Мурашник в голові і коні сірі вдалині. (Для тих, кому за 30)
Думки мов мурашки
Десь там в голові.
Мов тії коні знов пробігають
І пустоту опустошають.
Скільки тривог, не потрібних думок.
Про щось знов гадаю, а точно про що певно й не знаю.
Прокручую там минуле кіно, те що учора в реальності йшло.
Знов так багато там метушні, невже це потрібно зараз мені.
Біла лелека стоїть над водою,
Немов нежива, наодинці з собою.
Інші взлетіли, зависли в польоті,
А в голові вже думки мов ті пташки - навзльоті.
Чому вона біла?
Вона є жива?
Чому у воді?
Вона там сама?
Кажуть найшвидшою думка та є.
Та я в це не вірю, по колу знов йде.
Мов в мясорубці щоденно все крутить,
Не змінить нічого, в голові каламутить.
Я мов той кіт сягаю в стожари
І цим мишам задам зараз жару.
Ой ні, краще я їх порахую,
В спокійну гавань в думках помандрую.
Дякую 
