Куди дівоча думка не гайне,
Кінцева станція одна — кохання:
Безмежне, чисте, ніжне, осяйне —
Єдине в світі, перше і останнє.
Здається часом: весь безмежний світ
Помре умить без повноти любові.
Без неї в нас душа — холодний лід,
А ми на святі — гості випадкові.
Спливають дні, тьмяніють почуття,
Та підростають, де не глянь, дівчатка,
Любов’ю знову повниться життя
І казка починається спочатку:
Куди дівоча думка не гайне,
Кінцева станція одна — кохання:
Безмежне, чисте, ніжне, осяйне —
Єдине в світі, перше і останнє.
