| Сторінки (12/1127): | « | 11 12 | » |
ЮРГЕН ПТІ
Зі збірки "В погоне за тем, чему быть не дано "
ПЕРВИЧНИЙ ОСМОТР
Когда в глазах напротив
отчаяннй порыв:
"Скажите, ну скажите: "н е т"!
Диагноз мой не старость!",
я чувствую усталость,
и, горечь подавив,
плету спасенья нить
из рвущихся лохмотий.
1994
Коли в очах напроти
нуртує думка:
"Ні ! Скажіть, що я не перейшов
ще старості помітку!",
хронічну втому поборов,
і, стримавши нудоту,
із рваного лахміття слів
плету спасіння сітку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177750
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.03.2010
ЮРГЕН ПТИ
(Зі збірки "НАТАЦИИ")
Сердце когда остановится в систоле,
вытолкнув крови последний глоток,
только тогда мне еткроется истина:
все, что я сделал, еще не итог.
Может потом, во втором воплощении,
многое мне посчастливится сметь,
встретить смогу и любовь, и прощенне,
но и тогда будет страшною смерть.
1998
В систолі серце моє як зупиниться,
крові останній ковток віднесе,
істина зможе мені об'явитися:
все, що зробив я – це ще не все.
Може в наступному втіленні, потім вже,
більше дозволено буде мені,
зможу любов я зустріти і прощення,
але боятимусь смерті й тоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177695
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.03.2010
КОНСТАНТИН ФОФАНОВ
АЛЛЕЯ ОСЕНЬЮ
Пышней, чем в ясный час рассвета,
аллея пурпуром одета.
И в зыбком золоте ветвей
ещё блистает праздник лета
волшебной прелестью своей.
И ночь, сходящую в аллею,
сквозь эту рдяную листву,
назвать я сумраком не смею,
но и зарей – не назову!
1896
Розкішніше ніж в час світанку
у пурпур одяглась алея.
і гілля золота хитляве
у святі літа все яріє
сяйною пишністю своєю.
Цю ніч, що стала набігати
у розрум'янену траву,
не можу сутінню назвати,
але й світанком не назву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177694
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.03.2010
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IhgaLsSon8Y[/youtube]
ОЛЕКСІЙ ЖЕМЧУЖНІКОВ
ОСІННІ ЖУРАВЛІ
Через ніч і туман тут під небом стемнілим
все ясніш і ясніш чути крик журавлів.
Серце лине до них, що здалеку летіли
із холодних країв, з непокритих степів.
Ось вже близько летять,голосніше ридають,
ніби звістку сумну вони нам принесли,
із якого же ви непривітного краю
на нічліг, журавлі, прилетіли сюди?
Знаю край той давно, там вже сонце без сили,
де вже саван чека захолола земля.
Там у голих лісах віє вітер журливо.
То країна моя! То вітчизна моя!
Сутінь, туга і бідність, і сльота, і негода.
Вигляд хмурих людей, вид сумної землі.
Як болить на душі! Ледве стримую сльози.
Вас уклінно прошу не тужіть журавлі!
--------------------------
Алексей Жемчужников
ОСЕННИЕ ЖУРАВЛИ
Сквозь вечерний туман мне под небом стемневшим
Слышен крик журавлей все ясней и ясней...
Сердце к ним понеслось, издалека летевшим,
Из холодной страны, с обнаженных степей.
Вот уж близко летят и все громче рыдая,
Словно скорбную весть мне они принесли...
Из какого же вы неприветного края
Прилетели сюда на ночлег, журавли? ..
Я ту знаю страну, где уж солнце без силы,
Где уж савана ждет, холодея, земля
И где в голых лесах воет ветер унылый,-
То родимый мой край, то отчизна моя.
Сумрак, бедность, тоска, непогода и слякоть,
Вид угрюмый людей, вид печальный земли...
О, как больно душе, как мне хочется плакать!
Перестаньте рыдать надо мной, журавли!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2010
РОБЕРТ БЕРНС
ПЕРЕКЛАД ВІРША
MY HEART'S IN THE HIGHLANDS
FAREWELL TO THE HIGHLANDS, FAREWELL TO THE NORTH,
THE BIRTH-PLACE OF VALOUR, THE COUNTRY OF WORTH;
WHEREVER I WANDER, WHEREVER I ROVE,
THE HILLS OF THE HIGHLANDS FOR EVER I LOVE.
