| Сторінки (12/1127): | « | 11 12 | » |
Ну, ду-уже висока
«Новий рускій» професУру
до дружини викликА:
– В неї жар! Температура!
Розболілась голова!
– А висока?
– Навіть дуже!
МеТр вісімдесят два!
***********
В бібліотеці
– Є щось в вас про суїцид?
– Книг таких, на жаль, немає.
– Це такий вже дефіцит?
– Так! Бо їх не повертають.
***********
Доля
Той, хто каже «Не боюся
влади! Вдячний долі!»,
або поки-що «не в курсі»,
або уже «в долі».
***********
Працюють
– Де, Абраме, ти працюєш?
– В «Народному хорі».
– Ну, а є там українці?
– Ні, вони всі в полі.
***********
Всі однакові
– В брюнеток, кажуть, темперамент –
куди блондинкам!
– Пхе, дурниці!
Моя дружина фарбувалась,
та не помітив я різниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192049
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2010
Пєлєвіна думки глибокими бувають,
несуться в далечінь переосмислить світ,
і гори звичних, сірих, смислів розбивають
на пікселі яскраві гри о́бразів і слів.
Хай схематичністю грішать твої сюжети
й від всіх тих вурдалак й вампірів «нє тащусь»,
ти - майстер і чаклун , я заздрю тобі тезко,
бо так, як ти писать, мабу́ть що, не навчусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192023
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2010
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pbR5VZy3f6U[/youtube]
------------------
Ти павичЕм ходиш по Верховній Раді.
Їздиш на «мЕрсі» із власним водієм.
Є охоронці дебелі і мордаті.
Та ще й маєш секретарку майже кожен день.
Звідки ти взявся такий «слуга народу»?
Ким був твій батько, і ким є твій син?
Будеш якого ти племені і роду?
Як тобі вдалось долізти до «таких вершин»?
Дід твій війну просидІв в «заград.отрядє» –
цілився в спини й кричав: «Ні шагу взад!».
Бабця в селі в колгоспній бригаді
ухитрилась вдовольнити всіх голів підряд.
Твій батько рубав м’ясо на базарі.
А мати ночами гнала самогон.
Дядько вбив тітку в п’яному угарі,
й досі в психлікарні каже ніби він Кобзон.
Швидко второпав, що без зв’язкІв – ти «шАвка».
З Сарою Трахтеншпіц вдало одруживсь.
Тесть в подарунок дав бензозаправку.
Згодом, нафтовий заводик ти вже сам купив.
Потім придбав ти вагон «перловки»
й по кілограму на виборах роздав.
Ще й по стакану наливав «Зубровки».
І «електорат» за тебе проголосував.
Тричі змінив ти партійну приналежність.
Але потрібний собі «пропхав» закон.
Ввозять тепер нам сміття европейське.
А тобі за це «дойч.марки» йдуть у власний фонд.
Син твій німецькі гроші пропиває.
Жінка філолог вивчає «русскій мат».
Донька давно вже подалАсь в ІзрАїль.
Ну, а ти, народний України депутат.
01.005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191845
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2010
Я милуюсь барвами лугів,
квітами яскравих кольорів.
Може щось гарніше в світі є,
та мене влаштовує і це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191815
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
Дзвоником весело жайвір дзвенить
і звеселяє небесну блакить.
Вічність дрімає у тихій траві.
Жайвора дзвін не розбудить її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191810
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
Те бурхливе кохання, наче річку по весні,
не могли зупинити греблі часу ніякі.
Але раптом так сталось, що один лишився я,
а у тебе у погляді з тих пір тремтить сльоза.
Ти для мене так багато значила в житті!
Світло свого серця даруватиму тобі!
Тож поклич, коли захочеться,
щоб в твої дивився очі я,
як тоді.
Як і ти, я втомився вже від буднів метушні.
Тьмяний вогник бажань іще пала в моїй душі.
Час сплива. Все змінилось.
Не змінився тільки я.
І такими ж лишилися до тебе почуття.
Ти для мене так багато значиш у житті!
Світло свого серця даруватиму тобі!
Тож поклич, якщо захочеться,
щоб в твої дивився очі я,
ЯК ТОДІ.
02.97
======================
Виконує - Володя Охріменко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2010
Наше кохання мов синє небо!
Небу не треба жодних прикрас.
Ми збережемо небо для себе.
Небо безмежне буде для нас.
Ми полетим у височінь
сонячно-зоряних видінь,
Хай буде це хоча би сном,
що сниться зразу нам обом.
Сонце – то щедрість.
Місяць – то щирість.
Зіроньки-краплі – щастя світи.
Xмари, турботи, буденна сірість
їх не затьмарить – віримо ми.
04.95
======================
Виконує - Володя Охріменко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191421
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.05.2010
Ще одне виконання(2021)
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hEm-2aKHSBA[/youtube]
-------------
Дивно все це... Я і досі кохаю тебе.
Щастя десь поряд, але не зі мною.
Човник надій по життєвим штормам ще пливе.
Хай же спливає мій сум за водою.
Чую твій голос я, він мене несе.
Ніжних слів течія хай мене спасе.
До берегів не вдається дістатись ніяк.
В те вірю, що ощасливить любов нас.
Твоя краса мені світить немов би маяк,
вказує серце на тебе мов компас.
Хай вирує життя, хай життя тече,
закричу пошепки: "Я люблю тебе!".
01.97
========================
Виконує - Володя Охріменко(2010)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2010
Додалось ще одне виконання (в 2021)
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=omIeHLmZQQQ[/youtube]
--------------
Тільки вечір на землю опускатись почне,
долечу на побачення до тебе.
Я пригорну, обійму, поцілунками наповню
всесвіт тіла твого весь.
Посмішка твоя наче сонце сяє
I усе навкруг світлом зігріває.
Я до уст твоїх припаду устами.
Спалить хай мене жар їх полум'яний!
Ми візьмемось за руки і підемо туди,
де за обрієм сонце спочиває.
Там серед трав і пташиних хорів ми будем
пить кохання нашого нектар.
Я дивлюсь в твої очі волошкові
і пірнаю в них, мов в моря любові.
З кожним днем все більш я в них поринаю.
Тонучи, кричу: "Я тебе кохаю!".
02.92
Виконує - Володя Охріменко(2010)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2010
Шлю тебе изображение дива.
Банальный и очевидный фотоэффект.
Вид этот солнечный был очень красивым.
На фотографии - UFO-объект.
