Десь далеко в горах моє рідне село,
Що називається - Смільник...
Там смереками все, певно, вже поросло
І сховало минуле надійно..
Замість того села, я родився в степу
І пам'ятаю добро -
Як пастуший кийок, Бог змінив на сапу,
Бистрий Сян на глибоке Дніпро...
Десь далеко в душі,
Там на самому дні,
Пам'ять предків клекоче щораз,
Хоч багато моїх
В чужім краї, в труні
Та я вірю настане той час:
Я приїду туди
І з чужої землі,
Гарну звістку йому принесу,
Скажу: дякую всім!
І горам, і лісам!
І за віру - Ісусу Христу!