MY HEART'S IN THE HIGHLANDS, MY HEART IS NOT HERE;
MY HEART'S IN THE HIGHLANDS A-CHASING THE DEER;
A-CHASING THE WILD-DEER, AND FOLLOWING THE ROE,
MY HEART'S IN THE HIGHLANDS WHEREVER I GO.
FAREWELL TO THE MOUNTAINS HIGH COVERED WITH SNOW;
FAREWELL TO THE STRATHS AND GREEN VALLEYS BELOW;
FAREWELL TO THE FORESTS AND WILD-HANGING WOODS;
FAREWELL TO THE TORRENTS AND LOUD-POURING FLOODS.
МОЇ ХОЛМИ
Прощай же, мій Хайленде! Північ прощай!
Моя батьківщина і доблесті край.
І де б не блукав би, і де б не бродив,
ці рідні холми назавжди полюбив.
Моє серце в горах, його тут нема.
Моє серце в горах, де олень тіка’.
Біжий дикий олень й косуля за ним.
Моє серце в горах, куди б не ходив.
Прощаюсь з снігами далеких вершин.
Прощаюсь із зеленню лук і долин.
Прощаюсь з красою високих лісів.
Прощаюсь з потоками повних струмків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177514
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.03.2010
НИКОЛАЙ НЕКРАСОВ
В столицах шум, гремят витии,
кипит словесная война,
а там, во глубине России –
там вековая тишина.
Лишь ветер не дает покою
вершинам придорожных ив,
и выгибаются дугою,
целуясь с матерью-землёю,
колосья бесконечных нив...
1857
Шумлять промовці у столиці,
кипить словесная війна.
А трохи далі, у глибинці,
дзвенить лиш тиша вікова,
лиш вітер не дає спокою
вершинам верб у далині.
І вигинається дугою
та й припадає до землі
колосся золотих ланів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177380
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.03.2010
Ой, чимало покладено за нашу свободу
душ і тіл синів і доньок нашого народу.
Та не стала вкраїнською й досі влада нова,
ще панує в Україні чужа церква й мова,
гордістю ніяк не стануть рідні шаровари,
в Україні й Волі, й Слави ще нема, лиш чвари.
Воріженьки розкошують у нашій сторонці,
а народ вкраїнський тане, як роса на сонці.
Ще гуляють в Україні зло̀дії і ха̀ми.
Найбільшими самі собі стали ворогами.
Чи всміхнеться Чорне море,чи Дніпро зрадіє,
коли знов в черговий раз шанс втратим й надію.
02.95
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177379
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2010
Весняний теплий промінь ще не встиг
як слід достатньо все кругом зігріти.
В затінених місцях лежить ще сніг.
та він якийсь старий вже, целюлітний.
************
Травневий дощ збиває з яблунь цвіт,
зволожить землю і прикрасить білим.
І радості й печалі млосний гніт
напоїть душу спокоєм тужливим.
************
Мене все важче здивувати.
але дивуюсь сам собі –
бо й досі здатні хвилювати
ці перші квіти весняні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177291
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.03.2010
Дерева чорні, чорні ріки і поля
хтось білими зненацька поробив.
Будинки ж білі й хмари почорнив –
у негатив перетворила все зима.
************
Білий сніг
нам до ніг
ліг.
************
Здається хвилі заморозились морські –
такі із снігу надуло́ горби́.
Як щогли затонулих кораблів
ялин стирчать з заметів стовбури́.
************
Лиш взимку можна побачить
відбитки снігоході́вок:
ніг, лап і копит, ласт, ратиць
та інших задніх кінцівок.
************
Товсто лежить білий сніг на даха́х.
Затишно й тепло під снігом в хата́х.
Білою парою стелиться дим
серед морозу і мороку зим.
-----------------
[color="#610ca6"] Зима [/color]
Зупинився часобіг
зимньою порою.
Сяючий пухнастий сніг
все покрив собою.
Біла, світла, тиха ніч.
