Ковтають колеса черговий шматок асфальту
І дощ на вікні свою друкує газету
Про нашу любов пише він на її шпальтах
Вмикаються двірники й хочуть то все стерти
А ми і не проти писати її знову
Пускати в вікна до нас ліхтарів-журналістів
І що, що у цих німих папарацці змова
І що, що за нами стежить вечірнє місто
Невинних грають ці зрадники світлофори
А ми не ведемось - наша любов на червоний
І байдуже все - а це основна є фора
Прорвемся ми... і ризик не є перепона
Стрілка направо, туди ж і трамвайні колії
А ми в провулок - у нас своя навігація
І що, що там колеса ми попроколюєм
Їм байдуже скажуть усіх таксистів рації
Нехай перегони ці не схожі на Формулу
А комусь значно цікавішим буде Дакар
Та наші мрії нам дозвіл на них оформили
І з долею теж ми вдарили вже по руках
Брависсимо! Внеочередные мурашечки по спине. Спасибо. Замечательный пример того украинского, который завораживает москалей вроде меня.
MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мурашечки и у меня бьіли когда писал.... ощущение реальности не покидало ни на секунду - просто записьівал то что видел...... и большое спасибо и за визит и за отзьів
