Скажи, хіба такою тебе створив Бог?
На твою честь називають сквери й парки.
Здається, твоя краса – це вічність між епох.
Читав про тебе на сторінках Петрарки.
Скажи, хіба такою тебе створив Бог?
Тендітний дотик, немов поезії обійми!
З тебе був початок – з тебе буде й епілог.
На тобі скінчилися і мир, і війни!
Скажи, хіба такою тебе створив Бог?
Кожний погляд щось відмінне й протилежне.
Без сумнівів, зневіри, ненависті й тривог.
Він тебе створив – красиву й незалежну.
