Тремтить рука, палає серце,
В очах вогонь, в душі розмай,
У голові дурман туманом в’ється,
А думка тільки й лине в небокрай.
Пізнав я відчай і удари долі,
Але знайшов тебе, свою одну,
Задля якої я і море, й гори,
Усе пройду, в підніжжя покладу.
Моя любове, золотко ,голубка,
Це все для тебе, тільки пам’ятай,
Життя не сон, багато в ньому смутку,
Для нас же ж воно буде наче рай.
І у хвилини щастя, чи печалі,
Я понесу тебе у себе на руках,
Не полишу одну на х́итких крилах долі,
Навіки твій, наразі лиш в думках.
