Ароматом вишні білого цвіту
Ти по собі залишаєш слід
Без сумніву з піни морської вийшла
Цей світ для себе тебе беріг
Квітневим туманом, заходом сонця
Твоя загадковість - це твій оберіг
Ця легкість - примара
Відкритих віконниць як запах озону
Перед грозою боятися слід
Під шалом опалих пелюсток
Мереживом рухів
Пластичністю дій
У серці твоїм суцільна розруха
І прірва
Масштабом усіх чорних дір
