Дивлюсь туди- нема нічого,
Поглянув тут, і знов нема,
Стою я сам, вдивляюсь в морок,
Проте навколо тільки тьма.
Біжу, біжу, шукаю світло,
Та де там, може заблудивсь?
Тут страшно, темно й непривітно,
О, світе, де ти, озовись!
І знову я немов в дурмані,
Згасає вогник у душі,
Я сів, заснув, що буде далі,
А далі...все, кінець-кінців.
Я мав свій шанс, його не втримав,
Затратив час, та не знайшов,
Поглинув морок юне тіло,
І пусто стало знов кругом.
