Невже суть досконалості
У тому проблиску блаженства,
Що крізь туман,
Немов думки по хвилі,
Тікає в моменти невисловленості.
Проноситься, пролітає повз нас,
В уривках снів торкаючись струн душі.
Слова, що шепочемо, не окреслюючись,
Несказаним у серці потайки,
Ловлять душі в темні зали
Храму згасаючих днів.
Невже всі прагнення до досконалості
Потонуть у хаосі порожнечі, що наповнює
Недосконалий сосуд і лише луною лунає в просторі
Суєта дня, що не спіймав нікого в тенета моменту.
Була ж у кожному погляді - млосна тінь слів, що не злетіли.
З тобою ми шукали сліди досконалості в рідкісних фрагментах блаженства,
У невисловленому передчутті приховали блаженство, що уже недосяжне.
О, як приємно відчувати це знову і знову!
В самотньо завуальованому тумані,
В простірі почуттів, в насолоді душі
Млосні відлуння всередині палаючого серця.
***
Дівчата, в слабкості вся сила!
Втрачала радість і бажання...?
Невже, невже
так підкосило?
О Боже, втримай втримай крила!
Щоб мов голубка
в вись взлетіла
У той політ,
політ безхмарний
в тій парі що літає зрання
Її ходу вже не впізнати,
Вона нестерпна у розмові,
Тепер і правда не до жарту,
Відко́ли ночі всі в безсонні.
Забута сукня, та...рожева,
Тонке мереживо й прикраси,
Підходить зрідка до люстерка,
Волосся трішечки підправить.
О Боже, втримай втримай крила!
Щоб мов голубка
в вись взлетіла
У той політ,
політ безхмарний
в тій парі що літає зрання
Мов камінь виглянув із моря,
І бурю стримати зібрався,
Нараз
Війна
клята зараза.
В душу закралась
ця проказа
А жінка, ніжна...що казала,
Дівчата, в слабкості вся сила,
Втрачала радість і бажання...
О Боже, втримай же їй крила!
В пісні використані крила -
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021086
ID:
1028560
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.12.2024 00:03:32
© дата внесення змiн: 15.12.2024 15:57:09
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
дякую
