Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Дощ для двох - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська, 28.12.2014 - 01:18
красиві образи, а скільки глибини в почуттях, зачитуюся Вашою творчістю, наснаги Вам поетичної, Любо Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро ДЯКУЮ Вам, Таню!!!! Навзаєм!!!
Serg, 16.12.2014 - 16:08
Цей дощ - для рим! Невичерпна краса, Що в душу з неба ллється неупинно, А кожне слово - сонячна роса, - Бажає бути сказаним нестримно... Не хочу в зиму, Білосніжна мить - Лиш тимчасова ковдра для Кохання, Бажаю дощ! Хай голосно бринить Й наповнює палітру сподівання... Бо він для нас! Краплинками душі, Потік емоцій, почуттів лавина, Хіба ж то злочин - пристрастні вірші? Чи, може, то Любові павутина!?. Не треба сліз, Достатньо їх в житті, Ведмедиця захмарна відпочине, І знов засяє в неба висоті Коханням і віршами одержима! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я напишу, зібравши барви слів У ще незнані, непрості узори, Щоб ти завжди побачити зумів У моїх віршах і веселку, й гори... А ще вплету кохання і тепло У кожну думку замість парасолі, Нехай дощить... То небо пролило Сльозинки щастя, ген, на видноколі... Нехай зима !Нехай сиві'є шлях! Коли ти поруч, я завжди веснію.... Співа душа окрилена моя, Я знову маю віру і надію!.. Ведмедице, тримай міцніш ковша, Щоб ні краплинки сліз не пролилося!.. А я про сонце напишу вірша, І загадаю, щоб усе збулося.... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро ДЯКУЮ,.мені надзвичайно приємно!!!!
Lana P., 26.10.2014 - 22:34
ми порізну збираємо краплини,та разом- у наших думках... і наші спогади, мов намистини, нависли сріблом на гілках. Поволі попадають в наші жмені... а ми- віршами полонені. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой, як гарно!!!! Дякую!!!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, лише удвох таке можна пережити... Дякую!
Ніла Волкова, 24.10.2014 - 09:10
Вітаю, Любо, з черговим шедевром!Так щемливо! Забираю собі в "обране " з вдячністю. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ!!!! Мені надзвичайно приємно!!!!!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесюню!!!! Вітаю зі збірочкою!
Салтан Николай, 23.10.2014 - 12:24
Така осінь не до душі, але ж у такій живуть багато людей ... і прикро від того, що самі ж вони стають учасниками створення таких погодніх умов. Адже коли люди розходяться, винен не лише той хто йде ... Але думаючи про минуле, його не змінити, лише використати, як шаблон ... Та це так, мої роздуми на основі Вашої роботи. А Вам взагалі вдалось високоефктивно, емоційно передати отой момент обриву ланцюга кохання Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую за Ваш коментар! Поділяю Ваші думки: у розлуці винуваті двоє...
Владимир Зозуля, 23.10.2014 - 11:47
меня сразило окончание...хотя весь стих хорош,но мне оно звучит отдельно от него...возможно... когда нибудь,попозже, ВЫ напишите стихотворение все в таком же ключе- внутреннего душевного переживания,но не связанного ни с погодой,ни с кем то другим, а этот столбик будет его началом...когда-нибудь...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у мене було таке ж відчуття.. Дякую за підказку, Володю !
Наталя Данилюк, 23.10.2014 - 11:22
Така чуттєва осінньо-дощова меланхолія... Прекрасна жіночна поезія!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі, Сонячна Квіточка!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то не я, то дощ... Дякую, Ульяночко!
|
|
|