| Сторінки (3/251): | « | 1 2 3 | » |
Крок… і ще один крок по пожовклому промоклому листю. І кожен подих - безмежна радість та насолода від єднання ще не зовсім холодного осіннього вітру з уже малотеплими сонячними променями. Невід`ємна гармонія від барвів, пофарбованої осінню, природи, від співу та шуму, метушні і водночас спокою.
Так, осінь… Вона прийшла циклічно як пора року в світ і з легким ароматом прохолоди в мою душу. І цей день став для мене днем врівноваження та роздумів. І ніщо так не манить серце як чисте безтурботне легке небо. На якому формується останній журавлиний ключ. Для когось з них, можливо, це остання дорога. Їх шлях є довгим і не всі повернуться, але в них є – віра. З тужливим курликання, прощаючись з Батьківщиною – вони відлітають. А я заплющую очі і уявляю себе тією лелекою серед блакитного неба, легкою, але вільною. В деякій мірі, для мене це було б за честь, адже тоді я б стала символом своєї держави – рідної, незамінної України. Або стати піснею, українською піснею. Я б тоді весь світ облетіла і з шаною виспівувала про свою Батьківщину. Цікава ж ця пора року осінь! Відразу стільки вражень та роздумів.
Розплющую очі і дивлюсь ще раз на небо. Враз воно потемніло, але і при цьому не втратило свою чарівність. Набігли хмари і пішов маленький дощ. Він так лагідно торкався брів, очей, а потім краплинами стікав по гарячих щоках. І знову неймовірне щастя.
Повіяв теплий вітер і яскраві, омиті дощем листочки закружляли у заворожуючому танці, танці осені. Не минуло і десяти хвилин, як з неба знову виглянуло сонечко, немов на прощання ще раз хотіло зігріти нас своїм промінням. Я незчулася як із моїх уст полинула посмішка. Я посміхалася квітам, деревам, прохожим людям. Я посміхалася небу, мріям, які можливо і не збудуться, але завжди будуть цвісти у мене в серці. Зачарова і вічно закохана в красу я поглядала у дощові калюжі . А в них, немов кораблі, виблискувало і плило осіннє листя, втомомлене від нещодавного вальсу. Мені самій хотіло кружляти та бігти на зустріч сонцю.
Раптом, із-за обрію я побачила веселку. Я приглядалася до кольорів і загадала сім бажань. Потім простягнула руки до неба і знову посміхнулася. Опустивши їх, я відчула тепло і затишок. Я тримала в руках довгоочікуваний шматочок щастя. Його принесла осінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211058
рубрика: Проза, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2010
У серці живе Україна,
Незмінна квітучість садів.
До столу збереться родина
Співати козацькі пісні.
Всі прийдуть і батько, і мати,
І сміх буде литись дзвінкий.
Всі прийдуть до рідної хати
І день стане світлий, ясний.
Блищать вишивані сорочки
І хліб запашний на столі,
Бабуся в квітучі рядочки
Рушник вишивала мені.
Рушник вишивала на щастя,
Достаток, удачу, добро.
Рушник вишивала на долю,
Щоб сіялось в хаті тепло.
У серці живе Батьківщина,
Історія, рідний мій край,
Колоссяна й житняя нива,
Стожари, гаї, водограй.
Навіки Ти будеш тут жити,
Нестрашні ні війни, ні біль.
Навіки я буду любити
Країну калинових мрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209804
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2010
Я иду под осенним дождем,
Новый лист написала судьба
Не про что, ни о чем, а о том
Что не вместе и вместе нельзя.
Я бегу, в лужах видится боль,
Я иду и промокшие листья
С ветром кружатся в танце... Огонь
Обжигает забытые мысли.
Я не свет, я не горькая тьма,
Я не время бегущие вечно.
Я померкшая в небе звезда
Не с тобой, для тебя - бесконечность.
Я иду под осенним дождем,
Свою роль вновь играет судьба
Все опять говорит нам о том
Что не вместе и вместе нельзя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209643
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2010
Ми на різних берегах
І частинах водоспаду.
Ми в віддалених кінцях
Ми вітри, що вийшли з ладу.
На окраїнах землі,
Що розділені водою
Лиш на крилах увісні
Зустрічаємось з тобою.
Всю любов, усі думки
Все тече за течією.
Один дотик від руки
В серці з піснею моєю.
Один погляд, один сміх
Викарбовується в мріях.
Одна доля на двоїх
В хвилях котиться надія.
Лиш між нами водоспад
Б`ються руки об каміння.
