* * *
Поле полечко моє –
Шир від степу
І душа твоя встає,
Милість неба…
Мовиш все без слів тепер,
Зрозуміло,
Серцю моєму повір,
Святість мила.
Хвилею колосся вздовж,
Вдих бо чистий –
Де б не був, не бачив, мо
Шлях тернистий,
По життю, що вів мене
Крізь негоди,
Все ж не зраджував тебе
Вряди годи…
Злаків, квітів польових
Край роздолій,
Пригорнусь кольорових,
Зліт соколій;
Тут мовчання благодать
Перворідна,
Буть в любові, не страждать –
Мудрість вільна…
В'ячеслав Шикалович
01.06.2024 р.
