Заколисує зіроньку місяць,
Що вляглась на ріжечку самім :
"Спи, моя світодайна царівно,
Я навію тобі диво-снів."
Хай скупається пломінь твій в річці,
Облюбовуєш там ти бувать,
Там Іван про кохання Марічці
Буде знов свою пісню співать.
Поцілунком торкнися калини,
Вона пестощі любить твої,
Там... між гіллям розлогим - гніздечко,
В нім принишкли малі солов"ї.
Промінцем ледь торкнись матіоли,
Що закохана в місячну ніч,
Аромат неповторно-казковий
Із фіалкових сиплеться віч...
А як будеш над ранок вертати,
Посрібли позолотою ліс,
Щоб багатство його-тай до хати
Чоловік з насолодою ніс !
Заколисує зіроньку місяць,
Що вляглась на ріжечку самім:
" Спи, моя світодайна царице,
Найдивніших навію я снів "