І омріяний наш сад
Враз зникає від невілля.
Щоб підняти всю любов
Продолати пропасть треба
І піднятися нам знов
У безкрайнє синє небо.
Проте мало тут життя
Є "тепер", де "потім" лишнє
Лише вільно як вода
З водоспадом лине пісня.
І слова, і мрії спільні,
Що розпалювали нас,
Й почуття такі невільні
В шумі давить водоспад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2010
Життям блукаючи,
Трояндою стала.
Тебе палко кохаючи,
Колючки я мала.
Долею кликані,
Ніким не обрізані.
Тобою підточені,
Думками звішані.
Трояндою стала-
Червона красуня.
Пелюстки вкладала
Під твоє відлуння.
Тихенько живилась
Росою-сльозою.
І нею умилась
В прощаннях з тобою.
Трояндою стала,
Колючки знайшла
Тебе покохала,
А доля втекла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2010
Ти є вільна, ти - жива,
Ти розбила пута в бою!
Ти розкішна і свята,
Ти сильніша за неволю.
Синь небес, політ лелек -
Всі для тебе барви лито.
Десь калина, десь верба,
Десь буяє рясно жито.
Вже не скажуть: заберіть
Синьо-жовті прапори!
Вони в нас, цінуйте мить,
Символічні кольори.
Моя рідна, моя люба,
Моя Батьківщино!
З днем народження тебе,
Суверенна Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207564
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2010
Так важко падають думки
І в серці закипіла туга.
Мій біль почули лиш вітри
В душі давно панує хуга.
Ти був пішов, пішов у забуття
Немов розчинений в тумані...
А я десь плила, як вода,
А десь від терня мала рани.
Я була птахою без крил
І серце билося без крові.
І корабель не мав вітрил
Й сама лишилася без долі.
З усмішки падала сльоза,
Із уст лунав пекучий стогін.
Та витерпіла в юності душа,
Але від болі залишився попіл.
Який невладний ні вітрам,
Ні сонцю, ні вогню - нікому!
І навіть не забрати це рокам
Малі ілюзії знімають втому...
Ти був пішов, пішов у забуття
Від мене відірвали четвертину!
Я стала сильна, та не та...
Любові залишилось половину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2010
Тисячі міст, тисячі зір
Подумки мчаться до тебе.
Тисячі слів, тисячі сліз
Мовчки згасають у небі.
Просто живу, просто люблю
Ти так далеко... далеко...
Звістку мою, звістку жалю
В хмарах розвіють лелеки.
Тугу мою, тугу живу
Сонце, спали на папері.
Просто живу, просто люблю
Б`юся водою об скелі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2010
Рідна нене, Україно!
Моя кров, моя земля.
Моя люба, Батьківщино!
Моє серце і життя.
Не минулими є дні,
Де в кайдани ворог клав.
Не минулими є всі,
Хто хотів щоб дух твій впав.
Не забутий грім гармат,
Ще голодний чути стогін.
Не забута кров солдат,
І в плачу хоробрий гомін.
Не забута твоя біль,
І роками жах той чути…
Нащо ж, знову, сипать сіль?
"Быть" писати замість "бути".
Рідна земле, не кидай
Дощ і град собі у груди.
Гей, народе, пам`ятай
В нас завжди свобода буде!
Не минулі є слова:
"Я люблю тебе країно!"
Буде в тебе ще весна,
Святість моя - Батьківщино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204913
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2010
Відлітає літак,
Все тікає?
Це останній твій знак,
Так буває?
Не побачимось ми,
Я кохаю...
Все ховається в сни,
Я страждаю.
Міліони людей
Плинуть часом.
Тихо ллється сльоза
Ми не разом.
Кругом шум, метушня
Відлітаєш...
А я тут... я одна...
Не кохаєш...
Відлітає літак,
Все тікає...
Це останній твій знак,
Так буває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2010
Навіщо, блукаючи в світанках
Я згадую тебе все знову?
Чому в розбитих ланках
Й в отруті я палю обнову?
Кохання - біль, а я всміхаюсь,
Побачивши тебе в тумані...
Та ні, не біль то і не радість
Я вся твоя і вся в омані.
Розбиті чашки - ми не разом
Ти є не мій і я це знаю...
Всі вітражі ідуть за часом
А я кохаю, я кохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2010
За горами, за морями,
Де трембіти линуть,
Там літа мої лісами
З Черемошом плинуть.
Там мій край, моя земля,
Буковина-ненька,
Там мій дім, усе життя
Й матінка рідненька.