(Юрген Пті)
Це круто, коли НЛО проліта́,
або́ хоч’ тарілка чи чашка із чаєм.
Може завжди навкруг нас є дива
Та не завжди їх чомусь помічаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189822
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2010
Сусіди з пiвночi вiдверто,
як завжди влучно, але вперто,
розумнi видали слова,
що "простота похуже воровства"
На слайді фраза вельми жвава.
Хоч щиросердна, та лукава.
(Юрген Пті)
Важливий елемент – труба –
для мас усіх, для вас, для нас.
По ній тече і кров, й вода,
й фекалії, і нафта, й газ
туди, де світло є в кінці,
де труби звуть й вогнем горять,
чи замикаються в кільці,
чи де фанфарами звенять.
Якщо ж зловражая рука
почне перекривати кран,
тоді настане всім - труба,
і їм всім, і комусь, і нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189805
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2010
Чекаю поїзд.
Підганяю хвилини.
Та разом з ними,
як ці дощу краплини,
губляться миті життя.
**********
Я. Провінційний вокзал.
Лиш нудьга дзвенить.
Мухи. Запльований зал.
Голова болить.
Зупинилась мить.
**********
Над головою
в мене лампочка горить.
На вагон одна!
Листок і ручку маю –
не щасливий я хіба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189469
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.05.2010
Санітар в морзі
за одягання трупа
отримує те ж,
що лікар за місяць праці.
Все в цім житті абсурдне.
***********
Лікар в глушині,
що длубається в землі,
щоб прокормитись -
ніякий спеціаліст,
та велика Людина.
**********
Роздобуванням грошей
зайнятий отой,
он того вабить
любовна лихоманка,
а я ж пишу ці танка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189467
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.05.2010
Весела жінка
- Жінка спокійна, весела й гладка
краще ніж бистра, сварлива й струнка, -
таке чоловіку дружина сказала,
переконавшись, що товстою стала.
- То скільки ж кіло ти ще маєш добрати,
щоби нарешті…веселою стати?
************
Не витримав
Грає жінка га́ми.
Чоловік кричить:
- Годі! Я вже згоден. Будеш сукню шить.
************
Швидкострільність
- А між гвинтівкою і автоматом
яка різниця? – спитав син у тата.
- Суттєва, си́нку, - той відповіда́.-
- Згадай, як розмовляє мама, а як я.
************
Приходив вибачатись
До зятя в двір заходить теща,
мокра вся:
- І я́к таке могло зі мною статись!
Упала з мосту.., а сусід порятував…
- Я знаю, він приходив вибача́тись.
************
Що є, те і було б
- Як не стала би колись
я твоєю жінкою,
що б, коханий, ти робив?
- Мучився б із іншою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189292
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2010
Хоч ти й старієш, моя рІдненька матусе,
та скрасить ці роки тобі не можу я.
Віддать синівський борг свій не беруся,
лиш віддаю твоє тепло своїм синам.
Перед тобою відчуваю я провину,
бо мало мала ти любові і тепла
і від батьків, від чоловіка, і від сина,
сама ж роздала ти усю себе сповна.
Любов і вдячність, що живуть в моїй душі,
Бог бачить і допомагатиме тобі.
01.11.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189285
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2010
Збирав зернятка
знань, істин і мудрості.
В голові – каша.
А в животі урчання –
чомусь хочеться їсти.
**********
Скільки мудрості
в книжках, що на полиці,
сконцентровано.
Я прочитав їх усі.
Та нічого не змінилось.
**********
Ходиш на службу,
дивишся телевізор,
читаєш книжку.
Гадаєш, за тобою вибір?
Помиляєшся!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189252
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 12.05.2010
Шляхи до зАмків, що шукають люди –
як марення, як Образи вночі,
як образИ, що зИрять звідусюди
й обрАзи за незнайдені ключі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189248
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2010
Утро как бы рассвело
или может расцвело.
И чего вчера было́
вродь как в прошлое ушло
и как лёд подтаяло.
Вобщем, типа весело́.
И чего поглотит мрак
не воротится никак,
ни хорошее-плохое,
ни пустое никакое?
Утро красит новым светом
стены ихнего Кремля,
а у нас такого нету,
и провинция мы, бля?
Все вопросы без ответов.
Их не надо, или нету?
(Юрген Пті)
30.01.10
Другосортним хто вважає
своє місце на землі,
той себе не поважає
хоч у місті, хоч в селі.
Всім на світі сонце сяє.
Ходить грип до всіх гуртом.
І мороз за ніс щипає
всіх однаково кругом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010
Розімліло парує земля.
Розлилась над рікою імла.
Акварельно розмита верба.
Пара коней у травах гуля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188841
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2010
Вот прошёл самый длинный день в году,
щедрый на солнце даже с избытком.
В тайне надеялся узнать у судьбы
способ прожить этот день как друид
или хотя бы сделать такую попытку.
Но куда мне! Предписанное сокрыто.
Вчера среди шумной и пёстрой толпы
на Певческом Поле
я участвовал в торжище, празднуя
День Гончара,
слушал песни младого народа о воле и доле.
(Юрген Пті)
Держава в нас дійсно іще молоденька,
новонароджена, я би сказав.
Але народ український давненько,
ще споконвіку цю землю топтав.
Про це, зокрема, могли б розказати
й Пісенні Поля, поки ще не збідніли.
Друїдами, мабуть, не вдасться нам стати.
Волхва́ми могли б, аби захотіли.
́ 23.06.08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188836
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2010
Он вошёл в окно, ступив на подоконник,
грустный день, хоть солнце ярко светит.
Дребезжит медалями полковник,
под руки его проводят дети.
Но щелчок, экран погас и снова -
подоконник, свет, сапог, фуражка.
Бил тогда бандеровцев полковник.
И ему наверно тоже тяжко.
(Юрген Пті)
До 9 травня
ЧеКісти, ГеБісти і еНКеВеДисти,
СМЕРШівці різних садистських мастей
справно служили катам-сталіністам,
нищили сотнями наших людей.
Трупами майже беззбройних солдатів
сопки встеляли, гатили річки,
в спини стріляли їм «заград.отряди»,
вижив хто – тих відвезли в табори.
З борцем за Вкраїну тим, хто боровся,
щедро вона (Незалежна?) дає.
Святкує тепер «настаящій палковнік»,
а вбитих безвинно вже ми пам’янем.
(Віктор Ох)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188558
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2010
Травневий дощ збиває з яблунь цвіт,
зволожить землю і прикрасить білим.
