні в якому разі,
Я дозволяю губам,
Чого не дозволю рукам
У торішньому році.
У тебе вже немає котів,
А натомість - твоя дитина
У іншому лоні...
А зараз - тільки долоні
І байдуже все...
Аж на півтора роки.
Зводить живіт
від сублімацій
І дивних снів,
що сняться
по черзі
тобі і мені.
Я знаю, що то
лиш
Чоловіче й Жіноче
Назустріч
крізь час
і полиск ілюзій-
цьогорічна повна
Незустріч недрузів.
Тому
їм енергію
твоїх рук спиною,
Секундно
впадаючи в транс.
Загоюю шкіру слиною,
Це ще один шанс
випускати на волю вірші
через пори перверзій,
Ти станеш батьком
моїх нових поезій...
Стоп!
Наглухо закручую крани
своєї душі.
Ти забув,
що
Я належу
Тільки собі...
У тебе сильний запах мужчини
і
светр у сіру смужку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163891
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.01.2010
Віра
Справжня прадавня
Мол́юся вагаюсь боюся
Боже скажи мені правду
Серце
Надія
Прозора осяйна
Зловити сховати віддати
Я хочу тебе цілувати
Спрага
Любов
Оранжево-синя безмежна
Чекаю приймаю кохаю
Себе у собі шукаю
Віра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163304
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Як добре,
що
серед списку
незнайомих
твоє ім"я світить
зеленим
Почуй мене
крізь супутники
інтернету
Крізь провідники
крізь півпланети
Через усі антени
Знов заблимай
у асьці зеленим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163301
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Ти перший у зв"язці
моїх ключів,
Ключів до замќів,
які не знаходжу.
Ночами по снах своїх
тихо ходжу,
Тримаючи серце
в руках.
А ти - наче птах,
Що перший летить
у ключі,
Тримаючи курс
на Вирій...
Загубись!
Стань останнім ключем!
Або, ніби мечем
відітни мені
невидимі крила,
Що їх сама розгубила
по пір"їні
У кожній країні,
де я не була...
У мене є всі ключі,
До всього.
Ти, просто, мене включи,
Підпусти
До того,
Що зветься замќом...
Віртуальність.
Крапка.
Ком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163230
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
У тебе зараз дощ,
Чи, швидше, злива.
Ти, певно, спиш. Ну що ж,
Нехай у сни твої - лиш Диво!
Згорнусь калачиком у ліжку,
Імітувати буду сон,
погоду мокру, світ і кішку...
І світло з заспаних вікон.
У тебе шторм на морі зараз,
А чи, можливо, штиль в душі...
Мене у ліжку блискавкою вразить!
А в тебе й далі йдуть дощі...
У тебе, дійсно, зараз буря,
І, дійсно, з неба сильна злива,
І кілометри хмар тебе обдурять,
Бо в тебе дощ. А я - щаслива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163227
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Під пісню древню барабанів,
Під дивної волинки звуки,
Введу тебе у світ прадавній,
Щоб правду ти життя послухав...
Щоби відкрився світ наново,
Щоб очі з дива розчахнулись,
А поверну тоді додому,
Як спів дерев тебе розчулить.
Коли в душі твоїй не штучно
Всі арфи позривають струни,
Літаври в серці гримнуть гучно,
Птахи у крила повплітають луни.
Коли впізнаєш безнадійність,
Яку в очах річки несуть ,
Коли програєш всі на світі війни,
Щоб віднайти у собі суть.
Коли думок не стане більше,
Коли ти час за плечі лишиш,
Коли вся кров у серці піде інша,
Тоді... народишся у тиші...
Тоді ти зрозумієш дивне сяйво,
Яке з"явилось поміж нами...
І кожна мить ніяк не зайва...
Ми в різнім світі. Перед Дверями
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163221
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Сумую за довгим волоссям,
За позою ембріона...
Вкотр́е вже знову здалося -
Здаюся без оборони.
Оплакую часу останні хвилини-
Поволі скрапає день...
Я знову загралася в тіні -
Тіні твоїх пісень.
Врощую в себе чорнильні пера -
Клоную свої руки...
Моє тіло - замість паперу -
Кричу! Але... без звуку.
Стараюсь назад зазирнути чимдалі -
Свічка. Дзеркало. Сон...
Море. У хвилях - твої сандалі
І крок - в унісон...
Ти знаєш, так би й вмирала далі -
Закохуючись уві сні...
На струни - з в́іршів коралі...
