... Нью-Йорк..
Вже добігало дев'ятнадцяте століття
На виставці зустрілись між персон
Два генії на відстані якогось ліктя
Завзятий Генрі Форд і Едісон
Та виставка наскрізь світилася вогнями
Це Едісона лампи звідусіль
А Форд пояснював свій винахід словами
Демонстрував простий автомобіль
І Едісон оглянувши його машину
Причмокнувши губами проказав:
"Ви світ прискорили...Всі, мабуть, безупинну
Захочуть мати витвір Ваш..." Як знав.
І вдячний Форд старому Тому Едісону
Потиснув руку... Що сказать не знав...
Тому як приклад ввічливого свого тону
Автомобіль йому подарував
Так дружба трапилась поміж чоловіками
Й тривала довго-довго крізь роки
Це було щиро і відверто, без реклами
І хоч різниця в віці та на ти
...Пожежа в Едісона трапилась на свято
Майстерня вся згоріла аж до тла
І Форд прислав тоді грошей дуже багато
І приписав: "Ще дам, як буде тра..."
...Тяжка хвороба в Едісона після встряски
І рухатися змоги він не мав
Тож Генрі Форд тоді зробив аж дві коляски
І перегони з Томом влаштував...
Так вдячність Форда Едісону не вщухала
Том вірив в Генрі і його талант.
Повага, віра, дружба їх завжди плекала
Хоч кожен в своїй справі був атлант.
І Едісон одного разу зауважив,
Щоб Генрі Форд йому пообіцяв,
Що якщо тіло Тома нічого не важить,
Щоб дух його хоча б урятував.
Та вічність для титанів геть не перепона
І Форд дотриматися слова зміг
Останній подих Тома Алве Едісона
В пробірці він для всіх таки зберіг.
18.11.2024
