Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Городу юности моей Запорожью - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ LubovShemet, 17.07.2016 - 21:43
Наше Запоріжжя - місто свободолюбивих, працьовитих і дуже талановитих людей. І в які б краі нас не занесла доля - ми назавжди залишимося запоріжцями !!!!
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це так - ПЕРЕД ОЧИМА постає завжди в своїй красі любе місто, яке росло на моїх очах, бо всі канікули проводив у Бабусі з Тіткою, то і кінофільми і кінотеатри і його широкий проспект і другорядні пам'тні місця і пляжі, до яких по кручах добиралися ще - не так, як зараз... Острів Хортиця зі скелями і піщаними пляжами, Татусь там Дніпро перепливав, ще молодий... Все не розповіси...Олекса Удайко, 04.07.2016 - 21:26
А місто моєї юності - Ваш (і наш) Сімферополь, там пройшли три роки армійської служби... А потім - робота. правда вже у Бахчисарайському районі! Але не вгасаєть ті враження, що отримала молода душа від кримських краєвидів. гарного клімату і... згаяних дівчат! Все ж хотілося б побувати на Хортиці... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоч я і Запорізький козак, проте після першого курсу Запорізького педінституту був призваний до війська, щоб опісля проходження курсу молодого бійця бути відправленим за кордон служити далі. Та тут раптом закінчив службу баяніст нашої частини, навпроти центрального автовокзалу, і мене, як також баяніста залишили на всі 3 роки. Тут я й познайомився з майбутньою дружиною на останньому році. Ось і пробігло 59 літ з того моменту, а через 2 роки - золоте весілля, якщо доживемо. А старий Дніпро-Славута дуже красиві має скелі в своєму правому рукаві, що омиває Хортицю. Дивись тут: http://www.061.ua/news/1259472Вельми дякую, друже Олексо за цікавий коментар Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесю - саме такий був стан душі. Гіркі й солодкі хвилі життя помережаного нашого...гостя, 03.07.2016 - 19:09
як же ми прив"язані серцем до землі,де народились,де пройшла наша юність...куди б не завели нас подальші дороги,ми не відпускаємо свої давні міста....
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так як чутливість душі у поетів підсилюється, то тим більше вона входить в резонанс з просторовим обширом, а значить і з інформаційним полем землі теж, а точка переходу саме й лежить там де ти виріс, де лежить пуповина...Дякую за коментар, Наталі... Ганна Верес (Демиденко), 03.07.2016 - 14:24
Город мой,прежний мой, прикоснись, мой родной Двухэтажным виском. Нашей молодости коронован венцом... Не повернуться ніколи молоді наші роки. Гарно. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Ганно... Розумію, каюсь, але... Якось притягальний, живий в нас час, періодично вселяється і виливається у вірші...Знаю, що треба закидати якір вперед, у майбуття - хоча б і онуків. Будемо ж разом старатися... |
|
|