І радості й печалі млосний гніт
напоїть душу спокоєм тужливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2010
Кульбаба курчатами в лузі жовтіє.
Квочечці-сонечку тихо радіє.
Потім ввіб’ється у біленький пух
і розлетиться по вітру навкруг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188154
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Для чого співА в небі птАшка?
Бо спІвом веснУ звеселяє!
Для чого літає комашка?
Вона квіточкИ опиляє!
А квіти і трави для чого?
Красою щоб світ дивувати!
Навіщо пасуться корови?
…Дітей молоком напувати!
Поети потрібні для чОго?
Щоб все оспівАть і осмислить!
В гармонії світобудови
знаходять усі своє місце!
ПташкИ комашнЮ поїдають.
Корови жруть трави і квіти.
Поети куплети складають…
…і також не проти поїсти.
05.2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2010
«БухлО» і «наркотУ» якщо вживав,
не будеш адекватним чоловіком.
Хто в молодих роках мудакував,
не вистрибне з безглуздя вже довіку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188126
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Можна за гроші таланти купити,
можна за слабкість свою заплатити.
Маєш ти гроші – то все в світі маєш.
Тільки нещастя без грошей придбаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186969
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2010
Афоризм той базарно-ринкОвий
про «вертіння» не вартий нічого.
Щоб жити – крутитися мало,
треба знати навколо чого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186968
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2010
– Ох, важко виживать старим!—
кістлява діду шепотіла фразу.
Старий прокинувся живим.
Зборов він смерть вночі і цього разу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186924
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2010
Ідуть туристи на природу в гори.
З собою тягнуть повні рюкзаки.
Залишать після себе сміття гори:
ПляшкИ, бляшанки, склянки і кульки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2010
ЛюбА проблема – не остання.
Скоріш облиш свої вагання.
Не бійсь нічого, і тоді
тебе боятимуться всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186569
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Начиталась
- МабУть з моєю жінкою щось сталось.
Невроз й неврит у неї.
З ними сто проблем.
Їй на базарі завернули сало
в листок із мед.довідника на «Н».
************
Альтернатива
- Докторе, мікстуру вашу я не пив нія́к,
бо вона така гірка, що аж сверблять повіки.
- То пийте її й думайте, що п’єте коньяк!
- Ліпше буду пить коньяк
і думать, що то ліки.
************
Невлаштований
- Ну, як ти, Іване, вже десь влаштувався?
- Та ні, поки-щО на роботі зостався.
************
Перебірливий старцювальник
- Ваша булочка свіжа?
- Свіжа.
- А смачна вона?
- Дуже смачна!
- А з родзинками?
- Є і родзинки.
- То подайте, заради Христа!
************
Помста вегетаріанця
- Чули, був ти, Ваню, вегетаріанцем.
Тож навіщо вчора повечеряв зайцем?
- То була лиш помста,- Ваня відповів.—
- Він мою капусту в грядках всю поїв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186567
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
На щось людині треба озиратись,
із чимсь погодитись, із чимось сперечатись.
Захочеш старі догми всі розбити –
то мусиш їх на нові замінити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186378
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
Зубами клацнув на світанні.
Оглянув рідний свій ланцюг.
Скоринку хліба з’їв останню.
І знов побрів до волоцюг.
Бездушних статуй хвилювання
бриніло скрізь серед доріг.
Іржавих петель глузування
вже більше витримать не міг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186375
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
Ех, наливали ж і били об землю,
чАрки спустОшивши повні!
БулИ ми здорові, вільні й письменні,
та відцуралися долі.
Ось вже недоля нас і спіткала.
Лізем з генделика рАчки.
Замість дружини вдома стрічала
подруга – біла гарячка.
Лихо серйозне. Вже не сміється.
Келихи всі перебило.
Ноги не ходять. Тіло трясеться.
Ми вже за крок до могили.
Гей, наливайте повнії чари,
та не горілки, а квасу,
щоб не пропити і не просрати
волю й свободу нам нашу!
08.96
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186180
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
ЮРГЕН ПТІ
Зі збірки "ЗАПОВЕДИ "
ЗАПОВЕДЬ №2
Утром ранним я окошко отворю,
в масло постное мокну свою горбушку,
и животного чего-то отварю,
и налью себе двенадцать капель в кружку.
За окном моим – и удаль облаков,
и цветение, и все земные шири.
На столе же книжка, где Закон
все уже изрёк об этом мире.
1994
(переклад)
Рано-вранці я віконце відчиню,
умочу в олію хлібчика окрайчик,
і скоромненьке що-небуть відварю,
і наллю дванадцять крапель у стаканчик.
За вікном буяє – і удача дня,
і цвітіння, й луки, ріки, гори.
Книга книг переді мною – Біблія,
де усе про це життя Закон промовив.
09.02.99
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186179
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
Безсердечний злий розумник
радості не має.
Добрий, задушевний дурник
теж завжди страждає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186171
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
Абсýрд — безглуздість, нісенітниця, те, що протирічить здоровому глузду людини. Також незвичайний, не логічний, дивний випадок. «Література абсурду», змальовуює життя у вигляді начебто хаотичного нагромадження випадковостей, безглуздих, на перший погляд, ситуацій.
У плутанині днів палання
тілесну сферу залиша,
й шукаючи сліди кохання
скрипучо котиться душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186168
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
Жінчин склероз
- Чом’ не ночував ти вдома?
- Чи ти, жінко, забуваєш?!
Ти щоранку вже два роки
про одне і те ж питаєш!
************
Миколині бджоли
- Ну, як твої бджоли, Миколо?
- Чудово!
Меду, щоправда,
іще не давали,
зате вже сусідів усіх покусали.
************
Не ті ліки
- Ліків моїх не приймали чомУ?
Чому ви, хворий, такий неслухняний?!
- В мене від ваших таблеток чомусь
швидко закінчується лікарняний.
************
Дозволив
Жебрака міліціянт починА трусити:
- Маєш мені сорок гривень штрафу заплатити!
- Тільки двадцять назбирав!
Де мені діваться?
- Тоді трохи посидИ, добери ще двадцять.
************
Фарт
- І везунчик, тьотю, ваш синок Гаврило!
Знову йому вчора крупно пофортило!
Лиш застрахувався, не пройшло і днини,
як йому на голову впало дві цеглини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185868
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Без тебе не обхОдились ніяк.
