Пітніють руки, тремтить кожне слово
То сльози, то посмішка – жити чудово!
Таке красиве, як янголятко,
Лежить на руках маленьке дитятко.
Маленькі долоні, ніжки кохані
Все так прекрасно, усе як в тумані.
Її так чекала, любила в утробі
Любити ще більше тепер моє хобі.
Вона так складає рум’яненькі губки,
Малесеньке тільце не держиться купки.
А ще виставляє свій язичок
І сопе, як малесенький той їжачок.
Я найщасливіша в цілому світі…
Метелики в серці, в душі сонце, квіти.
Це не передати простими словами
15 квітня – у мене день мами!..
ти як завжди на висоті 
