Не даруй мені стільки свободи,
де ж твій тиск з-під насуплених брів?
Хіба ж зникне хоч трішечки вроди
через легко проявлений гнів?
Не гнівися занадто на мене,
але інколи теж не мовчи!
Хочу чути я й голос стражденний,
як тоді, перший раз, у ночі.
Посердися на мене і нині
через всі ці дурненькі слова.
Я тебе, коли треба, зупиню,
щоб поплисти у нові дива.
11.11.14
