Краєчок чашки рукою обведу…
Ти знаєш, все ж, без тебе не живеться,
Болючой раной серце одзоветься,
А сльози змрякнуть, бавлячись в меду…
Забулась мову, що ней говорити треба,
І без тепла все швидше стигне чай. Без тебе.
Всередині борюсь скінчить оту войну,
Яка рве, ріже, тягне нерви як струну.
Убилась пташка об гарячий край
Моєї збитої тобою раньше чашки.
Колись приходь, ніяк не забувай,
Не вріж ноги об край винної пляшки.
Прийдеш – проходь, сідай,
Дивись на фото здійсненої мрії.
Її здійснила Я, й сама,
Без тебе, когось, і без зайвої надії.
7.03.2016