Де зоря дарує світло,
Росами вмива сади,
Де стрічають сіллю-хлібом,
Б’ють потоки Прут-води.
Там орнаментом життя
Долю вишиває,
Там малесеньке дитя
Пісеньку співає.
Я біжу на полонині,
Заплітаю коси.
Я лечу по тій стежині —
Поринаю в роси!
Квітонька до квітоньки —
І сплету віночок.
Наче та лебідочка,
Пробіжусь струмочком.
Захмелю й втоплюсь
В зарослях калини…
Як же я люблю тебе,
Рідна Буковино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199775
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.07.2010
Остання симфонія серця,
Остання пісня душі
Із смутку до неба рветься,
Торкаючи струни в пітьмі.
Скрипка, чаруючи грає,
Хвилі дарують любов
Поранене серце співає,
Змішавши із сльозами кров.
Місяць співає про зорі,
Зорі кохають весну.
Про тебе питаюся долі,
Думки навівають журбу.
Остання симфонія серця,
Остання для тебе вона
Щастя існує й без мене
Із вітром кружляє душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2010
Ти вогонь, а я вода
Ти гориш, а я пливу
Ти є небо, я - земля
Я не ти, а ти не я.
Я люблю, а ти мовчиш
Ми не разом й не окремо
Я прийду коли ти спиш
І у сні у вись майнемо.
Буду зіркою для тебе
Буду сяйвом і теплом
Між планетами пройдемо
Пошукаємо любов.
Ми не разом й не окремо
Ти є небо, я - земля
Життя поруч проживемо
Все руйнує пустота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2010
Забуваю й відлітаю
У простори в самоті
Поміж хмарами блукаю
У палаючім огні...
Моє серденько розбите
Від людей і від світів
Буде дощ із неба лити
Та не змиє тих слідів.
Я боюсь втрачати мрії
Я на грані двох доріг
Чи упасти без надії?
Чи боротися повік?
Подивлюся в очі знову -
Хочу впасти із скали.
Подивлюся в небо чисте -
Плачу: " Господи, прости!"
Я паду... я на колінах
Та піднімусь я, і знов
В чистих, лагідних відтінках
Зачете у жилах кров.
Буду жити для Вкраїни,
Для свободи, для людей
Воля й правда не загине
Від зневірених очей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194906
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2010
Життя... Рука
Бере до губ валеріанку
Життя... сповна
Забило в серце скалку
Кричить душа... від болю
Б`ється, рветься...
До Бога молиться
І знов сміється...
Сміхом іроній,
Що всюди проривається
Очах, думках
В рядках терзається.
Розриває на шматки
Вибива каплі останні
І я пишу ці рядки
Не поезію, послання
Просто втомлена душа
Затверділо все навколо
Розумію, що одна
Й лицемірське "добре" слово.
Хочу крикнути: " Чекай!"
Час життя - все забирає
Скільки плач, та все мовляй
Та воно не почекає...
Буде краще, так, я знаю!
Все втікає, та в туман
То живу, то я ридаю,
Пам`ятаючи обман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194899
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2010
I
Не забуду ту весну -
Ти і я, і більш нікого
Не забуду ту пору
І тремтіння серця мого.
Не забуду ті пісні,
Що для мене лилИся
Наче в казці, наче в сні
Почуття сплелися.
П-в
Я кохала і кохаю!
Чуєш, весно, я люблю!
Крізь роки його шукаю
І на крилах в вись лечу
Мої мрії - все для тебе
Від усмішки до сльози
Віднайдем шматочок неба
І полинемо туди.
II
Не забуду ту весну
Хоч вона і пройшла
Не забуду ту пору
Хоч і нас там нема
У спогадах, у мріях
Шепчу вітру люблю
Не забуду кохання,
Не забуду весну...
П-в
Не забуду кохання,
Не забуду весну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2010
Чому плачу? Незнаю... божеволію і тому капають сльози... Втомив весь світ! І те втомило, що я його частина! Чому? Невже і в мені є та злоба, що криється всюди? Невже і я являюся брехнею?
Сонце зайшло за обрій...кругом ллється дощ...Нарешті! Нарешті є щось чисте! Я знаю, це ти Боже його послав, щоб очистити нашу землю...кх... а може це твої сльози?! Прости нас...
Тиша...раптом заспівала птаха, ця пташка для мене особлива: вона щодня своїм співом проваджає мене до школи, зустрічає коли повертаюсь додому, а тепер мені сумно і вона знову зі мною. Лише в ній, в деревах, травах, квітах, небі можна побачити щось прозоре, ніжне, крихке, але в одночас сильне за своєю дією - правду! Невже вона? Справді! Від цих днів я найшла в собі сили, я відчуваю життя...