Ти в кожній хаті є ще дотепер.
Ти – символ молодості нашої – ГРАНЧаК –
«совкової» естетики шедевр.
ЛилИ газ-воду «автомати» в гранчаки.
І ними ж пИли з бочок хлібний квас…
І пиво, й самогон, і «шмурдякИ»…
Й морЯ горілки влито ними в нас.
Тепер є келихи, фужери і чаркИ
шикарних форм із дорогого скла.
Та не нап’єшся за копійку вже води.
Нема й «казьонки» вже за «три - шістдесят два».
А чи не ностальгую я бува?
Чи не шукаю виправдань «совкУ»?
Та ні!
Всі вище сказані слова –
це просто моя ода гранчаку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185863
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Закон Вольтера-Лотки
Як з’являться гроші – знайдУться дівчата.
А прИйдуть дівчата – то гроші «підУть».
Коли ж грОшей мало – дівчат небагато.
Менше дівчат менш грошЕй заберуть.
************
За все заплачено
- Офіціанте! Що це за обід?!
Платить за цю отруту я не стану!
Той з посмішкою заспокоїв даму:
- За все вже зять ваш заплатив.
************
Загадка
Розмишляють корифеї,
бо питання не простЕ –
не розмножуються геї,
а число їх все росте.
************
Патріот
- Як власну дружину люблю батьківщину!
- А як це?— єврея питають.
- Трохи боюся, трохи люблю,
а трошечки іншу бажаю.
************
Доброволець
- І хто змушує тебЕ випивать щодня?
- Та не змушує ніхто…Доброволець я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185648
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
Така холодна видалась зима.
По селах мерзнуть дідусІ старенькі.
СкінчИлись заготовлені дровА.
Горять бібліотеки чималЕнькі.
Один дідусь збирав усе життя
свою бібліотеку – скарб духовний –
розкішні передплатні видання,
найкращих авторІв зібрАння повні.
Ех, старість! Бідність!
Але треба їсти,
вугілля треба, дров… і крапель в очі.
Та на базарах і у лАвках букіністів
й за півціни книжок ніхто не хоче.
То ж кидає книжки свої у піч –
обігріває захололу хату.
В таку морозну довгу зимню ніч
книжОк доводиться палИть багато.
Горять бібліотеки чималЕнькі.
СкінчИлись заготовлені дровА.
По селах мерзнуть дідусІ старенькі.
Така холодна видалась зима.
--------------------------------------
(Рефлексія на замітку в газеті «Україна Молода»
від 25.02.10 «Пенсіонер спалює свою багату бібліотеку»)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185644
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
Якщо двозначність промовляє
туманно нечіткі слова,
нехай крізь цей туман засяє
двозначна посмішка моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185261
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Купив
Хлопчик бідончик молочниці дав:
- Мама сказала, сметани щоб взяв.
Та налила:
- Так платИ тепер, хлопчику!
- А мама сказала, що гроші в бідончику.
************
Недорогий засіб
Каже косметолог старій дамі:
- Якщо хочете ви добре виглядать,
вам для операції потрібно
десять тисяч доларів зібрать.
- ..?
- Знаю засіб, як за три доля́ра
вашу можна вгамувать печаль!
Оживилась небагата дама:
- Що це, докторе?
- Густа вуаль!
************
Почув
- З новим апаратом слуховим
чи не стали краще чути ви?
- Набагато краще!—каже дід.—
- Переписую вже втретє заповіт!
************
Не для захисту
Заходить дама в магазин «Сапсан»
І просить, продалИ щоб автомата.
- Він треба вам для захисту, мадам?
- Для захисту найму я адвоката.
************
Помилка хірурга
- Ну, і як пришита голова?—
в потерпілого хірург пита. –
- Може є претензії до шва.
- Ні, та голова це не моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185258
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Колись перетворюсь, як мінімум, в траву.
А поки що я по траві ходжу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185088
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2010
Необхідні приготування
- Доню, принеси із шафи
тарілОк шість-сім.
Мені треба побалакать
з татусЕм твоЇм.
************
Божа кара
- Дуб той, під яким ми стрілись
від блискавки з неба,
знаєш, любий, загорівся!
- Так йому і треба!
************
Обмінялись
- Коли я з банкіром зійшлася,
був досвід у мене хороший.
Тепер в мене є його гроші,
а він має досвід багатий.
************
Повна інформація
Мама доньку розпинає:
- Я неначе в страшнім сні!
Як же ти зібралась заміж –
ви знайомі лиш два дні.
- Я усе про нього знаю!
Ну, ви, мамо, і чуднІ!
Моя пОдруга жилА з ним
й розказала все мені.
************
Не настільки хворий
- Куплю у вас книжку хорошу!
- Є все – й детективи, й страшилки…
- Щось хворому б...
- Біблію, може?
- Ні! Хворий він не настільки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185087
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2010
Добро пропадає
Питає Вовочка у татусЯ:
- Слони своїх дітей за вуха теж тягають?
- Ні, -- каже той. – А що хіба?
- Жаль, що даремно такі вуха пропадають.
************
Помічник
Фарбує батько стелю й сину каже:
- Будеш, як виростеш, мені допомагати!
- А ти хіба до того часу, тату,
ще не закінчиш фарбувати?
************
Ніжність
- Знає про теє світ всЕнький,
як тебе, мила, любив!
Йди-но сюди, дорогенька,
я тобі кільки купив!
************
Найважливіші статеві ознаки
- Які чоловічі статеві ознАки
тебе б заохОтили йти під вінець?—
питають у Галі.
- Квартира і дача,
крута іномарка й тугий гаманець.
************
Ненавмисна вірність
- Не зрадила жодного разу йому!—
Світлана кумІ говорила.
- І як це вдалося тобі, не збагну!?
- Та якось мені не щастило…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184917
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
(Омоніми - слова, що вимовляються однаково, але мають різне значення. В своїх дворядкових віршиках-"омонімівках" використовую слова-омоніми.)
Колись це був козацький край!
Бандуро, серце ти не край…
************
З’явилась вже друга
дружина у друга.
************
У мене був щасливий стан,
як обіймав дівочий стан.
************
У любощах вона не знала спину –
йому подряпала всю спину.
************
Не почувається він винним.
Та ще й просяк весь духом винним.
************
Добре, що лишЕ був сон це –
ніби вибухнуло сонце.
************
У Бога Вкраїна –
убога країна.
************
Відчуваю я відразу
до нещирості відразу.
