Стою посеред саду у вогні.
Жаринки яблук обпікають пальці.
Осіння інквізиція мені
Читає вирок по листках акацій.
Так, я любила вітер і грозу,
Вінки плела з чар-зілля на Купала…
За це тепер горіти? У ясу
Мені не вперше. Біля Нотр-Дама
Ми танцювали в парі із вогнем
(Так Перелесник ставить чорну мітку).
І Мавкою блукала день за днем.
Ось на плечі моїм її лелітка…
Вже сиплють іскри грона горобин…
Листком душа займається в пожежі…
Гірчить у горлі посивілий дим...
Я лину павутинкою за ме́жі…
Так гарно, аж хочеться трошки уточнити для непосвячених. (Так Перелесник ставить чорну мітку).
І Мавкою блукала день за днем.
Ось на плечі моїм її лелітка…
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
завчасно з'являються вірші про осінь, наче в магазинах одяг на наступний сезон, і Ви, Пташко туди ж. Чого так поспішаєте? Ще і вірш такий чарівний написали.
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у мене квитки заздалегідь куплені на її сеанси
дякую, Оленочко