мій переклад твору «Автопортрет в пейзаже» Світлани Василенко
/Степ,
що пахне чистою
Бавовняною футболкою
На тілі коханого чоловіка,
який був до тебе
життя тому.
/Змія на дорозі,
повна отрути,
З очима розсердженої прачки.
Або де я могла бачити жінку
З таким же злим і безсилим поглядом?
Можливо, вона була продавчинею
Або посудомийкою в заводській їдальні?
Не пам'ятаю.
/Стрибунець
З уважним поглядом зелених очей
Прибульця з планети,
що грає зі мною в салки.
/Річка, названа на ім'я
Монгольської дівчинки,
яка тисячу років тому закохалася в російського князя
І тут потонула, - Ахтубою.
/Журавель,
Відстав від зграї,
Жалюгідний, немов після похмілля,
На іншому березі,/
/А на цьому - ворона,
що терзає кинутий кимось пакет
З написом «Мальборо»,/
/І я
На вже остиглому піску
Любляча тебе.
Вам Всесвіт колись підморгував?
Гей, гей, усі.
Ви, не самі.
Ви, не самі.
Всесвіт щоночі
яскраво сіяє,
світло небесне
вам посилає.
Тьму розсіває,
тьму відганяє,
Тінь ту глибинну,
воно проявляє.
Рівно опівніч
не на нулі,
рівно опівніч
прозріють сліпі.
Всесвіт моргає,
все оживає,
місто гуде,
Всесвіт - лунає.
Сонце, трудяжка,
відпочиває,
Сон же нічним
містом гуляє.
Рівно опівнічі
зір підніми,
засяй як вони,
сяй як вони!
*Окаянні*
Ніхто не каїться
І не покаїться.
Косять і косять
Людей в покоси.
В окопах миші,
В окопах криси,
В оцій багнюці
Свій вік дожити?
Невже ми миші,
Невже ми криси.
Людей в покоси
Й кров'ю залито.
Невже щось варте кровопролиття?
Невже безумство править цим світом?
Невже ми миші,
Невже ми криси.
Людей в покоси
Й кров'ю залито.
*На футбольну тематику*
Буряк та Блохін -
низький уклін,
низький уклін!
Шевченко, Ребров -
то є гол,
то є гол!
Лобан король!
Лобан король!
Лобан - герой,
Лобан - герой!
Шевченко йому кубок привіз,
кубок привіз!
Його сухий лист -
майстерність і клас!
"Динамо" завжди грало для нас.
Вздовж брівки Толя як паравоз,
за пас цей Блохін цілує в засос.
На лаві хитається Лобан завжди -
На полі фінти, на полі - фінти,
В воротах - голи, в воротах - голи.
Ці миті увінчано, уже назавжди.
* неприємні запитання*
-Що має лише значення?
-Не планета, не території, не країни,
люди, лише люди.
-Що ви зробили?
-Заводи евакували, людей вивезли,
кишені набили, кишені набили.
Минуле сформувало теперішнє,
сучасніть - майбутнє.
-Який фундамент заклали ви?
-Нестійкий, хиткий..
-То куди ж іти?
-Туди, туди..
-А ви?
ID:
1030628
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.01.2025 10:37:33
© дата внесення змiн: 13.01.2025 22:44:09
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
Чудова робота! 