Минув дощ, земля виблискує кришталевими краплями дощу, неначе ввібрала в себе нове життя. Між травою біліють маленькі маргаритки, які омиваючись, радіють кожному новому дню. Погляну ще раз в віконце... О, ви лише гляньте! На дереві, яке ще колись посадила моя прабабуся, почали червоніти черешні. Таке дивне відчуття, за цю холодну зиму вже і забула їх смак. Ще недільку і скуштую. Біля черешні стоїть стара качеля... Раптом наплинули спогади... Я ніколи не забуду ті дні, дні безтурботного дитинства, коли кругом лився сміх і груди напувало щастя. Я цілий день могла бігати за метелеками, а потім сідати в куточку і ображатися що вони мене бояться...могла цілі вечори дивитися в бездонне вечірнє небо: дивуватися зорям, думати над майбутнім, шукати кінець... Де все? Тепер це лише чверть мого життя...
Пройшли роки і в гру вступила матеріальність, яка принесла розчарування і однозначно брехню... Тепер можна вести спостереження лише за людськими долями, які заблукали на найнижчому рівні життя. Ця матеріальність їх обволікла так, що крім гроші і гроші думати ні про що не можуть. Це ж прості папірці. Вони повинні служити нам, а не ми їм! Чому ви не довіряєте Богові? Він зробив так, значить так для нас краще! Адже, на все його воля... Всі життєві труднощі несуть за собою радість. Але... яка тут радість, коли брат брата вбиває... Ви кажете це роблять люди з порушеною психікою? Так? А слово?! Адже, це найсильніша зброя, а також найцілющі ліки. Але ми звикли використовувати його як зброю...
Біль обволікла мене... мені так боляче... я живу і знаю що не можу нічого зробити, мені 15 років і в світі я, поки що, ніхто... Де ж та правда? Так, правда - у нас в серці...
Люди! Відкрийте очі, вам же дав їх Бог! Подивіться, кругом стільки прекрасного! Не губіть останню правду - вона живе для вас... не викидайте з сердець те, що дало вам життя, не губіть любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191182
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010
Я втрачаю себе...
Думки, ідеали, бажання
Я втрачаю себе...
Дружбу, смуток й кохання
Біль минулих тих літ
Затоптане серце у путах
Наче птахи залізний політ
Зміцнений дух, але в муках...
Океан життя плине й плине
Піднімається парус в мені
Будуть муки, та віра не згине,
Буде істина жити в житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188221
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
У тиші, у мовчанні котиться сльоза,
Хочеться радіти, а щастя вже нема.
Хочеться злетіти у синє небо мрій
Літати птахом без турбот й надій.
Як в морі вільному хлюпає вода,
Так хочу полинути вільною я
Втомилася, втомилась, вбиває мене біль
Замовкли всі слова, кружляє заметіль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188220
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Я піснею озвусь
Полину між проміння
Я ніжно посміхнусь
Сп`янівши твоїм зіллям.
Я хвилею заграю
Полине сяйво слів
Люблю я і кохаю!
Я буду світлом днів!
Я житиму в землі,
І буду в небі жити
В світанку й на зорі
Й дощем із неба лити.
Тому що є любов
Вона живе і в мЕні
Коли застигне кров
Сади будуть зелені!
З любов`ю ми усюди
І в вічності святій
І там де ходять люди
В планетах світлих мрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188099
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Твій погляд омутом став
Навіки в думках заблукав
Серце співає, сміється, радіє
Весною і взимку теплом своїм гріє.
Надворі вже ніч, зорі іскряться
В кожній зорині очі блищаться
Небесним шляхом по стежині до тебе
Палаюче серце рветься у мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188098
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Найкращий друг-це тиша
Мовчання... пустота...
Чому так сумно, нишком
Минає це життя?
Здається все чудово:
Зізнання, дружба сміх
Та вулицею знову
Сміється лицемір...
Подумаю... провалля
Брехня, а не життя!
Всі друзі, сміх, зізнання
Одна брехня! Брехня!
В очах душа людини
Слова - пусті вітри
Немов гримучі зливи
Летять із них думки.
Думки, що мучать душу
Вбивають ті слова
Ви кажете солодкі?!
Неправда все! Брехня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187048
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2010
У серці в`ється туга,
Обпік усе пожар...
Мій Боже, за що мука?
За що оцей тягар?
За що ріка біжить та
Артеріями сліз?