І цілий світ - на Вікні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163201
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Безконечник
Тригранно
Ворожить
Стріли наконечник
Із грані
Зтриножить
Думки
Позакрильні
Мого Пегаса
Ці рядки
Ще не сильні
Луною загасить
Передніччя
Вогнями
Засяє
Твоє передпліччя
Між нами
Лягаю
Непевним
Волоссям
З каштану
Напевно
Зголосять
Титани
Таємниці
Моєї
Душі
Із темниці
Індиго
Дощів
Безконечник
Сварожого
Кола
Безконечна
Дивна дорога
Ніколи
Не збагнути
Того
Що між нас
Перетнути
Кордони
Вже час
Світи
Доречного
Безмежжя
Світи
Даждьбоже
Незалежно
Від людей
Із каменем
У серці
Серед дітей
Що пломенем
В цукерці
Веселкові
Посмішки
Сховають
Волошково
Крок в крок
Залишають
Піском
Золотистим
З вербени
Паском
Оперізують
Дихання вени
Нескінченник
Втаврований
Рунами в мене
Я письменник
Реставрований
Nota Bene
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162440
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2009
Коли усм́ішка м́оя вже без меж,
Коли із слів болючих все зростає мур,
Питаю лиш очима - Чи збагнеш,
Що ми у Бога типу шахових фігур?
Коли заблудять всі слова моєї пісні,
Коли із серця вирвеш ти останню із святинь,
Чи ти відчуєш, як тут двом нам тісно?
(Як боляче!) Ну що ж? Тоді мене покинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162303
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2009
А сніг продовжує падіння,
То вверх, то вниз, під ноги.
Уже мій час визбирувать каміння
Й на перехресті обирать дорогу
Чи не найвища є пора?
Аби я Щось впустила-зрозуміла?
Як завжди, знову зі словами гра
І рима щира й посивіла...
Чи стане моє слово віщим?
Чи пролетить крізь мить століть?
Хоча... для чого це мені? Навіщо?
Коли поќи пустий листок під пальцями лежить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161953
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2009
Треба ж було таке!? Народитися саме зимою? Мало того, навіть не дочекатися Нового року. На самого Миколая вперше спробувала шампанського. Ото весело було, лоскітно, аж до гикавки! Тож я щосили гамселила мамусю зсередини і так тішилася, коли вона зі сміхом гепнулася на лід.
Моя прабабця Ганя сказала:
- Ади! Галюсько! Та ти вже родиш!
А мамі й далі було смішно:
- Та де, бабцю? ще два тижні!
Але, видко, бабця таки більше прожила на світі аніж інші.
Отож, зранку, моя мамуська замість пари "Оперативна хірургія" попрямувала на пару "Акушерство і гінекологія", аби перевірити засвоєну теорію на практиці.
У мене, на той час, було трошки, якої-неякої, власної нерухомості. Така собі невеличка хатинка у червоно-оранжевих тонах. Файна була, тепла, охайна, якраз на мій смак. Так ні ж! Кляті дорослі вирішили позбавити мене права на власність, аргументуючи :"Замала ще!"
Йой! Хитро спланували! Сказали мамі, аби голосно закричала, я й вилізи й подивися, що то вони там роблять з моєю мамуською! Ех! Витягнули мене назовні у щось таке срібно-біло-голубе... Як же ж тут зимно!!!!! Ви собі уявити не можете! Ну я чесно так, прямо їм у вічі виказала своє невдоволення. Всі почули!!!
Виносили мене геть з того срібно-біло-голубого у інше срібно-чорно-синє... Зі свого, тим-часового, помешкання-голубця, в якого мене замотухали так, що лиш кавалок писочка стрімів, де очі (та й ті затулені щоками!), я могла вбачити тільки шматок зоряного неба. Ото диво так диво! Певне перше, що мені тут сподобалося.
Бабця Ганя взяла мене на руки і пильно-пильно так глянула:
- Файно танцюй свій танець, онучко!
а тоді - до маминої циці (ну й смачно, я вам скажу!).
А потім - у колиску біля грубки. Колише, співає якусь співанку...А вогонь у грубці тихо так "шурх-шурх" та "блиск-блиск". Аж тоді я зрозуміла, що то я вже знов ВДОМА...))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161760
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2009
За сотні кілометрів
Ти родиш музику
з зірок,
А я
кохаюсь з музикою тою
Й народжую слова-
Твоїх онуків....
***
Вдихаючи ніч
на повні груди
Розумієш -
Кінець...
Лиєш сльози
на свої сліди,
Аби змити...
Бо зранку
з Світанком
вдихнеш
Вже Початок...
***
Мить
загартована вітром,
що прилетів із пустелі,
Гаряча, спекотна,
Спрагла тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009
М́олюся звіру
Всеред́ині не страшно
Бо той звір то я
Самотність іде
Дає розуміння слів
Чистилище мрій
Дітям радіють
Бо вони наші сліди
Дарма не слідіть
Вірити в Бога
Шукаючи істину
Бути собою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161028
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009
Так б"ється
Серце,
Що в утробі,
Так у Безмежжі
Плаче Бог,
Так у Щоденні
Сонце з моря
Сходить,
Так із Натхнення,
Як із п́іни -
Народжую пролог.