************
Знов наближаються круглії дати,
а я і далі не маю що дати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184760
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Колискова
Бабуся старалась:
знову і знову
співала онуку свою колискову.
Питає онук:
- То можна вже спати?
Чи може ти хочеш іще поспівати?
- х -
Дав полякати
Ванька́ питає мати:
- Де свій щоденник дів?
- Прийшлось Грицькові дати,
він трохи полякати
хотів своїх батьків.
- х -
Проблеми прапорщика Кузьми
Із дружиною у ліжку
не виходить у Кузьми:
- Щось сьогодні я не в формі…
- Вона в шафі! Одягни!
- х -
Міражі зникають
Ведуть про заміжжя розмову дві дами.
- Ах! Це – як міраж! Як салют!
- Та згодом зникають палаци і пальми,
лишається тільки верблюд.
- х -
Пляшка олії
Дядько Іван з магазину прибув.
- Пляшку олії купить не забув?
- Пляшку купив, як ти, жінко, й казала,
а на олію грошей не стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184750
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
І вдома день не вдався,
й начальник знов лютує –
частіше посміхайся
це так усіх дратує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183724
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.04.2010
Що б здобути швидко славу,
в справу ув’яжись криваву.
Але Істина – проста –
всім потрібна доброта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2010
Вантажити вручну мішки з зерном,
довбать асфальт відбійним молотком,
феміністичне написать есЕ–
ех, українська жінка може все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183491
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.04.2010
У небо пташка полетіла,
в польоті щоб фантазувати.
Людині не потрібні крила,
(бо заважають плазувати).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183490
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.04.2010
Пани є доти - доки будуть слуги.
Служити генію хотів би всяк.
Хто гроші платить, тому й служать люди.
Їм все-одно - пан геній чи дурак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183297
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2010
Чим вищим ти стаєш –
тим більш стаєш самотнім.
Не мед найнижчим теж –
їх дружно топчуть сотні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183296
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2010
Хто надто вже ускладнює життя,
той дуже помиляється.
Хто спрощує людське буття,
той дурнем залишається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183244
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2010
Чи бувають ще в тебе хвилини,
щоб хотів розпочать день новИй
у обіймах палкОї дівчИни ?
Не бувають? То ти вже старий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183238
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.04.2010
Усе без опори хитається,
обпертись на щось намагається.
Спиратися можна тільки на те,
що саме на щось опирається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183158
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2010
Ідеали – це не каша.
З вищим сенсом – спать не ляжеш.
Тож, коли керує шлунок,
серцю в грудях не накажеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183157
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.04.2010
І знов атакує ідея
Осмислить нарешті «І де я?»
Вдивляюсь в притихші рокИ
Й складаю слова у рядки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2010
Он думки йдуть-пливуть юрбОю
Й починають гучніш все звучать.
Не було щоб проблем з головою,
Їм скажи: «Пішли геть, вашу мать!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183128
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.04.2010
Чомусь розумна, зріла голова
тяжіє до звичайного життя.
Якщо комусь не дав ума Бог в дар -
той вище задирає вгору ніс.
Порожній колос пнеться вверх до хмар.
Налитий колос гнеться до землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182628
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.04.2010
Вершника-невдаху кінь
спересердя візьми й кинь.
Доки до землі летів,
мудру мисль родить зумів:
«Перш ніж кимось керувати,
треба справу добре знати!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182626
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.04.2010
Колись він в роки молодії
великі подавав надії.
Як вивчивсь, стало щось не те –
тепер він цеглу подає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182419
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 07.04.2010
Пише він в місцеву пресу,
в шухляду стола.
Мо’ йому поспівчувати –
час свій витрачА.
Я ж хвалю його. Нехай літає серед хмар.
Це все ж краще, ніж дивитись
тупо серіал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182414
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 07.04.2010
Він ліг між рейок і до шпал припав.
Над ним товарняка гуркочать сотні тон.
Не диха майже, але ловить кайф
Від того, що лежить не впоперек, а вдовж..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182215
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 07.04.2010
Одні
нічні
вогні
в пітьмі
самі,
німі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182214
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2010
Їй дійсність увірвалась під спідницю,
ЗаплУтала в обІцянок словах.
Та поки прУжні в молодИці ще сідниці
Свій страх вона ховає в "трах".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181982
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 06.04.2010
Як побачить жеребець
апетитний зад кобили –
з голови в другий кінець
відтікає кров щосили.
ДУмки в мІзках не знайти
мудрої в такі моменти
ані про презерватив,
про дітей чи «аліменти».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181980
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 06.04.2010
Двадцять двоє мужиків
м’ячика ганяють.
Двісті тисяч глядачів
за них вболівають.
За комп’ютером малий
кнопки нажимає.
Це серйозно. Гра є гра.
Кожен з нас в щось грає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181964
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.04.2010
Один лежить на пузі
у джакузі,
другий на тракторюзі
паше в лузі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181960
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 05.04.2010
Із контрабасів, кларнетів і труб
Негрів стареньких з носами широкими
Так і пульсує ритмічно синко́пами
Їх чорне життя і джазменівський труд
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181286
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 01.04.2010
Натхненно й самовіддано
він на гітарі гра
фламенко піренейське
і циганський «ну-да-най»,
а ще американський джаз…
Ці звуки, як слова.
Не говори нічого гітарист, а тільки грай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181285
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 01.04.2010
Татуювання на стегні вона
зробила, щоб дивилися на неї.
Тепер, як рамка графіки чиєїсь,
мистецтво є, а розуму нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181085
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 01.04.2010
Обвішана вся ланцюгами й паскАми в заклепках,
Зашорена зАчіскою і журналами мод чужоземних,
Цигарка і пірсінг у роті стримлять і дзвенять, як вудила,
Хвостом крутить, стегнами грає –
ну просто кобила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181082
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 01.04.2010
Була церква на селі найвищою спорудою –
все земне (це знали всі) – під Божою орудою.
В місті церкву обступили башти-хмарочоси.
Символічно – грОшей сила, дУші ж бідні й босі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2010
Пасуть попИ і пАстирі (і ксьондзи) душ отару.
ХорИ, свічкИ і дзвОни!!
Набором цих розваг
Зганяють в «лоно церкви» ті душі, як в кошару
і кормлять обіцЯнками всіх потойбІчних благ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2010
Один підприЄмливий бАтюшка
бризкав водИчку святУ
на «МЕрси», «Тойоти» і «Мазди»,
вздовж трАси махав він кадИлом.