Чому сиджу одна,
А десь там цвіте ліс...
Лікує від журби
Дарує людям радість
Тим цвітом доброти
Розвіє дрібну злість
Тюльпани червоніють
До сонця гнуть голівки
І проліски там мріють
Й лелека до домівки
Вертає свої крила
І діткам на сніданок
Приносить він поживу
І знову тихий ранок...
Повернуся із мрій
Та скрипка вже мовчить
Будь ласка, сонцю, грій!
Для мене воно спить.
Заплакані всі очі
Життя... - та не живе!
Навіщо дні і ночі
Убили ми вже все!
І як завжди - надія
У путах кам`яних
І навіть, якщо в мріях
Поб`ється за живих!
Живі ми ще, чи мертві
Хто скаже нам це? Хто?
Якщо любов і віра
Для нас уже ніщо...
Та щастя всі чекають
Чекають дні...роки...
Чому ж усі не знають,
Що щастя - це є ми?
Відкрити лише очі
Простягнуться лани
Прекрасні зорі й ночі
Освітлюють сади...
Відкрити лише серце,
Побачити любов
Малесеньким відерцем
Пролити віру в кров.
Радіти на світанку
Купатись під дощем
І з теплим вітром ранку
Полинути вогнем...
Хіба це є не щастя?
Хіба це не оте
Що ми шукаєм вічно
Хіба це не живе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186338
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
Плакало небо дощем...
Падали сльози солоні
Наче холодним мечем
Серце убите в полоні.
В полоні, де був лише ти,
Де були твої карі очі,
Де ми будували мости
Кохання, що було пророчим.
Троянда твоя вмить зів`яла
Голки залишила вона
Тебе божевільно кохала-
У тебе інша була...
Плакало небо дощем...
До вечора птаха співала
А потім махнула крильцем
І сльози мої обірвала....
Приснився мені знову ти
Приснились твої карі очі
Нема уже смутку сльози -
Цей сон мені снився щоночі.
Прокинусь, серце мовчить,
Серце нічого не каже.
Тихо від болю кричить,
В мовчанку слова усі в`яже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185417
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Жовтяві чи білі - всі сяють
Чарують очі людські
Промінчики сонця вплітають
У коси тендітні свої.
Мріють, виблискують, грають
Із сонечком пісню свою
Ніжно й привітно вітають
Собою чарівну весну!
У зелені з вітром танцюють
Із небом мелодії ллють
Сміх та радість віщують
Нарцисами квіти ці звуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185353
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Серце виривається з грудей
Хочеться летіти вдаль за вітром
Сльози недоспаних ночей
І нікому мене зігріти...
Набридло все! Не хочу, я не хочу!
Не хочу бути ким була
А хочеться весь світ перевернути
А хочу щоб душа моя цвіла...
Іду тернистим я шляхом...
І кожен подих це важке каміння
І думка мчиться із страхом
Від сонця не лишилось і проміння.
А пам`ятаю квіткою була,
І кожен день у радості сіяла
І де те щастя? Я не зна...
І вже невидно, що кохала...
Сльози капають рікою
І тих хто любив вже нема
Серце їх залито тьмою
А я одна, одна й одна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183830
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Життя малює сторінку мені
Яка це краса, неначе ввісні
До річки схилилась й буяє верба
Усе звеселяє красуня-весна.
Зчаровує все: землю, луги
Злотяться яскраво колосся й степи
Серце милує спів солов`я,
Яка ти чудова, країно моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183828
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Без тебе...
Шукатиму рятунку я у неба
І не звучатимуть оті пісні
Без тебе...
Погасло щастя й більше вже не треба
Блукати тими мріями у сні
Кохала...
Що доля розведе тоді не знала
Любила твої очі і уста
Кохала...
З тобою бути я завжди бажала
Натомість залишилася одна
Люблю тебе, люблю!
У серці ти назавжди
І мрію, і живу,
Що будем знову разом
Ні птаха, ні струна
Недоспівають пісню,
Коли тебе нема
...Коли тебе нема......
З тобою...
Була я хвилею посеред моря
І сонцем освітила рідний край
З тобою...
Згорала в щасті і не знала горя
Тепер усе втекло за небокрай
Без тебе...
Немає світла, тільки марять тіні
І зорі не виблискують кришталь
Без тебе...
Всі почуття стають такі невільні
І я втрачаю той колишній рай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183637
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.04.2010
Похмурі дні, холодні ранки,
Не гріє сонце небеса...
Нема пісень, які щоранку
Співала птаха молода.