Лиш блищать бурульки.
Хочеться на теплу піч
і дивитись мультик.
З печивом попить чайку,
вдома посидіти.
Або бабу снігову
з друзями зліпити.
На фото власна акварель
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2010
(уривочок)
Ейфорія песимізму – настрій український –
коливався за період кравчуцько-кучминський
то в надію перспективи благ економічних
із-за вигідних позицій геополітичних,
то у розпач за незграбність і закостенілість
управлінської системи,
за незрозумілість,
то втішала ілюзорність багатства земельки
й самостійність політична України-неньки.
За відмову добровільну від ракет і зброї,
думали ходити будем відтепер в героях.
Та за це нас зневажають, кпинають, глузують.
Просим в різних фондів грошей,
просячи, плазуєм.
"Міст" між Заходом і Сходом перетворивсь в "буфер"
Бізнес-господарювання – в хабарницький шухер,
самостійність – у самотність в сучасному світі.
Й потрапила Україна у бідності сіті.
12.97
- х - х -
P.S. Віршику 12 років, а нічого не змінилось. Тому публікую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177068
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2010
Дуже комусь треба, щоб моїй Вкраїні
стрічечки й віночок з голови хтось стяг,
щоб забула мову й пісню солов’їні,
і вербу й калину, й жовто-синій стяг,
щоб шаровари зняла
й гопак не танцювала,
і не їла сала,
вареників й ковбас.
Цукру щоб не мала
взимку замерзала,
плакала й благала:
«Пожалійте нас!».
Україні-ненці пропонують різне:
«водочкі» напитись, закусить «бліном»,
«хоровод» водити десь біля берізки
й заспівать «частушкі» з «масковскім» матючком.
Базари наводнили
торгаші-дебіли.
«Впарюють» щосили
чужинецький «бренд»
то китайське диво,
то турецьке мило,
то німецьке пиво,
то всякий «секенд хенд».
Хочу, щоб Вкраїна в космосі літала
на своїх ракетах й літаках своїх,
щоби хліба й сала свого вистачало,
і, хіба дрібничку, брала у чужих.
Щоби карооко
і червонощоко
їздила в «Тойотах»
і на заздрість всім
на модерних нотах
кожної суботи
могла під караоке
співать вкраїнський гімн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177066
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.03.2010
Хтось думку у вІрші шукає.
Хтось любить словесне повидло.
Для когось щось вперше буває.
КомУсь уже все остогидло.
Не тужся когось здивувати.
Не бійсь комусь здатись банальним.
Продовжуй собі віршувати.
Не перший ти і не останній.
Не бійся повторів, поете.
Буть оригінальним не варто.
Ну, що сказав нОвого Гете?
Чи чим вразив так уже Байрон?
Шекспір сам свогО не придумав,
лиш переспівав десь почуте.
ПопЕред і після Колумба
в Америку плавали люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177038
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.03.2010
(кільцева строфа)
Від Бога відвертатися не слід,
якщо в одній з церков п’яниця-піп
чи в іншій зайнятий він бізнесом дрібним,
а в третій він гульвіса з юних літ.
Від Бога відвертатися не слід.
У всього сущого на світі є Творець.
Його презент тобі – твоє життя.
Початок був. Подумай про кінець.
Грунтовно підготуйсь до небуття.
Всього предметного на світі – ти творець.
Спочатку храм в своїй душі збудуй,
щоб з нього зміг звернутися до Бога –
зліпи з думок, словами намалюй,
хай навіть буде це мечеть чи сінагога.
Спочатку храм в своїй душі збудуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2010
Хочу вірити у Вищу Суть,
що Сенс має будь-яка подія,
що у серці нашому живуть
Воля, Совість, Радість і Надія.
Віра – наче для душі бальзам.
Віра нам допомагає жити.
Та чи можна вірити в обман?
Чи не є гріхом себе дурити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2010
В країні толерантного «хахла»,
на голові терплячого вола
гедзь «бузина» спокою не дає,
у вуха й очі лізе, дістає.
Затихне ґедзь на мить – п’є поки кров,
а потім набридає знов і знов,
мовляв, і кров у волика – не та,
хвіст – довгий, шкіра – надто вже товста.