Так дзвонять
В дзвони,
Як по смерті,
Так моляться
Всі ті,
кому запізно вже
померти...
Так у Пустелі
Піски голублять
Вітер,
Так у Стожарах
Пахнуть
Невідомі квіти,
Так в Сновидіннях
Ми стаєм
Богами,
Так в спогаді
Смак молока
У мами...
Так, певно,
і співає птаха
На Дереві Життя,
Так само
Зачинає в лоні
Хтось
Своє дитя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160840
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Занурюючись в глибини myself,
Як риба об лід б"юся, часами.
Та важко впізнати самого себе
В відображенні шкла віконної рами.
Заглядаючи у самотності очі - небо,
Розумієш, що дивишся у вічі своєї душі.
Та важко відкрити зачинені двері,
Бо за ними бувають буревії й дощі...
Бо за ними буває така непогода -
Зради, біль, розлуки, сльози, печаль...
Я сама, часами, з собою не згодна,
Коли зачинити за кимось, іноді, жаль.
І, вкотре, я віршами тамую супротив.
Свої двері без жалю зриваю з петель!
Чиїсь очі... Далеко... Дзеркально навпроти...
Темно і тихо... Чуєш?!... Що тепер?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160822
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Прости мене, моя любове нерозумна,
Прости за те, що часом правда ріже, як ножем,
я кілька днів якась причинна та безумна,
Благаю, Доле, змий усе дощем!
Хвилини, миті та секунди,
Роки, сторіччя, небуття...
Лиши лиш час про все подумать,
Й з нуля почни моє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160737
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Мені якось дивно, неначе
Витікаю з прірви питань.
Мої пальці в́іршами плачуть.
Тебе немає "онлайн"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160735
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Якби я позавчора не написала б вірша і не шукала, кому б його адресувати, то, мабуть, нічого б не було.
Якби, відкривши інтернет-сторінку "вконтакті", ти, випадково не виявився одним з усіх "онлайн", то я б не відіслала цього вірша саме тобі.
Якби ти не відреагував на нього, сказавши : "Оу! А прочитай мої короткометражки в нотатках!", то я б ніколи не звернула на них увагу і не знала б, що ти так можеш.
Якби я не прочитала їх, то навряд чи відчула б те творче збудження, яке накрило мене велетенською хвилею.
Якби я не була жінкою, то нізащо б не повелася на це.
Якби мене, немов магнітом, не тягнуло написати відповідь на прочитане, то я б не обмежилася одним "А хтось тебе розуміє по-справжньому?"
Якби я тремтячими пальцями не натиснула клавішу "сенд", то ти б ніколи не прочитав мого вчорашнього листа.
Якби ти не наснився мені сьогодні, то я б не писала цього зараз.
Якби я не хотіла зустріти диво на своєму шляху, то не помітила б приставку "Міркл" у твоєму ніку.
Якби я не мала Хазарського словника - жіноча версія, то не дуже б перейнялася цим.
Якби я не відчувала, що саме зараз потрібна тобі, то зникла б назавжди.
Якби ти не був сином моєї подруги, то я не знаю чим би це все завершилося...
Якби я не любила Життя так сильно, то я б більше ніколи б не написала тобі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160571
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009
Виплітаю думками узори,
Бо я - вишивальниця снів.
Нині у них літають дракони,
Завтра чути зоряний спів.
Я зеленим вплітаю планети,
В пр́остори космосів сну,
З бісеру в свідомість комета...
А сама ніяк не засну.
На вікні вишиваю всі ночі
Чарівними нитками з сузір"я,
Щоби в снах твоїх - мої очі,
Бо у свої - я вже не вірю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160561
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009
У тебе в ніку пише «Диво».
Слухаю «Флёр» і «Дом кукол».
До всього знаходяться рими
І не завжди, як кажуть – «у муках».
Щось тонке, немов павутинка,
Знов з*являється в моєму нутрі.
Ми граємо в шахи. Наступна клітинка
чорна. З чаєм на чиєму вікні?..
Я замальовую свої ночі словами,
Забуваючи завжди про останній мазок.
Холодно буває навіть з зірками...
Але тепло під «Любов до зірок»...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160519
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009
Я готую себе до Вирію,
До життя, що інакшим зветься,
Коли яблуком, плодом визрію,
Воно в небо з гілки зірв́еться.
Ти ж розріжеш навп́іл його
Тим ножем, що "блискавка" зветься.
І народиться з нього Райдуга -
Між світами мостом простягнеться.
На крило упаду я гайстеру*,
Що лелекам в ключі озветься.
Мій життєвий танок з чугайстером
Круг землі вишиттям обернеться.
*Гайстер - інша назва лелеки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160510
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009