А інший «освячував» стАранно
танки, які йшли в Чечню,
щоб там окропИли все кров’ю
й димАми пожеж обкурили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2010
СИДЯТЬ таланти в барі за столом.
ЧЕКАЮТЬ, коли хтось їх віднайде.
Щоб не нудиться - бавляться пивком.
А час собі БІЖИТЬ, ПЛИВЕ, ІДЕ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180632
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 30.03.2010
Життя будує щось.
А час руйнує все.
В цих вимірах обох
людина і живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180074
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2010
Вуста шептали обціловані дівочі
якісь слова прості й солодкі, мов в раю.
Здалось в цю мить –
на все відкрились очі.
Тоді й промовив він схвильовано: «Люблю».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179886
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Під водою цілуються двоє.
- Ви чого це? – спитати б у них.-
Вже набридло кохатись в покоях,
відчуттів захотілось нових?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179885
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 26.03.2010
По тротуару міському бабу́ля
пляшку з кефіром в авосці несе.
В цю́ю ж хвилину в селі баба Уля
згорбившись, з па́ші корову веде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179720
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 25.03.2010
У човнику двоє – лиш він і вона.
Навкруг них є гори, дерева й вода.
У небі пташки і комариків рій.
Та час існування у кожного свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179499
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 23.03.2010
Я бачив дерево чудне́,
що в скелях бореться, живе,
корінням влізло у каміння,
за щось тримається живе.
Гілки ж показують на небо,
ось-ось весняно зацвітуть.
Це бачити усім би треба.
У всього свій життєвий путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179498
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.03.2010
Хто тут у нас вершини успіху досяг –
став олігархом, бізнесменом, фірмачЕм?
Єврей, грузин, китаєць (навіть) і араб!
На них працюєм і добро їх стережЕм
на їх заводах, їх базарах, їх полях.
Колись таке було. Й тепер не видно змін.
Якщо успішного зустрінем серед нас,
то сумніваємось чи українець він?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179296
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.03.2010
Сумна й сама сидить вона в човні.
В воді затоки спалахів вогні.
У схиленій дівочій голові
мигтять думки її, як брижі на воді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179270
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 22.03.2010
У пам'яті моїй зринають
місця де довелося буть.
Калейдоскопом пропливає
й торкає серце їхня суть.
З розрізнених картинок-ниток
у мозаїчнеє панно
моєї власної Вкраїни
живе сплелося полотно.
Закопчений і сірий Харків,
I місто-сад Дніпропетровськ.
Маленькі михнівські купальні
і крихітний Камський ставок.
Дніпрове плесо широченне..,
Херсонські дивнії сади..,
луги і хащі Придесення..,
й холми́нських пралісів гриби..,
поля Черкащини безмежні..,
круті Дністрові береги..,
карпатські пагорби бентежні
й Глибоки рідної горби..,
Сула зміїться мальовничо..,
і каламутний завжди Прут..,
гул Черемоша войовничий..,
дзвінкі джерельця там і тут.
Помпезний, величавий Київ..,
Носівка довга в три кінці..,
І Луцьк цнотливий, хоч і сивий..,
і наш Париж – це Чернівці...
Ще згадується львівська кава.
Із Хуста батьків капелюх..,
всі їдуть з Києва з тортами..,
в Донецьку – антрацит й матюк.
І цукор-рафінад в Полтаві..,
а в Сядрино – відмінний льон…
І Ніжин з двадцятьма церквами.
І ніжний лубенський прокльон…
Усе це рідне до загину.
Це навіть з часом не минЕ.
Люблю я щиро цю країну,
що є частиною мене.
16.06.98 (в поїзді Київ-Чернівці)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179244
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.03.2010
В студентські роки я спостерігав,
як комсомольські шльондри-активістки,
щоб влиться до номенклатурних лав,
старались в різні "комітети" влізти.
Талант найбільший мали межи ніг.
І жоден "член" для них не був бар'єром.
От, натираючи у піхві мозолі,
кували органом отим собі кар'єру.
Ще бачив я вертлявих юнаків,
що професурі перед очі лізли,
і годували білих пацюків,
чавили жаб чи ставили їм клізми.
Таблицю тягне той, а той муляж несе,
а той радіє, як презент підсунуть вдасться.
Вони погоджувались на усе,
аби лише на кафедрі зостаться.
Тепер і шльондри й кафедральні плазуни
в начальстві вже. Повід'їдали морди.
Займають вищі соціальнії щаблі
і звідти дивляться на мене згорда.
В житті, можливо, вигод й благ не мав,
лише простеньку істину я знаю:
я тих скотів тоді вже зневажав.
а зараз іще більше зневажаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179047
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2010
В селі, у якому родились
мій батько і мати моя,
у церкву ходить не лінились,
і всі шанували святА,
за триста кілометрів в Лавру
не раз кожен пішки сходив.
Тягли хліборобськую лямку,
не ждавши якихось там див.
Коли ж в тридцять третьому році
той сталінський еСеСеСеР
поклав пів-села на погості,
Бог разом з селянами вмер.
А люди, кому пощастило
страхіття оті пережить,
прозріли тоді й зрозуміли,
що Богу їх біль не болить.
Вони й атеїзм не сприймали,
і весь большевицький «базар»,
ікони ж у скрині ховали,
де був вже Шевченків «Кобзар».
Спаситель на першій іконі,
а Мати його на другІй –
Марія була у народі,
як символ страждань і надій,
а Син, як звичайна людина,
що в муках тягла власний хрест,
але ж всі чекали на диво –
й Христос,(бо ж Син Божий) воскрес.
Село домирає тепер вже,
заступників в нього нема.
Молю: «Україно, воскресни!
Воскресни, Вкраїно моя!».
О, Боже! Мене чи почуєш?
Турботи й без нас в Тебе є.
Пробач, як згадав Тебе всує.
а може ти й справді помер?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179045
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2010
Є думка, що оповідання розтягнуте на 400-500 сторінок –
це роман, а та ж історія згущена до однієї строфи –
це – поезія. Якось декілька своїх мініатюр вдалося
скоротити ще втроє без втрати суті і змісту. Декілька з них
для порівняння наводжу в двох варіантах, решта лише скорочений варіант.
Ще з дитинства знайома ота далинА
із-за рідних горбів і лісів вирина.
Дуже довго збирався, та всеж я прийшов.
Притягла ностальгія мене сюди знов.
