Горобці, горобчики,
Галасливі хлопчики,
На галузочці сидять,
Про новини гомонять:
"З глузду з"їхав наш сусід,
Цей старий, нахальний кіт,
Каже: "Мясо горобця
Гірше, ніж у кабанця.
Не смакують горобці.
Стережіться, кабанці!"
Ця остання новина
Для пернатих - дивина.
Це нечувано, щоб кіт
Кабанців їв на обід!
Не второпати ніяк:
Дурень кіт чи маніяк.
Може, він вже супермен,
Чи уславлений спортсмен?
Хоббі - ловля кабанця?
Дуже дивна справа ця.
Мабуть, всі коти тепер
Інших вивчились манер,
Хочуть жити сотню літ,
Горобцям не чинять бід,
П"ють лише джерельну воду
І харчуються з горОду.
Дивувались горобці,
Бешкетливі молодці.
Затуманився їм світ:
Ворог їм чи друг сусід?
Як вести себе тепер?
Краще б клятий кіт помер,
Голови їм не дурив,
Казна-що не говорив!
Що тут думать, що гадать?
Горобці, знай, цвірінчать.
Пильність втратили вони,
Не чекаючи війни.
Кіт зібрався нападать,
Горобця за хвостик "хвать"!
Згинув бідний горобець.
Тут і баєчці кінець.
Мораль:
Горобці, горобчики,
Пустотливі хлопчики,
Вам пораду щиру дам.
Ви не вірте тим котам,
Що лапшу на вуха вам
Люблять вішать тут і там.
Як відкриється обман,
Вам - кінець, а кіт вже - пан!
