А по суті нічого й не сталось
Моцарт теж бачив своїми очима
Реквіємом прикривався у чорному плащі
Підіймався до білого диму торкався струнами душі
Мечем олов*яним солдатиком сміявся дитячим сміхом
ходив по ялинці святковій
мріями веселковими
стояв на голові у часи застою
грався іграшками дорослими
бавився у мізках незібраних
рухався уперед руками
і ніколи не підбивав ногами........
що текли росами вранішніми слізьми прозорими
до місця призначення
до листів бамбукових пентаграмами
переходами ніжними високими нотами
сходами кольоровими
бульками гаками знаками...а по суті...