Скорочений варіант:
Далина
вирина .
Я прийшов
сюди знов.
************
Всіх залізних, всіх грунтО́вих і асфАльтових доріг
не сходИв я, не обповзав, не об’їздив, не оббіг,
бо долати кілометри, милі й метри вже не міг –
всі колеса прокололись, крила всохли, падав з ніг.
Скорочений варіант:
Всіх
доріг
не оббіг
вже не міг,
падав з ніг.
************
Помітив, що відчай і страх
застигли в зелених очах.
Усі ці тривоги і сум –
і від життя, і від дум.
Скорочений варіант:
Страх
в очах.
Й сум
від дум.
************
Інші скорочені варіанти:
Що таїть
ця блакить –
гнів богів?
спів степів?
************
Зло
прийшло
на село –
покидай
рідний край.
*********
Стою курю
в оцім гаю.
Її люблю…
Ах, мать твою!
************
ЗО́рі
прозорі
голі
на волі.
************
Обійти
всі світи,
а мети
не знайти…
*********
Й ця весна
вже мина.
Знову трав
не нарвав.
*********
Ці пісні
запашні
слухав я
край села.
**********
Серед гаю
заволаю:
«Не найгірші
в мене вірші!».
************
Хай земля
погуля,
хай ляга
пилюга.
********
Він хотів
відчуттів.
Тож вино
пив давно.
************
Мав уяву
кучеряву.
Тому й віршів
в нього більше.
************
Білий сніг
нам до ніг
ліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178753
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.03.2010
Ми тут жили ще до часів потопу.
Наш корінь у земну вростає вісь.
І перше, ніж учити нас , Європо,
На себе ліпше збоку подивись.
Ти нас озвала хутором пихато.
Облиш: твій посміх нам не допече,
Бо ми тоді вже побілили Хату,
Як ти іще не вийшла із печер.
(Борис Олійник)
Європа вже давно переселилась
з печер у комфортабельне житло.
А ми все в мАзанках побілених тулились –
п’ять тисяч років наче й не було.
Так само орем землю, жито сієм,
горшки так само ліплять гончарІ,
в лугах траву коровам косимо на сіно.
Так само в сЕбе ми не головні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2010
(подвійний вінок строф)
Протиріччями тіла і духа
сотворенні:
духовність людей,
іронічність (як бич абсолюта)
й діалог (як змагання ідей).
Протиріччями тіла і духа,
вчинків-намірів, ночі і дня,
злого й доброго, ока і вуха
переповнені й небо, й земля.
Сотворенна духовність людей
найпотужнішим є елементом
розбивання табу, як дверей,
і прекрасним, й потворним дощенту.
Іронічність, як бич абсолюта –
це відмова брести навмання.
Через призму любові здобута
наша ціль – це Найвище Знання.
Діалог, як змагання ідей
і як дружба з своїм опонентом.
Оберем із всіх заповідей
лише шлях до прозріння моменту.
Переповнені й небо й земля
і прекрасним, й потворним дощенту.
Наша ціль – це Найвище Знання –
лише шлях до прозріння моменту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178605
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2010
"А люде тихо
без всякого лихого лиха
царя до ката поведуть. "
(Т.Г.Шевченко "Хоча лежачого й не б'ють "
Роками тЕрплять, терплять люди
знущання й кривди від царів.
Герої все ж знайдуться всюди,
й царів спровадять до катів.
Але й герої мають вмерти.
Живий герой – стає царем,
вождем, міністром, президентом,
а ми рабами знов стаєм.
Так що й лежачих часто б'ють,
або ще й ноги обітруть.
А скорбь-печаль не зацькувати,
бо мабуть в ній буття вся суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178420
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2010
ДО 155-РІЧЧЯ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ЗАПОВІТУ
«20 серпня 2000 р. було урочисто відзначено 75-річчя одного з перших історико-культурних заповідників в Україні – Шевченківського. А невдовзі депутати Канівської міськради проголосували за розміщення на лівому березі Дніпра неподалік від пам’ятника Шевченкові алюмінієвого заводу.»
(з газет)
Поховали тебе, батьку,
на каневській кручі.
Дніпро, правда, вже не той,
уже не ревучий.
Недоторканим не буде
й неповторний обрій.
Усім правлять тепер гроші –
не геній народний.
І кайдани ще зостались,
і сліз вистачає,
і народ котре століття
кровію спливає.
Ще багато люди терплять
неправди і горя.
Не текла ще кров злодійська
у синєє море.
Постій, батьку України,
іще на сторожі.
Колись таки покотяться
голови ворожі.
Пам’ятаємо тебе ми
й будем пам’ятати,
бо одна нас породила
Україна-мати.
20.12.2000
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178382
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2010
«14.03.10 в Сімферополі на площі Лєніна активісти прогресивно-соціалістичної партії під схвальні вигуки
натовпу вчинили демонстративне спалення підручників з історії України.»
(з газет)
Не покарані кожного разу
ненависники більш нахабнІють.
А ми мовчки ковтаєм образу,
толерантність свою все лелІєм.
От підручники наші спалили.
Потім створять такі нам умови,
щоб ми звідси скоріше «звалили»,
щоб забули своє, (навіть мову).
Вимираєм слухняно містами,
порожніють і селища й села.
Коли нАс, українців не стане,
кого в цю Україну заселять?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178364
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2010
Про зозулю, ластівок, отару,
солов’я за гаєм і кошару,
осокори, гори і калину
ми співаєм пісню "Черемшина".
Приспів:
В колориті тому потопаєм.
В буднях ми романтику шукаєм.
Наш народ співає –
душу вивертає!
Й так собі живе.
Чи діждалась вівчара в садочку
дівчинонька в тихому куточку?
Чи прийшов він? Чи вони кохались?
Як все склалось? Чи вони побрались?
Приспів:
Ми про те ніколи не узнаєм.
І романтики у тім не маєм.
Наш народ співає –
душу зачіпає.
Й так собі живе.
Чи вони в райцентрі поселились,
чи товклись в будинку зі старими?
Чи дівчѝна вміла газдувати,
а вівчар нормально заробляти?
Приспів:
Ми про те не знали і не взнаєм,
бо проблем своїх нам вистачає.
Наш народ співає –
душу добру має.