Стогне земля, її втоптали
По груди з`ярмлену в асфальт
Чорні грунти... І їх забрали!
Та що земля?! О, люди, жах!
Все лилась кров ясночервона
Це наші братця - козаки!
Чого тепер й сльоза солона
Не впаде за тії віки?
Тихенько криються хатини
Вони колись були ясні...
Не віднайдеш уже стежини
Тепер вони смутні, одні...
Нема господаря вже того!
Чи то пішов у заслання?
А може вбили?! Й не одного...
Ой плаче! Плаче ця земля!
Колись буяло рясно жито
І гралося мале дитя
Й лани пшеницею покриті
Це ж була нива золота!
Залишили дитя те сиротою
Понищили пшеницю і жита
Не витерпіло, миле, і з журбою
Покинуло із голоду літа...
Чи то одна душа пропала?
Чи то одна дівчина жде?
І не одна куля стріляла,
За правду, світло, все живе!
Ми українці! Пам`ятайте!
І весь той жах, що панував
І мови, браття, не цурайтесь
За неї ти і волю воював.
Немає мови без народу,
Не було б нації і нас,
Якщо колись би за свободу
Не воювали в лихий час!
А поки, стогне земля, стогне
Надія ти, і ви, і я!
Давайте разом, й дня одного
Проснеться стомлена земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182605
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2010
Погасла свіча сподівання,
Заблукала в безодні тих мрій.
Тихий шепіт вітрів, ті бажання
Розтопились в тумані надій!
Я чекала весни, а тим часом
В душі панувала зима...
Я на світло чекала, а нас
Охопила глибинная тьма.
Дзеркала життя, відтінки любові
Бурхливий моря прибій...
Перлини буття, сутінки долі
Зостались в колисці надій!
Пройдуть літа і з зернини
Паросток вмить проросте
І в негожу й щасливу годину
З піснею в світ поведе!
Квіти у мріях буяють
Заспіває й цю пісню душа!
А поки сніжинки кружляють
Зостанусь з надією я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181180
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010
О, весно! Юносте моя!
За тебе щиро вдячна Богу!
За все: добро, любов, життя
Встелила квітами дорогу...
Мені і неньці Україні
Не буде смутку у душі,
Бо соловейко на калині
Не доспівав ще всі пісні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179163
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2010
Маленькі дзеркала
Іскринки ясні
одна догорає,
А інша ще ні
Сіяють, милують
Око людське
Сіяють, любують
Серце моє...
О, зорі небесні!
Ви неба кришталь,
Всі вірші словесні-
корали, хрусталь...
Ніщо не опише,
Ніхто не зрівняє
Вас світлих і чистих
До тьми, що буяє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
Серце згорає
Й душа болить
Вже не кохає,
А просто кричить...
Чекання, мовчання...
Все що було
Кохання, бажання...
Все вже пройшло
Були в мене крила
Та їх вже нема
Ні рада, ні щира
Я вже не така!
Ні щастя, ні суму
Надії пройшли
Іду... як по струму
І МИ вже не МИ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174644
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
Чи я ще жива?
Чи просто існую?
Та мрія одна-
Я щастя збудую?
Нема відчуттів
Немає вже болю
І бачу як в сні
Затуманену долю.
Доле, чому?
Де правда ота?
Не кидай одну!
І так вже нема...
Немає нічого
Ні сміху, ні сліз
Ні щастя отого
Все вітер одніс
Одна в мене радість
Це щастя людей
У світі ілюзій-
Без хворих очей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174385
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2010
Так важко-важко
Без тебе жити
Так важко-важко
Тебе любити.
Без тебе співати
Пісні про кохання
Й на тебе чекати
Щодня до світання
Всеодно, що шукати
Озера в пустелі!
Всеодно що кохати
У морі форелі...
Тихо думка спада,
І сльоза по щоці
І вона теж пуста!
Бо без тебе йдуть дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174384
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2010
Чорне та біле
Що це? Життя...
Чорне та біле
І чашу до дна
Вип`ю отрути...
Чи може це сміх?
Так важко забути
Ці дні без утіх
Так крається серце
На думці-життя
Так крається думка
Бо все... як вода
Було... попливе!
А треба ще жити
Було... та пройде!
Не хочу тужити.
А як же? Минуле...
де все подіти?
Згадаю його
Й забуду радіти
Забудеться щастя
Забудеться сміх
Річки нещастя
перейду поріг...
А може за нею
Буде той рай
Де я зберу
Добра урожай
Де буде литись
Той сміх, а горов
Веселкою витись
До Бога любов!