То може, воле, вийди з бузини!
Хвостом чи рогом ґедзя віджени!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176833
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Агресивне невігластво – як фанатизм
без Любові і Віри, й Надії.
Християнство, Іслам, Юдаїзм і Буддизм -
віровчення ( не заклик до дії).
************
Один тупо глаголить завче́ні слова.
Зазира другий з іншого боку.
Для фанатів обмежених віра – сліпа.
Для розумних вона – третє око.
************
Світ вивча́ на галявинці в лісі дитя.
Зупиняти його нам негоже.
Може сутність буття – здобування знання,
бо наука – то Промисел Божий.
************
Той все в формулах вчених плута́ навмання.
Цей не випустить з рук «Слово Боже».
Розвивать одночасно і віру, й знання,
гармонійна людина лиш може.
************
Дармовщи́нку легку́ підсува сатана́.
Ті, нещасні, хто клюнув – «кайфують».
Не боїться спокус християнська душа,
бо вони її тільки гартують.
************
Чи сказане було не випадково
оте божественне найперше Слово?
************
«Повісився Іуда!».
У Біблії святій-
то є найбільше чудо –
мораль в душі людській.
************
Хтось копа́є горо́д, хтось летить до небес,
хтось шукає собі небуденне.
Для укріплення віри не треба чудес,
лиш осмислена праця щоденна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2010
Зима і осінь – чоловіче це начало.
Весна і літо – це жіноча сутність.
Якщо зима мертвенно-білим впала,
то літо явить зелені могутність.
Яскравих кольорів осіннє різнобарв'я –
то філософія прощальної краси.
А фарби цвіту, квітів, різнотрав'я –
то непоборна сила ніжної весни.
Зв’язок взаємний, переплетення циклічність
двох різних сфер, що разом світ становлять,
тримають кулю, яка перетинає вічність
у напрямку, що називається Любов'ю.
І перетворяться в плоди з могили кості.
Радітимуть потомки тим дарункам.
Зігрій же мій холодний зимній посміх
своїм весняним теплим поцілунком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2010
Осадча Катя десь знаходить
й показує столичне дно,
де з грошей, вкрадених в народу,
жирує всякеє гівно:
тут і державні казнокради,
й нуворіші усіх мастей,
і обслуговуючі їх гади –
лакуза, гей, халдєй, лакей.
Тут і худіючі обжори,
й московський франт (він же – сексот),
тут і обкурені мажори,
і інвалід гламурних мод.
Тут не жінки, а їх «моделі»
від голоду кістляві й злі,
і їх господарі дебелі –
«вори в законє» й торгаші,
тут вся пластична хірургія –
«підтягнуті» альфонс-орли
і силіконові повії,
і обезжирені курвИ,
«мистець», що присмоктавсь до фонда,
тупі спортсмени-пацани,
«блювонд», що мнить себе бомондом
і безголосі «звєздуни».
В звіринці тім нема людини.
Показуйте нам далі, Кать’,
всіх паразитів України –
кого на вила треба брать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176662
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
Із утроби жінки родиться дитинка,
тягне рученята до ласкавих рук.
Це одна стеблинка, це одна кровинка.
Їх не роз’єднати без солодких мук.
В матері в городі є і картоплина,
й соняшник, і квіти десяти сортів.
Материнська доля – виглядати сина
і ковтати сльози від щемливих снів.
Сліз тих осушити нам не удається,
скільки б не вертались й в дощ, і в заметіль.
Проводжати сина знову доведеться.
В наших грудях ниє її серця біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176407
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2010
Чи можна сказать на людину «невдаха»,
Якщо прожила вона тихо в селі,
Трудилась у поті чола, бідолаха,
Худобу ростИла, довбалась в землі.
А нар.депутатів, продажних юристів,
Кривляк «шоу-бізу», чиновників рать,
Авторитетів блатних, футболістів –
Невже їх «елітою» можна назвать?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176406
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2010
Депутати-молотки з трибун виступають.
палко виборцям-гвіздкам блага обіцяють:
- Якщо нас оберете – ми про вас подбаєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175924
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.03.2010
«Вченими-археологами було знайдено древній манускрипт,який назвали «Євангеліє від Іуди». В ньому стверджувалось, що Іуда видав владі Ісуса на його прохання.»