Й так собі живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2010
АФАНАСІЙ ФЕТ
"МЕСЯЦ ЗЕРКАЛЬНЬІЙ ПЛЬІВЕТ
ПО ЛАЗУРНОЙ ПУСТЫНЕ"
Месяц зеркальный плывёт по лазурной пустыне,
Травы степные унизаны влагой вечерней,
Речи отрывистей, сердце опять суеверней,
Длинные тени вдали потонули в ложбине.
В этой ночИ, как в желаниях, всё беспредельно,
Крылья растут у каких-то воздушных стремлений,
Взял бы тебя и помчался бы так же бесцельно,
Свет унося, покидая неверные тени.
Можно ли, друг мой, томиться в тяжёлой кручине?
Как не забыть, хоть на время, язвительных терний?
Травы степные сверкают росою вечерней,
Месяц зеркальный бежит по лазурной пустыне.
1864
Місяць дзеркальний пливе по пустелі блакитній.
Трави в степу промочила волога вечірня.
Мова уривчаста, серця хода марновірна.
Тіні аж он вдалині потонули в долині.
В ночі оцій, як в бажаннях, усе меж не знає,
крила ростуть навіть в прагнень, що легші повітря.
Взяв би тебе і такОж полетів би без цілі,
світло забравши й залишивши тіні розмиті.
Друже, чи можна томитись в журбі непосильній?
Як не забуть хоч на мить ті колючі тернини?!
Трави в степу просочила волога вечірня.
Місяць дзеркальний біжить по пустелі блакитній.
03.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178198
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.03.2010
Через книжок моря й спостережень росу
я блукав, щоб знайти еталонну красу.
Роздивлявся і йшов.
І її все ж знайшов.
Це були – жінка й Любов.
Бо життя струмениться
через століття,
біди і лихоліття,
дякуючи за плин той їм.
Дивувався я величі скельних хребтів,
милувався красою квітучих садів.
Зрозумів я, що щастя і радість буття
нам дають Жінка й Земля.
Все живе, що зігріте
теплом кохання
і сонячним сіянням
родиться, дякуючи їм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2010
(сороміцька пісня)
Я читачу
наче бачу
і готовий розказать
про смачненьку
походеньку
років тому з сорок п’ять.
На просторі
світять зорі.
Я гуляю по саду.
Мо' залишу
цюю тишу
і дівчат шукать піду?
Та надія
мене гріє,
і я підтюбцем біжу.
Йдіть подалі
всі печалі –
вже не втримати жагу.
Он дівчата!
Щось казати
починаю здалека –
про погоду
про природу.
Тут морга мені одна.
Випадково
бовкнув слово:
"Хочу!".
А вона:
"Я теж!".
Кралю знято!
Буде свято!
Збудженню немає меж.
Не пихата.
Є і хата.
Прямо в хату ми й пішли.
Ця Жар-Птиця
покориться,
бо я легінь хоч куди!
Взявсь за діло
я не сміло,
бо ще практики не мав.
Думав, може
допоможе
ситуація сама.
В цьому стані
бездоганні –
краще всяких вчителів –
були всюди
її груди.
Й я нарешті осмілів.
Помічаю,
що шукаю
її стегна і живіт,
і єдину ту долину,
яка вабить всенький світ.
Вона мліла
й шепотіла
дивні пристрасні слова ,
її тіло
аж кипіло,
наче в казанку вода,
все щедріше
нас колише –
то наблизить, то штовхне
і хотіло,
і тремтіло,
поглинаючи мене.
І годину,
й цілу днину
вона темпів не збавля.
Їй утома
не відома,
утомився першим я.
Відчуваю,
що згораю –
то кінчав, то починав.
Та невчасно
все погасло –
він упав і я упав.
"Була сила
та вся сплила?"–
зразу сумнів мене взяв.
"Може хворе
оте горе?
І кінець кінцю настав?"
Але мила
похвалила
й заспокоїла мене:
"Ще врожаїв
назбираєш!
Ще не скоро він помре!"
Була прАва
моя пава.
І чичирка, ойо-йой,
знадобилась,
пригодилась,
як і досвід перший той...
Потихеньку
вже й... старенький,
і чичирка вже звиса...
Але, друже,
не байдужа
мені й досі ще краса.
Як побачу
я дівчачу
юну вроду неземну –
і жвавію,
і радію,
і серцеві краплі п’ю.
На просторі
світять зорі.
Я на лавці у саду.
I до чаю
добавляю
грам зо тридцять коньяку.
Я читачу,
наче бачу,
й знову можу розказать
про смачненьку походеньку
років тому з сорок п’ять.
P.S. Прохання не ототожнювати героя вірша з автором. Автор ще ого-го!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177906
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.03.2010
ПІСНЯ ПРО СОБАКУ
[i]ПЕРЕКЛАД ВІРША СЕРГІЯ ЄСЄНІНА[/i]
Вранці в житнім заку̀тті,
де золотяться рогожі вряд,
семеро привела сука
рудих сліпих цуценят.
До вечора вона їх ласкала,
причесувала язиком.
Розтікався сніжок підталий
під теплим її животом.
А ввечері, коли кури
обсижують вишок,
вийшов хазяїн хмурий,
всіх семеро поклав в мішок.
За хазяїном летіла
по заметам снігу вона...
І так довго-довго тремтіла
холодна зимня вода.
Злизуючи піт з боку,
пленталася назад.
Показався їй місяць високий
одним з її цуценят.
У вишину тоненько
вила і скавчала вона.
А місяць ковзнув вузенький
й сховавсь за могилу в полях.
Глухо, як від подачки,
коли камінь кинуть на сміх,
покотились очі собачі
золотими зірками в сніг.
------------------------------
СЕРГЕЙ ЕСЕНИН
ПЕСНЬ О СОБАКЕ
Утром в ржаном закуте,
Где златятся рогожи в ряд,
Семерых ощенила сука,
Рыжих семерых щенят.
До вечера она их ласкала,
Причесывая языком,
И струился снежок подталый
Под теплым ее животом.
А вечером, когда куры
Обсиживают шесток,
Вышел хозяин хмурый,
Семерых всех поклал в мешок.
По сугробам она бежала,
Поспевая за ним бежать...
И так долго, долго дрожала
Воды незамерзшей гладь.
А когда чуть плелась обратно,
Слизывая пот с боков,
Показался ей месяц над хатой
Одним из ее щенков.
В синюю высь звонко
Глядела она, скуля,
А месяц скользил тонкий
И скрылся за холм в полях.
И глухо, как от подачки,
Когда бросят ей камень в смех,
Покатились глаза собачьи
Золотыми звездами в снег.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177751
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.03.2010