За однойменною картиною Я.Йерки
http://yerka.org.ru/pages/bagienna_herbatka.html
Після спринтів кар’єрних, підкорення самовершини,
Склавши в торбу ботинки, скрутивши змією тросИ,
Я згадала про зустріч, призначену мною в країні,
Де фарбують троянди й дарують усмІшку коти…
Прочинивши дверцята колись пречарівної шафи,
Павутиння прорвавши дорослих важливих думок,
Я прийшла, та на зустріч спізнилась назАвжди –
Тільки квола луна рознесла покуточково крок…
Стіл накритий, та чай вже холодний, прокисла заварка,
Час залишив годинник і зовсім із лісу пішов…
Капелюшника тінь захворіла і стала неначе нормальна,
А Сонько переїхав, і Заєць свій розум знайшов…
Залишився Чешир без роботи, бо посмішка зникла:
Зачепившись за гілку, порвалася від протиріч…
Все завмерло навколо, замовкло, доросло притихло…
Розгубилися карти, злиняли від десятиріч…
Заболочена пам’ять покрилася розуму торфом…
Репортаж не відбувся: немає Країни Чудес…
Я кролячу нору назавжди закупорюю корком,
Бо від саду ключі загубилися спринтово десь…
дякую, що читаєте 
дякую 