Сиджу я у тьмі
І лиш білий птах
Мрію несе
По світу в вітрах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174045
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Завжди серце відкрите
І усмішка ясна
Вже не буду говорити,
Що у світі я одна.
Бо вже бачу є і дружба!
Ні, лиш пустота...
Бо вже бачу є і дружба!
І кохання... А душа
Вже не терпить самотиню,
Бо у серці є ясна
Та прозора без гордині
Друже мій! Твоя іскра!
Буде важко, то поплачу
На плечі твоєму
І ми разом із тобою
Горе розіб`ємо!
Буде добре, то усмішку
Понесу степами.
Щоб полинула до тебе
В дяку і морями
На обличчі щоб у тебе
Сяяла літами
І твоє велике серце
Плакало без тями
Але сльози не журби!
То є, щастя, сльози
Сльози тої доброти
Де не віють грози...
Де немає смутку в небі,
Де в лісах співа птахи...
Дякую тобі, мій друже,
Дякую, за те що є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174042
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Боже мій милий
Прости і спаси!
Під крила свої
Пригорни, захисти!
Не дай, мені грішній
Зів`яти як сон
В примарному світі
Де злом б`ється шторм
Відкинь від нещастя
Дай трішки добра!
Я прошу! О, Боже...
Кругом же тюрма!
Не можу так більше
Де сонце живе?
Де щастя колишнє?
Й дитинство моє?
Так хочу усмішок
Любові, тепла
Скажи мені, Боже
Де правда моя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2010
Зимове царство сліпить очі
Гуляє хуга й заметіль
Сріблясто світять зорі ночі
Мороз, проте зникає біль...
А далі тихо лине спів
Прийшла весна, весна квітуча!
Той аромат, ті квіти снів
Прокинулась ріка дрімуча.
Біжу широкими степами
Де мріє сонце і трава шумить
Лечу над гордими ланами
Колосся дзвінко шелестить
А далі ліс горить вогнями
Всі барви осені ввібрав
І люд мозольними руками
Той урожай надії взяв!
Минають дні, зникають рани
У пам`яті лишаються літа
Тобі віддам любов і шану,
Тобі Україно! Моя ти земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173974
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Приснився раз мені той сон
Де повна щастя і надії
Блукала я біля вікон
Де все не було лише мрія
Блукала я біля хатини
Не було горя і журби
Де я у сні, мала дитина
Плела ромашками вінки!
Прокинусь... Ні, о ні! Все знову!
Небачити вже тих пісень...
Реальність відбирає мову
Лиш просто день! Просто день...
І йду холодною зимою
І світить сонце, та не те
У тісній сітці із журбою
Все б`ється серденько моє
Хотіла вирвати цю тугу
Що червоніла в темноті
Забути лиця і недугу
І жити просто, тихо в сні
А пам`ятаю як бувало
Загублю очі в небесах
Чи то дитя тоді вже знало?
Що замість нього буде страх...
А як би знала - не любила
Не мала б в серці тих надій
Втекла від світу і не жила
Всю вічність в сутінках тих мрій.
Та ні! Не буде так! Не хочу!
Побачу світло те і я!
І зійдуть квіти на морозі
Боротись треба - це життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172622
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010
Як ніжні пелюстки троянд
Твій погляд оповив все тіло
Не треба ніяких порад!
Від твоїх очей все згоріло...
Кохання, палкіше вогня
Пробилося в серце крізь грози
Довгожданна настала весна!
Воно, розтопило морози...
Та заплакала думка моя,
Не бути цій весні тут вік
Не зійде кохання зоря...
Не покине скорбота повік
Бо доля у нас, не одна
Не буде у світі тут - Ми!
Навіки зостануся Я...
Й навіки зостанешся Ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
Чи є щось краще неба?
Ясніше зірок, палкіше вогня...
Якого нам щастя ще треба?
У місячнім сяйві співає земля
Струнами арфи трава шелестить
Так гарно, так ніжно! Пекуче...
Мелодія неба усюди дзвенить
Так тонко, так любо! Болюче...
Все грає, леліє на місячнім небі
Та хто ж то все бачить? Для чого?
Осліпли повсюди! Душі нечисті...
Не бачать вже щастя простого...
Та треба сердитись? Не варто.
Лише глянь, отам зірка летить!
І як же мені не скоритись
Мелодія неба дзвенить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171492
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
Життя... мовчи!
Нічого вже не треба
Кричи... лети...
Так високо до неба
Всі ці... слова...
Не хочу я!
Набридло!
