*****Петро Кожум'яка (Ян Укович) - Я ВСПОМИНАЮ СЛАДКИЕ ГРЕХИ…
Я згадую солодкий гріх...
ділю на сто, рахую на відсотки
Закоханий без тями...
зразу в двох ...
Та миті ті, як стринги
закороткі...
Пірнаю ніжно...
у гріхів тепло ...
І з ними...
... безупинно...
... безпристанно...
Одну ковтав що дороге вино...
А іншу - начебто в останнє...
Я обережно сипав сіль на рану.
Її зализував, гадав, що біль мине...
З одною шаленів від щастя…
П'яний
А інша шаленіла від мене…
Кохать,
Щоб все летіло в шмаття
Брутально...
Брудно...
Жадібно...
Раз п'ять...
Її мораль ніяк не одягала
плаття…
І я не міг її не цілувать!
....................
А два гріхи
багато це чи мало...
Пройшли часи -
Хоч є про що згадать…
Запізно зрозумів:
надто замало…
тож треба було, мабуть,
й третю мать…
Я й досі пам'ятаю їх...
Той божевільний...
Той солодкий гріх!
Лікую спогадами
Душу, тіло, нерви -
Бальзам-отрута спраглої душі
В обіймах старої дружини-стерви
Їх добавляю по краплині...
....у вірші.
\\\\\\\\\\\
Хуго Иванов :: Я ВСПОМИНАЮ СЛАДКИЕ ГРЕХИ…
Я вспоминаю сладкие грехи...
влюблён безумно...
сразу в двух деФчёнок....
с одной как стринги
ночи коротки...
и я её...
любимейший "телёнок"...
Тону...
покорно...
в страстное тепло...
А с тою...
... безудЕржно...
и... отчайно...
Одну пил как элитное вино...
С той...
как в последний...
...выживший... случайно...
Одну хотел...
губами...
всю... обнять...
родник целуя...
умирать от счастья...
А та...
могла...
....................
безнравственно... раЗпять...
и мебель мы ломали...
от пристрастья...
....................
В те времена
я счастлив был...
без меры...
И до сих пор...
люблю свои грехи
Лечу грехами
душу ...
тело...
нервы...
и добавляю
каплями...
....в стихи.
Ну вот... Как и в исходящем стихе - на троих одно общее... Славно, и каждый по-своему. 
: 