(із преси )
«Мобілка», телевізор, комп’ютер і трамвай –
все мало нам і мало – іще щось подавай.
Он квітка розцвітає, збира нектар бджола,
у небі птах літає – подумаєш дива!
Колись Ісус – Син Божий – апостолів навчав,
бо Істини Господні і Абсолютні знав.
І лікував він хворих, і натовп накормив.
Та учні все хотіли іще якихось див.
Найближчого він учня – Іуду – попрохав,
щоб страту розіп’яттям йому той влаштував.
Для того, щоб Учитель розіп’ятий воскрес,
той вкрив себе ганьбою, ще й переживши стрес.
До будь-якого чуда звикаєм швидко ми.
(Спровокувати сумнів – мистецтво Сатани.)
P.S.Якщо цей факт і був насправді – це ніяк не применшує християнське вчення, а навпаки додає йому нові грані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175648
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2010
Ховається завжди глибоко правда.
Вона, як правило, колюча і бридка.
I той, хто доколупавсь до неї
вдоволеним ніколи не бува.
Брехати ж можуть всі,хто тільки схоче:
Із вигоди, для жарту, із нудьги.
Брехня п'янить, дурманить і лоскоче.
А небу й Богу не до суєти.
Дивлюся на обличчя в електричках –
простий народ, прості манери і думки.
Як збрешуть щось про бурякову гичку,
нікому з того не будѐ біди.
А он в екрані пики можновладців,
що виголошують з трибун слова.
Їм правду говорити завжди важко,
брехня ж сама із язика зліта.
Брехня приносить їм чималі дивіденди:
I долари, і дачі, і звання.
Лукавлять і міністри, й президенти,
I не горить у них під "мерсами" земля.
Із буряківкою простий, народ бідує,
ну,а панам коньяк французький пить.
Хоч правда об'єктивно і існує,
з брехнею в світі цьому легше жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175646
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2010
Гарячі й натхненні, душею прозорі
в безодні великій блищать наші зорі.
Сьогодні щасливі зоріють на волі,
голодні вже завтра, а може і голі.
Убога, без руху й життя, як могила,
дорога вкраїнська всі зорі накрила.
О, краю наш рідний! Як завжди, вже вранці,
не буде у тебе зіркових вигнанців.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175446
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2010
Що робити, коли нейромережа «Suno AI» запропонувала два вдалі варіанти пісні до вірша. Правильно, треба слухати обидва.
[youtube]https://youtu.be/JpBH--Nqe_Q[/youtube]
День заснув і відлетів тремтливо.
Прохолода зрошує траву.
Ніч чарівна, тиха і мрійлива
загадкову створює красу.
Квіти й листя вітерець колише.
Солов'я розносяться пісні.
Задзвеніла сріблом навіть тиша.
Хочеться співати і мені.
Місяць у туманнім ореолі
може таємницю розказать.
Діамантові мінливі зорі,
дивлячись на мене, мерехтять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2010
Плакатись може вже ні до чого,
що розбрелися ми по світах...
Та в моїм серці ти житимеш довго,
житимеш в мріях, житимеш в снах.
Згадую тебе, сумую.
І до всіх тебе ревную.
З голови твій усміх не іде.
Всі ці роки я бажаю
розповісти, як кохаю
лиш одну, жаданую – тебе.
Зараз щаслива з іншим ти може,
мабуть забула мене вже давно.
Спогад про тебе тільки і можу
знов прокрутити, наче в кіно.
==================
Виконує - Володя Охріменко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2010
Такої я іще не зустрічав краси!
Ти, наче вилита з ранкової роси.
Відчуй вогонь
моїх долонь,
мій жар цілунками своїми загаси.
Коли зустрінемось, тебе я обійму
й підемо разом зустрічати ми весну,
пташиний спів,
туман садів.
Перед тобою килим з квітів розстелю.
Ти, ніби промінь від далекої зорі,
що спалахнув в моїм вікні, в моїй душі.
Кохана знай
і пам'ятай,
своє кохання даруватиму тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175308
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.03.2010