І знов... одна,
А щастя і не видно.
Живу! Люблю!
Та не про нас сонети.
Бо місяць і зорю
Роз'єднують планети.
О, сонце, я люблю!
О, вітре, я кохаю!
Та що із того? Що?
Як поруч нас немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2010
Володарко слова!
Співоча душа!
І жодна промова
Не буде сумна
Де залунають
Ті ясні рядки
Які промовляють:
"Живи ж ти, живи!"
Героїня-поет!
Славна Українко!
Твоє світло для нас
Ясніше чим зірка...
Твоя доля - важка
Твоя сила - нестримна
Чи весна, чи зима
Працювала невпинно!
Наша гордість віків!
Ти боротись навчила,
І красою рядків -
В мене волю вселила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171289
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2010
Дощ, гроза...
І небо чорно-сіре
Скрізь журба,
А голуби сиділи.
Голуб та голубка
Співали, воркотіли,
Голуб та голубка
І душі їх раділи.
Навколо сум і страх,
Вони цвітуть і сяють.
І їм усе не так,
Бо їх серця кохають!
Навколо тиша... Все!
Не бачуть і не знають
На думці в них одне,
Бо голуби кохають!
І враз на голубку
Блискавка впала
Він так зомлів...
А вона вже не знала,
Як її милий,
Що з ним тут буде?!
Як серце його...
З нею повсюди!
Голуб кохав,
А голубка мовчала,
Він так страждав...
А вона це не знала
Сонце ясне,
Все так і сяє
А він тут один
Живе і страждає...
Враз він пурхнув
У небо, у вись!
Важко зітхнув,
І каменем вниз...
Дощ, гроза
І небо чорно-сіре
Скрізь журба.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171237
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2010
Сонце надворі,
А ніч у душі
Як пташка у морі
Надії мої...
Серце палає,
До тебе летить
А розум, не знає...
Від тебе біжить!
Це ти, ти - життя!
Ти ще існуєш?!
Тіло живе,
А душу руйнуєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171224
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2010
Сліз безкраї ручаї...
Тиша, сум і біль глибокий.
Ой, як хочеться мені
Понестися в степ широкий!
Понестися разом з вітром,
Колихать весняні квіти,
Понестися понад світом
І сміятись, і радіти...
О, як хочеться мені
Безтурботним морем бути,
Хвилями співать пісні
І про все! Усе забути!
Литися дощем із неба,
Сонечком сіяти...
І нічого більш не треба,
Лиш всім радість дарувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2010
І тільки ти перед очима
Твоя усмішка з-поміж сліз
Як за солодкими губами,
Все танула, неначе віск.
Тебе так палко покохала
У всесвіті нема кінця.
Отому вітру, де кружляла,
І з-попід ніг втекла земля.
Ти знову йдеш переді мною
І знову вранці темна ніч,
Я огорнулася сльозою
І вже втомилась... Ні, о ні!
Не хочу більше я кохати,
Не хочу бути ким була!
Не можу більше я чекати,
А хочу з щастям в небеса!
Туди у вись, де гра веселка,
Де сипляться вночі зірки,
Де грає музика далека,
Прекрасних хвиль життя-ріки.
Хіба багато прошу, Боже?
Можливо і багато...
І це життя є невороже,
Але втомилася літати.
Та це живе! Це все в мені!
Хоч сил немає щоб блукати...
Ти будеш світлом у душі,
А я, мов тінь, його шукати...
2007 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2010
У світ подивіться -
Яка то краса
А серце сміється,
Надворі весна.
У шатах зелених
Схилилась верба,
У мріях рожевих
Над ставом вона
Схилилась і квітне,
Струмочок дзюрчить.
Й у небі до сонця
Лелека летить.
Усе розквітає
Співає і мріє
Погляну на небо
І серце зрадіє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171072
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
Лягають рядки на папір...
В житті неопізнана буря…
Куди ж ти, лелеко, летів?
Для чого кувала зозуля?
Скільки крові пролито за нас,
Скільки страху й жорстокого болю!
Хіба треба якихось відраз?
Хіба можна ламати цю волю?
Ви кажете, вільними є?
Схаменіться, я прошу вас, люди!
Наша слава з роками гниє,
Наша воля вмирає повсюди!
Ми зв'язались тенетами зла,
Ми забули, де правда, де гріх,
Хіба вільна, людина є та,
Яка все переводить на СМІХ.
Затоптали усіх і усе,
А на руки кайдани вдягнули,
Течія по життю нас несе,
А для чого і хто ми, забули...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171040
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2010