сміється сонце й грає дуже зграєбарвно
тріпоче листям-пелюстками поміж люду
в скарбницях часу і добра вже морок давній
співа-летить багряне світло звідусюди
всміхається єхидно сонце скрізь тумани
вже інієм покриті добрі небеса
а я шукаю в темряві терпкі омани
у світлі потаємнім грає море й чудеса
скрізь дим-натхнення задихаюсь я в дурмані
у сні глибокім чую дзвінкі голоси
терпляче й ніжно током вдарить мов в урані
знеструмлять серце й волю срібні полюси
знедолена троянда скаженіє у котельні
від дзвінкості думок тьмяніє чорний грім
множинно ударяють в серце мов пательню
немов розквітлений струмок вирує в гарний дім
сміється сонце й грає дуже зграєбарвно
свідомість випромінює дзвінкі плюси
в скарбницях часу і добра вже морок давній
дарує поштовх сяйво й срібні полюси
02.09.2019
