А я викреслила ,тебе з пам'яті своєї...
і птахою ,полинула у далекі світи.
та лишень б забути, що колись була твоєю...
Вибач,що ми є з тобою різні ...два береги.
я прошу ,тебе забудь ,що було між нами,
Минулого,і щасливого завтра немає.
Ти отруїв ,мою душу колючими словами...
Знаєш, без любові -пташка до зір не літає.
Я у саду білосніжною вишнею цвіла
Ти вітром ,обламав мої віти руки, мрію,
Прийнявши, муки стогне від болю моя душа...
І без сонця тепла , не завруниться лілея.
А Навесні ,як зашелестить зелене листя
З світів прилечу, пташкою до твого вікна
і крилом торкнусь шибки заспіваю пісню.
Нагадаю, про нашу весну високі почуття.
