| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Він додому ішов
Він додому ішов. Пробиравсь, наче звір на світанні,
Аби мати старенька дізналася: син ще живий...
Він хотів поклонитися рідній оселі востаннє
Перед тим , як вночі за кордон поведе ройовий.
Він спускався униз... Уже зовсім було недалеко.
Плив туман... Пахло димом... Озвалися перші півні...
Догорали в росі, наче віра, духмяні смереки...
Пахло літо тривожно і сиро, як смерть на війні.
Задавила Москва... І на Захід відходять загони.
Тільки злоба і біль... А які були славні роки?!
... Он дубовий місток. Ще недавно отут були схрони.
Валуни... Водограй... Він нагнувся й напився з ріки.
Ех би, стать журавлем та піднятися високо в вирій.
Та поглянути звідти - яка , мабуть , гарна земля.
Як би добре було ,щоб народи жили собі в мирі.
Щоб була Україна без німця і без москаля.
І щоб...Ні,зачекай-но...Сполохалась думка, як птаха.
Щось у лісі не так. Чи почулось? Немов голоси?
Він притис автомат . Ні, скоріше , здалося. Від страху.
Мабуть, просто відвик від цієї живої краси.
А уже скоро дім! Пада серце від власного кроку.
Чи Марічка прийде ? Усього ж лише хат через п'ять...
Раптом... Боже ж ти мій , як собаки загавкали збоку:
'' Руки вверх ! Брось оружие, сука ! Стоять ! ''
" Як же так !? Як же так?..- промайнуло, як постріл.
Попався...
От і все... Що робить? Мати Божа, спаси й сохрани !''
Він лиш кілька секунд на терезах життя завагався
І зненацька пірнув під ялини і під валуни.
Все кругом загуло! Заплювало свинцем і росою.
Покотилась луна і відбилася тяжко від гір.
І неслась чорна тінь, і ревла, і махала косою ,
І пускала вдоволено слину, неначе вампір.
І стогнала земля, і стрибало каміння і хвоя...
Він лише огризавсь ,як приречений , загнаний вовк.
Він усе розумів : що кінець і що мало набоїв...
Застрочив кулемет, він пошпурив гранату... Замовк .
Хтось упав у потік, хтось завив і залаявся матом.
Далі бас: " Предлагаю сдаваться ! Бросай автомат ! "
Потім крикнули рідною мовою: ''Брате !
Ну навіщо вмирать?'' ''Ти - Іуда мені, а не брат''.
'' Ну, тогда подыхай! '' .Понеслось у новій круговерті
Синє небо і ліс, світанкова зоря і земля...
Все кричали - здавайся! Сулили життя замість смерті.
Та він кожного разу у відповідь мовчки стріляв.
...Все скінчилося враз. Стало тихо, немов так і треба.
Заспівали птахи... І лежав він увесь у крові...
Із холодних очей на чекіста поглянуло небо,
Коли той підійшов і ногою копнув у живіт .
Хто курив, хто плювався. І тільки старався Іуда,
Вириваючи зброю із мертвих скоцюрблених рук.
І майор МГБ запитав його: ''Кто он? Откуда?''
''Я не знаю звідкіль, але псевдо...
Здається, що Крук''.
1998
© Григорій Годзюмаха
Всі права застережені.
ID:
627177
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 08.12.2015 20:54:08
© дата внесення змiн: 08.12.2015 20:54:08
автор: Григорій Годзюмаха
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ви Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти Знайти несловникові синоніми до слова: візавіEnol: - Синонім до слова: говоритиSvetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати. Синонім до слова: Вірнийгеометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,... Синонім до слова: Вірнийгеометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
Klassno
