Люблю, коли цвітуть сади навесні
А у росах ,буйні трави духм'яні.
Коли до села ,прилітають журавлі
І побивають крилом на світанні.
Усмішку ,сонця проміння золоте,
Як вітер, жене удаль хмарочоси.
Як падає дощик і райдуга зійде...
А над ставом верба розпускає коси.
Закохана ,як соловейко співає...
А голуб ,заглядає у шибку до вікна
І Цвіте калина бузок розквітає...
І босоніж ,до літа біжить моя душа.
Зорю ,у казкові вечори літні ночі
Вдихаю, в запашний матіоли аромат.
Видно, краєвид неба пшениці на толоці.
І я ловлю, щастя в долоні зорепад.
Незрівняна краса прекрасна мить...
У благодатті ,йде відродження землі.
О яке блаженство,водограй шумить?!...
течуть бистрі води струни дзвінкі.
Гарний вірш! 
